Professional Documents
Culture Documents
Словник Будівельної Термінології Рус-укр
Словник Будівельної Термінології Рус-укр
ІЗ СЛОВНИКОВОЇ СПАДЩИНИ
Вип. 13
Проф. С. БУЛДА
СЛОВНИК
БУДІВЕЛЬНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
(ПРОЄКТ)
КИЇВ–2009
УДК 624(038) Затверджено до друку вченою радою Інституту
ББК 38.1 я2+81.3 енциклопедичних досліджень НАН України.
Б 90 Протокол № 2 від 11 лютого 2009 р.
Проф. С. БУЛДА
СЛОВНИК
БУДІВЕЛЬНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
(П Р О Є К Т)
МАТЕРІЯЛИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ
ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА НОМЕНКЛЯТУРИ
ТОМ XVIII
4. Структура словника.
живій мові, напр., земля, вода, дим. Дієслова та дієслівні іменники подано так
недоконаної форми, як і доконаної, де вона є. Для ясности, в українському тек-
сті скорочень не вживано, виключаючи терміни зложені, де замість повторюва-
ного іменника подано початкову літеру, та тих випадків, коли в слові є «рухома»
літера чи склад, що може бути й не бути (поставлена в квадратових дужках), або
коли можливе вживання рівнобіжних форм, з тією чи другою літерою чи скла-
дом (такі літери чи склади поставлено в круглих () дужках).
Подано також закінчення родового відмінку іменників чоловічого роду, жіно-
чого роду з кінцевою приголосною та іменників, вживаних у множині. Коло тих
дієслів, що мають особливе керування, в дужках подано схему керування.
в) Щодо покажчика, то ми поклали в основу системи укладання такі прин-
ципи:
1) Покажчик має дати якнайзручніший спосіб швидко відшукати значіння
українського терміна російською мовою.
2) Він має вмістити всю вживану так в народі, як і в літературі українську бу-
дівельну термінологію.
3) Покажчик є практичний додаток до основної частини, отже в ньому не по-
трібне все те, що в основній частині потрібно було вмістити для точности, систе-
матичности, ясности та виразности самої роботи.
Очевидно, вимогу першу задовольняє лише покажчик українсько-російський,
аніяк не числовий, незручний і забарний у роботі. У наслідок так першої, як і
другої вимоги у покажчику вміщено не тільки основну та похідну від неї тер-
мінологію, а також і терміни-матеріяли. І нарешті, третій принцип дозволив
значно спростити покажчика, бо можна було не давати пояснень, позначок, ро-
дових відмінків, наголосів, керування, двослівних термінів тощо. Усе це разом
вплинуло й на зменшення розміру словника.
5. Погодженість термінології.
Заслонка (в печи) – зáслінка (Г, У, Др, ДСТ, з. (водой котлована) – затóплювання, за
Ск, НМЛ); [затýлка (Г, У)]; топлння, затóплення.
з. вдвижная – з. засувнá; Затапливать,-топлять,-топить (печь) – роз
з. подъемная – з. звіднá. пáлювати, розпалти (в печі) (Г);
Заслонковый – заслінкóвий (С). з. (в бетон железо) – упускáти, упустти
Засмолок, серянка (порок дерева) – зáсмо (Г*);
лень(-льня) (С). з. (водой котлован) – затóплювати, зато
Засов – зáсув(-ва) (Г, У, ПхБМ278); плти, затопти (Г, У).
з., шплинт (в железных связях) – зáгвіз Затвердевание, затвердение (раствора) –
док(-дка) (Г*); льóник(-ка) (НЗОМ30)]; твердíння, твéрднення, затвéрднення.
з. воротный (бревно для запирания) – за Затвердевать,-деть (о растворе бетона) –
вóра (Г); твéрднути, затвéрднути (Г, У).
з. косой (в дверном замке) – зáсув косий. Затвор (печной) – зáкривка (С); [засувка (Г,
Застекление – за(по)склéння. У, ДСТ)];
Застеклять,-лить,-ся – склти, за(по)скл з., створ, полотнище (окна, двери) – пíл
ти, за(по)склти,-ся (Г, У). ка (Г);
Застраивать,-роить,-ся – забудóвувати, забу з. автоматический – зáкривка автоматч
дувáти,-ся (Г, У, КчСС7). на; самозáкривка (С);
Застреха – стрíха (Г, У, Ск, НМЛ); з. воротний – пілка ворíтна, ворíтниця
з., жолоб подстрешный, подвесной – (Г);
риштáк підстрíшний (С). з. герметический – зáкривка герметчна;
Застрешина – підстрíшниця (С). з. гидравлический – з. гідравлíчна, водянá;
Застройка,-раивание (процесс) – забудóву з. сифонный – з. сифóнна.
вання, забудувáння; Затворка (дверная, оконная) – запóра (Г);
з. (сооружение) – забудóва (С); [забудó [зáчинка, зáщіпка (НМЛ)].
вання (КвДВД4)]; Затворять,-рить,-ся (затвор) – зачинти,
з. открытая – з. відкрта; зачинти,-ся (Г, У);
з. сплошная – з. пóспільна; з. (цемент) – учинти, учинти (Г).
з. рядовая – пері (Г). Затек, отек (при побелке, покраске) – по
Заструга, заострение (в свае) – затíс(-тéсу) тік(-тьóка) (СЖМ, Г).
(Г). Затекание (кровли) – затікáння.
Застругивание (свай) – застрýгування, за Затекать,-течь (о кровле) – затікáти, затек
стругáння. т (Г, У).
Застругивать,-рогать,-ся (сваи) – застрýгу Затеска,-сывание – затíсування, затесáння.
вати, застругáти,-ся (Г, У). Затесывать,-сать,-ся – затíсувати, затесáти,
Заступ – зáступ(-па) (Г, У, ПхБМ261, Сбт112); -ся (Г, У, ПхБМ288).
[рискáль(-ля) (Г, У); копанця (Г)]. Затирание,-тирка (теркой штукатурки) –
Засыпать,-сыпать (канаву, топливо) – за затирáння, затерт;
сипáти, заспати (Г, У, СПС58); з. щелей – шпарувáння, зашпарувáння (Г,
з-ться (о канаве) – засувáтися, засýнути У).
ся (Г). Затирать,-реть (теркой штукатурку) – за
Засыпка (масса) – зáсипка (СБМ263); тирáти, затéрти (Г, У, КчСС30, ПхБМ255);
з. (порция) – зáсип(-пу) (Г*); з. щели – зашпарóвувати, зашпарувáти
з., засыпание (процесс) – засипáння, зас (Г, МзСВХ15).
пання; Заточка (на металлич. деталях) – зáточка (С).
з. (под фундамент) – груз(-зу) (Г, У, ЩрА18, Затрамбовывание,-бование,-вка – забути
НМЛ); нóвування, забутинувáння.
з. надсводная – зáсипка надсклепíнна; Затрамбовывать,-бовать,-ся (щебень) – за
з. потолочная – з. стельовá. бутинóвувати, забутинувáти (С); [забут
Засыпной (о материале) – засипнй (С). ти (ДСТ)].
Засыхать,-сохнуть (о покраске) – засихáти, Затуплять,-пить,-ся (инструмент) – затýп
засóхнути (Г, У). лювати, затуплти,-ся (Г, У).
Затапливание,-топление (печи) – розпáлю Затынка (доска заборная) – штахéтина (С).
вання, розпáлення (в печі); Затычка – зáтичка (Г, У);
з. (в бетон железа) – упускáння, упýщен з. (для прикрепления кольца к лопарю) –
ня; закріпень(-пня) (С).
Затягивание – 48 – Землевоз
Мелить, намелить (белить, натирать ме Метла (для разравнивания песку, раствора) –
лом) – крейдувáти, крéйдити, покрéйдити мітлá (Г, У).
(С). Метр – метр(-ра) (ФС);
Мелкий (о песке, щебне, ремонте) – дріб м. погонный – м. подовжнний.
нй; Механизм – механíзм(-ма) (МхС);
м., неглубокий (о канаве) – мілкй. м. метальный – м. перемíшувальний;
Мелкозернистость (песка, камня) – дрібно м. передаточный (в копре) – м. передав
зернстість(-тости) (Т). нй, передáтний;
Мелкозернистый (песок, камень) – дрібно м. подъемный – м. підіймнй;
зернстий (Т). м. ударный (бабы) – мудáрний.
Мелкозубка, напилок – личнк(-кá) (МхС). Механика – мехáніка (КС ІІ);
Мелкозубый (о пиле) – дрібнозýбий (С). м. строительная – м. будівéльна (СБМ1,
Мелкоизмолотый (мел, цемент) – дрібно НОМ5);
мóлотий. м. техническая – м. технíчна.
Мелочь (при бойке камня) – дрібнк(-кý) Механический (о копре, смеси) – механíч
(Др); [дріб’язок(-зку) (АПС, Г)]. ний (МхС).
Мельчить (камень) – дрібнти (Г). Мечение – значíння, знáчення (Г, У);
Мерный (о ленте, ящике) – вимíрчий (ГдС). м. зарубками – карбувáння;
Мертвый (о гипсе, весе) – мéртвий (СБМ17); м. керном – кернувáння;
м., балластный (о грузе) – некорсний (С); м. трафаретом – таврувáння.
м. (о шипе) – заплíшений (С). Мешалка (аппарат для перемешивания бе
Месилка (для мешения глины) – міслка тона) – мішáлка (У, ДСТ, ПхБМ95, КвДВД16,
(С). КвВЦД7);
Месильный (о приборах) – місльний (С). м. (лопаточка) – копстка (Г, У, ДСТ);
Месильщик,-ца – місльник(-ка), місльни м., болтень, гребок – бовт(-та) (Г*);
ця (У). м.-вагонетка – ваґонóк-мішáлка (С);
Месить (глину) – місти (Г, У). м.-грабли – м. граблста; греблó (Г);
Местный (об изгибе, осадке, ремонте) – м. периодического действия – м. періо
місцéвий (НОМ350). дчно-чнна;
Место – мíсце; м. ступенчатая – м. східчáста.
м. огражденное – загорóда (Г); Мешать (смешивать) – мішáти (Г, У).
м. отхожее – вхідка (СЖМ); [ви(від)хó Мешковина (материал для кровельн. пла
док(-дка) (СЖМ, У, Срд, Сбт109); стырей) – мішкóвина (С).
м. о. напольное – в. назéмна; Мешок поршневой (в строительном насо
м. о. поэтажное – в. поповерхóва; се) – мішóк толокóвий (С).
м. сборочное – м. складовé (С); Минеральный (о краске, топливе) – міне
м. свалочное – смíтниця, смíтник(-ка) (Г); рáльний (Г).
м. складочное – складóвище (С). Многоопорный (о балке, ферме) – много
Металл – метáль(-лю) (ТхС); опóрний; [многодíльний (НОМ299)].
м. листовой – м. аркушéвий; Многопролетный (о балке, ферме) – много
м. литой – м. лтий, вилваний; прогíнний (НОМ299); [многопрогонóвий
м. цельнорешетчатый – м. суцільнореше (СБМ181)];
тувáтий (С). Многораскосный (о фермах) – многокос
Металлический (о конструкции, цементе) – цéвий (С); [многокосинцéвий (СБМ178)].
металéвий (НОМ143). Многорешетчатый (о фермах) – многоґрат
Метить (при разбивке соединений) – знач чáстий (С); [многорешíтний СБМ179)].
ти, мíтити (АПС, Г, У); Многосветный (о помещении) – многосвіт
м. зарубками – карбувáти (АПС, Г); ловй.
м. керном – кернувáти (С); Многосрезный (о заклепке, стыке) – много
м. трафаретом – таврувáти (АПС, Г*). зрíзний.
Метка – (пó)знáчка, мíтка (АПС, Г, У, Многоугольник – многокýтник(-ка) (КСТ);
НЗОМ6); [зáзначка (Г, У, ЛвБ39)]; м. веревочный – м. шнуровй (СБМ208,
м.-зарубка – карб(-ба) (АПС, Г, У); НОМ191, СПС84, НТМ І 72);
м. зарубками (процесс) – карбувáння; м. замкнутый – м. зíмкнений (С); [м. зáм
м. керном (процесс) – кернувáння; кнений (НТМ I 27)];
м-ку имеющий – знáчений (Г). м. силовой – м. силовй;
Многоугольный – 74 – Мотыга
Олифить, наолифить – олíїти, наолíювати, о., подпора (то, что подпирает) – підпóра
наолíїти (СЖМ). (СЖМ, Г, У, Др, ДСТ, СПС22);
Ольха (Alnus) – вíльха (СЖМ, Г, У). о. анкерная – о. áнкерна, кірна;
Ольховина (одно ольховое дерево) – віль о. балансирная – о. рівноважникóва;
шна (СЖМ, Г). о. башенная – о. вежовá;
Ольховый – вільхóвий (СЖМ). о. ветровая – о. вітровá;
Ометина, переметина (жердь) – ключна, о. висячая, шарнир – сустáв(-ва) (Г);
ключця (СЖМ); соб. ключння (СЖМ). о. всесторонне-подвижная – о. всебічно-
Опалубка – пáлуб(-бу) (С); [пáлуба (Г); опá рухóма;
луб(-ба) (Др); шалíвка (2ТЗб); вкривáння о. гуртовая – о. луковá;
(чардаком) (СЖМ)]; о. двухмаятниковая – о. двовирізкóва;
о. (процесс) – пáлублення; о. жесткая – о. цупкá, штвна;
о. в разбежку – п. у. гýлянку; о. катковая – о. котковá;
о. карнизная – п. карункóва; о. качающаяся – о. хиткá;
о. кружальная – п. кружнна; о. колонолообразная – о. дзвонувáта;
о-ку сделать – пáлубити, опáлубити (С); о. маятниковая, секторная – о. вирізкóва;
о-ку разбирать,-зобрать – розпáлублюва о. одно-, двухкатковая – о. одно-, двокот
ти, розпáлубити (С). кóва;
Опалубливать,-бить,-ся – пáлубити, опáлу о. одноногая – о. однонóга;
битися (С); [вкривáти, вкрти чардакóм о. переставная – о. переставнá;
(СЖМ)]. о. плоская, скользящая – о. плóска;
Опалубочный (о доске, приспособлении) – о. подвижная, перемещающаяся – о. ру
пáлубний (С). хóма;
Опасный (о грузе, сечении, напряжении) – о. п. всесторонне – о. всебічно-рухóма;
небезпéчний (СЖМ, СПС22, НОМ158, о. промежуточная – о. проміжнá;
НЗОМ63). о. регулируемая – о. реґульóвана;
Опечек, опечище, основание печи – пéчи о. свободная, подвижная – о. рухóма;
ще (СЖМ, Г); о. свободно-качающаяся – о. вільно-хиткá;
о., шесток – прпічок(-чка) (Г, Ск). о. скользящая – о. ковзнá;
Опечина (отвалившийся в печи кусок кир о. тангенциальная – о. поперéчна;
пича или глины) – печна (СЖМ, Г, У). о. упругая – о. пружнá;
Опилки (древесные) – трса; [трна, трн о. шариковая – о. кульковá;
ня, тертýха, пилóвини (СЖМ, Г, У)]; о. шарнирная – о. сустáвна;
о. (металлические) – ошýрка (СЖМ, Г). о. ш-но-подвижная – о. сустáвно-рухóма;
Опилок (мелкий обрезок дерева, доски) – о. шаровая – о. кулста.
відплок(-лка) (СЖМ). Опоражнивать,-нять,-нить,-ся (выгреб, золь
Опилочный (из опилок сделанный) – тирсо ник) – спорожнти, спорожнти,-ся; [випо
вй (С). рожнти, впорожнити,-ся (СЖМ)].
Опирание – опирáння, оперт. Опорный (относящийся к опоре) – опóр
Опирать, опереть (ферму) – опирáти, опéр ний (СЖМ, НОМ153, НЗОМ7);
ти; [обпирáти, обпéрти (СЖМ); спирáти, о., подпорный – підпóрний (СЖМ).
спéрти (на що) (СЖМ, HTM І 84)]; Опостенный, параллельный – рівнобíж
о-ся,-реться (о конструкции) – спирáтися, ний.
спéртися (СЖМ, HTM І 84); обпирáтися, Оправа, станок (столярной пилы) – крóсна
обпéртися (СЖМ). (Г).
Оплетание (хворостом) – обплітáння, об Оправа (камня в восьмушки, процесс) – оправ
плéтення. лння, опрáвлення;
Оплетать,-сти (хворостом скелет строе о., обдавка (клепальная) – головкáч(-чá)
ния) – обплітáти, обплéсти (СЖМ, Г, У). (МЕ III 29).
Оползание (грунта) – обсувáння, зсувáння. Оправлять,-вить (камень в восьмушки) –
Оползать,-зти (о грунте) – обсувáтися, об оправлти, опрáвити (СЖМ, Г, У).
сýнутися, зсувáтися, зсýнутися (СЖМ). Определимость статическая – взначність
Оползень – óбсув(-ву), зсув(-ву) (СЖМ, Т). статчна (НОМ289).
Ополок, горбыль – обáпіл(-полу) (СЖМ, Опробовывать,-бовать (испытывать про
У). чность) – випробóвувати, впробувати
Опора – опóра (СЖМ, НОМ153, НЗОМ7); (Г).
Опрокидывать – 91 – Ослаблять
Планка (для скрепления) – плнка (СЖМ, Плафон, потолок – стéля (Г); [пляфон(-на)
КвДВД35, МзСВХ, НМЛ); [плянця (СЖМ, (СЖМ)].
ПхБМ100)]; Плаха – плáха (СЖМ, Г, ПхБМ50);
п., дильса (доска сортовая) – сортíвка, п. (грубо отесанный кусок бревна) – ген
дошка сортóва (С); тна (Г);
п. замковая – залíзко замковé (С); п. шестичетвертная – п. шестичверткóва.
п. косая (в воротах) – перепóнка (СЖМ); Плашка – плáшка (СЖМ).
п. набивная, платик, губка дверная – Плесканка (валек из глины) – вáльок(-лька)
горбýль(-л) (НМР); (Г).
п. оконная, наличник – лштва (СЖМ, Плетение (узор) – плетíнка (СЖМ, ШцВ8);
Г, У); [дрібóк(-бкá) (ШцВ8)];
п. поперечная – поперéчка (СЖМ); п. выдавленное – п. втиснена.
п. скрепная (у козел) – перéчка (СЖМ); Плетенка (для кровли) – плетенця (СЖМ,
п. шестковая (перекрыв. отверстие шест Г*, Др).
ка) – підкóменник(-ка) (НМР). Плетень (плетневое заполнение с вертик.
Пласт (грунта) – верствá (СЖМ, Г, У); плетением) – плíт (плóту) (СЖМ, Г, У,
п. (земли в одну лопату) – штих(-хá) (СЖМ, ЩрА32, КчСС10);
Г, У); п. (с горизонт. плетением) – лíса (СЖМ,
п. (дерева, настила) – шар(-ру) (СЖМ, Г, Г, У, ЩрА32, НМЛ, НМР, НМПр);
У); п. (небольшой, поперечный) – перетнок
п. водонепроницаемый – верства водоне (-нка) (СЖМ, Г, У);
прохіднá; п. (верхняя часть плетня) – пóпліть(-ті)
п. наклонный – в. похла; (СЖМ, Г);
п. филеночный – шар тахльовй; п., плетение – плетíнка;
п-ми лежать – сýплаш лежáти (СЖМ, Г). п. вицевый, вича – лíса гужвóва.
Пластина – плáтва, платвна (ШцВ30, НМР); Плетневый – плéтений (СЖМ);
[пластна (СЖМ, У, Др, ЛвБ11)]; п. (из плетня с вертик. плетением) – плó
п. заборная, стенная – дилинá; соб. диль товй (С);
(-ля) (СЖМ, Г, Др, МЕ III 31); п. (из плетня с горизонт. плетением) – лí
п. половая – мостна (СЖМ, Г, У); сяний (СЖМ).
п. потолочная – стелна (Г); Плечо (арки, рычага) – рáмено, плечé (СЖМ,
п. срубная – зрубна (СЖМ, Г, У); Г, У).
п. с. (колодца) – цямрна (СЖМ, Г, У); Плинтус – плнтус(-са) (СЖМ, У); [лштва
[цмра (Г, ДСТ); соб. цямрння (Г, Др, (СЖМ, У, КчСС63); пасóк(-ска) (Тмч)];
ДСТ); цимбрння (Г)]; п. тянутый – п. тгнений.
п-ми забирать – дилювáти (Г); Плинтусовый – плинтусóвий (СЖМ).
п-ми укрепленный (о колодце) – цямрóва Плита – плта (СЖМ, Г, У, ЩрА35, СБМ6,
ний. ПхБМ102, НМЛ); [плитна (СЖМ); пáлга
Пластинка – платíвка (СЖМ, НОМ15, НТМ (СЖМ, Др)];
I 132, НЗОМ82); п. (очаг) – плитá (СЖМ, КчСС22);
п. металлическая – блшка (СЖМ). п. (с котлом и навесом для выхода дыма) –
Пластинник – платíв’я(-в’я) (СЖМ). котýна (СЖМ, Г);
Пластинный (о настиле, поле) – плáтвóвий п. анкерная – п. кірна, áнкерна;
(С); п. гончарная – п. череп’на;
п. (о заборе, стене) – дильóваний (С). п. лещадная – флізóва;
Пластичность (глин, раствора) – пластч п. облицовочная – п. личковá;
ність(-ности) (СЖМ, НОМ42). п. очажная, кухонная, печная – г. кухéнна;
Пластичный,-ческий (о растворе) – плас п. панельная – п. панéльна;
тчний (СЖМ). п. подовая – п. черінéва; черінк(-кá) (С);
Пластырь (заплата на кровле) – пóліпка п. прокладная – п. переліжкóва;
(СЖМ, У). п. пустотелая – п. порожнста;
Платик, губка дверная – горбýль(-л) (НМР). п. ребристая – п. ребрóвана;
Платформа – плятфóрма (СЖМ, НТМ І 120, п. с заделанными концами – п. кінцéво-
ПхБМ243); закрíплена;
п., банкет – п. банкет(-та) (С); п. спусковая, карнизная – п. карункóва;
п. досчатая – помíст(-мóсту) (Г). п. ступенная – п. сходовá;
Плитка – 110 – Поверхность
Толщина (стены) – грубинá, товщинá (ФС, Топор – сокра (Г, У, Тмч, ЛвБ8, ПхБМ53,
НОМ355, НЗОМ29, СПС15, СБМ210); Сбт113, НМЛ), топо(і)р(-ра) (Г, У, Тмч,
т. в отрубе – г., т. у вíдрубі; НМЛ);
т. видимая – г., т. вдна; т. (большой) – бардáш(-ша) (Г, У);
т. однообразная – г., т. одноманíтна; т. двусторонний – сокра двобíчна;
т. равномерная – г., т. рівномíрна. т.-колун – колýн(-нá) (У, ДСТ);
толщиной – завгрýбшки, завтóвшки. т. косой – сокра кóса;
Толщиномер – грубиномíр(-ра) (С). т. одноручный – с. однорýчна;
Толь – толь(-лю) (ТхС, МзСВХ19); т. односторонний – с. однобíчна;
т. асфальтовый – т. асфальтóвий; т. плотничный – с. теслрська.
т. войлочный – т. повстянй; Топорище – сокирще (С); [сокрня (У); то
т. картонный – т. тектýрний; порще (Г, У)].
т. кровельный – т. даховй, покрівéльний; Топочник, топливник – паливн.
т.-пергамин – т.-пергамíн; Топочный (относящ. к топке) – паливнéвий
т. просмоленный, смолистый – т. смóле (МхС); паливникóвий; (ПхБМ287);
ний. т. (материал) – пальнй (С).
Тон (покраски) – кольорт(-ту) (Тмч). Топтальщик (рабочий при глино-соломен
Тонина, тонкость (помола цемента) – м’ ной постройке) – топчíй (ПхБМ176).
кість(-кости) (Г*); [тонкотá (Г); тонинá (У, Торец (поверхность нормального сечения
Нк)]. бревна) – торéць(-рц) (СЖМ ІІІ 131, 206,
Тонкий (о доске, стене) – тонкй; ЛвБ8, НОМ81, НЗОМ32); [сторéць(-рц)
т. (о цементе) – м’якй (Г*). (Др); торчáк(-кá) (НМЛ); í(и)вер (НМЛ, Г*);
Тонкомолотый (цемент, гипс) – м’якомéле гузр(-р) (Срд, Ск); кимáк(-ка) (НОМ81,
ний (С). НЗОМ32)];
Тонкослойность (дерева) – тонкошарóвість т. мостовой – торчáк(-кá) (ШМС);
(-вости) (С). т. скошенный – т. скіснозрíзаний;
Тонкослойный – тонкошарóвий. т-цом, т-чком (ставить кирпич) – сторч (Г).
Тонкостенный (о здании, сосуде) – тонко Торкетирование (производство бетонных
стíнний (НЗОМ118). работ нагнетанием) – торкетувáння.
Тонкость (стен) – тóнкість(-кости) (С); [тон Торкетировать – торкетувáти (С).
котá, тонинá (Г, У)]. Торма(о)з (копра) – гáльма (Г, ШМС).
Тонна – тóнна. Торф (изоляция, топливо) – торф(-фу).
То(у)ннель – тунéль(-лю) (ШМС). Торцевание – торцювáння.
Топить (печку) – палти; [топти (у пéчі) Торцевать (строгать торець) – торцювáти
(Г, У)]. (С).
Топка (процесс) – палíння, пáлення; Торцевой (о сечении, шипе) – торцéвий (С);
т. (устройство для сжигания топлива) – т. (о мостовой) – торчакóвий (ШМС).
паливн (МхС); Точило (для острения) – гострло (Г, У, Др);
т. каменноугольная – п. кам’новугíль т. наждачное – г. шмерґелéве.
на; Точильный (острильный) – гострльний (С).
т. котельная – п. казанóва; Точить, выточить, острить – гострти, в
т. непрерывная – палíння неперервне; гострити (Г, У, ДСТ, ПхБМ55).
т. огневая – паливн вогнéва; Точка (математическая) – тóчка (КС I);
т. очажная – п. плитянá; т., точение, острение – гострíння;
т. периодическая – палíння періодчне. т. нулевая, нейтральная (инфл. линии) –
Топливник – паливн (МхС); [жаровще точка нульовá, невтрáльна (СБМ100);
(ПхБМ278, Сбт18)]; т. опорная, т. опоры – тóчка опóрна
т. герметическая – п. герметчна. (НЗОМ68);
Топливный – паливнй (ТхС). т. перегиба – т. перегнна;
Топливо – пáливо (ТхС); т. перехода, переходная – т. перехіднá;
т. газообразное – п. газувáте; т. повышенная – т. підвщена;
т. жидкое – п. тічнé; т. пониженная – т. знжена;
т. искусственное – п. штýчне; т. приложения (нагрузки) – т. прикладáль
т. твердое – п. твердé. на;
Тополевый – тополéвий. т. промежуточная – т. проміжнá;
Тополь (Populus) – топóля (Г, У, Тмч). т. раздела – т. розділова (СБМ220);
Точком – 170 – Трещина
Угловатый (о щебне, песке) – рубчáстий у., угловой (о внутр. угле) – кутовй (С);
(СПС5). у., угловой (о наруж. угле) – нарíжний (Г).
Угловой (о внутреннем угле) – кутовй (КС Удар (бабы) – удáр(-ру) (Г, У, Ск, Др, НОМ78,
I, ПхБМ195); НЗОМ34);
у. (угольный, на углу находящийся) – нарíж у. быстроповторяющийся – у. хуткоповтóр
ний (Г, У, Тмч); ний;
у., уголковый (о железе) – кутівкóвий у. внецентренный – у. позацентрóвий;
(НОМ236). у. прямой – у. безпосерéдній;
Углубитель (сверла) – заглбник(-ка) (ДСТ). у. упругий – у. пружнй;
Углубление ( в кладке, грунте) – заглбина у. центральный – у. центрáльний.
(У, ДСТ); Ударный (о нагрузке, приспособлении) – удáр
у. (процесс) – заглблювання, заглблення; ний (НОМ45).
у. (величина углубления) – зáглибка (С); Удельный (о весе, работе) – питóмий
[углбка (Н30М56)]; (НОМ348).
у. (котлована) – підглблювання, підглиб Удлинение (балки) – здóвжування, здóвження;
лння, підглблення, поглблювання, у. (от температуры) – дóвшання;
поглблення; у. (величина удлинения) – подóвження (С),
у. воронкообразное – заглбина лійкувáта. вдовження (ДСТ, НЗОМ5);
Углублять,-бить (сваю) – заглблювати, за у. абсолютное – з. абсолтне (НОМ17);
глибти (АПС); у. линейное – з. лінíйне;
у. (котлован) – підглблювати, підглиблти, у. остаточное – з. залишкóве;
підглибти (Г), поглблювати, поглибти у. относительное – з. віднóсне (НОМ17);
(АПС); у. упругое – з. пружнé.
у-ся (в грунт) – укóпуватися, укопáтися Удлинять,-нить (балку) – здóвжувати, здóв
(Г, У). жити (Г, У); [видóвжувати, вдовжити (Г);
Угол (фигура; внутренний здания) – кут(-тá) подóвжувати, подóвжити (Г, У, Тмч)];
(Г, У, НТМ I 19); у-ся (о стержне) – дóвшати, подóвшати
у. (внешний, наружный, выступающий зда (СЖМ I 218, Г, У).
ния) – ріг (рóгу) (Г, У, ШцВ34); Удобокопаемый (грунт) – копкй (У).
у. (вид обтески) – нісóк(-скá) (Г*); Удобопереносимость (подмостей) – похвáт
у. входящий (свода) – к. вхіднй (С); ність(-ности) (С).
у. закругленный (печи) – ріг заокрýглений; Удобопереносимый (о подмостях) – похват
у. острый (здания) – к., р. гóстрий; нй (Г).
у. прямой – к., р. прóстий, прямй; Удобоподвижность (копра, крана) – рýхкість
у. тупой (здания) – к., р. тупй; (-кости) (С).
у. составлять,-вить – к. утвóрювати, утво Удобоподвижный (копер, кран) – рухкй (С).
рти; Ужовка, прутяной канат – гужíвка, втка (Г).
у. срезать, срезать – ріг зрізáти, зрíзати. Узда (для скрепления стропильних ферм) –
Уголковый (о железе, профиле) – кутівкó зáгнуздок(-дка) (Г*).
вий (НОМ236). Узел (фермы) – вýзол(-злá) (Г, У, Тмч, НЗОМ77,
Уголок (железный) – кутíвка (Ск, Др, НОМ315, НТМ I 60, СБМ18);
НТМ I 137); [кутничóк(-чкá) (ПхБМ24)]; у. жесткий – в. цупкй, штивнй;
у. жесткости – к. цýпкісна (С); к. штвносна; у. сварной – в. зварнй;
у. (не)равнобокий – к. (не)рівнобóка; у. электросварный – в. електрозвáрнй.
у. парный – к. парста; Узловой (о нагрузке) – вузловй (СБМ38);
у. поясной – к. пояснá; Узор (кладки) – візерýнок(-нка) (ЩцВ8);
у. стыковой – к. стиковá. у. наводить, навести – візерункувáти, по
Уголь – вýгіль(-гля) (ГрС); візерункувáти (С).
у. (соб.) – вугíлля. Узорный (о перевязке) – візерункóвий (С).
Угольник (плотничный) – вíнкель(-кля) (Г); Указатель (притока воздуха) – укáзнк(-ка)
у. (внутренний) – кутнк(-кá) (С); (Г*, У); [покáзнк(-ка) (ДСТ), покáзчик(-ка)
у., угловая оковка – нарíжок(-жка) (С); (Г, У)].
у. (деталь конструкций, чертежный) – Укатка, укатывание – коткувáння (С), кот
коснець(-нця) (Г*, У, ДСТ). кóвання (ДСТ, Др); [прикóчування (ДСТ)].
Угольный (из угля) – вуглянй; Укатывать,-тать (катком асфальт, грунт) –
у. (относ. к углю) – вугíльний; коткувáти, покоткувáти (У).
Укладка – 174 – Уровень
Хвостовой (о части копра) – хвостовй (У); Цапфа (опорных частей) – чіп (чопá) (МхС);
х. (о части камня) – огузкóвий (С). ц. балансирная – ч. рівноважникóва.
Хлев – хлів(-вá) (Г, У, ШцВ42, КчСС42). Цвет (покраски) – кóлір(-льору);
Хлопушка (крышка душника) – самозáкрив ц. аспидный – к. тéмно-сірий;
ка (С). ц. прочный – к. тривкй;
Ход (в здании, из досок) – хід (хóду) (Г, У); ц. терять – вицвітáти (Г).
х., лаз (в подполье) – хіднк(-кá) (ЩрА22); Цветной (о камне, обоях) – кольорóвий.
х. (сваи, винта) – ходá (Г, У, КчСС42, Цевка (ствол дерева) – цíвка (Г).
НЗОМ13, СПС93); Цедило (ящик с ситом для гашения извести) –
х. винтовой – хід крýчений; цідло (Г, У).
х. дымовой – перегíн(-гóну) (Г, У, Тмч); Цельнорешетчатый (металл в бетоне) –
[хіднк(-кá) (КчСС20); бовдур(-ра) (Г, суцíльно-решетувáтий (С).
КчСС20)]; Цемент – цéмент(-ту) (У, Д, ДСТ, ПхБМ82,
х. параллельный – хід рівнобíжний; НОМ43);
х. потайной – потайнк(-кá) (Г, У). ц. (без)глиноземный – ц. (без)глинкóвий;
Ходовой, ходячий (о полотнище двери, окна) – ц. быстросхватывающийся – ц. хуткоту
ходчий (Г*). жáвний;
Холка (заплечик в косоуре) – плíчко(-чка) ц. водостойкий – ц. водотривкй;
(Г*). ц. железо-портландский – ц. залізо-порт
Холодник (обогреват. устройства) – остýд лндський;
ник(-ка) (С). ц. известково-пуццолановый – ц. вапня
Хомут (для прикрепления) – вірвáнт(-та) (Г); ково-пуцолянóвий;
[хомýт(-тá) (ПхБМ59); кунá (Г, НМЛ)]; ц. известково-шлаковый – ц. вапнякóво-
х. натяжной – в. натяжнй; жýжільний;
х. подвесной – в., х. почіпнй; ц. медленно-, нормально-схватывающий
х. соединительный – в., х. злучнй; ся – ц. повíльно-, нормáльно-тужáвний;
х. стяжной – в., х. стяжнй. ц. мраморный – ц. мармурóвий;
Хомутик (петля для железа Bulb) – каблýч ц. огнепостоянный – ц. вогнетривкй;
ка (Г*). ц. песчаный, песочный, занд-цемент –
Хомутовый – вірвантóвий, хомутóвий. ц. піщáний;
Хоры – хóри (Г). ц. портландский – ц. портлндський;
Храп, клещи (для подъемки камней) – хáп ц. пуццолановый – ц. пуцолянóвий;
ці (NC). ц. романский, ц.-роман – ц. ромáнський;
Хребет (глиняной стены, крыши) – грéбінь ц. среднесхватывающийся – ц. серéднє
(-беня) (Г, КвДВД29); [спна (Г, Ск, НМЛ, тужáвний;
НМПр)]. ц. шлаковый – ц. жýжільний.
Хром (материал для окрашивания) – хром Цементирующий (о веществе) – цементів
(-му) (ТхС). нй (С).
Хрупкий (строит. материал) – крихкй (Г, Цементный – цементóвий (У, СПС10,
У, Др, ДСТ). ПхБМ82).
Хрупкость (материала) – крхкість(-кости) Цементование,-тирование – цементувáння.
(У, ДСТ). Цементовать,-тировать – цементувáти (У,
Хрящ (каменная мелочь) – хрящ(-щá) (Т); СПС4, ПхБМ4).
х. округлый – х. скрýглений, круглстий; Цемянка, добавка гидравлическая – це
х. угловатый – х. рубчáстий. ментíвка (С); [підцемéнт(-ту) (ПхБМ68)].
Хрящеватый (о грунте) – хрящувáтий (Т). Цемяночный (раствор) – цементівчáний (С).
Хрящевый (песок) – хрящовй (Г). Цензубель, зензубель – фальцíвка (ДрНМЛ).
Художественный (об отделке, обработке) – Центр – цéнтр(-тра) (КС І);
худóжній, мистéцький. ц. мгновенный – ц. митьовй.
Центральный (об отоплении, ударе) – цен
Ц трáльний (У, Др).
Центрирование, центровка – центрувáння
(НОМ335).
Цанго(у)бель, цинубель – зубáр(-р) (Др). Центрировать (опору) – центрувáти (Др).
Цаплина, цапина (порок стекла) – дрпл Центровый (о сверле, перке) – центрувáль
на (NC). ний (С).
Центрокерн – 180 – Черепица
Підп. до друку __________. Формат 70 100/16. Папір офс. Друк офс.
Ум. друк. арк. 18,0. Наклад 1000 прим. Зам. № _____