Задача 1.

Студент Іванчук перед від’їздом на канікули домовився з

одногрупником Кириленком, який проживав в Харків, про перевезення до його житла
своїх речей з гуртожитку у зв’язку із проведенням впродовж канікул ремонту.
Враховуючи відсутність необхідності у витратах на зберігання цих речей, сторони
погодили, що зберігання буде безкоштовним. За тиждень до повернення Іванчука до
Харкова помешкання Кириленка було затоплено сусідами зверху. Серед зіпсованих
речей частково були й речі, залишені на зберігання. Через масштабність пошкодження
житла Кириленко не мав де подіти не тільки свої речі, а також й речі Іванчука. Відтак
він відвіз дві валізи з його речами до камери схову на Південному вокзалі м. Харків.
Про що повідомив Іванчука по його приїзду, попросивши відшкодувати йому
оплачене там зберігання. Іванчук відмовив йому в цьому та, у свою чергу, вимагав
відшкодувати вартість зіпсованих речей. Разом вони звернулися за консультацією до
адвоката.
Яку консультацію має надати адвокат?
РІШЕННЯ:
Відповідно до ст. 936 ЦКУ
За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка
передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у
схоронності.
Верховний суд у справі № 643/14079/17 від 15 квітня 2020 року вказав, що
правильне визначення правового статусу відповідальноï за збереження речі сторони
договору (зберігач чи професійний зберігач) впливає на обставини, які виключають
відповідальність такої сторони за втрату речі, прийнятої на зберігання. Кваліфікуючою
ознакою професійного зберігача є здійснення зберігання на засадах підприємницької
діяльності. Тобто таку діяльність суб'єкт господарювання (підприємець) має
здійснювати систематично.
За загальним правилом за втрату речі під час строку зберігання зберігач
відповідає, якщо: відбулося порушення обов'язку повернути поклажодавцеві річ у
схоронності; поклажодавцеві завдано збитків у вигляді втрати речі; наявний
причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) зберігача і негативними наслідками, що
виявились результатом таких дій (бездiяльностi); вини зберігача в настанні щодо речі
негативних наслідків, яка проявилась у будь-якій формі, тобто умислу чи
необережності зберігача до невиконання чи неналежного виконання своїх обов'язків.
Саме тому, ст. 942 ЦКУ встановлює, що якщо зберігання здійснюється
безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну. Стаття
947 ЦКУ закріплює, що при безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний
відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не
встановлено договором або законом.
З цього випливає, що оскільки зберігання відбувалося на безоплатній основі, то
Кириленко мав піклуватися про річ Іванчука як про свою власну, що і було ним
зроблено. Через виникнення непередбачуваних обставин, у виникненні яких вини
Кириленка немає, він забезпечуючи схоронність своїх та чужих речей (Іванчука) відніс
їх у місце, де вони б були належно збережені. У такому випадку, керуючись ст. 947
ЦКУ поклажодавець - Іванчук зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним
витрати на зберігання речі.
Отже, Іванчук зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на зберігання
речі, зроблені Кириленком.
 Стаття 951 ЦК. Відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві
1. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі,
відшкодовуються зберігачем:
1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;
2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.
2. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не
може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право
відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.