МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ»

Кафедра КІТ та А

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з дисципліни: Електронні пристрої автоматики_________________________
Розрахунок електронного підсилювача
на тему:__________________________________________________________
_________________________________________________________________

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Виконав(ла) студент (ка) ____________________________________________

3-АВП-20 Зайцев Е.О
шифр, група підпис прізвище

Мисов
Керівник __________________________________________________________
посада підпис прізвище О.П.

Дніпро УДХТУ 2022

 ЗМІСТ

РЕФЕРАТ...................................................................................................................2

1. Попередній розрахунок підсилювача низької частоти......................................3

2. Остаточний розрахунок каскаду попереднього підсилення, виконаного за

схемою зі спільним емітером.............................................................................................7

3. Вибір та розрахунок інтегрального стабілізатора напруги.............................17

4. Розрахунок однофазного випрямляча малої потужності................................19

ВИСНОВОК.............................................................................................................24

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................25

А 09.32.АТХ.00.ПЗ
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата
Розроб. Літ. Аркуш Аркушів
Перевір.
Пояснювальна записка 1 30

Н. Контр.
ДВНЗ УДХТУ
Затв. гр. _________
 РЕФЕРАТ

У курсовій роботі проведено розрахунки: попередній розрахунок підсилювача

низької частоти, остаточний розрахунок каскаду попереднього підсилення,
розрахунок інтегрального стабілізатора напруги, розрахунок однофазного
випрямляча малої потужності.
Робота виконана на 30 сторінках друкованого тексту, містить 7 рисунків, 1
таблицю, 4 літературні джерела, 5 додатків.

Ключові слова: випрямляч, каскад, підсилювач, розрахунок, стабілізатор.

Арк.
А 09.32.АТХ.00.ПЗ 1
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
 1. Попередній розрахунок підсилювача низької частоти
Варіант №33
Р вих, Вт 3
R н, Ом 4
U вх, мВ 15
R дж, Ом 470
Вид схеми Б
(f н – f в),
50-20000
Гц

Вихідні дані:
Рвих = 3 Вт – потужність на виході підсилювача
Rн = 4 Ом – опір навантаження
Uвх = 15 мВ = 0,015 В – напруга джерела вхідного сигналу
Rдж = 470 Ом – внутрішній опір джерела вхідного сигналу
Вид схеми: Б – безтрансформаторна
fн = 50 Гц нижня межа частот сигналу, що підсилюється
fв = 20000 Гц -- верхня межа частот сигналу, що підсилюється
Підсилювач працює в стаціонарних умовах.
Температура оточуючого середовища: Тмін = +15оС, Тмакс = +25оС

Необхідно визначити:
- коефіціент підсилення ПНЧ за потужністю Кр
- тип схеми вихідного каскаду
- типи транзисторів каскадів підсилення
- кількість каскадів підсилення (структурну схему ПНЧ)
- орієнтовну електричну принципову схему ПНЧ

❑ ❑
Потужність вхідного сигналу ( Rвх=R дж)
2
U 0,015
2
Р = вх❑ =
❑
вх =1,197∗10−7 Вт
4 R вх 4∗470

Арк.
А 09.32.АТХ.00.ПЗ 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
 Коефіціент підсилення

Рвих
К р= ,(1.1)
Рвх К рег

де К рег =0,4 – коефіціент передачі регулятора рівня сигналу

Рвих 3 7
К р= = −7
=3,807∗10
Рвх К рег 1,197∗10 ∗0,4

Коефіціент підсилення за потужністю в децибелах

К р ( дБ )=10 lg К р=10 lg ( 3,807∗107 ) =75,8 дБ

У нашому випадку потужність схеми Рвих = 3 Вт > 50 мВт, тому в якості

вихідного каскаду вибираємо за умовами двотактну безтрансформаторну схему
підсилення для якої потужність, яку транзистор повинен віддати у навантаження

Р вих
РТ = (1.2)
ηТ

де ηТ =0,8 – ККД транзистора

Р вих 3
РТ = = =3,75 Вт
ηТ 0,8

Потужність, що споживається колекторним ланцюгом від джерела живлення

РТ (1−η вих. каск )

Рк = (1.3)
2∗η вих. каск

де ηвих . каск=0,7 – ККД вихідного каскаду

Арк.
А 09.32.АТХ.00.ПЗ 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
 РТ (1−η вих. каск ) 3,75(1−0,7)
Рк = = =0,804 Вт
2∗η вих. каск 2∗0,7

Вибираємо тип транзистора за умовами

РКмакс > РК, fh21E >> fв
Вибираємо транзистор типу КТ815А з параметрами
РКмакс = 1 Вт > РК = 0,804 Вт fh21E = 3 МГц >> fв = 20 кГц

Для попереднього підсилення, як правило використовують схеми із спільним

емітером (СЕ).
В якості активного елемента застосовуємо малопотужний транзистор КТ315 n-
p-n-типу.
Знаходимо орієнтовну кількість каскадів m/
К р ( дБ ) 75,8
m= = =3,79≈ 4
20 20

m=4

Всі каскади підсилення будуємо по схемі із спільним емітером (СЕ), що мають

підсилення по напрузі і по струму. Підсилення чотирикаскадної схеми складатиме

К р ( дБ ) = 4 * 20 = 80 дБ > 75,8

що відповідає завданню.

Рисунок 1.1 – Структурна схема ПНЧ

Арк.
А 09.32.АТХ.00.ПЗ 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
 Рисунок 1.2 – Схема електрична принципова безтрансформаторного ПНЧ

Каскади попереднього підсилення будують на транзисторах VT1-VT3.

Кінцевий каскад підсилення будують на транзисторі VT4.

Арк.
А 09.32.АТХ.00.ПЗ 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
 2. Остаточний розрахунок каскаду попереднього підсилення, виконаного за
схемою зі спільним емітером.

Uвих.т, В 0,5
Rн ,Ом 320
ЕК, В 16
f н, Гц 125
f в, кГц 16,5
Мн 1,12
Мв 1,10
Вихідні дані:
Uвихm = 0,5 В – напруга на виході (навантаженні) каскаду
Rн = 320 Ом – опір навантаження (вхідний опір наступного каскаду)
Eк = 16 В – напруга джерела живлення
fн = 125 Гц = 0,125 кГц – нижня межа діапазону частот сигналу, що
підсилюється
fв = 16,5 кГц = 16500 Гц – верхня межа діапазону частот сигналу, що
підсилюється
Мн = 1,12 – допустиме значення коефіціенту частотних викривлень в області
нижніх частот
Мв = 1,1 – допустиме значення коефіціенту частотних викривлень в області
верхніх частот

Необхідно визначити:
- тип транзистора VT1
- режими роботи транзистора
- опори резисторів дільника R1, R2
- опір резистора колекторного навантаження R3
- опір резистора в ланцюгу емітера R4
- ємність розділяючих конденсаторів С1, С2
- ємність конденсатора в ланцюгу емітера С3

Арк.
А 09.32.АТХ.00.ПЗ 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
 - гарантовані значення коефіціентів підсилення каскаду за струмом К І, за
напругою КU, за потужністю КР
При побудові схеми каскаду будемо використовувати елементи з
номінального ряду Е24 (допустиме відхилення ±5%)

Рисунок 2.1 – Каскад підсилення із спільним емітером

Перевіримо правильність попереднього вибору транзистора:

1) допустима напруга між колектором та емітером повинна перевищувати
напругу джерела живлення

UKmax > EK (2.1)

2) величина допустимого струму колектора повинна перевищувати

максимальне значення струму у колекторному колі транзистора

ІКмакс > (ІOK + ІКm) (2.2)

де ІOK – струм спокою у колі колектора
ІКm – амплітуда змінної складової у колі колектора

ІКm = Uвихmax / Rн≈ (2.3)

Арк.
А 09.32.АТХ.00.ПЗ 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
 R3 R н
Rн ≈ = (2.4 )
R3 + R н

Для забезпечення максимальної передачі потужності задаємо R3=R н=320 Ом

R3 R н 320∗320
Rн ≈ = = =160 Ом
R3 + R н 320+320

ІКm = Uвихmax / Rн≈ = 0,5 / 160 = 0,003125 А = 3,125 мА

Для забезпечення економічності каскаду за мінімальних нелінійних

викривлень обирають

ІOK = (1,05…1,1) ІКm = 1,1 * 3,125 = 3,44 мА

ІКмакс > (ІOK + ІКm) = 3,44 + 3,125 = 6,565 мА

Транзистор вибираємо за умовами

UKmax > EK = 16 В
ІКмакс > 6,565 мА

Вибираємо транзистор КТ315Г n-p-n-типу відповідно до схеми

Таблиця 2.1 -- Параметри транзистора КТ315Г

Арк.
А 09.32.АТХ.00.ПЗ 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
 Напруга між колектором та емітером транзистора в режимі спокою

U0K = Uвих.т + Uост (2.5)

де Uост = 1 В – напруга між колектором та емітером, нижче якої при роботі
каскаду виникають значні викривлення

U0K = 0,5 + 1 = 1,5 В

Потужність, що виділиться на колекторі транзистора

РК = І0К * U0K = 3,44 * 1,5 = 5,16 мВт = 0,00516 Вт

РК = 5,16 мВт < РКmax = 150 мВт – відповідає вибору за потужністю

Знаходимо опір навантаження в колі колектора

Виходячи з того, що R3=320Ом , вибираємо 2 резистори із значеннями опорів
300 Ом і 20 Ом, з’єднані послідовно.
Потужність, що розсіюється на резисторах
300 * 0,00344 = 1,032 Вт = 1032 мВт
20 * 0,00344 = 0,0688 Вт = 68,8 мВт

Вибираємо резистори МЛТ опорами 300 Ом і 20 Ом потужністю 2 Вт

Знаходимо опір резистора в ланцюгу термостабілізації

EK −U 0 K
R4 = −R3 (2.6)
I0 K
EK −U 0 K 16−1,5
R4 = −R3 = −320 ≈ 3895Ом
I0 K 0,00344

Вибираємо резистор R4 = 3900 Ом

Арк.
А 09.32.АТХ.00.ПЗ 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
 Потужність, що розсіюється в R4

❑ 2 2
P R 4=I OK R4 =0,00344 ∗3900=0,0462 Вт

Вибираємо резистор типу МЛТ опором 3900 Ом та потужністю 0,125 Вт

Знаходимо ємність конденсатора С3, що шунтує R4 за умови, що його опір на

частоті fн повинен бути у 10 разів менший за опір R4.

6
10 ( мкФ )(2.7)
C3≥
2 π f н 0,1 R 4
6 6
10 10
C3≥ = =3,266 мкФ
2 π f н 0,1 R 4 2 π∗125∗0,1∗3900

Напруга на С3
U C 3=I 0 K R 4=0,00344∗3900=13,416 В

Вибираємо конденсатор К50-35 ємністю 5 мкФ і напругою 16 В.

Струм спокою бази транзистора

ІОБ = ІОК / h21Emin = 0,00344 / 50 = 0,0000688 A = 0,0688 мА = 68,8 мкА

Напруга спокою бази транзистора

UОБ = 0,6 В

Орієнтовне значення вхідного опору транзистора

Арк.
А 09.32.АТХ.00.ПЗ 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
 Rвх = UОБ / ІОБ = 0,6 / 0,0000688 = 8721 Ом

Знаходимо величини опорів дільника напруги R1, R2

Дільник підключено до напруги

Uд = Ек = 16 В
Величина струму в дільнику вибирається в межах
Ід = (2…5) ІОБ (2.8)

Ід = 5 ІОБ = 5 * 68,8 = 344 мкА = 0,000344 А

Падіння напруги на резисторі R4 становить

UR4 = (ІОК + ІОБ ) * R4 = (0,00344 + 0,0000688) * 3900 = 13,68 В

Тоді

U д −U R 4−U ОБ 16−13,68−0,6
R1= = =490 Ом=0,49 кОм
І ОБ + І д 0,0000688+0,00344

U R 4 +U ОБ 13,68+0,6
R2= = =4151Ом=4,151 кОм
Ід 0,00344

Приймаємо R1 = 510 Ом = 0,51 кОм, R2 = 4300 Ом = 4,3 кОм

Потужність, що виділяється на резисторах R1 i R2

P R 1=( І ОБ + І д)2 R1=( 0,0000688+0,00344)2∗490=0,006 Вт=6 мВт

P R 2=( І д )2 R2 =(0,00344)2∗4300=0,051 Вт=51 мВт

Арк.
А 09.32.АТХ.00.ПЗ 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
 Використовуємо резистори типу МЛТ із значеннями опорів 0,51 кОм і 4,3 Ом
потужністю 0,125 Вт.

Знаходимо ємність конденсаторів С1 та С2 за умови забезпечення

допустимого значення коефіціента частотних викривлень. Розподіляємо частотні
викривлення по колах цих конденсаторів
М С 1=М С 2=√ М н=√ 1,12=1,058

Ємність конденсатора С1 на вході в підсилювача в мікрофарадах

106 106
С1≥ = =0,401 мкФ
2 π f н ( Rдж + R вх ) √ М 2нС 1−1 2 π∗125 ( 470+ 8721 ) √ 1,058 −1
2

Ємність конденсатора С2 на виході підсилювача в мікрофарадах

6 6
10 10
С2≥ = =7,682 мкФ
2 π f н ( Rн ≈ + R н ) √ М нС 2−1 2 π∗125 ( 160+320 ) √ 1,058 −1
2 2

Робочу напругу конденсаторів С1 і С2 приймаємо рівною

U C 1=U C 2 =1,5 E к =1,5∗16=24 В

Вибираємо конденстори типу К50-35 напругою 25 В і ємністю С1 = 2 мкФ,

С2 = 10 мкФ

Амплітудне значення струму на вході каскаду

I Km 3,125
I вх .m= = =0,0625 мА=0,0000625 А
h21 Emin 50

Арк.
А 09.32.АТХ.00.ПЗ 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
 Амплітудне значення напруги на вході каскаду

U вх m =I вх . m R вх =0,0000625∗8721=0,545 В

Необхідна потужність вхідного сигналу

U вх m I вх. m 0,545∗0,0000625
Pвх = = =0,000017 Вт=0,017 мВт
2 2

Розрахункові коефіціенти підсилення каскаду за струмом, напругою та

потужністю

Rн ≈ 50∗160
K I =h21 Emin = =25
Rн 320

R н ≈ 50∗160
K U =h21 Emin = =0,917
Rвх 8721

K Р=K U K I =0,917∗25=22,9

K Р ( дБ )=10 lg K P=10∗lg22,9=13,6

Будуємо амплітудно-частотну характеристику для нижніх частот за

формулами

(2.9)

Арк.
А 09.32.АТХ.00.ПЗ 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
 (2.10)

(2.11)

Будуємо амплітудно-частотну характеристику для верхніх частот за

формулами

(2.12)

(2.13)

(2.14)

Арк.
А 09.32.АТХ.00.ПЗ 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
 7

5
Kp ( f1 )
4

2
60 80 100 120 140 160 180
f1

Рисунок 2.2 -- Область нижніх частот

12.8

12.6

12.4
Kp ( f2 )
12.2

12

11.8
12 14 16 18 20
f2

Рисунок 2.3 -- Область верхніх частот

Арк.
А 09.32.АТХ.00.ПЗ 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
 3. Вибір та розрахунок інтегрального стабілізатора напруги

Вихідні дані
Uвих = Ек = 16 В -- напруга на виході стабілізатора
Uвхмін = 1,2 * Ек = 1,2 * 16 В =19,2 В – мінімальна напруга на вході
стабілізатора
Uвхмакс = 1,5 * Ек = 1,5 * 16 В =24 В – максимальна напруга на вході
стабілізатора
Тип стабілізатора – КР142ЕН12А
Потужність навантаження -- Рн = 3 Вт

Рисунок 3.1 -- ІМС універсального стабілізатора напруги КР142ЕН12А

Uвхмакс =24 В < 45 В = Uвхмаксдоп

19,2 – 8 = 11,2 В > 3,5 В = UІМСмін
За напругою дана схема відповідає умовам завдання
Ін = 3 / 16 = 0,1875 А = 187,5 мА
ΔU = 24 – 16 = 8 В
РІМС = 11 * 0,25 = 2,75 Вт
РІМС = 2,75 Вт < РІМСдоп = 10 Вт

Арк.
А 09.32.АТХ.00.ПЗ 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
 За потужністю ІМС відповідає завданню, використовувати її потрібно з
тепловідводом.
Визначимо величини опорів дільника R1, R2, яким задається значення
вихідної напруги.
Задамо значення струму виводу регулювання ІМС
Ір = 0,1 мА
При роботі в режимі стабілізатора задають
R1 = 240 Ом
Тоді

(U вих −U вихмін ) R1 ( 16−1,3 ) 240

R2= = =2664 Ом
U вих мін + Ір∗R1 1,3+0,0001∗240

R2 = 2700 Ом = 2,7 кОм

Потужність, що розсіюється в резисторах

( ) (
2

)
2
U вих 16
P R 1= R1= ∗240=0,0071 Вт=7,1 мВт
R1 + R 2 240+2700

( ) (
U вих 2
)
2
16
P R 1= R 2= ∗2700=0,08 Вт=80 мВт
R1 + R2 240+ 2700

Вибираємо резистори типу МЛТ опорами 240 Ом і 2,7 кОм потужністю 0,125
Вт.
Оскільки вихідна напруга стабілізатора перевищує мінімальне значення
напруги стабілізації, а Uвхmax < 25 В, то стабілізатор використовуємо без елементів
С2, VD1, VD2. Вибираємо тип конденсаторів К50-35 на напругу 25 В (С1, С3).

Арк.
А 09.32.АТХ.00.ПЗ 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
 4. Розрахунок однофазного випрямляча малої потужності

Вихідні дані
Середнє значення випрямленої напруги за номінального навантаження
Ud = Ек + UIMCmin = 16 + 3,5 = 19,5 В

Середнє значення випрямленого струму (струму навантаження)

Іd = Pн / Ud = 3 / 19,5 = 0,154 А = 154 мА

Коефіціент пульсації випрямленої напруги

Кп = 0,1

Напруга мережі живлення

Uм = 220 В

Частота напруги мережі

fм = 50 Гц

Рисунок 4.1 – Однофазний випрямляч мостового типу

Арк.
А 09.32.АТХ.00.ПЗ 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
 Визначаємо величину розрахункового параметра А

π Rф
А= (4.1)
2 RH

RH = Ud / Id = 19,5 / 0,154 = 126,6 Ом – опір випрямляча

Rф = Rтр + Rі – опір фази випрямляча
Опір обмотки трансформатора
Rтр = 0,1 * RH = 0,1 * 126,6 = 12,66 Ом
Опір відкритого напівпровідникового вентиля приймаємо
Rі = 1 Ом

Rф = Rтр + Rі = 12,66 + 1 = 13,66 Ом

π Rф 3,14∗13,66
А= = =0,169
2 RH 2∗126,6

За графіками знаходимо коефіціенти

В=1
D = 2,4
F=9
H = 350

Діюче значення напруги вторинної обмотки трансформатора

U2 = B * Ud = 1 * 19,5 = 19,5 В

Коефіціент трансформації трнсформатора

Ктр = U2 / Uм = 19,5 / 220 = 0,089

Арк.
А 09.32.АТХ.00.ПЗ 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
 Діюче значення струму вторинної обмотки трансформатора

І2 = 0,75 * D * Id = 0,75 * 2,4 * 0,154 = 0,2772 А = 277,2 мА

Діюче значення струму первинної обмотки трансформатора

І1 = 1,2 * Ктр * І2 = 1,2 * 0,089 * 0,2772 = 0,03 А = 30 мА

Розрахункова потужність трансформатора

U м І 1 +U 2 І 2 220∗0,03+19,5∗0,2772
PTV = = ≈ 6 Вт
2 2

Площа перетину сталі осердя трансформатора

STV =7∗
√ α∗PTV
η TV ∗f м∗Вм∗γ
( 4.2)

де α = 2,5
ηTV = 0,85 – ККД трансформатора

В м= 0,65 Тл – магнітна індукція

γ =3,75 А / мм2

STV =7∗
√ α∗PTV
η TV ∗f м∗Вм∗γ
=7∗
√ 2,5∗6
0,85∗50∗0,65∗3,75
=2,66 см 2

Середнє значення струму через діод

Іср = 0,5 * D * Id = 0,5 * 2,4 * 0,154 = 0,1848 А = 184,8 мА

Максимальний струм діода

Іmax = 0,5 * F * Id = 0,5 * 9 * 0,154 = 0,693 А = 693 мА

Арк.
А 09.32.АТХ.00.ПЗ 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
 Максимальна зворотна напруга на діоді
U зв max =√ 2U 2 =√ 2∗19,5=27,5 В

В якості вентилів вибираємо кремнієві діоди типу КД205Д з параметрами

UBMmax = 100 B > 27,5 B
Ia = 0,5 A > 0,1848 A
Iamax = 3,14 * 0,5 = 1,57 A > 0,693 A
Uпр = 1 B

Ємність фільтра

H 350
С= = =256 мкФ
K п R ф 0,1∗13,66

Вибираємо конденсатор типу К50-35 ємністю 500 мкФ на

напругу 50 В > √ 2∗19,5=27,5 В

ККД випрямляча
U d∗I d
η= ( 4.3)
U d∗I d + P T + PB

Втрати потужності в трансформаторі

PT =PT V ( 1−ηT ) =6 ( 1−0,85 )=0,9 Вт

Втрати потужності у вентилях

PB =2∗U пр I ср=2∗1∗0,1848=0,3696 Вт=369,6 мВт

U d∗I d 19,5∗0,154
η= = =0,703 або 70,3 %
U d∗I d + P T + PB 19,5∗0,154+0,9+ 0,3696

Арк.
А 09.32.АТХ.00.ПЗ 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
 ВИСНОВОК

У курсовій роботі проведено попередній розрахунок підсилювача низької

частоти. Встановлено, що підсилювач складатиметься з чотирьох каскадів.
Підсилення схеми становитеме 80 дБ.
В результаті остаточного розрахунку каскаду попереднього підсилення
коефіціенти підсилення за напругою, за струмом та потужністю та визначено АЧХ
для області верхніх та нижніх частот.
Інтегральний стабілізатор напруги побудовано на мікросхемі КР142ЕН12А.
Підчас розрахунку підібрано елементну базу до схеми.
Підібрано елементну базу до однофазного випрямляча малої потужності та
визначено ККД випрямляча, що становить 70,3 %.

Арк.
А 09.32.АТХ.00.ПЗ 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки.

2. Кондратець В. О. Теорія і технічні засоби систем: Підручник.–К.:Вища
школа
3. Мартыненко И.И. Тищенко Л.П. Курсовое и дипломное проектирование по
комплексной электрификации и автоматизации. Колос. 1978. 328 с.
4. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни
«Електронні пристрої автоматики» для студентів ІІІ курсу усіх форм навчання за
спеціальністю: 151 Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології / Укл.:
О.П. Мисов, Л.Д. Чумаков – Дніпро: ДВНЗ УДХТУ, 2019, 46 с.

Арк.
А 09.32.АТХ.00.ПЗ 2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3
 Додатки

Додаток 1. Схема електрична принципова безтрансформаторного ПНЧ

А 09.32.АТХ.00.ПЗ
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата
Розроб. Літ. Аркуш Аркушів
Електронний підсилювач
Перевір. 1 30
Схема електрична ДВНЗ УДХТУ
Н. Контр.
принципова гр ____________
Затв.
 Додаток 2. Каскад підсилення із спільним емітером

А 09.32.АТХ.00.ПЗ
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата
Розроб. Літ. Аркуш Аркушів
Каскад підсилення
Перевір. 1 30
ДВНЗ УДХТУ
Н. Контр.
гр ____________
Затв.
 Додаток 3. Схема універсального стабілізатора напруги

А 09.32.АТХ.00.ПЗ
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата
Розроб. Літ. Аркуш Аркушів
Стабілізатор напруги
Перевір. 1 30
ДВНЗ УДХТУ
Н. Контр.
гр ____________
Затв.
 Додаток 4. Схема однофазного випрямляча напруги.

А 09.32.АТХ.00.ПЗ
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата
Розроб. Літ. Аркуш Аркушів
Випрямляч напруги
Перевір. 1 30
ДВНЗ УДХТУ
Н. Контр.
гр ____________
Затв.
 Додаток 5. Перелік елементів
Позиційне Позначення Найменування Примітка
позначенн

Кільк.
я

Каскад підсилення
Резистори
R1 МЛТ, 0,51 ±5% кОм, 1
0,125 Вт
R2 МЛТ, 4,3 кОм ±5%, 0,125 1
Вт
R3 МЛТ, 300 ±5% Ом + 1 Два послідовно
+ 20 ±5% Ом, 2 Вт з’єднані резистори
R4 МЛТ, 3,9 кОм ±5%, 0,125 1
Вт
Конденсатори
С1 К50-35 2 мкФ ±5%, 25 В 1
С2 К50-35 10 мкФ ±5%, 25 В 1
С3 К50-35 5 мкФ ±5%, 16 В 1
Транзистори
VT1 КТ315Г 1
Стабілізатор напруги
Резистори
R1 МЛТ, 240 Ом ±5%, 0,125 1
Вт
R2 МЛТ, 2,7 кОм ±5%, 0,125 1
Вт
Конденсатори
С1 К50-35 2 мкФ ±5%, 25 В 1
С3 К50-35 2 мкФ ±5%, 25 В 1
Мікросхеми
DA1 КР142ЕН12А 1
Випрямляч
Діоди
VD1…VD4 КД205Д 4
Конденсатори
C К50-35 500 мкФ ±5%, 25 1
В

А 09.32.АТХ.00.ПЗ
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата
Розроб. Літ. Аркуш Аркушів
Перелік елементів
Перевір. 1 30
ДВНЗ УДХТУ
Н. Контр.
гр ____________
Затв.
 А 09.32.АТХ.00.ПЗ
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата
Розроб. Літ. Аркуш Аркушів
Перелік елементів
Перевір. 1 30
ДВНЗ УДХТУ
Н. Контр.
гр ____________
Затв.