Виконав:

Студент 3 курсу
Романтизм як художній Оркестрового
факультету ІІ групи
напрям ХІХ ст., Кафедри Мідних
представники, твори. духових та ударних
інструментів
Григор’єв Дмитро
Викладач: Покуліта
І. К.
Романтизм — ідейний і художній напрям в
європейській і американській культурі кінця XVIII
століття - першої половини XIX століття,
характеризується утвердженням самоцінності
духовно-творчого життя особистості, зображенням
сильних (найчастіше бунтарських) пристрастей і
характерів, одухотвореною і цілющої природи.
Поширилося на різні сфери діяльності людини. У
XVIII столітті романтичним називали все дивне,
мальовниче і існуюче в книгах, а не в дійсності. На
початку XIX століття романтизм став позначенням
нового напрямку, протилежного класицизму і
Просвітництва.

Портрет М.И. Лопухиной .В.Л. Боровиковского

Ежен Делакруа
Свобода, що веде народ, 1830
Романтизм, що виник після французької революції, в умовах
утверджуваного на зламі 18 — 19 століття абсолютизму, був реакцією
проти раціоналізму доби Просвітництва і застиглих форм, схем і
канонів класицизму та подекуди проти сентименталізму. Філософську
базу романтизму заклав німецький філософ Фрідріх Шеллінг.
Визначальними для романтизму стали ідеалізм у філософії і культ
почуттів, а не розуму, звернення до народності, захоплення фольклором
і народною мистецькою творчістю, шукання історичної свідомості й
посилене вивчення історичного минулого, інколи втеча від
довколишньої дійсності в ідеалізоване минуле або у вимріяне майбутнє
чи й у фантастику. Романтизм призвів до вироблення романтичного
світогляду та романтичного стилю і постання нових літературних
жанрів — балади, ліричної пісні, романсової лірики, історичних романів і
драм.
Романтизм співіснував з пізнім класицизмом,
академізмом.
Мав впливи на сучасні йому:

 історичний живопис
 портрет
 гравюру
 архітектуру
 музику Генрі Фюзелі, Відчай художника перед
 літературу величчю мистецтва античності, 1779

Ламартін перед ратушею Парижа відкидає червоний прапор 25

лютого 1848 року. Картина Анрі Фелікса Еммануеля Філіппото
Історичні передумови

Романтизм сформувався на тлі суспільної кризи, як прояв незгоди з тенденціями

кінця XVIII ст. Вже тоді почалися процеси проторомантизму в мистецтві Франції
(особлива схвильованість в деяких портретах, потяг до незвичних ситуацій,
прихід в мистецтво представників народу без ідеалізації їх бідності, їх соціального
стану). Особи з соціального низу піднімаються до рівня учасників історичного
процесу попри монополію аристократії на політику і культуру.

В Європі буржуазія стає окремою соціально-політичною силою, внаслідок чого

змінилася структура суспільства, зруйнувалися традиції спадкової монархічної
влади. Відбулася низка буржуазних революцій, що призвело до формування
конституційної монархії або до відновлення республіканського правління. У 1649
відбулася буржуазна революція в Англії, в 1789 — буржуазна революція у Франції.
Негатив революційних змін (страти, голод, військові дії, політична нестабільність)
призвели до бажання втекти від реальності, бо вплинути на неї не було
можливості.
Загальна характеристика

Романтизм змінює епоху Просвітництва і

збігається з промисловою революцією,
відзначену появою парової машини, паротяга,
пароплава, фотографії та фабрично-заводських
околиць. Якщо Просвітництво характеризується
культом розуму і заснованої на його засадах
цивілізації, то романтизм стверджує культ
природи, почуттів і природного в людині. Саме Генрі Фюзелі, Нічний кошмар, 17
в епоху романтизму оформлюються феномени
туризму, альпінізму і пікніка, покликані
відновити єдність людини і природи.
Затребуваним виявляється образ «благородного
дикуна», озброєного «народною мудрістю» і не
зіпсованого цивілізацією...

Іван Айвазовський "Місячна ніч на Капрі"

Живопис
Засновником романтизму в живописі вважають
іспанця Франсіско Гою.
Лише з часом патріотична складова
французького романтизму зійшла нанівець, а
митці перейшли на позиції індивідуального
спротиву брутальній буржуазній дійсності.

Європейські митці романтизму:

 Ан-Луї Жіроде де Русі-Тріозон
 Ежен Делакруа, живопис і літографії
 Теодор Жеріко
 Антуан Жан Гро
 Франсіско Гоя, пізні твори
 Кіпренський Орест Адамович
 Артур Гроттгер
 Айвазовський Іван Костянтинович Автопортрет 1795
 Брюллов Карл Павлович (портрети)
 Джон Констебл
 Вільям Тернер
 Вільям Блейк
 Каспар Давид Фрідріх
 Отто Рунге
 Карл Шпіцвег
« Портрет мадам Пастер», «Диспут двох ченців», Артур Ґроттґер
1796 Антонуан Жан Гро до 1860 Карл Шпіцвеґ Портрет дівчинки

Картина «Ньютон» Епсомське дербі,

(1795) Вільям Блейк 1821 Теодор Жеріко
 Романтизм у графіці

Гоя. Яка мужність, Орест Кіпренський,

Е. Делакруа, Гамлет і
аркуш № 7, «Лихоліття війни» Чаплиц Юхим Гнатович, 1813
Дух убитого батька, 1843
Романтизм у музиці

Музичний романтизм, як художній напрямок, постав на початку XIX століття під впливом
раннього німецького літературно-філософського романтизму (Ф. В. Шеллінг, Жан Поль та
ін.); надалі розвивався в тісному зв'язку з різними течіями літератури, живопису і театру.

Властива романтизму індивідуалізація образів, увага до почуттєвого світу сприяла появі

нових прийомів формоутворення та засобів музичної виразності. Композитори-романтики
повертаються до програмності, що в свою чергу сприяє індивідуалізації, конкретизації
музичних образів. В оперному жанрі розвивається лейтмотивна система, а також тяжіння до
наскрізної драматургії. В симфонічному жанрі спостерігається тенденція до запровадження
великих складів оркестру із застосуванням видових інструментів, розширення ролі духових
та ударних. Разом із тим більшої ваги набувають жанри мініатюри — прелюдій, програмних
творів малої форми.

Зв'язок романтизму з національним відродженням ряду країн у музиці знайшов прояв у

посиленні інтересу композиторів до музичного фольклору своїх народів і його
імплементації в жанри європейської музики. Завдяки цьому інтересу на музичну арену
виходять самобутні національні композиторські школи, серед яких польська (Ф. Шопен, С.
Монюшко), чеська (Б. Сметана, А. Дворжак), угорська (Ф. Ліст), пізніше норвезька (Е. Гріг),
іспанська (І. Альбеніс), фінська (Я. Сібеліус). Частково в руслі романтизму проходило
становлення української та російської композиторських шкіл.
 Ф. Шопен А. Дворжак

Ф. Шуберт Ф. Ліст
Романтизм в архітектурі

Вестмінстерський палац у Лондоні — найвідоміша в світі

споруда в неоготичному стилі
В архітектурі романтизм не виробив єдиного стилю. Йдеться
швидше про сукупність «романтичних» стилів, притаманних
добі. В Британії це насамперед неоготика, на континенті —
«романтичний історизм», неогрек, неоренесанс та
неовізантійський стиль. Певною мірою усі ці стилі всередині
XIX сторіччя були переосмислені у дусі академізму, внаслідок
чого перехід від романтизму до академізму відбувався менш
конфліктно, аніж у живописі та літературі.

Неоготика
Неовізантійський стиль
В Україні
Своїми ідеями і настановами, зокрема
наголошуванням народності і ролі та значення
національного у літературі і мистецькій творчості,
романтизм відіграв визначну роль у пробудженні й
відродженні слов'янських народів, зокрема
українського. Першими виявами українського
романтизму були: видана 1818 у Петербурзі
«Грамматика малороссийского наречия» О.
Павловського і збірка М. Цертелева «Опыт собрания
старинных, малороссийских песней» з
висловленими в них думками про глибоку
своєрідність і самостійність української мови й
української народної поезії. До виявів українського
передромантизму зараховують також виданий у
Москві 1827 збірник «Малороссийские песни» М.
Максимовича і балади П. Гулака-Артемовського
(«Твардовський» і «Рибалка», 1827).
Дякую за увагу!