РОМАНТИЗМ

У СВІТОВІЙ
ЛІТЕРАТУРІ

Підготувала студентка групи

ЖК-31 Кирилюк Вікторія
РОМАНТИЗМ
▪ Романтизм — ідейний рух у літературі й
мистецтві, що виник наприкінці XVIII ст. у
Німеччині, Великій Британії та Франції,
поширився на початку XIX ст. Польщею й
Австрією, а з середини XIX ст. охопив
решту країн Європи та Північної і
Південної Америки.
ІСТОРИЧНІ ЧИННИКИ
РОЗВИТКУ
РОМАНТИЗМУ
▪ На порубіжжі XVIII-XIX ст. в європейській літературі
утверджується новий напрям — романтизм.
Романтизм можна розглядати як своєрідний відгук на
соціальні та економічні зміни в житті Європи
наприкінці XVIII ст. Спонукою до зародження
романтизму стали такі історичні події, як: Французька
буржуазна революція 1789-1794 рр., наполеонівські
війни, що розпочалися після неї, та промисловий
переворот в Англії. Подальший розвиток романтизму
припадає на період Реставрації (1815-1830) та 1830-
ті—1840-ві рр. Згодом провідним напрямом став
реалізм, який у 1870-1900-ті рр. поступився місцем
натуралізму.
▪ Стрімке сходження Наполеона до слави стало для
багатьох романтиків прикладом сміливого дерзання,
духовного розкріпачення особистості. Саме тут слід
шукати витоки активного в житті героя романтизму
— героя-бунтаря, героя-протестувальника.
ЕСТЕТИЧНІ ЧИННИКИ
РОЗВИТКУ РОМАНТИЗМУ
❖Неприйняття реального життя, прагнення
пізнати непізнане.
❖ Винятковість романтичного героя
(внутрішня роздвоєність, самотність у
реальному світі, пошуки ідеалу та мрії,
заглиблення у світ емоцій і почуттів).
❖ Природа як вираження стихійного начала
життя, прообраз свободи.
❖Культ минулого: ідеалізація античності й
Середньовіччя, інтерес до фольклору.
ФІЛОСОФСЬКІ ЧИННИКИ
РОЗВИТКУ РОМАНТИЗМУ
▪ Філософську основу романтизму заклали німецькі філософи, зокрема Йоган
Ґотліб Фіхте. Саме він дуже чітко поставив «Я» у центр світу.
▪ У створенні філософської основи романтизму незаперечною також є
заслуга Фрідріха Шеллінґа. «Мистецтво надає змогу цілісній людині
досягнути висот пізнання»,— стверджував він у «Філософії мистецтва». За
Шеллінґом, пізнати Всесвіт можна, тільки поєднавши розум та інтуїцію.
Думки Шеллінґа підтримали літературознавці Авґуст і Фрідріх Шлеґелі
(потім до них приєднався англієць С. Кольрідж). Так виникне міркування:
твір мистецтва — явище природне, він залежить від свідомості автора
лише частково, а взагалі, існує незалежно — народжується, розвивається,
змінюється згідно з вимогами окремих епох і продовжує життя тоді, коли
людина, яка допомогла йому з’явитися, давно вже залишила світ.
ЛІТЕРАТУРА ЕПОХИ
РОМАНТИЗМУ
▪ Письменники-романтики прагнули піднести особистість
над суспільством, показати її як джерело таємничих сил,
наділити людину дивовижними здібностями. Герой у
романтиків самотній, внутрішньо ні від кого і ні від чого
не залежний, він тікає від навколишнього світу або
силою власної волі володіє середовищем, або стає
визволителем. Посилюється інтерес романтиків до Сходу,
до східної екзотики. Пригадаймо «Східні мотиви» В. Гюґо,
«Єврейські мелодії» Дж. Н. Ґ. Байрона, «Кримські сонети»
А. Міцкевича. На східному тлі відбувається дія багатьох
романтичних творів («Повстання ісламу» П. Б. Шеллі,
«Бахчисарайський фонтан» О. Пушкіна, «Демон» М.
Лєрмонтова, «Корсар» Дж. Н. Ґ. Байрона). Особливу увагу
романтики приділяють християнським мотивам і
образам («Мойсей» А. Віньї, «Каїн» Дж. Н. Ґ. Байрона,
«Еліксири диявола» Е. Т. А. Гофмана, «Марія» Т.
Шевченка). Віктор Гюґо вважав, що саме християнство
породило романтичну літературу.
ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ
РОМАНТИЗМУ
▪ Заперечення раціоналізму, що панував у
добу Просвітництва, культ почуттів
людини. Увага до особистості, її
індивідуальних рис. Провідні мотиви-
самотність, світова скорбота(національна
туга) та романтичний бунт і нескореність.
Історизм творів і захоплення фольклором.
Байрон, Гейне, Гофман, Гюго, По,
Міцкевич, Петефі, Пушкін, Лермонтов,
Гоголь- найвидатніші представники
мистецтва романтизму.
РОМАНТИЗМ В
УКРАЇНІ
▪ Український романтизм охоплює період 20–60-х років XIX століття.
Виникнення цього літературного напряму в Україні пов'язане з
публікацією в 1827–28 pp. творів П. Гулака-
Артемовського «Твардовський» і «Рибалка», з появою
«Малоросійських пісень» М. Максимовича в 1827 р., а також
створенням літературного гуртка І. Срезневського в Харківському
університеті наприкінці 20-х pp. Українські романтики мали кілька
своїх осередків: у Харкові діяли Л. Боровиковський, А.
Метлинський, М. Костомаров; у Львові — М. Шашкевич, І. Вагилевич,
Я. Головацький («Руська трійця»), М. Устиянович; у Києві — кирило-
мефодіївці М. Костомаров (яким переїздить з Харкова), Т. Шевченко,
П. Куліш. Романтики виступали проти
нормативності класицистичного мистецтва, проти його канонів та
обмежень. Як новий тип свідомості й ідеології, що охопив різні
напрями людської діяльності (історію, філософію, право, політичну
економію, психологію, мистецтво), романтизм був пов'язаний із
докорінною зміною всієї системи світоглядних орієнтацій і
цінностей.
РОМАНТИЗМ В
УКРАЇНІ
▪ Романтики виходять за межі поширених в українській
літературі бурлесків і травестій, вони по-справжньому
першими починають вести мову в серйозному та поважному
дусі. Один з піонерів українського романтизму П. Гулак-
Артемовський писав, що вирішив у своїх баладах
«спробувати, чи не можна малоросійською мовою передати
почуття ніжні, благородні, піднесені, не примушувати
читача чи слухача сміятись, як від “Енеїди” Котляревського і
від інших, з тією ж метою писаних віршів». Романтики
утвердили в українській літературі нові жанри:
балада|баладу, історичну й ліро-епічну поему, думу й
медитацію, трагедію й драму, громадянську й інтимну
лірику. Вони розширили проблематику літератури, дали
поштовх розвиткові художньої фантазії та умовних засобів,
виступили на захист творчої особистості й усього народу.
РОМАНТИЗМ В
УКРАЇНІ
▪ Український романтизм висунув Тараса
Шевченка. Заслуга романтизму — у
відкритті народної поезії України, її
минулого. Український романтизм відіграв
величезну роль у дослідженні національної
історії. Здобуток цього літературного
напряму є також формальним. Зокрема,
удосконалюються віршові форми,
особливо — у поезії Т. Шевченка. Але
найважливішою рисою та заслугою
української романтики є, на думку Д.
Чижевського, те, що «вона свідомо
поставила собі завдання утворити “повну
літературу”, яка могла б задовольнити
духовні потреби всіх кіл та шарів
українського суспільства».
ПІДСУМОК
▪ Романтизм — перший за часом виникнення художній
напрям, який відобразив зрушення в суспільній свідомості
та зміни у світогляді людей на межі XVIII-XIX ст. Центр
художньої системи романтизму — особистість, а головний
конфлікт, який зображують романтики,— особистість і
суспільство.
▪ Усвідомте, що в пошуках ідеалів романтики звернулися не до
доби античності, як класицисти й просвітителі, а до
Середньовіччя з його культом ідеального кохання,
лицарських подвигів, добрих та злих чарівників.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!