Мистецтво класицизму в

українській культурі:
основні напрями розвитку
ВІКТОРІЯ ПРОНІНА РЗГ 2
Класицизм

Історично православна Україна була пов'язана з Московією, а

потім з Російською імперією.

Російський класицизм мав власні періоди, де розрізняють

1. Ранній (катерининський) класицизм (1762-1796 рр.)
2. Ампір або олександрівський класицизм (1801-1825рр.)
3. Пiзнiй класицизм або миколаївський класицизм (1825-1855
рр.)
Античність в класицизмі

Цей напрям тяжіє до античної спадщини, позначеної рясами

краси, досконалості, гармонії. Античні письменники
зображали ідеальних героїв, людей з розвинутим почуттям
обов’язку, розумних і благородних. Для класицизму
характерне наслідування античних тем, образів, сюжетів,
мотивів..
Академічний класицизм

Академічний класицизм XVII ст. в Україні нічим не відбився

через формування і поширення бароко, котре сприяло
народженню національного українського світогляду. Історично
класицизм прийшов в Україну з двох його центрів : з Польщі та
з Російської імперії.
Література

Цей напрям тяжіє до античної спадщини, позначеної рясами краси,

досконалості, гармонії. Античні письменники зображали ідеальних
героїв, людей з розвинутим почуттям обов’язку, розумних і
благородних. Для класицизму характерне наслідування античних тем,
образів, сюжетів, мотивів.

Найяскравіше це знайшло свій вияв у творах французьких

письменників. Теоретично обгрунтував цей літературний напрям Н.
Буало у трактаті “Мистецтво поетичне”.
Архітектура

У розвитку класицизму можна визначити три етапи: становлення

стилю, зрілість і занепад.

Архітектура першого етапу відзначається переходом від барокко

до класицизму, пошуками нових засобів художньої виразності, й
новим підходом до ансамблевої забудови. За часів класицизму
набуває значення відкритий характер композиції ансамблів площ,
вулиць і окремих комплексів.
Спасо-Преображенський собор

Одним з найбільших досягнень зрілого класицизму було втілення в

практику синтезу архітектури й скульптури. В першій половині ХІХ ст.
співдружність цих двох мистецтв досягла небувалої досконалості.

Серед значних і найкращих споруд кінця ХVІІІ ст. виділяється п’ятибанний

Спасо-Преображенський собор у Новгороді–Сіверському, закладений за
планом петербурзького архітектора Джакомо Кваренгі. Квадратна у плані
будова з чотирьох боків має виступи. На виступу головного фасаду
створено портик-лоджію з чотирьма колонами, затиснутими між двома
антами.
Архітекторів та скульпторів
Андрій Воронихін Андріян Захаров

Кращі набутки зрілого класицизму знаходять підтримку, поширення у

творчій практиці українських архітекторів та скульпторів.
Відомі зодчі першої половини ХІХ ст. такі як Андрій Воронихін,
Андріян Захаров, Олександр Брюллов, Василь Стасо, Вікентій Беретті
доповнили основну формулу класицизму, положенням про цілісність
Вікентій Беретті Василь Стасо
і ансамблю та його синтез із давньою забудовою. Виняткову увагу
вони приділяти єдності архітектурних споруд.

Олександр Брюллов
Успенський собор

Через значних висотних споруд цього часу виділяється

дзвіниця Успенського собору в Харкові, зведена за
проектом архітектора Є. Васильєва у пам’ять перемоги
над Наполеоном.
Образотворче мистецтво

Образотворче мистецтво України у контексті класицистичного стилю

у вершинних своїх проявах було апропрійоване російською
культурою. Така доля спіткала багатьох талановитих українських
художників. Якщо говорити про першу половину ХІХ ст., то ідеться
насамперед про Дмитра Левицького і Володимира Боровиковського,
митців, котрі змінили жанр портрету, надавши йому нової
семантичної та технічно-стилістичної якості.
Дмитро Левицький

Дмитро Левицький став одним з найуспішніших художників свого часу, а

його майстерність постійно зростала, вдосконалюючись протягом усього
творчого життя. В основу майбутніх досягнень Дмитра Левицького у
жанрі портрету лягла традиція, сформована на ґрунті українського
портретного малярства барокової доби.

«У таких портретах увага зосереджувалась на неперевершеному

індивідуальними рисами обличчі й на живописно-декоративному
звучанні постаті. Насамперед український портрет навчав мислити
масштабно й історично, бо ж час активно вторгався у портретний образ,
який таким чином ставав виразом епохи, якщо не її ідеалом. Художник,
портретуючи свого сучасника, залежний від цього знаку, від виробленої
норми і зразка»
Володимир Боровиковський

Творчість Володимира Боровиковського об’єднує

сентименталізм і класицизм, між якими, крім стильових
відмінностей, в образі людини не засвідчувалося суперечливих
розбіжностей. Навпаки, їх пронизує культ почуття, глибоке
занурення в емоційну сферу життя людини з її вірою в розумні
засади життя, а також ідеї обов’язку й громадянської
самовідданості та героїзму.
Скульптура

Типовим монументальним твором у стилі класицизму став

установлений в мальовничому куточку Києва, на Володимирському
пагорбі, пам’ятник київському князеві Володимиру.

Розвиток скульптури на західноукраїнських землях пов’язаний з

творчістю австрійських майстрів Г.Вітвера та династії Шімзерів, які
працювали у Львові.
Вітвер був також автором багатьох надгробків на Личаківському
кладовищі.

Зображені у спокійному русі, сповнені смутку, гідності й величі

надмогильні фігури принесли визнання таланту скульптора
сучасниками та нащадками.

Окрасою Львова стали барельєфні композиції та надмогильні

пам’ятники.
Бронзова постать князя Володимира

Найстаріший скульптурний пам’ятник Києва, споруджений у

1853 році. Бронзова постать князя з хрестом у піднятій руці
височить на чавунному постаменті, оздобленому
барельєфами з зображенням сцен хрещення Русі. Творцями
пам’ят­ни­ка були скульптори В.Демут-Малиновський,
П.Клодт і архітектор О.Том.
Чотири фонтани

З фігурами Нептуна, Діани, Адоніса та Амфітри.

Скульптор органічно поєднав виконані у стилі
віденського класицизму скульптури з ренесансово-
барочним ансамблем площі та архітектурою старої
ратуші.
Авторами надмогильних пам’ятників були
брати Йоан та Антон Шімзери. Виконані
ними барельєфи на сюжети з античної
міфології завжди привертають увагу
глядачів.
Джерела, що були
використані:
https://geomap.com.ua/

https://uk.wikipedia.org/