Поняття кредитного механізму та основні

етапи процесу банківського кредитування

Робота Остапенко Вікторії Ф-34
Кредитний механізм є інструментом грошово-кредитної політики в
рамках постійних механізмів і дозволяє суб'єктам господарювання
отримувати ліквідність від Національних центральних банків
протягом ночі за заздалегідь визначеною процентною ставкою щодо
заставових активів. Це призначено для того, щоб таким чином
суб’єкти єврозони могли задовольняти тимчасові потреби в
ліквідності.
 Процес банківського кредитування — це сукупність певних дій
банку пов'язаних із наданням і поверненням кредиту.
Основна робота з організації кредитного процесу в банку може бути
подана у вигляді таких етапів:
1 етап. Формування портфеля кредитних заявок - збір інформації про
попит на кре­дит, її аналіз та попередній відбір заявок. При цьому
повинен бу­ти дотриманий основний принцип: вся інформація про
потенцій­них позичальників, що надходить до банку, повинна
письмово фіксуватися кредитними працівниками та містити такі
відомості:короткий зміст кредитованого проекту; обсяг запитуваного
кредиту; вид та строк позики; пропоноване забезпечення.До заявки
додається пакет документів, що містить: засновні документи
позичальника; картку зі зразками підписів уповноважених осіб та
печатки; фін звіт (баланс та звіт про прибутки та збитки); ТЕО або
бізнес-план; контракти та угоди на проект, що кредитується; супутня
документація на пропоноване забезпечення.
 2 етап. Проведення переговорів із
потенційним клієнтом — кінцеве
визначення кредитоспроможності та
фін стану клієнта з метою укладення
кредитної угоди на найбільш
вигідних для банку умовах. Під час
переговорів з позичальником
кредитний працівник повинен
отримати якомога чіткіше уявлення
про ступінь помір­кованості рішення
щодо позички; проаналізувати,
наскільки обґрунтована сума позики;
з'ясувати рівень врахування
можливих несприятливих зовнішніх
факторів.
 Запитання поділяються на п'ять груп:відомості про фірму; відомості
щодо планованого кредиту; відомості, пов'язані з погашанням кредиту;
відомості щодо забезпечення кредиту; відомості про зв'язки клієнта з
іншими банками.
Враховуючи велику значимість цього етапу, в багатьох уста­новах банків
створюють спеціальні підрозділи, які називаються відділом чи сектором
економічного аналізу.
Під час експертизи кредитної заявки використовують різні джерела
інформації: матеріали, одержані безпосередньо від позичальника у
складі кредитної заявки: звітність, клопотання на отримання кредиту,
економічне обґрунтування проекту, що буде прокредитований, або
бізнес-план; відомості про клієнта, що знаходяться в архіві банку;
інформація про клієнта, одержана за межами даного банку (інформація
податкової служби, фінансового відділу окремого регіону і т. ін.)
Після розмови позичальником кредитний працівник у пись­мовому
вигляді підсумовує і приймає рішен­ня: продовжувати роботу з клієнтом
чи відмовити йому.
3 етап. Прийняття рішення про доцільність надання кредиту та форму
його надання - банк провадить підготовку до складання кредитної
угоди. Третій етап можливий лише за умови позитив­ного закінчення
другого етапу, тобто оцінки кредитоспроможно­сті та ризику.
Третій етап має назву «структурування позички». У процесі
структурування банк визначає основні параметри позички: вид
кредиту, суму, строк, забезпечення, порядок видачі та погашення, ціну
позики та інше.
 4 етап. Оформлення кредитної справи .Посадова особа, яка веде
переговори з клієнтом відносно кре­диту, повинна довести до нього
обов'язкові умови майбутньої кредитної угоди, без виконання яких
позичка не може бути надані, і ті умови, відносно яких може бути
досягнутий компроміс.
Після вирішення всіх питань і узгодження всіх параметрів
майбутньої кредитної угоди робляться відповідні висновки щодо
кре­диту. Цей висновок за підписом начальника кредитного відділу
подається на розгляд кредитного комітету або комісії банку. Після
позитивного рішення цього органу відбувається підписання креди­
тної угоди з боку керівництва банківської установи і клієнта. Після
цього на підставі внутрішнього розпорядження банку відкриваєть­ся
позичковий рахунок, з якого і провадиться видача кредиту. При
цьому указуються всі реквізити, характеристика рахунка .
 5 етап. Робота з клієнтом після отримання ним позики проведення
контролю за виконанням кредитного договору та пошук нових форм
співпраці з клієнтом. У процесі контролю працівники кредитного
відділу використовують різноманітні джерела ін­формації (інформацію
самого банку, інших фінансових інсти­тутів, позичальника). Банк вживає
заходів реалізації повернен­ня позики, контролює регулярне
надходження % за користування нею, провадить перевірки на місцях зі
складанням акта перевірки. Контролюється відповідність фактичного
витрачання по­зики на її цільове призначення, передбачене кредитною
уго­дою, перевіряються накладні, угоди купівлі-продажу товарно-
матеріальних цінностей і т. д., здійснюється аналіз грошових потоків
клієнта.
 6 етап. Повернення кредиту з процентами і закриття кредит­ної
справи. — повернення кредиту з % та закриття кредитної справи —
завершальний етап кредитних взаємовідно­син банку з позичальником.
Випадки непогашений позик повинні щорічно аналізуватися при цьому
вся інформація повинна бути скорегована.