Мистецький проект на тему:

«І прадіди в струнах бандури живуть…»

Підготував
Учень 11-А класу
Болотов Єгор
Що таке кобзарство?
КОБЗА́РСТВО – мистецтво кобзарів – народних співців-
музикантів, які виконують (і часто складають самі) думи,
пісні та інші твори, супроводжуючи їх грою на кобзі
(бандурі). Вперше імена кобзарів (Чурило, Стечко,
Тарашко) згадано в польс. хроніках 15–16 ст. Особливо
популяр. були кобзарі на Запороз. Січі. Вони
супроводжували козаків у походах, думами й піснями
підносили бойовий дух війська, уславлювали нар.
борців проти поневолення й гніту. За волелюбну
творчість кобзарів постійно переслідувала влада.
Кобзарство у 18 ст.
1738 у Глухові (нині Сум. обл.) засн. муз. школу для навч. здібних
дітей співу і гри на різних інструментах, зокрема й на бандурі.
Кобзар. мист-во користувалося популярністю і при рос. імператор.
дворі. У мемуар. літ-рі серед придвор. музик згадуються кобзарі
Іван, Денис, Г. Любисток, бандуристи Є. Санкевич, І. Павлов, С.
Тарабанов, О. Розумовський. У 18 ст. мандрівні співці-кобзарі
почали об’єднуватися в окремі цехові братства, які часто мали
власне госп-во, управу, печатки, касу і навіть суд. Усі функції серед
чл. цехового братства були чітко розподілені і закріплені. Кобзар.
цехами керували гол. цехмайстри, які набирали учнів. Для
профес. таєм. спілкування нар. співці виробили специфіч. жаргон. 
 Кобзарство у 19 - поч. 20 ст.
У 19 ст. центри кобзарів та лірників існували на Чернігівщині, Полтавщині
та Харківщині. Видатні кобзарі того часу – А. Шут, С. Яшний, О. Вересай, І.
Кравченко-Крюковський, Ф. Холодний, С. Кошовий, А. Ладжа, А.
Никоненко, І. Стрічка. 1902 на 12-му археол. з’їзді у Харкові з ініціативи Г.
Хоткевича виступили нар. музиканти П. Гащенко, П. Древченко, М.
Кравченко, І. Кучугура-Кучеренко, Т. Пархоменко та ін. Після цього з’їзду
кобзар. мист-вом зацікавилося широке коло укр. і рос. етнографів,
музикознавців, письменників, композиторів: Г. Хоткевич 1909 у Львові
видав перший підручник гри на бандурі, разом із майстрами-
інструменталістами проводив роботу з удосконалення інструмента; О.
Сластьон зробив низку замальовок нар. кобзарів; М. Лисенко, Леся
Українка, К. Квітка, Ф. Колесса здійснили записи дум.
Г. Хоткевич
 Кобзарство після 1917 року
Київська капела бандуристів
Після більшов. перевороту 1917 почали з’являтися профес. і
самодіял. ансамблі та капели бандуристів (див. Капела
бандуристів). Подальший розвиток кобзар. мист-ва
припинений через репресії 1930-х рр. і поч. 2-ї світ. війни.
Відродження К. розпочалося наприкінці 1940-х рр., коли при
обл. філармоніях почали організовувати ансамблі бандуристів,
відкривати класи бандури при муз. школах, ф-ти при
консерваторіях. У довоєн. час К. займалися переважно
чоловіки, однак через великі втрати їх у період голодомору,
репресій 1930-х рр. та 2-ї світ. війни, кобзу і бандуру
опанували жінки. Серед перших бандуристок – Л. Барвінок, Г.
Білогуб-Вернигір, О. Левадна, Є. Леміш, М. Шевченко.
 Кобзарство після Другої Світової Війн
Після 2-ї світ. війни організовано серійне виготовлення бандур на муз. ф-ках Харкова, Києва,
Одеси, Чернігова та Львова. Над удосконаленням бандури працювали І. Скляр, В. Герасименко,
О. Корнієвський. Опубліковано низку збірників пісень та танців для ансамблів бандуристів. Нині
кобзар. мист-во розвивається у двох напрямах: нар.-фольклор. і концертно-сценіч. Представники
першого відроджують зразки давніх нар. інструментів, освоюють і пропагують давній традиц.
кобзар. репертуар. Діють Київ. (М. Будник) і Харків. (К. Черемський) кобзар. цехи. Цей напрям
пропагують Т. Силенко, В. Кушпет, М. Товкайло, М. Хай, Б. Антоненко, П. Супрун, В. Кирилич, М.
Сарма-Соколовський, О. Кіндрачук та ін. Представники концертно-сценіч. напряму акцентують
увагу на концерт. діяльності, удосконаленні інструментів; у їхньому репертуарі багато творів
класиків і сучас. композиторів. Цей напрям репрезентують дві школи, сформов. викл. кл.
бандури Київ. і Львів. консерваторії С. Баштаном і В. Герасименком. Серед представників – Р.
Гриньків, Л. Дедюх, «Вербена» Тріо бандуристок, Г. Менкуш, Т. Лазуркевич, О. Баран, О. Стахів.

«Вербена»
Тріо бандуристок
 Школи бандуристів
Стрітівська вища педагогічна
школа кобзарського мистецтва
До бандуристів, які поєднують нар.-фольклорне кобзарювання
зі сценічно-академіч. виступами, можна долучити Г.
Гриштопу, М. Коваля, братів В.Литвин і М. Литвин, М.
Мошика, В. Нечепу, Т. Дороцького. З метою популяризації К.
1995 у Києві засн. Кобзарів України Національну спілку; для
навч. здібних дітей 1989 з ініціативи В. Литвина та ін. відкрито
Стрітів. кобзар. школу (нині  Стрітівська вища педагогічна
школа кобзарського мистецтва, Кагарлиц. р-н Київ. обл.), дир.
якої стала Г. Іванова.
Відомі бандуристи сучасної України
Гриньків Роман Дмитрович (* 18 березня 1969, м. Київ) —
український бандурист.Закінчив Київську консерваторію в
1993 р. клас бандури професора С. Баштана. Викладач
бандури в Національній музичній академії з 1997 —
2007 р. Заслужений артист України (з 1996 р.). Народний
артист України. Є засновником і президентом фонду
«Золотий акорд». Певний час жив у США і Канаді. Художній
керівник тріо «Тріо Романа Гриньківа» тепер «Оркестр
Романа Гриньківа». Одружений з бандуристкою Ларисою
Дєдюх. Почав експериментувати й удосконалювати
концертну бандуру.
Відомі бандуристи сучасної України
Тара́с Миколайович Лазурке́вич —
(* 11 травня 1971, м. Львів) заслужений артист
України, член Національної спілки кобзарів
України. Випускник Львівської консерваторії (1994).
Учень проф. В. Герасименка. Лауреат
міжнародного конкурсу ім. Гната Хоткевича.
Учасник ансамблю «Бандурна розмова» разом з О.
Созанським. Один з небагатьох в Україні
знавців харківського способу гри на бандурі.
Відомі бандуристи сучасної України
Герасименко Оксана Василівна — українська
бандуристка і композитор, заслужений діяч мистецтв
України (2008), член Національної спілки композиторів
України, доцент Львівської національної музичної
академії ім. М. Лисенка
Народилася 2 червня 1959 року у Львові (Україна).
Відомі бандуристи сучасної України
Матвіїв Георгій Васильович (11
вересня 1986, Миколаїв) — бандурист-новатор,
композитор, аранжувальник, соліст ансамблю
"Чайка", соліст "European Jazz Orchestra 2012",
викладач Одеської Національної академії О.В.
Нежданової, соліст Одеської філармонії, лауреат
багатьох міжнародних академічних та джазових
конкурсів.
Дякую за увагу
Використані джерела:
https://sites.google.com/site/svitbandur12345/vidomi-banduristi
http://esu.com.ua/search_articles.php?id=8828