Поточний рахунок - рахунок, який банк відкриває клієнту на договірних

засадах для зберігання грошей i виконання розрахунково-касових операцій за

допомогою платіжних інструментів відповідно до умов укладеного договору
банківського рахунка та вимог законодавства України
Банки відкривають рахунки своїм клієнтам після їхньої ідентифікації та
верифікації.
Ідентифікація - отримання банком від свого клієнта ідентифікаційних даних.
Верифікація — підтвердження банком у присутності клієнта відповідності
його особи отриманим ідентифікаційним даним
Ці процедури проводяться тільки один раз в одному банку при відкритті
першого рахунку
Порядок відкриття поточного рахунку юридичною особою-резидентом.

Відомості, хто має право підписувати документи(перелік осіб)

Договір банківського рахунку – права і обов’язки сторін.
Державна податкова служба перевіряє, чи зареєстрована юридична особа, і
надсилає назад квитанцію, що рахунок взято на облік. Якщо не надходить
повідомлення – то за замовчуванням рахунок взято на облік. І тоді банк може
здійснювати видаткові операції
Порядок відкриття поточного рахунку фізичної особи

Забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що

вiдкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов'язаних із
здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Банк закриває поточні рахунки клієнтів:
1) на підставі заяви клієнта:
2) на підставі рішення відповідного органу, на який згідно із законодавством
України покладено функцiï щодо припинення юридичної особи (за заявою
ліквідатора, голови або члена ліквідаційної комісії, керуючого санацією);
3) у разі смерті власника рахунку - фізичної особи після виплати коштiв
спадкоємцям та iншим особам на підставі документів. визначених
законодавством України:
4) на підставах, передбачених законодавством України або договором мiж
банком і клієнтом. Банк може вiдмовитися від договору банківського рахунку
та закрити поточний рахунок клієнта, якщо операції за цим рахунком не
здійснюються протягом трьох років поспіль i на цьому рахунку немає залишку
коштів. Про закриття рахунку суб'єкта господарювання банк мае повідомити
ДПС
Меморіальний ордер є внутрішньобанківським документом. Це означає, що
його складають за ініціативи банку і використовують для оформлення операцій
щодо списання з чи зарахування коштів на рахунок клієнта і
внутрішньобанківських операцій.
Платіжне доручення - це розрахунковий документ, що містить письмове
доручення платника банку, який його обслуговує, про списання зі свого
рахунка зазначеної суми коштів та її перечислення на рахунок отримувача

Схема розрахунків за допомогою платіжного балансу

Платіжна вимога-доручення - це розрахунковий документ, який складається з

двох частин: верхньої - вимоги отримувача безпосередньо до платника про
сплату визначеної суми коштів, та нижньої - доручення платника своєму банку
про списання з рахунка визначеної ним суми коштів та перерахування її на
рахунок отримувача
Схема розрахунків за допомогою платіжної вимоги-доручення

Платіжна вимога - це розрахунковий документ, що містить вимогу

отримувача коштів до банку, що обслуговує платника, здійснити без
погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунка платника на
рахунок отримувача. Платіжні вимоги використовують у разі договірного або
примусового списання коштів з рахунка платника

Кошти списуються без погодження з платником

Схема розрахунків за допомогою платіжноï вимоги в разі договiрного списання коштів

Схема розрахунків за допомогою платіжноï вимоги за примусового списання коштів

Відповідно до цивільного кодексу України, кошти можуть бути списані з

рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду. У цьому випадку
говорять про примусове списання коштів. Якщо таке примусове списання
ініціюють орган державної виконавчої служби, приватний виконавець, а також
Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління
активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, то вони
використовують платіжну вимогу. Якщо ж примусове списання ініціює орган
державної податкової служби, то він використовує інкасове
доручення(розпорядження). В обох випадках перш за все повинне бути рішення
суду.
Схема розрахунків за допомогою iнкасового доручення (розпорядження) за
примусового списання коштів

Розрахунковий чек - це розрахунковий документ, що містить нічим не

обумовлене письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банку
емітенту, у якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної
в чеку суми коштів
Схема розрахунків за допомогою розрахункових чеків
Термін використання чекової книжки – рік. В Україні заборонена видача
коштів по чеку на пред’явника цього чеку.
1 Для отримання чекової книжки клієнт подає в свій банк відповідну заяву та
платіжне доручення для перерахування певної суми коштів зі свого поточного
рахунку на окремий рахунок в банку емітенті. Ця сума становитиме ліміт
чекової книжки.
2 Продавець відвантажує товар на користь покупця
3 Покупець(чекодавець) виписує розрахунковий чек з чекової книжки на
користь фізичної особи
4 Чекодержатель перевіряє правильність заповнення чеку, достатність залишку
ліміту за чековою книжкою для його оплати, відриває чек від корінця і ставить
на його звороті дату отримання цього чека.
5 Протягом 10ти календарних днів чекодержатель подає чек до оплати у свій
банк(паперовий документ)
6 Банк чекодержателя передає отриманий розрахунковий чек до банку-емітента
7 Банк емітент перевіряє правильність заповнення чека, на підставі
меморіального ордеру списує суму чека з того окремого рахунку, на якому вона
була заброньована та перераховує її в банк чекодержателя
8 Банк чекодержателя зараховує отриману суму на поточний рахунок
чекодержателя.
Акредитив - договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк
за дорученням клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний виконати платіж на
користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей
платіж, якщо бенефіціар подасть документи, які відповідають умовам
акредитива
Схема розрахунків за допомогою покритого акредетива
Депонований – зберігається на депозиті
1 Покупець товару подає в свій банк заяву про відкриття акредитиву та
платіжне доручення для перерахування суми акредитива зі свого поточного
рахунку на окремий рахунок в банку емітенті
2 Не пізніше наступного робочого дня банк-емітент інформує авізуючий банк
про те, що на користь продавця товару відкрито акредитив
3 Протягом 10 робочих днів авізуючий банк повідомляє продавця про відкриття
на його користь акредитива та про умови цього акредитива
4 Продавець відвантажує товар покупцеві
5 Продавець подає в свій банк документи, передбачені умовами акредитива
6 Авізуючий банк перевіряє отримані документи та пересилає їх в банк-емітент
7 Банк-емітент суворо перевіряє отримані документи на їх відповідність умовам
акредитива, списує кошти з окремого рахунку, на якому вони були
заброньовані та перераховує їх в авізуючий банк
8 Отримані документи банк-емітент передає своєму клієнту
9 Авізуючий банк зараховує отримані кошти на поточний рахунок бенефіціара
Банк-емітент мусить виконати акредитив
Платіжна картка - це спеціальний платіжний iHCTPYMeHT y Bиглядi
емiтованої в установленому законодавством порядку пластиковоï чи іншого
виду картки, яку використовують для iнiцiювання переказу коштів з рахунка
платника або з вiдповiдного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і
послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб,
отримання коштів у готівковій формі в касах банків, через банкiвськi автомати,
а також здійснення iнших операцій, передбачених договором між банком-
емітентом та держателем картки
Платіжна картка – інструмент

Види платіжних карт

Дебетові – можна використати лише стільки коштів, скільки є на рахунку
Дебетово-кредитна – можна використати як кошти, які було внесено на
рахунок, або ж скористатись кредитом.
Кредитна – використання коштів, які надані в кредит
Особисті – картки, які видані фізичним особам
Корпоративні – видана якомусь підприємству, і тоді вже на підприємстві
вирішується, хто використовуватиме(-уть) цю картку і на які цілі(закупівля
необхідних товарів для виробничого процесу, купівля палива, тощо)
Магнітні – картка з магнітною стрічкою
Смарт-картки – картка, на якій є мікропроцесор, картка є більш захищеною.
Зазвичай є і магнітна смуга, і мікропроцесор(на сучасних картках)
Міжнародні(VISA, MasterCard) – можна розрахуватись в багатьох країнах світу
Внутрішньодержавні – картки діють лише на території країни( в Україні
платіжна система Простір, смарт-картки з мікропроцесором, розрахуватись
можна лише на території України)
Локальні – використовується лише на певній території
Схема розрахунків за допомогою платіжної карти
Банк присилає пін-код смскою, або в певний інший спосіб і наголошує, що клієнт не повинен
розголошувати його

Торговець – магазин або кафе, інше підприємство, де можна розрахуватись платіжною карткою

Банк-емітент – банк, який випустив платіжну картку, обслуговує держателя

Банк-еквайр – банк, який має договір з торговцем, обслуговує його, надає термінал

Процесинговий центр – здійснює діяльність щодо авторизації, збирання, оброблення та зберігання

інформації про проведення розрахунків за допомогою платіжних карток

Авторизація – надання дозволу на використання платіжної картки

Розрахунковий банк – банк, в якому відкрито кореспондентські рахунки банку-емітента і банку-

еквайра, через які відбуваються розрахунки між ними

Кореспондентський рахунок – рахунок, який один банк відкриває в іншому банку

Процесинговий центр здійснює діяльність щодо авторизації, збирання, оброблення та зберігання

інформації про проведення розрахунків за допомогою платіжної картки.
Розрахунковий банк – у ньому відкрито кореспондентські рахунки банку-емітенту і банку-еквайра,
через які відбуваються розрахунки між ними.
1 – держатель отримує платіжну картку в банку-емітенті
2 – держатель платіжної картки пред’являє її для оплати товарів чи послуг
3 – касир торговця перевіряє чи картка належить пред’явнику та формує авторизаційний запит у
процесинговий центр
4 – отримавши авторизаційний запит, процесинговий центр перевіряє наявність картки у стоп-листах,
за номером картки визначає банк-емітент та пересилає йому цей запит (стоп-лист – лист з номерами
вкрадених чи загублених карток)
5 – банк-емітент перевіряє достатність коштів на картковому рахунку, блокує необхідну суму та дає
підтвердження авторизації, тобто дозвіл на проведення операції
6 – процесинговий центр передає результат авторизації на пост-термінал
7 – пост-термінал друкує 2 примірника квитанції, один з яких віддають держателю
8 – вкінці робочого дня на пост-терміналі формують журнал проведених із застосуванням платіжних
карток операцій, який у вигляді відповідного файлу надсилають у процесинговий центр та в банк-
еквайр
9 – процесинговий центр сортує отриману інформацію за банками-емітентами та надсилає кожному з
них ту частину, яка містить номери його карток, одночасно процесинговий центр здійснює кліринг,
тобто взаємозалік зустрічних вимог і його результати надсилає всім банкам
10 – банк-емітент списує заброньовану суму з карткового рахунку та перераховує її на свій
кореспондентський рахунок у розрахунковому банку
11 – розрахунковий банк перераховує суму платежу з кореспондентського рахунку банку-емітента на
кореспондентський рахунок банку-еквайра
12 – банк-еквайр зараховує отриману суму на поточний рахунок торговця
ПРОСТІР(розрахунковий банк – НБУ, всі банки повинні мати кореспондентський рахунок)

Платіжна система створює страховий фонд, якщо нема коштів в банку-емітенту, то банк-еквайр бере
гроші з страхового фонду.

Міжбанківські розрахунки — це безготівкові розрахунки між банками, які обумовлені виконанням

платежів клiєнтiв або власними зобов'язаннями одного банку перед іншим. Вiдповiдно до
законодавства України, міжбанківський переказ банки виконують в термiн, який не може
перевищувати трьох операційних днів.

Кореспондентський рахунок - це рахунок, який BİДKPИBaE Oдин банк іншому для обліку коштів та
проведення розрахунків, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого на i підставі
укладеного договору. Після відкриття кореспондентського рахунку банки стають банками
кореспондентами
Міжнародні розрахунки можуть здіснюватися через

Якщо кореспондентські відносини укладають безпосередньо між двома

банківськими установами, то риває кореспондентський рахунок іншій. Такий
кореспондентський рахунок будуть називати лоро або ностро.
Кореспондентський рахунок лоро-це коррахунок, який відкриває комерційний
банк своєму банку-кореспонденту ("Ваш рахунок у нас"). У цьому банку-
кореспонденті такий рахунок будуть називати ностро ("наш рахунок y Bac")

Система електронних платежів - це державна банківська платіжна система,

яка забезпечує проведення міжбанківського переказу через кореспондентські
рахунки банкiв (філій) у НБУ із застосуванням електронних засобів приймання,
оброблення, передавання та захисту інформації у файловому режимi або режимі
реального часу. Міжбанківський переказ у СЕП у файловому режимi
здійснюють з індивідуальним обробленням міжбанківського електронного
розрахункового документа, за яким мiж списанням коштів з технічного рахунка
учасника СЕП (платника) та зарахуванням коштів на технічний рахунок
учасника СЕП (отримувача) є певний проміжок часу. Якщо міжбанківський
переказ у СЕП здійснюють у режимi реального часу, то таке списання і
зарахування коштів виконують одночасно
В 1994 році НБ створив систему електронних платежів

У файловому режимі – між списанням і зарахуванням коштів існує певний проміжок часу(15-20
хвилин)

У режимі реального часу – виконується зарахування майже миттєво.

Більше використовується файловий режим через комісію у реальному

Для роботи сеп

Технічний рахунок відкривається автоматично, залишок коштів можна

переглянути в будь-який момент.
В кореспондентському рахунку на початок і на кінець дня перегляд залишку.
Фунцінування сеп нбу у файловому режимі.
1 – на початку робочого дня ЦО СЕП отримає від НБУ інформацію про стан кореспондентських
рахунків банку
2 – ЦО СЕП надсилає банкам інформацію про стан їхніх технічних рахунків
3 – платник подає в свій банк розрахунковий документ для здійснення платежу на користь
отримувача
4 – банк платника формує отримані від платників розрахункові документи у відповідний файл та
надсилає цей файл у ЦО СЕП
5 – ЦО СЕП надсилає банку платника файл-квитанцію про результати приймання попереднього файлу
6 – ЦО СЕП сортує отримані розрахункові документи за банками-отримувачами та відсилає їх
7 – банк отримувача надсилає в ЦО СЕП файл-квитанцію про успішне прийняття попереднього файлу
8 – ЦО СЕП списує кошти з технічного рахунку банку-платника та зараховує їх на технічний рахунок
банку отримувача
9 – ЦО СЕП надсилає банкам інформацію про новий залишок коштів на їхніх технічних рахунках
10 – банк отримувача відображає суму платежу на поточному рахунку отримувача
11 – вкінці робочого дня ЦО СЕП надає банкам інформацію про стан їхніх технічних рахунків на
початок і на кінець робочого дня та перелік всіх розрахункових документів, які були виконані ними
протягом цього дня
12 – вкінці робочого дня ЦО СЕП передає до операційного департаменту НБУ інформацію про
здійснені протягом дня розрахунки для їхнього відображення на кореспондентських рахунках банків
Тут кліринг не використовується!
Обмеженння на використання готівки в Україні
Підприємства повинні:
- своєчасно і в повному обсязі оприбутковувати готівку;
- встановити собі ліміт залишку готівки в касi;
- здавати понадлімітну готівку для зарахування на свій поточний рахунок в
банку.
Лiмiт каси - це граничний розмір суми готівки, який може залишатися в касі в
позаробочий час. Установлення ліміту каси проводиться підприємством
самостійно, затверджується внутрішнім наказом і повідомляється установу
банку.
Суму ліміту каси визначають на підставі розрахунку середньоденного
надходження готівки до каси або її середньоденної видачi з каси

*максимально граничний розмір

Ліміт каси не встановлюють:

- банком;
- фізичним особам-підприємцям;
- релігійним організаціям (релігійним громадам, управління і центра,
монастирям, релігійним i братствам, місіонерським товариствам, духовним
навчальним закладам), якi не здійснюють виробничої або iншого виду
підприємницької діяльності.
Самостійно жизначають порядок розрахунку ліміту каси Державна
казначейська служба України і розпорядники та одержувачi бюджетних коштів,
які обслуговуються в органах ДКС

Наприклад, в касі лишилось 110 грн а ліміт 100 грн, 10 грн треба здати в банк.

Види банківських касових документів.

 Використання банківських касових документів.

Використання видаткових банківських касових документів

Грошовим чеком користуються лише суб’єкти господарювання для отримання
готівки зі свого поточного рахунку.
Прибутково-видаткові касові ордери застосовують для оформлення касових
операцій з приймання та видачi готівки вiддiлам грошового обігу НБУ, банкам,
їхнім філіям (вiддiленням), видачi пiдкріплень власним фiлiям (відділенням), із
завантаження і розвантаження банкоматiв, видачi та приймання готівки пiд звiт
касовим працівникам під час ведення аналітичного обліку, а також для
оформлення загальної суми проведених операцій (приймання платежів за
рахунками, операції, виконані із застосуванням платіжних карток через касу
банку та банкомат тощо)
Для проведення операцій з цінностями, які обліковують на позабалансових
рахунках, використовують:
- прибутковий позабалансовий ордер;
- видатковий позабалансовий ордер
Кредитні операції банків
Кредитною є будь-яка операція, ВИКОНУЮЧИ яку банк (кредитор) надає
позичальникові кошти у тимчасове використання, а той зобов'язується їх
повернути та внести плату за користування ними у визначений термін.
Принципи кредитування: - платність; строковість; - поверненість; -
забезпеченість; - цiльовий характер використання
Основні етапи банківського кредитування:

Уся сукупність документів, яку вимагають від потенційного позичальника для

отримання кредиту разом з кредитною заявкою, охоплює такі основні блоки: -
документи, які ідентифікують клієнта; - документи, які дають змогу вивчити
кредитоспроможність позичальника; - документи щодо забезпечення кредиту.
Кредитоспроможність – це наявність у позичальника передумов для
ОТРИМАННЯ кредиту, його здатність повернути позичені кошти, внести плату
за користування ними у повному обсязі та в обумовлений кредитним договором
термін.
Оцінка кредитоспроможності позичальника охоплює: перевірку
фінансового стану (кількісних і якісних показників) позичальника; - аналіз
проекту, для реалізації якого позичальнику необхідні кредитнi кошти; -
визначення достатності запропонованого позичальником забезпечення
Забезпечення банківського капіталу
Види забезпечення банківського капіталу

Застава- кредитор (заставодержатель) має право у випадку невиконання

боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати
задоволення вимог за рахунок заставленого майна.
Іпотека - застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця
(позичальника) або третьої особи (майнового поручителя
Заклад - застава рухомого майна, яку позичальник передає у володіння
заставодержателя (кредитора) або за його наказом - у володіння третьої особи.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника
(позичальника) за виконання ним свого обов'язку а, що разі порушення
боржником зобов'я Рязання, забезпеченого порукою. боржник і поручитель
відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант)

гарантує перед кредитором (банком) (позичальником) свого зобов'язання. У
разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант несе
субсидіарну відповідальність.
Неустойка - це грошова сума або інше майно, якi боржник повинен передати
кредиторові у разі порушення боржником (позичальником) зобов'язання.
Різновиди неустойки: - штраф - відсоток невиконаного або неналежно
виконаного зобов'язання: пеня - відсоток від суми несвоєчасно виконаного
зобов'язання за кожний день протермінування його виконання.
За договором страхування кредиту страховик (страхова компанiя)
зобов'язується у разі настання певної полії (страхового випадку) виплатити
особі, визначеній в договорi (банкові кредиторові), грошову суму (страхову
виплату), а страхувальник (позичальник) зобов'язусться сплачувати страхові
платежі та виконувати iншi а рант) дня. умови договору. Страхувальником
може бути і банк. Тоді він страхує свiй кредитний портфель або його частину.
Незабезпечені кредити називаються бланковими.
Структуризація кредиту - це визначення умов, на яких цей кредит може бути
виданий.

Термiн кредиту-перiод часу вiд дати укладення кредитного договору до дати

повного виконання позичальником своїх зобов'язань згідно з цим договором.
Він залежить від мети кредитування та терміну окупності проектів, що
кредитуються.
Короткострокові кредити (на термiн до одного року) - для поповнення
оборотних коштiв кліента та покриття тимчасових розву надходженнях та
витратах позичальника
Довгострокові кредити (більше, ніж один рiк) - фінансування основних фондів,
придбання нерухомості, тривалих інвестиційних проектів.
Методи надання банкiвського кредиту:
 разовий кредит - вiдкриття кредитного рахунку, на який одноразово
зараховують усю суму позичених коштiв:
- кредитна лiнiя - вiдкриття кредитного рахунку, з якого кредитні кошти
позичальник використовус траншами в межах наперед обумовленого лiмiту
: -контокорентний кредит - вiдкриття поточно кредитного рахунку, на якому
відображають користування кредитними коштами, і надходження від поточної
діяльності позичальника:
- овердрафт-допуск банком можливості використання кліентом більше коштiв,
нiж є на його поточному рахунку
Вартість кредиту:
1) процентна ставка: фіксована; - плаваюча.
2) комісійна винагорода: - фіксована сума, яку сплачують одноразово; -
відсоток від суми кредиту (кредитного ліміту). яку сплачують одноразово: -
фіксована сума, яку сплачують регулярно; - відсоток від суми кредиту
(кредитного ліміту), яку сплачують регулярно
Методи погашення кредиту:
Разова сплата - всю суму основного боргу позичальник повертас
одномоментно, а проценти виплачує періодично або разом з поверненням
кредиту;
- повернення кредиту рiвними частинами - основну суму боргу сплачують
рiвними траншами, що призводить до її поступового зменшення;
-aннуїтентне погашення - позичальник періодично сплачує однакову суму, яка
складасться з частини основноï суми боргу та нарахованих процентів

Графік погашення кредиту

Повернення кредиту рівними частинами

Щорічна сума що спрямовується на погашення основного боргу
Формула визначення суми виплати процентів за конкретний період
користування кредитом

Аннуїтентне погашення
Розрахунок річної строкової виплати
Рiшення про надання кредиту в банку ухвалюють:
- колегіально (кредитний комiтет);
- одноосібно.
Кредитний договір має бути укладений в письмовій формі. Крім того,
укладають договiр застави, поруки, гарантії, страхування тощо.
Кредитний моніторинг - це контроль за виконанням позичальником умов
кредитування та забезпечення супроводження кредиту.
Реструктуризація кредиту - це змiна умов кредитного договору.
Наприклад, пролонгація - відстрочення терміну погашення кредиту
Повернення кредитів та сплата процентів за користування ними
здійснюють в установлені кредитним договором терміни:
- У безготівковій формі - з поточного рахунку позичальника (гаранта,
поручителя), покупця заставленого майна або державного виконавця
- У готівковій формі - шляхом внесення готівки у касу банку фізичними
особами.
Банківський споживчий кредит - це вид кредиту, який надають фiзичним
особам у національній валюті для задоволення їхніх споживчих потреб.
Ухвалення рішення про надання кредиту фізичній особі може проводитися на
підстав суб'єктивної оцінки кредитним інспектором або за допомогою
скорингової системи - статистичної або математичної моделі, що являє собою
зважену суму певних характеристик.
Консорціумний кредит - це кредит, який надає одному позичальникові
тимчасове об'єднання (консорціум) банків.
Паралельний кредит - банки кредитори узгоджують між собою умови
кредитування, щоб у підсумку укласти кредитний договір із однаковик и для
всіх учасників умовами.
Iпотечний кредит - це кредит, який банк надас під заставу нерухомості.
Учасники: позичальник (боржник) - особа, яка отримує іпотечний кредит у
банку: - іпотекодержатель - банк, який надас іпотечний кредит: іпотекодавець -
особа, яка передає нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язань за
кредитом. Це може бути позичальник або майновий поручитель.
Факторинг – це придбання банком права вимоги на виконання зобов'язань у
грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймання ним на себе
ризику виконання таких вимог та прийом платежів.
Споживчий кредит надається в національній валюті вже протягом 10 років.
Схема проведення факторингової операції

1 – продавець товару укладає з банком договір факторингу (одноразовий або на певний термін)
2 – продавець відвантажує товар на користь покупця
3 – покупець погоджується оплатити товар
4 – продавець передає акцептовані покупцем документи у банк-фактор
5 – банк-фактор виплачує продавцю 70-90% від вартості поставленого товару
6 – в разі настання терміну оплати покупець оплачує товар
7 – банк-фактор виплачує продавцю решту вартості товару за мінусом процентної та комісійної
винагороди за факторинговий кредит
Факторинг з правом регресу – банк-фактор має право вимагати від продавця 70-90% за нездійснення
6 операції.

За договором лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у

продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем
(позичальником) специфiкацiй та умов і передати її у користування
лізингоодержувачу на визначений термін за встановлену плату (лізингові
платежі).
Схеми проведення лізингової операції
Банківська гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань,
вiдповiдно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед
бенефіціаром (кредитором) сплатити кошти за принципала (позичальника) в
разі невиконання ним своïх зобов'язань у разі пред'явлення бенефіціаром
вимоги та дотримання всіх умов, передбачених гарантією.

Схема використання банківської гарантії

*банківської платіжної гарантії – банк видає таку гарантію на прохання покупця товару, банк-гарант
зобов’язується виконати платіжні претензії продавця, який відвантажив товар, але не отримав плату
за нього.
Принципал – покупець товару.
1 – принципал подає до банку-гаранта заяву про надання гарантії
2 – банк-гарант ухвалює рішення про надання банківської гарантії
3 – банк-гарант повідомляє умови гарантії в авізуючий банк
4 – авізуючий банк повідомляє про умови гарантії бенефіціара
5 – в разі настання гарантійного випадку (принципал-покупець не оплатив товар) бенефіціар подає в
свій банк відповідну вимогу та інші документи, передбачені умовами гарантії
6 – банк бенефіціара пересилає отримані документи в банк-гарант
7 – банк-гарант надсилає копії отриманих документів принципалу
8 – банк-гарант перераховує суму гарантії в банк бенефіціара; таку оплату він здійснює або за рахунок
грошового забезпечення, сформованого попередньо принципалом, або за рахунок, наданого
принципалу, кредиту
9 – банк бенефіціара зараховує отримане відшкодування на рахунок бенефіціара

Схема використання контргарантії

1 – принципал подає до банку-контргаранту заяву про надання контргарантії

2 – банк-контргарант надсилає до банку-гаранта текст гарантії, яка має бути надана на користь
бенефіціара разом з текстом своєї контргарантії, яку банк-контргарант надає на користь банку-гаранта
3 – банк-гарант погоджується з умовами
4 – банк-гарант надсилає умови гарантії бенефіціару
5 – в разі настання гарантійного випадку бенефіціар подає в свій банк відповідну вимогу та
документи, передбачені умовами гарантії
6 – банк-гарант оплачує видану гарантію або за рахунок коштів з кореспондентського рахунку банку-
контргаранта, або за рахунок наданого йому міжбанківського кредиту
7 – банк-гарант надсилає копії отриманих документів до банку-контргаранта
8 – банк-контргарант передає отримані копії принципалу

Нормативи кредитного ризику

Великий кредитний ризик – 10 і більше %.

Види діяльності банків на ринку цінних паперів: емiсiйна; - iнвестиційна; -

посередницька.
Емісійна діяльність банку на ринку цінних паперів - це випуск банком
цінних паперів:
- акцій; - облігацій; - іпотечних облiгацiй: - ощадних сертифікатів; - депозитних
сертифікатів; - векселів; - сертифікатів фондів операцій з нерухомістю
Іпотечні облігації - цінні папери, забезпеченням яких є ті іпотечні кредити, що
видано банкомат. Це означає, що в в разі невиконання емітентом своїх
зобов'язань власники отримують право задовольнити свою вимогу за рахунок
іпотечного покриття.
Сертифікат ФОН - це цінний папір, що засвідчує право його власника на
отримання доходу від інвестування в операції з нерухомістю. Банк, який є
управителем ФОН, випускає такі сертифікати та отримані від Їхнього продажу
кошти спрямовує, наприклад. на будівництво торгового центру. Після
завершення будівництва торгові площі здають в оренду, а отриманий дохід
банк розподіляє мiж власниками сертифікатів ФОН

Здійснюючи інвестиційні операції на фондовому ринку, банк формує свій

портфель цiнних паперів - сукупність цінних паперів, що належать банковi та
дають йому змогу отримувати дохiд вiд операцій з ними. Коли банк укладає
договори купівлі продажу цінних паперів від свого iменi та за свій рахунок, він
проводить дилерську діяльність на фондовому ринку

Для дилерської діяльності необхідно отримати ліцензію(письмовий дозвіл)

Національної комісії
Банку забороняється iнвестувати кошти в підприемство чи установу, статутом
яких передбачено повну відповідальність ïхнiх власникiв.
З метою обмеження інвестиційного ризику НБУ встановив нормативи
інвестування:
- норматив iнвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11) - не
більше 15% вiд капіталу банку;
- норматив загальної суми інвестування (Н12) - не більше 60% вiд капіталу
банку

На сайті НБУ як виконуються нормативи. На 1 січня 2021 року Н11 становив

0,0002%, а Н12 0,1%
Моторбанк найбільше вкладає
Посередницька діяльність на фондовому ринку - це:
1) професійна дiяльнiсть з торгiвлi ЦП: - брокерська діяльність: -
андеррайтинг/дiяльнiсть з розміщення з наданням або без надання гарантії: -
субброкерська діяльність; - дiяльнiсть з управління ЦП:
2) професiйна депозитарна діяльність

Про ринки капіталу та організовані державні ринки(закон, де детальніше

розписано)
Лише банки можуть одночасно надавати кредити, залучати депозити і
здійснювати андеррайтинг
Брокерська діяльність - це укладення банком-торговцем цінними паперами
iменi або вiд iменi iншої особи за дорученням і за рахунок іншої особи.
Укладення угод щодо цiнних паперів банк договорiв щодо цінних паперів від
свого брокер здiйснює на підставі разових замовлень своїх клієнтів

Клієнт хоче купити цінні папери, але фізична особа учасником фондового
бізнесу не може бути, тому потрібно знайти брокера, через якого потрібно
купити цінні папери. Написати заяву які цінні папери, скільки і за яку ціну хочу
купити і за це потрібно сплатити комісію брокеру (банку)
Дилер купує для себе, брокер для своїх клієнтів
Субброкерська діяльність - це прийняття вiд клієнтів замовлень на укладення
договорів щодо цiнних паперів за рахунок цих клієнтів і надання повних
замовлень для виконання iншому торговцю цінними паперами, який здiйснює
брокерську діяльність
Діяльність з управління цінними паперами - дiяльнiсть, яку провадить банк-
торговець цiнними паперами від свого імені за винагороду протягом
визначеного терміну на підставі договору про управління переданими йому
цінними паперами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в
цінні папери, а також отриманими в процесi цього управління цінними
паперами та грошовими коштами, які належать на праві власності кліенту, у
його інтересах або в iнтересах визначених ним третіх осіб
Переважно відбувається, якщо потрібно звернутись до фондової біржі іншої
країни

Фізична особа не знає куди інвестувати щоб купити цінні папери. Укладає
договір про управління грошима, банк розписує куди буде інвестувати, які
цінні папери купуватиме. Бере комісію за свою діяльність.
Андеррайтинг/дiяльнiсть з розміщення з наданням або без надання
гарантії - це розміщення ТОРГОВЦем цiнними паперами (в т.ч. банком) від
свого імені або від імені свого клієнта цінних паперів свого клиента, який є
їхнім емітентом

Підприємство вирішило випустити облігації, але також не орієнтується на

фондовому ринку, тому укладає договір андеррайтингу з банком, і той бере на
себе зобов’язаність розмістити в себе ці облігації, і може гарантувати, що на ті
цінні папери буде попит.
Депозитарна діяльність - це надання послуг щодо зберігання цiнних паперiв
незалежно від форми їхнього випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних
паперах та обслуговування операцій на цих рахунках
Депозитарій – зберігач цінних паперів. Треба відкрити рахунок, і в електронній
формі буде написано скільки і яких цінних паперів є на рахунку.
Вексель - це цiнний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання
векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання терміну
платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть
бути простими або переказними

Якщо недостатньо грошей на телевізор, то можна піти в банк, сказати з ким я

хочу оплатити цей вексель, магазин повинен повірити, що цей вексель буде
погашений

В Україні видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення

грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані
послуги. Це означає, що потрібно використовувати лише комерцiйнi векселі.
Заборонено використовувати векселi: - як внесок до статутного фонду
господарського товариства; - для оформлення грошового боргу, наприклад, пiд
час погашення банківських кредитів
До статутного капіталу і для погашення банківських кредитів не можна
використовувати векселі. ФГВФО виписував уряду вексель в 2014-2015 роках,
коли банки банкрутували і не вистачало грошей для виплати вкладів фізичних
осіб.
Простий вексель
Схема використання простого векселя
Схема передавання простого векселя

Кількість передавань векселя не обмежується, а чим більше передавань векселя,

тим він надійніший.
Перекзний вексель
Різниця між простим і переказним векселем є те, що векселедавцем простого є
покупець, а переказного продавець. Покупець ставить акцепт на векселі. Якщо
покупець не оплатить вексель, то потрібно опротестувати вексель через
нотаріуса, який звертається до покупця, а згодом складає акт про протест.
Солідарними боржниками є всі передавачі векселя, якщо ніхто не хоче
оплачувати, то можна звертатись у відповідні служби.
Авалювання векселів - це оформлення банком авалю за векселем, тобто
прийняття зобов'язання оплатити вексель зобов'язаних за векселем осіб у разі
неоплати векселя платником у термін або якщо немає змоги одержати платіж за
повністю або частково за одну iз векселем у термін

Авалювання подібне до банківської гарантії, тільки тут є вексель.

Ставиться аваль на вексель

Податкові векселі повинні бути авальовані. Можуть видаватись на суму
податків з ввезення сировини на давальницькій схемі.
Урахування (облік, дисконтування) векселя - придбання банком векселя до
настання терміну платежу за ним у векселедержателя за грошові кошти з
дисконтом (знижкою) з метою одержання прибутку від погашення векселя в
повній сумі

Банк купує вексель зі знижкою в свого клієнта, а платник погашає в повній сумі
цей вексель і банк отримує дохід. Наприклад, якщо потрібно отримати гроші
вже, а вексель буде оплачений лише за пів року, чи пізніше.
Схема врахування

Під вексель можна брати кредит в банк і його потрібно віддати в банк, як
заклад.
Інкасування векселів полягає у здійсненні банком за дорученням комітента
(векселедержателя) операцій з векселями і супровідними документами на
підставі одержаних від нього інструкцій з метою одержання платежу, акцепту
за векселями або здійснення інших операцій з векселем
Доручення на інкасування(зазначено, коли комітент одержить платіж за ним).
Процедура девекселяції(глянути)
Основна перевага банку перед всіма іншими учасниками фондового ринку
полягає в тому, що банк може поєднювати різну діяльність, може бути
брокером, може зберігати цінні папери і т.д.
Чим депозитна діяльність відрізняється від депозитарної?
Особливостями міжнародного. Якщо наш банк кредит в іноземного банку, то
його потрібно зареєструвати в НБУ. Фізичні особи не можуть брати кредити в
іноземних валютах в Україні.

Сутність страхування
Майнове страхування - страхування майнових інтересів, пов'язаних з
володінням, користуванням і розпорядженням майном.
При страхуванні транспорту страховик бере на себе зобов'язання
вiдшкодувати страхувальнику або вигодонабувачу збиток, понесений ними у
зв'язку з пошкодженням, знищенням або втратою застрахованого
транспортного засобу. Коли страхують корпус машини (автомобіля. корабля,
вагону і т.д.), говорять про каско страхування
Найпопулярнішими страховими випадками при каско страхуванні є: - -
пошкодження або знищення ТЗ або його частин;
незаконне заволодіння ТЗ, пошкодження або знищення ТЗ або його частин,
викликані незаконними діями третіх осіб;
пошкодження або знищення ТЗ або його частин внаслідок стихійного лиха,
падіння дерев та інших предметів, пожежі та самозаймання ТЗ.
У цьому різновиді страхування також використовують систему бонус-малус -
знижки, якщо не було страхових випадків, або, навпаки, надбавки, якщо такі
випадки були
Страхування вантажів або багажу - карго страхування - страховик бере на
себе зобов'язання відшкодувати страхувальнику або вигодонабувачу збиток,
пов'язаний з пошкодженням, знищенням (загибеллю) або втратою
застрахованого вантажу та багажу чи його частини під час перевезення будь-
якими видами транспорту та під час його проміжного складського зберігання.
Страхування майна (іншого, ніж транспорт) - страховик бере на себе
зобов'язання відшкодувати страхувальнику або вигодонабувачу збиток,
пов'язаний з пошкодженням, знищенням (загибеллю) або втратою
застрахованого майна.
Класичними ризиками при страхуванні майна є:
вогневі ризики;
- ризики стихійних явищ;
- ризик аварії водопровідних, опалювальних, каналізаційних, протипожежних
систем
ризик протиправних дій третіх осіб - крадіжка, хуліганство, розбій і т.д.
Майном, яке страхують, є будівлі, квартири, предмети домашнього вжитку,
тварини тощо.
Страхування у банківському кредитуванні:
- страхування кредитів (страхувальником може прийнятих гарантій
(страхувальником в бути як банк, так і позичальник);
- страхування виданих гарантій (порук) та першому випадку буде гарант
(поручитель), а в ДРУГОМУ-Кредитор;
страхування предмета застави за кредитом;
страхування життя;
- титульне страхування - страховик відшкодує Фінансові втрати покупця
нерухомості, якщо суд визнає операцію купівлі-продажу недійсною
Страхування фінансових ризиків - страхування ризику недоотримання
прибутку або втрати доходу. Страховик бере на себе зобов'язання відшкодувати
страхувальнику або вигодонабувачу збиток, понесений внаслідок:
- перерви в господарськiй дiяльностi;
- порушення договiрних зобов'язань (невиконання або неналежне виконання
контрагентом договiрних зобов'язань перед страхувальником);
- неможливiсть здiйснення подорожі або службової поїздки; - непередбачених
фінансових витрат;
- шахрайських дій (наприклад, збитки, пов'язані з ризиками здійснення
операцій з використанням платіжних карток)
Страхування інвестицій - страховик бере на себе зобов'язання відшкодувати
страхувальнику або вигодонабувачу збиток, понесений ними при здійсненні
інвестиційної діяльності внаслідок втрати або її частини, неотримання
інвестиційного доходу.
Страхування судових витрат страховик бере на себе зобов'язання
відшкодувати страхувальнику або вигодонабувачу збиток, понесений ними у
зв'язку з непередбачуваними судовими витратами.
Страхування сільськогосподарської продукції — страховик бере на себе
зобов'язання відшкодувати страхувальнику або вигодонабувачу збиток,
понесений ними у зв'язку з пошкодженням чи втратою посівів, загибеллю,
втратою, вимушеним забоем, травматичним ПОШКОДЖенням або
захворюванням сільськогосподарських тварин, птиці, кролів, хутрових звірів,
бджолосімей, риби, недобором тваринницької продукції, продукції
бджільництва, загибеллю чи неоотриманням урожаю внаслідок настання подій,
передбачених договором страхування. Такими подіями найчастіше є пожежі,
стихійні явища (град, злива, буря, посуха), вимерзання, затоплення
Експортно-кредитне агенство - створене для стимулювання експорту товарів
(робіт, послуг) українського походження через здійснення страхування,
перестрахування, надання гарантій, реалiзацiю програми часткової компенсації
процентної ставки за експортними кредитами. Отже, ЕКА має займатися
страхуванням і перестрахуванням від комерційних i некомерційних ризикiв:
- експортних кредитів, наданих банками-кредиторами українському експортеру
для забезпечення виконання умов зовнішньоекономічного договору:
- прямих інвестицій з України, що вкладаються у створення інфраструктури,
необхідної для розвитку експорту товарiв українського походження, у разі
втрати інвестицій або їх частини
- зовнішньоекономічних договорів українських експортерів для забезпечення
відшкодування коштів у разі невиконання іноземним покупцем зобов'язань за
таким договором та ін.
Комерцiйнi ризики: довiльне розірвання зовнішньоекономічного договору:
неплатоспроможність або банкрутство iноземного покупця чи українського
продавця та ін..
Некомерційні ризики: - стихійні лиха, промислові аварії, ембарго на торгiвлю,
мораторій на здійснення платежів, збройні конфлікти, воєнні дії, повстання,
революції та ін.
Одна із структур Світового банку - Багатостороннє агенство гарантування
інвестицій (об'єднує 180 краïн). Ціль створення БАГІ - сприяти залученню
прямих іноземих інвестицій в країни, що розвиваються, через страхування
політичних ризиків інвесторів та кредиторів. Такими ризиками є:
неможливість конвертації і переказу грошових коштiв за кордон; - конфіскація
власності; порушення контракту; - війни і громадські безпорядки/