89.

Приватне підприємство планує взяти на роботу директора-нерезидента на умовах

трудового договору, укладеного у формі контракту. Він просить у контракті розмір
посадового окладу зазначити в іноземній валюті. У зв’язку з цим виникло декілька питань:
чи можна встановлювати працівнику-нерезиденту заробітну плату в іноземній валюті? Чи
вправі підприємство виплачувати заробітну плату в іноземній валюті?
Дайте аргументовану відповідь з посиланням на трудове законодавство.

У ст. 5 Закону України «Про валюту і валютні операції» зазначено, що єдиним законним
платіжним засобом в Україні є гривня. Винятки передбачено ч.2 цієї ж статті. Про виплату
зарплати у ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про валюту і валютні операції» не йдеться.
Отже, зарплату працівникам як резидентам, так і нерезидентам слід обов’язково
виплачувати в гривні.
Перейдемо до наступного питання. Чи можна встановлювати заробітну плату в іноземній
валюті? На мою думку так, при цьому як працівнику-резиденту, так і працівнику-
нерезиденту. При цьому Мінсоцполітики в листі від 22.08.2013 р. № 923/13/84-13
рекомендує заздалегідь обумовити порядок проведення перерахунку в гривню іноземної
валюти, до якої прив’язана зарплата.
Судова практика:
Наприклад, в ухвалі апеляційного суду м. Києва від 05.04.2017 р. у справі № 761/21776/16-
ц колегія суддів дійшла висновку, що норми законодавства України не забороняють
обумовлювати в договорі заробітну плату в інвалюті, яка підлягає перерахунку в гривню.
Подібні положення не суперечать чинному законодавству, оскільки визначають, що
заробітна плата лише встановлюється в іноземній валюті, проте виплачується в
національній валюті

91. Михайлов, який працював оператор ом газового об- ладнання, звернувся 13 позовом
про стягнення заробітної плати за надурочну роботу. Місцевий суд відмовив йому в позові
на тій підставі, що позивач та інші працівники працюють за графіком, який вони самі
склали.

Чи правильне ршення суду? Яка робота вважасться надурочною? Як вона

оплачусться?

91)Робочий час - це час, протягом якого працівник зобов'язаний виконувати трудову

функцію відповідно до трудового договору і законодавства про працю. Нормальна
тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (ст 50
Кзпп)
У статті 62 Кодексу законів про працю України вказано, що надурочними вважаються
роботи понад встановлену статтями 52, 53, 61 КЗпПУ тривалість робочого дня.
Оплата роботи у надурочний час здійснюється відповідно до ст. 106 КЗпП України, якою
передбачено, що за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час
оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці
за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки
працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною
системою, - за всі відпрацьовані надурочні години
Слід мати на увазі, що надурочною вважається та робота, яка виконується з ініціативи
роботодавця. Не є надурочною :
 робота працівника більше належної тривалості робочого часу за власним бажанням
Таким чином суд у своєму рішенні дійшов правильного висновку.

93. Інженер Антоненко перебував у відрядженні з 3 до 10 травня. Пiсля повернення із

відрядження він почав вимагати надання йому двох днів відпочинку (замість вихідного та
святков ого дня 9-го травня) або оплатити ці дні у подвійному розмірі.

Чи підлягас вимога задоволенню? Які гарантії установлені для осіб, що

направляються у відрядження?

Вихідні дні — це дні, у які працівник не працює відповідно до графіка роботи

підприємства (індивідуальним графіком роботи або графіком змінності).

У свою чергу, святкові і неробочі дні — це дні, протягом яких працівники не працюють

на підставі ст. 73 КЗпП.

Трудові взаємовідносини між підприємством і працівником, направленим у відрядження,

передусім регулює КЗпП,а також Інструкція про службові відрядження в межах України
і за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.98 р.

Відомо, що питання направлення у відрядження працівників бюджетних установ та

організацій регулює Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон,
затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 р. № 59 (далі —
Інструкція № 59). Нею встановлено три норми щодо відрядження у вихідний день:

 якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні,
то за роботу в ці дні виплачується компенсація відповідно до чинного законодавства (п.
10 розділу І Інструкції № 59);
  якщо працівник вибуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з
відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку (п. 11 розділу І
Інструкції № 59);
 якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у
вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку відповідно до
законодавства у сфері регулювання трудових відносин (п. 12 розділу І Інструкції № 59)

Працівник виконує роботу у відрядженні в день, який є для нього вихідним

(святковим/неробочим).

На працівника, який перебував у відрядженні, поширюється режим робочого часу того

підприємства, на яке він направлений. Але оплата періоду відрядження робиться за усі
робочі дні за графіком, установленим за основним місцем роботи**.

** Це прямо вказано в пп. 8 і 13 розд. I Інструкції № 59.

 Спеціальних положень з оплати праці працівника у відрядженні у

вихідний/святковий/неробочий день КЗпП не містить. Отже, у цьому питанні необхідно
керуватися загальними нормами трудового законодавства, але з урахуванням норм
діючого на підприємстві Положення про відрядження.
Робота у вихідний день. Згідно зі ст. 72 КЗпП вона може компенсуватися за угодою
сторін наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі. Застосування одного із
способів компенсації виключає необхідність застосування іншого. Таким чином, у разі
надання працівнику іншого дня відпочинку його не оплачують, а фактично відпрацьовані
працівником години у вихідний день у відрядженні оплачують як звичайний день у
відрядженні.

А якщо працівник надав перевагу не дню відпочинку, а оплаті? Тоді роботу у вихідний
день працівникам, що отримують місячний оклад, оплачують у розмірі (див. ст. 107
КЗпП):

обота у святковий/неробочий день. У ст. 73 КЗпП зазначено, що її також оплачують

згідно зі ст. 107 КЗпП, тобто у подвійному розмірі (див. вище). Оплата в цій сумі робиться
за час, фактично відпрацьований у святковий/неробочий день.

За бажанням працівника, який працював у святковий/неробочий день, йому можуть (але

не зобов’язані) надати інший день відпочинку, який оплаті не підлягає. Причому такий
день надається як додаткова компенсація. Оплата за роботу у святковий або неробочий
день у будь-якому випадку робиться в подвійному розмірі окладу (тарифної ставки).

93)Службове відрядження - поїздка працівника за розпорядженням керівника органу

державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково
утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на
певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза
місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок
службового відрядження з основною діяльністю підприємства)
Відповдіно до ч1 ст 121 Кзпп
Працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у
зв'язку з службовими відрядженнями.
Відповдіно до наказу міністерства фінансів України від 13.03.98
Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон
Для працівників які перебувають у службових відрядженнях існують певні гарантії та
компенсації.
1)Гарантії:
1. оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених
трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим
середнього заробітку (частина четверта статті 121 Кзпп)
2. збереження протягом усього часу відрядження місце роботи (посада) (частина третя
статті 121 кзпп)
3. питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з
відрядження регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку
підприємства( пункт 12 інструкції)
2)Компенсації:
1. за роботу працівника у відрядженні у вихідні або святкові й неробочі дні виплачується
компенсація у подвійному розмірі годинної або денної ставки (пункт 9 інструкціі)
2. якщо працівник відбуває/повертається у відрядження у вихідний день, то йому після
повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку
(пункт 9 Інструкції).
Таким чином вимоги працівника правомірні та підлягають задоволенню.