Скульптурні портрети

українських митців
Шаповал Андрій
 Василь Захарович Бородай
• 18 серпня 1917 року народився Василь Захарович Бородай –
художник і скульптор, який увічнив своє ім’я в одному з
найбільших в Європі монументів – “Батьківщина-мати” в Києві,
в скульптурній композиції Кий, Щек та Хорив та сестра Либідь.
Його руці належать пам’ятники Миколі Щорсу, Лесі Українці,
Тарасу Шевченку (Нью-Йорк).
 Життя
• Народився Василь у Катеринославі (нині місто Дніпро), але
дитинство припало на буремний час – розруха, що залишилася
після революції, голод, скрутне матеріальне становище, а
попереду ще одна війна. Та попри все мрії малого завжди
звертали на стежку мистецтва – він бачив себе художником. Його
батько Захар Семенович товаришував із Дмитром Яворницьким
і допомагав йому збирати експонати до музею. Враження від
краси побачених картин закарбувалися в пам’яті на все життя.
 Пам’ятник Миколі Щорсу в
Василь Бородай Києві, червень 2009 року.
• У 1957 році на Ювілейній республіканській виставці
твори українського митця одразу привернули до себе
увагу, бо в них з’явилося те, що свідчило про
індивідуальне обличчя митця – свіжість задуму та
рішення, збагачене пластикою: “Земле моя” та “Леся
Українка” (у тонованому гіпсі).
Пам’ятник Лесі Українці в Міському саду
Києва.
Станція метро “Політехнічний інститут” в
Києві. Фото: Мetro.kiev
• 1967 рік став знаковим для митця. У Києві та в
Яремчі було відкрито два пам’ятники його
роботи. В Івано-Франківській області
встановлений монумент героям-ковпаківцям, а
на площі імені Дзержинського (нині Либідська)
було споруджено пам’ятник чекістам.
 Пам’ятник чекістам на площі
Пам’ятник загиблим Дзержинського в Києві,
ковпаківцям у Яремче. травень 2009 року
 Найвиразніше і найвпізнаваніше проявився
почерк майстра у композиції “Засновники Києва”
Батьківщина-мати
 Смерть
• 19 квітня 2010 року видатний скульптор і художник
пішов із життя. Свій вічний спокій він знайшов на
Байковому кладовищі. Його онук – Василь Бородай-
молодший – гордо продовжує дідову справу, створюючи
скульптури не тільки із традиційних матеріалів, а ще й
зі снігу та піску.
Дякую за увагу!