Тема 10. Найм (оренда). Задачі 3, 5.

Задача № 3.
Потапенко взяв у прокат у ТОВ «Музичний світ» піаніно строком на один рік. У зв’язку з
від’їздом у тримісячне відрядження, Потапенко передав піаніно в тимчасове користування
своєму сусідові Шведу з умовою, що той буде користуватися інструментом протягом
перебування Потапенка у відрядженні і сплатить останньому за користування суму, що
дорівнює сумі плати за прокат, яку має сплатити Потапенко за той же строк. Швед
поставив піаніно біля радіатору центрального опалення, і незабаром в інструменті
виникли дві тріщини. Після закінчення строку договору Потапенко повернув піаніно
наймодавцеві, але інструмент не прийняли і запропонували Потапенку відремонтувати
його. Потапенко відмовився виконати цю вимогу, оскільки у псуванні піаніно винен
Швед, а не він.
На які питання розраховано це завдання? Назвіть наслідки погіршення речі, переданої у
найм. Які Ви знаєте особливості договору прокату? Вирішіть спір.
Згідно з ч. 2 ст. 787 ЦКУ договір прокату є договором приєднання, а ч. 1 ст. 634 ЦКУ
договір приєднання визначається, зокрема, як «договір, умовиякого встановлені однією із
сторін у формулярах або інших стандартних формах. Таким чином, вказаною нормою для
договорів приєднання встановлена проста письмова форма.
Аналізуючи положення ч.3 ст.791 ЦКУ, в якій зазначено, що капітальний і поточний
ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок, якщо він не доведе, що пошкодження
речі сталося з вини наймача, то ми можемо зробити висновок, що ця стаття покладає на
наймача обовʼязок відремонтувати предмет договору прокату за свій рахунок у випадку,
якщо він винен у його пошкодженні.
Відповідно до положень ч.1 ст. 791 ЦКУ, наймач не має права на укладення договору
піднайму.
Згідно з ч.1 ст.774 ЦКУ, піднайм - це передання наймачем речі у володіння та
користування іншій особі (піднайм). Це можливо лише за згодою наймодавця, якщо інше
не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст. 779 ЦКУ наймач зобовёязаний усунути погіршення речі, які
сталися з його вини, у разі неможливості відновлення речі наймодавець має право
вимагати відшкодування завданих йому збитків, наймач не відповідає за погіршення речі,
якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.
Таким чином, ми можемо зробити висновок, що Потапенко передав Шведу, за договором
піднайму, річ у користування, на що він не мав права за законом. Потапенко був наймачем
і відповідальний перед ТОВ, отже він повинен здійснити ремонт за власні кошти.
Але, оскільки шкода була все ж таки завдана Шведом, то Потапенко має право звернутися
до нього з регресною вимогою. Відповідо до положень ч.1 ст. 1191 особа, яка
відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до
винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений
законом.
Задача № 5.
У червні 2014 р. Яневський (орендодавець) уклав з Лобовим договір оренди окремо
розташованої споруди загальною площею 100 кв. м. на 5 років. У договорі сторони
передбачили, що, оскільки економіка країни знаходиться у стані глибокої рецесії, то
розмір орендної плати на перший рік буде мінімальним і складатиме 1 000 грн щомісячно,
а кожного наступного року буде визначений окремими домовленостями. Однак зі спливом
року жодних пропозицій щодо розміру орендної плати сторони одна одній не надіслали, і
Лобов продовжував протягом ще трьох років сплачувати орендну плату у розмірі 1 000
грн, перераховуючи її на банківську картку Яневського. У червні 2018 р. Яневський
запропонував Лобову звільнити орендовану споруду, зазначивши, що з червня 2015 р.
розмір орендної плати не був узгоджений, отже, договір оренди припинив дію. Лобов
проти вимог орендодавця заперечував і вказував, що за недосягненням згоди щодо нової
ціни оренди у червні 2015 р. вона залишилася у розмірі 1 000 грн. Адвокат, до якого
звернувся Лобов, зазначив, що з червня 2015 р. і до кінця дії договору ціна оренди буде
визначатися як середня на ринку, що вже у червні 2015 складала значно більше 1 000 грн.
Адвокат, до якого звернувся Яневський, стверджував, що з червня 2015 р. договір є
недійсним через недосягнення згоди сторін щодо істотної умови договору.
На які питання розраховане це завдання? Оцініть всі доводи сторін. Як вирішити спір?
Яким буде рішення, якщо договір не був нотаріально посвідчений? Яким буде рішення,
якщо право користування спорудою не було зареєстровано за Лобовим?
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або
зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний
строк.
Істотна умова у договорах найму (оренди) одна - предмет договору. У нашому випадку
предмет був угоджений сторонами, а саме окремо розташована споруда загальною
площею 100 кв. м.
Відповідно до ч.2 ст.793 ЦКУ договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх
окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
В умові задачі зазначено, що договір був укладений, але про нотаріальне посвідчення
нічого не зазначено. Оскільки договір оренди був укладений на 5 років, що більше за 3, то
його було потрібно засвідчувати нотаріально.
Стаття 220. Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення
договору
1. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору
такий договір є нікчемним.
2. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується
письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із
сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір
дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
У постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 754/2339/16-ц
зроблено висновок, що «однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України
та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту
безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та
втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин».
Існування таких обставин позивачем не доведено, відомості про втрату можливості з будь-
яких причин нотаріально посвідчити правочин не доведено. Отже, підстав застосовувати
ч.2 ст. 220 ЦКУ немає. Таким чином, недодержання сторонами правочину вимоги щодо
його нотаріального посвідчення дає підстави вважати цей договір згідно з положеннями
статті 220 ЦК України нікчемним.
Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦКУ особа, яка набула майно або зберегла його у себе за
рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте
майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно
і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч.2 цієї ж статті, положення цієї глави застосовуються незалежно від того,
чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача
майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Тлумачення статті 1212 ЦК України дозволяє зробити висновок, щодо безпідставно
набутого майна набувача, з урахуванням розумності, відноситься користування чужим
майном (майном потерпілого).
Потерпілий, якому належить майно, яким користувався набувач, має право вимагати від
набувача повернення такого збагачення.
Відповідно до ч.1 ст.762 ЦКУ за найм (оренду) майна з наймача справляється плата,
розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений
договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які
мають істотне значення.
Відповідно до ч.3 цієї ж статті договором або законом може бути встановлено
періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.
З аналізу цієї статті ми можемо зробити висновок, що розмір плати був встановлений
лише за перший рік користування майном, а за наступні два роки ця плата визначеною не
була. Отже, розмір плати встановлений не був і він має визначатися з урахуванням
споживчої
Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦКУ у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана
повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а
в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у
користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що
одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Таким чином, на мою думку, спір потрібно вирішити так: орендар має повернути
орендодавцю майно і відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на
момент відшкодування.
Яким буде рішення, якщо право користування спорудою не було зареєстровано за
Лобовим?
Згідно з положеннями статті 794 ЦКУ Право користування нерухомим майном, яке
виникає на підставі договору найму будiвлi або іншої капітально споруди (їх окремої
частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації
вiдповiдно до закону, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 793 цього
Кодексу, якщо договір, укладений за результатами електронного аукціону, предметом
якого є майно державної або комунальної власності. Отже, якщо не було реєстрації,
договір буде визнано недійсним.