Реферат тема 19

Розрахунки платіжними дорученнями і

вимогами-дорученнями
Платіжне доручення — письмове доручення власника рахунку
перерахувати відповідну суму зі свого рахунку на рахунок отримувача
коштів. Розрахунки цим документом можуть здійснюватися і по
нетоварним операціям. Платежі здійснюються по такій схемі:
постачальник відвантажує продукцію та виставляє за неї рахунок-
фактуру; покупець подає в свій банк платіжне доручення і банк списує
кошти з його рахунку; банк покупця повідомляє його про списання
коштів та відсилає платіжне доручення банку постачальника; банк
постачальника зараховує кошти на його рахунок та повідомляє його про
це.
Платіжне вимога-доручення складається з двох частин.
Верхня — вимога постачальника покупцю сплатити вартість товару —
заповнюється постачальником. Нижня — доручення покупця своєму
банку перевести суму коштів з його рахунку на рахунок постачальника
— заповнюється покупцем при виконанні всіх умов поставки. Таким
чином, по суті, акцептується платіж покупцем. Розрахунки цим
документом можуть бути з акцептом і без нього. Схема обороту
аналогічна обороту платіжного доручення, тільки замість рахунку-
фактури передається платіжна вимога-доручення.
Покупець має право повністю відмовитися від акцепту в
таких випадках:
· якщо товари не було замовлено;
· якщо товари відвантажено на непогоджену адресу;
· коли товари доставлено достроково;
· коли товари недоброякісні і некомплектні;
· коли не погоджено ціну товару.
Часткова відмова від акцепту можлива, якщо:
· є товар “в навантаження”;
· частина товару некомплектна або неякісна;
· завищено ціни;
· є арифметичні помилки в документах.
Відмова від акцепту не приймається банком, якщо її недостатньо
вмотивовано або мотиви протирічать законодавству, або інструкціям
банку.

2.1.9. Розрахунки акредитивами

1.10. Розрахунки акредитивами
Акредитив - це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням
свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний:

■ виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані

роботи чи надані послуги;

■ надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей

платіж.

Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків

передбачаються у договорі між юридичною особою, на користь якої
виставлено акредитив (бенефіціаром), і платником, який звернувся в банк,
що його обслуговує, для відкриття акредитива (заявником акредитива).

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

■ покриті або непокриті (гарантовані);

■ відкличні і безвідкличні.

Покритими називаються акредитиви, при відкритті яких банк (банк-емітент,

який відкриває акредитив) перераховує власні кошти платника або наданий
йому кредит у розпорядження виконуючого банку. Ці кошти зараховуються
на окремий особовий рахунок балансового рахунку № 2602 «Кошти в
розрахунках суб'єктів господарської діяльності» на весь строк дії акредитива.

Непокритим називається акредитив, оплата за яким гарантована банком без

попереднього депонування коштів платника. Такий акредитив ще
називається гарантованим. Непокриті акредитиви застосовуються
найчастіше між банками, які мають кореспондентські відносини. Банк
одержувача зараховує суму підтвердженого непокритого безвідкличного
акредитива за дебетом позабалансового рахунку № 9001 «Підтверджені
акредитиви». Банк бенефіціара зараховує зобов'язання безвідкличного
акредитива на рахунок № 9122 «Непокриті акредитиви».

Відкличним вважається акредитив, що може бути змінений або

анульований банком-емітентом без попередньої згоди постачальника товарів
та послуг. Безвідкличний акредитив не може бути змінений чи анульований
без згоди постачальника (бенефіціара).

Для зменшення ризику порушень постачальником умов договору акредитив

може бути виставлений з оплатою документів після акцепту заявника
акредитива.

У договорі про акредитив між одержувачем і платником вказуються:

■ назва банку-емітента;

■ вид акредитива і спосіб його виконання;

■ повний перелік і точна характеристика документів, які повинен подати

постачальник для одержання коштів за акредитивом;

■ строк пред'явлення документів після відвантаження товарів і вимоги до їх

оформлення.

Документи, які підтверджують виплату за акредитивом, повинні подаватися

в банк бенефіціара (або виконуючий) до закінчення строку дії акредитива і
підтверджувати виконання всіх умов. При порушенні хоча б однієї з цих
умов виплата за акредитивом не здійснюється.

Розрахунки за інкасовими дорученнями

У разі розрахунків за інкасовими дорученнями (за інкасо) банк
(банк-емітент) за дорученням клієнта здійснює за рахунок
клієнта дії щодо одержання від платника платежу та (або)
акцепту платежу.

2.6. Розрахунки чеками

В розрахунках між підприємствами застовуються розрахункові чеки, а
для отримання готівки з поточного рахунку — грошовий чек.
Розрахунковий чек — це документ стандартної форми з дорученням
чекодавця своєму банку перевести кошти з його рахунку на рахунок
пред'явника чека. Розрахунковий чек заповнює платник. Чек
пред'являється безпосередньо при здійсненні господарської операції.
Принципова схема обороту розрахункового чеку:
постачальник передає товар покупцю, а покупець передає чек
постачальнику; постачальник передає чек у свій банк і останній
спрямовує його в банк покупця для оплати; банк платника списує кошти
з рахунку і повідомляє йому про це; банк платника переводить кошти в
банк постачальника; банк постачальника зараховує йому кошти на
рахунок та повідомляє йому про це.
Перевагою чекових розрахунків є їх більш висока швидкість
здійснення, а отже і швидкість надходження грошових коштів на
рахунок постачальника. До недоліків можна віднести недостатню
гарантованість платежу, складність оформлення чеку, та неможливість
розрахунків на значну суму.

2.1.9. Розрахунки векселями

1.9. Розрахунки векселями
Вексель — це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання
векселедавця сплатити після настання терміну певну суму грошей
власникові векселя (векселедержателю). Іншими словами: вексель - це
цінний папір, який є засобом оформлення кредиту, що надається в товарній
формі продавцями покупцям шляхом відтермінування оплати за продані
товари.

Вексель допомагає прискорити реалізацію товарів і збільшує швидкість руху

обігових коштів. Вексель - це вид кредитних грошей.

Векселі бувають двох видів:

■ звичайний, простий (соло-вексель);

■ переказний (тратта).

Простий вексель - це свідоцтво, що містить у собі письмове безумовне

зобов'язання боржника сплатити визначену суму грошей своєму кредитору.
Соло-вексель векселедавець може передати іншій особі з допомогою
спеціального напису - індосаменту, передавального напису на векселі або на
іншому цінному папері, що засвідчує перехід прав за цим документом до
іншої особи.

Переказний вексель (тратта) - це документ, що містить письмову вказівку

векселедержателя (трасан-та) особі, на яку виставлений вексель, - платнику
(трасату) сплатити визначену суму грошей пред'явнику векселя або особі,
вказаній у векселі (ремітенту), через визначений термін або за вимогою.
Переказний вексель (тратту) виписує і підписує кредитор (трасант). Вексель
є наказом боржникові (трасату) про сплату у визначений термін певної суми
третій особі (див. Табл. 3.11).

Вексель, у якому відсутній будь-який із вказаних реквізитів, не має сили.

Задача №1:

Орендне підприємство – ремонтно-будівельне правління №1, створене на

основі структурної одиниці Луцького міського тресту цивільного
будівництва, звернулось в районне відділення Агропромбанку за місцем
реєстрації підприємства з проханням про відкриття йому розрахункового
рахунку, а також про відкриття розрахункового рахунку своєму філіалу,
який знаходиться за межами міста.

Керуючий відділом банку повідомив директора підприємства, що для

відкриття розрахункового рахунку необхідно подати прохання (заяву).
Луцького міського тресту цивільного будівництва. Керуючий
рекомендував також звернутися з заявою про відкриття рахунку в другий
банк, оскільки велика завантаженість не дозволяє збільшити число
обслуговуючих підприємств. Що стосується відкриття розрахункового
рахунку для філії, то така можливість не передбачена. Філії може бути
відкрито лише поточний рахунок. До того ж питання про відкриття
рахунку філії необхідно вирішувати за місцем знаходження філії.

Чи має банк право відмовити у відкритті рахунку? Чи правомірні вказівки

керуючого відділенням банку?

Відповідь

Банк має право відмовити у відкритті розрахункового рахунку

підприємству, якщо воно не відповідає встановленим критеріям
та вимогам, які передбачені законодавством та внутрішніми
положеннями банку.
У даному випадку, банк рекомендував підприємству звернутися
до іншого банку через велику завантаженість, що свідчить про
можливі технічні обмеження, які можуть перешкоджати
відкриттю нового рахунку. Також, відповідно до встановлених
правил банку, філії не можуть мати розрахункових рахунків, тому
порада керуючого відділення щодо відкриття поточного рахунку
для філії є правомірною.
Отже, вказівки керуючого відділення банку є правомірними, а
відмова у відкритті розрахункового рахунку може бути
обґрунтована відповідними нормативними актами та
внутрішніми положеннями банку.