Задача 56. Напередодні виборів на порталі ain.

ua було розміщено повідомлення

про кандидата Б., яке складалося із змонтованого відеозапису, що транслювався за
допомогою платформи youtube, та коментаря, що висміював ситуацію на записі.
Б. вважає, що оприлюднення повідомлення негативно вплинуло на його
репутацію і в подальшому зашкодило його інтересам на виборах. У зв’язку із цим Б.
бажає отримати відшкодування і видалити відеозапис та коментар із вільного доступу.
Як Б. може захистити свої права? Які факти входять до предмета
доказування по цій справі? Які докази може використати Б.?
РІШЕННЯ:
Як Б. може захистити свої права?
Відповідно до ч. 3 ст. 297 ЦК, Кожен має право на повагу до його гідності та
честі. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та
честі.
А відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦК,  Фізична особа має право на недоторканність
своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист
своєї ділової репутації.
А відповідно до ст. 32 Конституції України, Кожному гарантується судовий
захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та
права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування
матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та
поширенням такої недостовірної інформації.
Відповідно до ППВСУ від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у
справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної
та юридичної особи», Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема
права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації,
належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як
загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який
регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку з цим суди повинні брати до
уваги, що відповідно до статті 275 ЦК захист особистого немайнового права
здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими
способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що
їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться,
наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття
277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові
права (стаття 278 ЦК) тощо.
Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення
недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування
недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної
шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені
вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за
заподіяння шкоди.
З цього випливає, що Б. може захистити свої права шляхом спростування
та вилучення з мережі інтернет недостовірної інформації про себе, а також
відшкодування моральної і матеріальної шкоди завданої таким порушенням.
Які факти входять до предмета доказування по цій справі?
Відповідно до ст. 76 ЦПК, Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд
встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і
заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення
справи.
А відповідно до п. 15 ППВСУ від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову
практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової
репутації фізичної та юридичної особи», При розгляді справ зазначеної категорії суди
повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може
бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:
а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-
який спосіб;
б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто
позивача;
в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або
завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі
повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
А відповідно до п. 15 ППВСУ від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову
практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової
репутації фізичної та юридичної особи», Згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті
10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається
на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності
поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації
відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті
немайнові права.
Відповідно до ППВСУ від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в
справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Відповідно до ст. 137
ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути
зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її
заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та
якими доказами це підтверджується.
Тож, до предмета доказування входять: 1) факт поширення інформації
(доведення її до відома хоча б однієї особи); 2) факт того, що така інформація
стосується Б.; 3) така інформація не відповідає дійсності (є неправдивою); 4)
факт того, що поширення такої інформації порушує право Б на захист честі,
гідності і ділової репутації, 5) факт спричинення таким поширенням моральної
шкоди; 6) факт спричинення таким поширенням матеріальної шкоди Б.
Які докази може використати Б.?
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК, Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд
встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і
заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення
справи.
Ч. 2 ст. 76 ЦПК. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
У нашому ж випадку Б може використати наступні докази:
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 100 ЦПК,  Електронними доказами є інформація в
електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для
справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні
зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки),
текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані
в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях
(картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного
копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в
мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій
електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону
України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший
порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
1) Отже, Б. може пред’явити змонтований відеозапис, роздруківку сторінки
ютубу із розміщеним на ній відеозаписом і коментарем, який висміює ситуацію на
записі.
 Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 90 ЦПК, Показання свідка - це повідомлення про
відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка,
який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
2. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи
повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала
первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом
факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не
підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього
Кодексу.
2) А тому, можуть бути використані показання свідків, які зазначають, що це
відео вплинуло на прийняття ними рішення на виборах не на користь Б.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК,  Письмовими доказами є документи (крім
електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для
правильного вирішення спору
3) Тож, Б може подати докази опитування, які свідчитимуть, що внаслідок
оприлюднення відео і коментаря до нього його рейтинги у передвиборчій компанії
значно знизились.
4) А також письмові докази, що свідчать, що у разі не опублікування такого
відео і коментаря Б. отримав би цю виборну посаду.
5) Документи, які підтверджують спричинену йому моральну чи матеріальну
шкоду.
Верховний Суд у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 711/9146/16-ц
(провадження № 61-20453св18) зазначив, що роздруківки Інтернет-сторінок (веб-
сторінок), які є паперовим відображенням електронного документа, самі по собі не
можуть бути доказом у справі. Такі роздруківки визнаються доказом у разі, якщо вони
виготовлені, видані і засвідчені власником відповідного Інтернет-ресурсу або
провайдером, тобто набувають статусу письмового доказу. Веб-сторінки є
електронними документами, які фізично не можуть надаватися суду, однак вони
можуть містити відомості про обставини, які мають значення для справи, тому
суд може провести огляд і дослідження таких документів у місці їх знаходження
(на відповідному Інтернет-ресурсі за вказаним стороною справи посиланням) з
фіксацією таких процесуальних дій у протоколі.
Суд може самостійно оглянути доказ на відповідному інтернет-ресурсі за
вказаним стороною посиланням, з фіксацією цих дій у протоколі. Тому відсутність
роздруківки не є підставою для відмови. (ВС КЦС справа №554/4715/20 від 02.02.2022
р.)
 Ч. 7 ст. 85 ЦПК. У порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою
учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця
збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У
разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.
6) Таким чином, позивач має право заявити клопотання про огляд
електронних доказів в порядку передбаченому ч. 7 ст. 85 ЦПК України на
відповідному Інтернет-ресурсі за вказаним по справі посиланням, у випадку
неможливості надати оригінали електронних доказів, зважаючи на їх специфіку.