Professional Documents
Culture Documents
Презентация Microsoft PowerPoint
Презентация Microsoft PowerPoint
Початок життя
Леонардо да Вінчі народився 15 квітня 1452 року в селищі Анкіано поблизу Вінчі, укріпленої фортеці
за 30 км від Флоренції, о «третій годині ночі», тобто о дев'ятій вечора за сучасним відліком часу.
Леонардо не мав прізвища в сучасному розумінні; «да Вінчі» означає просто «(родом) з містечка
Вінчі». Повне його ім'я — Леонардо, син пана П'єро з Вінчі ( Leonardo di ser Piero da Vinci). Він був
позашлюбною дитиною 25-річного заможного флорентійського нотаріуса П'єро Фруозіно ді Антоніо
да Вінчі та селянки Катерини ді Мео Ліппі. Перші роки життя, приблизно до 1457 року, Леонардо
провів разом з матір'ю. Його батько незабаром одружився з багатою і знатною 16-річною дівчиною на
ім'я Альбієра Амадорі. Але цей шлюб виявився бездітним, і П'єро забрав свого сина на виховання.
Розлучений з матір'ю Леонардо все життя намагався відтворити її образ у своїх шедеврах.
початок творчого життя
У середині 1460-х років сім'я Леонардо переїхала до Флоренції, яка на той час була центром християнської
гуманістичної думки й культури та була інтелектуальним центром тодішньої Італії. Першим вчителем
Леонарда вважають Андреа дель Верроккйо (італ. Andrea del Verrocchio), італійського скульптора та
художника епохи Відродження. Це було приблизно в часи смерті великого скульптора Донателло, коли
Леонардо було приблизно 14 років. Леонардо став підмайстром Верроккйо ще до 17 років, і пробув на
навчанні у нього упродовж семи років.
У майстерні, крім Леонардо, навчалися Перуджино, Лоренцо ді Креді, Аньйоло ді Поло, працював Боттічеллі,
часто бували такі відомі майстри, як Гірландайо та ін. У майстерні Верроккйо Леонардо здобув художні
навички малювання, живопису, ліплення скульптур. А також вивчав гуманітарні науки та набув деяких
технічних знань, включаючи креслення, хімію, металургію, обробку металів, лиття штукатурки, обробку шкіри,
механіку та деревообробку.
До 1473 року, у 20-річному віці, Леонардо отримав кваліфікацію майстра в Гільдії Святого Луки, об'єднанні
художників і докторів медицини. Але навіть після того, як батько влаштував да Вінчі у власній майстерні, його
прихильність до Верроккйо була такою сильною, що він продовжував співпрацювати і жити зі своїм вчителем.
Найбільш рання відома праця Леонардо — це малюнок чорнилом (pen-and-ink) долини Арно 1473 року, який
був названий першим «чистим» пейзажем на Заході. За словами біографа живописців епохи Відродження
XVI століття Джорджо Вазарі, молодий Леонардо був першим, хто запропонував зробити річку Арно
судноплавним руслом між Флоренцією та Пізою.
«Мадонна в скалах»
Об авторстве этой картины идут споры, но многие авторитетные исследователи считают, что
автор — Леонардо. «Спаситель мира» — это тип изображения, когда Христос чаще всего
представлен как владыка мира , поднимающий правую руку в благословляющем жесте.
Иконография с властвующим и благословляющим Христом пришла в Италию
из Нидерландов. Прозрачная сфера в руках Спасителя отсылает к Платону и Аристотелю,
писавшим о сферической форме Вселенной.
Картина вызывает много вопросов. Почему руки Христа выделены светом и приближены
к зрителю, а лицо вдалеке и скрыто во мраке? Почему сфера, вероятно сделанная из горного
хрусталя, не искажает складки одежды, если учесть, что Леонардо отлично разбирался
в оптике? Почему здесь нет ни пластичности, ни сложных разворотов, ни типичной для
мастера «подвижности внутри покоя» , которой он достиг к концу XV века? И главное,
не подделка ли это? Видимо, все же нет. На рентгене видны поправки в изображении
благословляющей руки — и это веский аргумент в пользу того, что автор писал сам,
а не копировал готовый образец. В пользу авторства Леонардо говорит и нестандартное
изображение Иисуса — без бороды и без нимба.
«Мона Лиза»
По одной версии, «Святая Анна с Мадонной и младенцем Христом» была заказана фран
цузским королем Людовиком XII для его беременной жены Анны Бретонской . Но проект
остался незаконченным, что закономерно для Леонардо.
Изображение Марии с младенцем на коленях у ее матери, святой Анны, пришло с севера,
из Германии XIV века. Такая иконография называется «Анна втроем»: название
подчеркивает связь между женщинами и святость зачатия для обеих. У Леонардо смысл
сцены подчеркнут пластически: группа плотно спаяна (снова любимая пирамида), тела
героев повторяют и продолжают друг друга. На коленях у Анны, словно на троне, сидит
монументальная Мария, плавно склоняясь к младенцу, который пытается оседлать ягненка.
Агнец символизирует жертву Христа, и одновременно это тихая семейная сцена: Мария
отвлекает сына, а моложавая бабушка умиротворенно наблюдает за обоими. Вся троица
изображена на краю обрыва, отделяющего их от зрителя, а пустынный пейзаж придает
сцене планетарный масштаб. Символическое переплетается с эмоциональным,
а идеальное — с реальным.