3 Розрахунки інформаційних параметрів джерела повідомлень

3.1 Розрахунок ентропії, надлишковості і продуктивності джерела

Вхідні дані:
- обсяг алфавіту джерела Мa=32
(оскільки ймовірність букви ї рівна нулю, то ми беремо для розрахунків 32
букви);
- імовірності появи повідомлень (букв) Р(аk), що утворюють алфавіт джерела;
розрахунок виконано з припущенням, що поява кожного повідомлення (кожної
букви) є незалежною від того, яка буква була перед нею;
- тривалість передавання цифрового сигналу, який відповідає одній букві
Тпов= Тц.с= 10.4167 * 10−4 с.

Таблиця 3.1 – Середньостатистичні частоти букв без врахування пропуску між

словами в українських текстах [5]

Необхідно розрахувати [1, c. 15–16]:

- ентропію джерела Н (А);
- коефіцієнт надмірності (надлишковості) джерела  ;
- продуктивність джерела Rд.
Розрахункові формули і порядок розрахунку [1; 2, с. 90–95; 6, c. 9–21]:
Ентропія ─ середнє значення інформації, яке припадає на одне повідомлення
джерела. Формула розрахунку ( 3.1.1):

Н (А) =  1
P(ai)∙log2 P (a i) (3.1.1)
i1
 де m=32 – кількість букв;
P(ai) – імовірність появи букв (задано в таблиці 3.1).

Н (А) = 4,719 біт

Продуктивність джерела Rд − це швидкість появи інформації на виході джерела

дискретних повідомлень.
Rд = H(A)/ Тпов

Максимальна ентропія Hmax(A) – усі повідомлення джерела повинні мати

однакову ймовірність появи P(a1)= P(a2)= P(ai). Визначається на формулою 3.1.3:

Hmax(A) = log2 m (3.1.3)

Hmax(A) = log2 32 = 5 біт

Тоді за формулою 3.1.2 продуктивність джерела дорівнює:

4,719
Rд = = 4,53 ∙ 103 (біт/c)
10.4167∗10−4

Надлишковість − це наявність будь-яких властивостей джерела, коду, сигналу,

каналу зв'язку або всієї системи, що перевищують деякий мінімум, необхідний для
представлення або передачі необхідного повідомлення. Розраховується як
відношення різниці між максимальною і реальною ентропією джерела до
максимальної ентропії ( 3.1.4):

 = 1 - Н (А) / Hmax(A) (3.1.4)

4,719
=1– 5 = 1 – 0,0943 = 0,056

3.2 Причини наявності надлишковості у джерелі

Ентропія джерела інформації – середнє значення кількості інформації, яка
припадає на одне повідомлення джерела. Ентропія характеризує ступінь
невизначеності в появі повідомлень на виході джерела інформації.
Надлишковість джерела інформації – різниця між максимальним і реальним
значеннями ентропії джерела. Надлишковість характеризує питому вагу зайвих
повідомлень, які видає джерело при передаванні певної кількості інформації.
Продуктивність джерела інформації – це кількість інформації, яку видає
джерело за одну секунду. Визначається як максимальна швидкість появи
повідомлень на виході джерела. Продуктивність залежить від кількості повідомлень,
якими оперує джерело інформації, тобто від алфавіту джерела. А також залежить від
тривалості повідомлень.
Основні причини надлишковості :
 1. Будь-які ймовірності окремих повідомлень.
2. Присутність статистичних зв’язків між повідомленнями джерела.

3.3 Вимоги до пропускної здатності каналу зв’язку

Пропускна здатність каналу зв’язку [2, с. 38, 87–88; 6, c.24–25] – це кількість
інформації, яку може бути передано через канал зв’язку за одну секунду.
За теоремою Шеннона: якщо продуктивність джерела інформації Rд є меншою
від пропускної здатності каналу зв’язку С на деяку малу величину ε, то завжди
існуєспосіб кодування, який дозволяє передавати всі повідомлення джерела по
каналу зв’язку в реальному масштабі часу.
1. Пропускна здатність каналу зв'язку має перевищувати продуктивність
джерела інформації
2. Ефективна ширина спектру сигналу Δfеф не повинна перевищувати ширину
смуги пропускання каналу зв’язку ΔFкз.
3. Імовірність появи та тривалість повідомлень мають бути незалежними
величинами
Висновок:
В даному розділі було визначено наступні параметри:
 Ентропії джерела – 4,719 біт;
 Максимальної ентропії – 5 біт;
 Надлишковість джерела – 0,056;
 Продуктивність джерела – 4,53 ∙ 103 біт/с;
 4 РОЗРАХУНОК ЗАВАДОСТІЙКОСТІ ДЕМОДУЛЯТОРА

Вихідні дані:
- метод модуляції та спосіб прийому – АМ – 2, некогерентний;
- канал зв'язку – з постійними параметрами і адитивним білим гауссовим
шумом;
- допустима ймовірність появи неправильного двійкового символа (біта) на
виході каналу зв’язку Рн.с.вх.дк.п.к.доп =1.6∙10-6;
- тривалість двійкового імпульса Тд.і = 2,083∙10-4 с.
Вимагається розрахувати:
- залежність імовірності появи на виході демодулятора неправильного символа
від відношення сигнал/шум на вході демодулятора 𝑃н.с.вих.дм=𝑓(ℎ вх.дм ) та побудувати
2

графік цієї залежності;

- значення необхідного відношення сигнал/шум на вході демодулятора ℎвх.дм.12,
що забезпечує допустиму ймовірність появи неправильного символа на виході
демодулятора Pн.с.вих.дм.
Розрахункові співвідношення [1, c. 16–18]:
Завадостійкість демодулятора сигналу з дискретною модуляцією
представляють імовірністю появи помилкового елемента модульованого сигналу
Pн.е.вих.дм або імовірністю появи неправильного двійкового символа на виході
демодулятора Pн.с.вих.дм . Імовірності Pн.е.вих.дм і Pн.с.вих.дм залежать від методу модуляції,
способу приймання, відношення середнього значення енергії сигналів до питомої
потужності завади та характеристик каналу зв'язку.
Імовірність появи неправильного двійкового символа на виході демодулятора
для некогерентного способу прийому і АМ-2 модуляції (4.1):
2
−hвх .дм
Pн . с. вих. дм=0,5exp ( )
4
(4.1)
В усіх формулах прийняті позначення:
ℎвх.дм2=E м.с/N 0- відношення середнього значення енергії модульованого сигналу,
що витрачається на передавання одного двійкового символа, до питомої потужності
завади:
Eм.с = Pм.с Тд.і (4.2)
де Pм.с – середнє значення потужності модульованого сигналу;
Виконання розрахунків
Для заданого виду модуляції та способу прийому розраховуємо (табл. 4.1) і
будуємо графік залежності ймовірності появи на виході демодулятора
неправильного двійкового символа від відношення сигнал/шум на вході
демодулятора (рис. 4.1).

Таблиця 4.1 – Значення ймовірностей Pн.с.вих.дм для побудови графіка

2
h вх. дм, в разах 2 4 6 8 10 20 30 40 100
𝑷н.с.вих.дм 0,3 0,18 0,11 0,06 0,04 0,003 0,0002 0,00002 6,9 * 10−12
𝒉вх.дм, в дБ 3,0 6,0 7,8 9,0 10 13,0 14,8 16,0 20
 Рисунок 4.1 – Графік залежності ймовірності появи на виході
демодулятора неправильного двійкового символа від відношення
сигнал/шум на вході демодулятора
Висновок:
Позначивши на даному графіку допустиму ймовірність появи
неправильного двійкового символа (біта) на виході каналу зв’язку Pн.с.вих.к.з.доп
= 4 ∙ 10-7, можна дослідити графік, внаслідок чого було розраховане ℎ1
(перетин перпендикуляру Pн.с.вих.к.з.доп від графіку залежності ймовірності
появи на виході демодулятора неправильного двійкового символа від
відношення сигнал/шум на вході демодулятора), тобто ℎ1 = 17 дБ.