1.

ФОП Ярославська за договором оренди винаймала приміщення на першому поверсі

багатоквартирного житлового будинку. У цьому приміщенні вона обладнала студію для
фотозйомки. Та одного дня, прийшовши до своєї студії, Ярославська була приголомшена
видовищем: її студію було затоплено гарячою водою, що сочилася зі стелі. Як наслідок,
зіпсовано декорації, дорогу фототехніку і обладнання, і само-собою доведеться робити ремонт.
Окрім того, проведення ремонту забере кілька тижнів, упродовж яких вона не зможе приймати
клієнтів і втратить прибуток. Ярославська пред’явила вимогу до сусіда Середи, що мешкав
поверхом вище. Однак, той сказав, що до залиття не причетний, бо в його квартирі усе гаразд, і
жодних слідів протікання немає. Як з’ясувалося згодом, затоплення сталося через те, що
прорвалась іржава труба центрального опалення, яка проходила в плиті перекриття між
поверхами. Ярославська має намір пред’явити позов і звернулась до адвоката за консультацією.
На які питання розраховане завдання. Хто має пред’являти позов: Ярославська, чи власник, у
якого вона винаймає приміщення? Хто має бути відповідачем у справі? Які докази мають бути
надані на підтвердження факту залиття? Як визначити розмір відшкодування, на який може
претендувати Ярославська?
https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE
%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC
%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_
%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%
Нормативна база
Цивільний кодекс України
Цивільний процесуальний кодекс України
Житловий кодекс Української РСР
Закон України "Про судовий збір"
Закон України "Про житлово-комунальні послуги"
Наказ Держжитлокомунгосп України від 17.05.2005 № 76 "Про затвердження Правил
утримання жилих будинків та прибудинкових територій"
Наказ Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 "Про затвердження Інструкції про
призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-
методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних
досліджень"
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 N 4 "Про судову практику в справах
про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"
Постанова Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.92 "Про практику розгляду судами
цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"
Як діяти у випадку затоплення квартири: покроковий алгоритм дій
 Залиття квартири, зазвичай, відбувається неочікувано, а також потребує злагоджених дій та
прийняття оперативних рішень. Аби в майбутньому відшкодувати матеріальну та моральну
шкоду, яка завдана внаслідок залиття квартири, необхідно:

по-перше, зафіксувати факт залиття квартири;

по-друге, підтвердити фактичний розмір посенесених збитків;
по-третє, визначитись із розміром моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири;
по-четверте, скористатись своїм правом на досудове врегулювання спору;
по-п'яте, звернутись до суду у випадку, якщо винуватець не йде на поступки щодо
відшкодування шкоди.
Як зафіксувати факт залиття квартири?
Важливо пам'ятати, що у разі залиття квартири важливе значення має належне фіксування
такого залиття. Оскільки, якщо винуватець залиття квартири відмовиться добровільно
відшкодовувати завдану шкоду, то у разі звернення до суду необхідно буде мати належні та
допустимі докази факту залиття.

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що

затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від
17.05.2005 року № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових
територій" у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена
додатком № 4.

Відповідний акт складається комісією балансоутримувача багатоквартирного будинку, в

якому знаходиться квартира, яку було залито.

Ст. 24 Житлового кодексу України передбачає, що експлуатацією державного і громадського

житлового фонду, в якому проживають більшість громадян нашої країни, що займаються
житлово-експлуатаційні організації. Також це може бути голова ОСББ/компанії-управителя і
запросити фахівця для складання акта. Звернення-заявку варто подати письмово і зберігати
другий примірник із відміткою про отримання.

Згідно Додатку № 4 та роз'яснення Міністерства з питань житлово-комунального

господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29.12.2009 р. N 12/20-11-
1975) в акті повинні бути відображені:

дата складання акту (число, місяць, рік);

прізвища, ініціали та займані посади членів комісії;
прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди;
 адреса квартири, поверх, форма власності;
прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося
залиття;
адреса квартири, поверх, форма власності;
характер залиття та його причини;
завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік
пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість);
висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Важливо! Акт залиття квартири, який не містить вищезазначених реквізитів, не може бути
належним і допустимим доказом заподіяння майнової шкоди (постанова КЦС ВС по справі №2-
1974/11 від 21.02.2018 року, постанова КЦС ВС по справі №465/2120/14-ц від 10.05.2018 року)
Якщо власник житла, який спричинив залиття, відмовляється від підписання акту, це не може
вплинути на його правильність та юридичну значимість (постанова КЦС ВС по справі
№753/20314/15-ц від 12.11.2018 року).

Також, рекомендуємо, окрім акту, мати фото чи відеоматеріали пошкоджень, завданих

внаслідок залиття.

Як встановити та підтвердити розмір матеріальної шкоди внаслідок залиття?

Якщо акт про залиття складено належним чином та в ньому відображено всю передбачену
законодавством інформацію, то належним доказом розміру матеріальної шкоди може
слугувати кошторис складений відповідною будівельною організацією, яка здійснила ремонтно-
відновлювальні роботи у вашому помешканні.

Проте, більш надійним доказом буде висновок експертного дослідження, проведений

відповідною експертною установою або атестованим експертом.

Згідно п. 1.3. розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та

експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №
53/5 (далі – Інструкція) відповідно до чинного законодавства за дорученням, зокрема, осіб, які
самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, виконуються експертні дослідження,
що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи.
Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках експертних
досліджень згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до абз 2 п. 1.8. розділу 1 Інструкції підставою для проведення експертного

дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридичної або фізичної особи) з обов'язковим
зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів,
що надаються.

Підпунктом 5.1. п. 5 розділу 2 Інструкції передбачено, що до основних завдань будівельно-

технічної експертизи відноситься визначення вартості будівельних робіт, пов’язаних з
переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу
тощо.

Підпунктом 5.1.1. п. 5 розділу 2 Інструкції встановлено орієнтовний перелік вирішуваних

питань будівельно-технічною експертизою, зокрема:

Які пошкодження об’єкта (будівлі, квартири, приміщення, оздоблення тощо) виникли

внаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту на
підроблюваних територіях тощо?
Яка технічна причина пошкоджень та руйнувань об’єкта нерухомого майна (елементів,
конструкцій, інженерних мереж тощо)?
Яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення
пошкоджень унаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту
тощо?
Який розмір завданої матеріальної шкоди об’єкту (будівлі, квартирі, приміщенню,
оздобленню тощо) унаслідок його залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу,
просідання ґрунту тощо?
Таким чином, для встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої залиттям
помешкання, а також причин такого залиття, необхідно звернутись до відповідної експертної
установи або експерта з проханням провести будівельно-технічне експертне дослідження за
результатами якої вирішити вищенаведені запитання.

Відшкодування майнової шкоди

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана
неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної
або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи,
відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди,
звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від

27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про
відшкодування шкоди» шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в
повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між
ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Наведене свідчить про те, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає

презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то
вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відшкодування моральної шкоди

Відповідно до ст. 23 ЦКУ особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої
внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична
особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Як визначається розмір грошового відшкодування моральної шкоди?

Залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань,
погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини
особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з
урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, суд визначає розмір моральної шкоди.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Аналіз судової практики

ухвалюючи рішення по справі №686/10520/15-ц від 14.02.2018 року, колегія суддів КЦС ВС
дійшла до висновку про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 грн, звернувши увагу
на тривалість порушення прав власника квартири, час та зусилля, які потрібні для відновлення
попереднього стану, глибину його душевних та психічних страждань, пов’язаних із
пошкодженням майна, порушення нормального ритму життя, тяжкість вимушених змін
(неможливість користування належним позивачу майном);
вирішуючи питання по справі №487/2120/16 від 14.11.2018 року, колегія суддів КЦС ВС
дійшла до висновку про відшкодування моральної шкоди у розмірі 8 000 гривень, зважаючи на
характер та обсяг душевних страждань, яких власник затопленої квартири зазнав через
пошкодження його майна.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає
відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або

законом.
 Досудове врегулювання
Отже, якщо у вас є акт фіксації пошкодження вашого майна в результаті затоплення квартири,
то Ви можете звертатися до сусідів щодо відшкодування шкоди у грошовому еквіваленті або
наданні послуг щодо ремонтних робіт. Файл:Зразок Позовної заяви про відшкодування шкоди
завданої залиттям квартири.odt

Судове врегулювання
У разі відмови винуватця залиття у добровільному порядку відшкодувати шкоду заподіяну
вашому майну, необхідно звертатись з позовною заявою до суду.

До кого може бути пред'явлений позов?

власник житла, якщо затоплення квартири відбулось внаслідок несправності
внутрішньоквартирних мереж тепло- або водозабезпечення, чому кореспондує стаття 322
Цивільного кодексу України (постанова КЦС ВС по справі №344/3303/16-ц від 03.10.2018 року);
користувач житлового приміщення (винаймач), чому кореспондують статті 819, 1166
Цивільного кодексу України, пункт 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і
гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №572 від 8.10.1992 року
(постанова КЦС ВС по справі №750/10171/16-ц від 10.10.2018 року);
компанія-забудовник, що збудувала житло, в спорудження якого людина інвестувала свої
кошти, однак з різних причин не сплатила повний розмір грошового внеску та, відповідно, не
оформила право власності на житло (постанова КЦС ВС по справі №553/4365/16-ц від 15.03.2018
року);
балансоутримувач багатоквартирного будинку, в якому сталося залиття квартири, чому
коресподують статті 1, 20, 21, 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (постанова
КЦС ВС по справі №487/2120/16 від 14.11.2018 року);
виконавець послуг з утримання внутрішньобудинкових мереж тепло- або водопостачання
(постанова КЦС ВС по справі №639/101/17 від 07.02.2019 року, постанова КЦС ВС по справі
№638/9832/15-ц від 28.03.2018 року).
Перелік необхідних документів
позовна заява відповідно до вимог ст.ст.175-177 ЦПК;
до позовної заяви обов`язково додати такі документи:
документи, що підтверджують право власності або володіння квартирою (наприклад, витяг із
Єдиного державного реєстру речових прав на нерухому майно та їхніх обтяжень, договір оренди
(найму) приміщення тощо);
акт про затоплення квартири, який оформлений відповідно до Правил утримання жилих
будинків та прибудинкових територій;
документи, які підтверджують вартість збитків, завданих внаслідок залиття квартири
(наприклад, кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва щодо ремонтно-
відновлювальної роботи квартири, проведеної архітектором, повноваження якої
підтверджуються сертифікатом архітектора, що зареєстрований у реєстрі сертифікованих
архітекторів; висновок судової будівельно-технічної експертизи; звіт, складений особою, що має
сертифікат суб’єкта оцінної діяльності; звіт про визначення вартості відновлювальних ремонтно-
будівельних робіт; висновок про оцінку майна;
рахунок та квитанція про сплату послуг з підготовки висновку про розмір шкоди, завданої
затопленням, акт прийняття виконаних робіт з підготовки такого висновку;
квитанція про сплату судового збору, якщо ви не належите до категорії осіб які звільнені від
сплати судового збору (згідно ЗУ "Про судовий збір").
Підсудність
За загальним правилом позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у
встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не
передбачено законом.

Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть
пред’являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Вартість
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка
судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового
мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для
працездатних осіб.

https://www.helsinki.org.ua/questions/schodo-dohovoru-orendy-zhytla/
Згідно з Цивільним кодексом України договір оренди житла укладається у письмовій формі і
повинен містити підписи сторін. Нотаріальне посвідчення або державна реєстрація договору
може відбуватися за бажанням сторін. Виняток становить лише договір оренди житла з
викупом, тобто довготривала оренда житла (до 30 років) з метою його подальшого викупу, який
підлягає обов&#146язковому нотаріальному посвідченню.
Отже, Ваш договір оренди є дійсним, незважаючи на відсутність його нотаріального
завірення.
У Вашому випадку у Вас є два варіанта виходу з даної ситуації:
1)продовжити жити в згаданій орендованій квартирі протягом проплаченого Вами періоду
2)розірвати договір оренди житла
У першому випадку одразу ж випливає питання стосовно несправності труб, яке Ви зазначили
у Вашому зверненні як причину затоплення сусідів. Проте констатувати причину затоплення Ви
маєте право тільки на підставі висновку експертів з причин поломки джерела затоки ,де буде
зазначена причина(и) затоплення та визначено, хто повинен відповідати за це.
В момент, коли Ви дізналися від сусідів, що Ви їх залили, вам потрібно було одразу є
викликати співробітників ДЕЗов, ЖЕКів, представників правлінь ЖБК або керуючих компаній, а
також інших осіб, залежно від способу управління будинком. Повноваженням цих фахівців є
складання актам про НП, в якому фіксують розмір і причину виниклих ушкоджень.
Однак зараз Ви можете викликати сантехніка з ЖЕКу та виявити причину затоплення, яка
буде зазначена в спеціальному акті, виданому відповідним співробітником ЖЕКу.Якщо причина
буде пов&#146язана з несправністю труб, то вся відповідальність за їх зміну та виплату
компенсації сусідам за завдані збитки лежить на власнику житла не на орендаря, адже залиття
сталося з причини несправності труб, які потребували ремонту. Якщо ж це сталося з провини
орендаря, навмисно або через необережність, тоді він повинен компенсувати збитки та
поточний ремонт.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи
бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода,
завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її
завдала (ч. 1); особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе,
що шкоди завдано не з її вини.
До того ж, на підставі ч. 3 ст. 13 Конституції України, ч. 4 ст. 319 та ст. 322 ЦК України,-
власність зобов’язує, а відтак, власник зобов’язаний володіти, користуватись, розпоряджатись
своєю власністю так, щоб це не завдавало шкоди правам, інтересам та майну інших осіб, і,
відповідно, вживати для цього необхідних заходів;
Це дає нам підставу стверджувати, що шкоду, завдану залиттям квартири, має
відшкодовувати особа власності якої перебуває елемент системи водопостачання, на якому
сталася аварія. Ч.2 ст.819 ЦК України визначає капітальний ремонт такого елементу одним із
обов&#146язків наймодавця. Крім того, якщо Ви доведете, що затоплення сусідів сталося не з
Вашої вини і надаєте відповідні докази, то відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, Ви можете
відшкодувати у власника житла кошти, витрачені Вами у розмірі виплаченого відшкодування
сусідам.
Таким чином, Ви можете залишитись в орендованій квартирі до закінчення проплаченого
Вами періоду. У разі повторного залиття Ваших сусідів, Ви маєте повне право не компенсувати
збитки, так як Ви не є господарем даного помешкання та не несете відповідальності за
несправність труб, що є причиною залиття, відповідно посилаючись на експертний висновок з
причин поломки джерела затоки.Отже,претензії з відшкодування збитків сусіди мають висунути
не Вам,а господарю помешкання. Копію експертного висновку необхідно буде пред&#146явити
постраждалим, щоб сусіди зверталися до суду з позовом відразу до винуватця затоки.
У випадку, якщо Ваше подальше проживання в даній квартирі не є можливим, оскільки
приміщення стало непридатним для проживання внаслідок неправомірних дій наймодавця, то
на підставі п. 1 ст. 825 ЦК та ст. 107 ЖК, Ви як наймач можете розірвати договір оренди у
судовому порядку, визначеному чинним законодавством.

https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/64824602/
https://protocol.ua/ua/shcho_robiti_yakshcho_vas_zatopili_susidi/
Зміст:

Крок перший: усунути причини затоплення

Крок другий: встановити факт збитку
Крок третій: встановити винного
Крок четвертий: спроба мирного вирішення питання про відшкодування шкоди при
затопленні квартири
Крок п'ятий - суд
Крок перший: усунути причини затоплення
Звичайно, добросусідські відносини передбачають, що можна постукати в двері або
зателефонувати передбачуваному винуватцеві затоплення. Але, що робити, якщо двері не
відчиняють або сусід у від'їзді?

Стаття 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановила право керуючого

багатоквартирним будинком та виконавця комунальних послуг на доступ до житла, іншим
об'єктів нерухомого майна зокрема для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-
технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни.

Таким чином, якщо двері не відкривають, необхідно терміново повідомити керуючому

будинком і (або) виконавцю комунальних послуг, крім того саме ці особи можуть перекрити
стояк холодної або гарячої води і прийняти інші екстрені заходи.

Крок другий: встановити факт збитку

За законом підлості сусіди можуть затопити, як тільки буде закінчено «свіжий ремонт».
Ситуація неприємна, але життєва. Для того, щоб мінімізувати неприємності, в першу чергу,
необхідно зафіксувати факт затоплення і розмір шкоди, заподіяної майну, а саме скласти
відповідний акт. На складання акту запрошуються балансоутримувач, а також сусід, який
«провинився». Крім цього факт затоплення і розмір збитків повинні підтвердити свідки, які
також розписуються в акті.

В акті огляду квартири після затоплення повинна міститися наступна інформація:

 дата і місце складання;
прізвища членів комісії, які склали акт;
місце, де сталося затоплення (адреса);
перелік пошкодженого майна із зазначенням видів та обсягів пошкоджень;
причини затоплення.
Додатковим доказом можуть виступати фотографії заподіяної шкоди або навіть відеозйомка
«з місця події».

Поспішати з ремонтом не варто, адже може виникнути необхідність в проведенні експертизи

щодо встановлення дійсної шкоди.
Якщо ж все-таки ремонт терміново необхідний, не забудьте зберегти документальне
підтвердження витрат на проведення ремонту, в тому ж числі акту виконаних робіт організації,
яка усунула наслідки затоплення, квитанцію за цю роботу.

У разі, якщо затоплення заподіяло шкоду здоров'ю, а таке можливо, особливо у випадку з
гарячою водою, зверніться до лікаря, і також не забудьте взяти відповідну довідку про таке
звернення. Найголовніше в результаті підтвердити причинно-наслідковий зв'язок між
затопленням квартири і проблемами зі здоров'ям.

Крок третій: встановити винного

залиття квартириВідповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України,

майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим
немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або
юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, якщо затоплення квартири сталося з вини сусідів, то саме до них необхідно
пред'являти претензію.

Але відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала
шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини.

Тобто, сусід може довести, що його провини в «потопі» немає, наприклад, лопнув стояк або
протік дах. Якщо квартиру затопило з вини ЖКГ, то саме ЖКГ повинно відповідати за наслідки
затоплення квартири і відшкодовувати збитки. Таке ж правило працює, якщо затопило квартиру
з вини забудовника.
 У разі якщо потоп стався з вини неповнолітньої особи віком від 14 до 18 років вона відповідає
за завдані збитки на загальних підставах. Якщо у неповнолітньої особи немає майна або
заробітку достатнього для відшкодування шкоди, шкода відшкодовується повністю або в
частині, якої не вистачає, її батьками. У разі відшкодування зазначених збитків, батькам
надається право довести, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Малолітні особи (особи які не
досягли 14 років) не відповідають за заподіяну шкоду. Стаття 1178 Цивільного кодексу України
однозначно встановила, що за заподіяні такими особами збитки, відповідальність несуть їхні
батьки (усиновлювачі), опікуни, вчителі, виховні тощо.

Якщо особа, що спричинила збитки не власник квартири, а орендар ситуація ускладнюється.

Відносини між орендодавцем і орендарем регулюються договором, укладеним між ними, в
тому ж числі в частині відповідальності.

Якщо договір оренди відсутній, претензії пред'являються власнику квартири.

Тому, якщо трапилося затоплення з вини орендаря, необхідно викликати власника на "місце
події".

Власник квартири має право подати регресний позов і стягнути відшкодування, виплачене
потерпілому, з орендаря нерухомого майна.

Юридичний ресурс "Протокол" рекомендує у випадках, якщо ви здаєте/знімаєте квартири в

оренду, врегулювати це питання в договорі для уникнення можливих в майбутньому судових
тяжб.

Дізнатися, хто власник квартири можна в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.
Доступ до нього відкритий на офіційному сайті Міністерства юстиції України через «Кабінет
електронних сервісів». Зверніть увагу, що послуга платна, і передбачає ідентифікацію
запитувача.

Крок четвертий: спроба мирного вирішення питання про відшкодування шкоди при
затопленні квартири

Звичайно, погане перемир’я краще за війну, але «пропозицію миру» краще оформити
письмово, а саме претензією про відшкодування шкоди при затопленні квартири. Пам'ятайте,
що в претензії, вказується сума збитку.
 Щоб встановити суму збитку, якщо добровільно домовитися про суму компенсації не
вийшло, необхідно провести експертизу. Ця процедура проводиться з метою фіксації
ушкоджень, заподіяних внаслідок затоплення і розрахунку суми / обсягу нанесеного
матеріального збитку.

Якщо постраждав тільки ремонт необхідно провести будівельно-технічну (оціночно-

будівельну) експертизу.

Для проведення такої експертизи необхідно мати такі документи:

Акт про затоплення, про який йшла мова раніше, адже саме в ньому зафіксовано факт
затоплення квартири.
Технічний паспорт на об'єкт нерухомості.
Правовстановлюючі документи на квартиру.
Якщо в результаті затоплення були пошкоджені меблі і техніка, для оцінки збитку необхідно
провести також товарознавчу експертизу.
Незалежну експертизу при затопленні квартири можна проводити як в судовому порядку, так
і в досудовому порядку, адже експертний висновок вагомий аргумент як для суду, так і при
досудовому врегулювання суперечки.

Якщо на претензію відповіді немає, потрібно готуватися до суду і це в першу чергу стосується
збору доказів.

Якщо саме з Вашої вини стався потоп у сусідів, то в разі згоди з Вашого боку відшкодувати
збиток про передачу і суму збитку, про передачу грошей найкраще скласти розписку. Розписка
за змістом повинна підтверджувати не тільки, що збитки відшкодовано, але і що постраждалі
більше претензій не мають.

Якщо потерпілі «нахабніють» і перебільшують завдані збитки, пам'ятайте, що «винні в

потопі» теж мають право замовити експертну оцінку збитку при затоці квартири.

Вартість експертної оцінки збитку після затоплення квартири залежить від місця знаходження
об'єкта нерухомості, площі приміщень і обсягу пошкоджень.

Відзначимо, що експертна оцінка збитку в результаті затоплення повинна бути оплачена на

підставі договору про проведення такої оцінки.
 Важливо! На юридичному ресурсі "Протокол" Ви можете знайти експерта, який може
провести таку експертизу.

Головне пам'ятайте, що витрати на проведення оцінки збитку можна стягнути через суд з
особи, яка заподіяла шкоду, тому важливо зберегти підтвердження оплати.

Крок п'ятий - суд

сусіди затопили квартируУ разі відмови винуватця затоплення в добровільному порядку

відшкодувати збитки, заподіяні вашому майну, необхідно звертатися з позовною заявою до суду
загальної юрисдикції. Пам'ятайте, що на Юридичному ресурсі «Протокол» Ви завжди зможете
знайти юриста професіонала, який швидко і недорого допоможе у вирішення питання будь-якої
складності.

Хороша новина в тому, що доводити свою непричетність до нанесеного збитку в судовому

процесі доведеться відповідачу. Оскільки частина друга статтями 1166 Цивільного кодексу
України встановлює презумпцію вини збитків.

Також пам'ятайте, що через суд можна стягнути не тільки матеріальні збитки, а й моральні.
Стаття 23 Цивільного кодексу України встановила, що особа має право на відшкодування
моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Але відзначимо, сума компенсації моральної шкоди не регламентована законом. Тобто суму
моральної шкоди, позивач визначає сам, але вона повинна бути прирівняна до нанесеного
збитку.

Суд, в свою чергу, при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди
враховує наступне:

характер правопорушення;
глибину фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення
його можливості їх реалізації;
ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для
відшкодування;
інші обставини, які мають істотне значення.
З огляду на те, що суд, під час судового розгляду повинен з'ясувати, чим підтверджується
факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового
характеру, позивачеві необхідно підготувати відповідні докази, наприклад медичні документи
або висновок психологічної експертизи.
https://biz.ligazakon.net/news/202222_yak-dyati-yakshcho-vas-zatopili-susdi-zverkhu
https://www.facebook.com/pravonazhyttia/photos/a.116694489839932/187709272738453/?
type=3
https://yur-gazeta.com/golovna/shcho-robiti-yakshcho-vas-zatopili-susidi.html