Роботи європейських художників вражають уяву багатьох поколінь

поціновувачів мистецтва. Культурний спадок Європи має багато прекрасних

зразків живопису, але найбільш вирізняються серед них кілька особливих
картин, про які ми хотіли б розповісти докладніше.

Клод Моне «Враження. Схід сонця» (1872)

Моне почав працювати над картиною в рамках написання серії морських

полотен в Гаврі, де художник хотів зобразити порт під час світанку, вдень, під час
заходу сонця, вночі. Загалом, серії картин одного й того самого об’єкта в різний
час доби, в різну погоду та в різні пори року були притаманні видатному
імпресіоністу.

В цій картині Моне розробляє ті теми, які йому завжди будуть цікаві: колорит,
взаємодія кольорів та вплив сонячного світла на сприйняття природи та
передача цього сприйняття фарбами. Він показує зв’язок яскравого сонця та
синьої води гавані, яскраві рефлекси сонячних променів на ранковій морській
поверхні. Ця картина стала символом імпресіонізму та на завжди увійшла в
історію світового живопису.
Рафаель Санті «Сікстинська Мадонна» (1513)

Ця картина Рафаеля була написана на замовлення Папи Римського Юлія ІІ, і

вона пережила як забуття, так і світову славу. На полотні чітко простежується
продумана геометрична композиція, підкреслена розміщенням персонажів і
навіть наявністю портьєр, що обрамляють небо. Цікаво, що два янголятка внизу
цієї картини стали популярними персонажами масової культури. Мало хто
звертає увагу на те, що вони спираються на кришку гробу. Таким чином
художник розказує всю історію життя Ісуса Христа від народження до смерті на
хресті. Можливо саме тому, що Марія вже знає чим закінчиться життя її сина,
вона на картині така смиренна та сумна?

Картина була написана для церкви святого Сікста (звідси і назва картини) у
П’яченці. Наразі картина експонується в Галереї старих майстрів у Дрездені.
Сюди картина потрапила з колекції Августа ІІІ Фрідріха, який купив її за суму
еквівалентну приблизно 70 кг золота.

Сікст ІІ (загинув у 258 році) був канонізований за свою мученицьку смерть за

віру. Вважається, що він був філософом та вчився класичній грецькій філософії,
читав трактати видатних греків та поєднував наукові здобутки античності з
новим світоглядам молодої християнської релігії. А ще він був Єпископом Рима,
який на відміну від своїх наступників не відлучав від церкви опонентів, а вступав
з ними у відкриті філософські дискусії.
На картині зображена Мадонна з немовлям, поруч Свята Варвара та Сікст ІІ.
Створюється враження, що Мадонна спускається з небес. За її спиною ледь
помітні обличчя, які символізують врятовані душі Христовою жертвою.

Мікеланджело Буонарроті «Мадонна Доні» (1507)

На полотні ми бачимо Святе сімейство: Марію, Йосифа та маленького Ісуса.

Картина написана з використанням техніки «канджіанте», завдяки якій шкіра
персонажів нагадує мармур, а вся композиція викликає асоціації зі скульптурною
групою. Це єдине повністю закінчене станкове творіння великого художника
Мікеланджело, яке дійшло до наших днів.

У нього була ще картина «Леда і лебідь», яка зникла при французькому дворі.

Картина «Мадонна Доні» завдячує своїй назві сімейству Доні, яке замовило
художнику картину. Мікеланджело обрав складну форму картини – тондо. Всі
персонажі підкреслено скульптурні. Майстер ніколи не відступав від своєї
відданості саме мистецтву скульптури. Навіть коли брав до рук пензлі та фарби.

Дієго Веласкес «Меніни» («Фрейліни») (1656)

Сюжет картини демонструє родину іспанського короля Філіппа IV та його

дружини Маріанни. Тут ми бачимо гру з простором: в центрі композиції – донька
подружжя, інфанта Маргарита, а в дзеркалі на стіні відображені самі король та
королева, портрет яких і пише придворний художник.

Але не все так очевидно, як виглядає на перший погляд. Не зберіглося жодних

згадок про те, що Веласкес писав парний портрет короля та королеви. Отже,
такого портрету не існувало. Зате він завжди, з особливою увагою писав
маленьку Маргариту. Не зважаючи на її династійні особливості зовнішності
Габсбургів, Веласкес вміє зобразити дівчинку милою дитиною.

На картині зображений і сам художник з полотном велетенського розміру. Він

дивиться в бік глядача, наче малює тих, хто прийшов подивитися на його
роботу.

Ця картина надихнула не одне покоління художників. А Пабло Пікассо навіть

створив серію картин в стилі кубізму за мотивами «Менін» Веласкеса.

Леонардо да Вінчі «Мона Ліза» (1503 – 1519)

Це, мабуть, одне з найвідоміших полотен у світі, яке стало визначальним у

розвитку портретного жанру Італійського Ренесансу. Повна його назва –
«Портрет пані Лізи дель Джокондо». Головною перевагою картини вважається
знаменита «усмішка Джоконди», яка викликала чимало суперечок. Лувр, як
музей, в якому зберігається найвідоміша картину світу зробив чимало для того,
щоб картина лишалася загадковою та викликала жвавий інтерес до себе.

Це полотно цікаве особливою технікою живопису, яку винайшов Леонардо, під

назвою «сфумато», для якої властиво пом’якшення контурів зображень та
плавний перехід від одного кольору до іншого.

Всесвітня слава Мона Лізу настигла 21 серпня 1911 року, коли її викрали з музею.
Тоді Лувр кинув всі сили на пошуки та максимальний розголос цієї крадіжки
століття. Через два роки картина повернулась до музею. Лувр влаштував
Джоконді світове турне після якого урочисто заявив, що картина більше ніколи
не покине зали музею.

Франсіско Гоя «Маха» (1797 – 1800)

Існує дві версії картини: «Маха одягнена» і «Маха оголена». Маха – це іспанська
містянка XVIII-XIX століть – яка була улюбленим об’єктом творчості художника.
Цікаво, що через «Оголену Маху» іспанська інквізиція звинуватила Гойю в
аморальності, але він зміг уникнути покарання. Сьогодні обидві картини
експонуються в музеї Прадо в Мадриді.

Особливість «Махи оголеної» полягає в тому, що це зображення оголеної жінки

без прив’язки до міфологічного сюжету. Загалом, іспанський живопис не багатий
на оголену жіночу натуру. Інквізиція не схвалювала такого живопису. До слова, у
великого Веласкеса була лише одна картина ню – «Венера перед дзеркалом»,
яка була написана під час перебування у Венеції.

Вважається, що обидві картини замовив перший міністр Іспанії Мануель Годой

для своєї приватної колекції. Більшість дослідників вважають, що на картині
зображена коханка Годоя – Хосефа де Тудо і Каталан, також відома як Пепіта
Тудо.

Сальвадор Далі «Постійність пам’яті» (1931)

Найвідоміша робота Далі, яку, за словами його коханої Гали, одного разу
побачивши, забути неможливо. Головна ідея картини – відхід від лінійного
розуміння часу, адже годинники на ній зображені розм’якшеними і ніби
стікаючими.

Один годинник висить на гілці сухого дерева оливи, другий стікає по подіуму,
третій наче поглинає таку саму плавку і деформовану людську голову (ймовірно
голову самого художника). Далі відходить від лінійного розуміння часу в цій
картині. Сам же художник казав, що на таке трактування його надихнув вигляд
сиру камамбер.

Особливої уваги заслуговує колорит картини. Охристо-коричневе тло, скелі

околиць Порт-Льїгата. Над цією роботою Далі працював деякий час, доки не
знайшов фінального акорду, який прийшов до нього разом з мігренню.

«Постійність пам’яті» – це свого роду ікона сюрреалізму. Не зважаючи на свій

маленький розмір (24 х 33 см) вона завоювала мільйони прихильників по
всьому світі. Зберігається картина в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку.

Пабло Пікассо «Герніка» (1937)

Полотно, написане в стилістиці кубізму, зображує трагічні події – бомбардування
міста Герніка під час громадянської війни в Іспанії (1931-1939 рр.). Це творіння
Пікассо було сприйнято критиками по-різному, але її антифашистське значення
важко переоцінити.

Картину замовив уряд Іспанської Республіки для павільйону на Всесвітній

виставці в Парижі. Картина розкриває тему тригодинного бомбардування
баскського міста Герніка літаками легіону «Кондор», які надіслав Гітлер на
прохання Франко. В місті загинули 1650 людей, та ще 900 були поранені.
Очевидці казали, що тих, хто намагався втекти розстрілювали з кулеметів.

Пікассо знадобилося три тижні, щоб створити картину-пам’ять. Він передав жах
війни, розбите вщент місто та життя людей. Сьогодні картина зберігається в
Музеї королеви Софії в Мадриді, що дуже не подобається баскам. Вони тривалий
час вимагають перевезення картини в Більбао.

Вінсент ван Гог «Зоряна ніч» (1889)

Картина, виконана в насичених синіх тонах, зображує неймовірне нічне небо
над сонним містечком. Художник малював по пам’яті, не з натури, і вклав у цю
роботу своє бачення фантастичної енергії зірок та Місяця. Це одна з
найяскравіших картин майстра, завдяки якій він виробив свій фірмовий мазок.

Картина написана під час перебування в Сен-Ремі-де-Прованс. Він перебуває в

лікарні для психічно хворих після сварки з Гогеном та втрати частини вуха. Існує
версія згідно якої Вінсент відрізав собі вухо, щоб не чути те, що йому казав Гоген.
В цей же час Ван Гог плідно працює та створює чи не найкращі свої полотна. Він
багато пише брату Тео про свої спостереження зоряного неба з неймовірно
великою зорею. Астрономи переконані, що Вінсент бачив Венеру, яка була в
полі зору над Сен-Ремі-де-Прованс під час лікування художника. Після написання
«Зоряної ночі» стан Ван Гога сильно погіршився. Можливо картина була
написана під впливом наступаючого піку психічного розладу, коли його бачення
світу суттєво змінювалось. Проте, це аж ніяк не применшує значення картини.

Наразі картина зберігається в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку.

Тіціан «Венера Урбінська» (1538)

Картина, виконана в насичених синіх тонах, зображує неймовірне нічне небо
над сонним містечком. Художник малював по пам’яті, не з натури, і вклав у цю
роботу своє бачення фантастичної енергії зірок та Місяця. Це одна з
найяскравіших картин майстра, завдяки якій він виробив свій фірмовий мазок.

Картина написана під час перебування в Сен-Ремі-де-Прованс. Він перебуває в

лікарні для психічно хворих після сварки з Гогеном та втрати частини вуха. Існує
версія згідно якої Вінсент відрізав собі вухо, щоб не чути те, що йому казав Гоген.
В цей же час Ван Гог плідно працює та створює чи не найкращі свої полотна. Він
багато пише брату Тео про свої спостереження зоряного неба з неймовірно
великою зорею. Астрономи переконані, що Вінсент бачив Венеру, яка була в
полі зору над Сен-Ремі-де-Прованс під час лікування художника. Після написання
«Зоряної ночі» стан Ван Гога сильно погіршився. Можливо картина була
написана під впливом наступаючого піку психічного розладу, коли його бачення
світу суттєво змінювалось. Проте, це аж ніяк не применшує значення картини.

Наразі картина зберігається в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку.

Картина зображує ідеал жіночої краси того часу – оголену жінку, що лежить на
розкішному ліжку. В руках вона тримає троянди – символ Венери, що означає
плідність. Вважається, що ця картина є своєрідною алегорією шлюбу.

Тіціан перейняв ідею з картини Джорджоне «Венера, що спить». До речі,

Джорджоне міг би скласти велику конкуренцію Тіціану, якби не помер молодим
під час епідемії чуми.

Тіціан написав картину на замовлення герцога Урбінського з родини делла

Ровере. Тут Тіціан розкриває багатогранність свого таланту в зображенні
жіночого тіла, передачі фактури тканин, побудові композиції, використанням
сфумато.

Ця картина багато століть буде символом ідеальної жіночої краси. Вже в ХІХ ст.
Едуард Мане під її впливом напише свою «Олімпію». Проте картина Мане буде
піддана нещадній критиці.