Т е м а 4.

Сторони в цивільному процесі

1. Поняття «сторони у цивільному процесі».
2. Процесуальні права та обов’язки сторін.
3. Процесуальна співучасть.
4. Неналежний відповідач і порядок його заміни.
5. Процесуальне правонаступництво.

7. До Дзержинського районного суду м. Харкова звернувся Гавриленко М.,

зазначаючи, що внаслідок падіння дерева на його авто в Московському районі
м. Харкова, йому спричинено майнову шкоду. Як випливає із досудової
переписки його адвоката з представниками Харківського міськвиконкому, за
стан зелених насаджень у місті відповідає КП «Жилкомсервівс». Представник
КП «Жилкомсервіс» у судовому засіданні заявив, що його організація не
займається зеленими насадженнями, за них відповідає КП «Харківзеленбуд»,
про що були надані відповідні документи. Гавриленко М. заявив клопотання
про заміну неналежного відповідача на належного, але суд притягнув КП
«Харківзеленбуд» як співвідповідача у справі.
Чи правомірні дії суду? Хто такий неналежний відповідач і який
порядок його заміни?

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не

інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього
Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які
беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми
правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження
учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь
органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших oсіб.
Відповідно до ст. 49 ЦПК:
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем
можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох
відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному
процесі самостійно. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть)
допускається, якщо:
• предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох відповідачів;
• права та обов'язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави;
• предметом спору є однорідні права і обов'язки
Як було з'ясовано в ході справи, КП «Жилкомсервіс» не має жодного відношення до
зелених насаджень у місті, обгрунтував свої слова КП надання в судовому засідання
усіх відповідних документів, відповідно до яких зеленими насадженнями займалось
КП «Харківзеленбуд», тобто КП «Жилкомсервіс» не має відношення до пощовних
вимог та до справи, в цілому, так як права й обов'язки цих двох відповідачів виникли не
з одніеї підстави. Отже, з цих положень, виходить, що КП «Жилкомсервіс» не може
бути співвідповідачем і стосовно його виходить, що дії суду були неправомірними,
тобто суд повинен був замінити неналежного відповідача (КП «Жилкомсервіс»)
належним (КП «Харківзеленбуд»).
Хто такий неналежний відповідач і який порядок його заміни?
Неналежними сторонами в цивільному процесі будуть ті особи, які не є субєктами
права вимоги чи несення обов'язку.Тож неналежним відповідачем та особа, що не
повинна відповідати по пред'явленому до неї в суді позову.
Питання заміни відповідача регулюється ст. 51 ЦПК: Якщо позов подано не до тієї
особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого
провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного
провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача
замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у
справі.
Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій 51 статті ЦПК України,
суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного
відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав
та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого
співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію
судових витрат, здійснених ним внаслідок необгрунтованих дій позивача. Питання про
розподіл судових витрат вирішуеться в ухвалі про заміну неналежного відповідача.
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009
року N 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при
розгляді справ у суді першої інстанції":
Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа
розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи
залученого співвідповідача, та за його результатами суд відмовляє в позові до
неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного
відповідача.

9. Гнатенко І. звернулася з позовом до Задорожнього М. про розірвання

договору довічного утримання. В позовній заяві позивачка зазначала, що
всупереч умовам договору відповідач не турбувався про неї належним чином,
вона весь час з моменту укладання договору знаходилася у скрутному
матеріальному становищі. Під час розгляду справи в суді Гнатенко І. померла.
ЇЇ донька Байрачна В. подала до суду клопотання з проханням допустити її до
участі у справі як правонаступника померлої матері. Суд клопотання
задовольнив і допустив Байрачну В. до участі у справі як правонаступника
Гнатенко І., після чого позов задовольнив. Чи правомірні дії суду? Що таке
правонаступництво у цивільному процесі?
10. Доренко Р. придбав у магазині «Фокстрот» пральну машину «LG». Через
деякий час виявилося, що ця пральна машина має дефекти, допущені
виробником. Доренко Р. звернувся до продавця з проханням замінити пральну
машину на модель цієї ж марки, але якісну. Продавець Доренко Р. відмовив.
Доренко Р. звернувся до суду з вимогою про розірвання договору
купівліпродажу пральної машини і стягнення моральної шкоди. В суді
представник відповідача запропонував укласти з Доренко Р. мирову угоду, за
умовами якої «Фокстрот» замість бракованої пральної машини передасть йому
іншу, більш високої цінової категорії, а Доренко Р. відмовиться від своїх вимог
щодо відшкодування моральної шкоди. Доренко Р. погодився з цією
пропозицією і сторони уклали мирову угоду, яка була затверджена судом. Що
таке мирова угода в цивільному процесі? Які вимоги до змісту угоди?

11. «Укрексімбанк» звернувся з позовом до Рудяк М. і Марченко Г., вимагаючи

стягнення заборгованості за кредитним договором. В позовній заяві банк
зазначив, що кредит був наданий Рудяк М., і заборгованість складає 225000
грн., а Марченко Г. виступав поручителем за цим кредитним договором. В
судовому засіданні Марченко Г. заявив, що він є не єдиним поручителем за
кредитними зобов`язаннями Рудяк М., іншим поручителем також є Кривобок
Є. Марченко заявив клопотання про притягнення Кривобока Є. до участі у
справі як співвідповідача. Суд відмовив у задоволенні клопотання. Чи
правомірні дії суду? Що таке обов`язкова та факультативна
співучасть?

12. Івченко В. звернувся з позовом до Дяченко С. про витребування своєї

відеокамери «Samsung». Під час проведення судових дебатів до суду надійшла
позовна заява від Радченко С., який просив допустити його до участі у справі як
третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Позов
Радченко С. ґрунтувався на тих обставинах, що відеокамера «Samsung»
належить саме йому, а не первісним сторонам у справі. Суддя допустив
Радченко С. до участі у справі і після дослідження всіх обставин справи його
позов задовольнив. Чи правильні дії судді? Що таке предмет спору?
Якими правами користуються треті особи, які заявляють самостійні
вимоги щодо предмету спору?

Треті особи- це суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у

розпочату провадженням справу для захисту особистих суб'єктивних прав і
охоронюваних законом інтересів. В залежності від прояву матеріально-правової
заінтересованості треті особи бувають двох видів: треті особи, які заявляють
самостійні вимоги щодо предмета спору (відповідно до ст. 52 Цивільно процесуального
кодексу України (далі - ЦПК України)); треті особи, які не заявляють самостійних
вимог щодо предмета спору (відповідно до ст. 53 ЦПК України).
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у
справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового
засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження,
подавши позов до однієї або декількох сторін.
Участь третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору,
характеризується такими ознаками: вступають у процес, що розпочався; вступають у
процес до закінчення судового розгляду; е суб'єктами спірних матеріальних
правовідносин; вступають у процес добровільно та з власної ініціативи; втручаються у
спір між сторонами, що вже виник; їх інтереси суперечать, як правило, інтересам обох
сторін; заявляють самостійні вимоги на предмет спору (можуть претендувати на весь
предмет чи на його частину); відстоюють у процесі свої інтереси, а відтак, іхня
юридична заінтересованість носить особистий характер. Матеріально-правовий інтерес
полягає в тому, що рішення, яке буде винесено судом по конкретній справі, може
порушити права та інтереси третьої особи. Процесуально-правовий інтерес третьої
особи полягає в недопущенні ухвалення судом невигідного для себе рішення;
вступають у справу, пред'явивши позов до однієї або до обох сторін. Про прийняття
позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються
усіма правами і несуть усі обов'язки позивача. Проте певна різниця в правах є. На
відміну від позивача, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не
може обирати відповідачів (лише серед сторін), не може обирати підсудність (позов
завжди подається до суду, який розглядае справу), залучити додаткових відповідачів,
клопотати про заміну неналежного відповідача, якщо ним є позивач по первісному
позову. Неоднозначним є визнання за третіми особами права на укладення мирової
угоди, оскільки це право сторони реалізують спільно.
Що таке предмет спору?
Під предметом спору розуміється об'єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо
якого виникає спір між позивачем та відповідачем.
Чи правильні дії судді?
Hі. Фактично, судом порушено норми цивільного процесуального кодексу, оскільки
вступ тертьої сторони до справи є можливим до закінчення підготовчого провадження
або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку
спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
Однак, з умов фабули слідує, що третя особа вступила у справу уже в період
проведення судових дебатів, що не відповідає положенням ЦПК.
Отже, на цій стадії цивільного судочинства, третя особа не могла бути залучена до
справи, а тому дії судді неправомірні.

14. Сидоренко С. після смерті батька одержав у спадщину житловий будинок.

Згідно з умовами заповіту він повинен був надати одну із кімнат будинку в
довічне користування Романенко М. На прохання Романенко М. надати
кімнату в користування Сидоренко С. відмовив, пояснивши це тим, що вказану
кімнату зараз займає наймач Тимченко В., з яким укладений договір найму.
Романенко М.звернувся до суду з позовом до Сидоренко С., вимагаючи
передання йому в користування кімнати. Під час розгляду справи Сидоренко С.
заявив клопотання про притягнення до участі у справі Тимченко В. як третьої
особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Чи є підстави
для задоволення такого клопотання? Якими правами користуються
у процесі треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо
предмета спору?

Відповідно до ст.53 ЦПК: треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають
процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 43 ЦПК. Зокрема, такими правами
е: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати
копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше
не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим
учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та
клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань,
які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і
міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом
фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати
письмові зауваження з приводу іх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові
рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними
законом процесуальними правами.
Чи с підстави для задоволення такого клопотання?
Якщо в результаті ухвалення судового рішення стороа може набути право стосовно
третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона
зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду
заяву про залучення 1її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні
вимоги щодо предмета спору. Оскільки, позивач звертається з вимогою надати право
користування кімнатою у квартирі, то фактично стосовно третьої особи, яка наразі є
наймачем можуть виникнути також юридичні вимоги, наприклад щодо звільнення
займаної кімнати/розірвання договору найму і тд і TП. Фактично, підстава для
залучення є.
Однак, відповідно до ст. 53, 54 ЦПК України треті особи, які не заявляють
самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні
позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до
початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного
позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або
обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за
заявою учасників справи.
Як бачимо, строк для залучення третьої особи пропущено. Однак, можна констатувати,
що і суд проявив себе пасивно, оскільки відповідно до ч.3 ст. 53 ЦПК передбачено,
якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при
підготовці справи до розгляду встановить, шщо рішення суду може вплинути на права
та обовязки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі
як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Відповідно до ч.5 ст. 53 ЦПК України про залучення третіх осіб до участі у справі суд
постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким
чином може вплинути рішення суду у справі. Проте, суд самостійно також не зхалучив
третю особу.
Таким чином, з фабули задачі слідує, шо вже розпочався розгляд справи по суті,
але третя особа не була залучена ані сторонами, ані судом, а отже залучення на
даному етапі третьої сторони не є можливим.