1.

Лазаренко звернувся до державного реєстратора за реєстрацією ломбарду «Надія», надавши статут та

перелік засновників, серед яких він, його дружина, яка працює нотаріусом, син-адвокат, мати – замісник
голови правління Національної акціонерної компанії (НАК) «Гуцульщина», тато – який є засновником
ломбарду «Мрія» та брат – голова селищної ради.
На які питання теми розраховане завдання? Чи встановлені законом обмеження в здійсненні діяльності,
пов'язаної з проведенням ломбардних операцій? Чи є підстави для відмови у державній реєстрації ломбарду
«Надія»?
Це завдання розраховане на питання реєстрації юридичної особи, а саме ломбарду.
Ломбард – це фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик
фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на
визначений строк і під процент та надання супутніх послуг ломбарду (п. 1.2 Положення № 3981). Таким
чином, ломбард має право надавати кредити лише фізичним особам. Законом встановлено, що ломбард може
бути створений тільки у формі повного товариства (ст. 4 Закону № 698). Повним є товариство, учасники
якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені
товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями усім майном,
що їм належать (ч. 1 ст. 119 ЦКУ). Відмінною рисою повного товариства є те, що у разі недостатності у нього
майна для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі його учасники солідарно відповідають за
зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення (ч. 1 ст. 124 ЦКУ).
Так, є підстави для відмови у державній реєстрації ломбарду «Надія», а саме те, що особа може бути
засновником (учасником) лише одного ломбарду, а так як тато Лазаренка є засновником ломбарду «Мрія», то
він не може бути засновником ломбарду «Надія».
2. Іванчук та Симонян вирішили створити командитне товариство. Вони уклали між собою
засновницький договір, за умовами якого Іванчук ставав повним учасником зі вкладом 10 тис. грн., а
Симонян – інвестором зі вкладом 100 тис. грн. Директором командитного товариства призначався Іванчук, а
Симонян здійснював контроль за його діями, у тому числі шляхом надання дозволу на укладення договорів
на суму, що перевищує 100 тис. грн.
На які питання теми розраховане завдання? Яких помилок припустилися Іванчук та Симонян?
Дане завдання розраховане на питання заснування командитних товариств.
Команди́тне товари́ство — товариство, у якому разом з одним чи більше учасників, які здійснюють від
імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім
своїм майном, є один чи більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства
(вкладників). Командитне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору, який
підписується усіма повними учасниками. Якщо ж командитне товариство створюється одним повним
учасником, то установчим документом є одноособова заява (меморандум), яка містить усі відомості,
встановлені цією статтею для командитного товариства, а не засновницький договір у випадку Іванчука та
Симоняна.
3. Для створення товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) його засновники розробили
статут та звернулись до нотаріуса для його посвідчення. Нотаріус вимагав надання йому договору, який
уклали засновники, та протокол загальних зборів, на яких було затверджено статут ТОВ. Нотаріус посвідчив
підписи на засновницькому договорі та протоколі та посвідчив статут ТОВ, після чого зареєстрував статут
ТОВ в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
На які питання теми розраховане завдання? Що на ваш погляд було зроблено неправильно?
Дане завдання розраховане на питання про створення товариства з обмеженою відповідальністю.
Товари́ство з обме́женою відповіда́льністю (скорочено «ТОВ» або «ТзОВ») — організація, суб'єкт
господарювання, статутний капітал якої поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом
товариства.
 4. Згідно зі статутом товариства з обмеженою відповідальності «Море радощів» (далі – ТОВ) його вищим
органом є загальні збори учасників, виконавчим органом – дирекція. До компетенції загальних зборів
віднесені всі питання діяльності ТОВ, в тому числі обрання дирекції, схвалення договорів про відчуження
нерухомості та договорів на суму, що перевищує 500 тис. грн. Загальними зборами було обрано дирекцію у
складі 3-х осіб, які обрали генерального директора. В наступному році на загальних зборах було заслухано
звіт генерального директора, діяльність дирекції визнано незадовільною і прийнято рішення про звільнення
генерального директора. Генеральний директор оскаржив рішення загальних зборів до суду.
Про які правовідносини йдеться в завданні? Як формується виконавчий орган ТОВ? Хто здійснює
контроль за ним? Які наслідки неналежного виконання дирекцією своїх обов’язків? Що може вимагати
генеральний директор? Чи є підстави для задоволення судом його вимог?

5. Загальні збори товариства з обмеженою відповідальністю «Супутник» (далі – ТОВ) 10 березня 2015 р.
прийняли рішення про виключення Борзенко та Яцкевич з товариства, а 20 березня 2019 р. – Савчука за
невиконання ними своїх обов'язків перед ТОВ. В рішенні зазначалось, що ці учасники тривалий час не брали
участі в загальних зборах, що унеможливлювало прийняття рішень цим органом ТОВ і негативно відбивалося
на інших учасниках. Частки Борзенко, Яцкевич та Савчука у статутному капіталі ТОВ «Супутник» складали
відповідно 25, 10 та 5 відсотків. Розмір статутного капіталу ТОВ «Супутник» - 100 тис. грн. В серпні 2015 р.
на рахунок Борзенко у банку були зараховані 25 тис. грн., а на рахунок Яцкевич – 10 тис. грн. У вересні 2019
р. на рахунок Савчука в банку було зараховано 5 тис. грн. У 2017 р. Борзенко і Яцкевич звернулися до суду з
позовом про визнання недійсним протоколу загальних зборів ТОВ «Супутник» від 10 березня 2015 р.
Борзенко і Яскевич вимагали також від Прохоренка та Ужгородського, які приймали участь в цих загальних
зборах і голосували «за» виключення Борзенко і Яскевич, виплатити їм збитки у сумі 250 та 100 відповідно, в
тому числі неотримані дивіденди. Савчук звернувся до суду з позовом до ТОВ «Супутник» про визнання
недійсним рішення загальних зборів від 20 березня 2019 р. і визнання за ним права участі в цьому товаристві.
На які питання теми розраховане завдання? Наведіть аргументацію сторін спору. Яке рішення має
прийняти суд?