ЄВРОПЕЙСЬКА КУЛЬТУРА КІНЦЯ

XIII-XIX СТ.: ВІД КЛАСИЦИЗМУ ДО

РЕАЛІЗМУ

Підготувала : студентка групи КНТ-522

Пікалова Є. Р.
Європейська культура XIII-XIX століття - складний, бурхливий, настояний на сперечаннях період розвитку
західноєвропейської культури і образотворчого мистецтва у 19 ст. Початок сторіччя пройшов під пануванням
консервативних форм класицизму та aмпіру, що прийшли з 18 ст., обслуговували панівні класи суспільств та
військову еліту. Пройшла швидка зміна декількох стилістик без створення якогось одного напрямку. Наприкінці
19 ст. частково функцію головного стилю перебрав на себе народжений модерн. Новий період піднесення
отримав західноєвропейський пейзаж, парадний портрет. Надзвичайне піднесення пережили буржуазний цирк
та опера, інструментальна музика, романс, концертна діяльність.
 Класицизм
Класицизм - це художній Риси класицизму:
стиль та естетичний напрям у • врівноваженість
європейській літературі та мистецтві • чіткий і спокійний ритм
XVII - XІХ ст. В основі класицизму • вивіреність пропорцій
лежать ідеї античності, що знайшли • композиційна симетрія
яскраве вираження в філософії • підкреслення центру
Декарта. • загальна гармонія
Палац Малий Тріанон у Версалі (1762-1768рр.)
Центральний "червоний корпус" КНУ, був спроектований італійським архітектором Вікентієм
Беретті як велична і монументальна споруда. Будівництво навчального закладу почалося в 1837
році і тривало шість років.
 Ампір

Ампір (фр. empire — імперія, від лат. imperium — влада)

— стильовий напрям в архітектурі й мистецтві. Ампір був
своєрідним прожовженням революційного класицизму (і
неокласицизму загалом) тільки урочистішим і пафоснішим.

Ампір народжується як би в надрах класицизму. У період

імперії Наполеона I склалася так звана меморіальна
архітектура, повторявшая античні зразки. Після падіння
Наполеона архітектурний стиль ампір став поширюватися
по всій Європі, але найбільш яскраві його зразки можна
зустріти в Росії, Німеччині та Англії. Ці країни-
переможниці використовували ампір як архітектурне
вираження своїх перемог над наполеонівською Францією.
 Електрика
Електика - художнiй напрям в архітектурі, орієнтоване на використання
в одній спорудi рiзних форм мистецтва минулого в будь-яких
поєднаннях; зазвичай проявляється в періоди змiни великих художнiх
систем.

Риси електики:
• Вiдсутнiсть чітких принципів і канонів - можливість змішування
рiзних iсторичних шкіл і суміщення їх елементів.
• Тяжіння до великих форм і площі забудови.
• Достаток, часом надмірне, самого різного за формами і розмірами
декору.
• Поєднання так званих «історичних» стилів - неоготики,
неоренесансу і всіх подібних, з приставкою «нео».
• Творча свобода при створенні будівель, а також відсутність рамок
для використання тих чи інших елементів. Висвітлюється це не
тільки в зовнішньому вигляді будинків, а й у виборі його форм, а
також конструкції. Церква Сент-Вінсент-де-Поль в
• Велика демократичність при виборі зовнішності будівель. Парижі (1824-1844рр.)
Резиденція Буковинських та Далматинських митрополитів в Чернівцях (1864-1882рр.)
 Класицизм у скульптурі

В скульптурі класицизму панувало прагнення

до наслідування античності.
Здається, ніщо не може порушити спокій і
стриманість скульптурних композицій, що
прикрашають Версаль, Веймар, Петербург. Все
підпорядковано раціональності: застиглі рухи,
ідея скульптури і навіть її розташування в
парку або палаці.
Скульптури класицизму, немов
тривимірне втілення міфів, розповідають нам
про могутню силу людської думки, про
єднання народу в досягненні загальних цілей.
Ганімед годує орла Зевса
Данія (1817р.)
 КЛАСИЦИЗМ У ЖИВОПИСІ
Класицизм в живописі - це перш за все поєднання античної спадщини з сучасним художникові світом.
Тут постійно протиставлявся розум людини силі природи, особисте - суспільному.
Як і у всіх інших галузях мистецтва, в класичному живописі йде узагальнення образу, на перший план
виходить ідея первинності потреб більшості.

Володимир і Рогенда (1970р.) Присяга Гораціїв (1984р.)

 Романтизм у скульптурі
Для скульптури доби романтизму характерними є емоційна напруженість, пошуки нових засобів
ПУСТОЙ СЛАЙД
виразності. Найбільш значного розвитку вона досягла у Франції. Поштовхом для цього були кампанія з
будівництва тріумфальних і суспільно значущих споруд, бурхливий розвиток торгівлі попри війни і
революції, практика всесвітніх виставок, на які зважилась буржуазія, переконана у власній могутності.

Франсуа Рюд, «Марсельєза» (1833-1836рр.) Роберт Фултон (1803р.)

 Романтизм у живописі

ПУСТОЙ СЛАЙД
В історії світового живопису романтизм
склав яскраву і блискучу епоху. Вільні від
усіляких догм, доктрин і шкіл, художники
підкорялися тільки покликом власної душі,
приділяли особливу увагу виразному
зображенню почуттів і переживань людини.

Риси романтизму:
• яскравий, насичений колорит;
• контрастне освітлення;
• емоційність манери мазка, фактури.
• Художники часто вдавалися до мови
натяків і символів, запрошуючи глядачів
домалювати в уяві все інше.

«Маха на прогулянці» (1777р.)

 Реалізм у живописі

ПУСТОЙ СЛАЙД
Реалізм (від лат. - справжній) - художній напрям,
який розкриває образи, характери, обставини у
соціально-історичному контексті, тобто відповідно
первинній реальності.

У західноєвропейському
живописному мистецтві XIX ст. цей напрям був
репрезентований у творчості французького
художника Ж.-Л. Давіда (1748- 1825), зокрема у його
відомому полотні "Смерть Марата".

"Смерть Марата" (1793р.)

 Реалізм у скульптурі
Паралельно з розвитком мальовничих жанрів
ПУСТОЙ СЛАЙД
нові сюжети і теми зʼявляються в скульптурних
роботах. Парадні бюсти і ростові портрети
залишаються долею консерваторів, а плеяда
молодих скульпторів береться за самі різні.
сюжети і композиції.

Перш за все скульптори звертаються до образів,

до певного етапу не потрапляли в поле зору
скульпторів, особливо придворного кола (а
інших, фактично, і не було).

В скульптуру проникають різні народні й прості

сюжети, скульптури експериментують і з
традиційними техніками, активно
використовуючи нові прийоми виразності.

«Селянин в біді» (1872р.)

 Висновки:

ПУСТОЙ СЛАЙД
Таким чином, здобутки XIX ст. у всіх сферах культури виявилися колосальними. Цей
період вражає гармонійністю розвитку і величезними результатами творчої діяльності
людини у найрізноманітніших сферах. Тенденції, закладені епохою Відродження,
досягли зрілості, і люди в повному обсязі відчули їхні наслідки.

У всій складності і, повноті склалася наукова картина світу. Змінилося становище науки
в суспільстві, її досягнення стали прямо й усвідомлено впливати на рівень виробництва,
всього життя. У масову, а в найрозвиненіших країнах загальну перетворилася
письменність.

В художню творчість прийшли величезна стильова, жанрова різноманітність. Причому

всіх великих майстрів при їх яскравій індивідуальності обʼєднувало усвідомлення
неповторної цінності людської особистості. Виправдалася пророча думка Стендаля:
«XIX сторіччя буде відрізнятися від попередніх віків точним і полум'яним зображенням
людского серця».
ПУСТОЙ СЛАЙД

Дякую за увагу!