Заняття 2

1. За рішенням державного інспектора рибоохорони

гр. П. притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил
рибальства. У постанові про накладення адміністративного стягнення
зафіксовано, що гр. П. у незаконний спосіб, використовуючи сітку, ловив
рибу у ставку, орендованому ТОВ «Світанок». Юрист К. підрозділу
рибоохорони з рішенням не погодився. Він зауважив, що гр. П, на його
думку, повинен відповідати за дрібне викрадення чужого майна.
Порівняйте склади правопорушень, про які йдеться у завданні,
висловте свою точку зору щодо обрунтованостi позиції юрисконсульта.
СТ 51 Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства,
привласнення чи розтрати
СТ 85 Порушення правил рибальства
Так, з питань використання водойм в Україні діє Конституція України,
Водний кодекс України, Закон України "Про аквакультуру". У відповідності
до цих законодавчих актів водні ресурси є об'єктами права власності
українського народу.
Зокрема ст. 47 Водного кодексу України визначає, що загальне
водокористування здійснюється громадянами України для
задоволення їх потреб безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за
окремими особами та без надання відповідних дозволів. У статті перелічені
деякі основні потреби громадян, до яких входять купання, плавання на
човнах, водопій тварин, любительськe і спортивне рибальство. На водних
об'єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на
умовах, встановлених орендарем, за погодженням з органом, який надав
водний об'єкт в оренду. Орендар, який узяв водний об'єкт у користування на
умовах оренди, зобов'язаний доводити до відома населення умови
водокористування, а також про заборону загального водокористування на
водному об'єкті, наданому в оренду. Якщо водокористувачем або
відповідною радою не встановлено таких умов, загальне водокористування
визнається дозволеним без обмежень.
Згідно вимог ст.51 Водного кодексу, водні об'єкти надаються в
користування на умовах оренди без обмеження права загального
водокористування, крім випадків, визначених законом. А орендарі водного
об'єкта зобов'язані передбачити місця для безоплатного забезпечення права
громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах,
любительське і спортивне рибальство тощо).
У межах населених пунктів забороняється обмеження будь- яких видів
загального водокористування, крім випадків, визначених законом. Заборона
загального водокористування водними об'єктами, наданими в користування
на умовах оренди, та їх нецільове використання є підставою для розірвання
договору оренди.
3 вищнаведеного можна дійти висновку, що тут відсутнє викрадення
майна, а притягати до відповідальності потрібно за порушення правил
рибальства.
Стаття 240. Органи рибоохорони
Органи рибоохорони розглядають справи про адміністративні
правопорушення, пов'язані з порушенням правил рибальства та охорони
рибних запасів, передбачені статтею 50, частиною третыою статті 85,
статтями 86-1, 91-2 і 188-5 цього Кодексу. Від імені органів рибоохорони
розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати
адміністративні стягнення мають право: Головний державний інспектор
рибоохорони України, головні державні інспектори рибоохорони в
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі,
провідні державні інспектори рибоохорони, старші державні інспектори
рибоохорони.
Із змісту цієї статті можемо дійти висновку що державний інспектор
рибохорони не мав права притягати до відповідальності.
2. Під час складання протоколу гр. Т. дав пояснення по справі про дрібне
хуліганство як свідок. При розгляді справи в суді гр. Т. відмовився від
пояснень, мотивуючи тим, що він нічого не памʼятає.

Чи є в діях гр. Т. прояв неповаги до суду? Для обрунтування Вашої

позиції проаналізуйте склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-3.
Стаття 185-3. Прояв неповаги до суду або Конституційного Суду
України Неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд
свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб
та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під
час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про
явну зневагу до суду або встановлених у суді правил,
- Рішення Ради суддів України Nе62 від 26 жовтня 2018 року Слід
наголосити на таких нормативних особливостях складу адміністративного
правопорушення, передбаченого статтею 1853 КУПАП:
об'єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері судоустрою;
об' єктивна сторона правопорушення може виражатись у вчиненні
різноманітних дій:
у вербальній формі, шляхом жестикуляції, шляхом бездіяльності під
час непідкорення вимогам головуючого у судовому засіданні, неявки до суду
oсіб, які визнані у встановленому законодавством порядку свідками,
потерпілими, позивачами або відповідачами, експертами, перекладачами
тощо;
об'єктивна сторона правопорушення передбачає відповідальність
тільки за злісне, тобто повторне без поважних причин ухилення від явки в
суд і при цьому не всіх осіб, без яких неможливий розгляд судової справи, а
тільки свідка, потерпілого, позивача, відповідача, експерта, перекладача. Це
означає, що не може визнаватись правопорушенням і не тягне за собою
адміністративної відповідальності одноразова навмисна неявка в суд свідка,
потерпілого, позивача, відповідача, експерта, перекладача, а також
неодноразове нез'явлення без поважних причин обвинуваченого, спеціаліста,
іншої особи, особиста участь якої в судовому розгляді визнана обов'язковою;
об'єктивна сторона правопорушення, що полягає у вчиненні будь-ким
дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил,
може проявлятись лише у ході судового засідання, через що дії осіб за
межами судового засідання не можуть бути кваліфіковані за статтею 1853
КУПАП як прояв не поваги до суду;
суб'єктом правопорушення може бути будь-яка особа, яка бере участь у
судовому засіданні, або визнана у встановленому законодавством порядку
свідком, потерпілим, позивачем або відповідачем, експертом, перекладачем;
суб'єктом правопорушення є лише фізична особа;
суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до
наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі
необережності.
Щодо обов'язків, то свідок зобов'язаний з'явитися на виклик органу
(посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, в зазначений час,
дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти
на поставлені запитання.
Аналізуючи положення КПАП, можна дійти висновку, що
законодавець не встановлює відповідальності свідка за відмову давати
пояснення у справах про адміністративне правопорушення, а так само за дачу
неправдивих пояснень. Проаналізувавши статтю 185-3, можна дійти
висновку, що свідок не проявив неповагу до суду, а також не порушував
будь-яких правил в суді.
 3. Громадянин К., який перебував на відпочинку у Єгип-
ті, прибувши 10 березня 2021 року в Україну і встановивши додаток /
програму «Дія вдома», зобовʼязався перебувати на самоізоляції за місцем
свого проживання. Проте 11 березня 2021 року він самовільно залишив місце
самоізоляції і поїхав гостити до своїх батьків, чим порушив правила
карантину, про що було складено поліцейським протокол. Громадянин К., не
визнавши своєї вини, вирішив оскаржити дії поліцейського.
Проаналізуйте ситуацію й визначте, як треба кваліфікувати дії
громадянина К.? До якого виду відповідальності можна притягнути
громадянина К.? Свою відповідь обґрунтуйте, посилаючись на чинне
законодавство.
Порядок проведення протиепідемічних заходів, пов'язаних із
самоізоляцією осіб, затверджений постановою КМУ від 11 березня 2020 р.
211:
3. Особами, які потребують самоізоляції, є:
1) особи, які мали контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком
СОVID-19, крім оcіб, які під час виконання службових обов'язків
використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій
щодо їх застосування;
2) особи, щодо яких є підозра на інфікування, або особи, які хворіють
на СOVID-19 в легкій формі та не потребують госпіталізації;
3) особи, що дали згоду на самоізоляцію з використанням електронного
сервісу "Дій вдома" Єдиного державного веб- порталу електронних послут
(далі - система) до перетину державного кордону або контрольних пунктів
в'ізду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї;
Відповідно по пункту 3 частини 3 цієї постанови, особа повинна дати
згоду ДО перетину державного кордону, а в нашому випадку особа дала
згоду після того як перетнула кордон. То чи буде вона вважатися такою, що
потребує самоізоляції. Якщо ні, то даний громадянин не буде притягатися до
відповідальності. А Якщо так, то його потрібно притягнути до
адміністративної відповідальності за статтею 44-3,
Порушення правил щодо карантину людей, санітарно- rirієнічних,
санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України
"Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами
законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань
боротьби з інфекційними хворобами.
 4. Сімнадцятирічний гр. С. і дванадцятирічний гр. К., які їхали у
трамваї разом зі своїм батьком, не заплатили за проїзд. Факт безквиткового
проїзду виявив контролер комунального підприємства
“Міськелектротраспорт” і запропонував гр. С. і
гр. К. сплатити штраф на місці вчинення правопорушення. Зробити це вони
відмовилися, посилаючись на те, що не мають грошей і взагалі не можуть
нести відповідальності, адже не досягли віку, з якого вона настає.
Проаналізуйте ситуацію й визначте, хто в даному випадку має нести
відповідальність. З якого віку настає адміністративна відповідальність? Які
особливості притягнення до адміністративної відповідальності
неповнолітніх осіб?
За безквитковий проїзд передбачено адміністративну відповідальність
за ст.135 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУПАП).
Законом України Ne1812-VII від 17.01 2017 року внесли зміни у статтю 229
«Органи автомобільного транспорту та електротранспорту» Кодексу України
про адмінправопорушення. Зокрема, відповідно до цієї ст. від імені органів
автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про
адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення
мають право: на пасажирському електротранспорті (тролейбус, трамвай) —
керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає
транспортні послуги, його заступники та контролери.
Кодексом про адміністративні правопорушення встановлено, що до
адміністративної відповідальності притягаються особи, яким на момент
скоєння правопорушення виповнилось 16 років. До неповнолітніх віком 16-
18 років, які скоїли адміністративні проступки, можуть бути застосовані
заходи, передбачені ст. 24 КПАП, а саме: зобов'язання публічно або в іншій
формі вибачитись перед потерпілим; догана або сувора догана;
попередження; передання неповнолітнього під нагляд батькам або особам які
їх замінюють або під нагляд педагогічному чи трудовому колективу за їх
згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
 Заходи впливу мають виховний характер і можуть бути застосовані до
неповнолітніх, які скоїли адміністративний проступок, у віці 16-18 років,
якщо орган адміністративної юрисдикції дійде висновку, що виправлення
правопорушника можливе без застосування до нього суворішого
адміністративного стягнення. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти
до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених
статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130,
статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1,
185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній
відповідальності на загальних підставах.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи
правопорушника до зазначених oсіб (за винятком осіб, які вчинили
правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи
впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. Висновок. Неповнолітній
К. не буде нести адмін. відповідальність, оскільки він не досяг віку
притягнення до адміністративної відповідальності. Що стосується С, то
до нього можуть бути застосовані заходи виховного впливу, оскільки серед
наявного переліку у ст. 13 КУПАП, таке правопорушення як безквитковий
проїзд, що передбачене ст. 135 КУПАП відсутнє, а отже підстави для
притягнення до адміністративної відповідальності за таке правопорушення
немає.