Задача 1

1. До слідчого Вавілова з проханням про допомогу звернулася його сестра,

Карпова. З її розповіді він зрозумів, що син Карпової, студент Національного
технічного університету, проживає в гуртожитку університету, і його сусід
Швидченко вживає наркотичні засоби. Тому Карпова просила перевірити цю
інформацію та вплинути на ситуацію. Слідчий Вавілов прибув до гуртожитку
Національного технічного університету з метою здійснити огляд у кімнаті
студентів Карпова і Швидченка. За їх відсутності він оглянув особисті речі
хлопців, шафи та ліжка, а також склав акт, у якому зазначив, що під час
перевірки речей у шухляді Швидченка знайдено та вилучено близько кілограму
головок маку. Цей документ було підписано прибиральницею Матвєєвою і
охоронцем Шкварко, які зазначені в ньому як поняті. Крім того, на шухляді
слідчий виявив мобільний телефон і, припустивши, що в ньому може міститись
корисна інформація, відкрив тексти СМС та сфотографував їх зміст на свій
смартфон. Зробіть правовий аналіз ситуації, яка склалася у наведеному
випадку. Чи були допущені порушення засад кримінального провадження та
яких саме?

Перш за все, варто зауважити ,що Вавілов не мав права в подальшому

перевіряти слова сестри , впливати на ситуацію, а головне проводити огляд.

Відповідно до ст. 77 КПК Вавілов мав здійснити відвід.

1. Прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному

провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним
відповідачем, членом сім’ї або близьким родичем сторони, заявника,
потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в
результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які
викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Відповідно до умов задачі Карпова є сестрою Вавілова, тобто відповідно до
норм ч.1 п. 1 та 3, Вавілов мав здійснити відвід.

У Ст. 13 КПК визначено, що не допускається проникнення до житла чи до

іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за
вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За статтею 237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин

вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд
місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння
особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для
обшуку житла чи іншого володіння особи.

Частиною 1 ст. 233 КПК регламентовано, що ніхто не має права проникнути до

житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за
добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого
судді, крім випадків, установлених ч. 3 цієї статті.

Якщо поглянути на ч.3 ст 233 КПК то в ній зазначено, що ухвали не потрібно

лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та
майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні
кримінального правопорушення. тобто в нашій ситуації невідкладного випадку
не має. Таким чином Вавілов незаконно проник до житла студента

В задачі ж сказано, що слідчий склад акт, а не протокол що є ще одним

порушенням.

Згідно зі змінами, внесеними до статті 107 КПК України Законом України «Про

внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання
прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними
органами під час здійснення досудового розслідування» виконання ухвали
слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов’язковому порядку
фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Тому
проведення огляду житла чи іншого володіння особи також проводиться з
обов’язковою фіксацією.

Згідно з ч.5 статтею 237, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише
речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та
речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному
огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у
проведенні огляду.

В задачі нічого не сказано про опечатування маку. Також слід зазначити, що

знайшов мак він у шухляді, тобто попередньо її відкривши, тобто це вже
обшук, а отже інша слідча дія. Можна лише пропустити що шухляда була
відкрита, і мак лежав з самого верху, от тоді це дійсно огляд.

Також потрібно зауважити , що огляд житла чи іншого володіння особи

здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від
застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.
Відповідно поняті мали підписати протокол, а не акт.

Вавілов не мав права відкривати тексти СМС та телефоні, адже згідно ст.

263, 264 КПК України зняття інформації з транспортних телекомунікаційних
мереж та зняття інформації з електронних інформаційних систем можливо
проводити виключно з дозволу слідчого судді.

Сутність такої негласної слідчої (розшукової) дії, як доступ до зняття

інформації з електронних інформаційних систем полягає у здійсненні на
підставі ухвали слідчого судді пошуку, виявлення і фіксації відомостей, що
містяться в електронній інформаційній системі або її частин, доступ до яких
обмежений власником, володільцем або утримувачем системи розміщенням її у
публічно недоступному місці, житлі чи іншому володінні особи або логічним
захистом доступу, а також отримання таких відомостей без відома її власника,
володільця або утримувача

Нормами визначено, що ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати

втручання в його особисте, крім випадків, передбачених Конституцією.
З метою реалізації цього конституційного принципу Кримінальним
процесуальним кодексом визначено, що втручанням у приватне спілкування є
доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають
достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Різновидами
втручання в приватне спілкування є: аудіо-, відеоконтроль особи; арешт, огляд і
виїмка кореспонденції; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних
мереж; зняття інформації з електронних інформаційних систем.
Отже враховуюче все заначене , можна зауважити , що було порушено ст 7КПК
, засаду законності, бо Вавілов не мав права проводити слідчу дію, потім
засаду недоторканність житла чи іншого володіння особи, адже не мав права
протикати в кімнату студента.

Задача 2

2. Братчук підозрювався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК

«Умисне тяжке тілесне ушкодження». За вимогою слідчого його було
доставлено для проведення допиту. Руки підозрюваного були зафіксовані
кайданками за спиною. Враховуючи те, що Братчук був чемпіоном області по
бодібілдингу, брав участь у так званих «боях без правил», слідчий попросив
конвойних не знімати з нього кайданки. Під час допиту, Братчук поводив себе
агресивно, лаявся на слідчого та погрожував адвокату не виплатити обіцяний
гонорар. Щоб заспокоїти його агресію та провести допит, слідчий попросив
конвойного скувати підозрюваному кайданками руки між ногами. Наступного
разу при проведенні додаткового допиту, а згодом й одночасного допиту
Братчука та його співучасника у вчиненні злочину, конвойні після доставлення
підозрюваного до слідчого відразу фіксували кайданки нетиповим чином, щоб
він не міг чинити опір та вести себе зухвало. Після того, як обвинувальний акт
було передано до суду, під час судового провадження у першій інстанції,
враховуючи агресивність 4 обвинуваченого, конвойні тримали його на лаві
підсудних зі скутими перед собою руками. Оцініть ситуацію. Чи порушуються
засади кримінального провадження та які саме. Дайте розгорнуту відповідь на
поставлене питання.

Відповідно до ЗУ "Про Національну поліцію" застосування кайданок є

доцільним, враховуючи той факт що Братчук вів себе агресивно та погрожував.

Стаття 45. Застосування спеціальних засобів

1. Поліцейський для забезпечення публічної безпеки і порядку застосовує
спеціальні засоби, визначені цим Законом.
3. Загальні правила застосування спеціальних засобів:
1) кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються:
а) до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та
чинить опір поліцейському або намагається втекти;
б) під час затримання особи;
в) під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого;
г) якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і
оточуючим;
ґ) проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть
створити реальну небезпеку оточуючим або собі;
Але виникає питання про фіксування кайданок в задачі вказано фіксували
кайданки нетиповим чином, адже відповідно до умов задачі було порушено
засаду повагу до людської гідності.

Стаття 11. Повага до людської гідності

1. Під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до
людської гідності, прав і свобод кожної особи.
2. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу
катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність,
поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого
поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що
принижують її гідність.
Європейським судом з прав людини в рішенні від 22.09.2016 у справі
«Савченко проти України» (заява 1574/06) установлено, що перебування весь
час у наручниках під час перевезення із СІЗО до суду становило нелюдське і
таке, що принижує гідність, поводження і що у зв'язку з цим мало місце
порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини, і основоположних
свобод, ратифікованої Законом України, від 17.07.1997 № 475/97-ВР.

Задача 3
3. Радченко підозрювався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК
«Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення,
пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх
аналогів». Досудове розслідування було розпочато у зв’язку з тим, що двоє
співробітників поліції у цивільному одязі помітили, як Радченко дістав з рота
два маленькі пластикові пакети і швидко передав їх іншій особі за гроші.
Припустивши, що у пакетах містились наркотичні засоби, правоохоронці
негайно підійшли до нього, однак той встиг проковтнути третій пакетик, який
ще містився в ротовій порожнині. Під час особистого обшуку безпосередньо у
Радченка наркотичних засобів виявлено не було, однак він був затриманий за
підозрою у вчиненні злочину та щодо нього внесені відомості до ЄРДР. З
метою вилучення пакетика, що підозрюваний проковтнув, та отримання таким
чином речового доказу, прокурор дав вказівку змусити Радченка вжити
блювотний засіб. Підозрюваного доправили до лікарні та запропонували вжити
необхідний лікарський препарат, однак він відмовився. У зв’язку з цим
Радченку ввели в організм ліки примусово: чотири особи притримували
підозрюваного, а лікар увів необхідний препарат через трубку, вкладену у ніс.
За результатами проведених дій було виявлено та вилучено пакетик з 0,2 г.
кокаїну. Пізніше захисник Радченка звернувся зі скаргою на дії органів
досудового розслідування до слідчого судді. Свою скаргу він обґрунтував
таким чином: по-перше, докази були отримані незаконно, а тому не можуть
бути використані для доведення вини особи; по-друге, правоохоронці та лікар,
які взяли участь у примусовому введенні ліків в організм Радченка вчинили
злочин, заподіявши особі фізичні та моральні страждання під час виконання
службових обов’язків; по-третє, застосування токсичних речовин заборонено
законодавством України.
 Зробіть правовий аналіз процесуальної ситуації, яка склалася у
зазначеному випадку. Чи були дотримані засади кримінального процесу у
запропонованій ситуації? Назвіть норми закону, у яких ці засади передбачені.
Перш за все , варто зауважити , що відповідно до статті 86.1 Доказ визнається
допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
2. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті
процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні
судового рішення.
Згідно з ст.87. Недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного
порушення прав та свобод людини
1. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та
свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України,
міжнародними договорами, згода на обов'язковість якихнадана Верховною
Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації,
отриманій внаслідок iстотного порушення прав та свобод людини.
2. Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і
основоположних свобод, зокрема, такі діяння:
1) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або
такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування
такого поводження;
3. Недопустимими є також докази, що були отримані:
1) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами
досудовогоро зслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених
цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних
правопорушень;
Дії щодо того, щоб примушувати особу блювати слід визнати такими, що
принижують людську гідність. Правоохоронні органи перевищили свої
повноваження, коли примусили особу блювати. Таким чином, доказимають
бути визнані недопустимими.

Отже враховуючи , все вищезазначене Було порушено ст.7 КПК, а саме такі
засади:
1) верховенство права;
2) законність;
4) повага до людської гідності;
5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність.