Леонардо да Вінчі

Виконала учениця 8 В класу Хоменко Марта

 Леонардо да Вінчі народився 15 квітня
1452 в невеликому місті, під назвою
Вінчі, який розташовується недалеко від
Флоренції. Леонардо да Вінчі був
майстерним італійським живописцем,
талановитим скульптором і
архітектором, розумним інженером і
техніком, обдарованим вченим і
ботаніком, перспективним анатомом і
математиком, геніальним філософом і
музикантом. Він був одним з найбільш
розумних і талановитих людей епохи
Відродження. Його батько - П'єро да
Вінчі, був знатним і багатим
нотаріусом, що продовжували справу
чотирьох поколінь його предків.
Ще в досить юному віці він вчитися
читати і писати , займається
вивченням латині і математики .
Вже в дитинстві він дивує
оточуючих своїм почерком.
Винахідник писав лівою рукою і дуже
дрібними літерами , та ще й справа
наліво. Але і цього мало - він всі
букви перевертав в дзеркальному
зображенні. Він говорив загадками ,
сипав метафоричними
пророцтвами , обожнював складати
ребуси . Леонардо не підписував своїх
творів , але на них є розпізнавальні
знаки. Наприклад, якщо вдивлятися
в картини , можна виявити
символічного птаха, що злітає. І
таких знаків , було чимало ...
Вітрувіанська людина (1490-1492)
Академічна галерея,
Венеція, Італія

Вітрувіанська людина - малюнок , зроблений

Леонардо да Вінчі приблизно в 1490-92
роках , як ілюстрація для книги , присвяченої
працям Вітрувія . Малюнок
супроводжується пояснювальними написами
, в одному з його журналів .. На ньому
зображена фігура оголеного чоловіка у двох
накладених одна на іншу позиціях : з
розведеними в сторони руками , що
описують коло і квадрат.
Винаходи

Леонардо дійсно був " винахідником " , тобто інженером , і, мабуть ,

були праві ті , хто називав його найбільшим інженером з усіх, кого знала
історія. Але глибина його мислення штовхала його до переходу від чистої
техніки до узагальнень , від безпосередніх застосувань , характерних для
техніки всіх часів , до застосувань віддаленим, характерним для науки.
Історики техніки налічують сотні винаходів Леонардо , розсіяних по
його зошитам у вигляді креслень , іноді з короткими виразними
ремарками , але часто без єдиного слова пояснення , як якщо б стрімкий
політ фантазії винахідника не дозволяв йому зупинятися на словесних
роз'ясненнях . Часто креслення повторюються , вже описані
пристосування модифікуються і удосконалюються , причому часом це
відбувається через багато років , що свідчить про серйозне ставлення
конструктора , а не про мінливих примхах художника .
Повітряний гвинт (вертоліт)
Танк
Водолазний костюм
Живопис

Як живописець , Леонардо да Вінчі створив

приголомшливий ефект димки між картиною і
глядачем. Його художня спадщина не численна. У
всьому світі на слуху назви таких картин , як « Дама з
горностаєм » , « Джоконда» , «Мадонна Літта» ,
«Благовіщення» , « Таємна Вечеря » , «Портрет
Джіневри де Бенч ». Роботи да Вінчі донині - еталон
майстерності. Багато з ім'ям Леонардо да Вінчі
асоціюють справжнє мистецтво , обдарованість .
Окультисти вважають його « присвяченим » ,
людиною від Бога , який по своїй волі спустився на
землю щоб допомогти людям , ставши двигуном
прогресу . Для його часів такі знання (анатомія ,
механізми) були не просто фантастикою ,
нововведенням , а скоріше нонсенсом .
Таємна вечеря
1494-1498 рр.
 «Таємна вечеря» - фреска створена да Вінчі для домініканського монастиря
Санта -Марія делле Граціє, Мілан . На фресці зображена біблійна сцена
останнього вечора , проведеного Ісусом з Назарету в оточенні дванадцяти
своїх учнів. У цій фресці да Вінчі постарався втілити всі свої знання про
закони перспективи . Зал , в якому сидять Ісус і апостоли , написаний з
винятковою точністю в плані пропорцій і віддаленості об'єктів. Задній план
кімнати , тим не менш, видно настільки ясно , що представляє собою
практично другу картину , а не просто фон . Природно , центром всього
твору є сам Христос , саме щодо його фігури спланована і вся інша
композиція фрески. Всі твір укладено в суворі прямолінійні рамки , які
обмежуються стінами та стелею кімнати , столом , за яким сидять
учасники таємної вечері . Якщо для наочності провести лінії по тим точкам
, які мають пряме відношення до перспективи фрески , вийде майже
ідеальна геометрична сітка , « нитки » якої збудовані під прямим кутом
один до одного. Подібної обмеженої точності не зустрічається більше ні в
одній роботі Леонардо.
Дама з горностаєм

У середині 1480- х років Леонардо

написав картину Дама з горностаєм
( Краківський музей ). Контури
фігури жінки зі звіром окреслені
вигинами ліній , які повторюються
у всій композиції , і це , в поєднанні з
приглушеними фарбами і ніжним
відтінком шкіри , створює
враження ідеальної грації та краси.
Краса Дами з горностаєм разюче
контрастує з гротескними
начерками виродків , в яких
Леонардо досліджував крайні міри
аномалій будови обличчя .
Мона Ліза (Джоконда)
«Мона Ліза» - портрет молодої жінки ,
написаний італійським художником
Леонардо да Вінчі близько 1503 року.
Картина є одним з найвідоміших творів
живопису в світі. Відноситься до епохи
Відродження. Виставлена ​в Луврі
(Париж , Франція ) .

Особистість , зображену на портреті ,

складно ідентифікувати. До
сьогоднішнього дня з цього приводу було
висловлено багато спірних і , часом ,
абсурдних думок :

• Дружина флорентійського торговця дель

Джокондо
• Катерина Сфорца
• Ізабелла д'Есте
• Просто ідеальна жінка
• Молодий юнак у жіночому вбранні
Можливо, цей малюнок з
колекції Хайд в Нью-
Йорку зроблено рукою
Леонардо да Вінчі і є
попереднім ескізом
портрета Мони Лізи. У
цьому випадку цікаво, що
спочатку він мав намір
вкласти їй в руки пишну
гілку.
За однією з версій, вважають «Мона Ліза» - автопортрет художника
Цікаві факти про картину:

 Да Вінчі Знадоби почти Чотири роки , щоб напісаті цей портрет . У Моні
Лізи відсутні брови , є думка , що Леонардо , будучи закінченім
перфекціоністом , хотів переробити невдалі брови і стер їх , але руки
намалювати їх знову у художника так і не дійшли.

 У 1956 чолові на ім’я Уго Унгаца кинув каменем в полотно , це призвело до

невеликого пошкодження фарби поряд з лівим ліктем Моні Лізи .

 Цікавий факт , Мона Ліза проживає у своїй власній кімнаті в Луврі в

Парижі і захищено куленепробивним склом і спеціальним мікрокліматом ,
що захищає її від згубної дії зовнішнього середовища . Ця кімната була
побудована спеціально для картини і коштувала музею більше семи міліонів
доларів .

 Недавні великі дослідження показують , що є три різні версії Мони Лізи на

одному полотні , але в різних кулях. Мабуть, художник кілька разів
перемальовував своє творіння .