Лабораторна робота № 2

Пасивні елементи КС
Мета роботи: вивчити основні пасивні елементи компютерних систем, засвоїти
методи побудови та аналізу принципових схем.

1. Основні поняття, визначення, будова та класифікація резисторів.

Резистори являються одними з основних пасивних елементів радіоелектронної

апаратури. Тому вивчення основних параметрів, властивостей та типів резисторів
являється необхідним для розуміння процесів, які проходять в електричних колах.
На базі деяких електроматеріалів виготовляються резистори, які є
найрозповсюдженими радіодеталями в пристроях радіоелектроніки.
В резисторах використовують їх опір. Опір резистора R залежить від властивостей
резистивного матеріалу та його геометричних параметрів. Наприклад, для дротяного
резистора

R ,
S
де  – питомий опір резистивного матеріалу;
S – площа перерізу резистивного матеріалу;
 – довжина резистивного матеріалу.
Опір вимірюється в Омах або кратних йому одиницях.
Опір в 1 Ом має провідник, через який при напрузі в 1 В проходить струм в 1 А.
Головна функція резисторів – регулювання та розподіл енергії між електричними
ланцюгами та їх елементами, а також створення відповідних співвідношень між струмом
та напругою на заданому елементі.
Конструкцію резистора постійного опору зображено на рис. 6.1.
На діелектричній основі (частіше всього
циліндричній) розміщується струмопровідний шар
резистивного матеріалу. З обох боків основи щільно, для
забезпечення надійного контакту, закріплюють ковпачки
з виводами. З метою збільшення опору на
струмопровідному шарі резистора роблять спіральну
канавку.
При цьому резистивний шар "подовжується" –
витягується у стрічку. Для захисту від зовнішніх впливів
резистор фарбується або покривається лаком.
Основу резистора виготовляють з кераміки, скла, пластмаси та інших
діелектричних матеріалів, які мають мале значення діелектричних утрат, велику міцність
та теплостійкість.
Виводи резисторів виготовляються у виді стрічок, дротів, "пелюсток", контактних
поясів із латуні, яка покривається нікелем або сріблом. Високочастотні резисторі та
резистори для автоматичного монтажу мають по краях резистивного шару контактні
площадки.
Резистори класифікуються за різними ознаками (рис. 6.2):
За можливістю регулювання значення опору в процесі експлуатації резистори
розподіляють на постійні та змінні.
 За призначенням – на резистори загального застосування, прецізіонні,
високочастотні, високовольтні, високомегаомні.
За резистивним матеріалом – на дротяні та недротяні.
За потужністю розсіяння – на потужні та малопотужні.

За типом вольт-амперної характеристики І = f(U) – лінійні – А та нелінійні – Б,

В (рис 6.3).

До нелінійних відносяться: варистор,

терморезистор і магніторезистор.
За конструкцією – дискретні та набори
резисторів (у корпусах інтегральних мікросхем).
2. Резистори постійного опору (параметри, характеристики та область
застосування).

Властивості резисторів визначаються їх параметрами:

 номінальний опір;
 допуск;
 номінальна потужність розсіювання;
 температурний коефіцієнт опору;
 рівень власних шумів;
 повний опір.
Допуск характеризує відхилення фактичного опору резистора від номіналу. Це
відхилення пов’язано з похибками (погрішностями) виготовлення резистора.
Допуск або клас точності – це максимальна різниця між фактичним опором
резистора, який вимірюється за допомогою вимірювальних приладів, і номіналом у
відсотках відносно номіналу

Допуски стандартизовані. Їх значення частіше всього знаходяться в межах від

0,1% до 20% і маркується на корпусі резистора цифрами або літерами (табл. 6.1).
Таблиця 6.1.
Кодове позначення допустимого відхилення фактичного значення опору від
номінального в процентах

Допустиме Кодове Допустиме Кодове Допустиме Кодове

відхилення позначення відхилення позначення відхилення позначення
в% в% в%
 0,001 Е  0,25 С  30 N [Ф]
 0,002 L  0,5 D [Д] 10  +30 Q
 0,005 R 1 F [Р] 10  +50 T [Э]
 0,01 P 2 G [Л] 10  +100 Y [Ю]
 0,02 U 5 І [J], [И] 20  +50 S [Б]
 0,05 X  10 К [C] 20  +80 Z [A]
 0,1 B [Ж]  20 М [B] 10  +100 - [Я]

Наприклад: К475G – резистор постійного опору з номінальним значенням 475 Ом

та допустимим відхиленням фактичного опору від
номінального  2%;
100ЕI – резистор постійного опору з номінальним значенням 100 Ом
та допуском  5%.
Кількість значень опорів резисторів в ряду номіналів залежить від допуску. Чим
менший допуск, тим більше номіналів і навпаки.
Номінальний опір резистора (номінал) Rном – це значення електричного опору, яке
маркується на його корпусі. Він вимірюється в Омах або кратних йому одиницях:
кілоомах – кОм (103 Ом), мегаомах – МОм (106 Ом), гигаомах – ГОм (109 Ом), терраомах
ТОм (1012 Ом) та знаходиться в межах від 0,1 Ома до 1 ТОма.
Значення номінальних опорів резисторів установлюються шкалами номіналів, які
позначаються кодами Е6, Е12, Е24, Е48, Е96, Е192.
Кожна шкала є дискретним рядом послідовних чисел, які зростають (табл. 6.2).
Число в позначенні шкали відповідає кількості номіналів у ряду.
Для того, щоб знайти всі значення номінальних опорів резисторів, треба кожне
число ряду помножити на 10n, де n – ціле позитивне або негативне число.
Номінальна потужність розсіювання. Електрична енергія, що надходить до
резистора, перетворюється в ньому в теплову та розсіюється. Найбільша потужність, яку
може розсіювати резистор в заданих умовах на протязі гарантійного терміну служби при
збереженні параметрів в установлених межах називають номінальною потужністю
розсіювання Pном .
Фактична потужність розсіювання резистора залежить від температури
середовища оточування та електричного навантаження, тобто від температури нагріву
корпуса резистора.
Для кожного типу резистора в довідниках наводять графік залежності
P
нормованої допустимої потужності розсіяння від температури (рис. 6.4).
Pном

Максимальна робоча напруга. Для кожного типу резистора з урахуванням його

конструкції, розмірів, застосованих матеріалів та забезпечення тривалої працездатності
встановлюється значення робочої напруги, перевищувати яке не можна. Це найбільша
напруга, яка обмежується тепловими процесами у струмопровідному шарі резистора та
електричною міцністю його ізоляції.
Найбільша робоча напруга обмежується значеннями номінального опору
резистора ном та його номінальною потужністю розсіювання Pном .
R
 Температурний коефіцієнт опору. Зміна температури резистора приводить до
зміни його опору. Для кількісної оцінки цієї зміни застосовують температурний
коефіцієнт опору (ТКО).
ТКО – це відносна зміна опору резистора при зміні температури на 1оС.

, 1/оС,

де R=R2  R1 – абсолютна зміна опору при зміні температури від нормальної Т1=20оС до
допустимої Т2;
Т = Т2  Т1  абсолютна зміна температури.
Значення опору та знак ТКО
резистора визначаються головним чином,
температурною залежністю опору
резистивного матеріалу ТК та матеріалу
основи. На рис. 6.6. показана температурна
залежність опору металу та напівпровідника.
Чим менший ТКО, тим кращу
температурну стабільність має резистор.
Найбільш поширені типи резисторів мають
ТКО в межах +(10...2000) 10-6 1/оС. Кращі
значення ТКО = (1...10) 10-6 1/оС у
прецизійних резисторів, які мають високу
стабільність.

Рівень власних шумів. В кристалічних гратах речовин електрони рухаються

хаотично. Швидкість їх руху визначається температурою. Тепловий хаотичний рух
електронів приводить до появи на виводах резистора випадкових змін різниці потенціалів
– флуктуації напруги. Вони називаються тепловими шумами і визначаються квадратом
напруги (формула Найквиста):
U 2  4 kTRf ,
де k – стала Больцмана,
Т – абсолютна температура,
R – електричний опір,
f – смуга частот.
При проходженні струмів через резистор крім теплових шумів виникають
також шуми, які називають струмовими. Вони обумовлені зміною контактного опору між
 зернами структури резистивного матеріалу, а також флуктуаціями поверхневої
провідності. Ці шуми більш характерні для недротових резисторів. Вони більші за теплові,
їх спектр частот неперервний. Струмові шуми оцінюються відносною електрорушійною
силою шумів E ш , тобто відношенням значення змінної складової напруги шумів Е у
мікровольтах до прикладеної постійної напруги U0 у вольтах:

, Еш=0,1...15 мкВ/В.

Шуми резистора обмежують чутливість електронних приладів та створюють завади

відтворення сигналу.
Таким чином власні шуми резисторів U ш складаються з двох складових:
теплових та струмових шумів.
ЕРС шумів резисторів прийнято вимірювати на частоті 50 – 500 Гц при розсіюванні
допустимої потужності. Недротяні резистори за величиною ЕРС шуму діляться на дві
групи:
група А  Еш  1 мкВ/В;
група В  Еш  1 мкВ/В;
Найменший рівень шумів мають прецизійні резистори (менше 1 мкВ/В)
Повний опір. При роботі резистора на високих частотах з’являються його власні
ємність CR та індуктивність LR.
Їх наявність пов’язана з особливостями конструкції резистора: власна ємність
виникає тому, що резистор має ковпачки, між якими розміщується діелектрична основа, а
власна індуктивність пов’язана з наявністю дротяних виводів.
Схему заміщення резистора на високій частоті зображено на рис. 6.7.
Повний комплексний опір резистора можна записати так:
1
( R  jL R ) 
jCR
Z
1
R  jL R 
jCR

Після перетворень отримуємо:

R LR  C R R 2   2 LR 2 C R
Z  j 
(1   2 LR C R ) 2   2 LR 2 C R 2 (1   2 LR C R ) 2   2 LR 2 C R 2
 Rеф ( )  jX еф ( )

Таким чином, повний опір резистора можна представити двома складовими –

активною Rеф ( ) та реактивною jX еф ( ) , де значення Rеф ( ) та jX еф ( ) – є
ефективними, активним та реактивним опором резистора на заданій частоті.
З формули випливає, що вплив реактивної складової на повний опір резистора
зменшується з ростом частоти. Це приведе до обмеження частотного діапазону
застосування резисторів.
Дротяні резистори працюють на частотах до 100 кГц, недротяні до 40 ГГц.

3. Резистори змінного опору (параметри, характеристики та область

застосування).
 Резистивний шар змінного резистора
розміщується на його нерухомої частині
(статорі). По ньому переміщується контактна
група (ротор) (рис. 6.8).
При русі ротора опір між рухомим
контактом і виводами резистивного шару
змінюється.
Змінні резистори призначені для
регулювання напруги та струму або
підстроювання опору в електронних
пристроях. Вони можуть бути дротяними або
недротяними, одинарними або подвійними, з вмикачем або без нього, призначеними для
об’ємного та друкованого монтажу.
Наприклад: СП3-4а – резистор змінний з тонкого композиційного шару, з номером
розробки – 4 для одинарного об’ємного монтажу.
Основною характеристикою змінних резисторів є функціональна характеристика
(рис. 6.9). Це залежність опору або вихідної напруги (струму) від переміщення (кута
повороту) рухомої системи:

R   ,
 f 
Rп п 
де  та R – кут повороту рухомої системи
і відповідний йому опір резистора;
 п та R п – повний кут повороту
рухомої системи та повний опір резистора.
Резистори випускаються з трьома
видами функціональних характеристик:
А – з лінійною ;
Б – із логарифмічною ;
В – із зворотно-логарифмічною

.
Вибір типу резистора для застосування залежить від задач, для яких призначений
резистор.
Резистори типу А застосовуються для регулювання режиму в пристроях, типу Б  у
регуляторах гучності, типу В  у регуляторах тембру.
Найбільш кращу точність відтворення необхідної функціональної характеристики
мають потенціометри.

До специфічних параметрів змінних резисторів належать:

 межі зміни опору;
 максимальний кут повороту рухомої системи;
 шуми руху;
 сталість до зносу.
Шуми руху виникають у вигляді напруг завад на виводах при переміщенні рухомої
системи по резистивному шару. У приймачах ці шуми приводять до шорхання та трісків.
Рівень шумів руху досягає 100 мкВ.
В пристроях електроніки застосовуються дві схеми підключення змінного
резистора R на резистор навантаження Rн: потенціометрична (рис. 6.10а) та реостатна
(рис. 6.10б). Вибір схеми підключення залежить від того, що необхідно регулювати –
струм чи напругу. Реостатна схема застосовується для регулювання струму,
потенціометрична – для регулювання напруги.

4. Вивчення інтерфейсу програми моделювання електронних пристроїв EWB

Програма Electronics Workbench v.5 (EWB) імітує реальне робоче місце дослідника - -
радіоелектронну лабораторію обладнану вимірювальними приладами, що працюють в
реальном масштабі часу. За допомогою програми можна створювати, моделировать і
досліджувати як прості, так і складні аналогові і цифрові радіоелектронні пристрої. Для
роботи програми потрібна операційна система Windows 95/98/Me/NT/2000/XP.

Рис. 1

Головне вікно програми показане на рис. 1. Як бачимо, програма має стандартний

віконний інтерфейс користувача.
Вікно меню команд знаходиться у верхній частині головного вікна програми.
Робота з програмою, як правило, починається з вибору пункту меню File і із завантаження
з теки прикладів (...\Samples) одного з файлів, з описом схеми типового радіоелектронного
устройства. Наприклад, на рис. 1 показана схема автогенератора (файл 2М- OSCIL.EWB).
Вікно схеми займає центральну основну зону вікна програми. У цьому вікні,
використовуючи радіоелементи і сполучні дроти, створюють і редагують електричні
ланцюги. У цьому вікні на рис. 1 зображена схема автогенератора на транзисторі з
подключенным осцилографом (праву верхню частину схеми закриває развернутое вікно
осцилографа).
Вікно значків (ікон) мається в своєму розпорядженні вищим за вікно схеми. Воно
складається з двох лінійок. Верхня лінійка значків дублює команди меню. Друга лінійка
ікон, розташована безпосередньо над вікном схеми, використовується для вибору
радіоелементів і вимірниках приладів, що підключаються до ланцюга. На мал. 1 показані
вікно вибору елементів - діодів (Diodes) і вікно вибору вимірювальних приладів
(Instruments). Значок активізації і зупинки розрахунку схеми (Activate/Stop), а також
значок паузи (Resume) розташовуються в правому верхньому кутку вікна програми. Ікона
Activate/Stop змальована у вигляді вимикача ля з цифрами 0 і 1. На рис. 1 у вікні
використовуваного вимірника приладу - осцилографа (Oscilloscope) представлений
вихідний сигнал автогенератора, отриманий після активації схеми і переходу потім у
режим паузи (натискує значок Resume). Відзначимо, що не рекомендуется тривалий час
тримати схему в активованому стані. При цьому в процесі інтенсивної обробки даних і
вирішення уравнений може накопичитися велика помилка в обчисленнях, що в свою черга
може викликати аварійне завершення роботи програми моделирования.
 Особливість програми EWB - для побудови і дослідження ланцюгу інтенсивно
використовується миша комп'ютера. Клавіатура вискористовується для набору тексту,
введення чисел і для швидкого виклику команд. Програма EWB є складним продуктом, з
великим числом встановлюваних параметрів і режимів роботи. Після звичайної інсталяції
більшість параметрів і опцій програми EWB встановлені за умовчанням так, що
забезпечується можливість дослідження більшості типових електронних пристроїв. При
подажьшому аналізі учбових схем описуватимуться лише основні кроки, що змінюють
стан програми. Не згадані параметри використовуються за умовчанням.
Робота з програмою EWB включає три основні етапи: створення схеми, вибір і
підключення вимірювальних приладів і, нарешті активація схеми - розрахунок процесів,
що протікають в досліджуваному пристрої.

5. Побудова електронних схем за допомогою EWB.

При проектуванні схеми більшість дій виконуються з спользованием лівою кнопку

миші. Права кнопка використовується для ызова контекстного меню властивостей
елементів або вимірниках приборів.
Для створення ланцюга необхідно виробити наступні дії:
- знайти і вибрати необхідні радіоелементи;
- розмістити елементи на робочому просторі вікна схеми;
- з'єднати елементи дротами;
- встановити значення параметрів елементів.
Пошук і вибір радіоелементів виробляється за допомогою миші і лінійки значків.
Для зменшення помилок при виборі радіолементов рекомендується користуватися
контекстною допомогою і кратним описом елементу. Найчастіше зустрічаються помилки
іпри виборе джерел (джерело струму використовують замість джерела напруги і,
навпаки), при виборі лінії передачі з втратами і без втрат (в лінії з втратами на значку є
позначення резистора), при виборі типа транзисторів і тому подібне До складу схеми
обов’язково включають я корпус з (заземлення). Без цього елементу правильный
розрахунок схеми не гарантується.
Програма EWB містить велику елементну базу даних. В нїй містяться найбільш
часто використовувані радіоелементи: резистора, конденсатори, котушки, джерела струму
і напруги і так далі
Пасивні елементи використовуються без врахування паразитних параметрів. Лише для
резисторів вводиться температурна залежність. Іншими ловами, пасивні елементи в
програмі EWB є ідеальні елементи. Цікавою особливістю програми є можливість
використання змінних резисторів, конденсаторів і котушок. Параметри цих елементів
можна змінювати, натискуючи клавішшу, відповідну мітці елементу. Зміна параметрів до-
пускається під час роботи схеми. Правда, при цьому точність обчислень не гарантується і
результати потрібно перевіряти ще раз, повторюючи аналіз ланцюга з фіксованим
значенням параметра елементу.
Розміщення елементів у вікні схеми здійснюється мишею. Обраний елемент
"захоплюється" і "встановлюється" в потрібне місце вікна схем при лівій клавіші миші, що
натискує. Для обертання елементу використовуються ікони на першій лінійці значків або
відповідні пункти контекстного меню або меню Circuit. Усі елементи в вікні схем мають
бути розміщені без перетину й і накладань . Переміщення елементу на нове місце
здійснюється новим "захопленням" і пересуванням при натисненні лівої клавіши мишки.
З'єднання виводів всіх елементів один з одним здійснюється лише дротами. Не
допускаетс я накладання виводів елементів один на одного - при цьому з'єднання не
встановлюється . Для створення провідника виділяють вузол першого елементу,
починають рух мишкою у вибраному напрямку і дріт, що з'явився, при лівій клавіші
мишки поміщають на вузол другого елементу. Лише після цього спокійно без ривків
відпускають ліву клавішу мишки. Відзначимо, що підключити провідник можна лише з
чотирьох сторін вузла: зверху, знизу, справа і зліва. Сполучені провідники можна,
захоплюючи мишкою, пересувати на нове місце. Виділяючи дріт і натискуючи праву
кнопку мишки можна встановити новий колір сполучного провідника.
Таким же кольором буде намальована крива на екрані вимірника приладу, при
підключенні приладу до схеми "забарвленим" дротом. Не можна залишати у вікні схеми
елементи, не підключені до інших елементам, - невживані елементи мають бути видалені.
Установка параметрів елементу здійснюється наведенням курсора на елемент,
натисненням правої кнопки мишки і вибором відповідного пункту контекстного меню.
Для зміни параметрів можна також двічі натискувати ліву кнопку мишки або
використовувати підміню Component Properties, меню Circuit. У диалоговому вікні, що
з'явилося на панелі встановлюються параметри елементу. Для резисторів конденсаторів і
котушок індуктивності використовується закладка Value.
Вибір параметрів активних елементів здійснюється на вкладці Models і вибором унктів
меню Default і Ideal або вибором типа елементу з наявної бібліотеки. Інколи виникає
необхідніть зміни бібліотечних параметрів елементу. Для цього використовується кнопка
Edit. Так, наприклад, редагуються і встановлюються нові погонні параметри довгої лінії.
Найчастіше при установці параметрів елементів зустрічається помилка в размерності
параметра: кіло замість мега-серія, пико замість нано і так далі
Знищення елементів і дротів здійснюється після наведення на них курсора,
натиснення правої кнопки мишки і вибору пункту меню Delete. Виділити групу елементів
можна, використовуючи мишу і операцію "витягування прямокутника". Ця операція
виробляється з лівою клавішею мишки, що натискує. Після виділення групу элементів
можна знищити, перемістити на нове місце або скопіювати у буфер.
Збільшення або зменшення зображення схеми здійснюється після вибору Zoom In
або Zoom Out з меню Circuit або після використування відповідних значків на першій
лінійці ікон програми.
Для установки додаткових параметрів відображення схеми використовується меню
Circuit, пункт Schematic Option (рис. 2). Найбільш

Рис. 2
Аналіз схем

Концепція електронної лабораторії з віртуальними измерительными приладами,

закладена в програму EWB, істотно полегшує проведення найскладнішого етапу -
розрахунку процесів, проте-
кающих в радіоелектронному пристрої. Після складання схеми і підключення до схеми
вимірювальних приладів для початку аналізу ланцюгу досить натискувати кнопку
Activate/Stop.
Розраховані значення струмів, напруги або опорів показуються на екранах
измерительных приладів. Аналогічний порядок роботи має місце в реальній лабораторії з
реальними вимірювальними приладами.
На другому етапі моделювання можна змінити параметри элементів, видалити або
додати радіоелементи, підключити прилади іншим контрольним точкам схеми і тому
подібне Після таких змін як правило, потрібно знову активізувати ланцюг, натискуючи
кнопку Activate/Stop. Відзначимо, що при використанні змінних резисторів, конденсаторів
або котушок зміна процесів в ланцюзі можна спостерігати, як правило, не припиняючи
моделювання. Проте при цьому збільшується погрішність отримуваних результатів. Тому
для здобуття надійних результатів розрахунок рекомендується повторити при фіксованих
параметрах, заново натискуючи кнопку Activate/Stop.
Залежно від типа підключеного приладу програма EWB автоматично
налаштовується на виконання наступних основних видів аналізу:
- DC Operating Point - розрахунок режиму по постійному струму, при включенні
мультиметра, амперметрів і вольтметрів для измеренію постійних струмів і напруги;
- AC Frequency - розрахунок частотних характеристик, при включенді вимірника АЧХ і
ФЧХ, а також мультиметра, амперметрів і вольтметрів для виміру гармонійних струмів і
напряжений;
- Transient - розрахунок перехідних процесів, при використанні осцилографа.
У програмі EWB передбачений інший (звичайний для большинства інших програм
моделювання) порядок аналізу схеми - вы-бор режимів аналізу за допомогою меню
Analysis. Вказані вище режими аналізу електричного ланцюга можна отримати,
вибираючим відповідні команди меню Analysis. Налаштування основних параметрів в
діалогових вікнах вказаних видів аналізу аналогічна на будівництву параметрів
вимірювальних приладів.
Відзначимо, що в програмі EWB за умовчанням встановлений надвеликий
кому великий крок чисельної інтеграції. Для підвищення точності і коректності
результатів аналізу перехідних процесів особливо у вузькосмугових ланцюгах, в ланцюгах
з нелінійними елементами інших складних ланцюгах рекомендується вибрати пункт меню
Analysis\Analysis Option\Transient і встановити наступні значення параметрів програми
EWB: ITL4 = 100... 1000 і TRTOL = 1 ... 0,1.
Окрім вказаних трьох основних видів аналізу, за допомогою меню Analysis можна
додатково провести наступні, рідше используемые види аналізу: спектральний аналіз
(Fourier), аналіз спектру внутрішніх шумів (Noise), розрахунок нелінійних спотворень
(Distortion) аналіз впливу варіацій параметра якого або елементу схеми (Parameter sweep),
аналіз впливу зміни температури на характеристики пристрої (Temperature sweep),
розрахунок нулів і полюсів передаточной характеристики модельованого ланцюга (Pole-
Zero), розрахунок передавальній функції (Transfer Function), розрахунок чутливості і
розкиду характеристик схеми при зміні параметрів компонентов (Sensitivity, Worst Case і
Monte Carlo).
 Рис.3
В одному віконці встановлюється номер вузла схеми – а в другому - встановлюється
частота основної гармоніки. У третьому - число гармонік, що розраховуються. У блоці
Result вибирається вигляд масштабу по вертикальній осі, для відображення фазового
спектру відмічають пункт Display phase, для показу амплітудного спектру з помо-
щью безперервної лінії робиться позначка пункту Output as line graph.
Відзначимо, що розрахунок гармонік в спектрі аналізованого сигналу виробляється
без використання БПФ - застосовується чисельне интегрирование по формулі (5.2.4) ряду
Фур'є. Тому при моделировании можна задавати розрахунок великого числа гармонік
(параметрNumber of harmonics можна встановити багато більше 10). Проте вищі гармоніки
в спектрі сигналу будуть розраховані із збільшеною погрішністю.

ЗАВДАННЯ

1. Створити довільну схему в програмі EWB.

2. Побудувати схему діника напруги на 3 значення та описати його роботу.