Задача 1.

 У січні 2021 року між НАК «Юкрейн-Петролеум» і ПАТ «Харків-

Петролеум» було укладено договір на постачання природного газу, згідно з яким НАК
«Юкрейн-Петролеум» (постачальник) зобов’язалася протягом першого кварталу
поточного року поставити покупцеві ПАТ «Харків-Петролеум» 10 млн. кубометрів
природного газу за ціною 900 грн за тисячу кубометрів.
Строк оплати сторони договору не визначили. Однак договором передбачалося,
що в разі несвоєчасної оплати поставленого газу покупець має сплатити пеню з
розрахунку 0,2 % за кожен день прострочення. Постачальник виконав свої обов’язки в
повному обсязі, що підтверджується актом приймання-передачі 31 березня 2021 року.
01.04.2021 НАК «Юкрейн-Петролеум» надіслала ПАТ «Харків-Петролеум»
платіжну вимогу-доручення про оплату за поставлений газ. Проте наразі, станом на
19.10.2021 р., зобов’язання щодо оплати за договором поставки покупець так і не
виконав.
20.10.2021 р. НАК «Юкрейн-Петролеум» вчинило позов до господарського суду.
У суді відповідач, заперечує наявність своєї вини в порушенні строків оплати за
поставлений газ, покликаючись на те, що, встановлений Національною комісією
регулювання електроенергетики, тариф на транспортування природного газу не
відповідає економічно обґрунтованим затратам, що робить діяльність підприємства
відповідача збитковою (збитки за два картали 2021 року склали 20 млн. грн); а також
на значну заборгованість споживачів перед підприємством.
Дайте оцінку аргументам відповідача. Визначте характер позовних вимог (чого
має право вимагати позивач) і обрахуйте їх розмір. Вирішіть справу.
РІШЕННЯ:
Вирішіть справу.
Головне питання задачі: Чи звільняється покупець від виконання зобов’язання
за договором постачання енергетичних ресурсів, у разі порушення ним зобов’язання
щодо оплати за договором поставки, за умови заборгованості перед ним споживачів і
нерентабельності його діяльності?
Ч. 1 ст. 714 ЦК.  За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами
через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій
стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені
договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих
ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також
забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Ч. 2 ст. 714 ЦК. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами
через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж,
положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає
із суті відносин сторін.
Тож, до спірних правовідносин ми застосовуємо положення про договір
купівлі-продажу.
Ч. 1 ст. 655 ЦК. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець)
передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні
(покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити
за нього певну грошову суму.
Ч. 2 ст. 692 ЦК. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну
переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення
платежу.
Ч. 3 ст. 692 ЦК. У разі прострочення оплати товару продавець має право
вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими
коштами.
Ч. 1 ст. 692 ЦК. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його
прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо
договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати
товару.
Стаття 692 ЦК є спеціальною. Тож, закон встановлює обов’язок покупця (у
нашому випадку ПАТ «Харків-Петролеум») у разі прийняття товару здійснити
повну його оплату. А ПАТ товар прийняв, що підтверджується наявністю актів
приймання-передачі. За умовами задачі строк виконання зобов’язання за
договором поставки природного газу сторонами не було визначено, а покупець
(ПАТ «Харків-Петролеум») зобов'язаний оплатити товар після його прийняття
або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Постачальник виконав свої обов’язки в повному обсязі, що підтверджується
актом приймання-передачі 31 березня 2021 року. 01.04.2021 НАК «Юкрейн-
Петролеум» надіслала ПАТ «Харків-Петролеум» платіжну вимогу-доручення про
оплату за поставлений газ. Проте, станом на 19.10.2021 р., зобов’язання щодо
оплати за договором поставки покупець так і не виконав. А отже має місце
прострочення виконання зобов’язання боржником (покупцем).
Таким чином, зобов’язання вважається простроченим з 01.04.2021 року.
Станом на 19.10.2021 року зобов’язання не виконано. Строк прострочення
становить 202 днів (від 01.04.2021-19.10.2021).
Чи є підстави для зменшення нейстойки в нашому випадку?
 Ч. 3 ст. 551 ЦК. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду,
якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають
істотне значення.
Правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 р. у
справі №916/65/18, від 03.07.2019р. у справі №917/791/18, від 22.10.2019 р. у справі №
904/5830/18, від 13.01.2020 р. у справі №902/855/18, від 27.01.2020 р. у справі №
916/469/19, від 04.02.2020 р. у справі № 918/116/19:
«Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі
сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного
перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно
оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які
заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного
виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні
зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного
добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий
стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення
питання про зменшення пені.
Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд
повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан
стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду,
і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення,
господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх
сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у
кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки».
Тож, для встановлення наявності підстав для стягнення неустойки за
договором необхідно порахувати пеню, яка матиме місце у разі порушення
зобов’язання покупцем у нашому випадку.
За умовою задачі: НАК «Юкрейн-Петролеум» (постачальник) зобов’язалася
протягом першого кварталу поточного року поставити покупцеві ПАТ «Харків-
Петролеум» 10 млн. кубометрів природного газу за ціною 900 грн за тисячу
кубометрів.
Це означає, що заборгованість становить 9 000 000 грн.
За який строк прострочення буде стягуватися пеня?
!!! Слід звернути увагу, що строк прострочення становить 202 днів (від
01.04.2021-19.10.2021). Тобто, строк прострочення становить більше ніж 6 місяців.
 Ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Нарахування штрафних санкцій
за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або
договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути
виконано.
Тобто, 6 місяців – це той період часу, за який можна нарахувати пеню або
штраф. Таким чином, у нашому випадку, пеня буде нараховуватися за 6 місяців
прострочення (01.04.2021-30.09.2021) – за 183 дні.
У якому розмірі буде стягуватися пеня?
Ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України. Платник грошових коштів
сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що
встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової
ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З 01.04.2021 року по 15.04.2021 року – облікова ставка НБУ за цей період –
6,5%.
Подвійна облікова ставка НБУ буде: 6,5 * 2 = 13%
13% / 356 днів = 0,0356% (за кожен день прострочення).
За умовою задачі: пеня становить 0,2 % за кожен день прострочення. Очевидно,
що 0,2% більше ніж 0,0356%. Тому, договором встановлено розмір пені, який
перевищує подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується
пеня. Таким чином, у нашому випадку, потрібно застосовувати подвійну облікову
ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Тепер вирахуємо пеню:
Період Кількість Сума боргу Облікова Розрахункова Пеня
розрахунку днів ставка НБУ ставка
01.04.2021 - 15 9 000 000 6,500% 13,000% 48 082,19
15.04.2021
16.04.2021 - 98 9 000 000 7,500% 15,000% 362 465,75
22.07.2021
23.07.2021 - 49 9 000 000 8,000% 16,000% 193 315,07
09.09.2021
10.09.2021 - 21 9 000 000 8,500% 17,000% 88 027,40
30.09.2021
Разом 183 691 890,41

Таким чином, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань: 691 890,41 грн., що

становить 7,6% від невиконаного покупцем зобов’язання. З цього випливає, що ми
не можемо казати про значне перевищення розміру неустойки реальних збитків.
 Далі, щодо аргументів відповідача, то відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК,  підставою
господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене
ним правопорушення у сфері господарювання.
Ч. 2 ст. 218 ГК. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або
неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення
господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього
заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не
передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення
господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не
доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок
дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних
умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами,
зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на
ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника
необхідних коштів.
А відповідно до ч. 1 ст. 229 ГК, Учасник господарських відносин у разі
порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через
неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням
зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених
цим Кодексом та іншими законами.
З цього випливає, що покупець не звільняється від виконання зобов’язання
навіть за умови заборгованості перед ним споживачів і нерентабельності
(наявності заборгованості) його діяльності і у разі порушення зобов’язання –
повинен виконати зобов’язання і відшкодувати збитки, завдані його порушенням,
а також сплатити і штрафні санкції.
За умовами завдання можна встановити, що відповідач (покупець) тривалий
час – понад 6 місяців не виконує покладені на нього договором поставки
природного газу зобов’язання по оплаті поставленого природного газу і не вчинив
жодних дій, спрямованих на виконання, а заборгованість становить 9 000 000 грн.
Таким чином, підстав для зменшення неустойки в нашому випадку немає.
Визначте характер позовних вимог (чого має право вимагати позивач) і
обрахуйте їх розмір.
Отже, позивач має вимагати 1) виконання зобов’язання; 2) сплати неустойки, 3)
індексу інфляції; 4) 3% річних за прострочення зобов’язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК, боржник, який прострочив виконання грошового
зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних
від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або
законом.
А відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК, якщо за порушення зобов'язання встановлено
неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від
відшкодування збитків.
Індекс інфляції: Квітень 100,7
Травень 101,3
Червень 100,2
Липень 100,1
Серпень 99,8
Вересень 101,2
Жовтень 100,9
На виконання рекомендацій Верховного Суду України (лист «Рекомендації щодо
порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.97 р. №
62-97р) вважається, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця,
індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31
числа, то розрахунок починається з наступного місяця. І за аналогією: якщо
погашення заборгованості відбулося з 1 до 15 числа відповідного місяця – інфляційна
зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця –
інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.
Тому, при розрахунку індексу інфляції ми враховуємо також і жовтень.
(100,7/100) * (101,3/100) * (100,2/100) * (100,1/100) * (99,8/100) * (101,2/100) *
(100,9/100) = 1,04266053% (сукупний індекс інфляції за період квітень 2021 – жовтень
2021) – заокруглення не застосовується.
Отже, сума заборгованості із врахуванням індексу інфляції становить:
9 000 000 * 1,04266053 = 9 383 944,77 = 9 383 944,80 грн (індекс інфляції або
інфляційні нарахування становить 383 944,80 грн).
Розрахуємо тепер 3% річних:
9 000 000 * 3 * 202 / 365 / 100 = 149 424,658 = 149 424,66 грн.
Як уже було пораховано вище, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань:
691 890,41 грн.
Загальна сума, що підлягає стягненню:
9 000 000 + 691 890,41 + 383 944,80 + 149 424,66 = 10 225 259,90 грн.
 Таким чином, загальна сума що підлягає стягненню: 10 225 259,90 грн.

!!! Слід також зазначити, якщо у нашому випадку хоча б одна сторона була б
суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або
порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання
зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок
державного кредиту, то також враховували б штрафні санкції за неналежне
виконання зобов’язання, передбачені Господарський кодексом України:
Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК, у разі якщо порушено господарське зобов'язання,
в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного
сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або
виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за
рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не
передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків
виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів
(робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день
прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується
штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Але, в умовах задачі такого не зазначено, тому ч. 2 ст. 231 ГК враховувати
не будемо.