Архітектура

Часів Відродження та
гуманізму

Підготували учні 8-Вкласу

 Донато Брамента
Народився Браманте у Кастелло — Дуранте, в
державі Урбіно в убогій, але шанованій родині. З
дитинства він навчався читати і писати, та ще
багато часу віддавав лічбі. Скоро батько, бачачи
його любов до малювання і бажаючи, що він
здобув корисне ремесло, посилає його навчатися
живопису до Фра Бартоломео з Урбіно, відомого
під ім'ям Фра Карновале, що малював картину
«Санта Марія делла Белла в Урбіно». Але любов
до архітектури змусила Браманте покинути
Батьківщину і податися до Ломбардії. Там він
мандрує від міста до міста, заробляючи на життя
дрібними й незначними роботами. Тоді його ім'я
було ще не відоме.
Спочатку успішно працював маляром.
Донато Брамента
Могутнє обдарування Браманте виявив в
архітектурі, особливо в спорудах римського
періоду творчості (1499–1514) — в будівлях
Ватиканського палацу, в каплиці Темп'єтто
монастиря Сан П'єтро ін Монторіо.лаццо
делла Канчеллерія, а також у проекті
відомого Собору святого Петра в Римі. Ці
архітектурні твори відзначаються
виразністю композиції, монументальністю
та гармонією витончених пропорцій.
Видатне мистецтво Браманте мало вплив
на подальший розвиток архітектури Італії та
інших європейських країн.
Браманте і сам починав як художник. Донато Брамента
Зберігся його «Христос біля стовпа»
(бл. 1490, Пінакотека Брера, Мілан) та
декілька фресок, одна з яких з
зображенням філософів Демокріта і
Геракліта (Брера, Мілан). Але цікавість
до архітектури переважила і він
подався в будівничі. Серед його робіт в
Мілані — вівтарна частина церкви
Санта-Марія-делле-Граціє, патроном
якої був Людовіко Моро, захристя в
Санта Марія прессо Сатіро. В цей час
почалися Італійські війни Франції.
Мілан захопили і пограбували вояки
короля Франції. Браманте рятує своє
Леона́рдо да Ві́нчі 15 квітня
1452, селище Анкіано, поблизу Леонардо да Вінчі
Флоренції — 2 травня 1519,
замок Кло-Люсе, Амбуаз) —
італійський художник
(живописець, скульптор,
архітектор) і вчений (анатом,
натураліст), винахідник,
письменник, музикант, один з
найбільших представників
мистецтва Високого
Відродження, яскравий приклад
«універсальної людини».Нині
Леонардо найбільше відомий як
художник.
 Леонардо да Вінчі
Леонардо да Вінчі народився 15 квітня
1452 року в селищі Анкіано поблизу
Вінчі, укріпленої фортеці за 30 км від
Флоренції, о «третій годині ночі», тобто
о дев'ятій вечора за сучасним відліком
часу. У щоденнику діда Леонардо
зазначено (дослівний переклад): «У
суботу, о третій годині ночі 15 квітня
народився мій онук, син мого сина
П'єро. Хлопчика назвали Леонардо.
Його хрестив отець П'єро ді
Бартоломео».
 Леонардо да Вінчі
Його батьками були 25-річний
нотаріус
П'єро і його кохана, селянка
Катерина. Перші роки життя
Леонардо провів разом з матір'ю.
Його батько незабаром одружився з
багатою і знатною дівчиною, але цей
шлюб виявився бездітним, і П'єро
забрав свого трирічного сина на
виховання. Розлучений з матір'ю
Леонардо все життя намагався
відтворити її образ у своїх шедеврах.
З 1490-х років Леонардо зосередився на
Леонардо да Вінчі
архітектурі і анатомії. У 1490 році була
створена «ВІтрувіанська людина» —
уславлений малюнок, який іноді називають
канонічними пропорціями. Він створив
глиняну модель кінного монумента Франческо
Сфорца.
Протягом 1495—1498 років Леонардо
працював над фрескою «Таємна вечеря» у
монастирі Санта-Марія делле Граціє у Мілані.
У 1499 році Мілан був захоплений
французькими військами Людовика XII,
Леонардо залишив Мілан, модель пам'ятника
Сфорці була сильно пошкоджена.Він
конкурував з Мікеланджело, але мав з ним
спільні роботи.
Рафаель Санті
 Мікеланджело Буонарроті
Мікела́нджело ді Франче́ско ді Не́рі ді
Мініа́то дель Се́ра і Лодо́віко ді Леона́рдо
ді Буонарро́ті Сімо́ні часто відомий як
Мікеланджело або Мікелянджело; 6
березня 1475, Капрезе — 18 лютого 1564,
Рим) — італійський скульптор, художник,
архітектор, поет та інженер. Його твори
вважалися найвищими досягненнями
мистецтва Відродження ще за життя самого
майстраРомен Роллан писав про нього:
«Нехай сам він був створений із цього
пороху земного. Але із тліні спалахнув
вогонь, що очищує все, — вогонь генія».
 Мікеланджело Буонарроті
Мікеланджело прожив майже 89 років,
цілу епоху, від періоду Високого
Відродження до початків
Контрреформації. За цей період
змінилося тринадцять Пап Римських —
він виконував замовлення для дев'яти із
них. Збереглося багато документів про
його життя та творчість — свідчення
сучасників, листи самого Мікеланджело,
договори, його особисті й професійні
записи. Мікеланджело також був першим
представником західноєвропейського
мистецтва, чия біографія була
надрукована ще за його життя.
Серед найвідоміших його скульптурних
Мікеланджело Буонарроті
робіт — «Давид», «Вакх», «П'єта», статуї
«Мойсея», «Лії» та «Рахилі» для гробниці
папи Юлія ІІ. Джорджо Вазарі, перший
офіційний біограф Мікеланджело, писав,
що «Давид» «перевищив славу всіх
сучасних і античних статуй, грецьких і
римських, будь-коли зроблених». Серед
його архітектурних звершень — проєкт
купола Собору Святого Петра, сходи
бібліотеки Лауренціана, площа Кампідольо
та інші. Дослідниками вважається, що
мистецтво Мікеланджело — це мистецтво,
що розпочинається і завершується
зображенням людського тіла.
 Мікеланджело Буонарроті

Одним із наймонументальніших
творів митця є фрески стелі
Сікстинської капели, про які Гете
сказав, що: «не побачивши
Сікстинську капелу, важко собі
наочно уявити те, що може
зробити одна людина», а
Вільям Дюрант писав, що у
своїй єдності вони —
«найбільше досягнення людини
в історії живопису».