3.

ОБГРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ НА

ОСНОВІ КРИТИЧНОГО АНАЛІЗУ ІСНУЮЧИХ АНАЛОГІВ

При проектуванні будь-якого електронного пристрою, перед

конструктором постає задача оцінки практичності, конкурентоспроможності та
електричних і конструктивних параметрів свого приладу. Дана оцінка
проводиться за допомогою виконання порівняння приладу з іншими існуючими
аналогами. Дані про аналоги можна знайти в різноманітній літературі,а в наш
час і на теренах інтернет ресурсів, де описується різноманітні експерементальні
данні, технічні характеристики, використана елементна база, ціна виготовлення,
використані матеріали для виготовлення схожих приладів, тощо.
Така критична оцінка розробляємого приладу допомагає зробити його
краще у порівнянні з існуючими аналогами, а саме: змінити елементну базу на
більш сучасну, використати більш нові та дешевші матеріали які можуть бути
кращими за своїми параметрами, виробити нові та свіжі рішення для внесення
покращень у електричну принципову схему, конструкцію або окремі вузли
приладу, щоб змінити параметри у кращу сторону, або й навіть внести нові , які
не були передбачені у попередніх аналогах.
Лише після проведення такого критичного аналізу, можливо проектування
дійсно ефективного та принципово нового приладу з покращенними
параметрами у порівнянні з попередніми.
Схема одного з аналогів приладу приведена на рис. 3.1.

Це схема підсилювача звукової частоти, зібраного на базі мікросхеми

TDA7294. Схема має наступні характеристики:

- Максимальна вихідна потужність, Вт……………………………….70

- Номінальна напруга живлення, В……………………………….+/-25
- Діапазон відтворюваних частот, Гц…………………………..20-20000
- Коефіцієнт гармонічних спотворень на частоті 1000 Гц………0,1%
- коефіцієнт гармонічних спотворень на частоті 15000 Гц………..1%
Вхідна ланка R1C1 представляє собою фільтр нижніх частот ( ФНЧ ) ,
зрізає всі частоти,що вище за 90 кГц. Частота зрізу цього фільтра
досить
Арк.

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

 висока. Якщо на вході буде стояти регулятор гучності , то його опір
додасться до R1 , і частота зрізу знизиться ( оптимальне значення опору
регулятора гучності ~ 10 кОм , більше - краще , але порушиться закон
регулювання ).
Ланка R2C2 виконує прямо протилежну функцію - не пропускає на
вхід частоти нижче 7 Гц. Шляхом регулювання ємності С2 можна змінювати
границю частоти. Якщо сильно знизити ємність, можна залишитися зовсім
без низьких частот.

Для повного звукового діапазону С2 має бути не менше 0,33мкф.

Також при виготовленні треба звертати увагу на розкид параметрів, що є +/-
15%. На нижній межі діапазону вихідна потужність знижується в 2 рази ,
тому її краще вибирати за формулою :

Резистор R2 задає вихідний опір підсилювача. Оптимальне значення R2

лежить в діапазоні 33...68 кОм.

Резистори R3 i R4 створюють ланку негативного зворотнього зв’язку.

Коефіцієнт підсилення дорівнює

Шляхом зміни опору R3 можна змінювати коефіцієнт підсилення.

Мінімальний допустимий коефіцієнт підсилення – 20. Якщо менше – то
мікросхема може почати самозбуджуватися. Максимально допустимий
коефіцієнт підсилення – 60. Якщо встановити К у більше за 60, то глибина
негативного зворотнього зв’язку зменшиться, а через це зростає коефіцієнт
спотворення.

Значення опорів R3 і R4 підібрані таким чином,що забезпечується

великий вхідний опір, що корисно для джерела сигналу (для отримання
максимального балансу по постійному струму потрібно щоб R4 дорівнювало
R2). По-друге, покращує умови роботи електролітичного конденсатора С3. І
по-третє, посилює вплив С4. Конденсатор С3 послідовно з R3 створює 100%
-вий НЗЗ по постійному струму. Щоб вплив С3 на посилення низьких частот
був мінімальним, його ємність повинна бути досить великою.
Арк.

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

 Частота, на якій вплив С3 стає помітною дорівнює:

Шляхом зміни опору R3 можна змінювати коефіцієнт підсилення.

Мінімальний допустимий коефіцієнт підсилення – 20. Якщо менше – то
мікросхема може почати самозбуджуватися. Максимально допустимий
коефіцієнт підсилення – 60. Якщо встановити К у більше за 60, то глибина
негативного зворотнього зв’язку зменшиться, а через це зростає коефіцієнт
спотворення.

Значення опорів R3 і R4 підібрані таким чином,що забезпечується

великий вхідний опір, що корисно для джерела сигналу (для отримання
максимального балансу по постійному струму потрібно щоб R4 дорівнювало
R2). По-друге, покращує умови роботи електролітичного конденсатора С3. І
по-третє, посилює вплив С4. Конденсатор С3 послідовно з R3 створює 100%
-вий НЗЗ по постійному струму. Щоб вплив С3 на посилення низьких частот
був мінімальним, його ємність повинна бути досить великою. Частота, на
якій вплив С3 стає помітною дорівнює:

Ця частота повинна бути дуже низькою, так як С3 – полярний

електролітичний конденсатор, а на нього подається змінна напруга та струм,
що може призвести до невиправних наслідків. Тому,чим менша напруга, тим
менші спотворення,що вносить С3.

Конденсатор С4 шунтує конденсатор С3 на високих частотах.

Ланка С7R9 збільшує надійність підсилювача.

Конденсатори С8 і С9 здійснюють так звану вольтодобавку . Через них

частина вихідної напруги надходить назад в передвихідний каскад і
складається з напругою живлення .

Конденсатори С10 – С13 використовуються для фільтрації живлячуї

напруги.

Резистор R10 використовується для розділу вхідної та вихідної ланки.

Дана схема підсилювача має ряд недоліків. Схема дуже критична доАрк.
номіналів елементів, використаних при створенні, та потребує елементів з
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 допуском +/-5%, що удорожчує її виготовлення. При вмиканні схеми
з’являється клацання та тріск, що може негативно вплинути на
звуковипромінюючий пристрій.

Також до недоліків відноситься самозбудження підсилювача, яке дуже

складно усунути, порівняно невелика вихідна потужність, невеликий
діапазон живлячих напруг та невеликий термін роботи до першої відмови.

Рис. 3.1

Нижче наведені фото виготовленого підсилювача за даною

схемою.

Арк.

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

 Наступна схема підсилювача низької частоти на базі транзисторів
КТ808 представлена на рисунку 3.2 .

Технічні характеристики підсилювача:

- Номінальна потужність, Вт…………………………………...……….50;

- Коефіцієнт спотворення при номінальній потужності....….……..0,5%;
- Полоса пропускання, Гц……………………………………..…20-25000;
- Номінальна напруга живлення, В…………………………………..+-47;

Схема являє собою трьох каскадний підсилювач потужності, який

складається з диференційного підсилювача, передвихідного каскаду та
вихідного каскаду.

Диференційний підсилювач створений на основі транзисторів типу

КТ361Г. Сумарний струм підсилювача задається джерелом струму в емітер
ній ланці(на основі транзистора КТ315Г). Транзистор Т1 підсилює напругу і
на базу транзистора Т3 подається напруга зворотного зв’язку з виходу
підсилювача.

Передвихідний каскад виконано за каскадною схемою на транзисторах Т4

типу КТ315В і Т5 типу КТ316В. В колекторну ланку транзистора Т5 входить
температурно-залежна ланка зміщення вихідного каскаду підсилювача на
транзисторі Т6 типу КТ315Г.

Вихідний каскад підсилювача працює в класі АВ и включає по три

транзистори різної структури на кожне плече: Т9 типу КТ315В, Т12- КТ626В,
Т1-КТ808А, Т10-КТ361Д, Т13-КТ807Б, Т2-КТ808А і два ключа на
транзисторах Т8 типу КТ361Г та Т11 типу КТ315Г захисту плеч вихідного
каскаду від коротких замикань виходу підсилювача або перевищення
заданого рівня струму в навантаженні. При нормальних умовах ключі в
роботі не приймають участі. Вони відкриваються при напрузі , що перевищує
поріг спрацювання , який виділяється на резисторах R13, R16 при
проходженні струму через вихідні транзистори. Кожне з плеч вихідного
каскаду має негативний зворотній зв’язок по напрузі, за допомогою якого
досягається високий вихідний опір підсилювача та стабільне підсилення по
напрузі, що дорівнює 3. Величина підсилення залежить від співвідношення
резисторів дільників зворотного зв’язку R21, R23 i R25, R24.

Підсилювач потужності живиться від двополярного джерела, що

забезпечує нульовий потенціал в середній точці К19 вихідного каскаду і
гальванічний зв’язок виходу з навантаженням. Ланка С2, R3 обмежує високі
частоти. Арк.

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

 До недоліків даної схеми можна віднести дуже погану
термостабілізацію, за якої можливий вихід підсилювача із строю, високий
рівень спотворень, застарілі компоненти, які мають низьку надійність.
Головною проблему підсилювача є низька вихідна потужність та
неможливість подальшої модернізації для збільшення вихідної потужності.

Арк.

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата