РОЗРАХУНКИ

Розрахунки – порядок руху грошових коштів, що здійснюється

відповідно до встановлених правил на підставі цивільно-правових
правочинів чи в результаті інших дій, передбачених
законодавством України (ст. 51 ЗУ «Про банки і банківську
діяльність», п. 1.37 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в
Україні»).

ВИДИ РОЗРАХУНКІВ:
ГОТІВКОВІ
БЕЗГОТІВКОВІ
 ПРИНЦИПИ РЕГУЛЮВАННЯ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ

здійснення розрахунків тільки через установи банків і під їх контролем

обов’язкове зберігання коштів у банках, за винятком залишків готівки в касах

клієнтів у межах встановлених лімітів

самостійний (вільний) вибір форм розрахунків та платіжних

інструментів

здійснення платежів за дорученням клієнта, за його згодою

(акцептом) на підставі укладеного договору про розрахунково-
касове обслуговування

проведення платежів при наявності на рахунк клієнта вільних

коштів або коли є право на отримання овердрафту

терміновість здійснення платежів. Момент здійснення платежу має

бути максимально наближеним до часу відвантаження товарів,
виконання робіт, надання послуг
Платіжне доручення – розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника банкові, що
його обслуговує, про списання з його рахунку зазначеної суми коштів та на її перерахування на рахунок
одержувача коштів. Платник має право зазначати в платіжному дорученні дату валютування, яка не може
бути пізніше 10 календарних днів після складання платіжного доручення. Основною перевагою
розрахунків платіжними дорученнями є проста схема організації, дешевизна та швидкість розрахунків,
універсальний характер. Основним недоліком розрахунків платіжними дорученнями є - відсутність гарантії
платежу для постачальника.

Постачальник (одержувач) 1 Покупець (платник)

6 2

Банк постачальника (5) 4 Банк платника (3)

1. Постачальник одержує замовлення на товар або послугу і виписує рахунок–фактуру.

2. Доручення подається клієнтом у банк і оформляється відповідно до вимог
3. Банк платника на підставі першого примірника платіжного доручення списує з поточного рахунку свого
клієнта кошти і перераховує на коррахунок банку постачальника.
4. Кошти направляються в банк одержувача через електронну систему платежів у день їх списання.
5. Кошти, які надійшли на рахунок банку одержувача, зараховуються на поточний рахунок клієнта в день їх
надходження.
6.За підписом працівника банку з поточного рахунку передається виписка про зарахування коштів, до
якої додається копія платіжного доручення з позначкою банку платника .
Розрахунковим чеком (чеком) є документ, що містить нічим не обумовлене
письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку переказати
вказану у чеку грошову суму одержувачеві (чекодержателю) (ч. 1 ст. 1102 ЦК
України

• Оплата чека
• Чек оплачується за рахунок грошових коштів чекодавця. Чекову книжку на ім'я чекодавця (фізичної
особи) банк-емітент видає на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця.
Порядок та умови бронювання грошових коштів на рахунку для розрахунків із застосуванням чеків
установлюються банківськими правилами.
• Платник за чеком повинен пересвідчитися усіма можливими способами у його справжності, а також
у тому, що пред'явник чека є уповноваженою особою. Забороняється передавання чека (чекової
книжки) його власником будь-якій іншій юридичній або фізичній особі, а також підписання
незаповнених бланків чека і проставляння на них відбитка печатки юридичними особами. Однак за
бажанням фізичної особи чек може виписуватися на ім'я іншої особи, яка стає його власником.
Видача чеків на пред'явника не проводиться.
• Чекодавець, якому видана чекова книжка (чек), відповідає за неправильне використання чеків, за
збитки в разі передавання їх іншій особі, втрати або крадіжки, а також через зловживання осіб,
уповноважених на підписання чеків. У разі втрати чекової книжки (чека) чекодавець має подати до
банку-емітента заяву із зазначенням номерів невикористаних чеків.
• У разі відмови платника в оплаті чека чекодержатель має право пред’явити позов до суду.
Чекодержатель має право вимагати крім оплати суми чека відшкодування своїх витрат на одержання
оплати, а також процентів.
До вимог чекодержателя про оплату чека застосовується позовна давність в один рік.
 У разі розрахунків за інкасовими дорученнями (за інкасо) банк (банк-
емітент) за дорученням клієнта здійснює за рахунок клієнта дії щодо
одержання від платника платежу та (або) акцепту платежу.

• Виконання інкасового доручення (ст. 1100 ЦК України):

• У разі відсутності будь-якого документа або невідповідності документів за зовнішніми ознаками
інкасовому дорученню виконуючий банк повинен негайно повідомити про це клієнта. У разі
неусунення зазначених недоліків банк повертає документи без виконання.
• Документи подаються платникові у тій формі, в якій вони одержані, за винятком банківських
відміток і написів, необхідних для оформлення інкасової операції.
• Документи, що підлягають оплаті при їх поданні, виконуючий банк зобов’язаний подати до
платежу негайно з отриманням інкасового доручення.
• Якщо документи підлягають оплаті в інший строк, виконуючий банк повинен для одержання
акцепту платника подати документи для акцепту негайно з отриманням інкасового доручення, а
вимогу платежу має здійснити не пізніше ніж у день настання строку платежу, визначеного у
документі.
• Часткові платежі можуть бути прийняті у випадках, якщо це встановлено банківськими правилами,
або за наявності в інкасовому дорученні спеціального дозволу.
• Одержані (інкасовані) суми негайно передаються виконуючим банком у розпорядження банку-
емітента, який повинен зарахувати ці суми на рахунок клієнта. Виконуючий банк має право
відрахувати з інкасованих сум належні йому плату та відшкодування витрат та (або) видатків.
 
У разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) -
заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується
провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому)
банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним
особи - бенефіціара.

Залежно від наявності спеціально виділених коштів на виплату акредитива

існують:
• покритий акредитив − акредитив для здійснення платежів, за яким завчасно
бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-
емітенті або у виконуючому банку
• непокритий − акредитив, оплата за яким (якщо тимчасово немає коштів на
рахунку платника) гарантується банком-емітентом за рахунок банківського
кредиту
Залежно від можливості відкликання акредитива існують:
• відкличний акредитив – його може змінити або анулювати банк-емітент у
будь - який час без попереднього повідомлення одержувача грошових коштів,
без створення перед одержувачем будь-яких нових зобов'язань (ст. 1094 ЦК
України)
• безвідкличний – його можна анулювати або змінити умови лише за згодою на
це одержувача грошових коштів (ст. 1095 ЦК України).
 Відповідальність банку за порушення умов акредитива (ст. 1097 ЦК
України)
У разі необґрунтованої відмови у виплаті або неправильної виплати
грошових коштів за акредитивом внаслідок порушення виконуючим
банком умов акредитива виконуючий банк несе відповідальність перед
банком-емітентом.
У разі порушення виконуючим банком умов покритого акредитива або
підтвердженого ним безвідкличного акредитива відповідальність перед
платником може бути за рішенням суду покладена на виконуючий банк.

Акредитив закривається у разі:

1) спливу строку дії акредитива;
2) відмови одержувача грошових коштів від використання акредитива до
спливу строку його дії, якщо це передбачено умовами акредитива;
3) повного або часткового відкликання акредитива платником, якщо таке
відкликання передбачене умовами акредитива.
Про закриття акредитива виконуючий банк повідомляє банк-емітент.