Класицизм: архітектура, скульптура, живопис

Автор презентації: Сиротенко Роман, 11-Б

клас
Класици́зм (англ. classicism, від лат. classicus — зразковий) — напрям в
європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в культурі
 XVI cт.  Найбільшого розквіту досягає у Франції. Стиль класицизм
орієнтувався на високі зразки античної Греції та Риму, на ідеали
Відродження. Він приніс урівноваженість і гармонію в усьому.
Яскраво цей стиль проявився в архітектурі. Головними законами
архітектурної композиції були симетрія, підкреслення центру, загальна
гармонія частин і цілого.
Парадний вхід у будівлю розташовували в центрі і оформляли у вигляді
портика. Для архітектурних споруд класицизму характерні: геометрична
правильність об’ємів; чіткий і спокійний ритм; врівноваженість, логічність
планування; урочистість пропорцій; поєднання гладкої стіни з ордером і
стриманим декором. Також характерно використання елементів античної
архітектури: портики, колонади, статуї і рельєфи на площинах стін.
Одним з яскравих зразків архітектури
французького класицизму є собор
Будинку інвалідів, зведений за
проектом Жуля Ардуена-Мансара на
рубежі XVII-XVIII ст. Центральна
частина фасаду виступає вперед,
виділяючись двома ярусами колон: у
першому — доричні, у другому —
коринфські. На колонаду зверху
поставлений блок, який у перетині
повторює барабан, прикрашений
парними колонами на першому
поверсі і великими вікнами на
другому, основним завданням яких є
освітлення внутрішнього інтер’єру
купола. Цю величну споруду вінчає
купол, оздоблений позолоченим
орнаментом, а над ним височіє
граціозний купольний ліхтар зі
шпилем. Висота собору сягає 107м. Будинок Інвалідів та могила Наполеона
Шедевром архітектури, що поєднав класицизм і бароко, став палацово-
парковий ансамбль у Версалі — резиденції французьких королів. Король
Франції Людовік XIV задумав створити справжнє чудо світу. На місці
диких лісів з’явився палац і парк з численними алеями, скульптурами,
каналами, альтанками і фонтанами. У створенні цього проекту брали участь
зодчі Луї Лево, Жуль Ардуен-Мансар і декоратор садів та парків Андре Ленотр.
Палац побудован у 1661 - 1710 рр.
Справжньою прикрасою Версаля стала Дзеркальна галерея довжиною 73 м.
З одного боку цієї парадної зали знаходяться 17 високих вікон, а з протилежної
- величезні дзеркала, у яких відображувалися небо, озера, фонтани й скульптури
парку. Палацові зали були прикрашені рельєфами і скульптурними ансамблями,
що надавало їм особливої урочистості й пишності
Одним з найвідоміших будівель польської столиці є велична споруда
Великого театру, який по праву вважається одним з провідних театрів Європи.
«Великий театр»- «Національна опера» - знаходиться на Театральній площі.
Побудований в 1825-1833рр. за проектом Антоніо Корацца, був урочисто
відкритий 24 лютого 1833р. Оперою «Севільський цирульник» Дж. Россіні.
 Український классицизм

Палац Розумовського був побудований в 1799-1803 рр. в класичному

стилі. Проект палацу створили Чарльз Камерон - шотландець і
італійський архітектор А. Рінальді. Для будівництва палацу було
вибрано найкраще місце, яке можна було відшукати в Батурині, на горі
та над рікою Сейму.
У Києві в стилі класицизм збудовано — головний корпус Київського
національного університету імені Тараса Шевченка, Київський інститут
шляхетних дівчат та ін.
Будинок Червоного корпусу Київського національного університету імені
Тараса Шевченко був збудований у 1837 - 1843 рр. за проектом італійського
архітектора Вінченцо (Вікентія) Беретті (1781 - 1842 рр.). 
В Одесі в стилі класицизм збудовано палац Потоцьких, Стару біржу,
Потьомкінські сходи.
Палац Потоцьких (Одеса) являє собою одну з найзагадковіших пам'яток міста.
Загадкою є навіть дата будівництва цієї споруди. Істориками виділено 2 версії
виникнення Палацу Потоцьких. Одна з них свідчить, що цей культурно
історичний і архітектурний пам'ятник був зведений в 1826 р. за проектом
італійського архітектора Франца Боффо. Друга версія - садиба з'явилася в 1810р.
Палац Потоцьких (Одеса) є чудовий зразком архітектурних традицій
класицизму. Палац оточує гарна решітка з чавуну, заповнена вигадливими
орнаментами і візерунками.
Стіни садиби мають досить
яскравий колір, які роблять
більш виразними візерунки і
надають особливої соковитості ліпнині.
Центральний корпус
споруди має 2 поверхи.
З обох сторін до нього по
суворої симетрії примикають
флігелі. Парадний двір
побудований у вигляді півкола.
Головний вхід являє собою
криту галерею з 6 колонами.
Потьо́мкінські схо́ди (до 1955р. Бульварні сходи, раніше Рішельєвські сходи,
в XIX столітті Гігантські сходи) — відомі сходи в Одесі, що поєднують центр
міста з гаванню та Морським вокзалом.
На сьогодні сходи складаються з 192 сходинок (спочатку їх було рівно двісті,
проте при розширенні порту вісім сходинок було засипано) і десяти прольотів.
Довжина сходів — 142 метри.
 Скульптура епохи класицизму була
Скульптура класицизму покликана прикрашати інтер'єр
будинку, служити ідеальним
зразком, бездоганною насолодою
для погляду. Одночасно з цим, зміст
багатьох скульптур носить
цивільний, патріотичний характер,
властивий всьому напрямку
класицизму.
Найвище художнє втілення
класицизму проявивши у мистецтві
скульптури Антоніо Канова. За
життя його порівнювали з
античними скульпторами. Його
роботи відрізнялися незвичайним
витонченістю, плинністю форм і
декоративністю.

Анто́ніо Кано́ва
( 1757 - 1822 рр.) 
італійський скульптор.
 А. Канова
А. Канова «Геба»
«Амур и Психея» 1796 р.
Торвальдсен Бертель
(1770 -1884 рр.)
Скульптор з Данії. Крім
портретної і міфологічної
скульптури, Торвальдсен досить
багато розробляв біблійні і
християнські теми.
Його роботи - пам'ятник
Копернику (Варшава), статуї
апостолів (собор Копенгагена),
Ганімед годує орла (музей
Торвальдсена, Копенгаген) -
безсумнівно роботи талановиті і
високохудожні. Майстер
увійшов в історію мистецтва, як
один з найвідоміших
скульпторів класицизму. 
 «Ганімед, що годує Зевсового орла»
«Меркурій з сопілкою» (1817р.).
(1818 р.)
 Однією з найважливіших рис класицизму було
звернення до форм античного мистецтва. За
Живопис класицизму допомогою давньогрецької і давньоримської
міфології могли зображуватися, як,
безпосередньо самі сюжети з міфів, так і
сучасні для художників сюжети з елементами
античної міфології (антична архітектура, боги
війни, любові, музи, амури і так далі).
Міфологічні мотиви в картинах згодом
прийняли форму символізму, тобто через
античні символи художники висловлювали
той чи інший посил, сенс, емоцію, настрій.

Нікола Пуссен (1594-1665 рр.)

Відомій французький художник, Засновник
стилю класицизм. Звертаючи до тем античної
міфології, стародавньої історії, Біблії.
Пуссен розкривав теми сучасної йому епохи.
«Французька Рафаелем» назвали нащадки
класика живопису Ніколу Пуссена. Він
захоплювався природою, її величчю і
гармонією, тому провідним жанром у його
творчості став краєвид. Картини митця
поетичні, витончені за колоритом.
Художник зобразив чотирьох жінок, які уособлюють насолоду, багатство, бідність і праця.
Вони кружляють у хороводі під акомпанемент ліри, на якій грає старий. Це Хронос,
римлянам відомий як Сатурн. У цьому міфі Хронос символізує безжалісний час, що
поглинає те, що саме ж створило. І Пуссену він знадобився на картині, щоб сказати: час
собі йде, йому все одно, а багатство змінюється бідністю, насолода - працями. Зліва на
картині герма (стовп) з дволиким Янусом. Це виключно римське божество. Саме в його
честь був названий місяць
січень. Януса зображували з
двома особами, що дивляться
в різні боки, оскільки
вважалося, що йому відомі і
минуле, і майбутнє. "Так було
і буде", - так, мабуть,
розмірковував Пуссен.
Фоном для хороводу служить
рівнинний, безтурботний
пейзаж. По небу в золотій
колісниці їде бог сонця Геліос.
Цей шлях він робить щодня –
адже сонце сходить кожен
день - і бачить зверху справи
богів і людей, але ні в що не
втручається.
Танок під музику часу (1638-1640рр.)
Нікола Пуссен. Пейзаж з Орфеєм і Евридікою
(1649 – 1650рр.)