Господарське право і процес

Зоя Татькова,
директор Донецького регіонального відділення
Національної школи суддів України,
кандидат юридичних наук, доцент

Санація як вихід із фінансової кризи

Основний акцент Закону України від 14 травня 1992 р. «Про відновлен-
ня платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редак-
ції Закону від 22 грудня 2011 р.) спрямований на застосування механізму
відновлення платоспроможності боржника. Однак зазначений Закон не ви-
рішив багатьох принципових питань, до розв’язання яких існують різні під-
ходи у правозастосовній практиці. Закон повинен враховувати інтереси як
боржника як потенційного платника податків і роботодавця, так й інтереси
кредитора як сторони, яка потребує допомоги держави, що на практиці не
завжди реалізується. В цілому недоліки Закону обумовлені відсутністю чіт-
кої наукової концепції правового регулювання банкрутства.

П
роблеми правового регулювання банкрутства, зокрема інституту са-
нації у процедурі банкрутства, досліджувались вченими: Б. Поляко-
вим1, А. Бірюковим2, В. Джунем3, В. Степановим4 та іншими. Але досі
багато питань у цій сфері залишаються невирішеними, що зумовлює необ-
хідність їх подальшого дослідження.
Санація становить собою систему заходів, які реалізуються з метою запо-
бігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації. Метою санації є
оздоровлення фінансово-господарського стану боржника, а також задово-
лення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

1
Див.: Поляков Б.М. Законодавство України про банкрутство: теорія та практика його застосуван-
ня. – К.: Юридична думка, 2004. – С. 111–131.
2
Див.: Бірюков О.М. Законодавство про банкрутство у контексті набуття Україною статусу країни з
ринковою економікою // Юридична газета. – 2003. – № 4. – С. 9–10.
3
Див.: Джунь В.В. Iнститут неспроможностi: свiтовий досвід розвитку i особливостi становлення в
Українi: Монографiя. – Львiв: Iнститут технологiй бiзнесу i права, 2000. – С. 29–45.
4
Див.: Степанов В.В. Несостоятельность (банкротство) в России, Франции, Англии, Германии. –
М.: Статут, 1999. – 208 с.

48 № 2 (3) • 2013 Слово НАЦІОНАЛЬНоЇ ШКОЛи сУДДІВ УКРАЇНИ

 Господарське право і процес

Світова практика банкрутства доводить, що санація – процес складний і

не завжди справедливий. Наприклад, ліквідація неефективних підприємств,
які випускають продукцію, що не користується попитом, абсолютно виправ-
дана. Використання процедури банкрутства як прихованої форми переходу
підприємства від одного власника до іншого, який ініціює цю процедуру, не
є українським ноу-хау тіньової приватизації, а є одним із легітимних інстру-
ментів «вільного ринку». Проте на Заході схожі схеми застосовувати стає все
складніше, а законодавство Європейського Союзу взагалі розцінює подібну
процедуру як практично неможливу, сприяючи фінансовому оздоровленню
підприємств-банкрутів та створюючи умови для «прозорого» переходу їх
в руки інвестора-санатора. Україна також допускає тіньову приватизацію і
визнає права кредитора вищими за права трудового колективу, інвестора,
держави і підприємства-боржника.
Державна підтримка банкрутів проводилась ще у 90-ті рр. XX століття у
країнах Східної Європи (Польща, Угорщина, Румунія, Словенія); при переході
на нову структуру економіки наприкінці 80-х–початку 90-х рр. у Скандинавії
(Швеція, Фінляндія), де економіка має чітку соціальну спрямованість. При
цьому набір засобів був досить широким – від фінансових дотацій до санації
підприємств державою.
В Росії, наприклад, санація як самостійна процедура практично не вико-
ристовується. Фінансове оздоровлення діє в межах процедури зовнішньо-
го управління. Санація боржника здійснюється шляхом надання йому фі-
нансової допомоги. Закон встановлює умови та порядок відбору учасників
санації. Держава встановлює порядок та умови надання допомоги таким
підприємствам шляхом державних дотацій, субсидій, пільгових кредитів та
інших засобів відповідно до вимог Положення про порядок надання держав-
ної підтримки неплатоспроможним підприємствам та використання засо-
бів федерального бюджету, галузевих і міжгалузевих позабюджетних фон-
дів для цілей реорганізації або ліквідації неплатоспроможних підприємств.
Санація не може бути призначена, якщо щодо особи раніше порушувалось
провадження у справі про банкрутство і з моменту його закінчення минуло
менше 36 місяців. Для визначення осіб, які бажають взяти участь у санації,
може бути оголошено конкурс. Учасники санації складають угоду про її про-
ведення та строки, а також про свою відповідальність перед кредиторами
боржника. Протягом перших 12 місяців повинно бути задоволено не менше
40% загальної суми вимог кредиторів з урахуванням черговості, що визначе-
на ст. 64 Цивільного кодексу Російської Федерації.
Необхідно також зазначити, що в Україні у 90-ті рр. XX століття, коли від-
булася значна кількість банкрутств вітчизняних підприємств, процедура
санації практично не застосовувалась, що було головною відмінністю укра-
їнської практики від світової. Хоча і в нашій країні, і в зарубіжних країнах
в багатьох випадках банкрутство наставало з одних і тих самих підстав.
Наприклад, за даними Федеральної корпорації страхування вкладів США,
злочинні дії працівників підприємств і банків, а також кредиторів і пози-
чальників у 25–30% випадків спричинили банкрутство кредитних установ.

Слово НАЦІОНАЛЬНоЇ ШКОЛи сУДДІВ УКРАЇНИ № 2 (3) • 2013 49

Господарське право і процес

У нашій країні ця кількість є удвічі більшою, оборотні засоби вітчизняних

підприємств були «вимиті» ще раніше. І ці гроші нікуди не зникли, вони
просто перейшли до нових власників, що стали керувати підприємствами.
Винними в цьому є суб’єкти, так звані фінансові партнери, які доводять під-
приємство до банкрутства, проводять процедуру санації, а потім одержу-
ють за безцінь підприємство.
На сьогодні проведення санації підприємства-боржники нерідко прихо-
вують, внаслідок чого фінансове оздоровлення стає неможливим. Багатьом
боржникам вигідно затягувати процедуру банкрутства, коли не сплачують-
ся податки, а договірні зобов’язання продовжують виконуватись. При цьо-
му кошти, які надходять за такими зобов’язаннями, ніде не відображаються.
Комітет кредиторів разом з керуючим санацією мають тільки власні інте-
реси, а їх дії спрямовані не на оздоровлення підприємства-боржника, а на
доведення до ліквідації. Тому й відсутній інтерес у зовнішніх інвесторів до
підприємств вітчизняної промисловості, дві третини яких знаходяться у ста-
ні перманентного банкрутства і потребують серйозних інвестицій. Якщо в
Угорщині три чверті банкрутів, які відновили свою платоспроможність, були
викуплені зарубіжними інвесторами, то в Україні інвестори не можуть про-
вести процедуру санації через «узаконений» опір кредиторів1.
З 19 квітня 2013 р. набрала чинності нова редакція Закону «Про віднов-
лення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що ча-
стково змінила звичний порядок процедури банкрутства суб’єктів господа-
рювання.
Новою редакцією Закону передбачено процедуру санації до порушення
провадження у справі про банкрутство (ст. 5, ст. 6 Закону). Такі заходи спря-
мовані на запобігання банкрутству боржника, застосування позасудових
процедур та досудової санації боржника. Законом розширено можливості
для ранньої діагностики загрози неплатоспроможності боржника, ефектив-
ного застосування заходів із запобігання банкрутству боржника, а також за-
ходів із використання позасудових засобів відновлення платоспроможності
боржника.
Статтею 6 нової редакції Закону визначено, що для проведення санації
боржника до порушення провадження у справі про банкрутство необхідна
згода між боржником та кредиторами, яка може бути досягнута як до, так і
після виникнення заборгованості боржника. Санацію боржника до порушен-
ня провадження у справі про банкрутство може бути передбачено право-
чином (договором), на підставі якого виникло грошове зобов’язання борж-
ника. Ініціювати таку процедуру мають право боржник або кредитор. Вона
може бути запроваджена за наявності:
• відповідної письмової згоди власника майна (органу, уповноваженого
управляти майном боржника);

1
Див.: Бобкова А.Г., Татькова З.Ф. Правове регулювання відносин у процедурі банкрутства: Навч.
посібн. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 152 с.

50 № 2 (3) • 2013 Слово НАЦІОНАЛЬНоЇ ШКОЛи сУДДІВ УКРАЇНИ

 Господарське право і процес

• відповідної письмової згоди кредиторів, загальна сума вимог яких пере-

вищує 50% кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його
бухгалтерського обліку;
• плану санації, який повинен бути письмово погоджений усіма забезпече-
ними кредиторами та схвалений загальними зборами кредиторів боржника.
Загальні збори кредиторів скликаються боржником шляхом письмового по-
відомлення усіх кредиторів за даними бухгалтерського обліку боржника.
План санації боржника до порушення провадження у справі про банкрут-
ство може містити умови, передбачені частинами 1, 2 ст. 29, а саме: протягом
3 місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією
зобов’язаний надати суду розроблений та схвалений комітетом кредиторів
план санації боржника; керуючий санацією зобов’язаний попередньо пого-
джувати план санації державних підприємств або підприємств, у статутному
капіталі яких частка державної власності перевищує 50%, з органом, уповно-
важеним управляти державним майном. Цей орган у 10-денний строк з дня
одержання проекту плану санації зобов’язаний його розглянути та надати
свій висновок про погодження або відмову у погодженні плану санації. Та-
кож умовою є положення ч. 4 ст. 79 Закону про те, що мирова угода повинна
містити положення про: розміри, порядок і строки виконання зобов’язань
боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх
частини; виконання зобов’язань боржника третіми особами; задоволення
вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.
Умови плану санації щодо задоволення вимог кредиторів, які не брали уча-
сті в голосуванні або голосували проти схвалення плану санації боржника,
повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які го-
лосували за схвалення плану санації.
План санації може передбачити поділ кредиторів, які беруть участь у са-
нації, на категорії залежно від виду вимог та наявності (відсутності) забез-
печення вимог таких кредиторів. Умовами плану санації може встановлю-
ватися різний порядок задоволення вимог для кредиторів різних категорій.
Умови плану санації, а також мораторій на задоволення вимог кредиторів
поширюються на вимоги всіх кредиторів, що виникли до затвердження пла-
ну санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.
План санації може передбачати призначення керуючого санацією. Порядок
призначення, повноваження керуючого санацією визначаються у плані санації.
Боржник повинен розмістити оголошення про проведення загальних збо-
рів кредиторів на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Ви-
щого господарського суду України (далі – ВГСУ). Щоправда, можливо, слід
було б змінити це положення, повернувши раніше чинну норму, яка передба-
чала опублікування таких оголошень в офіційних друкованих виданнях від-
повідних органів. Адже сайт ВГСУ і так надто громіздкий, з технічних причин
може не працювати взагалі, та й не усім суб’єктам господарювання досі до-
ступний Інтернет.
Боржник або представник кредиторів, уповноважений загальними збора-
ми кредиторів, протягом 5 днів з дня схвалення кредиторами плану санації

Слово НАЦІОНАЛЬНоЇ ШКОЛи сУДДІВ УКРАЇНИ № 2 (3) • 2013 51

Господарське право і процес

боржника до порушення провадження у справі про банкрутство повинен по-

дати до господарського суду за місцезнаходженням боржника заяву про його
затвердження.
До заяви про затвердження такого плану санації додаються:
• план санації;
• протокол засідання загальних зборів кредиторів, на якому було прийня-
то рішення про схвалення плану санації;
• список кредиторів із зазначенням їх найменування, поштової адреси,
ідентифікаційного коду (номера) та суми заборгованості;
• письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні чи
проголосували проти схвалення плану санації, за їх наявності.
За подання заяви про затвердження плану санації боржника до порушення
провадження у справі про банкрутство справляється судовий збір. Відповід-
но до Закону України від 8 липня 2011 р. «Про судовий збір» він становить
одну мінімальну заробітну плату (станом на 1 січня поточного року – 1 тис.
147 грн.).
Протягом 5 днів з дня отримання заяви про затвердження плану санації
боржника до порушення провадження у справі про банкрутство господар-
ський суд виносить ухвалу про прийняття заяви про затвердження плану
санації до розгляду, в якій зазначаються час та місце проведення судового
засідання. Копія ухвали надсилається боржнику та всім кредиторам, зазна-
ченим у заяві. Ухвала про прийняття до розгляду заяви про затвердження
плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрут-
ство оскарженню не підлягає.
Відповідно до норми Закону повідомлення про прийняття до розгляду за-
яви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у
справі про банкрутство публікується на офіційному веб-сайті ВГСУ в мережі
Інтернет. Повідомлення має містити найменування боржника і його ідентифі-
каційний код, номер справи, найменування господарського суду, у проваджен-
ні якого перебуває справа, а також дату першого судового засідання у справі.
Господарський суд повинен розглянути заяву про затвердження плану са-
нації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство протя-
гом одного місяця з дня прийняття відповідної заяви до розгляду. При цьому
суд зобов’язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора,
який має заперечення щодо плану санації, навіть якщо на засіданні загаль-
них зборів кредиторів такий кредитор голосував за схвалення плану санації.
Господарський суд може винести ухвалу про відмову в затвердженні пла-
ну санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство,
якщо:
• при схваленні плану санації були допущені порушення законодавства, що
вплинули на результат голосування загальних зборів кредиторів;
• кредитор, який не брав участі в голосуванні або голосував проти схвален-
ня плану санації, доведе, що в разі ліквідації боржника у порядку, визначено-
му Законом, його вимоги були б задоволені в розмірі, що перевищує розмір
вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану санації;

52 № 2 (3) • 2013 Слово НАЦІОНАЛЬНоЇ ШКОЛи сУДДІВ УКРАЇНИ

 Господарське право і процес

• відсутнє письмове погодження плану санації усіма забезпеченими креди-

торами;
• боржником були надані недостовірні дані щодо кредиторської заборго-
ваності.
Винесення ухвали про відмову у затвердженні плану санації боржника до
порушення провадження у справі про банкрутство не є перешкодою для пов-
торного схвалення такого плану санації загальними зборами кредиторів від-
повідно до вимог чинного законодавства та звернення боржника до суду із
заявою про його затвердження.
В інших випадках господарський суд виносить ухвалу про затвердження
плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство
та вводить мораторій на задоволення вимог кредиторів. Мораторій поширю-
ється на вимоги кредиторів, що виникли до затвердження плану санації.
Строк дії процедури санації боржника до порушення провадження у спра-
ві про банкрутство не може перевищувати 12 місяців з дня затвердження
судом відповідного плану санації. Протягом дії цієї процедури не може бути
порушено справу про банкрутство боржника за його заявою або за заявою
будь-кого з кредиторів, а також діє мораторій на задоволення вимог креди-
торів.
Законом передбачено, що Положення про порядок проведення санації до
порушення провадження у справі про банкрутство затверджується ВГСУ. Ця
норма теж є дискусійною. Слід зазначити, що повноваження щодо організа-
ції та порядку проведення процедури банкрутства належать державному
органу з питань банкрутства при Міністерстві юстиції, тому і затверджувати
Положення про порядок проведення санації повинен саме цей орган.
У новій редакції Закону також передбачена можливість застосування про-
цедури санації боржника після порушення провадження у справі про бан-
крутство (ст. 28).
Після порушення провадження у справі про банкрутство у процедурі бан-
крутства вводиться санація, під якою розуміється система заходів, що здій-
снюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання
визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоров-
лення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення
в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації
підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та ви-
робничої структури боржника. Власне латинське слово «санація» означає
«оздоровлення» або «лікування».
Санація може відбуватися шляхом об’єднання підприємств, які знаходять-
ся на межі банкрутства, з більш міцною компанією за допомогою випуску
нових акцій або облігацій для мобілізації грошового капіталу, збільшення
банківських кредитів, перетворення короткострокової заборгованості на
довгострокову, повної або часткової купівлі державою акцій підприємства,
яке знаходиться на межі банкрутства.
Джерелами фінансування санації також можуть бути засоби, залучені на
кредитних та інвестиційних умовах. За джерелами мобілізації фінансових

Слово НАЦІОНАЛЬНоЇ ШКОЛи сУДДІВ УКРАЇНИ № 2 (3) • 2013 53

Господарське право і процес

ресурсів виділяють 2 види санації: автономну та зовнішню. Перша спрямова-

на на фінансове оздоровлення за рахунок власних ресурсів і засобів, наданих
власниками та іншими особами (без залучення інших осіб). Зовнішня сана-
ція характеризується участю в ній сторонніх осіб, зокрема банків та інших
кредиторів, інвесторів або держави.
Незважаючи на те, що шлях виходу із кризи для кожного підприємства ін-
дивідуальний, існує ряд загальних принципів, заснованих на досвіді тисяч
компаній, які пройшли цей нелегкий шлях як у вітчизняних умовах, так і в
інших країнах.
Для більш ефективного проведення санації для виходу із фінансової кри-
зи необхідно: по-перше, чітко уявляти, як буде відбуватися оздоровлення,
скільки це потребуватиме часу, які фінансові ресурси і джерела слід залучи-
ти; по-друге, дуже важливо підібрати спеціалістів, яким можна доручити від-
повідальну справу.
При підготовці та здійсненні санації вирізняють 3 ключові функціональні
блоки:
1) розробка плану санації;
2) санаційний аудит;
3) менеджмент санації.
Як правило, розробкою концепції та плану санації займаються спеціалі-
зовані консалтингові фірми у тісному співробітництві зі спеціальними під-
приємствами. Згідно з обраною стратегією розробляється програма санації,
тобто система прогнозованих, взаємопов’язаних заходів, спрямованих на
вихід суб’єкта господарювання із кризи. Вона формується на підставі комп-
лексного вивчення причин фінансової кризи, аналізу внутрішніх резервів,
висновків про можливості залучення стороннього капіталу та стратегічних
завдань санації. Санаційний аудит здійснюється аудиторськими компаніями
за заявою потенційних санаторів (інвесторів), кредиторів та інших осіб, які
можуть взяти участь у фінансуванні цієї процедури. Однак, як показує прак-
тика, вирішальне значення для успішної реалізації фінансового оздоровлен-
ня має організація ефективного менеджменту санації. Не секрет, що часто до
банкрутства підприємство доводить саме невміле або навмисно неправиль-
не управління. Таке керівництво не в змозі ефективно керувати фінансовою
санацією, що викликає необхідність його заміни або передачі повноважень
щодо санації третім особам.
Вирішення питання щодо призначення менеджменту санації – одна із пер-
шочергових цілей при оздоровленні підприємств-боржників. Ключовим
завданням відповідних спеціалістів є антикризове управління, яке дозво-
лить ефективно використовувати фінансові механізми для запобігання бан-
крутству, та проведення фінансового оздоровлення суб’єктів господарюван-
ня, а в подальшому – відновлення їх ефективної діяльності у довгостроковій
перспективі.
Слід зазначити, що не існує стандартних рецептів організації менеджменту
санації підприємства. Кожний випадок потребує індивідуального підходу до
управління процесом подолання кризового стану. Крім того, важливими ком-

54 № 2 (3) • 2013 Слово НАЦІОНАЛЬНоЇ ШКОЛи сУДДІВ УКРАЇНИ

 Господарське право і процес

понентами процесу санації є координація та контроль над строками і якістю

реалізації запланованих заходів. Менеджмент підприємств, які перебувають у
процесі санації, повинен своєчасно виявляти та використовувати нові сана-
ційні резерви і можливості, а також приймати об’єктивні, кваліфіковані рішен-
ня для подолання можливих перешкод. Менеджмент підприємств повинен
враховувати усі процесуальні рішення господарського суду щодо процедури
та строків санації, а також те, що законне право керувати цим процесом нале-
жить керуючому санацією, призначеному господарським судом.
Санація у процедурі банкрутства діє з 1 січня 2000 р. – моменту набрання
чинності Законом України від 30 червня 1999 р. «Про внесення змін до Зако-
ну України «Про банкрутство», а із набранням чинності у квітні 2013 р. но-
вої редакції Закону від 22 грудня 2011 р. у процедурі санації відбулися деякі
зміни. Так, новелою у процедурі санації стало обмеження строку її проведен-
ня. Якщо раніше відповідні заходи могли тривати 12 місяців з подальшим
правом продовження на 6 місяців, то на сьогодні встановлені більш жорсткі
норми – процедуру санації боржника дозволено призначати строком до 6
місяців з можливістю продовження в межах 12 місяців. На жаль, це не по-
ліпшить можливості боржника на відновлення своєї платоспроможності в
процедурі санації у відкритому провадженні у справі про банкрутство через
економічний та фінансовий стан суб’єкта господарювання. Виходячи з того,
що процес відновлення платоспроможності боржника є тривалим, на мою
думку, слід навпаки – збільшити строк проведення судової санації до 2 років.
Згідно зі ст. 29 Закону план санації складається протягом 3 місяців з дня
винесення ухвали про санацію боржника, і цей план схвалюється комітетом
кредиторів. Ця норма потребує уточнення, адже з моменту дії процедури са-
нації протягом 3 місяців до набрання чинності плану санації, коли не вжито
ще жодних заходів, відбувається зупинка у процедурі банкрутства взагалі,
й ніяких дій з відновлення платоспроможності боржника не проводиться.
Тому пропоную надавати план санації на останнє підсумкове судове засідан-
ня після закінчення стадії розпорядження майном.
Щодо схвалення плану санації комітетом кредиторів теж слід зауважити,
що у зв’язку з невеликою кількістю кредиторів (до 7 осіб) у комітеті останні
можуть вступити у змову з керуючим санацією, а їх дії – зашкодити борж-
никові. Тому необхідно схвалювати план санації на загальних зборах креди-
торів за участю трудового колективу боржника. В багатьох випадках план
санації не враховує інтереси працівників підприємства-боржника.
Не залишився без істотних змін і порядок призначення керуючого санацією.
Так, раніше Закон закріплював право вибору кандидатури керуючого санацією
за комітетом кредиторів. Тепер право визначати таку кандидатуру належить
винятково господарському суду. Автоматизований розподіл арбітражних ке-
руючих (керуючих санацією) проводить державний орган з питань банкрут-
ства, однак такі повноваження необхідно передати господарському суду.
Нова редакція Закону передбачає додаткові засоби відновлення плато-
спроможності боржника, які полягають у можливості використання статут-
ного капіталу дебітора, виконання зобов’язань останнього власником майна

Слово НАЦІОНАЛЬНоЇ ШКОЛи сУДДІВ УКРАЇНИ № 2 (3) • 2013 55

Господарське право і процес

(органом, уповноваженим управляти майном) боржника в процедурі сана-

ції й відчуження майна боржника шляхом заміщення активів. Статтею 31
Закону передбачено, що власник майна (орган, уповноважений управляти
майном) боржника протягом всієї процедури санації з метою припинення
провадження у справі про банкрутство має право задовольнити всі вимоги
конкурсних кредиторів, внесених до реєстру вимог кредиторів, або надати
боржнику кошти, достатні для задоволення усіх вимог конкурсних кредито-
рів. Для цього необхідно направити керуючому санацією, комітету кредито-
рів і господарському суду, який розглядає справу про банкрутство, заяву про
наміри задовольнити вимоги кредиторів. До такої заяви повинні додаватись
докази, які підтверджують наявність у заявника коштів, достатніх для по-
гашення усіх вимог конкурсних кредиторів. Зазначена заява підлягає роз-
гляду господарським судом протягом 14 робочих днів з дати її надходження
з обов’язковим викликом у судове засідання керуючого санацією та членів
комітету кредиторів.
За результатами розгляду заяви про наміри господарський суд виносить
ухвалу про задоволення заяви або про відмову в задоволенні такої заяви.
У разі задоволення судом заяви про наміри власник майна боржника пови-
нен протягом одного місяця з дня винесення ухвали господарського суду
провести розрахунки з усіма конкурсними кредиторами. Крім того, як вже
зазначалося, нова редакція Закону надала можливість відновити плато-
спроможність боржника шляхом створення останнім нового товариства і
подальшої передачі до статутного капіталу цілісного майнового комплексу
боржника або визначеної планом санації частини майна останнього. Важ-
ливим моментом при застосуванні такої процедури є те, що, крім майнових
активів, на таке підприємство переводяться і вимоги кредиторів. Части-
ною 3 ст. 34 Закону передбачено, що розмір статутного (складеного) капі-
талу новоутвореного господарського товариства визначається як різниця
між вартістю майнових активів та вартістю боргів за вимогами конкурсних
кредиторів.
Після утворення товариства частки (акції) в статутному капіталі новоу-
твореного господарського товариства відчужуються третім особам шляхом
проведення аукціону. Гроші, одержані від продажу акцій (часток) в новоутво-
реному підприємстві, переходять в рахунок погашення вимог кредиторів.
Якщо боржник за рахунок суми, одержаної в результаті заміщення активів та
їх продажу, задовольняє вимоги кредиторів у повному обсязі, провадження у
справі по банкрутство підлягає припиненню судом за заявою керуючого са-
нацією. Якщо суми, одержаної в результаті заміщення активів та їх продажу,
недостатньо для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, керуючий
санацією пропонує їм укласти мирову угоду. В іншому випадку суд визнає
боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Ще одним цікавим способом відновити фінансову платоспроможність
боржника є право здійснити збільшення його статутного капіталу. Як
зазначено в абзаці 2 ч. 1 ст. 32 Закону, емісія акцій акціонерного товари-
ства–боржника здійснюється виключно для переведення зобов’язань то-

56 № 2 (3) • 2013 Слово НАЦІОНАЛЬНоЇ ШКОЛи сУДДІВ УКРАЇНИ

 Господарське право і процес

вариства в цінні папери. При цьому учасники боржника мають пріоритетне

право на придбання частки пропорційно частині, що належить учаснику.
Замість цього акціонери боржника мають право на придбання додаткових
акцій боржника.
Отже, можна зробити висновок, що більшість новел Закону мають пози-
тивний характер. А чи вдосконалять вони процедуру санації, чи сприятимуть
відновленню платоспроможності боржника та виходу із фінансової кризи –
покаже час. Нові положення Закону «Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом» тільки почали діяти, і недоліки бу-
дуть поступово виявлятись, але враховуючи практику судів з розгляду справ
про банкрутство, досвід застосування процедури санації, необхідно збіль-
шити строк санації; змінити порядок складання та ухвалення плану санації;
визначити порядок призначення керуючого санацією та виключити умову
щодо розміщення оголошень на веб-сайті ВГСУ.

ТАТЬКОВА З. Санація як вихід із фінансової кризи.

Актуальність розгляду питання застосування санації щодо відновлення
фінансового стану підприємства-боржника полягає в неврегульованості де-
яких відносин положеннями чинного законодавства про банкрутство, і ме-
тою статті є надання пропозицій щодо удосконалення процедури проведен-
ня санації неплатоспроможного суб’єкта господарювання для виходу його з
фінансової кризи.
Ключові слова: санація, процедура банкрутства, план санації, боржник, кре-
дитори, керуючий санацією, фінансова криза, інвестор.

ТАТЬКОВА З. Санация как выход из финансового кризиса.

Актуальность рассмотрения вопроса применения санации по восстанов-
лению финансового состояния предприятия-должника заключается в не-
урегулированности некоторых отношений положениями действующего
законодательства о банкротстве, и целью статьи является формирование
предложений по усовершенствованию процедуры проведения санации не-
платежеспособного субъекта хозяйствования для выхода его из финансово-
го кризиса.
Ключевые слова: санация, процедура банкротства, план санации, должник,
кредиторы, управляющий санацией, финансовый кризис, инвестор.

TATKOVA Z. Sanation as a way out of the financial crisis.

Actuality applying sanation to restore the financial situation of the debtor com-
pany is not regulated of certain provisions of the current bankruptcy law and the
purpose of the article – to submit proposals to improve the procedure of sanation
of the insolvent business entity out of its financial crisis.
Key words: sanation, bankruptcy, sanation plan, the debtor, creditors, manager of
sanation, financial crisis, investor.

Слово НАЦІОНАЛЬНоЇ ШКОЛи сУДДІВ УКРАЇНИ № 2 (3) • 2013 57