Індійське мистецтво

мініатюри
Невід'ємною частиною індійської культури є мініатюра,
яка представляє собою мальовничі аркуші середніх
розмірів, що збираються в папки. За технікою і
трактуванням зображуваного індійська мініатюра в
основному схожа на фрески, розписи на тканинах або
ілюстрації до книжок. Пізні зразки ілюстрацій в
манускриптах початку XVI ст. визначили основні
напрямки еволюції мініатюрного живопису ранньої
раджастанської і могольскої шкіл. Втім, ще до цього
періоду більш багатий і декоративний стиль був
представлений групою книжкових ілюстрацій, які, по суті ,
є мініатюрами зі сценами у весь аркуш.
Вершиною цього стилю стала любовна серія "Чаурапанчашіка" ( "П'ятдесят строф про
викрадення"). Тут, наприклад, відтворені типи костюмів і архітектури: чоловіки носять халати з
довгими, плавними подолами, що опускаються і гостроверхі тюрбани. На жінках - легкі шарфи і
картаті спідниці. Біломармурова архітектура прикрашена декором з пелюсток лотоса і завершується
башточками або низькими куполами; фоном мініатюр часто є квітучі дерева з білими пелюстками. У
небі видніються світлі, правильно округлені хмари. "Чаурапанчашіка" ілюструє кульмінаційний
момент любовної історії, представленої в тексті. Граціозні і чуттєві жести закоханих дуже емоційні.
Подальший розквіт цього стилю
демонструють розрізнені листи з
"Бхагават-пурана" (епізоди з втілень
Вішну) і "Гітаговінди" в Музеї
Принца Уельського (Бомбей).
Ніжність витончених жінок змінює
незграбність, властиву раннім
роботам. Фігури зображені на тлі
пишного тропічного пейзажу: густі
древні крони, ліани, обвиваючі
стовбури, хвилясті хмари і в цілому
мініатюри ці передають атмосферу
весняного цвітіння.
 Імператор Акбар
Імператор Акбар (1556-1605) Могольська школа
геній, індієць до глибини душі
- успадкував багатство Тіму-
рідской палацової культури і
палацового мистецтва.
Ілюстратори книг здавна
стікалися до дворів його
попередників. Їхні праці
вивчалися і розвивалися
художниками двору Акбара,
зібраними в основному з
традиційних індійських
центрів мистецтва. Виник
новий стиль, в якому
спліталися воєдино перські та
індійські елементи. Молодих
художників імператорських
майстерень навчали перські
мініатюристи.
Могольска школа живопису починається з виконаних на великих аркушах
ілюстрацій до "Хамза-наме", що описують подвиги Аміра Хамзи, дядька
пророка Мухамеда. Близько 1572 року інтерес Акбара до інших, крім
ісламу, релігій привів його до знайомства зі священиками-єзуїтами, через
яких він пізнав європейське мистецтво, особливо живопис. Виникли
певні зміни в стилі мініатюр - він став більш м'яким. Останні два
десятиліття XVI ст. відзначені підйомом школи живопису Акбара,що
ілюструвала велику кількість рукописів, розширилися і зміцнилися
позиції цієї школи.

Ілюстрації до «Хамза-наме»
Могольська мініатюра
 Раджастанські школи живопису
З початку XVII ст. починають з'являтися мініатюри
раджастанських шкіл, що пов'язано з новим раджпутським
відродженням після контактів з могольським двором. Ці
роботи синтезують як раджпутський, так і могольський
початок. Традиційно в них представлені східна мальовнича
експресія, підкреслені форми, різкі кольори і орнаментальне
зображення природи, відповідні яскравій і виразній
раджпутскоі культурі. Раджастанські школи живопису багато
в чому мали спільне коріння зі згаданим раніше стилем
"Чаурапанчашікі".
Основною формою раджпутской
живопису є мініатюра, яка
створювалася придворними
художниками в майстернях при
дворах раджпутських князів. Однак,
в Індії з давніх-давен існувала
традиція не тільки мініатюрного
живопису, а й розпису стін
ритуальними картинами і
орнаментами, що носили магічно-
охоронний характер. Пізніше житла
стали прикрашатися яскравими
картинами на вільні і традиційні
сюжети. Деякі зразки раджпутской
стінопису XVIII-XIX століть дійшли
до наших днів. Здебільшого вони
схожі на збільшені раджпутские
мініатюри.У цей період розвиваються
багато різноманітних шкіл мистецтва
мініатюри.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!