МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ГУМАНІТАРНИХ НАУК

ЄВРОПЕЙСЬКА КУЛЬТУРА.
ХVІІІ-ХІХ СТ. АРХІТЕКТУРА ТА
ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВ
Виконала:
Студентка групи Менеджмент-20
Сорокіна А.М.
Перевірила:
Викладач Малярчук Н.Г.
Маріуполь 2020
Європейська культура XVIII - XIX століття - складний, бурхливий,
настояний на протиріччях період розвитку західноєвропейської
культури і образотворчого мистецтва у 19 ст. Як і в 16 ст. початок
дев'ятнадцятого сторіччя не нагадував його кінець. Початок сторіччя
пройшов під пануванням консервативних форм класицизму та ампіру,
що прийшли ще з 18 ст. та обслуговували панівні класи суспільств та
військову еліту.

Але пройшла швидка зміна декількох

стилістик без створення якогось одного
напрямку. Лише наприкінці 19 ст.
частково функцію головного стилю
перебрав на себе нарождений модерн
(сецесія), Новий період піднесення
отримав західноєвропейський пейзаж,
парадний портрет, але втратили власні
панівні позиції релігійний живопис,
історична картина, народився феномен
легковажного і деградуючого салонного
мистецтва та академізму. Надзвичайне
піднесення пережили буржуазний цирк
та опера, інструментальна музика,
романс, концертна діяльність
 КЛАСИЦИЗМ
Класицизм (фр. Classicisme від
лат. Classicus «зразковий») -
художній стиль і естетичний
напрям в європейській культурі
XVII-XIX ст. В основі класицизму
лежать ідеї античності, що
знайшли яскраве вираження в
філософії Декарта.
Риси класицизму:
• врівноваженість
• чіткий і спокійний ритм
• вивіреність пропорцій
• композиційна симетрія
• підкреслення центру
• загальна гармонія
Анж-Жак Габріель, палац Малий Тріанон у
Версалі (1762—1768 рр.)
Антоніо Рінальді, Мармуровий палац у Санкт-
Петербурзі (1768-1785 рр.)
 АМПІР

Ампір (фр. empire — буквально Ампір народжується як би в

«імперія», «імперський») — стиль у надрах класицизму. У період
європейській архітектурі (і мистецтві імперії Наполеона I склалася
загалом) кінця 18 — початку 19 ст. Ампір так звана меморіальна
був своєрідним продовженням архітектура, повторявша
революційного класицизму (і античні зразки. Після падіння
неокласицизму загалом), тільки Наполеона архітектурний
урочистішим і пафоснішим. стиль ампір став
поширюватися по всій
Європі, але найбільш яскраві
його зразки можна зустріти в
Росії, Німеччині та Англії. Ці
країни-переможниці
використовували ампір як
архітектурне вираження
своїх перемог над
наполеонівською Францією.
Лео фон Кленце, повторення афінського
Акрополя - комплекс Вальхалла
Ініго Джонс, вілла королеви Англії у
Грінвічі (1616—1635 рр.)
 ЕЛЕКТИКА

Електика - художній напрям в архітектурі,

орієнтоване на використання в одній
споруді різних форм мистецтва минулого
в будь-яких поєднаннях; зазвичай
проявляється в періоди зміни великих
художніх систем.

Риси електики:
• Відсутність чітких принципів і канонів - можливість змішування різних історичних
шкіл і суміщення їх елементів.
• Тяжіння до великих форм і площі забудови.
• Достаток, часом надмірне, самого різного за формами і розмірами декору.
• Поєднання так званих «історичних» стилів - неоготики, неоренесансу і всіх
подібних, з приставкою «нео».
• Творча свобода при створенні будівель, а також відсутність рамок для
використання тих чи інших елементів. Висвітлюється це не тільки в зовнішньому
вигляді будинків, а й у виборі його форм, а також конструкції.
• Велика демократичність при виборі зовнішності будівель.
Йозеф Хлавкі, Резиденція Буковинських та
далматінськіх митрополитів в Чернівцях,
Україна (1864-1882 рр.)
Жан-Батист Лепер, Церква Сент-Вінсент-
де-Поль в Парижі, Франція (1824-1844 рр.)
 КЛАСИЦИЗМ У СКУЛЬПТУРІ

В скульптурі класицизму панувало

прагнення до наслідування античності.

Здається, ніщо не може порушити

спокій і стриманість скульптурних
композицій, що прикрашають Версаль,
Веймар, Петербург. Все підпорядковано
раціональності: застиглі рухи, ідея
скульптури і навіть її розташування в
парку або палаці.
Скульптури класицизму, немов
тривимірне втілення міфів,
розповідають нам про могутню силу
людської думки, про єднання народу в
досягненні загальних цілей.
Бертель Торвальдсен, Ганімед годує орла
Зевса, Копенгаген, Данія (1817р.)
Антонио Канова, «Амур і Психея», Музей
Ермітаж, Санкт-Петербург (1796р)
 КЛАСИЦИЗМ У ЖИПОПИСІ

Класицизм в живописі – це перш за все

поєднання античної спадщини з
сучасним художникові світом. Тут
постійно протиставлявся розум людини
силі природи, особисте – суспільному.
Як і у всіх інших галузях мистецтва, в
класичному живописі йде узагальнення
образу, на перший план виходить ідея
первинності потреб більшості.
Жан-Луї Давид, "Присяга Гораціїв" (1784р.)
 Антон Лосенко

"Владимир і Рогнеда" (1770р) Портрет Л.Геннингера (1760-ті роки)

 РОМАНТИЗМ У СКУЛЬПТУРІ

Для скульптури доби романтизму

характерними є емоційна
напруженість, пошуки нових засобів
виразності. Найбільш значного
розвитку вона досягла у Франції.
Поштовхом для цього були
кампанія з будівництва
тріумфальних і суспільно значущих
споруд, бурхливий розвиток торгівлі
попри війни і революції, практика
всесвітніх виставок, на які
зважилась буржуазія, переконана у
власній могутності.
 Франсуа Рюд, "Марсельєза" (1833-
1836 рр.)
Жан-Антуан Гудон, Роберт Фултон
(1803 р.)
 РОМАНТИЗМ У ЖИПОПИСІ

В історії світового живопису романтизм

склав яскраву і блискучу епоху. Вільні
від усіляких догм, доктрин і шкіл,
художники підкорялися тільки покликом
власної душі, приділяли особливу увагу
виразному зображенню почуттів і
переживань людини.

Риси романтизму:
• яскравий, насичений колорит;
• контрастне освітлення;
• емоційність манери мазка,
фактури.
• Художники часто вдавалися
до мови натяків і символів,
запрошуючи глядачів
домалювати в уяві все інше.
Франсіско-Хосе де Гойя, «Маха на Ежен Делакруа, "Гораціо на
прогулянці», (1777р.) кладовищі" (1828 р.)
 РЕАЛІЗМ У СКУЛЬПТУРІ

Паралельно з розвитком мальовничих

жанрів нові сюжети і теми з'являються в
скульптурних роботах. Парадні бюсти і
ростові портрети залишаються долею
консерваторів, а плеяда молодих
скульпторів береться за самі різні
сюжети і композиції. Перш за все
скульптори звертаються до образів, до
певного етапу не потрапляли в поле
зору скульпторів, особливо
придворного кола (а інших, фактично, і
не було). В скульптуру проникають різні
народні й прості сюжети, скульптури
експериментують і з традиційними
техніками, активно використовуючи нові
прийоми виразності.
Ф.Ф.Каменский, "Перший крок" М.А.Чіжов, "Селянин в біді" (1872 р.)
(1872 р.)
 РЕАЛІЗМ У ЖИПОПИСІ

Реалізм (від лат. - справжній) -

художній напрям, який розкриває
образи, характери, обставини у
соціально-історичному контексті,
тобто відповідно первинній
реальності.
У західноєвропейському
живописному мистецтві XIX ст. цей
напрям був репрезентований у
творчості французького художника
Ж.-Л. Давіда (1748- 1825), зокрема у
його відомому полотні "Смерть
Марата".
Ежен Делакруа, "Свобода на барикадах"
 УКРАЇНСЬКИЙ СТИЛЬ У
ЖИПОПИСІ

Хоча у XIX столітті головним центром освіти в Російській імперії і

далі була Академія мистецтв у Петербурзі, багатьох художників
приваблює Україна — «нова Італія», як її тоді називали.
Розвиток малярства у середині та другій половині 19 століття
пов’язаний з відкриттям ряду спеціальних навчальних закладів
(малювальні школи в Одесі, Харкові, Києві). Центральне місце в
післяшевченківському живописі займають сцени з української
природи, історичні події та інші. Великого значення для розвитку
образотворчого мистецтва набув рух “передвижників” –
пересувних художніх виставок (1870).
Український монументальний живопис був представлений
роботами Й.Бокшай (розписи інтер’єра палацу митрополита у
Чернівцях), М.Врубеля (реставрація фресок у Кирилівській церкві),
С.Васильківського та В.Кричевського (розпис будинку Земства у
Полтаві), М.Лимоненка (розпис Володимирського собору Києва)
тощо.
 А. І. Куїнджі, «Місячна ніч на
Дніпрі» (1880 р.)

М. Пимоненко "Святочне
ворожіння" (1888 р.)
 Проте найяскравішою постаттю українського образотворчого
мистецтва 1840-1860 pp. був Тарас Шевченко.

Т. Шевченко малював картини, пейзажі

й портрети, звертаючись до історії
українського народу, його побуту. У
Петербурзькій Академії мистецтв він
створив картини у романтичному стилі
"Хлопчик, що ділиться хлібом із
собакою" (1840), "Циганки" (1841) та ін.
Т. Шевченко водночас є
основоположником реалізму в
українському малярстві. Реалізмом
відзначається його найбільший за
розміром твір олійного живопису
"Катерина" (1842), який через драму
української дівчини-кріпачки розкриває
трагедію самої України. Сценка з життя
українського селянина змальована в
картині" Селянська родина" (1843).
 ВИСНОВКИ

Таким чином, здобутки XIX ст. у всіх сферах культури виявилися

колосальними. Цей період вражає гармонійністю розвитку і
величезними результатами творчої діяльності людини у
найрізноманітніших сферах. Тенденції, закладені епохою
Відродження, досягли зрілості, і люди в повному обсязі відчули їхні
наслідки.
У всій складності і, як тоді здавалося, повноті склалася наукова
картина світу. Змінилося становище науки в суспільстві, її
досягнення стали прямо й усвідомлено впливати на рівень
виробництва, всього життя. У масову, а в найрозвиненіших країнах
загальну перетворилася письменність.
В художню творчість прийшли величезна стильова, жанрова
різноманітність. Причому всіх великих майстрів при їх яскравій
індивідуальності об'єднувало усвідомлення неповторної цінності
людської особистості. Виправдалася пророча думка Стендаля:
«XIX сторіччя буде відрізнятися від попередніх віків точним і
полум'яним зображенням людського серця».
 Список використаних джерел
1. Архітектура та образотворче мистецтво у 19 ст. Інфопедія: веб-сайт.
https://infopedia.su/17x106b1.html (Дата звернення 22.12.2020)
2. Класицизм і ампір в архітектурі. Студенти: веб-сайт.
https://stud.com.ua/27001/tovaroznavstvo/klasitsizm_ampir_arhitekturi (Дата
звернення 22.12.2020)
3. Європейська культура XIX століття. Вікіпедія: веб-сайт.
https://uk.wikipedia.org/wiki (Дата звернення 22.12.2020)
4. Еклектика в архітектурі: це треба знати. Архітектура: веб-сайт.
https://arhi1.ru/ob-arhitekture/arhstili/eklektika#i-7 (Дата звернення
23.12.2020)
5. Український живопис XIX століття. Все для студентів: веб-сайт.
http://referat-ok.com.ua/kulturologiya-ta-mistectvo/ukrajinskii-zhivopis-xix-
stolittya (Дата звернення 23.12.2020)

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!