МОНУМЕНТАЛЬНЕ

МИСТЕЦТВО, ІКОНОПИС,
КНИЖКОВА МІНІАТЮРА
КИЇВСЬКОЇ РУСІ

ПІДГОТУВАЛА:
ГЕРАСИМЕНКО МАРИНА
 План
1. Фресковий живопис
2. Мозаїчний розпис
3. Іконопис
4. Книжкова мініатюра
 Фресковий живопис
Основним видом монументального мистецтва Київської Русі був
фресковий живопис. Він значно дешевший, але справляв надзвичайний
художній ефект. Фрески чудово поєднувалися з фактурою кам?яних стін і
мали надзвичайно багатий колорит. Техніка фрески була запозичена у
візантійських майстрів, але давньоруські художники довершили її новими
елементами і стилістичними зображеннями. Перші мозаїчні зображення
та настінні фрескові розписи були виконані у Десятинній церкві міста
Києва, але вони не збереглися.До найвизначніших пам?яток українського і
світового монументально-декоративного мистецтва належать мозаїки і
фрески Софійського собору у Києві.
Оранта Пантократор в оточенні архангелів
Євхаристія
Архангел Гавриїл Діва Марія
Інтер'єр собору
 Мозаїчний розпис
Головним змістом художнього оздоблення інтер'єру цього храму є
утвердження християнства, а храмові настінні розписи стали «біблією
для неписьменних», яку потрібно було читати у певному порядку. На
мозаїках зображені основні персонажі християнського віровчення.
Мозаїчні Монументальними розписами були також оздоблені
Успенський собор Печерського монастиря, Михайлівський
Золотоверхий собор, церква Спаса на Берестові у Києві. З середини XII
ст. у Київському, Чернігівському, Переяслському, Галицькому та
Волинському князівствах створюються самобутні художні школи.
Фресковий живопис повністю замінює настінні мозаїки.
Сцена євхаристії Мозаїка святого
 Іконопис
Разом з будівництвом храмів розвивався і такий вид мистецтва, як іконопис — вид
культового станкового живопису. Ікона як художній елемент займала головне місце в
інтерєрі культової споруди. У храмах ікони розташовувалися над передвівтарною
перегорожею, що пізніше перетворилася на іконостас. Перші ікони були привезені на
Русь з Візантії та Болгарії, а в кінці XI ст. з?явилися власні. Становлення
давньоруського іконопису припадає на II пол. XI— поч. XII ст. У Києво-Печерському
патерику розповідається про перших руських іконописців — Григорія та Аліпія. Так,
відомою в цей час була Печерська іконописна майстерня, у якій писав іконописець
Аліпій, що пройшов школу візантійських майстрів. Ряд дослідників пов?язують з
київською художньою школою такі ікони, як «Ярославська Оранта», «Устюзьке
Благовіщення», «Дмитрій Солунський» і композицію «Свенської Богоматері». У Києві
сформувалася іконографія перших руських «святих» — Бориса і Гліба, уявлення про
яку дає ікона «Борис і Гліб». Традиції Києва були поширені в іконописних школах
Новгорода, Володимира, Суздаля, Галича та Володимира-Волинського.
 Дмитрій Солунський
Ярославська оранта Устюзьке Благовіщення
Свенська Богоматір Борис і Гліб
 Книжкова мініатюра
У Києві сформувалася іконографія перших руських «святих» — Бориса і Гліба,
уявлення про яку дає ікона «Борис і Гліб». Традиції Києва були поширені в
іконописних школах Новгорода, Володимира, Суздаля, Галича та
Володимира-Волинського. Оригінальним видом мистецтва у княжу добу було
мистецтво книжкової мініатюри. Рукописна книга була особливо цінною,
писалася дуже довго, на дорогому пергаменті і художньо оздоблювалась.
Книги переплітали у міцні оправи з металевими замками, текст прикрашали
ініціалами, заставками та мініатюрами. Книжкова мініатюра виконувалася й
ілюструвалася руськими писцями і художниками, зразками для яких служили
візантійські та болгарські рукописні книги. Пам?ятками давньоруських
рукописів є «Остромирове євангеліє», «Ізборник Святослава», «Бучацьке
євангеліє», «Юрієве євангеліє» та ін..
Остромирове євангеліє

Ізборник Святослава
Дякую за увагу!