2. У прямому ефірі на політичному ток-шоу К. дискутував на тему незалежності України.

Даючи оцінку здобуттю незалежності, К. заявив, що на його думку «проект «Україна» себе
не виправдав; Україні буде набагато краще жити, якщо вона приєднається до сусідньої
держави, як окремий її регіон (область), і приєднатися бажано якнайшвидше».
Місяць потому під час запису телепрограми місцевого телеканалу К. звернувся до жителів
однієї з областей України з гаслом про відокремлення від України та створення
незалежної держави, використовуючи всі можливі внутрішньонаціональні та міжнародно-
правові засоби.

Надайте кримінально-правову оцінку діям К

В діях К. вбачається склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 110

ККУ. Безпосереднім об'єктом цього злочину є сусп. відносини щодо забезпечення
територіальної цілісності України в межах встановлених держ. кордонів. Ст. 110 КК
кореспондує положенням Конституції України про те, що територія України в межах
існуючого кордону є цілісною та недоторканною (ч. 3 ст. 2), а питання щодо її зміни можуть
вирішуватися виключно всеукраїнським референдумом (ст. 73). Предметом цього злочину
у формі «дій, вчинених з метою...» є територія України, у формі публічних закликів —
інформація, що містить хоча б один заклик відповідного змісту, а у формі розповсюдження
матеріалів певний рухомий носій інформації (газета, листівка, електронне повідомлення
тощо), що містить такий заклик. В нашому випадку безпосереднім об'єктом злочину К. є
суспільні відносини щодо забезпечення територіальної цілісності України в межах
встановлених державних кордонів. Щодо предмету злочину К., то ним є інформація, що
містить тільки один заклик відповідного змісту про відокремлення від України і створення
незалежної держави, використовуючи всі можливі внутрішньонаціональні й міжнародно-
правові засоби. Об'єктивна сторона злочину передбачає такі альтернативні форми
активної поведінки: 1) дії, вчинені з метою зміни меж території або держ. кордону, на
порушення порядку, встановленого Конституцією України (напр., планування, підготовка
чи змова про відділення окремої території від України або реалізація такого
відокремлення всупереч ст.ст. 5 і 73 Конституції); 2) публічні заклики до вчинення цих дій;
3) розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій.

Чим відрізняються між собою «дії, вчинені з метою повалення конституційного

ладу» та «дії, вчинені з метою зміни меж території України, на порушення порядку,
встановленого Конституцією України»?

Дані дії відрізняються тим, що вони посягають на різні безпосередні обʼєкти кримінальних
правопорушень передбачених ст. 109 ККУ та ст. 110 ККУ.
Так, Конституційний лад це устрій держави і суспільства, а також їх інститутів відповідно
до конституційно-правових норм, в свою чергу безпосередній обʼєкт злочину
передбаченого ст. 110
ККУ, це суспільні відносини, що забезпечують територіальну цілісність України в межах
встановлених держ. кордонів.
Також відмінність полягає в тому, що що у ст. 110 КК закон не передбачає як обовʼязкову
ознаку насильницьку зміну меж території або держ. кордону України.), а в ст. 109 це
обовʼязковий елемент обʼєктивної сторони.
Яким змістом характеризується інформація, що містить заклики, як предмет
кримінальних правопорушень, вчинюваних у формі публічних закликів?
Публічні заклики - доведення до відома широкому (значному) колу осіб інформації в будь-
якій формі (усній, письмовій, конклюдентній), спрямованої викликати в них бажання
вчинити дії з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або
захоплення держ. влади (напр.,висловлювання на мітингу, зборах тощо).

3. А., підтримуючи ідею від’єднання області Х. від України, замовив видавництву «Сигма»
друк газет, листівок та інших друкованих матеріалів, які за змістом схиляли до
відокремлення області від України шляхом проведення місцевого референдуму та
повністю оплатив замовлення. Директор видавництва К. виконав замовлення, однак після
передачі матеріалів А. повідомив про це в правоохоронні органи.
Під час розслідування справи з’ясувалося, що А. найняв за винагороду двох місцевих
жителів Б. і В., які згідно вказівки А. встигли залишити надруковані матеріали в поштових
скриньках двох багатоквартирних будинків.

Надайте кримінально-правову оцінку діям А., Б., В. та К.

Громадянин А
Підлягає кр. відп. за кр. пр. передбачене ч. 1 ст. 110-2 КК.
Об’єктивна сторона - полягає у фінансуванні дій вчинених з метою зміни меж території
або державного кордону України на порушення порядку встановленого КУ. У результаті їх
вчинення відбувається надання агітаційних матеріалів.
Суб’єктивна сторона – прямий умисел. Мета – зміна меж території або державного
кордону на порушення порядку встановленого КУ.
Основний безпосередній об’єкт – суспільні відносини, що забезпечують захист основ
конституційного ладу і державної влади в Україні, а так само її територіальну цілісність у
межах встановлених кордонів.
Жителі Б. В.
Підлягають кр. відп. за ч. 1 ст. 110 КК
Об’єктивна сторона – розповсюджування матеріалів із закликами.
Суб’єктивна сторона – прямий умисел.
Основний безпосередній об’єкт - суспільні відносини, що забезпечують захист основ
конституційного ладу і державної влади в Україні, а так само її територіальну цілісність у
межах встановлених кордонів.
Директор К
ЗвІльняЄться вІд кримІнальноЇ вІдповІдальностІ за ч.5 ст. 110-2 ККУ, ОСКіЛЬКИ наявні
підстави такого звільнення: директор К, до повідомлення йому про підозру про вчинення
злочину, тобто своєчасно: добровільно заявив про відповідно незаконну діяльність
органу, службова особа якого наділена законом правом повідомляти про підозру (у
нашому випадку правоохоронні органи).
Чи можна кваліфікувати дії А. за ст. 110-2 КК?
Так
Як співвідносяться між собою злочини, передбачені статтями 110 і 110-2 КК?
Ст. 110-2 є спеціальною нормою
Яке значення для кваліфікації має встановлення того, чи ознайомилися власники
поштових скриньок з відповідними матеріалами? Ніякого
8. А. задумав помститися судді вищого спеціалізованого суду, котрий головував у
судовому процесі, що програв А. Для цього він замовив убивство своєму знайомому В.
Натомість В. звернувся в поліцію, якою було організовано спеціальний слідчий
експеримент: спершу В. надав А. штучно створені фото з нібито померлим суддею, а
потім у ЗМІ було повідомлено про смерть останнього. Після цього А. було затримано при
передачі винагороди В.

Вирішіть питання про відповідальність А. та В.

Громадянин В.

У його діях немає складу кримінального правопорушення, оскільки В не вчинивши жодної

дії на виконання об’єктивної сторони одразу ж звернувся до Поліції. Таким чином, у його
діях немає, ані об’єктивної, ані суб’єктивної сторони.

Громадянин А.
Згідно умов задачі А. дуже добре знав суддю вбивство якого він планував, а також
вчиняючи цей злочин А прагне перешкодити діяльності судді та помститися за її
правомірне виконання. Дії А. слід кваліфікувати за ст. 14 та ст. 112 КК України.
Чи змінилася б кваліфікація, якби рішення, яке винесено у судовому процесі проти
А. було визнано неправосудним? Так дії
Будуть кваліфікуватись за ст. 379 КК України
У якому співвідношенні знаходяться між собою кримінальні правопорушення,
передбачені ст. 112 КК, ст. 379 КК та п.8 ч.2 ст.115 КК? Якщо посягання здійснюється на
життя Голови чи Судді КСУ або ВСУ, а також вищих спеціалізованих судів України у
зв’язку з їх держ. Чи гром. Діяльністю як представників судової гілки влади, вчинене
кваліфікується за ст. 112 КК України і додаткової кваліфікації за статею 379 КК не
потребує.

Ст. 112 КК є спеціальною нормою відносно п. 8 ч. 2 ст. 115 КК (умисне вбивство особи у
зв’язку з виконанням нею службового чи громадського обов’язку). У ППВСУ від 07.02.2003
№2 рекомендується в разі вчинення посягання на життя державного чи громадського
діяча за наявності інших кваліфікуючих ознак, передбачених у пп. 1-7, 9-13 ч. 2 ст. 115 КК
кваліфікувати за сукупністю кр. пр.
Якщо підстава для вбивства була з приводу протиправних дій потерпілого, дії суб’єкта
вчинення кримінального правопорушення не можуть кваліфікуватись за п. 8 ч. 2 ст. 115
КК.

Норми ст. 112, 348, 379, 400, 443 КК є спеціальними, тоді як ст. 115 містить загальну
норму, а тому за наявності конкуренції між ними при застосуванні КК до певного випадку
дій винного повинні кваліфікуватися за відповідними спеціальними нормами КК.

11. Поліцейські під час патрулювання виявили підозрілий пакунок на станції

метрополітену. Коли поліцейські наблизилися до пакунку, пролунав вибух, від якого один
поліцейський загинув на місці, а іншому було спричинено тілесне ушкодження середньої
тяжкості. Розслідування встановило, що вибуховий пристрій заклав К, встановивши
відповідний час вибуху. Метою дій К. було розхитування політичної системи України.
Вирішіть питання про відповідальність К. Варіант: вибуховий пристрій було
знешкоджено за межами міста. Як розмежовуються між собою склади кримінальних
правопорушень, передбачені статтями 113 та 258 КК?

Основним безпосереднім об’єктом цього злочину є суспільні відносини, що забезпечують

внутрішню безпеку України, зокрема основи її екологічної, економічної та воєнної безпеки.
Додатковими об’єктом є життя та здоров’я двох поліцейських
Предметом диверсії є об’єкт важливого народногосподарського значення (станція метро)
Об’єктивна сторона виявляється у вчиненні вибуху, при цьому дії К були спрямовані на
масове знищення людей, заподіяння їм тілесних ушкоджень, шкода здоров’ю, пошкодженя
метрополітену.

Правопорушення є закінченим, оскільки диверсія- злочин з усіченим складом і

визначається закінченою з моменту хоча б однієї із зазначених у законі дій- К вчинив
вибух, спрямований на настання небезпечних наслідків.
К. діяв з прямим умислом, оскільки він усвідомлював небезпечний характер свого діяння,
передбачив його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання. Також присутня мета-
розхитування політичної системи України.

Дії К, можна кваліфікувати за статтею 113 ККУ(Диверсія)

Навіть якщо вибуховий пристрій було знешкоджено за межами міста це не змінює

характер дій К. і мету його дій, які спрямовані на створення загрози національній
безпеці України. Бо диверсія злочин з усіченим складом.

Стаття 113 ККУ ("Диверсія"):

Склад злочину: Диверсія передбачає проведення спеціальних операцій,

злочинних дій або вибухів з метою завдання шкоди національній безпеці
України або створення загрози їй. Дії диверсанта мають на меті завдати
шкоди національній безпеці.
 Мета: Головною метою диверсії є завдання шкоди національній безпеці або
створення загрози їй. Дії диверсанта спрямовані на дестабілізацію ситуації в
країні через злочинні акти.

Специфіка дій: Диверсія передбачає спеціально організовані та проведені дії

з метою завдання шкоди. Це може включати вибухи, напади на об'єкти
інфраструктури, розголошення державних таємниць тощо.

Стаття 258 ККУ ("Терористичний акт"):

Склад злочину: Терористичний акт передбачає вчинення будь-якого злочину

з метою створення загрози національній безпеці та стабільності держави.
Тобто, дії терориста можуть бути різними, але завжди мають на меті
створення загрози державній безпеці.

Мета: Головною метою терористичного акту є створення загрози

національній безпеці та стабільності держави. Ці дії можуть бути політичною,
ідеологічною або іншою, спрямованою на вплив на державну владу або
суспільство.

Специфіка дій: Терористичний акт може включати в себе різні злочини, які
створюють загрозу для національної безпеки. Це може бути вибухи, напади,
вбивства, захоплення заручників, поширення терористичних ідеологій тощо.

Отже, основне розмежування між цими статтями полягає у меті та характері

дій. Диверсія стосується спеціально організованих дій з метою завдання
шкоди національній безпеці, тоді як терористичний акт стосується будь-яких
злочинів, які мають на меті створення загрози національній безпеці та
стабільності держави, незалежно від їх характеру.

13. Громадянин України А. працював над розробкою нового типу броні для вітчизняної
військової техніки. Одного разу він познайомився з громадянином іноземної держави Б.,
який запропонував йому за винагороду передати відомості про дві військові розробки
Міністерства оборони України. А. погодився та передав дані щодо першої розробки.
Отримавши достатню суму та підозрюючи, що його дії були помічені керівництвом, А.
вирішив відмовитися від подальших дій та повідомив в правоохоронні органи про
отримане завдання на другу розробку, приховавши факт передачі відомостей про першу.
Після того, як органи безпеки затримали Б., останній розповів про вже отримані від А.
відомості.
Вирішіть питання про відповідальність А. і Б. Посилаючись на Закон України «Про
державну таємницю» та Звід відомостей, що становлять державну таємницю,
вкажіть чи можуть вказані в завданні відомості належати до державної таємниці?
Чи є підстави для звільнення А. і Б. від кримінальної відповідальності?

В діях А. вбачається склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 111

ККУ. В діях Б. вбачається склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.
114 ККУ.

По А. Безпосереднім об'єктом сусп. відносини у сфері охорони зовнішньої та внутрішньої

безпеки України, а саме: її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність,
обороноздатність, держ., економічна чи інформаційна безпека.

Предметом шпигунства є відомості, що становлять держ. таємницю, вичерпний перелік

яких міститься у Законі України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 р. Згідно зі ст.
1 цього Закону держ. таємницею визнається певний вид таємної інформації, що охоплює
відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, держ. безпеки та
охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці
України та які визнані в порядку, встановленому цим Законом, держ. таємницею і
підлягають охороні державою.

Ці відомості мають гриф секретності, який визначає її ступінь. Єдиною формою їх

реєстрації в Україні є Звід відомостей, що становлять держ. таємницю (затверджено
наказом СБУ 12 подальшими змінами). серпня 2005 р.,

В нашому випадку безпосереднім об'єктом злочину А. є суспільні відносини у сфері

зовнішньої та внутрішньої безпеки України, а саме: обороноздатність. Предметом злочину
А. є відомості, які містять державну таємницю, оскільки відповідно до п.п. 5 п. 1 ч. 1 ст. 8
ЗУ «Про державну таємницю», до державної таємниці у порядку, встановленому цим
Законом, відноситься інформація у сфері оборони: про винаходи, дослідження і розробку
нових зразків озброєння в інтересах забезпечення національної безпеки і оборони та про
результати таких досліджень і розробок.

Відповідно до умов задачі А. передав відомості про розробку нового типу броні для
вітчизняної військової техніки. Отже, в нашому випадку предмет злочину передбаченого
ст. 113 ККУ наявен. З об'єктивної сторони шпигунство полягає в діях, які можуть бути
вчинені у двох формах: а) передача або б) збирання з метою передачі іноземній державі,
іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять держ. таємницю.
Шпигунство належить до злочинів із формальним складом і визнається закінченим із
моменту вчинення хоча б однієї з цих дій. Передача секретних відомостей має місце у
випадках, коли особа володіє ними і повідомляє (вручає, передає) їх іноземній державі,
іноземній організації або їх представникам. Способи передачі можуть бути різними (усна,
письмова, безпосереднє ознайомлення з будь-якими матеріалами, передача через
Інтернет, по телефону, з використанням тайників, кур'єрів та ін.). Для відповідальності
немає значення, передаються першоджерела (напр., оригінали документів, креслення,
зразки пального), їх копії чи лише відомості про них (зліпки, макети, опис технічних систем
секретних об'єктів та ін.). Обов'язковим адресатом збирання чи передачі відомостей, що
становлять держ. таємницю, є іноземні держави чи організації або їх представники. В
нашому випадку шпигунство А. полягало у передачі представнику іноземної держави Б.
Злочин А. є закінченим, оскільки він вчинив одну передачу відомостей, які становлять
державну таємницю. У випадку А., має місце передача секретних відомостей оскільки він
працював над розробкою нового типу броні для вітчизняної військової техніки і володів
ними та повідомив (передав) їх представнику іноземної держави Б.. Також у випадку А.
наявна обов'язкова ознака об'єктивної сторони шпигунства, а саме обов'язковим
адресатом збирання відомостей, що становлять державну таємницю, є представник
іноземної держави Б.

Суб'єктивна сторона (безпосередньо за шпигунством) прямий умисел. У разі збирання

відомостей, що становлять держ. таємницю, обов'язковою ознакою є мета їх подальшої
передачі вказаному адресату. Мотиви злочину на кваліфікацію не впливають. А.
усвідомлював правовий статус предмета злочину і бажав його передати представнику
іноземної держави Б., також в діях А. наявна мета подальшої передачі відомостей які
становлять державну таємницю представнику іноземної держави Б.
В нашому випадку А. вчиняв державну зраду у формі шпигунства з прямим умислом,
оскільки він усвідомлював, що його дії вчиняються на шкоду обороноздатності України та
бажав їх вчинити.
Мотив у випадку А. - корисний. Відповідно до умов задачі А. був громадянином України.
По Б. Безпосереднім об'єктом цього злочину є сусп. відносини у сфері зовнішньої безпеки
України. Предметом шпигунства є відомості, що становлять держ. таємницю, вичерпний
перелік яких міститься у Законі України «Про державну таємницю»

Шпигунство належить до злочинів із формальним складом і визнається закінченим із

моменту вчинення хоча б однієї з цих дій. Збирання відомостей, що становлять держ.
таємницю, це будь-які випадки їх здобуття (напр., викрадення, особисте спостереження,
фотографування, Обов'язковим адресатом збирання чи передачі відомостей, що
становлять держ. таємницю, є іноземні держави чи організації або їх представники, В
нашому випадку шпигунство Б. полягає у збиранні з метою передачі іноземній державі,
іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять держ. таємницю.
Шпигунство Б. є закінченим злочином, оскільки він вчинив збирання відомостей, які
становлять державну Таємницю (формальний склад). У випадку Б., наявне саме збирання
відомостей, оскільки від здобув їх завдяки підкупу А. Збирання Б. передбачає здобуття
частини відомостей про розробкою нового типу броні для вітчизняної військової техніки,
оскільки А. передав тільки першу розробку. У випадку Б. наявен обов'язковий елемент
об'єктивної сторони шпигунства, це той факт що Б. є представником іноземної держави.

Б. діяв з прямим умислом, оскільки він усвідомлював правовий статус предмета злочину і
бажав його збирати для передачі іноземній державі, організації або їх представникам.
Також в діях А. наявна мета подальшої передачі відомостей які становлять державну
таємницю представнику іноземної держави Б.
Суб'єкт злочину - спеціальний: іноземець або особа без громадянства, які досягли 16-
річного віку. За шпигунство несе відповідальність за ст. 111 кк. Відповідно до умов задачі
Б. є іноземцем. Остаточна кваліфікація Дії А. слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 111 ККУ. Дії Б.
слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 114 ККУ.
Чи є підстави для звільнення А. і Б. від кримінальної відповідальності?
Підстав для звільнення немає, оскільки ніхто з них вчасно не виконав дії зазначені і ч.1 ч.
2 статтей за якими кваліфікувались їх діяння. Тобто, для того щоб А. звільнили від
кримінальної відповідальності, йому необхідно було відповідно до ч. 2 ст. 111 ККУ,
звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на
виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх
представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про
свій зв'язок з ними та про отримане завдання.

Однак, відповідно до умов задачі А. вже вчинив дії спрямовані на виконання злочинного
завдання представника іноземної держави Б. Щодо Б., то щоб йому уникнути кримінальної
відповідальності, йому необхідно відповідно до ч. 2 ст. 114 ККУ, звільняється від
кримінальної відповідальності особа, яка припинила діяльність, передбачену частиною
першою цієї статті, та добровільно повідомила органи державної влади про вчинене, якщо
внаслідок цього і вжитих заходів було відвернено заподіяння шкоди інтересам України.
Однак відповідно до умов задачі Б. нічого такого не зробив.