Титани епохи Відродження: Леонардо да Вінчі, Мікеланджело

Буонарроті, Рафаель Санті.

План
1. Вступ
2. «Універсальна людина». Леонардо да Вінчі
3. Мікеланджело і Сікстинська капела
4. Рафаель Санті. Образи Богоматері
Доба Відродження – час бурхливого творчого підйому, великих географічних
відкриттів, найширшого культурного руху. Вивчення законів перспективи,
оптики, анатомії сприяло розвиткові творчих пошуків художників. Анатомічні
дослідження художників дають змогу правильно зображувати оголене тіло,
відтворювати вікову статуру; за допомогою світлотіні передається об’єм і
величина фігури. митці починають представляти людину у природному русі.
Живописці італійського Відродження прекрасно володіли законами
перспективи: художники на своїх полотнах «оволодівають» простором.
Характерною ознакою Відродження є звернення до античної міфології, також
закладаються основи портретного живопису. У мистецтві Високого
Відродження центральне місце посідає Людина – гармонійно розвинена,
сильна тілом і духом.
Цей час дарує світові плеяду яскравих особистостей: Джорджоне (1477-1510),
Тінторетто (1518-1594), Тіціан (1487-1576), Паоло Веронезе (1528-1588),
Тиціан Вечелліо (1477? – 1576). Слава італійського Ренесансу пов’язана з
іменами Рафаеля Санті, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонаротті.
Італійський живописець, скульптор, архітектор, філософ, музикант, теоретик
мистецтва, інженер, будівельник, фізіолог, хімік, дизайнер, письменник,
яскравий приклад «універсальної людини», один з найбільших представників
мистецтва Високого Відродження – Леонардо да Вінчі (1452 – 1519 )
народився 15 квітня в селищі поблизу Флоренції. Був привабливим зовні,
всебічно обдарованим, усім цікавився. Він передбачив сучасну техніку, але
всі свої винаходи (за винятком живописних) залишив незавершиними.
З 14 років Леонардо починає навчатись у майстерні художника Веррокіо.
Допомагаючи йому у праці над роботою «Хрещення Христа», Леонардо
зобразив янгола, який дуже відрізнявся від образів, створених учителем.
Наче з того часу Веррокіо не брав більше пензля до рук – учень перевершив
вчителя. (Ангел на полотні «Хрещення Христа» А. Вероккйо, перша робота
Леонардо Слайд. Це обличчя, в якому переплітаються посмішка і біль, і
радість і сум, жага життя та прощання з ним, згодом буде відтворене в
більшості жіночих образів майстра.
Мадонни Леонардо
Досконале володіння малюнком, світлотінню проявилось у першому шедеврі
– «Мадонна з квіткою» (Мадонна Бенуа). У Леонардо Богоматір (Мадонна) –
молода матір із немовлям на руках. Юна флорентійка, що вдягнена за модою
кінця XV століття, забавляє дитину грою з букетиком квітів. Мати з
посмішкою спостерігає, як дитина намагається дотягнутись до квітки.
Приблизно в середині 80-х років була виконана робота «Мадонна Літта»,
чарівний образ зрілої жінки-матері, яка уособлює характерний
леонардівський тип жіночої краси: важкі напівопущені віки і ледь помітна
посмішка – трохи радісна і, водночас, сумна. що надає обличчю особливої
величності й одухотвореності.
«Мадонна у скелях»
Мадонна обіймає маленького Іоана Хрестителя, що схилився перед
немовлям Христом. Поруч із Христом янгол, що вказує пальцем на Іоана.
Слайд «Мадонна у скелях».
«Джоконда», Слайд
Найвідоміший твір Леонардо– «Мона Ліза» - портрет дружини
флорентійського купця Франческо дель Джокондо. Які думки та почуття
захоплюють цю молоду жінку? Жінка спокійно, задумливо дивиться на
глядача. Вираз її обличчя є загадковим і таємничим. Її посмішка, що
притаїлась у куточках губ, не відповідає погляду. Вона слугує тут не для того,
щоб оживити обличчя, а як знак таємничості душі. За спиною Мони Лізи –
блакитне небо, силуети гір, потоки повітря. Пейзаж безлюдний та пустельний
– це образ Всесвіту. І посередині панує образ таємничої та прекрасної жінки:
Леонардо розповідає нам, що у центрі світу стоїть людина і немає нічого
більш величного та прекрасного. Леонардо використав прийом, який
називається леонардівським «сфумато» (легкий серпанок)
«Таємна вечеря!, Слайд
Найвизначнішою роботою майстра, вищим досягненням його мистецтва став
настінний розпис трапезної монастиря Санта-Марія делла Граціє на сюжет
«Таємної вечері» (1495 – 1498). Христос востаннє зустрічається за вечерею зі
своїми учнями , щоб відкрити їм зраду одного з них: «Істинно говорю вам,
один з вас зрадить мене». Леонардо відтворює момент реакції на ці слова
кожного з 12 апостолів. Христос у центрі, апостоли розбиті на 4 групи, по троє
в кожній. Усі обличчя освітлені. За винятком обличчя Іуди, змальованого в
профіль до глядача. Головне в «Таємній вечері» для Леонардо – реакція
різних людей, характерів, темпераментів, індивідуальностей у розкритті
найважливіших питань людства: любові та ненависті. відданості та зради,
підступності, користолюбства. Доля фрески трагічна. У 18 столітті солдати
Наполеона використовували трапезну як стайню, склад і в’язницю. Під час
Другої світової в трапезну влучила бомба: стіна з розписом залишилась
неушкодженою. В 50-ті роки 20 ст. для збереження шедевру Леонардо було
проведено фундаментальні реставраційні роботи.
Останні життя художника – це подорожування між Флоренцією. Римом та
Міланом, і водночас, наукові дослідження… В 1515 році на запрошення
французького короля Франциска I переїздить до Франції.
Помер у 1519 році у монастирі Клу, могилу в період релігійних воєн з часом
знищено.
Леонардо уособлює ідеал універсальної людини епохи Відродження.
Багатогранність його пізнання сягає за межі людських можливостей/
Мікеланджело Буонарроті (1475-1564) – італійський скульптор, художник,
архітектор, поет і інженер, знаменитий представник епохи Високого
Відродження. Він був першим скульптором, який добре знався на анатомії
людини, і для зображення людського тіла у вигляді скульптур, працював з
твердим матеріалом – мармуром.
Народився Мікеланджело в невеличкому місті Капрезе, в провінції Токана в
родині подеста (суддя). В 1488 році родина оселяється у Флоренціїї. Де
тринадцятирічного хлопця віддають до відомого флорентійського живописця
Доменіко Гірландайо, а через рік – до скульптурної майстерні при монастирі
Сан-Марко. Тут зберігалося зібрання шедеврів грецької та римської
скульптури, заснований Лоренцо Медічі. Юнак починає відвідувати так звані
Сади Медічі, своєрідну придворну академію мистецтв. Спочатку
Мікеланджело робив копії з робіт античних митців, згодом – оригінальні
твори («Битва кентаврів», рельєф).
У 1496 році молодий художник від’їжджає до Риму, де створює перші
роботи, що принесли йому визнання: «Вакх» та «П’єту» («Оплакування
Христа». Автор дуже любив оплакування Христа, що зробив те, чого не робив
ніколи – на перев’язі , що оперізує груди Богоматері, написав своє ім’я. А ще
він зробив це тому, що захоплені сучасники не могли повірити, що то
творіння його рук…
Мати – уособлення ніжності, відданої синові.. Вона побачила страдницьку
смерть його, а тепер на колінах у неї його бездиханне тіло… це і є найвища
скорбота матері. «П’єта» слайд
«Давид» слайд
У 1501 році Мікеланджело повертається до Флоренції, де розпочинає роботу
над 5-ти метровою мармуровою фігурою Давида, юнака, що переміг велетня
Голіафа та став царем Юдеї. Скульптуру (1501 – 1504) встановили у центрі
міста, на Палаццо Веккіо і флорентійці побачили в ній образ захисника міста.
На той час флорентійці боролись з тиранією сімейства Медичі, що правили
містом.
«Давид» Мікеланджело – гігант не лише за розмірами, але й за своїм
духовним потенціалом. Легка і невимушена поза героя, але внутрішнє
напруження відчувається у всій фігурі, особливо у погляді. Праща (ремінь
для кидання каменів) перекинута за спину. Опущеною рукою він підхопив її
нижній кінець із рукояттю у вигляді короткого круглого стрижня, що часто
помилково вважають каменем. Давид зображений оголеним, як це робили
скульптори Стародавньої Греції. Він готовий до битви з Голіафом.
«Мойсей» слайд
У 1505 році Папа Юлій II доручив скульпторові створення власної гробниці.
Мікеланджело переїхав до Риму. Багато років його творчого життя були
пов’язані з цим містом. Проєкт гробниці кілька разів змінювався та
скорочувався. Для неї Мікеланджело створив дві статуї рабів і статую
«Мойсей» - давньоєврейського пророка, що вів свій народ до землі
обітованої. Він зображений із скрижалями, де Бог начертав 10 заповідей.
Гробниця Медичі, слайди
Над усипальницею родини Медичі скульптор працював майже 15 років.
Гробниці герцогів Джуліано та Лоренцо, які померли рано й нічим не
вирізнялись у славетному роді, розташовані біля двох протилежних стін
капели. На гробниці Лоренцо – скульптури «Вечір» і «Ранок» (слайди), на
гробниці Джуліано – «День» і «Ніч» (слайди). День і ніч – символи
швидкоплинного часу.
«Сікстинська капела», слайди
У 1508 - 1512 рр. Мікеланджело працює над замовленням папи Юлія II –
розписом стелі Сікстинської капели при Ватиканському палаці (Рим). На той
час Мікеланджело був відомий як скульптор і аж ніяк не живописець. Він не
знав технічних прийомів фрескового живопису. Площа розпису становила 600
м2 на висоті 18 м. Художник змушений був працювати, лежачі на спині і при
цьому сам готував собі фарби. Після 20-ти місячної роботи над фрескою він
не міг рівно ходити, без болю дивитися перед собою..
У дев’ятьох центральних композиціях розпису стелі розгортаються події
перших днів створення Світу: творення небесних світил, історія Адама і Єви,
Всесвітній потоп. Бог – це творець, в якому сконцентрована могутня
животворна сила.
«Створення Адама» розпис.
По безкінечному простору летить Бог-Отець в оточенні янголів. Мов вітрило,
розвівається його плащ. Правиця Бога, що дарує життя, майже торкається
руки Адама, і його тіло, що лежить на землі, починає рухатись. Між двома
руками. У цій точці виражено весь пафос сцени, весь глибинний замисел..
У Сікстинській капелі представлено дві роботи Мікеланджело - розпис стелі
1508-1512рр та розпис західної стіни 1535-1541 рр. (Страшний суд).
Слайди : А) Христос, що творить суд
Б) П’єтро Аретіно
Помер Мікеланджело у Римі у віці 89 років. Тіло таємно перевезли до
Флоренції і поховали в церкві Санта Кроче. Мікеланджело вважають
передвісником епохи бароко.
Рафаель Санті (1483-1520) – італійський художник та архітектор у своїх
картинах оспівував людину і залишив по собі шедеври, що являють нам
неповторний світ. Митець створив образ Мадонни, матері – люблячий і
страждальний, чудовий і незабутній.
Діва Марія на його картинах то зовсім юна і ніжна, то в образі простої
селянки. Мадонна то надійно тримає немовля Ісуса в руках, то бавиться з
ним на тлі різноманітних пейзажів ( «Мадонна Конестабіле», «Мадонна під
балдахіном», «Мадонна в зелені», «Мадонна зі щигликом», «Прекрасна
садівниця» тощо). Слайди
Вершинним твором цієї тематики є «Сикстинська Мадонна», створена на
замовлення церкви Святого Сикста в П’яченці. Боса, але царствена та
велична, вона крокує хмарами з немовлям на руках. На неї з благоговінням
дивиться Сикст, що зняв папську тіару, та свята Варвара. Двоє янголят
спрямовують вгору мрійливий погляд. Юна мадонна спокійна та велична, але
у її погляді, жесті, яким вона притискає до себе сина, відчувається якась
тривога та приреченість. Вона ніби бачить наперед хресні страждання свого
сина, страждання свої та усього роду людського. Сикстинська мадонна навіки
стала уособленням материнства, духовної краси, гіркого щастя та
мучеництва.
У 1508 році на запрошення Папи Рафаель переїхав із Флоренції до Рима, де
почав працювати над розписом кімнат (станц) Ватикану.
«Афінська школа» слайд
Під зводами просторного величного храму зібрались мудреці Стародавньої
Греції. У центрі – Платон і Аристотель. Платон вказує Аристотелю на небо,
підкреслюючи духовну, божественну основу світу. Аристотель простирає руку
над землею, стверджуючи матеріальну сутність речей. Філософи оточені
натовпом послідовників та учнів. На сходах храму сидить мудрий Діоген,
праворуч біля сходів –Геометрія та Астрономія, ліворуч – Граматика та
Арифметика, Музика, у центрі групи – Евклід, заглиблений у вивчення книги.
Багатьох вчених давнини Рафаель наділив рисами своїх сучасників.
Рафаель керував завершенням будівництва собору святого Петра після смерті
його автора Д. Браманте, займався археологічними розкопками в Римі,
копіюванням та охороною античних пам’яток,з алишив чимало учнів. Помер
несподівано у 1520р. Прах похований у Римі, у Пантеоні (храм усіх богів)