МАЙСТЕР-КЛАС 2.

0
Сучасному уроку – сучасні технології! МАЙСТЕР-КЛАС 2.0

Дізнайся про досвід інших,

В. О. Котенко
поділися досвідом своїм

УКРАЇНСЬКА
office@ranok.com.ua

МОВА

УКРАЇНСЬКА МОВА • 11
Інтернет-підтримка
interactive.ranok.com.ua

Інтернет-підтримка
interactive.ranok.com.uaплан
календарно-тематичний
матеріали до уроків

Авторський блог
blog.ranok.com.ua РОЗРОБКИ УРОКІВ
Авторський блог
blog.ranok.com.ua
для ЗЗСО з навчанням
інформація про цікаві події у світі науки й освіти
ознайомлення з новітніми методичними
українською мовою
розробками
діалог з авторами підручників і навчальних
посібників

методичні вебінари від авторів підручників

і провідних фахівців
сертифікат кожному зареєстрованому учаснику

11
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА ЛІТЕРАТУРА
УС І К Н И Г И Т У Т !
ranok.com.ua
e-ranok.com.ua
pochta@ranok.com.ua
(057) 727-70-90
 МАЙСТЕР-КЛАС 2.0

В. О. Котенко

УКРАЇНСЬКА
МОВА
РОЗРОБКИ УРОКІВ
для ЗЗСО з навчанням
українською мовою

11
 МАЙСТЕР-КЛАС 2.0

В. О. Котенко

УКРАЇНСЬКА
МОВА
РОЗРОБКИ УРОКІВ
для ЗЗСО з навчанням
українською мовою

11
УДК 811.161.2:371.214
К73

Серія «Майстер-клас 2.0»

Котенко В. О.
К73 Українська мова (рівень стандарту). 11 клас : розробки уроків для ЗЗСО з навчанням
українською мовою / В. О. Котенко. — Харків : Вид-во «Ранок», 2019. — 256 с. — (Серія «Май-
стер-клас 2.0»).
ISBN 978-617-09-5804-4.
Видання відповідає чинній програмі «Українська мова. Рівень стандарту. 10–11 класи». У посібнику подано де-
тальні розробки 70 уроків, зокрема контрольні роботи. Учитель знайде в книжці багато цікавих завдань, застосування
інтерактивних методик, ігрових форм. Деякий теоретичний матеріал подано у формі таблиць. Обсяг текстів та зміст те-
стових завдань відповідає програмовим вимогам.
Календарно-тематичний план розміщено в електронному додатку.
Призначений для вчителів української мови та студентів філологічних факультетів.

УДК 811.161.2:371.214

Разом дбаємо про екологію

та здоров’я

© Котенко В. О., 2019

ISBN 978-617-09-5804-4 © ТОВ Видавництво «Ранок», 2019
Передмова
Мета пропонованого видання — надати ме-
тодичну і практичну допомогу вчителям, які
викладають курс української мови в школах із
навчанням українською мовою. Автор намагав-
ся створити посібник, зручний і корисний у по-
всякденній роботі вчителя.
Видання відповідає чинній програмі «Укра-
їнська мова (рівень стандарту). 10–11 класи».
Розробки уроків містять теоретичний мате-
ріал, зразки наочності (схеми й таблиці), ди-
дактичний матеріал, тексти і завдання для по-
точного та тематичного оцінювання результатів
навчання.
Пропонований матеріал у межах уроку вчи-
тель може використовувати варіативно в залеж-
ності від можливостей конкретного класу і влас-
них уподобань. Саме цим зумовлена наявність
наступних модулів.
Модуль «Персоналії» містить інформацію
про видатних літераторів і мовознавців; варто
звернути увагу учнів на модулі «Словничок»
і «Терміни»: вони допоможуть краще засвоїти
навчальний матеріал.
Часто вчителю бракує на уроці графічної на-
очності. За допомогою пропонованих схем і таб­
лиць можна систематизувати або повторити ви-
вчений матеріал.
У посібнику — велика кількість інтерак-
тивних вправ. На думку автора, це суттєво до-
поможе вчителю налагодити контакт з учнями
й отримати зворотній зв’язок.
Домашнє завдання вчитель за необхідності
може прокоментувати учням.
Для економії часу вчителя до вправ підви-
щеної складності, тестових завдань і под. да-
ні відповіді.
Усі матеріали, що супроводжуються QR-ко­
дами, — вправи, тексти, тестові завдання, схе-
ми та таблиці і т. д., — розміщені на ­ сайті
interactive.ranok.com.ua, їх можна роздруку-
вати для учнів або за наявності відповідно-
го технічного забезпечення продемонструвати
на екрані.
Пропонований посібник буде корисний
і вчителю-початківцю, і досвідченому фахівцю.
У рок № 1
Структура уроку
I. Ознайомлення з темою й метою уроку.
­­Мотивація навчання
1. Читання вірша вчителем.
2. Бесіда.
II. Сприйняття й засвоєння навчального мате-
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Опрацювання схеми.
3. Слово вчителя (продовження).
4. Завдання учням.
5. Робота з текстом.
6. Творча робота в групах.
7. Написання вільного есе.
8. Завдання учням.
9. Робота в групах.
III. Домашнє завдання
IV. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Формуємо компетентності
Ключові: основні компетентності в природ-
ничих науках і технологіях (уміння швидко
й ефективно шукати інформацію, використо-
вувати різні види читання для здобуття нових
знань); уміння вчитися впродовж життя (пла-
нування й організація власної навчальної ді-
яльності; поповнення власного словникового
запасу; прагнення використовувати українську
мову в різних життєвих ситуаціях); спілкуван-
ня іноземними мовами (готовність до міжкуль-
турного діалогу, відкритість до пізнання різ-
них культур).
Предметні: ознайомлення з поняттям мов-
на стійкість.
4
Поняття мовної стійкості.
Джерела, що живлять мовну стійкість
Мета: ознайомити школярів із поняттям «мовна стійкість», домогтися усвідомлення
учнями того, що мовна стійкість — це ключова риса національномовної особис-
тості; розвивати навички самостійної роботи з літературою, виразного читання,
логічного мислення, образного сприймання; уміння виділяти головне; формувати
мовленнєву компетентність; збагачувати словниковий запас; виховувати в учнів
шанобливе ставлення до української мови як державної, бажання берегти її, ко-
ристуватися українською мовою в щоденному спілкуванні.
Обладнання: підручник, схема «Головні джерела, що живлять мовну стійкість».
Основні терміни: мовна стійкість.
Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.
Хід уроку
I. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Читання вірша вчителем.
Розпочнімо наш урок віршем Дмитра Павличка.
Ти зрікся мови рідної.
Тобі Твоя земля родити перестане,
Зелена гілка в лузі на вербі
Від доторку твого зів’яне!
Ти зрікся мови рідної. Твій дух
На милицях жадає танцювати.
Від ласк твоїх закаменіє друг
І посивіє рідна мати!
Ти зрікся мови рідної. Віки
Ти йтимеш темний, як сльота осіння.
Від погляду твого серця й зірки
Обернуться в сліпе каміння.
Ти зрікся мови рідної. Ганьба
Тебе зустріне на шляху вузькому…
Впаде на тебе, наче сніг, журба —
її не понесеш нікому!
Ти зрікся мови рідної. Нема
Тепер у тебе роду, ні народу.
Чужинця шани ждатимеш дарма —
В твій слід він кине сміх-погорду!
Ти зрікся мови рідної…
`` Бесіда. Це цікаво!
— Що найбільше вас вразило в цьому вірші?
Деякі дослідження виявляють занизь-
— Які саме рядки містять у собі ставлення автора до кий рівень мовної стійкості українців по-
так званих манкуртів — людей без історичної пам’яті, без рівняно з російським населенням Украї-
знан­ня історії свого народу? ни, що, відповідно, загрожує українській
— Чи потрібне вам спілкування українською мовою мові зникненням.
в щоденному житті? Так, за даними Тетяни Бурди (1999),
— Чи потребує мова захисту сьогодні? 83,2 % молодих українців Києва під час
— Що вам відомо про мовну стійкість? звертання до них українською також від-
— Сформулюйте тему й мету уроку. повідають українською. Але в разі звер-
тання до них російською мовою 90,6 %
респондентів-українців переходить на
II. Сприйняття й засвоєння навчального російську. Водночас росіян в Україні ха-
матеріалу рактеризує висока мовна стійкість: во-
ни переважно відповідають російською,
`` Слово вчителя. коли до них звертаються російською
Мова — найцінніший скарб, який ми повинні вивчати (98,2 %), і у відповідь на звертання укра-
й берегти, бо без мови немає нації; що мовна стійкість — їнською (95,3 %). (З Вікіпедії)
це ключова риса національномовної особистості. В. Сосюра
стверджував: «Без мови рідної, юначе, й народу нашого не-
ма». Одним з найперших поняття мовної стійкості досліджу-
вав український соціолінгвіст Орест Ткаченко. За його сло-
вами, «втративши свою мовну стабільність, народ завдяки
мовній стійкості може поступово повернути й свою мовну
стабільність, навіть зміцнити її. Утративши мовну стабіль-
ність і не маючи або не виробивши мовної стійкості, народ
може втратити навіть найстабільнішу і найвпливовішу, най-
поширенішу свого часу у світі мову, про що свідчать долі
таких колись поширених світових мов, як давньоєгипетська,
шумерська, аккадська (ассиро-вавилонська), хетська, що ста-
ли мертвими і тепер відомі лише з пам’яток».
Мовна стійкість — намір та поведінка особистості чи
групи людей, спрямовані на послідовне, непохитне корис-
тування в щоденному спілкуванні певною мовою чи мов- 1 Наочність
ними засобами незалежно від того, якою мовою спілкуєть- Головні джерела, що живлять
ся співрозмовник. мовну стійкість (за О. Ткаченком)
`` Опрацювання схеми. 1 національний мир
`` Слово вчителя (продовження). і співробітництво з іншими
Стійкість до вживання української мови називають укра-
їнськомовною стійкістю. національна культура
Мовна особистість — 1) будь-який носій тієї чи іншої
мови, схарактеризований на основі аналізу проведених їм національна свідомість
текстів з точки зору використання в цих текстах системних та солідарність
засобів даної мови для відображення бачення їм навколиш-
національна
ньої дійсності і досягнення певних цілей у світі; 2) найме-
традиція
нування комплексного способу опису мовної здатності інди-
віда, що з’єднує системне уявлення мови з функціональним
аналізом текстів.
`` Завдання учням.
1. Схарактеризуйте головні джерела, що живлять мовну стійкість.
2. Внесіть власні пропозиції щодо формування мовної стійкості
молоді.

5
 2 Матеріали для учнів
Це цікаво!
Із листа Г. Квітки-Основ’яненка
П. О. Плетньову: «По случаю, был у ме-
ня спор с писателем на малороссий-
ском наречии. Я его просил написать
что-то серьезное, трогательное. Он мне
доказывал, что язык неудобен и вовсе не
способен. Знав его удобство, я написал
Марусю и доказал, что от малороссий-
ского языка можно растрогаться».
3 Відповідь
Група 1: Обрій — (лінія) небокрай,
крайнебо, горизонт; (простір) видноко-
ло, виднокруг, виднокрай, виднокіл, овид;
(намет неба) небосхил, баня неба; (коло
знань) кругозір, круговид, кругогляд; мн.
обрії, (успіхів) перспективи.
Група 2: Сьогодні — нині, тепер, зараз.
Група 3: Іти — ходити, ступати, про-
стувати, прямувати, крокувати, тупати,
чимчикувати, шпацирувати, маршувати;
цибати; дефілювати; дріботіти; пертися,
тарабанитися; вибиратися.
Група 4: Заметіль — віхола, завія, ме-
телиця, хуртовина, віхола.
Група 5: Пухнастий — (пташеня) пух-
натий, вкритий пухом; (килим) волоха-
тий, кошлатий, ворсистий; (сніг) лапатий;
(шерсть) м’який, густий, пишний; (пиріг)
пухкий.
4 Відповідь
Рідна, материнська, державна, без-
смертна, барвиста, дивовижна, багата,
чудова, розкішна, поетична, пелюсткова,
калинова, пісенна, щира, натхненна, бар-
вінкова, благословенна, виразна, ніжна,
гнучка, солов’їна, мелодійна, наймиліша,
дотепна, іскрометна, лірична, пречиста,
врочиста, сучасна, таємнича.
6
`` Робота з текстом. 2
Прочитайте текст, поясніть значення нових слів (за потреби
користуйтесь словником). Складіть план статті, перекажіть за
ним прочитане.
Молодь — це не тільки майбутнє України, а й наша
сучасність, яка несе в собі дух нового. Молоді українці,
завдяки зусиллям багатьох поколінь українських патріо-
тів, зростають і формуються як особистості в самостійній
суверенній державі. За роки незалежності в нашій краї-
ні відбулися процеси, які надзвичайно змінили соціальне,
матеріальне, політичне, культурне становище. Саме тому
проблеми молодого покоління стали об’єктом зацікавлень
і досліджень педагогів, соціологів, політиків, учених-укра-
їнознавців, лінгвістів. Актуальними, зокрема, є питання
мовної стійкості сучасної молоді як вагомий чинник збере-
ження вірності рідній українській мові, як протидія мовно-
культурній асиміляції, як необхідна умова існування всьо-
го українського народу.
В Україні в перші роки незалежності поняття мовна
стійкість семантично пов’язувалося зі здатністю за неспри-
ятливих обставин зберегти і відновити свою рідну україн-
ську мову, не допустити загрози денаціоналізації і втрати
національної мовної сутності.
Серед важливих ознак сучасної мовної ситуації в україн-
ському суспільстві слід визначити українсько-російську ко-
лективну двомовність і диглосію, а також поступову й не-
відворотну англомовну експансію. Незаперечним є той факт,
що володіння двома або кількома мовами збагачує людину
додатковими знаннями інших культур і можливістю вільно-
го спілкування з іноземцями. Кожна національна спільнота
потребує білінгвів як посередників між своєю і чужою куль-
турами. Але коли білінгвізм набуває тотального поширен-
ня, він несе національній спільноті загрозу руйнації основ
її духовної своєрідності. Як влучно зазначає Л. Масенко,
«рівноважність двомовної ситуації може зберігатися лише
тоді, коли поряд із групами, відкритими до мовного взає-
мовпливу, існують групи одномовців, які, виявляючи мов-
ну стійкість, чинять опір впливові контактної мови. Інший
розвиток двомовної ситуації, зокрема зменшення кількості
одномовних осіб в одному з етнічних колективів за раху-
нок розростання групи білінгвів, може призвести до втра-
ти мовної стабільності і появи змішаних форм мовлення.
 (За О. Кравченко)
`` Творча робота в групах. 2
Доберіть синоніми до поданих слів, зробіть висновки щодо ба-
гатства української мови. 3
Група 1: обрій.
Група 2: сьогодні.
Група 3: іти.
Група 4: заметіль.
Група 5: пухнастий.
`` Написання вільного есе. Це цікаво!
Доберіть епітети до слова мова. Складіть і запишіть вільне есе • У 448 р. н. е. візантійський історик
про українську мову. 4 Пріск Панікійський, перебуваючи в та-
борі гунського володаря Аттіли, (на те-
`` Завдання учням. риторії сучасної України), того самого
Аттіли, який розгромив Римську ім-
Пригадайте декілька цікавих фактів про українську мову. Яка
перію, записав українські слова мед
їх роль у формуванні мовної стійкості молодого покоління?
і страва.
`` Робота в групах. • Особливістю української мови є те, що
вона багата на зменшувальні форми.
Підготуйте усну розповідь про діяльність Всеукраїнського Зменшувально-пестливу форму має, як
об’єднання «Рух захисту української мови». не дивно, навіть слово вороги — во-
роженьки.
• За межами Європи українська мо-
III. Домашнє завдання ва має напівофіційний статус у США
(округ Кук штату Іллінойс). Відомо, що
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку. округ Кук в штаті Іллінойс — це 16-й
2. Підготуватись до дискусії на тему: «Чи потрібно бути з найбільших у світі урядів місцевого
мовно стійким?». самоврядування. В цьому окрузі про-
живає близько 5,5 мільйонів населен-
ня, до складу округу входить місто Чи-
IV. Підсумки уроку каго разом з передмістями. Українська
мова була обрана як одна з найбільш
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
уживаних мов на цій території.
Сьогодні на уроці я дізналась про… • Перший український «Буквар» видав
Найбільш цікавим було… у 1574 році у Львові першодрукар
Я намагався(лась)… Іван Федоров. До наших часів дійшов
Я зрозумів(ла,) що… лише один примірник книги, який бу-
Урок запам’ятається мені тим, що… ло знайдено в 1927 році в Римі. За-
раз стародрук зберігається в бібліо-
теці Гарвардського університету.
• В українській мові безліч синоні-
мів. Наприклад, слово горизонт має
12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил,
крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд,
виднокруг, видноколо, виднокрай, небо-
край, овид.
• На мовному конкурсі, який пройшов
у Парижі в 1934 році, українську мо-
ву визнано третьою найбільш краси-
вою мовою у світі (після французької
та перської) за такими критеріями, як
фонетика, лексика, фразеологія й бу-
дова речення.
• За лексичним запасом найбільш
близькою до української мови є бі-
лоруська — 84 % спільної лексики,
далі йдуть польська і сербська (70 %
і 68 % відповідно) і лише потім — ро-
сійська (62 %). До речі, якщо порівню-
вати фонетику й граматику, то укра-
їнська має від 22 до 29 спільних рис
із білоруською, чеською, словацькою
й польською мовами, а з російською
тільки 11.

7
У рок № 2
Структура уроку
I. Актуалізація опорних знань
Бесіда.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
­Мотивація навчання
1. Вступне слово вчителя.
2. Бесіда.
III. Основний зміст уроку
1. Слово вчителя з елементами бесіди.
2. Проведення дискусії.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Колективна робота.
2. Інтерактивна вправа «Мікрофон».
Формуємо компетентності
Ключові: математична компетентність (роз-
виток абстрактного мислення); уміння вчити-
ся впродовж життя (планування й організація
власної навчальної діяльності; постійне попо-
внення власного словникового запасу); обізна-
ність і самовираження у сфері культури (дотри-
мання норм української літературної мови та
мовленнєвого етикету, що є виявом загальної
культури людини та мовної стійкості).
Предметні: формування навички дискутува-
ти на задану тему.
1 орієнтовні Відповіді
Відповідь 2
В історії європейських народів мож-
на знайти чимало прикладів колектив-
ної мовної стійкості народу, завдяки якій
йому вдалося за складних політичних
обставин протистояти мовно-культурній
асиміляції.
Одним з найяскравіших є досвід бас-
ків, які зберегли донині найдревнішу
у Європі мову. Сучасний дослідник істо-
рії басків пише про їхню дивовижну здат-
ність ще з доісторичних часів поєднувати
пасивний опір і гнучкість щодо асиміля-
ції, що дала їхнім нащадкам змогу зали-
шатися самими собою і пізніше, за пану-
вання інших чужинців.
8
Дискусія на тему: «Чи потрібно бути мовно
стійким?»
Мета: вдосконалювати вміння й навички готувати виступи й виголошувати їх під час
дискусії, використовувати різні способи виступу; розвивати комунікативно-мовлен-
нєві вміння, логічне й критичне мислення, творчі здібності; виховувати в школярів
мовну стійкість, любов і повагу до рідного слова, рідної мови, носіями якої вони є.
Обладнання: дидактичний матеріал.
Основні терміни: дискусія.
Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
`` Бесіда.
— Що ми називаємо культурою спілкування?
— Пригадайте, що означає слово дискусія?
— Назвіть основні правила проведення дискусії.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Вступне слово вчителя.
Мові належить головна об’єднуюча роль у процесах ви-
никнення етносу, нації, держави. На етнічному рівні само-
усвідомлення спільна мова, а вже потім звичаї й релігія, дає
народові відчуття своєї єдності й водночас відокремлює йо-
го від інших народів. Доки народ спілкується своєю мовою,
доти він зберігає себе, не розчиняючись в інших етносах як
субстрат іншонаціональних утворень. Настав час збагнути,
що доля української мови залежатиме від мовної стійкості
українців, через яку можна досягнути мовної стабільності.
`` Бесіда.
— Чи згодні ви зі мною?
— Як ви вважаєте, чи потрібно бути мовно стійким?
III. Основний зміст уроку
`` Слово вчителя з елементами бесіди.
У статті 10 Конституції України записано, що державною
мовою в Україні є українська мова. У той же час поширена
двомовність: у великих містах часто звучить російська мо-
ва. На жаль, деякі чиновники також не хочуть знати й ви-
вчати державну мову. На захист української мови ставали
в усі часи її утисків освічені люди — митці слова, мовознав-
ці. Питання мовної стійкості стоїть досить гостро.
`` Проведення дискусії.
Висловте свою думку щодо питання мовної стійкості та дайте
відповідь на запитання.
— Що маємо зробити ми, українці, для збереження
й розвитку рідної мови?
Орієнтовні відповіді учнів під час дискусії 1 я з татом — українською. Знаю країни,
Відповідь 1
Я вважаю, що мовно стійким у наш час треба бути обо­
в’язково. Зникнуть носії мови — зникне мова. В Україні для
популяризації державної мови серед молоді робиться досить ба-
гато: це і конкурс знавців української мови ім. Петра Яцика,
і Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та сту-
дентської молоді імені Тараса Шевченка, і Всеукраїнська мо-
вознавча гра «Соняшник». Також діє Всеукраїнське об’єднання
«Рух захисту української мови» — незалежне, позапартійне, не-
комерційне, громадське всеукраїнське об’єднання однодумців-
патріотів з великою мережею осередків, якому небайдужі пи-
тання української мови та росіянізації в Україні. Важливими
сферами впливу є освіта, засоби масової інформації та органи
влади. Головною метою діяльності Спілки є задоволення і за-
хист прав та інтересів громадян України — носіїв української
мови, забезпечення всебічного розвитку і функціонування укра-
їнської мови в усіх сферах суспільного життя по всій території
України. Завданнями об’єднання є інформування українців про
болючі національні питання, здійснення громадського контро-
лю органів влади та ведення просвітньої діяльності.
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Підготувати повідомлення «Художня література про мов-
ну стійкість».
V. Підсумки уроку
`` Колективна робота.
Складіть колективно поради людині, що хоче сформувати в со-
бі мовну стійкість.
Орієнтовна відповідь
Як виробити у собі мовну стійкість
— намагатися виконувати мовні обов’язки, щоб не зник-
нути як народ;
— захищати рідну мову та народ України;
— вивчати українську мову;
— говорити українською мовою не лише в побуті, а ­всюди;
— допомагати кожному, хто хоче вивчити українську мову;
— цікавитись класичною українською літературою та тво-
рами сучасних письменників;
— вивчати історію України.
`` Інтерактивна вправа «Мікрофон».
— Вислухавши думки своїх однокласників, я зрозу­
мів(ла), що…
1 орієнтовні Відповіді
(продовження)
Відповідь 3
Не думаю, що двомовність комусь за-
вадить. Мій батько — українець, а ма-
ти — росіянка. Вона не знає української,
що ж нам тепер з нею не розмовляти?
Удома ми говоримо російською, інколи
де офіційна двомовність (як-от у Канаді,
Бельгії чи Фінляндії або й багатомовність,
як у Швейцарії) узаконені на загальнона-
ціональному рівні.
Відповідь 4
Я особисто не проти мови Олексан-
дра Пушкіна і Льва Толстого. Але «лінг-
вістична» нестійкість бачиться в краї-
ні загрозливою: якщо кожен українець
виявлятиме свою «ввічливість» до ро-
сійськомовних, хто ж тоді говорити-
ме українською? Завжди нас навчали
вихованості: «Відповідай тією мовою,
якою до тебе звертаються,— це ознака
ввічливості». «Ми виросли дуже ґреч-
ними й тепер, спілкуючись із росій-
ськомовними людьми, чемно перехо-
димо на їхню мову. Ніби інакше вони
нас не зрозуміють. А українська — це
для особливих випадків: у когось —
для дому, ще в когось — для офіцій-
них урочистостей. Звичайно, якою мо-
вою де і з ким говорити — особиста
справа кожного. Навіть вихованість
має межу»,— зазначає журналістка Ан-
на Каленська.
Я повністю підтримую позицію Ан-
ни. Час поважати себе і рідну мову. Час
меншовартості вже минув. Відчуття ви-
нуватості за свою українськість і три-
вожне побоювання, що тебе в Україні (!)
можуть не зрозуміти, не сприйняти й не
прийняти, повинно викорінюватись.
Говорімо й пишімо правильно!
Неправильно (росіянізм) Правильно
уїхав поїхав
уволився звільнився
дівся подівся
поняв зрозумів
получав отримував
щитав вважав
отдав віддав
включив ввімкнув
9
У рок № 3 Засоби мовного вираження промови

Структура уроку Мета: поглибити знання учнів про ораторську промову, пояснити роль засобів мовного
I. Актуалізація опорних знань вираження промови, спираючись на здобуті знання з теорії літератури; формувати
1. Перевірка домашнього завдання. вміння визначати їх у реченнях та текстах і доречно вживати в мовленні; розвивати
2. Бесіда. увагу, уяву та логічне й образне усне й писемне мовлення, уточнювати й збагачувати
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. словниковий запас учнів; виховувати любов і повагу до рідного слова, патріотизм.
­Мотивація навчання Обладнання: підручний, дидактичний матеріал.
1. Вступне слово вчителя. Основні терміни: промова, засоби мовного вираження.
2. Завдання учням. Тип уроку: комбінований.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате-
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Опрацювання схеми.
3. Слово вчителя (продовження).
4. Опрацювання схеми.
5. Слово вчителя (продовження).
6. Робота в групах.
7. Робота з картками.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Бесіда.
2. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».

Формуємо компетентності
Ключові: математична компетентність (роз-
виток абстрактного мислення); уміння вчити-
ся впродовж життя (планування й організація
власної навчальної діяльності; постійне попо-
внення власного словникового запасу); обізна-
ність і самовираження у сфері культури (дотри-
мання норм української літературної мови та
мовленнєвого етикету, що є виявом загальної
культури людини).
Предметні: формування навички розрізнюва-
ти тропи та риторичні фігури.
Хід уроку
Красномовство — це живопис думки.
Б. Паскаль 1
I. Актуалізація опорних знань
`` Перевірка домашнього завдання.
`` Бесіда.
— Як ви розумієте слова Б. Паскаля, узяті за епіграф
до уроку?
— Що вивчає риторика?
— Чому риторику вважають і наукою, і мистецтвом?
— У чому полягає мистецтво риторики?
— Які ознаки властиві промові як жанру публіцистич-
ного стилю?
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Вступне слово вчителя.
Історії України відомі імена багатьох ораторів — справж­
ніх патріотів, що самовіддано служили народу й переймали-
ся його долею. Серед них ім’я В’ячеслава Чорновола. 1
`` Завдання учням.
1. Прочитайте вислів В. Чорновола. Скажіть, за допомогою чого
автору вдалося досягти образності? 2

10
 Дай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні — ма- 1 Персоналії
ючи, щоб не довелося гірко любити її, утративши. Настав
Блез Паскаль (1623–1662) — фран-
час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світ- цузький філософ, письменник, фізик, ма-
ла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі. тематик.
2. Визначте тему, мету, проблему нашого уроку. Один із засновників математичного
аналізу, теорії ймовірностей та проектив-
ної геометрії, творець перших зразків лі-
III. Сприйняття й засвоєння навчального чильної техніки, автор основного закону
гідростатики. Відомий також відкриттям
матеріалу
формули біноміальних коефіцієнтів, ви-
`` Слово вчителя. находом гідравлічного преса й шприца
Ораторська мова — систематизована сукупність мовних та іншими відкриттями. Автор знамени-
тих «Думок» та «Листів до провінціала»,
засобів граматичного, лексичного та фонетико-орфоепічно-
які стали класикою французької літера-
го рівнів, дібраних відповідно до потреби стилю, підстилю, тури. На честь Паскаля названі одиниця
жанру й організованих у живий (промову) або писаний текст вимірювання тиску (паскаль) і популярна
за законами риторики. мова програмування Pascal.
Ораторська мова вибудовується у формі монологу, тоб-
то розгорнутого мовлення однієї особи, зверненого до бага- В’ячеслав Максимович Чорновіл
(1937–1999) — український політик, пу-
тьох слухачів, до суспільства та розрахованого на безпосе-
бліцист, літературний критик, діяч руху
редню реакцію слухача.
опору проти зросійщення та національ-
Ті властивості й особливості промови оратора, які під- ної дискримінації українського наро-
тримують увагу та інтерес слухачів, активізують процес ду, політичний в’язень СРСР. Провідник
сприйняття, називаються засобами виразності. Їх мета — українського національно-демократично-
не прикрашати мову, а керувати процесом активного мис- го визвольного руху кінця 80-х — 90-х
лення слухачів. років; Герой України (2000, посмертно).
Лауреат Міжнародної журналістської пре-
`` Опрацювання схеми. 3 мії ім. Ніколаса Томаліна (1975). Ініціатор
Виразність проголошення Декларації про державний
суверенітет України 16 липня 1990 р. та
Акту проголошення Незалежності Украї-
інформаційна структурна емоційна
ни 24 серпня 1991 р.
(предметно-логічний зміст) (композиційна стрункість)
Разом з іншими видатними діячами
започаткував в Україні національно-ви-
`` Слово вчителя (продовження). звольний рух шістдесятників і дисидентів.
Образно-емоційна виразність мови визначається лінгвіс-
тичними (мовними) і екстралінгвістичними (кінетичними, 2 Відповідь
психологічними — поведінка, міміка, жести, контакт з ау-
Активне вживання суспільно-політич-
диторією тощо) чинниками, особливостями техніки мови ора-
ної, економічної, юридичної, культурно-
тора. Виразним є все, що зачіпає за живе, виразним може освітньої лексики; наявність емоційно
бути навіть мовчання. Залежно від типу мови та індивіду- забарвлених слів, фігур, тропів, фразео-
альних ораторських особливостей, промовець вибирає ті чи логічних зворотів; використання оклич-
інші засоби виразності. Мовними засобами образності, емо- них речень і риторичних запитань; широ-
ційності й виразності є тропи й фігури. ке використання речень зі звертаннями,
вставними та вставленими конструкція-
`` Робота зі схемою. 3 ми; повтори; емоційний тон викладу.
Розгляньте схему, дайте визначення відомих вам художніх за-
собів.
3 Наочність
Мовні засоби виразності

Тропи Риторичні фігури

(порівняння, метафора, метонімія, синекдоха, (антитеза, градація, повторення,
епітет, гіпербола, літота, оксюморон, перифраз, риторичне запитання, звернення,
персоніфікація) порівняння)

11
3 Матеріали для учнів `` Слово вчителя (продовження).
Використовуючи засоби виразності, оратор повинен
пам’ятати: вони мають бути засобом, а не метою. Ще Аріс-
тотель говорив: «Надто блискучий склад робить непомітни-
ми як характери, так і думки».
Троп (грец. tropos — зворот) — вживання слова або ви-
слову в переносному, образному значенні. В основі тропа —
зіставлення двох явищ, предметів, які близькі один одному
за будь-якими ознаками.
Фігури, пов’язані з відхиленням від комунікативно-ло-
гічних норм оформлення фрази, називаються риторични-
ми. Риторичні фігури побудовані на словесних зворотах,
які мають умовно-діалогічний характер. Серед риторичних
фігур виділяють звертання, запитання, ствердження, запе-
речення, оклики. Вони не зв’язані з живим спілкуванням
і не вимагають відповіді на них — у них самих містить-
ся відповідь.
`` Робота в групах. 3
Проаналізуйте промови відомих людей. Установіть прийоми
впливу на слухачів, визначте відомі вам засоби виразності.
Промова 1
Коли скину оком по нинішнім зборі, то запитую себе:
задля чого зібралася тут така велика і світла громада? Ду-
маю, що не для моєї особи. Я не вважаю себе ані таким
великим талантом, ані жодним героєм, ані таким взірце-
вим характером, щоб моя особа могла загріти всіх до себе.
Двадцять і п’ять літ я був тим пекарем, що пече хліб для
щоденного вжитку. Я завсіди стояв на тім, що наш народ-
ний розвій має бути міцною стіною. Муруючи стіну, муляр
кладе в неї не самі тільки гранітові квадрати, але як випа-
де, то і зробив за ті літа, може, й знайдеться деякий твер-
ділий камінь, але, певно, найбільше буде того труску і це-
менту, котрим я заповнював люки і шпари. У кожнім часі
я дбав про те, щоб відповісти потребам хвилі і заспокоїти
злобу дня. Я ніколи не хотів ставати на котурни, ані ща-
Говорімо й пишімо правильно! дити себе; я ніколи не вважав свойого противника занадто
Неправильно малим, я виходив на всяку арену, коли боротьба була по-
Правильно трібна для прояснення справи. Я знаю, що з моїх творів
(росіянізм)
зустрічаються випадки трапляються випадки дуже мало перейде до пам’яті наступних поколінь, але ме-
(українською зустріча- ні це байдуже; я дбав поперед усього про теперішніх, су-
тися потрібно вжива- часних людей.
ти там, де йдеться про Яко син селянина, вигодуваний твердим мужицьким хлі-
зустріч) бом, я почував себе до обов’язку віддати працю свого життя
кожного разу щоразу, щодня, щомиті тому простому народові. Вихований у твердій школі, я від-
у минулому році торік малку засвоїв собі дві заповіді. Перша — то було власне
у позаминулому році позаторік почуття того обов’язку, а друга — то потреба ненастанної
по обидві сторони обабіч
праці. Я бачив відмалечку, що нашому селянинові ніщо не
приходиться без важкої праці; пізніше я пізнав, що й нам
що є сили щосили, чимдуж, щодуху
усім, яко нації, ніщо не прийде задармо, що нам ні від ко-
приходити до свідомості опритомніти, отямитись го ніякої ласки не надіятися. Тільки те, що здобудемо сво-
виключення 1) виняток єю працею, те буде справді наше надбання; і тільки те що
2) виключення (дія) з чужого культурного добра присвоїмо собі також власною

12
працею, стане нашим добром. От тим-то я старався присво- Говорімо й пишімо правильно!
ювати нашому народові культурні здобутки інших народів Вираз і вислів
і знайомити інших з його життям. (І. Франко) Ці слова вважали за абсолютні си-
Тексти промов 2—3 розміщено в електронному додатку. ноніми, тому в класичній літературі ба-
Промова 4 чимо слово вираз у різних значеннях:
Ще один гіркий посміх лихої долі! Ще безмірно важка Почала… солодкими виразами любові
втрата на нашій широкій Україні! Помер Михайло Коцюбин- промовляти. (I. Нечуй-Левицький); Вираз
на лиці понуро урочистий. (П. Куліш)
ський. Поліг великий майстер рідного слова, що в огненно-
У сучасній українській літературній
му горні свого творчого духу переливав його в самоцвітні мові ці слова розрізняються за значен-
кришталі і, як великий будівничий, виводив їх, свої мис- ням: там, де мовиться про якусь дум-
тецькі твори, повні великого художнього смаку, глибокої ку чи міркування, передані небагатьма
задуми і безмірно широкої любові до людей, їх — добрих словами, кажуть «вислів», у всіх інших
і лихих — вчинків! випадках, зокрема й у математиці, ко-
Лиха смерть не зглянулась на нестарі ще літа його віку, ристуються словом «вираз». (За Б. Анто-
ні на пишний розцвіт талану, ні на повсякчасну жагу жи- ненком-Давидовичем)
ти — творити і своїми творами уславлювати рідну країну
перед великими світами. Не маючи волі над творчим духом, 
вона потайки, як той шашіль, точила недугами його тіло, ні-
вечила хворобами його силу і одразу без всякого милосердя 
обірвала тонку нитку його короткого життя. 
Пекучий жаль проймає серце перед цим лихим її вчин-

ком, гіркі сльози давлять душу перед розкритою домови-
ною славетного сина України, а пригнічена думка виводе 
невтішні візерунки про наші безмірно великі втрати у той 
час, коли в таких невсипущих трудівниках, яким був не-
біжчик, була найбільша потреба… Безсило опускаються ру- 
ки, клониться від тяжкого суму голова на груди, меркне, 
тьмариться надія на краще! Хто інший займе його провід- 
ну постать на безмежній ниві рідного письменства? (Па-
нас Мирний) 

`` Робота з картками. 3

IV. Домашнє завдання 

1. Вивчити теоретичний матеріал уроку. 

2. Підготувати міні-промову «Ми, українці, відповідальні 
за долю своєї мови».


V. Підсумки уроку

`` Бесіда.

— Які засоби виразності промови ви знаєте?
— Наведіть приклади тропів і риторичних фігур. 

`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення». 

Найбільш цікавим було… 
Урок запам’ятається мені тим, що… 





13
У рок № 4 Метафора, метонімія, їхня роль у мовленні

Структура уроку Мета: повторити вивчене учнями про тропи, закріпити знання про метафору та метоні-
I. Актуалізація опорних знань мію, їхню роль у мовленні; розвивати гнучкість мислення і мовлення; збагачува-
1. Перевірка домашнього завдання. ти словниковий запас учнів; виховувати шанобливе ставлення до слова, до мови.
2. Бесіда. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. Основні терміни: метафора, метонімія, троп.
­Мотивація навчання Тип уроку: застосування знань, навичок і умінь.
Завдання учням.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате-
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Опрацювання таблиці.
3. Слово вчителя (продовження).
4. Робота в групах.
5. Робота з текстом.
6. Творча робота.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Бесіда.
2. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

Формуємо компетентності
Ключові: уміння вчитися впродовж життя
(планування й організація власної навчальної
діяльності; здійснення самооцінювання резуль-
татів власної діяльності, рефлексії).
Предметні: дотримування норм української
літературної мови; створення тексту, вислов-
лювання власних ідей з опорою на досвід і по-
чуття та з використанням відповідних зобра-
жальних засобів.
`` Перевірка домашнього завдання.
`` Бесіда.
— Що таке тропи? Яке значення вони мають?
— Які види тропів знаєте? Схарактеризуйте їх.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Завдання учням. 1
Прочитайте віршовані рядки. Визначте вид виділених мовних
засобів, що їх використали автори. Схарактеризуйте тропи.
1. Перо моє пісні мережить… (П. Тичина) 2. Досі снить-
ся метелиця маю, завірюха херсонських вишень… (Є. Ма-
ланюк)

1 Матеріали для учнів III. Сприйняття й засвоєння навчального

матеріалу
`` Слово вчителя.
Метафора (грец. metafora — перенесення) — перенесен-
ня ознаки на подібну річ: чаша терпіння, печать мовчання,
у чужу душу не влізеш, випити гірку чашу та ін. Метафори

14
охоче використовують поети: Жоржини на чорнобильській 
дорозі вже другий рік як струшують біду. (Л. Костенко) 
Метафору можна назвати основним тропом. У «Поетиці»
Арістотеля підкреслюється важливість опанування метафор 
і зазначається, що вміння складати гарні метафори — озна- 
ка справжнього таланту. 
Метонімія (від грец. metonіmіa — перейменування) —
це метафоричний троп, основу якого складає заміна одних 
назв іншими на ґрунті асоціації за суміжністю їх значень: 
І Коллара читаєте з усієї сили, І Шафарика, і Ганка (тво-

ри Коллара, Шафарика, Ганка); подай біологію (підручник
з біології); срібло на шиї (срібна прикраса на шиї); кри- 
шталь на столі (вироби із кришталю); зібралося все се- 
ло (мешканці села). Оратор ставить у повідомленні деякі

аспекти предмета замість самого предмета, який пропону-
ється слухачам упізнати, ідентифікувати за цими аспекта- 
ми. Метонімія зручна для використання в усному мовлен- 
ні, відповідно продуктивна, стилістично експресивна і не
виходить за межі стильових норм. Нікого не дивують ви- 
рази на зразок: уряд знайшов кошти, це бачив весь буди- 
нок, село виїхало тощо.

У художньому тексті метонімія цікава тим, що ніби ви-
хоплює і висвітлює найважливіше слово, фокусує на ньо- 
му увагу: Кругом листочки обведу тай списую Сковороду. 
(Т. Шевченко)

Метонімія може поширюватися за допомогою епітета,
який і вказує на предмет метонімічного переносу: чаїний
жаль (крик): А десь же є і степові кринички, і степові озе-
речка, і чаїний жаль над ними. (М. Стельмах)
`` Опрацювання таблиці. 2 2 Наочність
`` Слово вчителя (продовження). Метафора й метонімія
Метафора може передати сутність обраного явища, суб- Метафора Метонімія
станції в образі. Вона здатна швидко й точно активізувати
Метафоричне пере- Метонімічне перенесення
перцептивні можливості слухача, викликати спрогнозований
несення здійснюється здійснюється на основі су-
відгук у свідомості й почуттях. Механізм конструювання ме- на основі подібності міжності
тафори складається з декількох етапів (пошук суб’єкта мета-
Метафору можна пе- Метонімію не можна пере-
фори, пошук додаткового об’єкта, синтез обраних об’єктів,
ретворити на порів- творити на порівняння, ли-
зіставлення між собою асоціацій), у результаті чого наро-
няння ше доповнити
джується новий художній образ.
Метафора здатна Метонімія ґрунтується лише
`` Робота в групах. 1 зближувати найвід- на тих зв’язках, які існують
Знайдіть метонімію й метафору в реченнях з роману Ліни Кос- даленіші предмети, у реальності, вона творить
тенко «Маруся Чурай». поняття та явища ефект присутності читача
в художньому світі
Група 1
1. Табір не спав, готовий піднятись щомиті. 2. І знов ле-
лека молиться до зірки. Клинець городу хоче врожаю. 3. То-
бі то добре, ти цього не знаєш, у тебе й мука піде у пісні.
Полтава спить. А панство — чи не в гості. Сахнувся кінь.
То ями, то горбки.
Група 2
1. Все місто спить суворе й мовчазне. 2. Історії ж бо
пишуть на столі. Ми ж пишем кров’ю на своїй землі. Ми

15
 Говорімо й пишімо правильно! ­ ишем плугом, шаблею, мечем, піснями і невільницьким
п
Слово слава здебільшого виступає плачем. Могилами у полі без імен, дорогою до Києва з Лу-
у функції іменника: Гей ну, хлопці, до бен! 3. Було це, люди, на Петра Капусника, якраз на са-
зброї — на герць погуляти, слави здобу- мий сонцеповорот.
вати! (Історична пісня) Але це слово бу- Група 3
ває й вигуком, що відповідає російським 1. Ще тільки вирок — і скінчиться справа. І славний
вигукам ура: Як упав же він з коня та й на рід скінчиться — Чураї. І як тоді співатеме Полтава? Чи
білий сніг.— Слава! Слава! — докотилось сльози не душитимуть її? 2. Душа розм’якла якось, замо-
і лягло до ніг. (П. Тичина), браво: Хорові рилась, хоч коники ліпи, як з м’якуша.— Іскро! Іване,—
Вірьовки та його керівникові Авдієвсько-
Хмельницький підвівся з-за столу.— Дяка Полтаві, присла-
му слава! (З живих уст).
ла такого гінця. Щось мало статися, твоєї печалі достойне?
Слід пам’ятати й цей давній україн-
ський вигук слава, щоб користуватись Іскра промовив: — Полтава карає співця…
ним під час різних урочистих момен- Група 4
тів — на мітингах, концертах, виставах 1. Такого ще не бачила Полтава і суд такого ще не при-
і зборах, коли хочеться висловити свій мічав, щоб той, кого потягнено до права, зневажив право
захват. (Б. Антоненко-Давидович) та отак мовчав. 2. Душа у безвісті полине, очима зорі про-
ведуть. Як будеш так розношувати душу, вона гляди із со-
вісті спаде.
3 Матеріали для учнів `` Робота з текстом. 3
1. Прочитайте уривок із промови Олени Теліги на честь Івана Ма-
зепи. Визначте тропи (метафору та метонімію), ужиті авторкою.
Доведіть їх виражальну роль у промові.
Велика Руїна все поглиблювалася і поглиблювалася.
І навіть останній козак, славний Петро Дорошенко, не міг
воскресити давньої могутності української держави.
Ситуація видавалася безнадійною. Держава в упадку, на-
род розбитий ворожими впливами. Залоги ворогів у наших
містах, селах, хуторах… І ось в такий час гетьманську була-
 ву було віддано в руки Івана Мазепи.
 Цим фактом у нашу історію увійшов справжній герой
і розпочав нову добу.
 Так, справжній герой. Постать барвна, яка і досі ще при-
 ваблює і дає натхнення багатьом поетам, письменникам, ма-

лярам і музикам… Постать створена не лише на героя іс-
торії, а й на героя роману чи поеми, а передусім на героя
 самого життя, паном якого він був — у кожній ситуації.
 Вийшов він родом з української шляхти, якій так близь-
кі були лицарські войовничі традиції; струнким юнаком

вступив він на службу до двору польського короля Яна Ка-
 зимира. Його перебування там і враження, яке він робив на
 оточення, було настільки блискуче, що навіть уява польсько-
го поета, не підсилювана національними симпатіями, малює

нам Мазепу як властивого короля того двору, що більш за
 справжнього панував над юрбою. Що і на цій юрбі, на чу-
 жому йому оточенню, витискав печать своєї слави і винятко-
вості, перед якою усувалися в тінь і короновані голови. […]
 Покинувши двір короля. Мазепа став генеральним писа-
 рем і головним дипломатом у гетьмана Дорошенка. Згодом
сповняв він функції головного дипломата у другого гетьма-

на, Івана Самойловича. І тут він здобув собі такі симпатії
 козацтва, що незабаром перебрав від Самойловича гетьман-
 ську булаву.

16
 А був час, коли Москва чимраз більше стискала клі- Словничок
щі, у яких мала сконати незалежність української держа- Традиція — 1. звичай, який устано-
ви. Лише Мазепа своїм політичним хистом міг змірятися вився в поведінці, в побуті; 2. те, що пе-
і так довго перемагати хитрість московського царя, який рейшло від одного покоління до іншого,
за всяку ціну вирішив остаточно підірвати коріння україн- що успадкована від попередніх поколінь
ського народу… (наприклад ідеї, погляди, смаки, образ
Завдання 2 розміщено в електронному додатку. дій, звичаї).
Ландшафтотерапія — один із на-
`` Творча робота. 3 прямків курортно-санаторного лікуван-
1. Доберіть метафори до слів традиція, природа, довкілля. ня, заснований на принципі позитивного
2. Напишіть есе на тему: «Які умови виживання людини на пла- впливу красивих пейзажів на самопочут-
неті Земля?». тя пацієнтів. Ландшафтотерапія є голов-
ною складовою терапевтичного лікування
3. До видів метонімії доберіть приклади з довідки.
ходьбою (теренкур) у санаторіях.
1. Назва країни чи місцевості замінює народ, що там
проживає. 2. Назва предмета замінює те, що в ньому вміщу-
ється. 3. Назва властивості замість її носія. 4. Назва пред-
мета замінює найменування часового проміжку. 5. Прізвище

автора замінює його твори. 6. Назва знаряддя дії замінює
саму дію. 7. Назва матеріалу замінює назву речі. 8. Назва 
предмета замінює час його вияву. 
Довідка: читати Лесю Українку; їсти зі срібла та золота;

всю подорож я думав лише про рідну домівку; чекати до но-
вих віників; з’їв тарілку юшки; любити до могили; там роз- 
мовляють кулі та вогонь; Київ зустрічав своїх визволителів; 
Україна відновлюється; слухати Леонтовича; відвага мед п’є;

радість увійшла в дім; група працює; всю дорогу не замов-
кав гамір; університет святкує своє сторіччя; зал аплодує; 
випив келих; на полиці стоїть кришталь; перо Остапа Ви- 
шні висміює недоліки.


IV. Домашнє завдання 


1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Написати есе на тему: «Ландшафтотерапія: черпаймо си- 
ли у красі природи», використати в тексті вивчені ­тропи. 

V. Підсумки уроку

`` Бесіда. 
— Що таке метафора? Назвіть її види.
— Що таке метонімія? 
— У чому відмінність між метафорою та метонімією? 
— Яку роль відіграють ці тропи в промові оратора? 
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення». 
Мій успіх на уроці — це… 
Найбільші труднощі я відчув(ла)…
Я не вмів(ла)…, а тепер умію… 





17
У рок № 5
Структура уроку
I. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
­Мотивація навчання
1. Інтерактивна вправа «Букет очікувань».
2. Завдання учням.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате-
ріалу
1. Слово вчителя з елементами бесіди.
2. Робота в групах.
3. Опрацювання діалогів.
4. Творча робота.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Бесіда.
2. Завдання учням.
Формуємо компетентності
Ключові: уміння вчитися впродовж життя
(планування й організація власної навчальної
діяльності; використання різних видів читання:
ознайомлювального, вибіркового, навчального
тощо; прагнення використовувати українську
мову в різних життєвих ситуаціях; готовність
удосконалювати власне мовлення, розвивати
мовну інтуїцію); ініціативність і підприємли-
вість (розуміння ролі комунікативних умінь
для успішної професійної кар’єри).
Предметні: уміння складати діалоги відповід-
но до ситуації спілкування; доречно і правиль-
но використовувати мовні засоби відповідно до
комунікативних завдань.
1 Наочність
18
Складання й розігрування діалогів
відповідно до запропонованої ситуації
Мета: закріпити знання учнів про діалог, уживання розділових знаків у діалозі; удоско-
налювати мовленнєво-комунікативні вміння складати й розігрувати діалогічні тек-
сти відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної з власним досві-
дом, спостереженнями, обміном думками тощо; використовувати різні види й типи
реплік, дотримуватися мовленнєвого етикету; підвищувати рівень мовної й мов-
леннєвої компетентності учнів; виховувати повагу до відомих українців, що про-
славили нашу державу.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
Основні терміни: діалог, репліка, розділові знаки, мовленнєва ситуація.
Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
`` Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Інтерактивна вправа «Букет очікувань». 1
— Чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?
Знаємо Хочемо навчитися Навчилися
Що таке діалог, розділові знаки Будувати діалоги відповідно до запро-
при діалозі понованої ситуації
Правила спілкування при діалозі Чітко висловлювати думки, зацікавити
співрозмовника, розширити кругозір
(Учні заповнюють 2 колонки таблиці, третю — у кін-
ці уроку.)
`` Завдання учням.
1. Прочитайте й поясніть афоризм А. де Сент-Екзюпері. Сформу-
люйте за ним тему уроку. Що необхідно для успішного спіл-
кування? Чи потрібно вчитися спілкуванню?
Єдина відома мені розкіш — це розкіш людського спіл-
кування.
2. Поясніть слова Конфуція.
Є три помилки в спілкуванні людей: перша — це бажання
говорити раніше, ніж це потрібно; друга — сором’язливість,
не говорити тоді, коли це потрібно; третя — говорити, не
спостерігаючи за вашим слухачем.
III. Сприйняття й засвоєння навчального Це цікаво!
матеріалу У писемній формі діалогічне мовлен-
`` Слово вчителя з елементами бесіди. ня використовують у художніх творах як
засіб відтворення мовлення та характе-
В основу спілкування покладено діалог.
ристики персонажів. Усне діалогічне мов-
— Що вам відомо з попередніх класів про діалогічне лення здійснюється за умови безпосеред-
мовлення? нього контакту співрозмовників, кожен
— За яких умов воно відбувається? з яких почергово то слухає (сприймає),
— Яке значення має вивчення цієї теми для вашого то говорить. Щоб стати цікавим співроз-
життя? мовником, навчитися ефективному діа-
Діалог — вид мовлення (найчастіше усного), для якого логу, необхідно досконало оволодіти та-
характерні почергові висловлювання двох або кількох спів- кими видами мовленнєвої діяльності, як
розмовників. аудіювання та говоріння.
Важливими для діалогу є невербальні засоби спілку-
вання: міміка, жести, інтонація. Діалогічне усне мовлен-
ня передбачає розуміння співрозмовниками реальної ситуа-
ції спілкування, зорове сприйняття співрозмовниками одне
одного (міміки, жестів), сприйняття інтонаційного оформ-
лення мовлення. Зорієнтувавшись у ситуації спілкування,
кожен зі співрозмовників планує своє висловлювання (пла-
нування відбувається у внутрішньому мовленні). Діалогіч-
не мовлення є ланцюгом реплік, які породжуються в про-
цесі спілкування двох або декількох осіб. Розрізняють такі
репліки: репліка-стимул (спонукає співрозмовника до відпо-
віді або дії) і репліка-реакція (звучить у відповідь). 1

Репліка-стимул Репліка-реакція
(спонукає співроз- (звучить у відповідь)
мовника до відповіді
або дії)

Зберігаючи у внутрішньому мовленні початок розмови

(зміст попередніх реплік), кожен зі співрозмовників знову-
таки у внутрішньому мовленні планує «смислові згустки»
наступної репліки. Плануючи репліки, слід передовсім ви-
значити мету (мотив) спілкування, його зміст (основну тезу)
і логічно «просуватися» до досягнення цієї мети.
Репліки співрозмовників пов’язані за змістом (єдиною
темою), більшість із них взаємозумовлені й пов’язані, тому
вони утворюють діалогічні єдності (питання — відповідь).
Характерними для діалогу є такі граматичні ознаки:
— граматична неповнота речень;
— використання простих синтаксичних конструкцій, різ-
них речень за метою висловлювання, звертань і вставних
слів, вигуків і часток тощо.
`` Робота в групах. 1 2 2 Матеріали для учнів
Заповніть діаграму «Коло Венна». Знайдіть спільні й відмінні
риси діалогу та монологу.
Діалог Монолог

Відмінне Спільне Відмінне

19
3 Матеріали для учнів
4 Зразок діалогу
— Привіт, Олександре! Давно не ба-
чились. Як твої справи?
— Привіт, друже! У мене все до-
бре. Чим займаєшся зараз? Як прово-
диш вільний час?
— Нещодавно переглядав виступи
наших олімпійців! Неодноразово гімн
нашої Батьківщини лунав у різних ку-
точках земної кулі! Це ж величезна
гордість за перемогу в багатьох видах
спорту!
— Так, нам є чим і ким пишатись!
Думаю, можна навіть створити власний
міні-список спортсменів, яких знає ко-
жен пересічний і не лише українець.
Кого, на твою думку, можна поставити
в цей список першим?
— Сергія Бубку, адже на його ра-
хунку десятки перемог і тридцять п’ять
легкоатлетичних рекордів зі стрибків.
— Гідна кандидатура. І хоча Сер-
гій Бубка не представляв незалежну
Україну на міжнародній арені в якос-
ті учасника, але він приклав багато зу-
силь як тренер до виховання молоді
і продовжує це робити. А я захоплю-
юсь силою Василя Вірастюка! Ось вам
простий хлопець з Івано-Франківська,
який з дитинства займався атлетикою
та вперто йшов до своєї мети, а потім
у командній грі виборов для нас титул
«Найсильніша нація світу»!
20
`` Опрацювання діалогів. 3
Прочитайте діалоги. З’ясуйте мету, ситуацію спілкування, на-
звіть учасників діалогу. Зверніть увагу на етикетні формули.
З якою метою вони використовуються? Дайте характеристику
реплікам діалогу (за метою висловлювання, за повнотою, за
будовою, за емоційно-експресивним забарвленням). Визначте
репліки для стимулювання, підтримання діалогу.
Текст 1
На другий день раненько встала Соломія і побігла, як
завжди, до своїх квітів, у садок, на леваду… Бадьора і впо-
коєна верталася додому, а на порозі зустріла батька.
— Що ти найбільше любиш на світі, дитино? — спитав
він її.— Не спіши відказувати, будь ласка, поміркуй.
— Мені не треба довго міркувати, та якби думала й рік,
однаково скажу: музику і спів.
— А чого б ти найбільше прагнула?
— Вчитися музики і співу!
— Добре. Вивчишся, а далі?
— Буду грати і співати людям!
— Для чого?
— А для чого сіють хліб?
— Щоб жити. А для чого спів?
— Щоб жити і бути людьми!
— Гаразд, доню. Йди до хати і пиши письмові відкли-
кання запрошень. (За В. Врублевською)
Текст 2
Вони вийшли в присадок біля театру, де самітно приту-
лилася до оповитої плющем стіни маленька лавочка. Вони
сіли разом, але маленькому, порівняно з Пуччіні, дириген-
ту було затісно, і Тосканіні став перед композитором, знов
перетворившись на суддю.
— Хіба ще по партитурі в першій редакції я не казав,
що опера провалиться?! Два таких довгих акти! — Тоскані-
ні обурено підняв руки догори.— Що дозволено Вагнеру, не
дозволено Пуччіні…
— Жахливий вечір! — тільки й спромігся мовити ком-
позитор.— Ці бевзі розвіяли мій сон! Ця опера сугестивна!
А сугестія не любить метушні…
— Що вирішив?
— Мене принизили, але не зламали! Я прийшов пора-
дитися.
— Ага! Певна річ! Ти прийшов порадитися,— забігав ко-
ло Пуччіні маестро.— Треба було слухати тоді! Я поперед-
жав. Авжеж! Тобі потрібна співачка!
Пуччіні запалив.
— Джакомо! По-перше, хто наважиться співати по та-
кому провалі! По-друге, провалився не хто-небудь, а Ро-
зіна Сторкіо! По-третє, я знаю співачок…— Він на мить
спинився і безнадійно махнув рукою…— На таке треба
мужності!
— Артуро, ти єдиний можеш мені дати раду, більш
­ніхто…
 Тосканіні скептично скривив уста і теж схопив цигарку.
— Є одна співачка… Я знаю тільки одну співачку — дій-
сно мужню. Пишна техніка, діапазон майже в три октави!..
Пуччіні схопився на ноги, на його обличчі було напи-
сане благання.
— Mea! Саломея Крушельницька… Пуччіні безнадійно
опустився на лавочку.
— Вона співає твого улюбленого Вагнера!.. І крім то-
го… Баттерфляй — це такий маленький барвистий метелик…
— Ти не вмієш користуватися порадами! — ще гучніше
кричав маестро.— І тому ти сьогодні тут! Але послухай ме-
не, якщо ти не хочеш, щоб твій метелик заснув, і тепер на-
завжди… (За В. Врублевською)
`` Творча робота. 3 даль на Олімпійських іграх у Ліллехам-
1. Складіть і розіграйте діалог на тему: «Українські спортсмени,
про яких говорить весь світ» (10–14 реплік). Використайте сло-
ва, словосполучення, вирази з довідки. 4 5
2. Складіть і розіграйте діалог на тему: «Шкідливі звички — шлях
у безодню» (10–14 реплік). Використайте слова, словосполу-
чення, вирази з довідки. 5 досягнення для сучасного українсько-
3. Складіть і розіграйте діалог на тему: «Молодь за здоровий спо-
сіб життя» (10–14 реплік). Використайте слова, словосполучен-
ня, вирази з довідки. 5
4. Складіть і розіграйте діалог на тему: «Бережіть здоров’я змо-
лоду» (10–14 реплік). 5 — Мені теж! До зустрічі!
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Оформити письмово один із діалогів, складених на уро-
ці. З’ясувати обставини й умови записаної розмови. По-
яснити розділові знаки.
V. Підсумки уроку
`` Бесіда.
— Що називаємо діалогом?
— Які є різновиди діалогу вам відомі?
— Що таке репліка-стимул і репліка-реакція?
— Назвіть граматичні ознаки діалогу.
`` Завдання учням.
Перегляньте свої очікування, які ви записали в зошити на по-
чатку уроку; позначте ті, що виправдались,— знаком (+), а ті,
що не справдились,— (–).
4 Зразок діалогу (продовження)
— Окрім того, що ці люди досягли
вершин у великому спорті, потрібно
віддати їм належне і за внесок у сус-
пільне життя країни, яку представля-
ють.— Так. Треба ще додати Андрія
Шевченка, Василя Ломаченка!
— Згоден! Але згадаймо про жінок-
спортсменок! Оксана Баюл, наприклад.
Не просто олімпійська чемпіонка з фі-
гурного катання, а людина, яка першою
змусила світ слухати гімн незалежної
України, адже саме Баюл здобула для
нашої країни першу в історії золоту ме-
мері в 1994 році.
— Яна Клочкова — українська
«золота рибка»! Її знає весь світ! Во-
на 10 разів вигравала чемпіонат сві-
ту й 19 разів чемпіонат Європи на різ-
номанітних дистанціях. Якісь космічні
го плавання!
— Як кажуть, у здоровій нації —
здоровий дух!
— Так! Приємно було поспілкува-
тись!
— До зустрічі!
5 довідки
Завдання 1
Гімн Батьківщини, досягнення у спор-
ті, олімпійські чемпіони, рекорди, гор-
дість, здорова нація.
Завдання 2
Шкідливі звички, вплив на здоров’я,
тютюнопаління, хвороби легень і сер-
ця, серйозна проблема, хобі, спілкуван-
ня, прогулянки на свіжому повітрі; люди
часто хворіють, бо берегтися не вміють;
здоров’я — найбільший скарб; рух — це
життя.
Завдання 3
Здорове харчування, розпорядок дня,
особиста гігієна, загартування, заняття
спортом; де здоров’я, там і краса.
Завдання 4
Здоровий спосіб життя, ранкова за-
рядка, режим дня, загартування орга-
нізму, заняття спортом, без шкідливих
звичок; тримай голову в холоді, живіт
у голоді, а ноги в теплі.
21
У роки Риторичні фігури (антитеза, градація,
повторення (анафора, епіфора), риторичні
 № 6–7 запитання (звертання), порівняння)

Структура уроків Мета: поглибити знання учнів про риторичні фігури та їхню роль у промові оратора;
I. Актуалізація опорних знань удосконалювати вміння виявляти в тексті мовні тропи й риторичні фігури; зба-
Перевірка домашнього завдання. гачувати текст тропами й фігурами; використовувати змістовне, красиве, образне
II. Ознайомлення з темою й метою уроків. мовлення, розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, критичне мислення; вихо-
­Мотивація навчання вувати в школярів за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного мате-
1. Бесіда. ріалу естетичні смаки.
2. Завдання учням. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
3. Вступне слово вчителя з елементами бе- Основні терміни: риторичні фігури, антитеза, градація, повторення (анафора, епіфора),
сіди. риторичні запитання та звертання, порівняння.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате- Тип уроків: комбіновані.
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Опрацювання схеми.
3. Тренувальні вправи.
4. Робота з картками.
5. Робота з текстом.
6. Творча робота.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроків
1. Завдання учням.
2. Робота з афоризмом.

Хід уроків

Формуємо компетентності I. Актуалізація опорних знань

Ключові: математична компетентність (праг-
нення висловлюватися точно, логічно та по-
слідовно); уміння вчитися впродовж життя
(планування й організація власної навчальної
діяльності; здійснення самооцінювання резуль-
татів власної діяльності, рефлексії).
Предметні: доречне і правильне викорис-
тання мовних засобів відповідно до комуні-
кативного завдання й ситуації спілкування;
сприйняття, розуміння й аналіз інформації дер-
жавною мовою, розрізнення риторичних фігур.
1 Матеріали для учнів
Відповідь: 1 — метафора, 2 — ме-
тонімія, 3 — метонімія, 4 — метафора.
`` Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроків.
Мотивація навчання
`` Бесіда.
— Дайте визначення метафори та метонімії.
— Як розрізнити ці тропи?
— Наведіть приклади обох тропів.
`` Завдання учням. 1
У поданих поетичних рядках визначте метафору й метонімію.
1. Рветься осінь руками кривавими / До далекого сонеч­
ка любого… (Леся Українка) 2. Вдарив революціонер — за-
хитався світ… (П. Тичина) 3. Перо моє пісні мережить…
(П. Тичина) 4. Син білявого дня і чорнявої ночі, / вечір-му-
лат підійшов до порога. (Л. Костенко)

`` Вступне слово вчителя з елементами бесіди.

«У промові їх повинно бути настільки достатньо, щоб
жодне слово, позбавлене витонченості або важливості не ви-

22
ходило з вуст оратора», — говорив Цицерон. Як ви вважа-
єте, про що йде мова?
III. Сприйняття й засвоєння навчального
матеріалу
`` Слово вчителя.
Чималу роль відіграють у мові оратора так звані рито-
ричні фігури — особливі прийоми мови, що збільшують її
переконливість і силу впливу на слухачів.
Найефектнішою риторичною фігурою вважають рито-
ричне питання. Риторичне питання — фігура поетичної
мови, що посилює експресивність висловлювання: мовний
зворот, сформульований у формі запитання, яке не потре-
бує відповіді: Коли одпочити ляжеш, Боже, утомлений?
(Т. Шевченко)
Особливо висока ефектність риторичних питань у стані
напруженого очікування, коли аудиторія емоційно збудже-
на. Риторичні питання добре сприймаються на слух, завдя-
ки чому вони і є ефективним риторичним прийомом усної
промови. Також існують інші риторичні фігури.
Градація — це послідовне розташування слів зі зрос-
таючим або спадаючим значенням з метою посилення емо-
ційності твору: він не здогадувався, не знав, не підозрював,
йому й на думку не могло таке прийти. Вона дає змогу ху-
дожньо в розвитку відтворити події, вчинки, переживання.
Розрізнити висхідну чи спадну градацію допомагає відповід-
на інтонація. Спадна градація зазвичай характерна для мо-
тивів зажури, туги, суму:
Все пройшло, проминуло давно.
Наче тінь, наче сон, наче мить,—
Та чомусь не забулось воно
І від спогадів серце болить…
(Д. Фальківський)
Головна функція градації — викликати увагу до зобра-
женого, надати йому яскравості й рельєфності.
Антитеза — риторична фігура, суть якої полягає в зі-
ставленні контрастних чи протилежних образів. У широко-
му значенні під антитезою розуміють будь-яке зіставлення
протилежних понять, ситуацій чи інших елементів у тво-
рі: У мужички руки чорні, в пані рученька тендітна. (Ле-
ся Українка)
Зазвичай антитезні поняття виражаються протилежни-
ми за значенням словами-антонімами.
Будь-який із цих прийомів може бути особливо ефектив-
ним, якщо він вживається тільки один, а сам виступ стис-
лий і побудований на цьому риторичному прийомі. Однак
дуже велика кількість риторичних фігур в усній мові або
їх одноманітність застосування можуть призвести до зво-
ротного ефекту, можуть викликати роздратування в слуха-
чів, тому їх застосовувати в усній мові потрібно обережно,
без зловживань.
Це цікаво!
Одна з найдавніших праць, що при-
свячена проблемі використання рито-
ричних фігур у красномовстві, належить
Арістотелю, хоча історики стверджують,
що сам він ознайомився з теорією і прак-
тикою застосування риторичних фігур ще
в юнацькі роки під час навчання в шко-
лі Ісократа. Останній вважав фігураційну
практику запорукою майбутнього успіху
ритора, а тому від своїх учнів вимагав до-
сконалого володіння навичками її засто-
сування. Цей факт свідчить про те, що
вже в першій половині ІV ст. до н. е. іс-
нувала практика застосування риторич-
них фігур, яка напевно базувалася вже
на якійсь теорії. Отже, не дивно, що пе-
реважна більшість їх назв має давньо-
грецьке походження.
У розвиток теорії і практики застосу-
вання риторичних фігур доклали зусиль
і давні римляни, зокрема Цицерон, що
назвав їх квітами красномовства, та Квін-
тиліан, який вважав їх невід’ємною части-
ною мовленнєвої підготовки оратора. (За
Ю. Єлісовенко)
Це цікаво!
Риторичні фігури — це засоби худож-
ньої виразності мовлення, що являють
собою мовні звороти, утворені шляхом
своєрідного сполучення слів і синтаксич-
ної побудови фрази чи речення. На від-
міну від узвичаєного даною мовою по-
рядку слів вони підсилюють значеннєвий,
емоційний чи ритмічний бік мовлення.
Саме тому знання про риторичні фігури
потрібні всім тим, хто цікавиться мовлен-
ням, хто працює зі словом, чия профе-
сійна діяльність пов’язана з ораторським
мистецтвом, а це, як відомо, величезне
коло людей, до якого належать і політи-
ки, і дипломати, і юристи, і журналісти,
і філологи, і педагоги, і науковці, і пред-
ставники багатьох інших професій.
23
2 Наочність Риторичне звертання — риторична фігура, яка полягає
в тому, що висловлення адресується до неживого предме-
Риторичні фігури та, абстрактного поняття, відсутньої особи, чим посилюєть-
ся його виразність.
Ой, коню мій, коню, коню вороненький! Ой, чого ти
Порівняння

­звернення
Риторичне

Риторичне
стоїш на стайні смутненький? (Нар. творч.)
Антитеза

Градація

­питання
Повтор
Порівняння — художній засіб, який полягає в пояснен-
ні одного явища за допомогою іншого, надзвичайно подібно-
го до нього, у якому потрібна авторові риса виступає дуже
яскраво: Неначе човен в синім морі то виринав, то пото-
пав. (Т. Шевченко)
Доречне і вдале застосування риторичних фігур у мов-
ленні дозволить прикрасити форму подачі, підсилити смис-
лове навантаження будь-якої думки чи промови, досягти
більшої переконливості й досконалості, увиразнити її емо-
ційну колоритність.
Повторення — стилістичний прийом, яким можна ство-
рювати нові стилістичні засоби і фігури, бо він може охо-
плювати мовні одиниці всіх рівнів — звуки, морфеми, фор-
ми слова, словосполучення, речення, строфи. Проаналізуємо
лише ті повторення, що відносяться до риторичних фігур.
Анафора — одна зі стилістичних фігур, повтор на по-
чатку віршових рядків синтаксичних, строфічних структур:
Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
3 Матеріали для учнів За що, мамо, гинеш?
(Т. Шевченко)
Епіфора — стилістична фігура, протилежна анафорі,
повторення однакових слів, звукових сполучень, словоспо-
лучень наприкінці віршових рядків, строф у великих пое-
тичних творах:
«…Вернітеся!» — «Не вернуться! —
Заграло, сказало
Синє море.— Не вернуться,
Навіки пропали!»
(Т. Шевченко)

4 Персоналія
Феофан (Єлеазар, Єлисей) Прокопо-
вич (1681–1736) — український богослов,
письменник, поет, математик, філософ,
перекладач, публіцист, науковець-гума-
ніст, ректор Київської академії. Визначний
український діяч епохи бароко. Різнобіч-
ність обдарувань, енциклопедичність
знань, видатні досягнення в галузі нау-
ки, політики, без сумніву дозволяють по-
ставити його в ряд геніїв людства. Його
праці торкаються фізики, філософії, мате-
матики, астрономії, логіки, наук про дер-
жаву і право, теології.
`` Робота зі схемою. 2
Розгляньте схему, наведіть власні приклади риторичних фігур.
`` Тренувальні вправи. 3
1. Прочитайте поезію відомого оратора Ф. Прокоповича 4 . На
основі спостережень визначте в тексті виражальні засоби.
З якою метою автор використовує тропи й риторичні фігури?
Також двовірші — поради-перестороги тому,
Хто згубне кохання собі запрошує:
Ах, нерозумний! Невже добровільно бажати можливо,
Щоб це кохання тобі кров хвилювало завжди?
Кажеш, що, в серці засікши, воно тебе спалює стиха.
Вір мені: здавшись йому, матимеш лиха мішок!
Думать коли ж ти будеш, що поради ці віри не гідні,

24
Ось тобі вірш рятівний (сам лиш його прочитай):
що означає «кохаю», «кохання», «коханий» — не знаю.
Знаю: лиш хто закохавсь, полум’ям хутко згорить.
2. Визначте вид виділених тропів, використаних у реченнях. Від-
повідь обґрунтуйте. 5 5 Відповідь
1. Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою… (Т. Шевчен- 1 — метафора, 2 — порівняння, 3 —
ко) 2. Попід горою, яром, долом, мов ті діди високочолі, ду- риторичні питання, 4 — порівняння, 5 —
би з гетьманщини стоять… (Т. Шевченко) 3. За що кара? За градація, 6 — метафора, 7 — повтор,
що мені муки? Кому я що заподіяв? (Т. Шевченко) 4. При- 8 — градація, 9 — порівняння, 10 — по-
нишкли хмари, мов копиці сіна. (В. Симоненко) 5. Найшли, втор, 11 — антитеза.
налетіли, зом’яли, спалили, побрали з собою в чужину весь
тонкоголосий ясир. (В. Стус) 6. Сахається розгублена ду-
ша, почувши раптом тихі кроки щастя. (Л. Костенко) 7. Ні
теплого проміння, ні гарної квітки, ні веселої пташки, одно
тобі — дощ, дощ, дощ, дрібний, густий, холодний. (Дніпрова
Чайка) 8. Скоро ходором заходить щирим злотом кута брама
лісу, залісу, узлісся і розтане благовість. (В. Стус) 9. Не-
наче човен в синім морі, то виринав, то потопав. (Т. Шев-
ченко) 10. — Бідна, бідна, бідна! — приговорює він.— На,
моя маленька, на, на, на! (І. Франко) 11. Люди мучились,
як в пеклі, пан втішався, мов у раю. (Леся Українка)
`` Робота з картками. 3 6 6 Відповідь
Картка 1: 1Г, 2В, 3Д, 4Е, 5А, 6Б.
`` Робота з текстом. 3
Картка 2: 1А, 2В, 3Г, 4Е, 5Б, 6Д.
Завдання 1 розміщено в електронному додатку. Картка 3: 1Г, 2В, 3А, 4Д, 5Б, 6Е.
2. Прочитайте уривок із п’єси М. Куліша «Мина Мазайло». Дай- Картка 4: 1А, 2В, 3Б, 4Г, 5Е, 6Д.
те комунікативну характеристику особистості Мокія Мазайла.
Визначте виражально-зображувальну роль порівнянь і повто-
рів у тексті.
М о к і й: Серйозно, Улю. Рідня — а нема до кого слова
промовити, тим паче українського. Слухати не хочуть. (До
дверей.) Так ні! Буду на зло, на досаду декламувати укра-
їнське слово. (До Улі.) Не розуміють його краси, а з моєї
самотності сміються. Отак і живу, самотію, як місяць над
глухим степом, як верства в хуртовину. (До дверей.) Буду
співати, кричати під дверима отут, буду танцювати, свисті-
ти!.. (До Улі.) Як одлюдник в пустелі, як копійка у старця,
як мізинець у каліки, як…
Ул я (захвилювалась): Серйозно?
М о к і й: Серйозно! Скоро вже і я скажу за словом по-
етовим: «Сиди один в холодній хаті, нема з ким тихо роз- 7 Персоналія
мовляти, ані порадитись. Нема, анікогісінько нема…» А як
Віктор Михайлович Глушков (1923–
хочеться знайти собі такого друга, теплого, щирого, щоб до
1982) — український радянський вче-
нього можна було промовитись словом із Грінченкового слов- ний, піонер комп’ютерної техніки, автор
ника та й з власного серця… фундаментальних праць у галузі кібер-
3. Знайдіть у тексті риторичні фігури, визначте їх вид. Доповніть нетики, математики й обчислювальної
текст тропами та риторичними фігурами. техніки, ініціатор і організатор реаліза-
Успішні люди України й світу: ції науково-дослідних програм створен-
Віктор Глушков  7 ня проблемно-орієнтованих програмно-
технічних комплексів для інформатизації,
За ним стежили всі: й іноземна розвідка, й КДБ. Перші комп’ютеризації й автоматизації госпо-
намагалися вивідати хоч якісь деталі його розробок, другі — дарської та оборонної діяльності країни.
стежили, щоб на вченого не здійснили замах. Глушков ч ­ асто Засновник наукової школи кібернетики.

25
 Словничок подорожував, а його смерть могла в одну мить сповільнити
Кібернетика (із грец. букв. «мистецтво технічний прогрес цілої імперії.
управління») — наука про загальні прин- В той час, як Глушков тільки здобував вищу освіту, тер-
ципи керування в комплексі складними мін «кібернетика» мав абсолютно негативне забарвлення,
(множинними) системами різної приро- мовляв, це наука гнилого буржуазного світу, що намагаєть-
ди походження (наприклад, у технічних, ся перетворити людину на додаток до машини. Як тільки
біологічних, соціальних та ін.). Інше зна- Кремль швидко змінить риторику після скинених на Хіро-
чення — науки (чи мистецтво) керування сіму та Нагасакі ядерних бомб, Штати разюче переганяють
(управління) складними системами різної їх у технічних розробках. Потрібно було негайно створити
природи походження на основі знань, що програмне забезпечення для підводних човнів, розрахунку
сформовані на зворотних зв’язках. траєкторії руху ракет і ворожих літаків.
За визначенням Глушкова — наука
Віктор Михайлович Глушков — видатний учений у га-
про загальні закони одержання, зберіган-
лузі кібернетики, обчислювальної техніки та її застосуван-
ня, передавання й перетворення інфор-
мації в складних системах управління. ня, з його іменем пов’язаний розквіт цих напрямів науки
в Україні. Він сприймав кібернетику як науку про управ-
ління з використанням обчислювальної техніки, засобів ко-
мунікації та математичних методів опрацювання в реаль-

ному масштабі часу великих масивів інформації довільної
 фізичної форми й змісту. Таке розуміння кібернетики бу-
 ло визначальним у його власній науковій творчості і стало
стрижнем діяльності колективу створеного за його ініціати-
 вою Інституту кібернетики.
 У 1964 році, сорокарічним, Віктор Михайлович став од-

ним із наймолодших у країні академіків. І — ризикну ска-
зати — одним із найдіяльніших.
 В Україні, як і в багатьох куточках світу, живе добра
 пам’ять про талановитого вченого.
В. Глушков виростав у місті Шахти, на пограниччі Укра-

їни і Росії, а отже, в українсько-російському середовищі. Як
 розповідає його донька Ольга, мав українське коріння. Дуже
 любив українську пісню — це пам’ятають усі, хто його знав.
Тоді, під час становлення інституту, кожен успіх відзначали
 як загальний тріумф, усеінститутське свято, й жодного ра-
 зу не обходилося без знаменитих «Двох кольорів». Заводив
 пісню саме Віктор Михайлович. Чи не бачилася йому влас-
на доля в цих двох кольорах?
 Мені доводилося бачити Віктора Михайловича в різ-
 них непростих ситуаціях, які виникали в процесі розроб-
ки проектів чи програм розвитку досліджень певних нау-

кових напрямів. Траплялося, що я (чи хтось із його учнів
 або колег) не погоджувався з ним. На це нелегко було зва-
 житися через його великий авторитет. Та мушу визнати:
Глушков умів слухати, чути іншу думку і приставати на

неї, якщо вважав її переконливою, бо завжди керувався
 інтересами науки.
 Шлях, обраний ученим, мета, яку він перед собою ста-
вив, вимагали самовідданої праці, майже зовсім не зали-
 шаючи часу ні на що інше. Валентина Михайлівна, вірний
 друг зі студентської лави і дружина, усіляко підтримува-

ла чоловіка. Відмовилася, на подив колег, будувати влас-
ну наукову кар’єру, дбала про дім і дітей, Олю і Вірочку.
 У нього ж справді було сутужно із часом, та й не могло бу-
 ти інакше, бо хоч би скільки того часу було, його творчі за-

26
думи сягали надто далеко. І все ж, поза всім цим, лишалося 
в його серці, у його житті місце, яке належало тільки сім’ї

і де душа його розкошувала. Такі речі невидимі сторонньо-
му оку… Лише зрідка, з випадку відкривається глибина по- 
чуттів, уразливість людини. 
Перед тим як Віктор Михайлович востаннє від’їжджав
із Києва до Москви, у «кремлівську» лікарню, ми бачили- 
ся в лікарні у Феофанії. Я чекав, що він зазвичай розпиту- 
ватиме про інститутські справи, даватиме настанови. А він 
несподівано, якось дуже довірливо заговорив про своїх до-
ньок, про їхню долю. Неначе знав, що до Києва вже не по- 
вернеться. 
Життєвий шлях В. Глушкова — це справжній подвиг

ученого в ім’я науки. Він пішов із життя занадто рано, у січ-
ні 1982-го. Лишилася Робота. Лишилася створена ним міцна 
школа теоретичної кібернетики. Від неї пішли інші наукові 
школи — теорії оптимізації та системного аналізу, теорії ма-

тематичного моделювання та програмування, комп’ютерної
та обчислювальної математики, теорії збереження та захис- 
ту інформації в системах, обчислювальної та комп’ютерної 
техніки, теорії управління та побудови телекомунікаційних
мереж,— які відіграють важливу роль у розвитку сучасної 
інформатики. 
Лишилися учні, які добре засвоїли уроки Вчителя та які

є перевіреними на надійність впродовж років спільної пра-
ці. (За І. Сергієнком) 

`` Творча робота. 
Напишіть невеликий допис на тему: «Духмяна шипшина». Об- 
ґрунтуйте використання в ньому тропів. 

IV. Домашнє завдання

1. Вивчити теоретичний матеріал уроку. 
2. Написати есе на тему: «Здоровий спосіб життя: мрія чи
реальність?». Використати риторичні фігури. 

V. Підсумки уроків 
`` Завдання учням. 
Чим тропи відрізняються від риторичних фігур? Назвіть рито-
ричні фігури, дайте їх визначення, наведіть приклади.
`` Робота з афоризмом.
Оцініть свою роботу й загальне враження від уроків афориз-
мом. 6 6 Зразки афоризмів
Будемо трудитися, тому що праця —
це батько задоволення. (Стендаль)
Ті, хто опинився на вершині, не з не-
ба туди впали! (М. Уошлінґ)
Якщо ви об’єднаєте свої думки з дум-
ками інших людей, то ваш розум поро-
дить такі думки, яких у вас ніколи ще не
бувало. (Дж. Максвел)

27
У рок № 8
Структура уроку
I. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Бесіда.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
­Мотивація навчання
Запитання учням.
III. Основний зміст уроку
1. Слово вчителя.
2. Творча робота.
3. Читання й обговорення висловлень.
­Редагування написаного. Оцінювання.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Завдання учням.
2. Заповнення картки самооцінювання.
Формуємо компетентності
Ключові: уміння вчитися впродовж життя
(планування й організація власної навчальної
діяльності; здійснення самооцінювання резуль-
татів власної діяльності, рефлексії); соціальна
та громадянська компетентності (аргументова-
не і грамотне висловлювання власної думки).
Предметні: застосування знань про тропи та
риторичні фігури; формування вміння визна-
чати засоби художньої виразності.
1 Персоналія
Джекі Чан (1954) — гонконзький, ки-
тайський та американський кіноактор,
режисер, продюсер, каскадер, сцена-
рист і співак.
28
Написання висловлень із використанням
тропів і риторичних фігур
Мета: пригадати й закріпити вміння учнів писати висловлення з використанням тропів
і риторичних фігур; збагачувати словниковий запас; розвивати мислення, мовлення,
увагу учнів; відпрацьовувати вміння чітко й послідовно викладати думки; застосо-
вувати в роботі знання з літератури, історії, життя; виховувати вміння об’єктивно
оцінювати свою роботу; прагнення досягати успіхів.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
Основні терміни: тропи, риторичні фігури.
Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.
Хід уроку
Якщо ви хочете домогтися успіху,
уникайте шести вад: сонливості, ліні,
страху, гніву, ледарства і нерішучості.
Джекі Чан 1
I. Актуалізація опорних знань
`` Перевірка домашнього завдання.
`` Бесіда.
— Що ми називаємо тропами? Наведіть приклади.
— Які ви знаєте риторичні фігури? Наведіть приклад
риторичного звертання та риторичного питання.
— Прочитайте епіграф до уроку. Чи згодні ви з Дже-
кі Чаном?
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Запитання учням.
— Валерій Лобановський, Микола Леонтович, Білл
Гейтс, Джоан Роулінг… Чи відомі вам ці імена? Чому саме
цих людей називають успішними?
— Хто вони такі, успішні люди?
III. Основний зміст уроку
`` Слово вчителя.
Власне висловлення — це твір-роздум щодо певного
проб­лемного, суперечливого, актуального питання (пробле-
ми), це думка кожного з вас, аргументована, підкріплена
прикладами послідовна відповідь. Сьогодні мова піде про
успішних людей. Що робили люди, які досягли успіху? Чи
був у них якийсь секрет? Чи, можливо, їм просто всміхну-
лась доля? Мабуть, і те, і інше. Але точно можна сказати,
що успішні люди все ж таки мають певну схему власних дій.
І все починається з їхніх звичок та особистих рис.
`` Творча робота.
Напишіть висловлення про те, як стати успішним, використай-
те в тексті тропи й фігури.
Зразок відповіді
Як стати успішним?
Чи ви замислювались коли-небудь, що робить успішних лю-
дей успішними? Не раз звичайні й прості люди досягали вер-
шин. Не завжди успіх приходив зразу, іноді кар’єра починала-
ся з невдач. Вони багато разів помилялись, але не здавалися!
Ми іноді чуємо про раптовий успіх, який насправді є повною
ілюзією. Повірте, ці люди вклали більше часу, енергії та зу-
силь у тренування та вдосконалення навичок, ніж ви може-
те собі уявити!
Чого тільки варта історія Стіва Джобса 2 ! Майбутній аме-
риканський підприємець і винахідник починав із гаража, не
мав вищої освіти — і став керівником чи не найвідомішої кор-
порації світу! Про Волта Діснея 2 знають і дорослі і діти. Але
шлях до успіху і слави для відомого американця виявився до-
сить тернистим. Спочатку його ідея з Міккі Маусом була від-
кинута студією MGM. Співробітники цієї студії вважали: миша
на екрані не сподобалася б жіночій аудиторії, а «Троє поросят»
були дуже банальними й містили всього чотири персонажі. Але
Волт Дісней продовжував працювати, і створена ним студія ста-
ла провідною! То в чому ж секрет успіху відомих особистостей
і чи обмежується він удачею і талантом?
Челсі Дінсмор, співзасновниця відомого проекту «Lіve Your
Legend», наголошує: «Найпростіше — сказати, що вони (успіш-
ні люди) є просто надзвичайними людьми. Але я не думаю, що
хоч хто-небудь із відомих лідерів насправді мав особливу нави-
чку чи рису характеру, недоступну кожному з нас…»
Отже, щоб стати успішною людиною, треба постійно вчи-
тись і розвиватись. «Якщо ви не зростаєте — ви помира-
єте!» — говорить Челсі. Треба постійно годувати свій ро-
зум, тіло та душу! І це не значить перегляд Фейсбуку чи
зависання перед телевізором, які не мають нічого спільно-
го з навчанням. Ви повинні наповнювати свій розум чи-
мось надзвичайним, щоб стати надзвичайним! Щодня чи-
тайте! Використовуйте 30 хвилин кожного дня, займаючись
тим, що дозволить вам розвиватися. Це набагато легше зараз,
ніж будь-коли. Якщо не маєте часу читати, слухайте ТЕД-
промови, аудіокниги тощо.
Чи мали успішні люди підтримку, бо це ж так природно
для людей — потребувати підбадьорення чи поштовху? Роди-
на, друзі, однодумці — надзвичайно важливі люди! Чи є по-
руч із вами ті, хто завжди допоможе, підтримає? Чи легко було
Стівену Кінгу 2 опублікувати перший свій роман? Дуже важ-
ко: 30 видавництв відмовились це зробити! Як тут не зневіри-
тись і не впасти духом?! І автор… викинув роман! Але д­ ружина
2 Персоналії
Стівен Пол Джобс (1955–2011) —
американський підприємець і винахід-
ник.
Був засновником, членом ради дирек-
торів і CEO (генеральним директором)
корпорації Apple Inc. Наприкінці 1970-х
Джобс зі співзасновником компанії Apple
Стівом Возняком створили один із пер-
ших комерційно успішних персональних
комп’ютерів.
Волт Дісней (1901–1966) — амери-
канський художник-мультиплікатор, кі-
норежисер, актор, сценарист і продю-
сер, засновник компанії «Walt Disney
Productions», яка дотепер перетвори-
лася на медіаімперію «The Walt Disney
Company». Творець першого в історії зву-
кового, першого музичного та першо-
го повнометражного мультфільмів. Зняв
111 фільмів і був продюсером 576 кі-
норобіт. Заслуги Діснея в області кіно-
мистецтва були відзначені 22 преміями
«Оскар» і багатьма іншими нагородами.
Стівен Едвін Кінг (19470 — амери-
канський письменник, автор більш ніж
200 творів, серед яких понад 50 книг-
бестселерів. Було продано більш ніж
350 млн копій його романів та збірок
оповідань. На основі його історій зня-
то низку фільмів, а також намальовані
комікси.













29
 Говорімо й пишімо правильно!
Прикметник вірний і прислівник вір­
но з якогось часу не тільки витискають
з ужитку інші, більш відповідні слова,
а й набирають невластивого їм значення.
В українській класиці й фольклорі цих
слів уживали в далеко вужчому значен-
ні, надаючи їм поняття тільки відданос-
ті: Ой вийди, вийди, дівчино моя вірная.
(Нар. творч.); Без вірного друга великая
туга. (Нар. творч.); Хто вірно кохає, той
часто вітає. (М. Номис)
Якщо у фразі йдеться не про відда-
ність, а про правильність, слушність,
правдивість, треба вдаватись до інших
прикметників і прислівників: А щоб пев-
на була правда,— нехай шлях покаже.
(Т. Шевченко); Землі своєї зелень і бла­
кить любив я серцем і на схилі віку хотів
про це правдиво повістить. (М. Риль-
ський); Не раз, заблудившись, навмання
йшли мандрівники тайгою, намагаючись
знайти правильний напрям. (О. Дончен-
ко); Надія теж не докучала розпитами.
Також відкладала до слушного вільнішо­
го часу. (Я. Баш)
3 Наочність
30
­ тівена вірила в нього, і їй вдалося відновити твір! Зараз Сті‑
С
вен Кінг продав понад 350 мільйонів примірників «Кері» та
більше 50‑ти своїх книг.
Успішні люди є багатими. Але перед ними не стоїть просте
завдання — заробляння грошей! Дійсно успішною людиною мо‑
же стати лише той, хто допомагає іншим своїм талантом. Ба‑
гатими є ті, хто робить для людей більше, ніж для себе. А ви
комусь допомагаєте своїм талантом?
Отже, як ви бачите, успіх не приходить до людей сам по
собі. Сподіваюсь, ви помітили, що успішні люди мали ще силу
волі й багато корисних звичок! Наприклад, годинну або півто‑
рагодинну перерву на… сон! Цієї звички дотримувалися Аль‑
берт Айнштайн, Томас Едісон, Вінстон Черчилль, Джон Кен‑
неді, Рональд Рейган, Джон Рокфеллер. Денні перерви на сон
не тільки підвищують продуктивність, а й розвивають креа‑
тивне мислення. Щоб бути дійсно великою людиною, треба
робити дещо велике. І, звісно, немає кращого часу для цьо‑
го, ніж сьогодні!
`` Читання й обговорення висловлень. Редагування написаного.
Оцінювання.
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Визначити види використаних у власній письмовій ро‑
боті тропів і риторичних фігур, пояснити їхню роль
у ­тексті.
V. Підсумки уроку
`` Завдання учням.
1. Ораторська промова покликана переконати аудиторію, тому
під час вибору засобів виразності мовлення треба керуватися
цією настановою й використовувати тропи з метою приверну-
ти увагу слухачів. Наведіть декілька прикладів.
2. Назвіть декілька найбільш уживаних загальномовних метафор,
які ми використовуємо в повсякденному мовленні.
`` Заповнення картки самооцінювання. 3
Картка самооцінювання
Бали
Вид самооцінювання
1–2
Я працював(ла) творчо
Я висловлював(ла) свою думку
Я відповідав(ла) на питання правильно
Я був(ла) активним(ою)
Я запам’ятав(ла) нову інформацію
Я зробив(ла) всі необхідні записи
Всього
У рок № 9 Прикметник. Відмінкові закінчення
прикметників. Вищий і найвищий ступені
порівняння прикметників

Структура уроку Мета: повторити відомості про прикметник, розглянути поняття про ступені порівнян-
I. Актуалізація опорних знань ня якісних прикметників, їх творення з точки зору стилістики; формувати вміння
1. Перевірка домашнього завдання. розпізнавати ступені порівняння прикметників, правильно вживати їх у мовлен-
2. Бліцопитування. ні, вдосконалювати культуру усного й писемного мовлення; виховувати загально-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. людські цінності.
­Мотивація навчання Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
Вступне слово вчителя. Основні терміни: прикметник, ступені порівняння прикметників, стилістика.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате- Тип уроку: комбінований.
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Робота з таблицею.
3. Розподільний диктант.
4. Морфологічний практикум.
5. Творча робота.
6. Теоретичний тренінг.
7. Слово вчителя (продовження).
8. Теоретичний тренінг.
9. Робота з картками.
10. Редагування.
11. Орфографічний практикум.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Завдання учням.
2. Бесіда.
3. Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
Формуємо компетентності
`` Перевірка домашнього завдання.
Ключові: математична компетентність (розви-
`` Бліцопитування. ток абстрактного мислення; прагнення вислов-
— Яка частина мови називається прикметником? Які люватися точно, логічно та послідовно; визна-
морфологічні ознаки має прикметник? Як узгоджується чення мети навчальної діяльності та способів
з іменником? її досягнення); уміння вчитися впродовж жит-
— На які групи за значенням поділяються прикметники? тя (прагнення використовувати українську мо-
— Які особливості якісних прикметників? На які питан- ву в різних життєвих ситуаціях; планування
ня вони відповідають? Наведіть приклади. й організація власної навчальної діяльності);
— Що таке відносні прикметники? На які питання во- обізнаність і самовираження у сфері культури
ни відповідають? У чому їх особливість? Наведіть приклади. (використання української мови як державної
— Що таке присвійні прикметники? На які питання во- для духовного, культурного й національного
ни відповідають? У чому їх особливість? Наведіть приклади. самовияву; дотримання норм української лі-
— Які прикметники утворюють форми ступенів порів- тературної мови та мовленнєвого етикету, що
няння? є виявом загальної культури людини).
— Як утворюється проста форма прикметників вищого Предметні: формування вмінь відрізняти від-
й найвищого ступенів порівняння? мінникові форми прикметників, форми ступе-
— Як утворюється складена форма вищого й найвищо- нів порівняння.
го ступенів порівняння?

31
 Говорімо й пишімо правильно! — Які якісні прикметники не утворюють ступенів по-
Уникайте вживання суржикових форм. рівняння? Чому?
— Які прикметники належать до твердої та м’якої груп?
Суржик Українською мовою Наведіть приклади.
учбовий процес навчальний процес — Як відмінюються прикметники твердої й м’якої груп?
учбовий центр навчальний центр — До якої групи належать прикметники на -лиций? На-
на самому на найвищому рівні ведіть приклади. Назвіть особливості відмінювання прикмет-
високому рівні ників на -лиций.
слідуюче питання наступне питання
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Вступне слово вчителя.
Яка різниця між словами дружний і дружній? Поясніть
їх лексичне значення, провідміняйте слова усно. На що тре-
ба звертати увагу при відмінюванні цих слів?

III. Сприйняття й засвоєння навчального

матеріалу
`` Слово вчителя.
Прикметники мають форми роду (чоловічого (ч. р.), жі-
ночого (ж. р.), середнього (с. р.)) й числа (однина (одн.),
множина (мн.)) та змінюються за відмінками. За лексичним
значенням і морфологічними та словотвірними особливостя-
ми прикметники поділяються на три групи: якісні, відносні,
присвійні. В основі поділу прикметників на розряди покла-
дено принцип постійної (відносної) ознаки. Відносна (змін-
на) ознака може бути виражена більшою або меншою мірою,
постійна не має такої властивості.
За характером кінцевого приголосного основи та відмін-
кових закінчень прикметники поділяються на дві групи —
тверду й м’яку. Досить запам’ятати відмінювання прикмет-
ників зелений, синій і за цим зразком відмінювати інші
прикметники.
`` Робота з таблицею.
1 Наочність Користуючись таблицею 1 , усно провідмінюйте слова мате-
ринський, материн. Які особливості відмінювання ви помітили?
`` Розподільний диктант.
Запишіть прикметники твердої й м’якої груп у дві колонки.
Олексіїв, подорожній, величний, майстерний, літній,
сторонній, молодий, середній, присутній, батьків, Вікторі-
їн, мужній, задній, певен, жив, ясен, ближній, колишній,
житній, художній, телячий, будній, давній, працьовитий,
2 Матеріали для учнів сизий; пшеничні, земляні, смішні, босі, вчорашні, голі, ві-
рні, рідні, заячі, майбутні, сухі, незабутні, далекі, зоряні,
могутні, веселі, братні, брудні, заможні.
`` Морфологічний практикум. 2
1. Користуючись поданими таблицями 1 , провідміняйте при-
кметники навчальний, освітній, довгошиїй, невістчин, жовто-
гарячий, білолиций. Поясніть правопис відмінкових закінчень.

32
 2. Подані словосполучення поставте в родовому й орудному від-
мінках однини. Поясніть правопис відмінкових закінчень при-
кметників та іменників.
Висока круча, ближня дача, свіжа їжа, родюча вишня,
барвиста парча, овеча вдача, руда миша, вужча межа, гаря-
ча каша, широка площа, розкішна черешня, лагідна теща,
заяча душа, ведмежа послуга, пахуча груша, теляча покір-
ність, вовча паща.
`` Творча робота. 1
Складіть усну розповідь про родину друга (подруги). Викорис-
тайте у висловленні присвійні прикметники. За потреби ско-
ристайтесь довідкою. 3 3
`` Теоретичний тренінг.
Пригадайте творення форм вищого і найвищого ступенів при-
кметників. Користуючись таблицею 1 , складіть лінгвістичну
розповідь.
`` Слово вчителя (продовження).
Краще вживати органічніші для української мови синте-
тичні форми вищого і найвищого ступенів порівняння при-
кметників: довершеніший, простіший, найдорожчий, най-
кращий, найхолодніший, найвірогідніший.
Також треба пам’ятати, що не всі якісні прикметники
утворюють ступені порівняння. Це залежить від специфіки
значення та структури основи. Не мають ступенів порівнян-
ня прикметники, які виражають:
— абсолютну ознаку: порожній, мертвий, глухий, слі-
пий тощо;
— масть тварин: чалий, гнідий, буланий, зозулястий,
вороний тощо;
— неповний вияв ознаки: темнуватий, синюватий, бі-
лявий, золотавий, зеленавий тощо;
— ознаку предметів на основі кольорової схожості до ін-
ших предметів: кремовий, апельсиновий, бузковий, фісташ-
ковий, шоколадний тощо;
— мають у своїй структурі префікси пре-, ультра-, ар-
хі-, без-, над-, за-, не-: прегарний, ультрамодний, архіважли-
вий, безсоромний, надважкий, заширокий, недобрий тощо;
— прикметники із суфіксом здрібнілості або згрубілос-
ті: темненький, синенький, старезний, довжелезний, тов-
стенний тощо;
— недосяжну ознаку: нездоланний, незрівнянний, не-
скінченний тощо;
— складні прикметники: темно-синій, жовтогарячий
тощо;
— незмінювані прикметники іншомовного походження:
бордо, беж тощо.
Порушення правил творення форм ступенів порівняння
та норм їх уживання призводить до зниження рівня куль-
тури мовлення.
Говорімо й пишімо правильно!
Для ділового стилю нормативним
є закінчення -ому в М. в. однини для
прикметників у формі чоловічого та се-
реднього роду: на білому (тлі), у держав-
ному (документі), в ефективному (методі).
Довідка
Мамина, матусина, бабусин, тітчин, Ан-
дріїв, батьків, сестрин, братів, дідусів, Ми-
колин, Маріїна, дядьків, Тетянин, вчитель-
чин, сусідів.
Говорімо й пишімо правильно!
Найтиповішими помилками щодо тво-
рення та застосування форм ступенів по-
рівняння є:
— заміна найвищого ступеня порів-
няння вищим: кращі люди замість най-
кращі люди;
— вживання форм вищого ступеня
порівняння без прийменників від, за чи
сполучника ніж: Він старший мене за-
мість Він старший за мене;
— поєднання простої та складе-
ної форм вищого ступеня: більш (менш)
вужчий, більш (менш) сміливіший замість
більш (менш) вузький, більш (менш)
сміливий;
— використання займенника самий
у невластивому йому значенні: самий до-
рогий замість найдорожчий.
У текстах ділового стилю якісні при-
кметники порівняно з відносними вжи-
вають менше, однак вони часто є ком-
понентами складених найменувань або
термінів: вільне коливання, гнучкий курс,
тверда валюта, нова техніка, великий
попит; форми ступенів порівняння в та-
ких конструкціях утрачають значення по-
рівнювальної ознаки: вищий сорт, вища
школа, старший викладач, молодший на-
уковий співробітник.
33
4 Наочність
5 Матеріали для учнів
Говорімо й пишімо правильно!
Вищий ступінь кількох прикметників
утворюється від інших основ, а саме: до-
брий, хороший — кращий, ліпший; гар-
ний — кращий; поганий — гірший; вели-
кий — більший; малий — менший.
Букву щ пишемо лише у трьох при-
кметниках вищий, кращий, товщий (тов-
стіший).
Буквосполучення жч пишемо у при-
кметниках тяжчий, важчий, нижчий, ближ-
чий, дужчий, вужчий, дорожчий.
6 Відповідь
1Г, 2В, 3В, 4В, 5Г, 6В, 7Г.
34
`` Теоретичний тренінг.
Користуючись поданою таблицею 4 , розкажіть про особли-
вості творення прикметників вищого ступеня порівняння.
`` Робота з картками. 5
`` Редагування. 5
Відредагуйте речення. Запишіть правильний варіант.
1. Я не міг повірити, що сама близька людина могла
так підвести. 2. Кімната після ремонту стала більш затиш-
нішою. 3. Катя знала, що екзамен з фізики все одно бу-
де самим тяжчим. 4. Більш цікавішої книжки годі й шука-
ти. 5. Більш детальніша інформація — під час співбесіди.
6. Хоч зовнішність теж важлива, самим найголовним для
мене є духовна близькість. 7. Дні стали більш коротшими.
8. Вона краща всіх. 9. Квіти — самий приємніший подару-
нок для жінки. 10. Відповідь мого бувшого однокласника
була найбільш змістовнішою. 11. До самого молодшого си-
на Михайлика батьки відносяться більш поблажливіше, ніж
до старших. 12. У нас ціни нижчі базарних.
`` Орфографічний практикум. 5
Спишіть, на місці пропуску ставлячи е(є) чи о(ьо), йо, і пояс-
ніть правопис суфіксів.
Півоні..вий, кварц..вий, торц..вий, чебрец..вий, сто-
рож..вий, яблун..вий, овоч..вий, оранж..вий, вермішел..вий,
грош..вий, ді..вий, кизил..вий, коричн..вий, замш..вий,
марганц..вий, марш..вий, груш..вий, деш..вий, ситц..вий,
черепах..вий, свинц..вий, вол..вий, песц..вий, алич..вий,
парч..вий, раді..вий, бо..вий, квітн..вий, емал..вий, ша-
грен..вий, нул..вий, ясен..вий, промен..вий, ключ..вий,
га..вий, плащ..вий, стал..вий, смуш..вий, вільх..вий, мар-
ганц..вий, плеч..вий.
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Виписати 10 прислів’їв про дружбу, визначити відмін-
ки прикметників, пояснити правопис відмінкових закін-
чень.
V. Підсумки уроку
`` Завдання учням. 5
Виконайте тестові завдання. 6
1. Позначте рядок, у якому всі прикметники є якісними.
А неласкавий, могутній, шкіряний, новаторський
Б мізерний, механічний, мужній, оксамитовий
В рішучий, меланхолійний, молочний, паперовий
Г вузький, гіркий, холодний, стрункий, добрий
2. Позначте рядок, у якому всі прикметники є відносними.
А ведмежі вуха, весняний ранок, кришталева ваза
Б грамотний читач, український правопис, ведмежа по-
слуга
 В золота каблучка, письменницька спілка, батьківські Говорімо й пишімо правильно!
збори Не можна вживати залежних від сту-
Г свіжа газета, срібна ложка, здоровенний парубок пеньованого прикметника слів без при-
3. Позначте рядок, у якому всі прикметники є присвій­ йменників за, від, порівняно з та ін. або
ними. без сполучника ніж (аніж):
А шоферове посвідчення, материнське слово, козяче мо- Неправильно Правильно
локо
добріший добріший за (від) нього
Б слюсарів інструмент, батькова рушниця, лебедина
нього добріший порівняно з ним
пісня
В бабусин дім, татова порада, Грінченків словник добріший, ніж він
Г генералова дочка, батьківський погляд, вишневе ва- розумніша розумніша за всіх
рення всіх розумніша від усіх
4. Позначте рядок, у якому правильно утворено складену
розумніша, ніж усі
форму вищого ступеня порівняння всіх прикметників.
А більш сиропний, більш вищий, найбільш агресивний мова, мило­ мова, милозвучніша за інші (від)
звучніша інших
Б менш сирий, більш селянський, більш серйозний
­інших мова, милозвучніша порівняно
В менш чутливий, більш вдалий, більш доступний
Г менш елегантний, більш-менш ситий, менш жадіб- з іншими
ний брат старший брат старший за сестру (від се-
5. Позначте рядок, у якому всі прикметники стоять у фор- сестри стри)
мі найвищого ступеня порівняння. брат старший порівняно із се-
А гарніший, більш голосний, біліший строю
Б більш легкий, менш вдалий, більш творчий брат старший, ніж сестра
В довжелезний, найбільш веселий, щонайтемніший брат старший проти сестри
Г найкращий, щонайпрекрасніший, найбільш міцний
6. Позначте рядок, у якому всі прикметники правильно
утворюють форми ступенів порівняння прикметників.
А щонайменший, якнайбільший, щонайлютіший за всіх
Б більш тепліший, триваліший, сумлінніший
В більш рішучий, найкоротший, щонайдовший
Г довжелезніший, найбільш привітний, модніший 
7. Позначте рядок, у якому всі прикметники утворюють

форми ступенів порівняння.
А здоровенний, дитячий, вигідний 
Б щедрий, кругленький, смачний 
В широкий, смачний, гнідий
Г красивий, ніжний, яскравий 

`` Бесіда.
— Які прикметники належать до твердої, а які — до 
м’якої групи? 
— Які особливості відмінювання цих груп?
— Як відмінюються прикметники на -лиций? 

`` Інтерактивна вправа «Мікрофон».
— На сьогоднішньому уроці я вивчив(ла)… 







35
У рок № 10
Структура уроку
I. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Завдання учням.
3. Робота з текстом.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
­Мотивація навчання
Завдання учням.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате-
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Робота з картками.
3. Тренувальні вправи.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Бесіда.
2. Заповнення картки самооцінки.
Формуємо компетентності
Ключові: математична компетентність (праг-
нення висловлюватися точно, логічно та по-
слідовно); уміння вчитися впродовж життя
(планування й організація власної навчальної
діяльності; здійснення самооцінювання резуль-
татів власної діяльності, рефлексії).
Предметні: доречне й правильне використан-
ня прикметникових суфіксів і префіксів зі зна-
ченням суб’єктивної оцінки та прислівників зі
значенням різних ступенів ознаки з прикмет-
никами відповідно до комунікативного завдан-
ня та ситуації спілкування; сприйняття, розу-
міння й аналіз інформації державною мовою.
1 Матеріали для учнів
36
Синонімічні способи вираження
різного ступеня ознаки, використання
прислівників міри та ступеню, уживання
прикметникових суфіксів і префіксів зі
значенням суб’єктивної оцінки
Мета: ознайомити учнів із синонімічними способами вираження різного ступеня озна-
ки, використанням прислівників дуже, вельми, занадто, мало, вкрай, зовсім, осо-
бливо, трохи, дещо, злегка та ін., уживанням прикметникових суфіксів і префіксів
зі значенням суб’єктивної оцінки (величезний, манюсінький, тонкуватий, завели-
кий, старенький, предобрий); збагачувати словниковий запас, розвивати усне мов-
лення, виховувати почуття патріотизму.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
Основні терміни: прикметникові суфікси й префікси зі значенням суб’єктивної оцінки.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
`` Перевірка домашнього завдання.
`` Завдання учням. 1
Визначте розряди прикметників у поданих словосполученнях.
Відповідь обґрунтуйте.
Золотий годинник — золота душа; срібний голос — сріб-
ний келих; лебединий пух — лебедина пісня.
`` Робота з текстом. 1
Завдання розміщено в електронному додатку.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Завдання учням.
1. Прочитайте речення, поясніть способи вираження різного сту-
пеня ознаки у виділених фрагментах. Чи мають вони значен-
ня суб’єктивної оцінки? 1
1. Допомога, яка вкрай необхідна! (З газети) 2. Коли
ми купалися, Франц Кеммеріх ставав зовсім малий і то-
ненький, наче дитина. (Е. М. Ремарк) 3. Нитка дещо гру-
ба, але після прання стає м’якшою. (З газети)
2. Користуючись опорною схемою 2 , розкажіть про ступені по-
рівняння прикметників. Наведіть власні приклади.
 + що, як 2 Наочність
щонайчистіший, якнайчистіший
+ ш, іш + най + ш, іш
чистий — чистіший чистий — найчистіший

Вищий Ступені порівняння Найвищий

+ більш, менш + найбільш, найменш

більш чистий, найбільш чистий,
менш чистий найменш чистий

III. Сприйняття й засвоєння навчального

матеріалу
`` Слово вчителя.
Збільшена кількість ознаки, передана прикметником,
означає порівняно з уявно прийнятим еталоном вищий сту-
пінь її концентрації в предметі. Процес кількісної видозмі-
Це цікаво!
ни ознаки відбувається у сфері суфіксального та префік-
сального словотвору, де суфікси й префікси, приєднуючись Іноді об’єктивна кількість ознаки, ви-
ражена прикметником, стосується не
до прикметників помірного ступеня якості, виконують роль
всього предмета, а лише його якоїсь
прислівників дуже, трохи, вельми, занадто, мало, вкрай,
частини, що виділяється збільшеними
зовсім, особливо: широченний — дуже широкий, хитрю- розмірами: губатий — з великими губа-
чий — дуже хитрий, злющий — дуже злий, завеликий — ми; крисастий — який має широкі кри-
більший, ніж зазвичай потрібно; задовгий — трохи довгий; си; м’ясистий — який має багато м’яса.
довший, ніж зазвичай потрібно. Незначне збільшення ознаки пред-
Також семантико-граматичне значення вносять у струк- мета передає префікс за- у складі по-
туру слова суфікси -енн-, -езн-, -уч-(-юч-), -ущ-, -ач-(-яч-): висо- хідних основ якісних прикметників, які
ченний, страшенний, товстенний, глибочезний, важчезний, здебільшого орієнтовані на відтворення
широчезний, довжелезний, холоднючий, худючий, жирнючий, об’ємних величин: заширокий — трохи
хитрющий, жирнющий, багатющий, добрячий. широкий; ширший, ніж потрібно, анало-
Надмірну кількість ознаки існуючих у природі об’єктів гічно задовгий, завеликий, завузький, за-
короткий, залегкий.
відтворює ряд прикметникових форм, складовою частиною
яких є префікси над-, архі-, гіпер-, екстра-, супер-, ультра-,
про-. У похідних прикметниках вони формують значен-
ня «занадто», «надмірно», «надзвичайно», яке в конкрет-
них мовних одиницях виявляє себе в кількісному наростан-
ні ознаки. Префікс пре- граматичного значення надмірної
кількості не має, його функція тотожна функції суфіксів
-енн-, -езн-/-елезн-, -уч-, -ущ-. Прикметники з префіксом над-
є мовним засобом передачі ознаки предметів, яку вони ма-
ють в занадто великій, надмірній кількості, семантично цей
формант співвідносний із прислівником надмірно: надвисо-
кий — надмірно високий, аналогічно надглибокий, надпо- Говорімо й пишімо правильно!
тужний, наддовгий, надчистий. Слово вірний в українській мові озна-
Кількісний вияв ознаки предмета дістає своєрідну ква- чає незрадливий. А як же тоді з висло-
ліфікацію в групах прикметників, утворених за допомо- вом копія вірна?
гою суфіксів -еньк-, -есеньк-/-ісіньк-, -усіньк-. У структуру Цей вислів перенесено з російської
змісту похідної назви ці суфікси вносять значення здріб- мови, як і багато інших канцеляризмів.
нілості. Замість нього потрібно використовувати
з оригіналом згідно або копія правильна.
`` Робота з картками. 1 (О. Пономарів)

37
3 Матеріали для учнів
4 Орієнтовна відповідь
На Говерлу
Бракує слів, аби описати всю красу
і велич українських Карпат… Вони не-
ймовірно вражаючі, неосяжні. Мені до-
велося познайомитись із ними ближче
в туристичному поході. Сама я родом із
Черкащини, у дитинстві милувалась ши-
роченними степами та наймогутнішою
річкою України — Дніпром… А там,
у серці гір, я пізнала найдивовижнішу
красу, яка за віки зачарувала не одну
людину.
Наша мандрівка була дуже складною
та надто цікавою, а метою було знайти
Манявський водоспад. Пройшовши де-
сятки кілометрів, ми виконали завдан-
ня і милувались природою гірського
краю. У визначений час дістались до во-
доспаду. Ось там мені дійсно перехопи-
ло подих… Серед мільйона вузесеньких
стежок, що пролягають через підйоми
й спуски, стежки й мілководні річки, є та
одна, що веде до нього, до того дива
природи, захованого могутніми горами-
велетнями від стороннього ока. Незважа-
ючи на прохолодне весняне повітря, ми
не відмовили собі в задоволенні занури-
тись у крижану джерельну річку, яка бе-
ре свій початок з гір і несеться руслом
ген-ген далеко.
Цей похід був незабутнім, він відкрив
нам ще одні Карпати — весняні, теплі,
привітні, навіть легесенький дощик пер-
шої ночі не залишив поганих спогадів.
Нас завжди супроводжувала або містич-
на тиша, або милозвучний спів птахів,
що створювало легку атмосферу для важ-
кої дороги.
Карпати неможливо забути, у них не
можна не закохатись, до них хочеться
повертатись знову і знову, пізнавати їх,
відкривати все нові й нові закутки, які
створила природа і ретельно охороняє…
(З Інтернету)
38
`` Тренувальні вправи.
1. Прочитайте статтю довідника. Випишіть прикметники зі зна-
ченням суб’єктивної оцінки якості предмета. Використайте ці
прикметники у власних реченнях (5–7). 3
Прикметники зі значенням
суб’єктивної оцінки якості предмета
Суть прикметників зі значенням суб’єктивної оцінки
якості предмета, на думку М. І. Фурдуй, полягає в тому,
що ними передається не тільки ознака предмета за мірою чи
ступенем інтенсивності її, а й виразне емоційне нашаруван-
ня, суб’єктивне ставлення до предмета розмови, суб’єктивна
оцінка його. Форми суб’єктивної оцінки якості в українській
мові творяться за допомогою суфіксів -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-,
-юсіньк-: босенький, голенький, чемненький, чистенький, чис-
тісінький, любесенький, малюсінький та ін. Не утворюють-
ся форми суб’єктивної оцінки від прикметників, що ма-
ють книжний характер: автобіографічний, рентабельний,
винятковий, непохитний, основний, зразковий, пізнаваль-
ний тощо.
Прикметники у формах суб’єктивної оцінки нерідко вжи-
ваються в ролі постійних епітетів у різних жанрах народної
поетичної творчості (коник вороненький, козак молоденький,
голуб сизенький, вітер буйнесенький) та входять до складу
сталих словосполучень (цілісінький день, чистісінька прав-
да, звичайнісінька брехня).
2. Складіть розповідь про враження від цікавої мандрівки (екс-
курсії), використайте прикметники вищого та найвищого сту-
пенів порівняння, а також прикметники у формах суб’єктивної
оцінки. 4
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Скласти діалог у розмовному стилі з використанням при-
кметників, що містять суб’єктивну оцінку обговорюваних
об’єктів.
V. Підсумки уроку
`` Бесіда.
— Які ви знаєте способи різного виявлення ознаки?
— Які прикметникові суфікси й префікси мають значен-
ня суб’єктивної оцінки? Наведіть приклади.
`` Заповнення картки самооцінки.
У рок № 11
Структура уроку
Усний переказ тексту художнього стилю

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про особливості художнього стилю

I. Актуалізація опорних знань мовлення; удосконалювати вміння й навички усно переказувати прослуханий текст
Перевірка домашнього завдання. художнього стилю мовлення за самостійно складеним планом; розвивати кому-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. нікативно-мовленнєві вміння, критичне мислення, пам’ять; виховувати в школя-
­Мотивація навчання рів глибоку повагу до Т. Шевченка, бажання осягнути його геніальність і важли-
Бесіда. ву роль в історії України.
III. Основний зміст уроку Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
1. Читання тексту переказу (учитель). Основні терміни: переказ.
2. Бесіда. Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.
3. Складання плану.
4. Словникова робота.
5. Робота над засобами художньої виразнос-
ті.
6. Повторне читання тексту (учитель).
7. Усне переказування (колективне, індиві-
дуальне).
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
Заповнення контрольних листів.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

Формуємо компетентності
`` Перевірка домашнього завдання.
Ключові: математична компетентність (праг-
нення висловлюватися точно, логічно та по-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. слідовно); уміння вчитися впродовж життя
Мотивація навчання (постійне поповнення власного словникового
`` Бесіда. запасу; здійснення взаємооцінювання резуль-
татів діяльності, рефлексії).
— Що таке переказ?
— Які ви знаєте види переказів? Предметні: розвивати уміння правильно фор-
— Назвіть особливості роботи над стислим переказом? мулювати думку, виділяти головне, переказу-
— Які стилі мовлення ви знаєте? Як визначити стиль вати художній текст.
тексту?
— Назвіть характерні особливості художнього стилю.

III. Основний зміст уроку

`` Читання тексту переказу (учитель).
Рядовий третьої роти
Зранку починалася щоденна солдатська муштра.
Після молитви й сніданку роту вивели на плац для го-
ловної солдатської науки — марширування.
Марширували по двоє, по четверо, по вісім чоловік у ше-
рензі…
З першої ж хвилини Шевченко відчув себе в строю без-
порадним. Нові юхтові чоботи ще не облягли його ногу як

39
  слід. Вони були тісні в підйомі, а нога мимоволі згиналася
в коліні, кирпатий носак стирчав угору і порушував струн-

кість шеренги.
 — Гей ти! Вийди-но з строю! — люто загримав рот-
 ний.— Як маршируєш, мерзотнику?! Злинцев! Пристав до
нього дядьку з старих солдат! Хай навчить його марширу-
 вати по-людському.
 Підбіг рум’яний кучерявий унтер, викликав із строю ста-

рого солдата, сусіду Шевченкового по нарах, і сказав Тара-
су Григоровичу:
 — Слухай його і вчися. Добром не навчишся — злом
 примусимо. У нас тут без меду та кренделів.
Кузьмич відвів Шевченка вбік, став поруч із ним і, спира-

ючись на ліву п’ятку, з дивною, як на його вік, легкістю ви-
 кинув праву ногу вгору, вигнувши ступню пальцями вперед,
 як балерина, і чітко стукнув об землю всією підошвою, потім
так само спритно махнув лівою ногою і зробив другий крок…

Шевченко спробував повторити його рух, але у нього все
 виходило незграбно і вайлувато.
 — Ще один раз! Ще! Ще! — примовляв Кузьмич, кро-
куючи поруч із ним таким же журавлиним кроком.— Та не
 так, не так!..
 Шевченко швидко втомився. Все його єство протестува-
ло проти цього насильства, безглуздого фізичного виснажу-
вання, і цей внутрішній опір несвідомо надавав усім його
рухам незграбної ваговитості.
— Ать-два! Ать-два! — бадьоро вигукував Кузьмич,
а з поета котився піт струмками. Наскрізь промокла його
сорочка, серце калатало в грудях підстреленою ластівкою.
Муштра тривала добрих дві години. Під час п’яти­ хви­
1 Наочність линного перекуру плацом пройшов Долгов з батальйонним
Орієнтовний план командиром майором Мєшковим. Помітивши, що солдати
I. Щоденна солдатська муштра. відпочивають, а один лише Шевченко із своїм «дядькою»
II. Безпорадність в строю. б’ють землю підошвами, Долгов звернув з дороги до них
1. Юхтові чоботи. і потягнув із собою Мєшкова.
2. Лютість ротного. — Зверніть на нього увагу. Це талановитий петербурзь-
3. Гнівні слова унтера Злинцева до
кий поет і художник,— казав він Мєшкову.— Сьогодні він
Шевченка.
4. Внутрішній опір поета проти на-
у неласці, але завтра обставини можуть раптом змінитися,
сильства. і він знов з’явиться у столиці, у вищому світі, і знов про-
5. Кузьмич і Шевченко. гримить або новою книгою, або новою картиною. Ще неві-
III. Долгов і Мєшков на плацу. домо, може, і нам з вами колись доведеться просити його
1. «Це талановитий петербурзький протекції. В Оренбурзі мені казали, що за нього вже клопо-
поет і художник». чуться дуже впливові і дуже високопоставлені особи.
2. Зарозумілий Мєшков звертається Побачивши офіцерів, Кузьмич і Шевченко виструнчи-
до поета. лися…
IV. Передчуття тяжкої долі. Мєшков, ніби міркуючи вголос, протягнув:
— Так ось він який, художник і славетний сочинитель.—
Тоді звернувся до поета: — Генерал Федяєв, людина най-
добрішої душі, писав мені про вас, просив допомогти вам.
Оскільки ви у нас з правом вислуги, то з часом можете ви-
йти в офіцери. Отже, я, з свого боку, намагатимусь виправ-
дати довір’я його превосходительства і зробити з вас хорошо-
го стройовика і зразкового солдата,— додав він, відходячи.

40
 Вражений у саме серце, Шевченко не знайшов у собі си- 2 Матеріали для учнів
ли, щоб відповісти по-солдатському: «Радий старатися, ваш
скобродь».
«Бовдур! Йолоп! — думав він у розпачі.— Адже ж не
міг Федяєв так прямо й написати, щоб він звільнив мене
від муштри, а цей бурбон он як зрозумів… Зажене він ме-
не в труну…»
Тим часом закінчився перепочинок. Знов затріскотіли
барабани. Знов залунав важкий тупіт…
(491 сл.) (За З. Тулуб)
`` Бесіда.
— Що вам відомо про перебування Кобзаря на засланні?
— Що таке солдатська муштра?
— Розкажіть про те, як поводив себе поет на плацу? Чо- 3 Словничок
му його єство протестувало? Муштра — військове навчання, що
— Що говорив Долгов про Т. Шевченка? Як це Долго- ґрунтується на механічній дисципліні
ва характеризує? й несвідомому заучуванні правил вій-
— Що вас насторожило в словах Мєшкова? ськового шикування.
— Чому поет називає майора «бурбоном»? Плац — площа для військових пара-
— Розкажіть про передчуття Кобзаря. дів і стройових занять.
Юхтовий — зроблений з юхти — сор-
`` Складання плану. 1 ту шкіри, одержуваного особливою об-
робкою шкур великої рогатої худоби, ко-
`` Словникова робота. 2
ней, свиней.
1. Прочитайте та запам’ятайте значення слів. 3 Унтер — звання молодшого команд-
2. Доберіть синоніми до слів. 4 ного складу із солдат в царській росій-
Єство, безпорадний, сказати. ській та деяких сучасних іноземних ар-
міях.
`` Робота над засобами художньої виразності. 2 Нари — настил, поміст або якийсь
Визначте вид засобів виразності. пристрій для спання (переважно
1. Тут без меду та кренделів. 2. Калатало в грудях під- з дерев’яних дощок), що міститься на
стреленою ластівкою. 3. Б’ють землю підошвами. 4. Він певній відстані від підлоги.
у неласці. Прогримить або новою книгою, або новою кар- Крендель — виріб із тіста (звичай-
тиною. 5. Зажене в труну. но здобного), формою схожий на вісімку.
Протекція — заступництво, впливо-
`` Повторне читання тексту (учитель). ва підтримка, прихильність із боку кого-
небудь, що сприяє влаштуванню чиїх-не-
`` Усне переказування (колективне, індивідуальне). будь справ, чиїйсь кар’єрі.
Бурбон — брутальний, зарозумілий,
IV. Домашнє завдання неосвічений правитель.

Повторити теоретичний матеріал.

V. Підсумки уроку
`` Заповнення контрольних листів. 1
Оцініть усні перекази однокласників.
4 Відповідь
Контрольний лист
— Чи підпорядковується висловлення темі та основній Єство: суть, сутність, природа, нутро
(розм.).
думці, комунікативному завданню?
Безпорадний: беззахисний, беззброй-
— Чи дотримано композиції, мовних, стильових особли- ний, безвладний, безсилий, безсильний,
востей та авторського задуму? безпомічний.
— Оцініть висловлення з погляду його змісту, форми, Сказати: говорити, мовити, гримнути,
задуму й мовного оформлення. сичати.

41
У рок № 12 Прислівник. Ступені порівняння

Структура уроку Мета: повторити вивчене учнями про прислівник і ступені порівняння прислівників, удо-
I. Актуалізація опорних знань сконалити навички доцільного їх використання; закріпити навички творення форм
Перевірка домашнього завдання. ступенів порівняння та правопису прислівників; розвивати мовленнєву гнучкість;
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. виховувати інтерес до читання.
­Мотивація навчання Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
Бесіда. Основні терміни: прислівник, ступені порівняння прислівника.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате- Тип уроку: комбінований.
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Опрацювання схеми.
3. Робота з таблицею.
4. Тренувальні вправи.
5. Творчий диктант.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Завдання учням.
2. Бесіда.
3. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».

Хід уроку

Формуємо компетентності I. Актуалізація опорних знань

Ключові: математична компетентність (праг-
нення висловлюватися точно, логічно та послі-
довно); інформаційно-цифрова компетентність
(використання інтернет-ресурсів для отриман-
ня нових знань); уміння вчитися впродовж
життя (постійне поповнення власного слов-
никового запасу; користування різними дже-
релами довідкової інформації (словники, ен-
циклопедії, онлайн-ресурси тощо); здійснення
самооцінювання результатів власної діяльнос-
ті, рефлексії).
Предметні: уміння розрізняти форми ступе-
нів порівняння прислівника, правильно тво-
рити ці форми.
`` Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Бесіда.
— Яку частину мови називаємо прислівником?
— Чи всі прислівники можуть мати ступені порівняння.
Відповідь проілюструйте власними прикладами.
— Утворіть ступені порівняння прислівників вузько, по-
гано, добре. Які труднощі ви відчули при утворенні ступе-
нів порівняння?
III. Сприйняття й засвоєння навчального
матеріалу
`` Слово вчителя.
Прислівник — це незмінна частина мови, що виражає
ознаку дії, стану або ознаку іншої ознаки (надто повільний,
повернути праворуч).
На відміну від інших самостійних частин мови прислів-
ник не змінюється ані за числами, ані за відмінками, не має
він також і ознак роду.

42
 Прислівники мають властиві тільки їм словотворчі су- 1 Наочність
фікси -о, -е (тепло, добре, важче), -и, -ому, -єму (по-братськи,
по-моєму). Означальні прислівники
Для того щоб стилістично, тобто вміло, користуватися
прислівниками (у кожному конкретному випадку, потрібно

звичайно, багато, ледве-ледве,

вдвоє, вкрай, тричі, дуже, над-

(пропав) безвісти, (йшли) гур-

собу дії: спросоння (сказати),

вались) по-батьківськи, (роз-

означальні прислівники спо-

том, (їхали) слідом, (турбу-

кількісно-означальні: вдвічі,

мовляли) втрьох, (зробили)

вдало, добре, гаряче, міцно,
якісно-означальні: розумно,
знати властиву їм семантико-граматичну сутність, своєрід-
ність, зокрема й те, що вони поділяються на групи за зна-

дотла, трохи

по-нашому
ченням.

урочисто
`` Опрацювання схем. 1

`` Робота з таблицею.
Складіть лінгвістичну розповідь про ступені порівняння при-
слівників, користуючись таблицею. 1
Обставинні прислівники
Форми ступенів Ступені порівняння
порівняння Вищий Найвищий

прислівники причини: згарячу, зо-

гою, лісом, шляхом, спіднизу тощо
чі, вчора, завтра, вранці, ранком,

навколо, скрізь, туди, сюди, доро-

тепер, влітку, взимку, зроду-віку,

ку, угорі, праворуч, всюди, зверху,

палу, здуру, знічев’я, зосліпу, спе-

прислівники місця: внизу, здале-

вмисно, наперекір, напоказ тощо

прислівники мети: на зло, на-
прислівники часу: вдень, вно-

донині, колись, віддавна тощо

Проста суфікси -ш-, -іш- + кінцевий прислів- форма вищого ступеня + префікс
никовий суфікс -е: холодно — холодні- най-: холодніше — найхолодніше,
ше, весело — веселіше гірше — найгірше.

ресердя тощо
При додаванні суфікса -ш- можливе Для підсилення можуть вживати-
чергування з буквами жч і щ. У вищо- ся префікси як- і що-: якнайкра-
му ступені прислівників літерами г, ж, ще, щонайсильніше
з перед суфіксом -ш- змінюються на
-жч-, а с + -ш- — на -щ-: високий —
вищий, вузький — вужчий, дорогий —
дорожчий, дужий — дужчий, низь-
кий — нижчий, але: легкий — легший
від іншого кореня: погано — гірше,
багато — більше, гарно — краще,
мало — менше
Складена Слова більш, менш + прислівник: Слова найбільш, найменш + при-
більш популярно, менш вправно слівник: найбільш часто, най-
більш густо

`` Тренувальні вправи. 2 2 Матеріали для учнів

1. Випишіть у дві колонки прислівники у формі вищого та най-
вищого ступенів порівняння. Що вам відомо про види ступе-
нів порівняння та їх творення?
1. Швидше і швидше котилися хвилі, заливали все, роз-
ливались ширше і помалу заспокоювалися. Вони гомоніли
все тихше і тихше, із їх гомону виникала пісня. (Леся Укра-
їнка) 2. В альтанці вони переодяглися. Жучок звелів сво-
го нового бриля нап’ясти якнайглибше, аж на очі. (Д. Бед­
зик) 3. Сонце засяяло яскравіше. Верховіттям дерев пробіг
легенький вітрець, і листя заграло веселіше, затремтіло.
(В. Сухомлинський) 4. Його отець далеко жив, аж під вер-
хом Катрафійовим, щонайменше шість годин дороги на ко-
ні страшенними плаями. (І. Франко) 5. Зірвався [метелик]
і почав кружляти понад лампою, щораз то меншими й мен-
шими кружками: хотів він бачити якнайближче те ясне сон-
це, яким йому здавалась лампа. (Леся Українка) 6. Після
приходу молодих людей в покоях стало веселіше: почалися

43
 Говорімо й пишімо правильно!
Доки — доти, поки — поти
Прислівники доки й доти, поки й по-
ти чуються у фразах як спаровані, взає-
мозалежні: Доти лях мутив, доки не на-
ївся. (М. Номис); Доки на передовій було
спокійно, доти й Багіров поводився спо-
кійно. (О. Гончар); Поти все вередува-
тиму, аж поки купиш ласощів. (Г. Квітка-
Основ’яненко); Поки Рось зоветься Россю,
Дніпро в море ллється, поти серце укра-
їнське з панським не вживеться. (П. Ку-
ліш).
Не слід перемішувати ці спаровані
прислівники й ставити доти з поки, а до-
ки з поти, як це часом, хтозна для чого,
роблять: Слава продавця росла й шири-
лася доти, поки слідчий не поцікавився;
Я поти ждав її, доки не прийшла аж уве-
чері. Чуття мови підказує неприродність
такого сполучення. (За Б. Антоненко-Да-
видовичем)
жарти, сміх, весела розмова. (І. Нечуй-Левицький) 7. Вона
дівчина бідна, але завжди вбирається краще від господар-
ських дочок. (Леся Українка)
2. Відновіть і запишіть прислів’я, утворивши від прислівників
в дужках просту форму вищого або найвищого ступеня по-
рівняння.
1. (Глибоко) орати — (багато) хліба мати. 2. Проси (ба-
гато), а бери, що дають. 3. Діла говорять (голосно), як сло-
ва. 4. Порожня бочка (голосно) дзвенить. 5. (Мало) слів,
а (багато) діла. 6. Чим (багато) кішку глядиш, тим (висо-
ко) горб вона піднімає. 7. Упертий — (погано) свині. 8. По-
рожній колосок (високо) за всіх стоїть. 9. Риба глядить, де
(глибоко), а чоловік — де (гарно). 10. Нема (багато) глухо-
го од такого, що хоче слухати. 11. Чим слабше колесо, тим
воно (погано) скрипить. 12. (Добре) не починати, ніж почав-
ши, кинути. 13. Чим (високо) злетиш, тим (низько) впадеш.
14. Чим (криво), тим (смішно).
3. До поданих прислівників доберіть слова-антоніми й утворіть
від них просту і складену форми вищого ступеня порівняння.
Багато, легко, повільно, високо, далеко, весело, широко,
погано, голосно, просто.

3 Матеріали для учнів `` Творчий диктант. 3

Запишіть текст, утворіть від прислівників, де можливо, вищий
або найвищий ступені порівняння. Поясніть розділові знаки.
День погожий, пташки щебечуть, береза наче пухом зе-
леним укрилася, пахне, а небо понад просікою високе-ви-
соке, чисте та синє! Дуби ще голі стояли, але попри корін-
ні їх травиця вже густо зеленіла, квіточки рябіли в ній,
і так було мило та весело: сміятися, й балакати, й співа-
ти хотілося.
Цей настрій одбивався на всіх, що стрівали або перега-
 няли нас, ідучи до обідні або вертаючись з утрені.
 То по правий бік дороги, то по лівий виразно малювали-
ся на зеленому тлі купки молодиць, чоловіків, бабів у свят-

ковій одежі.
 Зграї дітвори бігали по обох боках дороги проміж стов-
 бурами та кущами. Молодиці, гарно вив’язані квітчасти-
ми терновими хустками, несли клуночки та вузлики, чи-
 мало й з дітками при пазусі. Дівчата в червоних, як мак,
 спідницях, вишиваних сорочках, у намисті, у стрічках або
й квітках.

Парубки в нових лейбиках, у зелених та картатих поя-
 сах, у вишневих кашкетах, просто аж мигтить ув очах, ве-
 селі, балакучі. (За Дніпровою Чайкою)

IV. Домашнє завдання

 1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Виписати з «Книги рекордів України» п’ять речень із
 прислівниками у формі вищого й найвищого ступенів
 порів­няння.

44
V. Підсумки уроку
`` Завдання учням. 3
Виконайте тестові завдання. 4 4 Відповідь
1. Укажіть рядок, у якому від усіх прислівників НЕ мож- 1В, 2Д, 3Д, 4В, 5В.
на утворити ступені порівняння.
А вільно, низько, сумно, яскраво
Б дорого, рішуче, голосно, вузько
В утричі, зопалу, напоказ, мимохідь

Г погано, гарно, мало, далеко
Д дбайливо, повільно, швидко, рано 
2. Укажіть помилку в утворенні форми ступенів порівнян- 
ня прислівника.
А швидко — швидше В близько — ближче 
Б тепло — тепліше Г добре — краще 
Д погано — поганіше 
3. Укажіть правильно утворені форми ступенів порівняння
прислівника. 
А багато — більше — найбагато 
Б тяжко — тяжіше — найтяжіше

В товсто — товсше — найтовстіше
Г струнко — стрункіше — найстрункішіше 
Д сміливо — сміливіше — найсміливіше 
4. Укажіть рядок, де всі прислівники — у формі вищого

ступеня порівняння.
А помітніше, веселіше, гарячіше, найтепліше 
Б суворіше, якнайменше, менш вдало, краще 
В глибше, вище, важче, гірше
Г ширше, трохи швидше, щонайгірше, багатше 
Д неспокійніше, найгрізніше, ще ніжніше, сумніше 
`` Бесіда. 
— Чи всі прислівники можуть утворювати ступені по- 
рівняння?

— Як творяться прислівники вищого ступеня порівнян-
ня? Наведіть приклади. 
— Як утворюються прислівники найвищого ступеня по- 
рівняння? Наведіть приклади.

— Як можна відрізнити прислівники простої форми ви-
щого ступеня порівняння від однозвучних прикметників? 
— Які зміни приголосних відбуваються у процесі тво- 
рення простої форми вищого ступеня деяких прислівників?
Проілюструйте відповідь власними прикладами. 

`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Мій успіх на уроці — це… 
Найбільші труднощі я відчув(ла)… 
Я не вмів(ла)…, а тепер умію…




45
У рок № 13 Прикметники, що перейшли в іменники

Структура уроку Мета: повторити й поглибити знання учнів про спосіб творення слів в українській мо-
I. Актуалізація опорних знань ві — перехід прикметників в іменники; виробляти вміння правильно визначати
1. Перевірка домашнього завдання. такі прикметники в текстах і реченнях; виховувати уважність й орфографічну пиль-
2. Бесіда. ність, високу культуру мовлення, самостійність у здобутті знань.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
­Мотивація навчання Основні терміни: прикметник, способи творення, субстантивація.
Завдання учням. Тип уроку: комбінований.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате-
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Опрацювання таблиці.
3. Робота з картками.
4. Пояснювальний диктант.
5. Тренувальні вправи.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Бесіда.
2. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».

Формуємо компетентності
Ключові: уміння вчитися впродовж життя
(володіння усіма типами та видами мовлен-
нєвої діяльності; адекватне сприймання пояс-
нення вчителя, матеріалу підручників, довід-
ників, словників та інших джерел (зокрема
електронних)); основні компетентності в при-
родничих науках і технологіях (готовність до
опанування новітніх технологій); математична
компетентність (перетворення інформації з од-
нієї форми в іншу (текст — таблиця, схема)).
Предметні: ознайомлення з таким поняттям
як субстантивація (зокрема, перехід прикмет-
ників в іменники).
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
`` Перевірка домашнього завдання.
`` Бесіда.
— Що вивчає морфологія?
— Які частини мови називаємо іменником? прикмет-
ником?
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Завдання учням. 1
Визначте, якими частинами мови є виділені слова. Назвіть їх
морфологічні ознаки. Схарактеризуйте це мовне явище.
Майбутнє рішення — наше майбутнє, знайома жін-
ка — наша знайома, учительська робота — зайшли в учи-
тельську.

1 Матеріали для учнів III. Сприйняття й засвоєння навчального

матеріалу
`` Слово вчителя.
Деякі прикметники, втрачаючи значення ознаки й набу-
ваючи значення предметності, переходять у розряд іменни-
ків, зберігаючи формальні (граматичні) ознаки прикметни-
ків. Це мовне явище називають субстантивацією.

46
 Субстантивація (від латин. substantіvum — іменник) —
це перехід в іменники інших частин мови, зокрема прикмет­
ників. Вона відбувається тоді, коли прикметники починають
виконувати функції іменників, тобто в реченні виступають
у ролі підмета чи додатка: Сучасне завжди на дорозі з ми-
нулого в майбутнє. (О. Довженко)
Зберігаючи словозміну прикметника, такі слова відпові­
дають на питання іменника й виконують у реченні його син­
таксичну функцію: Виступав мій давній знайомий (хто?),
Я зустрівся з давнім знайомим (з ким?).
`` Опрацювання таблиці. 2 2 Наочність
Різні ступені субстантивації прикметників
Повний (лексичний) Неповний (синтаксичний)
• прикметники, що зовсім утратили • прикметники, що можуть передавати значення або
прикметникове значення й вико- прикметника, або іменника. Це визначається кон-
нують граматичну функцію імен- текстом і їхньою граматичною роллю в реченні:
ників: операційна, набережна; минуле літо — моє минуле;
• географічні назви, що походять із • окремі абстрактні поняття: далеке, знайоме, сього-
прикметників: Срібне, Ніжин, Пи- часне, давнє, чуже;
рятин, Рівне, Зарічанське тощо; • назви осіб за професією, соціальною належніс-
• прізвища: Задніпровський, Петрів, тю, зовнішньою чи внутрішньою ознакою: їздовий,
Колодний, Яворівський ротний, убогий, німий, військовий, цибатий;
• назви порід тварин: вороний, зозулястий, круто­рогі

`` Робота з картками. 1
`` Пояснювальний диктант.
Запишіть текст під диктовку вчителя, поясніть орфограми та
пунктограми. Підкресліть прикметники, що перейшли в імен-
ники, як члени речення.
Тарантас спустився в долину і наближався до самотньої
хатинки, над якою стирчала висока тичина зі жмутом со­
ломи. Це був дорожній прикордонний козацький пікет. Пі­
кетник віддав офіцерові честь і не спитав подорожньої. Про­
їхавши ще версти з дві, тарантас став повільно підійматися
на невисоке плоскогір’я, або по-місцевому сирт. І безмеж­
ний, дикий степ прийняв у свої первозданні простори і та­
рантас із кіньми, і подорожніх — молоденького прапорщи­
ка і українського поета Тараса Шевченка.
Степ вражав своєю неосяжною, скорботною пустельніс­
тю й бідною рослинністю. Ріденький, уже посивілий ковил,
шпичасті будяки та курай. Льодовою тугою війнуло від усьо­
го цього на вигнанця, і передчуття важкого й скорботного
життя без надії й просвітку стиснуло його серце.
Замовк і Долгов: і перед ним постало майбутнє великим
знаком запитання. Ще невідомо, чи судилося йому повер­
нутися звідси, може, доведеться загинути в степу від кулі
повстанця-киргиза, від його аркана або соїла 3 , і він мов­ 3 Словничок
чав, такий же пригнічений, як і Шевченко. Соїл — старовинна казахська зброя:
— А ось і Орська біліє,— ніби сам до себе промовив шабля з дуже довгим, як у списа, дер-
ямщик. жалном.
Шевченко здригнувся і почав пильно вдивлятися в сте­
пову далечінь, якою, наче велетенські кажани, бігли сірі тіні

47

4 Матеріали для учнів
Говорімо й пишімо правильно!
Сучасна акцентуаційна норма при-
пускає єдино можливий наголос на тре-
тьому складі в словах Україна, українець,
український. Завдяки академікові Л. Бу-
лаховському такий наголос закріпився
і в сучасній російській літературній мо-
ві. (О. Пономарів)
5 Відповідь
М. Коцюбинський, П. Сагайдачний,
С. Крушельницька, М. Віліньська (Марко
Вовчок), Д. Галицький, Н. Добриньська,
О. Підгрушна.
від хмар. Не одразу знайшов він ледве помітний пагорбок,
а на ньому білу пляму, ніби підкреслену і обведену рудою
смугою. Жодного дерева не зеленіло біля неї, як і у всій цій
скорботній пустелі. (З. Тулуб)
`` Тренувальні вправи. 4
1. Визначте, якими частинами мови є виділені слова у фразео-
логізмах.
До гарячого ще приском сипнути; діймати до живого;
пасти задніх; як мокре горить; заганяти на слизьке; дале­
ко куцому до зайця; сміятися на кутні; переливати з пус-
того в порожнє. Розкрийте значення фразеологізмів, усно
складіть із ними речення.
2. Складіть і запишіть по два речення з поданими словами, щоб
останні були в ролі: 1) іменника; 2) прикметника.
Кошовий, військовий, пернаті, молода, посівна, набе­
режна, учительська.
3. Спишіть прислів’я. Підкресліть прикметники, що перейшли
в іменники, як члени речення.
1. Він і тут чужий, і там не свій. 2. Хворому і мед не
смачний, а здоровий і камінь їсть. 3. Добрий доброго на­
учає, а злий на зле наставляє. 4. Лінивого і ноги не но­
сять. 5. Здоровому все на здоров’я йде. 6. Краще своє ста­
ре, як чуже нове. 7. Ледачий двічі робить, а скупий двічі
платить. 8. Дай, Боже, старим очі, а молодим розум. 9. Не
питай у хворого здоров’я. 10. Лихий чоловік у громаді що
вовк в отарі. 11. Ситий голодному не товариш. 12. Хто на
чуже зазіхається, свого позбувається.
4. Запишіть десять прізвищ відомих українців, чиє прізвище по-
ходить із прикметника. 5
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Виписати з газет або журналів речення, що містять суб­
стантивовані прикметники (прізвища, географічні н
­ азви).


V. Підсумки уроку

`` Бесіда.
 — Коли прикметник виступає в ролі іменника?
 — Назвіть ознаки прикметників, що перейшли в імен­
 ники.

 `` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».


Сьогодні на уроці я дізнався(лась) про…
Найбільш цікавим було…
 Я зрозумів(ла,) що…
 Урок запам’ятається мені тим, що…




48
У рок № 14 Контрольне есе на тему: «Я — українець»

Структура уроку Мета: виявити рівень сформованості вмінь учнів докладно переказувати текст; розви-
I. Актуалізація опорних знань вати мовленнєво-комунікативні вміння; виховувати такі моральні якості, як відпо-
Перевірка домашнього завдання. відальність, пошану до історії українського народу.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. Обладнання: дидактичний матеріал.
­Мотивація навчання Основні терміни: есе.
1. Бесіда. Тип уроку: контроль і корекція знань, умінь, навичок.
2. Ознайомлення з критеріями оцінювання
есе.
III. Основний зміст уроку
1. Слово вчителя.
2. Опрацювання пам’ятки.
3. Складання плану.
4. Робота в чернетці.
5. Редагування роботи й переписування її
в зошит.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
Завдання учням.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

Формуємо компетентності
`` Перевірка домашнього завдання.
Ключові: математична компетентність (праг-
нення висловлюватися точно, логічно та по-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. слідовно); уміння вчитися впродовж життя
Мотивація навчання (планування й організація власної навчальної
`` Бесіда. діяльності; здійснення самооцінювання резуль-
— Які види есе вам відомі? татів власної діяльності, рефлексії).
— У чому різниця між видами есе? Предметні: уміння доречно використовувати
`` Ознайомлення з критеріями оцінювання есе. мовні засоби відповідно до комунікативного
завдання; сприймання, розуміння й аналіз ін-
формації державною мовою; формування на-
III. Основний зміст уроку вички переказувати текст.
`` Слово вчителя.
Есе (від франц. essai — спроба, проба, нарис) — про-
заїчне висловлювання невеликого об’єму й вільної компо-
зиції, що виражає індивідуальні враження та міркування
з конкретного приводу або питання і свідомо не претендує
на вичерпну відповідь.
Стиль есе вирізняється:
— афористичністю;
— образністю;
— парадоксальністю.
Для есе характерне використання численних засобів ху-
дожньої виразності:
— символів;

49
1 Наочність
2 Зразок есе
Я — українець
Слова українського гімну давно за-
пали в душу і були вивчені за власним
вибором у підлітковому віці. Мені по-
добаються вишиванки, я люблю їх вдя-
гати — це гарний і рідний мені одяг.
Українські майстрині вміють робити з ви-
шиванок справжні витвори мистецтва.
До мого раціону входить багато різних
страв, серед яких має місце і сало, хо-
ча найбільша перевага віддається йо-
го копченому різновиду. З великим за-
доволенням танцюю гопак — чудовий,
жвавий, енергійний і запальний танець,
який приносить багато приємних емо-
цій. Із Дніпром пов’язує багато спогадів,
але перепливати його спадало на дум-
ку лише у найекстремальніших фантазі-
ях. Мій «Кобзар» лежить на тумбочці під
рукою. Коли я шукаю розради для душі
чи відповідей на складні питання, то пе-
речитую емоційні і мудрі слова Шевчен-
ка. Рушники, що залишились від бабусі,
приємно милують око. Я — українець?
Прапор моєї держави має блакитно-
жовте (або синьо-жовте за Конституцією)
забарвлення, як і його маленькі копії, що
супроводжують мене на життєвих шля-
хах. Я його шаную. Важливі в моєму жит-
ті слова говорились різними мовами, але
переважно українською. Я — українець?
У дитинстві мені подобалось спостері-
гати за грою київського «Динамо», і хоч
зараз інтерес не той, але це теж певний
репрезентант України. Коли дивлюся бої
Усика, мені приємно, що на престижних
світових боксерських аренах здіймається
наш прапор. Завдяки спортсменам Украї-
ну знають у світі.
50
— метафор;
— порівнянь;
— алегоричних і притчових образів.
Для передачі особового сприйняття автору есе необхідно:
— використовувати всілякі асоціації;
— проводити паралелі;
— добирати аналогії.
Есе буде цікавим, якщо в ньому будуть присутні:
— непередбачувані (парадоксальні) висновки;
— несподівані повороти;
— цікаві зчеплення.
Мовна будова есе — це динамічне чергування полеміч-
них висловів, питань, проблем, використання розмовної ін-
тонації та лексики. 1
Структура есе
Початок есе
— Стандартний (необхідно відповісти на шість запитань:
хто, що, коли, де, чому і як). Відповіді на ці запитання да-
дуть змогу читачеві зрозуміти, чого йому очікувати.
— Несподіваний (читач повинен бути здивований або
шокований).
— Дієвий (є зображення процесу, а причини й наслід-
ки випливуть далі. Цей підхід зручний для коротких есе).
— Авторитарний (пропонує інформацію в наказовому то-
ні, щоб створити враження упевненості автора в собі).
— Інформативний (читач отримує інформацію про те,
що буде далі у творі).
— Цитатний (вдала цитата одразу привертає увагу чи-
тача).
— Діалоговий (стимулює читача як учасника діалогу; це
може бути просто потік думок з риторичними запитаннями).
Основна частина
— Не слід у дрібницях описувати все, що відбувалося
в певний період.
— Дія або історія, що триває до самого кінця есе, повин­
на бути пов’язана з темою вашого есе.
— Опис: добивайтеся яскравої образності твору, що під-
тверджується багатою мовою, цікавими деталями.
Закінчення
Фінальні компоненти — останні абзаци (абзац) — ма-
ють завершувати вашу думку та залишити в пам’яті чита-
ча яскравий слід.
`` Опрацювання пам’ятки. 1
Правила написання креативного есе
Слід використовувати:
— тільки позитивну мову (описувати краще те, що є,
а не те, чого немає);
— слова-зв’язки (допомагають плавно переходити з од-
нієї частини до іншої);
— різну структура речень;
— тільки зрозумілі слова;
 — синоніми; 2 Зразок есе (продовження)
— лаконічні фрази; Мені не доводилось подорожувати
— важливі слова (уникайте повторів; кожне речення по- літаками західного виробництва, проте
винне нести оригінальний зміст). з Ту-154 наша земля виглядає не гірше.
Важливо: Переді мною не стояло питання вибо-
— майте активну життєву позицію; ру різних громадянств, але я практично
— читайте есе відомих письменників: це дуже корисно. не уявляю іншого місця свого постійно-
го проживання, крім України. Я буду жити
`` Складання плану. там, де мені зручно, і там, де дозволять
`` Робота в чернетці. обставини, але це місце немислиме без
українських просторів. Я — українець.
`` Редагування роботи й переписування її в зошит. 2 Моя етнічна приналежність завжди зі
мною і не зникає лише від того, що її не
зафіксували в паспорті. Вона — в моїх
IV. Домашнє завдання генах, у моїй свідомості, у світовідчутті.
1. Повторити теоретичний матеріал. Я — українець!
2. Підготувати лінгвістичну розповідь про числівник. Я вірю в Україну! Приємно дивитись
на наше небо за будь-якої погоди, особ­
ливо ясної ночі, коли видно такі малень-
V. Підсумки уроку кі й водночас велетенські, відділені міль-
йонами кілометрів зірки. Українські пісні
`` Завдання учням. й колискові завжди зі мною, як і горба-
Схарактеризуйте свою роботу на уроці, використавши та, натоптана бруком спина Андріївсько-
прислів’я. го узвозу.
Якщо у мене колись будуть діти, то
швидше за все вони народяться в Укра-
їні. Бо я — українець.




















51
У рок № 15
Структура уроку
I. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Бесіда.
3. Завдання учням.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
­Мотивація навчання
Вступне слово вчителя з елементами бесіди.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате-
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Робота з картками.
3. Створення лінгвістичної оповіді за нада-
ними матеріалами.
4. Робота з картками.
5. Тренувальні вправи.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Завдання учням.
2. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».
Формуємо компетентності
Ключові: інформаційно-цифрова компетент-
ність (уміння знаходити, аналізувати, система-
тизувати й узагальнювати інформацію); уміння
вчитися впродовж життя (визначення мети на-
вчальної діяльності та способів її досягнення;
планування й організація власної навчальної
діяльності); ініціативність і підприємливість
(уміння проявляти ініціативність, лідерські
якості); обізнаність і самовираження у сфері
культури (дотримання норм української літе-
ратурної мови та мовленнєвого етикету, що
є виявом загальної культури людини).
Предметні: ознайомлення зі складними випад-
ками узгодження й відмінювання числівника.
1 Матеріали для учнів
52
Числівник. Складні випадки узгодження
й відмінювання числівника
Мета: створити умови для формування предметних і базових компетентностей: повтори-
ти відомості про загальне значення числівника, морфологічні ознаки, синтаксичну
роль; узагальнити й систематизувати знання про вживання числівників в україн-
ській мові, про правила написання й особливості відмінювання; учити застосовува-
ти теоретичні знання на практиці, узгоджувати числівники з іменниками; правиль-
но вживати числівник у мовленні; розвивати пізнавальний інтерес; розширювати
світогляд учнів, знайомлячи їх з багатовіковою історією України та її традиціями.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
Основні терміни: узгодження, відмінювання.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
`` Перевірка домашнього завдання.
`` Бесіда.
— Чим відрізняються числівники від інших частин мо-
ви, які мають числове значення? Наведіть приклади.
— Які особливості відмінювання числівників від 50 до 80?
— Які особливості відмінювання числівників від 200 до
900?
— Які особливості відмінювання числівників 40, 90, 100?
— Як відмінюються порядкові числівники?
`` Завдання учням. 1
Використовуючи схеми 2 , розкажіть про вживання числівни-
ків на позначення часу.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Вступне слово вчителя з елементами бесіди.
Позич мені на пару днів гроші; зустрінемося через па-
ру днів чуємо інколи в розмовах, а зрідка читаємо й на сто-
рінках сучасних художніх творів.
— Як ви вважаєте, слово пара доречно використано?
 Правильно. Так казати не можна, а слід: Позич мені на 2 Наочність
кілька день (днів) (на два-три дні) гроші, зустрінемось че- 15 хв = чверть
рез кілька день (днів, через два-три дні). Числовий іменник чверть чверть
пара треба ставити при іменниках, що позначають однакові до десятої по восьмій
речі: пара чобіт, пара білизни. (Йому Дідона підослала… п’ятнадцять п’ятнадцять
штани і пару чобіток. (I. Котляревський) хвилин 11 12 1 хвилин
до десятої 10 2 по восьмій
Також слово пара може стояти зі словами на позначен- до по
ня людей, чимось між собою пов’язаних, худоби: Цвіт ли- 09:45 9 3 08:15
за на
не, лине і закриває закохану пару. (Леся Українка) Ой на за чверть 8 4 чверть
тобі пару волів лисих. (За П. Чубинським) десята 7 6 5 на дев’яту
за п’ят­на­ п’ятнадцять
дцять хви- хвилин
III. Сприйняття й засвоєння навчального лин десята на дев’яту
матеріалу дев’ята година сорок восьма година
п’ять хвилин п’ятнадцять хвилин
`` Слово вчителя.
Ознакою сучасної освіченої людини є правильне мовлен- Після 30 хв До 30 хв
десять п’ять (хвилин)
ня. Українська мова — багата й різноманітна, а мовлення
(хвилин) 11 12 1 по другій
кожної людини може бути багатим і бідним, різноманітним до сьомої (чотирна­дцятій)
10 2
й одноманітним. Тож працюймо над культурою мовлення. до по
Індивідуальна мовна культура — це своєрідна візитна картка 06:50 9 3 14:05
за на
особи незалежно від її віку, фаху, посади. Навряд чи матиме за десять 8 4 п’ять (хвилин)
належний авторитет і вплив той, хто не вміє правильно ви- (хвилин) 7 6 5 на третю
словити свою думку, хто неспроможний дібрати лексичні ви- сьома
шоста година п’ятдесят чотирна­дцята година п’ять
рази відповідно до конкретної ситуації. Правильне вживан-
хвилин хвилин
ня числівників — одна з характеристик вашого мовлення. друга година п’ять хвилин
Отже, щоб мовлення наше було не лише багатим,
а й правильним, сьогодні на уроці повторимо відмінюван- 11 12 1
ня числівників, написання складних слів, до складу яких 10 2
входять числівники та правильне вживання іменників із 9 3 пів на дев’ятнадцяту
опів на сьому
числівниками. 8 4
7 5
`` Робота з картками. 1 6

`` Створення лінгвістичної оповіді за наданими матеріалами. 1

Прочитайте, розкажіть про узгодження числівника з імен­
ником.
1. 1 + іменник = узгодження в роді, числі, відмінку.
Один день, одна ніч, одне життя, одні родичі.
2. 2, 3, 4 = Н. в. мн.
Два тижні, три баскетболісти, чотири вчителі; крім
два громадянина, три киянина, чотири селянина та по-
дібних, що мають суфікси -янин.
3. 5 … = Р. в. мн.
П’ять кілограмів, сімнадцять тонн, двадцять тижнів.
4. 122 та інші складені числівники на цифри 2, 3, 4.
(Див. пункт № 2.)
125 та інші складені числівники на цифри 5…
(Див. пункт № 3.)
5. 1/3 (дробові) = іменники в Р. в. однини.
АЛЕ: три з половиною кілограми, вісім з третиною
яблук (іменники половина, третина та подібні мають чис-
лове значення).
(Див. на перше слово, користуємось правилом № 2 або
№ 3.)

53

3 Матеріали для учнів
Говорімо й пишімо правильно!
В українській мові часто вживаються
збірні числівники обоє, двоє, троє, чет-
веро, дванадцятеро тощо. Числівник обоє
можна вживати тільки тоді, коли йдеть-
ся про чоловіка й жінку: А ідіть лишень
сюди; та йдіть обоє. (Т. Шевченко) Обоє
рябоє. (Приповідка) До числівників двоє,
троє, десятеро звертаються, коли кажуть
про людей, коли вони поєднується з осо-
бовими займенниками та з іменниками,
що мають тільки множину: У салоні їх до-
жидало троє людей. (Леся Українка) Нас
було четверо: білявий та чорнявий чо-
ловіки, парубок рябий та я. (Марко Вов-
чок) Нащо тобі аж троє ножиць? (Із жи-
вих уст) (За Б. Антоненко-Давидовичем)
54
6. Півтора узгоджується з іменниками та числівниками
в чол. р., с. р.
Півтора кілограма.
7. Півтори узгоджується з іменниками та числівниками
в ж. р.
Півтори тисячі.
8. Збірні (двоє, троє та інші) не вживаються з іменника-
ми ж. р. та ч. р. (неістотами).
`` Робота з картками. 3
`` Тренувальні вправи. 3
1. Запишіть числівники словами, визначте їх відмінки, поясніть
правопис.
Навесні у Військовій Скарбниці кипіла робота. Коза-
ки рубали високі верби й липи, стругали дошки, будува-
ли човни. Готовий човен був близько 20 метрів завдовжки,
чотири метри завширшки й стільки ж заввишки. Це була
знаменита запорозька чайка. Чайка не мала корми. Її замі-
няли два стерна — по одному з кожного кінця, що забезпе-
чували судну швидкість під час повороту. До бортів човна
кріпили кочети на 10–16 весел, і, нарешті, прив’язували
ликом із липи або черешні снопи очерету. Озброювали
чайку 4–6 дрібнокаліберними гарматами-фальконетами.
Вміщала вона від 50 до 70 чоловік. Кожному з них на-
лежало мати 2 рушниці, шаблю, 5–7 фунтів пороху, сви-
нець. Перед походом чайку навантажували ядрами, поро-
хом, сухарями, бочками з пшоном, борошном, водою. (За
В. Голобуцьким)
2. Запишіть словами кількісні числівники, узгоджуючи їх з імен-
никами.
1 000 000 (гривня), 150 (рік), 3 (кошеня), 2 (татарин),
4 (громадянин), 163 (виборець), 2,5 (гектар), 2 (киянин),
5 (болгарин), 3 (харків’янин), 33 т, 38 т, 14 мг, 555 г,
541 га, 1265 км, 19 см, 5 год, 50 г, 2 г, 100 м, 1000 л.
Купив 2 (плоскогубці). Виготовили 5 (двері) і 2 (ворота).
Купили 2 (ножиці) і 8 (ложка).
Завдання 3 розміщено в електронному додатку.
4. Складіть розповідь про процес приготування страви україн-
ської національної кухні з використанням власне кількісних,
збірних і дробових числівників.
Зразок розповіді
Деруни класичні
Для приготування двох порцій дерунів візьміть одну цибу-
лину, три картоплини, очистіть їх, натріть на дрібній тертці.
Додайте одне яйце й три-чотири столових ложки борошна й до-
бре перемішайте масу. Посоліть тісто на смак і додайте п’ять
грамів білого меленого перцю. Розігрійте в сковороді дві-три
столових ложки рослинної олії. Викладайте деруни на сково-
рідку в формі оладок. Подавайте деруни теплими зі сметаною
або овочевим асорті.
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Скласти й записати індивідуальний розклад додаткових
занять, самоосвіти з використанням числівників на по-
значення часу.

V. Підсумки уроку
`` Завдання учням. 3
Виконайте тестові завдання. 4 4 Відповідь
1. Укажіть рядок, у якому неправильно поєднано числів- 1В, 2А, 3А, 4А, 5Б.
ник з іменником.
А чотири гарбузи
Б півтора гектара
В сто два кілометра
Г одна третя центнера
2. Укажіть рядок, у якому правильно поєднано іменники 
із числівниками. 
А десять відсотків
Б тридцять два учнів 
В четверо діб 
Г два зайців

3. Укажіть рядок, у якому в усіх числівниках відмінюєть-
ся лише друга частина. 
А п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят 
Б шістдесят, чотириста, п’ятсот, чотирнадцять

В п’ятдесят, вісімдесят, вісімдесятий, мільйон
Г двадцять, нуль, один, одинадцять 
4. Укажіть, у якому рядку всі числівники записано пра- 
вильно.
А восьмистам дев’яноста дев’яти, чотирнадцятьма 
Б двох тисяч восьмисот восімдесяти дев’яти, п’яти 
В п’ятсот шестидесяти трьох, триста сорок п’ятьох

Г дев’ятистам восьмидесяти п’ятьох, чотирьохстами
двадцятьма двома 
5. Укажіть, у якому рядку наведено правильну відмінкову 
форму числівника.

А М. в.: (на) одна тисяча чотириста п’ятдесят семи
Б Р. в.: ста вісімдесяти семи 
В Ор. в.: чотирма тисячами двохсот тридцятьма семи 
Г Д. в.: сто тисяч дев’ятсот п’ятидесяти другому

`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».

Що я встиг(ла) зробити на уроці?
Чого досяг(ла)? 







55
У рок № 16 Дієслово, дієслівні форми. Складні випадки
словозміни дієслів дати, їсти, відповісти,
бути та ін. Паралельні форми вираження
­наказового способу дієслів 1 та 2 особи мно-
жини. Активні й пасивні дієприкметники
Структура уроку Мета: повторити відомості про дієслово та його форми, активні й пасивні дієприкметни-
I. Актуалізація опорних знань ки; опрацювати складні випадки словозміни дієслів і паралельні форми вираження
1. Перевірка домашнього завдання. наказового способу дієслів 1 та 2 особи множини; удосконалювати правописні на-
2. Завдання учням. вички; розвивати вміння утворювати активні й пасивні дієприкметники, правиль-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. но писати дієприкметникові суфікси; розвивати логічне мислення, пам’ять, вихо-
­Мотивація навчання вувати кращі людські риси.
1. Вступне слово вчителя. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
2. Складання лінгвістичної розповіді за схе- Основні терміни: дієслівні форми, словозміна, паралельні форми наказового спосо-
мою. бу дієслів.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате- Тип уроку: засвоєння нових знань.
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Робота з таблицею.
3. Робота з картками.
4. Слово вчителя.
5. Опрацювання таблиці.
6. Слово вчителя (продовження).
7. Тренувальні вправи.
8. Опрацювання таблиці.
9. Редагування.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Завдання учням.
2. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».

Хід уроку

Формуємо компетентності I. Актуалізація опорних знань

Ключові: інформаційно-цифрова компетент-
ність (використання інтернет-ресурсів для
отримання нових знань; прагнення дотриму-
ватись етичних норм у спілкуванні); уміння
вчитися впродовж життя (планування й орга-
нізація власної навчальної діяльності; засто-
сування комунікативних стратегій відповідно
до мети й ситуації спілкування); соціальна та
громадянська компетентності (прагнення уни-
кати дискримінації інших під час спілкування;
утвердження права кожного на власну думку);
обізнаність і самовираження у сфері культури
(дотримання норм української літературної мо-
ви та мовленнєвого етикету, що є виявом за-
гальної культури людини).
`` Перевірка домашнього завдання.
`` Завдання учням. 1
Прочитайте діалог. Які норми порушено одним з учасників діа­
логу? Відповідь аргументуйте.
Підготовка до свят
— Олено, незабаром новорічні та різдвяні свята! Думаю,
треба заздалегідь подбати про подарунки!
— Так, звісно, Маріє! Мені здається, що треба щось та-
ке своїми руками зробити! Але що саме?
— Давай сфотографуємось і подаруємо бабусі та дідусе-
ві наше фото, а рамку оздобимо власноруч!
— Добре! А мамі й татові що подаруємо? Братові? —
спитала Олена.
— Та з братом все просто, давай запитаємо, про що він
мріє! — відповідає Марія.

56
 — А раптом здогадається, не цікаво ж буде!
— Ой, до свят ще далеко. Не здогадається! Пішли за-
питаємо!
— Ходімо! А батькам що?
— Давай про це завтра поговоримо! Пішли до брата!
Формуємо компетентності
Предметні: уміння використовувати пара-
лельні форми наказового способу дієслів, ак-
тивні й пасивні дієприкметники в мовленні.

II. Ознайомлення з темою й метою уроку.

Мотивація навчання
`` Вступне слово вчителя. 1 Матеріали для учнів
Забрело давайте в українську мову з російської, адже
саме в російській нормативними є такі аналітичні форми
наказового способу: давайте поговорим, давайте сфотогра-
фуємся, давайте скажем, давайте напишем.
І це не єдине, на жаль, помилкове вживання наказово-
го способу першої особи множини. Досить часто можна по-
чути наказ у такій формі: Пішли! Але це знову ж україн-
ською, тобто неправильно. Це калька з російського пошли.
`` Складання лінгвістичної розповіді за схемами.
Розгляньте схеми 2 , складіть лінгвістичну розповідь про діє­ 2 Наочність
слово та його форми, доберіть власні приклади.
Розрізняють дієслівні форми

III. Сприйняття й засвоєння навчального Незмінні (інфінітив, Змінні — дієвідмінюва-

матеріалу ­дієприслівник, безосо- ні (особові й родові), від-
бові форми на -но,-то) мінювані (дієприкметник)
`` Слово вчителя.
Окрему архаїчну дієвідміну мають дієслова дати, їсти,
Дієслово
відповісти, розповісти (у сучасній мові тільки з префікса-
ми) і бути.
Безособові
Інфінітив
­дієслова

­дієслова

кметник
Особові

Дієпри­

Дієпри­
слівник

на -но,
`` Робота з таблицею. 1 2

-то
`` Робота з картками. 1
`` Слово вчителя. Закінчення дієслів
Наказовий спосіб виражає волевиявлення мовця, яке за- у формі наказового способу
лежно від конкретної комунікативної ситуації набуває мо-
Під наголосом
дальних відтінків наказу, команди, заклику, побажання, В інших
Число Особа та після збігу
прохання, поради, застереження тощо. Наказовий спосіб випадках
приголосних
твориться від основи теперішнього часу. Наказовий спо-
Однина 2-а (ти) -и ø (нульове
сіб має лише форми другої особи однини й першої та дру-
закінчення)
гої особи множини.
Мно- 1-а (ми) -імо, -ім -мо, -ьмо
`` Опрацювання таблиці. 2 жина 2-а (ви) -іть -те, -ьте
`` Слово вчителя (продовження).
Деякі дієслова наказового способу мають дві паралельні
форми другої особи однини, які стилістично не диференці-
юються: визначити — визнач і визначи, застругати — за-
стругай і застружи, креслити — кресль і кресли, плеска-
ти — плещи і плескай, провітрити — провітр і провітри,
хникати — хникай і хнич тощо.
У варіантних формах виступають дієслова в другій осо-
бі множини: бережіть — бережіте, скажіть — скажіте,

57

3 Матеріали для учнів
4 Відповідь
Перевір, візьміть, насмаж, ляж, по-
множ, їж, подивіться, порадьте, почисть,
вибач, поклич, стань, подивись, відріж,
насипте, робіть, виходьте, залиш, вибач-
те, зважте, замажь, не лізь.
5 Наочність
58
­несіть — несіте. Давні форми на -іте, уживані в худож-
ній літературі, надають висловленню урочистості.
Дієслова у формі другої особи однини наказового спосо-
бу пишуть зі знаком м’якшення: сядь, стань, посунься, їдь-
мо, будьмо.
Не пишуть м’який знак у дієсловах, основа яких закін-
чується на літеру, що позначає губний або шиплячий при-
голосний (насип, ріжте) або на -р (повір, удар).
`` Тренувальні вправи. 3
1. Перепишіть речення. Дієслова в дужках поставте в потрібній
особі наказового способу.
1. Правді в очі (дивитися) прямо, не (одводити) погля-
ду вниз. (В. Симоненко) 2. Ви ж (йти) все далі й далі та
(глядіти) пряму дорогу, сміло хрест (брати) на плечі, ду-
шу й серце (дати) Богу. (Я. Щоголів) 3. Не (вірити) мені,
бо я брехать не вмію, не (жди) мене, бо я і так прийду.
(В. Симоненко) 4. За правду, браття, (єднатись) щиро…
(Леся Українка) 5. Хліб (їсти), а правду (різати). (Нар.
творч.) 5. (Бути), людино, людиною! (Бути), люди, людь-
ми. (М. Успеник) 6. (Не покидати) мене, пекучий болю,
(не покидати), важкая думо-муко. Над людським горем,
людською журбою! (І. Франко) 7. Гей, (ударити) в стру-
ни, браття, золотії, (розпалити) знов багаття з іскр на-
дії. (М. Рильський) 8. Як рука натрапить на ту струну,
що ствердла від мовчання, (шарпнути) струну безжаліс-
но, потужно і (брязнути) в неї, наче на пожежу… (Леся
Українка) 9. Всім серцем (любити) Україну свою,— і ві-
чні ми будемо з нею. (В. Сосюра) 10. Твоєму кожному по-
чину розкрито двері: (йти, творити, прославити) Батьків-
щину. (П. Тичина)
2. Запишіть подані дієслова в усіх можливих формах наказового
способу. Складіть три речення з дієсловами 2-ї особи множи-
ни наказового способу.
Пекти, любити, сісти, розказати, розказувати, їсти, ляг-
ти, читати, розгортати, перевірити.
3. Дієслова поставте в наказовому способі 2-ї особи однини й за-
пишіть у дві колонки: 1) з ь у кінці; 2) без ь у кінці.
Завантажити, збільшити, насипати, плавити, звузити,
перевірити, відрізати, зважити, входити, поглянути, стати,
озвучити, підставити, вдарити, попередити, передбачити,
ужалити, відмітити, переглянути.
Завдання 4 розміщено в електронному додатку.
5. Перекладіть українською мовою й запишіть. Підкресліть орфо-
граму «М’який знак у дієсловах наказового способу» і поясніть
написання. 4
Проверь, возьмите, нажарь, ляг, умножь, ешь, посмо-
трите, посоветуйте, почисть, извини, позови, стань, посмо-
три, отрежь, насыпьте, делайте, выходите, оставь, извини-
те, взвесьте, замажь, не лезь.
`` Опрацювання таблиці. 3 5
`` Редагування.
Відредагуйте подані словосполучення, запишіть. За потреби
скористайтесь довідкою.
Встаючий учень, наступаюче свято, арендуючий при-
міщення, захоплююча подорож, подорожуючий юнак, дію-
че законодавство, ліквідуючий наслідки, пожовтівше листя,
хвилюючі слова, посивівше волосся, зволожуючий крем, ба-
жаючі відповідати, бувші випускники, прилягаючі шляхи,
спляча красуня, читаючий учень, знеболюючий засіб, за-
ймаючий посаду.
3
6 6 Довідка
Прийдешнє свято, чинне законодав-
ство, знеболювальний засіб або засіб для
знеболення, зволожувальний крем або
крем для зволоження, приспана красуня.

IV. Домашнє завдання

1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Скласти план на зимові канікули з використанням діє­
слів майбутнього часу.

V. Підсумки уроку
`` Завдання учням. 3
Виконайте тестові завдання. 7 7 Відповідь
1. Укажіть, у якому рядку всі дієслова належать до особо- 1Д, 2В, 3Д, 4В, 5Г.
вих форм.
А хочемо, оформлюють, веземо, писати
Б купуватиму, ходить, прозираємо, тремтіли
В вечеряти, являється, захищає, вміти
Г готувати, символізував, знаходити, дзвонімо
Д блука, кружляє, проспать, розбуди
2. Укажіть дієслово у формі наказового способу.
А подякує батькам Г усім говорити тихо
Б відвідали музей Д швидше переходимо
В говорімо правильно
3. Укажіть правильно утворену форму наказового способу
дієслова.
А пішли Г пишемо
Б розказувай Д збагніть
В зрізаємо
4. Укажіть неправильно утворену форму наказового спосо-
бу дієслова.
А підготуйтесь Г захистімо
Говорімо й пишімо правильно!
Б відчуймо Д знайди
В відредагуємо Закінчення -и, -імо(-ім), -іть зазвичай
бувають:
5. Укажіть, яка форма дієслова не є формою наказового
— під наголосом: живи5, живі5мо (жи-
способу.
ві5м) живі5ть; іди5, іді5мо (іді5м), іді5ть; печи5,
А вези Г пішли печі5мо (печі5м), печі5ть; припусти5, припус-
Б бери Д кричи ті5мо (припусті5м), припусті5ть;
В кажи — у дієсловах доконаного виду з на-
голошеним префіксом ви-: ви5бери, ви-
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
5берімо (ви5берім), ви5беріть; ви5жени, ви-
Сьогодні на уроці я 5женімо (ви5женім), ви5женіть тощо, які без
зрозумів(ла)… префікса мають кінцевий наголос: бери5,
навчився(лась)… бері5мо (бері5м), бері5ть; жени5, жені5мо (же-
дізнався(лась)… ні5м), жені5ть.

59
У рок № 17
Структура уроку
I. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
­Мотивація навчання
1. Завдання учням.
2. Бесіда.
III. Основний зміст уроку
1. Слово вчителя.
2. Завдання учням.
3. Опрацювання пам’ятки.
4. Слово вчителя.
5. Добирання робочих матеріалів для напи-
сання есе «Мандрівка до одного із семи
чудес України — острова Хортиці».
6. Слово вчителя (продовження).
7. Написання есе на чернетці і його редагу-
вання.
8. Написання есе в зошиті.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
Бесіда.
Формуємо компетентності
Ключові: математична компетентність (уста-
новлення причинно-наслідкових зв’язків, ви­
окремлення головної й другорядної інфор-
мації); уміння вчитися впродовж життя
(визначення мети навчальної діяльності та
способів її досягнення; планування й органі-
зація власної навчальної діяльності).
Предметні: уміння створювати власний текст
(есе) на задану тему; усвідомлення ролі дер-
жавної та рідної мов як засобу спілкування,
особистісного розвитку та самовираження.
60
Написання есе на тему: «Мандрівка
до одного із семи чудес України — острова
Хортиці»
Мета: удосконалити вміння учнів будувати есе, самостійно добирати й систематизувати
матеріал відповідно до теми та основної думки висловлення, будувати логічно пра-
вильне і композиційно завершене висловлення; формувати вміння й навички віль-
ного використання засобів мови в будь-яких життєвих ситуаціях; розвивати критич-
не мислення; збагачувати словниковий запас школярів; розвивати творчі здібності;
виховувати почуття патріотизму.
Обладнання: дидактичний матеріал.
Основні терміни: есе, головна думка, ідея, твір-роздум.
Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
`` Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Завдання учням.
Спробуйте описати кількома прикметниками, дієсловами, при-
слівниками ваш настрій на початку уроку. Чого очікуєте від
уроку?
`` Бесіда.
— Назвіть стилі мовлення?
— Які основні ознаки публіцистичного стилю? Сфера
його застосування?
— Назвіть основні ознаки художнього стилю, сферу за-
стосування.
— Чим відрізняються тексти публіцистичного та худож-
нього стилів?
— Чим твір-розповідь відрізняється від твору-роздуму?
 — Які типи мовлення ви знаєте?
— Що вам відомо про есе? Що є визначальним для есе?
Які існують види есе?
III. Основний зміст уроку
`` Слово вчителя.
Існує два види есе: вільне і формальне.
Вільне есе має невеликий обсяг (7–10 речень), вільну
форму і стиль викладу, довільну структуру. Обов’язкова ви-
мога: наявність позиції автора. Написання вільного есе об-
межене в часі (5–10 хвилин).
Формальне есе дотримує структуру тексту твору-роз-
думу, у ньому наявні відповідні компоненти (тези, ар-
гументи, приклади, оцінювальні судження, висновки).
Обов’язкове обґрунтування (аргументування) тези. Для
написання формального есе виділяють більше часу (20–
45 хвилин).
Визначальними рисами есе є незначний обсяг, конкрет-
на тема, дана в підкреслено вільному, суб’єктивному її тлу-
маченні, вільна композиція. Зазвичай есе виражає нове,
суб’єктивне слово про щось. Стиль есе відрізняється образ-
ністю, афористичністю, використанням нових поетичних об-
разів, свідомою настановою на розмовну інтонацію й лекси-
ку. Для есе характерне використовування численних засобів
художньої виразності: метафор, алегоричних образів, симво-
лів, порівнянь.
На першому плані есе — особа автора, його думки, від-
чуття, ставлення до світу. Це головна установка твору.
`` Завдання учням.
Складіть асоціативний кущ до слова чудо. Що вам відомо про
сім чудес України?
`` Опрацювання пам’ятки.
Правила написання креативного есе
1. Позитивна мова (описувати краще те, що є, а не те, чо-
го немає).
2. Слова-зв’язки (допомагають плавно переходити з однієї
частини до іншої).
3. Різна структура речень. (Читати речення однакової
структури нудно. Додайте кілька інверсій. Складіть ре-
чення різні завдовжки).
4. Зрозумілі слова. (Ви пишете для того, щоб вразити зміс-
том, а не словниковим запасом. Вишуканість гарна, але
в міру.)
5. Різні слова (використовуйте синоніми).
6. Лаконізм.
7. Кожне слово важливе (уникайте повторів; кожне речен-
ня має нести унікальний зміст).
8. Виражайте активну життєву позицію.
9. Аргументація обов’язкова.
Це цікаво!
«Сім чудес України» — сім істори-
ко-культурних пам’яток України. Пере-
лік складено за версією оргкомітету все-
української акції «Сім чудес України»
21 серпня 2007. Цей масштабний і успіш-
ний проект став важливою подією в жит-
ті українців, які змогли визначити «Сім
історико-архітектурних чудес України»:
Національний історико-архітектурний
заповідник «Кам’янець», Києво-Печер-
ська лавра, Державний історико-архітек-
турний заповідник «Хотинська фортеця»,
Національний дендрологічний парк «Со-
фіївка», Херсонес Таврійський, Софія Ки-
ївська та Національний заповідник-ост-
рів «Хортиця».
1 Наочність
Це цікаво!
• «Руси досягають острова, названо-
1 го Георгієм, і на цьому місці здійсню-
ють свої жертвоприношення, оскільки
там росте величезний Дуб…» — пи-
ше у X столітті візантійський імпера-
тор Костянтин Багрянородний. То бу-
ла перша задокументована згадка про
найбільший річковий острів Європи.
Тоді Дніпром проходив шлях «із варяг
у греки», пропливаючи яким іноземці
могли бачити легендарну Хортицю.
• 700-літній козацький дуб зараз росте
в селищі Верхня Хортиця (правобе-
режна частина Запоріжжя). Він справді
жив в один час із козаками. Легенди
розповідають, що повз цей дуб Богдан
Хмельницький вів своє військо до пе-
реможних Жовтих Вод. І, зупинившись,
побажав хлопцям бути такими ж не-
розривними з Батьківщиною, як ко-
ріння дерева із землею.
61
 Зразок есе
Коріння роду пророста в мені,
У таїну земля козацька кличе!
Біжу скоріш! Торкаюся обличчям
До рідних пагорбів…
Олеся Сінчук
Я вважаю, що найкращим відпочин-
ком для людини є подорожі! Саме подо-
рожі рідною країною! «Чому?» — спитає-
те мене. Адже за межами України скільки
чарівних, дивовижних куточків! Ви маєте
рацію! Але чому ми, на жаль, не завжди
бачимо прекрасне тут, на рідній землі?!
Ви чули про сім чудес України? А я чув!
І не лише чув, а й відвідав одне з таких
чудес — острів Хортицю!
Велетенський острів на Дніпрі, що по-
єднує в собі красу природи та історич-
не минуле українських козаків, вразив
мене одразу своєю красою і загадковіс-
тю! Зауважу, що Національний заповід-
ник «Хортиця» — це сама Хортиця, а та-
кож прилеглі до неї острови, до яких
навіть корінному запорожцеві було діс-
татись важкувато. Територія заповідника
ніби відірвана від міста, у якому вирує
життя — людське й промислове.
Історія острова мене також вразила!
Ось хоч би козацький дуб! Він був свід-
ком багатьох подій: ще у Х столітті візан-
тійський імператор Костянтин Багряно-
родний писав: «Руси досягають острова,
названого Георгієм, і на цьому місці здій-
снюють свої жертвоприношення, оскіль-
ки там росте величезний Дуб…». А ще
кажуть, саме під цим дубом у 1675 ро-
ці козаки писали славнозвісного листа
турецькому султану та так реготали, що
з дуба жолуді обпадали.
Крокувати ще ніким не протоптаною
стежкою стало цікавіше, коли перед очи-
ма з’явилась табличка «Стежина Тараса». Як
з’ясувалося, Хортицею ще влітку 1843 року
прогулювався сам Тарас Григорович Шев-
ченко! А ось тепер я йду цією стежкою!
Відвідайте Хортицю! Здійсніть подорож
у минуле українського козацтва, відчуйте
дух часів Гетьманщини, поповніть багаж
знань з історії України, побудьте на самоті
з природою, поговоріть із Дніпром, зробіть
гарні світлини… Щиро вам раджу здійсни-
ти подорож до цього дивовижного куточка
України! Оповитий могутнім Дніпром, ого-
роджений кам’яними скелями, покритий ві-
ковим лісом, овіяний легендами, оспіваний
поетами, відтворений митцями, він став од-
ним із семи чудес України!
62
`` Слово вчителя.
На безкраїх просторах України багато дивовижних місць,
які своєю тисячолітньою історією, красою та неповторніс-
тю викликають зацікавленість, хвилювання та захоплення.
Одне з таких місць, зустріч з яким примушує серце заходи-
тись від хвилювання,— мальовничий острів Хортиця. Вам
­пощастило, якщо хоч раз мандрували стежками цього диво-
острова. Якщо не було можливості відвідати острів, то про-
поную переглянути відеофайл «Хортиця» (режим доступу:
7chudes.іn.ua/nomіnacіyі/khortytsya/).
`` Добирання робочих матеріалів для написання есе на тему:
«Мандрівка до одного із семи чудес України — острова Хортиці».
`` Слово вчителя (продовження).
Як тільки тема стає ясною і сформульована проблема
есе, необхідно витратити час на збір матеріалу (книги, стат-
ті, інтернет-ресурси) і його аналіз. Корисно у вільній формі
виписати все, що може знадобитися: поняття, протиріччя,
асоціації, цитати, афоризми, приклади, тези, думки, аргу-
менти, імена, події, тобто записати все, що здається потріб-
ним, цікавим, що стосується теми.
У роботі важливими є докази. Вони бувають двох ти-
пів — якісні й кількісні. У першому випадку тезу необхідно
підтвердити двома або трьома значущими і вагомими аргу-
ментами. А в другому випадку — теза аргументується ма-
сою різноманітних прикладів, у такому випадку написаний
доказ буде всебічним.
Правильно написане есе потребує різноманітних засобів
риторичної техніки. Рекомендується використовувати ан-
титези, повторення, риторичні запитання, вигуки. У будь-
якому випадку, використовуючи такі засоби, ви значно під-
силите вплив на читача, проте використовувати їх потрібно
доцільно і правильно.
`` Написання есе на чернетці і його редагування.
`` Написання есе в зошиті.
IV. Домашнє завдання
Повторити теоретичний матеріал.
V. Підсумки уроку
`` Бесіда.
— Отже, чи виправдались ваші очікування від уроку?
— Що нового дізналися?
— Чи досягли ви поставленої мети?
У рок № 18 Редагування текстів

Структура уроку Мета: навчити учнів додержання морфологічних норм; розвивати вміння удосконалю-
I. Актуалізація опорних знань вати власне й чуже мовлення щодо правильного використання форм частин мо-
1. Перевірка домашнього завдання. ви, помічати й коректно виправляти морфологічні помилки у власних і чужих усних
2. Бесіда. та письмових текстах; виховувати культуру мовлення, потребу в удосконаленні влас-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. ного мовлення, шанобливе ставлення до рідної мови.
­­Мотивація навчання Обладнання: дидактичний матеріал.
Вступне слово вчителя. Основні терміни: морфологічна норма.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате- Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.
ріалу
1. Робота в групах.
2. Тренувальні вправи.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

Формуємо компетентності
`` Перевірка домашнього завдання.
Ключові: математична компетентність (умін-
`` Бесіда. ня чітко формулювати визначення); обізнаність
— Назвіть основні критерії культури мовлення. і самовираження у сфері культури (прагнення
— Що називаємо морфологічною нормою? використовувати українську мову як держав-
ну для духовного, культурного й національно-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. го самовияву; дотримання норм української лі-
тературної мови та мовленнєвого етикету, що
Мотивація навчання
є виявом загальної культури людини).
`` Вступне слово вчителя. Предметні: формування навички редагува-
Чи правильні конструкції три щасливих роки, два ні- ти тексти відповідно до морфологічних норм.
мецьких солдати?
Числівники два, три і чотири поєднуються з називним
відмінком множини. Якщо до іменника належить ще озна-
чення, то воно теж повинно стояти в називному відмінку,
тобто узгоджуватись: три щасливі роки, два німецькі сол-
дати.

III. Сприйняття й засвоєння навчального

матеріалу
`` Робота в групах. 1 1 Матеріали для учнів
Прочитайте текст, знайдіть порушення морфологічної норми.
Відредагуйте текст і виразно прочитайте.
Група 1
Місто Лева
Сучасний Львів, центр Львівської області, абсо-
лютно справедливо вважається індустріальною, духо-
вною та культурною столицею Західної України. Місто

63
2 Персоналія
Данило Романович Галицький, та-
кож Данило Галицький (1201–1264) —
правитель Галицько-Волинського кня-
зівства, король Русі, якого вважають
національним героєм України.
3 Словничок
Галичина — історична область у за-
хідній Україні та південно-східній Поль-
щі. Займає території сучасних Львів-
ської, Івано-Франківської, Тернопільської
(крім північної частини) областей України
і Підкарпатського і Малопольського воє-
водств Польщі.
Назва Галичина походить від міста Га-
лич — столиці Галицького князівства.
Із другої половини XIII століття політич-
ним та культурним центром краю стало
місто Львів. Серед інших найбільших міст
Галичини є Івано-Франківськ (раніше Ста-
ніслав), Тернопіль, Ряшів та ін.
4 Матеріали для учнів
64
з ­
населенням п ­онад дев’ятиста тисяч жителів одночас-
но є величез­нішим музеєм під відкритим небом: тут збе-
реглося більше двух тисяч пам’ятників історії та культу-
ри. Старий центр Л ­ ьвова внесено до списку Всесвітньої
Спадщини людства, а відтак визнано найбільшою цінніс-
тю планетарного масштабу.
Заснований у середині ХIII століття князем Данилом Ро-
мановичем Галицьким 2 , Львів отримав своє ім’я на честь
його сина та спадкоємця Лева. За кілька десятиліть він
став більш успішнішим торгово-ремісничим містом, релігій-
ним і культурним центром Галичини 3 . Упродовж століть
Львів зберігав не змінююче роками попереднє планування.
(За А. Клімовим)
Тексти для груп 2–4 розміщено в електронному додатку.
`` Тренувальні вправи. 4
1. Відредагуйте речення.
1. — Яка година? — П’ятнадцять по п’ятій. 2. У залі
зібралися початкуючі поети. 3. Дмитро виявився найхво-
рішим. 4. Давайте поговоримо про наболіле. 5. Посірівше
небо було загадковим. 6. П’ятидесяти книг ще не вистача-
ло для учнів. 6. Ці хвилюючі миті запам’ятаються надов-
го. 7. Виступаючий проголосив палку промову. 8. Родина
пишалася дев’ятистами метрами вишитих рушників. 9. До
складу збірної увійшли двадцять два футболіста. 10. Ку-
пив два з половиною кілограма яблук. 11. Його очі ста-
ли порожнішими, а душа самотнішою. 12. До його звер-
талось багато селян. 13. Хлопець розповів про свою вірну
собаку. 14. Відповісьте мені на запитання. 15. На пере-
рві я зупинив біжучого школяра. 16. Треба більш відпові-
дальніше ставитись до своїх обов’язків. 17. Батько знову
виписав «Літературну газету». 18. Багато людей захворі-
ло грипом. 19. Ти їсиш гарбузову кашу? 20. Троє учениць
весело сміялись.
2. Складіть діалог на тему: «Як готувати улюблену страву україн-
ців». Використайте дієслова наказового способу та числівники.
Запишіть текст на чернетці, відредагуйте написане. Розіграйте
діалог із сусідом (сусідкою) по парті.
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Знайти порушення морфологічної норми в пресі. Відре-
дагувати й записати правильний варіант. Обґрунтуйте
написання.
V. Підсумки уроку
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Сьогодні на уроці цікавим було…
Я відчув(ла) труднощі під час виконання…
У рок № 19 Контрольна робота: виконання тестових
завдань

Структура уроку
I. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
­Мотивація навчання
III. Основний зміст уроку
Виконання тестових завдань.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
Мета: оцінити рівень навчальних досягнень одинадцятикласників із практичної риторики
та морфології; з’ясувати можливі недоліки в опануванні мовною теорією; формувати
вміння й навички застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці; розвивати
логічне мислення, тренувати пам’ять; виховувати працелюбність і наполегливість.
Обладнання: тестові завдання у двох варіантах.
Основні терміни: риторика, морфологія, морфологічна норма.
Тип уроку: контроль і корекція знань, умінь, навичок.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

Формуємо компетентності
`` Перевірка домашнього завдання.
Ключові: математична компетентність (праг-
нення висловлюватися точно, логічно та по-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. слідовно); уміння вчитися впродовж життя
Мотивація навчання (планування й організація власної навчальної
(Проведення інструктажу щодо оцінювання контроль- діяльності; здійснення самооцінювання резуль-
ної роботи (завдання 1–6 — по 1 балу; завдання 7, 8 — по татів власної діяльності, рефлексії).
1,5 бала; завдання 9 — 3 бали.) Предметні: доречне й правильне викорис-
тання мовних засобів відповідно до комуні-
III. Основний зміст уроку кативного завдання та ситуації спілкування;
сприймання, розуміння й аналіз інформації
`` Виконання тестових завдань. 1 державною мовою.
Варіант I
1. Укажіть словосполучення з помилкою у відмінюванні
числівників.
А двохсот шістдесятьох учнів
Б три з половиною кілограми
В сімдесяти восьми гривень
Г перекладений стома мовами
2. Укажіть, у якому рядку всі числівники записано пра- 1 Контрольні роботи
вильно.
А восьмастами дев’ятьома, шістдесятьом сімом Варіант ІІ розміщено в електронно-
Б п’ятьдесятьома сімома, тисяча семисотий му додатку.
В вісьмастами шістдесятьма чотирма, ста сорока ­сімома Відповіді:
Г чотиристами тридцятьма, тисяча сорока шістьма Варіант І: 1Г, 2В, 3Г, 4В, 5Г, 6В; 7: 1Д,
2Г, 3Б, 4В; 8: 1Г, 2А, 3Б, 4Д.
3. Укажіть граматично правильну відповідь на запитання
Варіант ІІ: 1Г, 2Б, 3Б, 4А, 5Г, 6В; 7: 1Д,
Котра година?.
2Г, 3Б, 4В; 8: 1Д, 2В, 3А, 4Б.
А дванадцять тридцять
Б без двадцяти десять
В десять хвилин першої
Г за п’ять хвилин одинадцята
4. Укажіть рядок, у якому ступені порівняння можна утво-
рити від усіх прикметників.
А могутній, важливий, холодний, дорожній

65
2 ПерсоналіЇ Б гарячий, кислий, лихий, сліпий
Ліна Василівна Костенко (1930) — В чорний, прозорий, білий, ніжний
українська письменниця, поетеса-шістде- Г дорослий, порожній, худий, дерев’яний
сятниця. Лауреатка Шевченківської пре- 5. Укажіть рядок, у якому правильно утворено форми сту-
мії, премії фундації Антоновичів. пенів порівняння в усіх прикметниках.
А архіважливіший, якнаймиліший, дорожчий золота
Ольга Юліанівна Кобилянська (1863–
Б мудріший, щонайхворіший, найбільш кращий
1942) — українська письменниця, учас-
ниця феміністичного руху на Буковині.
В найменш дорожчий, розумніший за всіх, найпогані-
ший
Євген Павлович Плужник (1898— Г найсерйозніший, розумніший за всіх, самий добрий
1936) — український поет, драматург, 6. Укажіть рядок, у якому неправильно утворена форма на-
перекладач. Жертва сталінського терору. казового способу всіх дієслів.
Максим Тадейович Рильський (1895– А читай, підготуйтесь В відредагуємо, давай іти
1964) — український радянський поет, Б відчуймо, ходімо Г захистімо, їдьмо
перекладач, публіцист, громадський ді- 7. Установіть відповідність між формами дієслова й наве-
яч, мовознавець, літературознавець. Ака- деними прикладами.
демік АН УРСР. 1 інфінітив А опале
2 особова форма Б вишито
3 безособова форма В почувши
4 дієприслівник Г спечімо
Д ходити

8. Установіть відповідність між назвами засобів виразнос-
 ті і прикладами. 2
 1 метафора А Несе Полісся в кошиках гриби.
2 метонімія (Л. Костенко)

3 порівняння Б Ніжна, вразлива, немов мімоза,
 4 антитеза з сумовитими очима… (О. Коби-
 лянська)
В Довго тягтиметься мить.
 (Є. Плужник)
 Г Грізні стіни стоять мовчазливо…
 (М. Рильський)
Д Багатий і в будні бенкетує,
 а бідний і в свято горює. (Нар.
 творч.)
 9. Напишіть вільне есе на тему: «Ландшафтотерапія: чер-
паймо сили у красі природи» із використанням тропів

і фігур (2–3, позначити в тексті).


IV. Домашнє завдання

1. Повторити теоретичний матеріал.
 2. Підготувати лінгвістичну розповідь про норми україн-
 ської літературної мови.

 V. Підсумки уроку
 (Відповіді вчителя на запитання учнів після написання
 контрольної роботи.)



66
У рок № 20
Структура уроку
Поняття синтаксичної норми. Синтаксична
помилка. Складні випадки синтаксичного
узгодження
Мета: повторити поняття мовна норма та пояснити основні синтаксичні норми, удоско-
I. Актуалізація опорних знань налювати вміння виправляти синтаксичні помилки; розвивати мовну культуру; ви-
Перевірка домашнього завдання. ховувати в школярів інтерес до вивчення рідної мови; зацікавленість у підвищен-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. ні рівня мовної грамотності.
­Мотивація навчання Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
1. Завдання учням. Основні терміни: синтаксична норма, узгодження.
2. Бесіда. Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.
3. Робота з таблицею.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате-
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Створення опорної схеми за поданим тек-
стом.
3. Слово вчителя (продовження).
4. Робота з таблицею.
5. Слово вчителя (продовження).
6. Тренувальні вправи.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».

Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
Формуємо компетентності
`` Перевірка домашнього завдання.
Ключові: уміння вчитися впродовж життя
(планування й організація власної навчальної
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. діяльності; використання різних видів читання:
Мотивація навчання ознайомлювального, вибіркового, навчального
`` Завдання учням. тощо; прагнення використовувати українську
Прочитайте висловлення. Як ви розумієте слова, що стали мову в різних життєвих ситуаціях; готовність
крилатими? удосконалювати власне мовлення, розвивати
Розумного одразу видно, дурного одразу чутно. (О. Пер- мовну інтуїцію); ініціативність і підприємли-
люк) вість (розуміння ролі комунікативних умінь
Граматиці підкоряються навіть імператори. (Латинське для успішної професійної кар’єри).
прислів’я) Предметні: формування навички знахо-
`` Бесіда. дити та виправляти синтаксичні помилки,
— Ви вже знаєте, що таке стилістична норма. Які сти- уміння складати схему за текстом; доречно
лістичні помилки ви іноді помічаєте в мовленні ваших ро- й правильно використовувати мовні засоби
весників? відповідно до комунікативних завдань.
— Спробуйте дати визначення поняття «синтаксична
норма».
— Яких синтаксичних норм нам слід дотримуватися?
`` Робота з таблицею.
Користуючись таблицею 1 , розкажіть про вивчені норми
української літературної мови.

67
1 Наочність III. Сприйняття й засвоєння навчального
матеріалу
`` Слово вчителя.
Синтаксичні норми — це загальноприйняті правила по-
будови синтаксичних конструкцій — словосполучень і ре-
чень. Синтаксичними помилками є ті, що спричинені неза-
безпеченням передбаченої граматичним ладом української
мови побудови конструкцій (словосполучень, речень, над-
фразних єдностей) відповідно до усталених моделей синтак-
сичних зв’язків і відношень.
Залежно від складності конструкції можуть бути виділе-
ні помилки на рівні словосполучень та простих і складних
речень. 1
Словосполучення Прості та складні речення
• неправильне узгодження: далекий путь (за- • неправильна координація підмета й при-
мість далека путь); судка, побудова однорідного ряду тощо
• неправильне безприйменникове керування: • неправильна побудова речень із дієпри­
навчання фізиці (замість навчання фізики); слівниковим зворотом тощо
• значенні іншого: із-за хвороби (через хворо- • відрив підрядного означального речення
бу) тощо від пояснюваного слова тощо

2 Матеріали для учнів `` Створення опорної схеми за поданим текстом. 2

Прочитайте текст. Накресліть опорну схему до поданого ма-
теріалу. Складіть і запишіть речення, використовуючи слово-
сполучення до міста Старий Самбір; у місті Чернівці. Пояс-
ніть вживання прийменників у (в) — до.
У (в) — до…
Інколи виникає питання, який прийменник треба стави-
ти — у (в) чи до: Я поїхав у Київ чи Я поїхав до Києва,
вихід у місто чи вихід до міста.
Узагалі, коли мовиться про рух у напрямі міста, села, се-
лища, тоді треба ставити прийменник до: Через кілька днів
Ковпак вилетів до Москви. (П. Вершигора)
Коли йдеться про дію чи перебування в чомусь, тоді слід
 користуватися прийменником у (в): У Києві на риночку…
(Нар. творч.) Якщо мета руху в певному напрямі супрово-
 джується ще додатковими поясненнями, тоді після них мо-
 же стояти замість прийменника до — у (в): Ми їздили на
ярмарок у Косів. (М. Рильський)

У реченнях, де рух або дію скеровано до предметів, се-
 редовищ або мовиться про абстрактні поняття, ставиться
 прийменник у (в): Він ступив у сад. (Є. Гуцало) Кидаєть-
ся у свою стихію. (О. Гончар) Закрадається в серце ост-

рах. (М. Рильський)
 Рух до приміщення позначається дієсловами з тим
 і з другим прийменником: Уваливсь у хату. (П. Куліш);
Смерть зайшла до хати. (Д. Павличко). (За Б. Антонен-
 ком-Давидовичем)

`` Слово вчителя (продовження).
 Узгодження — це такий тип підрядного зв’язку, за яко-
 го залежне слово уподібнюється граматичним формам голов-

68
ного слова. У словосполученнях весняна повінь, наш сад,
п’ятий день, вишитий рушник залежні слова — прикмет-
ник, займенник, порядковий числівник і дієприкметник —
узгоджуються в роді, числі, відмінку з головним словом —
іменником.
Залежно від того, повністю чи частково узгоджуєть-
ся залежне слово з головним, розрізняють узгодження по-
вне й неповне. За повного узгодження всі форми залежно-
го слова відповідають формам пояснюваного слова: світле
майбутнє (узгодження в роді, відмінку й числі), яскра-
ві кольори (узгодження у відмінку й числі); замерзлі рі-
ки (узгодження в числі). За неповного узгодження залежне
слово уподібнюється головному тільки у формах відмінка
й числа (місто Київ) або тільки відмінка (місто Чернівці).
`` Робота з таблицею. 2
Заповніть таблицю словосполученнями з довідки, додайте
власні приклади. 3 3 Довідка
Повне узгодження Неповне узгодження Село Дем’янівці, рання весна, міс-
то Суми, чарівні Карпати, озеро Світязь,
п’ятий клас, професор Калиновська, своя
людина, мудрий оракул, село Перекопів-
`` Слово вчителя (продовження). ка, наш друг, смачна івасі, виконане за-
Назви-абревіатури дуже різні за своєю будовою і ма- вдання, річка Рось, відчинена брама, мо-
ють певні закономірності щодо узгодження з іншими слова- гутній Дніпро, різальний інструмент, село
ми. Прості абревіатури типу зав, пом, спец, бух, зам, нач, Піски, селище Високий, місто Яготин, лі-
реж, що утворилися як скорочення певних слів, належать кар Ярова, річка Черемош.
до іменників ч. р. Порівняно велику групу слів української
лексики становлять поскладові абревіатури, утворені почат-
ковими частинами або складами слів типу виконком, парт-
ком, колгосп, універмаг. Усі вони закінчуються на приголо- 
сний, належать до ч. р. і змінюють свої форми, як іменники 
чоловічого роду II відміни. Частково-поскладові абревіату-

ри типу стінгазета, облкомунвідділ — мають форму, що
залежить від форми останньої, нескороченої частини абре- 
віатури. Найбільше непорозумінь в усному та письмовому 
мовленні виникає при узгодженні означень з ініціальними

абревіатурами.
При визначенні роду ініціальних абревіатур діють два 
основні принципи: 
— рід визначається за стрижневим словом вихідно-
го повного словосполучення, з якого утворена абревіатура: 
ДВУ (Державне видавництво України, стрижневе слово ви- 
давництво) — абревіатура с. р.; ЦК (Центральний Комі- 
тет, стрижневе слово комітет) — абревіатура ч. р. Це сто-
сується ініціальних абревіатур, компоненти яких читаємо 
за назвами літер; 
— рід визначається також на основі граматичної схо-

жості абревіатур з нескороченими словами: якщо ініціаль-
на абревіатура закінчується на приголосний (вуз, дзот, неп), 
вона ч. р. 
Отже, абревіатури мають рід основного слова: УПА (ар-

мія), ООН (організація), СНД (союз), НБУ (банк), ВАТ (то-
вариство). Чоловічий рід замість жіночого засвоїли багато 

69
 Говорімо й пишімо правильно!
Визначення роду в багатьох випадках
пов’язане з труднощами. При визначен-
ні роду треба брати до уваги закінчення
не тільки називного відмінка, а й інших,
особливо родового та орудного. У пісні
співається За Сибіром сонце сходить (за-
кінчення, як у словах лісом, столом, от-
же, Сибір — ч. р.). Або говоримо десят-
ковим дробом (закінчення, як у іменників
столом, лісом). Отже, мало підставляти
слова цей, ця, це чи він, вона, воно, як це
пишуть у багатьох шкільних підручниках,
а в сумнівних випадках треба-таки загля-
нути у словники. (За О. Сербенською)
4 Матеріали для учнів
5 Довідка
Станція технічного обслуговування, ав-
тозаправна станція, Національна акаде-
мія наук України, Національний технічний
університет «Харківський політехнічний
інститут».
70
абревіатур із кінцевим приголосним (неп, СЮТ), хоч поряд
з абревіатурами вживаються і їх повні відповідники: нова
економічна політика проголошена, але неп запровадже-
ний; станція юних техніків повідомила, але СЮТ виконав.
На граматичний рід багатьох абревіатур впливає їхня фор-
ма. Ті з них, що закінчуються на приголосний, уживаються
як іменники ч. р., хоча їхнє стрижневе слово ж. р. (район-
ний ЖЕК, хоча житлово-експлуатаційна контора; сформо-
ваний ВАК, хоча Вища атестаційна комісія; комерційний
виш, хоча вища школа та ін.) або с. р. (Мінфін узгодив,
хоча Міністерство фінансів; МОЗ ухвалив, хоча Міністер-
ство охорони здоров’я; Мін’юст зацікавлений, хоча Мініс-
терство юстиції; ліквідований ВАТ, хоча відкрите акціонер-
не товариство і т. п.).
`` Тренувальні вправи. 4
1. Утворіть із поданими словами словосполучення «прикмет-
ник + іменник», визначте рід. З утвореними словосполучен-
нями складіть речення.
Тюль, собака, МЗС, АТО, техогляд, ЗВО, ярмарок, МОЗ,
Мінфін, Мін’юст, ТЮГ, УПА, виш, ТЕС, живопис, дріб, Си-
бір, авеню, кір, Чилі, ЗНО, Кіліманджаро, ЖЕК.
2. Утворіть складноскорочені слова від повнозначних слів, дотри-
муючись правил творення абревіатур, 4–5 з них уведіть у ре-
чення.
Професійно-технічне училище, синдром набутого іму-
нодефіциту, Європейський Союз, санітарно-епідеміологіч-
не відділення, Спілка письменників України, міський елек-
тричний транспорт, Міністерство транспорту України, норми
будівельного проектування, окружний комітет, Організація
українських націоналістів, Українська республіканська пар-
тія, управління побутового обслуговування населення, на-
вчально-виробниче підприємство, начальник господарського
управління, автоматизована інформаційна система, інститут
науково-технічної інформації, Іноземна юридична колегія,
автоматична телефонна станція.
3. Відредагуйте подані словосполучення. За потреби скористай-
теся довідкою. 5
Ця шампунь, сучасний НАН України, гостра біль, най-
ближчий СТО, відоме ФК «Металіст», домашній адрес, силь-
на нежить, рожеве фламінго, далека Делі, прибутковий АЗС,
престижна НТУ «ХПІ».
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Виписати з періодичних видань речення, що містять
абревіатури (4–5).
V. Підсумки уроку
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Цей урок був для мене корисним, тому що…
У рок № 21 Складні випадки й варіанти синтаксичного
керування. Уживання прийменників в і на
з географічними назвами і просторовими
іменниками
Структура уроку Мета: пояснити складні випадки й варіанти синтаксичного керування, уживання при-
I. Актуалізація опорних знань йменників в, на з географічними назвами і просторовими іменниками; удоскона-
Перевірка домашнього завдання. лювати вміння виправляти синтаксичні помилки; розвивати мовну культуру; вихо-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. вувати в школярів інтерес до вивчення рідної мови; зацікавленість до підвищення
­Мотивація навчання мовної грамотності.
Бесіда. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате- Основні терміни: синтаксичні помилки, керування.
ріалу Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.
1. Слово вчителя.
2. Робота з таблицею.
3. Робота з текстом.
4. Робота з таблицею.
5. Тренувальні вправи.
6. Робота за картками.
7. Творча робота.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Бесіда.
2. Завдання учням.
3. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

Формуємо компетентності
`` Перевірка домашнього завдання.
Ключові: основні компетентності в природ-
ничих науках і технологіях (навичка швидко
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. й ефективно шукати інформацію; використан-
Мотивація навчання ня різних видів читання для здобуття нових
`` Бесіда. знань); математична компетентність (уста-
— Як правильно сказати: навчатися мови чи навчати- новлення причинно-наслідкових зв’язків, ви­
ся мові, подорожувати по європейських країнах чи євро- окремлення головної і другорядної інформації);
пейськими країнами, скупий словами чи скупий на слова? уміння вчитися впродовж життя (застосування
— Чи відчували ви труднощі у виборі правильної від- комунікативних стратегій відповідно до мети
повіді? й ситуації спілкування; планування й організа-
— Що називаємо керуванням? Наведіть складні випад- ція власної навчальної діяльності; уміння чита-
ки синтаксичного керування, що вам траплялись. ти, використовуючи різні види читання: озна-
йомлювальне, вибіркове, навчальне тощо).

III. Сприйняття й засвоєння навчального Предметні: ознайомлення зі складними ви-

матеріалу падками синтаксичного керування.

`` Слово вчителя.
Синтаксичні норми часто пов’язані зі способом підрядно-
го зв’язку слів у словосполученні — керуванням. Керуван-
ня — синтаксичний зв’язок слів, при якому залежне слово

71
  стоїть у тому відмінку, якого вимагає головне слово. Моде-
лі поєднання слів таким підрядним зв’язком відображають

специфіку мови, закономірності сполучуваності слів. Керу-
 вання може бути пряме (Зн. в. без прийменника і Р. в. при
 запереченні) — одержати рекламації, обирати депутата,
не сій гречки — і опосередковане (прийменникове), тоб-
 то залежне слово приєднується до головного за допомогою
 прийменника — одержати від заводу, чекати на подругу.

Воно також буває сильне і слабке. При сильному керуванні
наявність залежного слова зумовлюється семантикою керу-
 ючого слова (читати книжку, виконати доручення, скар-
 житися на втому), слабкому — виступає між словами, де
зв’язок, хоч і можливий, але зовсім не обов’язковий (пода-

рунок від брата, подарунок для брата).
 Типові порушення в побудові словосполучень, пов’язаних
 зв’язком керування, є результатом низького мовно-культур-
ного рівня, недостатнього знання української мови. Перевір-

те, чи правильні відмінки вживаєте: завідувач кафедри, ко-
 мандувач армії, згідно з наказом, відповідно до розкладу,
 усупереч проханню, ужити заходів.
Складними випадками керування, що можуть призвес-
 ти до помилок, є:
 — близькозначні слова-синоніми можуть вимагати різ-
них відмінків: оволодіти (чим?) англійською мовою — опа-

нувати (що?) англійську мову, навчатися (чого?) мови —
 вчити (що?) мову;
 — слова-пароніми мають не тільки різне значення,
а й різне керування (чи можливості керування): оснований

(на чому?) на правилах — заснований (ким?) науковцем;
 — нерозрізнення керування в українській і російській
 мовах: однакове за значенням дієслово в різних мовах мо-
же вимагати від додатків неоднакових відмінкових форм: ви-
 бачте (кому?) мені — извините (кого?) меня;
 — неправильне використання прийменників: скупий
словами — треба скупий на слова;
— помилки в прийменниковому керуванні дуже часто
стосуються вживання прийменника по і пов’язані із впли-
вом російських конструкцій, у яких є цей прийменник.
`` Робота з таблицею.
1 Наочність Опрацюйте таблиці 1 . Наведіть власні приклади.
Таблиця 1
Використовуйте правильно!
Структура словосполучення Приклади
Прикметник у вищому ступені + за, від, дорожчий за золото
ніж + порівняння
Прикметник типу багатий. хворий, ще- хворий на малярію, скупий на слова
дрий + на + іменник
Числівники обидва, два, три, чотири + три ясени, півтора відсотка
іменник у Н. в. множини; півтора + ім.
у Р. в. однини (кого? чого?)
Після прийменника по іменник вжива- поїхали по областях, ходили по стежках
ється в М. в., а не в Д. в.

72
 Таблиця 2
Використання прийменників
Структура словосполучення Приклади
Прийменник за + ім. у Р. в., що визначає час за Хмельницького, а не при Хмельницькому,
за Козаччини, за царя Гороха, за кілька років
Значення «рід діяльності, місце її поширення» інструктор з плавання, агент у справах, різь-
передається конструкціями з прийменниками бяр по дереву, комітет цін
з, у, в, по або без прийменника 2 Матеріали для учнів
Причинове значення — через, з, за через неуважність, з вини, за підозрою
Значення мети — для, до, щодо, у справах комісія для…, комітет у справах, рекоменда-
ція щодо лікування, майстерня для ремонту,
інструкція для (до) складання кошторису
Часові значення — над, перед, на, при, над ранок, перед світанком, в ніч проти Ново-
проти го року, на старість, при старості

`` Робота з текстом. 2
Завдання розміщено в електронному додатку.

`` Робота з таблицею. 1
Розгляньте таблицю 3 , запам’ятайте будову словосполучень. 3 Складні випадки керування
Користуючись додатковою літературою, доповніть таблицю
власними прикладами. Правильно Помилково
Братися до роботи (а не «за роботу»)
`` Тренувальні вправи. 2 Знущатися з менших (а не «над меншими»)
1. Утворіть словосполучення, залежні слова поставте в потріб- Іти по хліб, по воду (а не «за хлібом»)
ному відмінку і, якщо потрібно, додайте до них прийменники. Послати по лікаря (а не «за лікарем»)
Складіть із п’ятьма словосполученнями речення.
Насміхатися з кого (а не «над ким»)
Звернутися (адреса), сподіватися (успіх), стикатися
(труднощі), спіткнутися (поріг); знемагати (спрага), чини- Вважати за необхідне (а не «вважати необхід-
ти (кривда), ухилятися (робота), ризикнути (життя), сто- ним»)
суватися (ми), дошкуляти (він), тішитися (успіх), сміяти- Доглядати хворого (а не «за хворим»)
ся (себе), докоряти (брат), завдати (шкода), не дотримати Запобігати помилкам (а не «помилок»)
(слово), повідомляти (друг), тяжчий (сталь), засоби (грип), Одружитися з дівчиною (а не «на дівчині»)
пігулки (головний біль), поквитатися (насмішник), покла- Подякую вам (а не «вас»)
датися (хлопці), пробачте (я), надіятися (друг), дошкуляти
Пробачте мені (а не «мене»)
(він), зрадити (товариш), захворів (грип), згідно (наказ), пи-
шатися (перемога). Учитися ремесла (а не «ремеслу»)
2. Виберіть потрібне, обґрунтуйте думку. Називати на ім’я (а не «по імені»)
Відповідно (до закону, закону), відправити (по пошті, по- Звернутися на адресу (а не «по адресі»)
штою), додержувати (чистоти, тиші — чистоту, тишу), до- Відправити поштою (а не «по пошті»)
коряти (учня, учневі), дякувати (Оксану, Оксані), зазнати Сталося через необе- (а не «із-за необереж-
(невдачу, невдачі), завдати (шкоду, шкоди), звернутися (по режність ності»)
адресі, на адресу), зрадити (ідеалам, ідеали), іти (по гри- Засіб від хвороби (а не «для хвороби»)
би, за грибами), навчання (математиці, математики), на-
Говорити українською (а не «на українській мо-
зивати (на ім’я, по імені), оволодіння (знаннями, знання),
мовою ві»)
пам’ятник (Тараса Шевченка, Тарасові Шевченку), повер-
татися (на тролейбусі, тролейбусом), пробачте (мене, мені), Хворий на грип (а не «хворий грипом»)
пропуски (по хворобі, через хворобу, із-за хвороби), раді- Важчий за олово (а не «важчий олова»)
ти (успіхам, з успіхів), розійтися (квартирам, по кварти- Ходити по дорогах (а не «по дорогам»)
рах), сміятися (із себе, над собою), турбуватися (за товари-
ша, про товариша).

73
 3. Вставте, де треба, відповідний прийменник, запишіть.
Робота … (тема), лікар … (фах), називати … (ім’я), від-
пустка … (хвороба), йти … (вулиця), заняття … (анатомія),
заходи … (використання), ліки … (рецепт), багата … (віта-
міни).
4. Утворіть словосполучення, додавши необхідні за змістом сло-
ва. Із вказаними словосполученнями складіть речення.
Скористатися (чим? з чого?), сподіватися (кого? чого? на
кого?), сповнений (чого?), наповнений (чим?).
4 Матеріали для учнів `` Робота з картками. 4
`` Творча робота.
Складіть розповідь про ваш улюблений україномовний сайт.
Чим він вам імпонує? Чи дотримано на ньому норм україн-
ської літературної мови? Наскільки необхідно це для Інтерне-
ту? Як ви до цього ставитесь?

IV. Домашнє завдання

1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Скласти текст в художньому стилі, використовуючи ма-
теріали таблиці «Складні випадки керування».

V. Підсумки уроку
`` Бесіда.
— Що вам відомо про пряме й опосередковане керу-
вання?
— Які складні випадки керування ви знаєте?
`` Завдання учням. 4
5 Відповідь Виконайте тестове завдання. 5
Г. Укажіть рядок, у якому правильно побудовано всі сло-
восполучення.
А по власному бажанню, залежно від обставин
Б іншим разом, дякувати матері
В здобути освіту, дякувати Оксану
Г готель для туристів, на минулому тижні
Д автобус на замовлення, повідомити телефоном
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Цей урок був для мене корисним, тому що…
Раніше я не вмів(ла), а тепер…

74
У рок № 22 Словосполучення з прийменником по. Сло-
восполучення з прийменниками в(у), при,
за, із-за. Уживання похідних сполучників
Структура уроку Мета: пояснити особливості вживання прийменників по, в(у), при, за, із-за в слово­
I. Актуалізація опорних знань сполученнях та похідних сполучників; удосконалювати вміння правильно вжива­
1. Перевірка домашнього завдання. ти прийменники та похідні сполучники, виправляти синтаксичні помилки в чужо­
2. Запитання учням. му й власному мовленні; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення; виховувати
3. Робота зі схемою. повагу до рідного слова.
II. Сприйняття й засвоєння навчального мате­ Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
ріалу Основні терміни: прийменник, похідний сполучник.
1. Робота з таблицею. Тип уроку: комбінований.
2. Слово вчителя.
3. Переклад.
4. Редагування.
5. Опрацювання таблиці.
6. Тренувальна вправа.
7. Опрацювання таблиці.
8. Тренувальна вправа.
9. Робота з таблицею.
10. Слово вчителя.
11. Тренувальна вправа.
12. Творча робота.
IІІ. Домашнє завдання
ІV. Підсумки уроку
1. Завдання учням.
2. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».

Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
`` Перевірка домашнього завдання. Формуємо компетентності
`` Запитання учням. Ключові: математична компетентність (ви­
— Що ви знаєте про керування та його види? окремлення головної і другорядної інформа­
— Що вам відомо про вживання прийменників в і на ції); уміння вчитися впродовж життя (пла­
з географічними назвами та просторовими іменниками? нування й організація власної навчальної
діяльності; здійснення самооцінювання ре­
`` Робота зі схемою. 1
зультатів власної діяльності, рефлексії).
Користуючись схемою, розкажіть про прийменник та особли-
вості його вживання в словосполученнях. Предметні: уміння вживати прийменники
й похідні сполучники.
Просторові пі- Означальні кели-
Способу дії погодився з радістю
дійшли до гори хи з кришталю

За допомогою прийменників виражаються 1 Наочність

Часові зроблю відношення дії до предмета (знав від по- Об’єктні знав про
за день чатку), між предметами (хтось із них), закон
ознаки до предмета (небо без хмар)

Кількісні років Умови ночують

Мети ішов за правду Причини плаче з горя
зо два при негоді

75

2 Наочність
II. Сприйняття й засвоєння навчального
матеріалу
`` Робота з таблицею. 2
Розгляньте подану таблицю. У якій колонці правопис відпові-
дає синтаксичним нормам? Відповідь обґрунтуйте.
Неправильно Правильно
рахує по пальцям рахує по пальцях
читає по складам читає по складах
мандрує по горам і долинам мандрує по горах і долинах
б’є по великим барабанам б’є по великих барабанах

`` Слово вчителя.
Прийменник по в українській мові маловживаний. Слід
пам’ятати, що вживається він в таких значеннях:
— місце дії: по полю гуляє, ходити по крамницях;
— сфера діяльності: поратися по господарству;
— міра чи кількість: виплатили по сто гривень, розда-
ли по яблуку;
— час дії: десять хвилин по першій, відпочити по обіді;
— мета дії: пішли по морозиво, ходили по гриби;
— спосіб дії: читати по складах.
Заміна прийменника по безприйменниковими конструк-
ціями або іншими прийменниками властива українській
­мові.

3 Матеріали для учнів `` Переклад. 3

Перекладіть українською мовою російські словосполучення
з прийменником по. Складіть із ними сім речень.
Зашел по делу, посещаю по выходным дням, уволен по
собственному желанию, считает по пальцам, смотря по по-
годе, движется по направлению к городу, сдал экзамен по
математике, приказ по школе; комиссия по составлению ак-
та, тоска по родине, читает по слогам, приходит по суббо-
там, ходит по комнатам, продан по себестоимости, по доброй
воле, консультации по пятницам, по обыкновению, по на-
шим подсчетам, утеплили по причине заморозков, сообщать

по телефону радостную весть, ездить по селам, по просьбе,
 первый по счету, пособие по безработице, передать по на-
 следству, по моему мнению, мероприятие по повышению
трудовой дисциплины, по поводу чего, плыть по течению,

написал по ошибке, товарищ по школе, поступил по отно-
 шению ко мне, идти на мероприятия по спасению рек, ид-
 ти по берегу реки.
 `` Редагування. 3
 Відредагуйте словосполучення, у складі яких прийменник по
вжито недоречно або помилково.

По відношенню до роботи, комітет по освіті й культурі,
 документи по розслідуванню справи, завдання по мові, меш-
 кати по вулиці, автобус по замовленню, школа по підготов-

76
ці спеціалістів, по кордону, по обох сторонах дороги, мето- 
дичні рекомендації по вивченню авторського права, операція

по приватизації, по електронній пошті, комісія по перевірці
фактів, розіслали запит по міністерствах. 

`` Опрацювання таблиці. 2

`` Тренувальна вправа. 3

Поставте пропущені у(в) на місці пропусків.
Знятися … фільмі, прийшов … гості, поїхали … Угорщи- 
ну; … дужках наведено ставки з урахуванням капіталізації, 
знайшов … полі, ходімо … кіно, взяли … аптеці, бачила …
метро, тренуватися … спортзалі, … мене їх немає; покла- 
ла … шухляду, бачили … очах, вірю: … своєму житті буду 
щасливою, кинула … яр, зайшла … воду, зайшли … урочи- 
ще, заніс … дім, розмовляли … кімнаті, одягнувся … свят-
ковий одяг, була … садку, прийшла … свій кабінет, зустрі- 
ли … Львові, завжди … твоєму столі, потонули … хвилях,
побачити … Вінниці, уписав … овал.
`` Опрацювання таблиці. 2
`` Тренувальна вправа. 3 4 Відповідь
Вставте пропущені з, із, зі, зо, запишіть. П’ять-сім словосполу- Знятися у фільмі, прийшов у гості,
чень уведіть у речення. 4 поїхали в Угорщину; в дужках наведено
Зошит … зарубіжної літератури, пролетіло десятків … ставки з урахуванням капіталізації, зна­
три качок, звітувати … сьомого червня, фахівець … програ- йшов у полі, ходімо в кіно, взяли в апте-
мування, дізнатися … часописів, відомо … чуток, знаю … ці, бачила в метро, тренуватися в спорт-
залі, в мене їх немає; поклала в шухляду,
власного досвіду, ніч … суботи на неділю, засидівся … сво-
бачили в очах, вірю: у своєму житті бу-
їми колегами, учора виїхав … Самбору, ходімо … мною, на- ду щасливою, кинула у яр, зайшла у во-
дійшли позитивні оцінки роботи … Львова, боротьба … зло- ду, зайшли в урочище, заніс у дім, роз-
чинністю, … першого дня, передав листа … щирим вітанням, мовляли в кімнаті, одягнувся у святковий
перші … прибулих, дійшли згоди … арбітром, … мною нічо- одяг, була в садку, прийшла у свій кабі-
го не станеться, вийшов … жовто-блакитним прапором, … нет, зустріли у Львові, завжди у твоєму
першого дня, почав … узагальнень, … діда-прадіда так по- столі, потонули у хвилях, побачити у Він­
велося, кожна … фірм. ниці, уписав в овал.

`` Робота з таблицею. 2 3
Опрацюйте таблицю. Проаналізуйте мовний матеріал другої ко-
лонки, зробіть висновки. Заповніть третю колонку таблиці. 5 5 Відповідь
Прийменник Приклади Значення Прийменник Значення
ЗА за будь-яких обставин, за умови клопотання, за будь-якої ЗА вказівка на певні умови чи об­
погоди, за сприяння, за участі ставини
ПРИ при видавництві працює книгарня, при долині кущ калини, ПРИ просторова близькість, підпоряд­
Національна академія державного управління при Президен- кованість або належність; супутні
тові України, тримати думку при собі, запропонувати при обставини чи умови; значення «не­
нагоді, бути при доброму здоров’ї та при ясному розумі; зважаючи на»
при всій повазі до вас я такого зробити не можу

`` Слово вчителя.
Часто сполучники походять від інших частин мови і то-
му співвідносні з ними: зате, проте, однак, якщо, незважа-
ючи на те що, через те що та інші. Складні с­получники,
утворені від інших частин мови, пишуться разом: адже,

77

6 Матеріали для учнів
Говорімо й пишімо правильно!
У словосполученнях, де можливі кіль-
ка варіантів поєднання, треба надавати
перевагу безприйменниковим. До при-
кладу: вулицею та по вулиці, доцільніше
вулицею; сходами та по сходах, краще схо-
дами; їхати у трамваї, їхати трамваєм,
краще трамваєм. (За М. Гнатюк)
7 Відповідь
1Б, 2Г, 3В, 4В, 5Г, 6Б.
78
з­ ате, начебто, отож, ніж, аніж, якщо, якби, мовбито, не-
мовби, наче, начеб, начебто, ніби, нібито, тобто, притому.
Сполучники проте, зате, притому, причому, тож, теж,
щоб, якби, якщо, які пишуться разом, слід відрізняти від од-
нозвучного поєднання повнозначного слова із часткою або
прийменником.
`` Тренувальна вправа. 6
Запишіть речення, знявши риски. Поясніть правопис похід-
них сполучників.
1. Як/би не було зими, за кожух не дбали б ми… (І. Фран-
ко) 2. А вона на що/б не дивилася, де б не гуляла — всю-
ди ввижаються їй дрімучі волинські праліси. (М. Олійник)
3. Не знаю, як/би склалася моя доля, коли/б біля неї не
стояла, мов благання, моя зажурена мати. (М. Стельмах)
4. Що/б рибу їсти, треба в воду лізти. (Нар. творч.) 5. Як/
би не крутила хуртовина, а блисне промінь — і крига роз-
тане. (З. Гончарук) 6. За/те весну всім серцем я люблю, що
осені сестра вона прекрасна. (В. Сосюра) 7. Вікна блідли, за/
те димарі золотило вже сонце. (М. Коцюбинський) 8. Ніч ко-
лихала так яскраво, про/те не спалося ніяк. (М. Рильський)
9. Я́к/би там не було, а література — моя професія. (Леся
Українка). 10. Дівча стояло і співало про/те, що радості за-
мало. (А. Малишко) 11. За/те весну всім серцем я люблю,
що осені сестра вона прекрасна. (В. Сосюра) 12. Як/би оті
проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них
зробила арфу золоту. (Леся Українка)
`` Творча робота.
Усно складіть власне висловлення на тему: «Чи ожило україн-
ське кіно? Що варто переглянути?». Поясніть вживання при-
йменників.
IІІ. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Відредагувати подані словосполучення, увести їх у ре-
чення.
Ходити по хатам, знання по фізиці, діяти по правилах,
по квітень включно, говорити за нашого улюбленого фут-
боліста.
ІV. Підсумки уроку
`` Завдання учням. 6
Виконайте тестові завдання. 7
1. Позначте рядок, у якому всі прийменники вжито пра-
вильно.
А повідомити по радіо, завдання мені не під силу, пе-
рекласти на українську мову
Б за світовими стандартами, згідно зі звичаєм, ходити
по цукерки
В колега по роботі, працювати за програмою, худож-
ник по костюмам
 Г залучати до роботи, берегти про чорний день, іти за Словничок
грибами Аналогія (із грец. «відповідність») —
2. Позначте рядок, у якому є порушення синтаксичної подібність, схожість у цілому відмінних
­норми. предметів, явищ за певними властивос-
А по столовій ложці в день, працювати за сумісни- тями, ознаками або відношеннями.
цтвом, згідно з моїми відомостями Вагон (з англ. через фр. букв. «ві-
Б про всяк випадок, після підписання договору, у служ- зок») — 1. транспортний засіб для пере-
бових справах везення пасажирів і вантажів рейковими
В у зв’язку з хворобою, розписка про одержання, іти дорогами; 2. кількість вантажу, що в ньо-
по ожину му перевозять; 3. перен. розм. дуже ве-
Г за дорученням старости, дібрати слова по аналогії, лика кількість.
комісія в справах неповнолітніх
3. Позначте рядок, у якому неправильно вжито приймен-
ник.
А добрий від природи, залучити до роботи, узяти до 
уваги, прилучитися до заходів 
Б за покликом серця, покласти до кишені, відповідно
з розпорядженням, родич за материнською лінією 
В прийти у справі, приїхати до Києва, по завершенні 
роботи, заступник з навчальної роботи

Г згідно з наказом, підручник з мови, концерт на за-
мовлення, зустрілися по обіді 
4. Визначте, у якому рядку порушено синтаксичну норму 
під час перекладу.

А по многим причинам — з багатьох причин
Б по болезни — через хворобу 
В тетрадь по математике — зошит по математиці 
Г в течение недели — протягом тижня
5. Укажіть, у якому з наведених словосполучень вживання 
у(в) порушують милозвучність української мови. 
А купалися в озері 
Б зайшов у фотоательє
В зайшла у вагон 
Г працюю у театрі 
6. Укажіть, у якому реченні перше слово є сполучником

і його треба писати разом.
А Що/б не робив — роби добре. 
Б Що/б жить — ні в кого права не питаюсь! 
В Що/б там не кричало, біжи й не оглядайся.

Г Що/б не трапилося — будь людиною.

`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Цей урок був для мене корисним, тому що… 
Раніше я не вмів(ла), а тепер… 








79
У рок № 23
Структура уроку
I. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
­Мотивація навчання
1. Бесіда.
2. Завдання учням.
III. Основний зміст уроку
1. Слово вчителя.
2. Робота із цитатою.
3. Робота зі схемою.
4. Написання й редагування есе
на чернетці.
5. Написання есе в зошитах.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
Запитання учням.
Формуємо компетентності
Ключові: математична компетентність (ви­
окремлення головної і другорядної інформа-
ції); уміння вчитися впродовж життя (пла-
нування й організація власної навчальної
діяльності; здійснення самооцінювання резуль-
татів власної діяльності, рефлексії); со­ціальна
та громадянська компетентності (аргументо-
ване і грамотне висловлювання власної дум-
ки щодо морально-етичних проблем).
Предметні: уміння перевіряти рівень влас-
них знань, умінь і навичок із вивченої теми;
зв’язне й аргументоване висловлювання сво-
єї думки на одну із запропонованих тем; до-
тримання норм української літературної мови,
створення тексту, висловлення власних ідей
з опорою на досвід і почуття та з використан-
ням відповідних зображальних засобів.
1 Відповідь
Мораль — це система норм і прин-
ципів поведінки людей у ставленні один
до одного та до суспільства.
Етика — наука про мораль, її похо-
дження, розвиток і роль у суспільному
та особистому житті людей; норми пове-
дінки, сукупність моральних правил пев-
ної соціальної групи.
80
Контрольне есе на тему: «Міцні сімейні
стосунки як родинна цінність»
Мета: перевірити вміння учнів писати есе, добирати мовні засоби відповідно до задуму,
комунікативного завдання та стилю мовлення; розвивати комунікативно-мовленнєві
вміння, мислення, творчі здібності; виховувати в школярів морально-етичні якості.
Обладнання: дидактичний матеріал.
Основні терміни: есе, мовні засоби виразності.
Тип уроку: контроль і корекція знань, умінь, навичок.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
`` Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Бесіда.
— Які особливості публіцистичного стилю?
— Що є основною метою публіцистики?
— Які жанри публіцистики вам відомі?
— Які газетні та журнальні публікації, прочитані остан-
нім часом, вас найбільше вразили? Які проблеми порушу-
валися в них?
— Як ви розумієте поняття мораль та етика? 1
— Що ви розумієте під морально-етичною темою?
— Чи завжди можна чітко розмежувати морально-етич-
ну й суспільну теми?
— Які морально-етичні проблеми хвилюють сучасних
старшокласників?
— Чи є для вас актуальним питання сімейних стосунків?
— Назвіть родинні цінності.
`` Завдання учням. 1
Прочитайте прислів’я. Як ви розумієте їх зміст? Про які сімей-
ні стосунки йде мова?
1. До свого роду — хоч через воду. 2. Де одинець — ха-
зяйству кінець, де сім — щастя всім. 3. У дружній роди-
ні і в холод тепло. 4. Дім зігріває не піч, а любов і згода.
5. Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.
6. Людина без сім’ї, що дерево без плодів. 7. Сім’я міцна —
горе плаче! (Нар. творч.)

III. Основний зміст уроку

`` Слово вчителя.
Сім’я, родина, рід є основною опорою, «стовпами» для
становлення людини як особистості. Міцні сімейні стосун-
ки — це родинна цінність. Взаєморозуміння, взаємоповага,
любов, терпимість, толерантність у сімейних стосунках —
запорука сімейного щастя.
`` Робота із цитатою. 1 1 Матеріали для учнів
Порівняйте цитати відомих людей про стосунки в родині. Що
ви думаєте з приводу прочитаного?
1. Сім’я — ось що найважливіше, ось що змушує бити-
ся моє серце. (Ф. Грегорі) 2. Тисячі речей у житті забуде-
те, а тих хвилин, коли вам люба мама чи бабуся оповіда-
ла байки, не забудете до смерті. (І. Франко) 3. Знаєте, що
зробити, щоб у світі був мир? Йдіть додому та любіть свою
сім’ю. (Мати Тереза) 4. Сімейне життя, може бути, і ніколи
не буває суцільним святом. 5. Умій ділити не тільки радос-
ті, а й горе, біду, нещастя. (В. Сухомлинський) 6. Всі щас-
ливі сім’ї схожі між собою, кожна нещасна сім’я нещасна
по-своєму. (Л. Толстой)
`` Робота зі схемою. 2 2 Наочність
Розгляньте схему. Поясніть, як ви розумієте кожен чинник. Чи
сприяєте ви зміцненню власної родини? Що для цього ро-
бите? Які традиції існують у вашій родині? Розкажіть про це.
Взаєморозуміння Спільний світогляд та родинні традиції Бажання йти назустріч

Чинники міцної родини

Терпіння Любов Довіра Уміння вибачати

`` Написання й редагування есе на чернетці.

`` Написання есе в зошитах.
Зразок есе розміщено в електронному додатку. 3 3 Матеріали для вчителя

IV. Домашнє завдання

1. Повторити теоретичний матеріал.
2. Скласти есе на тему: «Дітям більше потрібний приклад
для наслідування, ніж критика». (Ж. Жубер)

V. Підсумки уроку
`` Запитання учням.
— Який висновок ми можемо зробити із цього уроку?

81
У рок № 24
Структура уроку
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Бесіда.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
­Мотивація навчання
Спостереження над мовним матеріалом.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате-
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Складання опорної схеми за поданим тек-
стом.
3. Робота з картками.
4. Тренувальні вправи.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Бесіда.
2. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».
Формуємо компетентності
Ключові: основні компетентності в природ-
ничих науках і технологіях (уміння швидко
й ефективно шукати інформацію, використан-
ня різних видів читання для здобуття нових
знань); математична компетентність (уста-
новлення причинно-наслідкових зв’язків, ви-
окремлення головної і другорядної інформа-
ції; перетворення інформації з однієї форми
в іншу); уміння вчитися впродовж життя (пла-
нування й організація власної навчальної ді-
яльності); соціальна та громадянська ком-
петентності (поцінування людської гідності;
утвердження права кожного на власну думку).
Предметні: формування навички координу-
вати форми підмета та присудка.
1 Матеріали для учнів
82
Варіанти граматичного зв’язку підмета
й присудка
Мета: повторити та узагальнити знання учнів про граматичну основу речення, ознайо-
мити школярів з варіантами граматичного зв’язку підмета й присудка; удосконалю-
вати вміння визначати граматичну основу в реченні й правильно вживати форми
присудка, навички вживання тире між підметом і присудком; підвищувати культу-
ру мовлення учнів; виховувати старанність, наполегливість у навчанні.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
Основні терміни: граматичний зв’язок, координація, підмет, присудок, граматична
основа речення.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
`` Перевірка домашнього завдання.
`` Бесіда.
— Із чого складається граматична основа речення?
— Як правильно узгодити підмет із присудком?
— Коли між підметом і присудком ставиться тире?
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Спостереження над мовним матеріалом. 1
Визначте граматичні форми підмета й присудка. Чи можли-
ві такі варіанти граматичного зв’язку між головними членами
речення? Відповідь аргументуйте.
1. Більшість погодилося з редактором. 2. Більшість ав-
торів погодилося із зауваженнями редактора. 3. Більшість
авторів рішуче відкинули виправлення редактора. 4. Біль-
шість авторів, які уклали договори з видавництвом, надали
рукописи. 5. Більшість авторів, уклавши договір, працюють
над рукописами. 6. Більшість редакторів, коректорів, авто-
рів, рецензентів вивчили ці матеріали. 7. Більшість редак-
торів отримали наказ, ознайомилися з його змістом і зроби-
ли необхідні висновки.
III. Сприйняття й засвоєння навчального Говорімо й пишімо правильно!
матеріалу Якщо до складу підмета входить при-
кладка, виражена іменником іншого, ніж
`` Слово вчителя. підмет, роду, присудок у цих випадках
Підмет і присудок перебувають у двобічному предика- узгоджується в роді з підметом, а не при-
тивному зв’язку, специфіку якого становить взаємозв’язок, кладкою (означенням, яке дає предметові
взаємозалежність головних членів, який не ототожнюється іншу назву). Прикладкою є поняття вуж-
ні із сурядним, ні з підрядним. При підметі, вираженому че, видове, а підметом — ширше, родо-
ве: Музей-садиба письменника відкрився
словосполученням, що складається з іменників більшість,
торік. Виставка-продаж була влаштова-
меншість, частина + іменник у родовому відмінку множи-
на в Будинку архітектора.
ни, постпозитивний присудок має переважно форму одни-
ни (у минулому часі та умовному способі — жіночого роду):
Більшість студентів працювала (працює) над науковими
темами. Можлива й форма множини: Більшість студентів
працювали (працюють) над науковими темами.
Препозитивний присудок при такому підметі має фор-
му однини: Зареєструвалась більшість учасників наради.
Завжди в однині вживається постпозитивний присудок,
коли слова більшість, меншість, частина мають при собі
означення: Абсолютна більшість учнів навчається успіш-
но. Якщо підмет виражений словосполученнями, куди вхо-
дять слова багато, мало, чимало, кілька, декілька + імен-
ник у родовому відмінку множини, присудок переважно
буває в однині, у минулому часі та умовному способі —
у формі середнього роду: Людей немало в тій війні лягло.
(М. Рильський) 2 2 Персоналії
Якщо при підметах наявні слова з обмежувальним зна- Максим Тадейович Рильський (1895–
ченням тільки, лише, всього, то препозитивний присудок 1964) — український радянський поет,
має форму однини: Роботу виконало всього п’ять учнів. перекладач, публіцист, громадський ді-
Без таких обмежувальних слів препозитивний присудок мо- яч, мовознавець, літературознавець. Ака-
же мати форму як однини, так і множини: У залі зібрало- демік АН УРСР.
ся до кількасот осіб. А також: Вже стояли декілька возів Панас Мирний (Панас Якович Рудчен-
з зерном, сіллю, рибою, декілька стільців перекупок. (Па- ко) (1849–1920) — український прозаїк
нас Мирний) 2 та драматург.
При підметах, що виражені словосполученнями зі зна-
Олесь (Олександр) Васильович Дон-
ченням сумісності (їхні складові компоненти: іменник (за-
ченко (1902–1954) — український поет,
йменник) у називному відмінку + прийменник з + імен-
прозаїк, казкар.
ник (займенник) в орудному відмінку), присудок уживається
в множині: Батько із сином виходять із затінку на сон-
це. (О. Донченко) 2 Якщо такий підмет розривається при-
судком, то останній координується в числі з першим компо-
нентом підмета: Учитель зайшов з учнями в кабінет. Хоч
присудок і вживається в однині, проте підметом варто вва-
жати сполучення учитель з учнями, бо дія, виражена при-
судком, однаковою мірою стосується обох компонентів (пор.:
Учитель та учні зайшли в кабінет). У реченні Учитель
з учнями проводить консультацію присудок пов’язується
лише з особою вчителя й уживається в однині, а іменник
в орудному відмінку (з учнями) виконує функцію додатка.

`` Складання опорної схеми за поданим текстом. 1

`` Робота з картками. 1

83
3 Матеріали для учнів
Говорімо й пишімо правильно!
Називний відмінок
у складеному присудку
Великий знавець слов’янських мов,
український учений О. Потебня вважав,
що фраза, яку він прочитав у галицько-
му виданні (Iсторія є вчителькою жит-
тя), належить до полонізмів і її треба
було виправити на вимоги української
мови (Історія є вчителька життя). На
основі цього слід зробити висновок, що
правильно буде казати: Петро був пер-
ший учень у класі. Вона була досвідчена
лаборантка. Усе життя вони були наїв-
ні, як діти.
Іменники й пов’язані з ними прикмет-
ники означають постійну властивість. Але
треба казати: Попервах Петро був пер-
шим учнем, а потім став мало не остан-
нім. Хоч вона була й досвідченою лабо-
ранткою, але перейшла на іншу роботу.
Вони були наївними, як діти, поки їх не
спіткало лихо. Тут в іменниках і прикмет-
никах мовиться вже про тимчасову, а не
постійну властивість. (За Б. Антоненком-
Давидовичем)
84
`` Тренувальні вправи. 3
1. Складіть речення з поданими підметами. Поясніть узгодження
підмета з присудком. Укажіть варіативність.
Ряд керівників, багато спортсменів, більшість студен-
тів, більшість творчих людей, брат із сестрою, гурт «Лебе-
ді», переважна більшість школярів, частина батьків, семеро
курчат, двадцять один працівник, чимало співвітчизників.
2. Прочитайте текст. Поставте пропущені розділові знаки. Випи-
шіть речення, у яких є тире між підметом і присудком. Під-
кресліть в них граматичні основи, поясніть уживання тире.
Кожна нація, кожен народ навіть кожна соціальна гру-
па має свої звичаї що виробилися протягом багатьох сто-
літь і освячені віками. Але звичаї це не відокремлене явище
в житті народу це втілені в рух і дію світовідчуття світо-
сприймання та взаємини між окремими людьми. А ці вза-
ємини і світовідчуття безпосередньо впливають на духовну
культуру даного народу що в свою чергу впливає на процес
постання народної творчості. Саме тому народна творчість
нерозривно зв’язана зі звичаями народу. Звичаї народу це
ті прикмети за якими розпізнається народ не тільки в су-
часному а і в його історичному минулому. Народні звичаї
охоплюють усі ділянки громадського родинного і суспіль-
ного життя. Звичаї це ті неписані закони якими керують-
ся в найменших щоденних і найбільших всенаціональних
справах. Звичай а також мова це ті найміцніші елементи
що об’єднують окремих людей в один народ в одну націю.
Звичаї як і мова виробилися протягом усього довгого жит-
тя і розвитку кожного народу. (За О. Воропаєм)
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Підготувати матеріал до проекту на тему: «Синтаксичні
непорозуміння» (координація головних членів речення).
V. Підсумки уроку
`` Бесіда.
— Які є основні правила координації підмета й присудка?
— Що ви дізнались про варіанти граматичного зв’язку
підмета й присудка? Наведіть власні приклади.
— Що ви можете розказати про вживання тире між під-
метом і присудком?
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Сьогодні я дізнався(лась)…
Було цікаво…
Було складно…
Тепер я зможу…
Я зрозумів(ла)…
У мене вийшло…
Я відчув(ла), що…
Мене здивувало…
Урок дав мені для життя…
У рок № 25
Структура уроку
Пасивні конструкції з дієсловами на -ся. Син-
таксичні конструкції з формою на -но, -то

Мета: ознайомити учнів з особливостями вживання пасивних конструкцій з дієсловами

I. Актуалізація опорних знань на -ся, синтаксичних конструкцій з формою на -но, -то; удосконалювати вміння
Перевірка домашнього завдання. доречно вживати дієслівні конструкції в усному та писемному мовленні; розвива-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. ти культуру мовлення, збагачувати словниковий запас; виховувати любов і пова-
­Мотивація навчання гу до рідного слова.
Бесіда. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате- Основні терміни: пасивні конструкції, форми на -но, -то.
ріалу Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.
1. Слово вчителя.
2. Робота з картками.
3. Тренувальні вправи.
4. Переклад.
5. Творча робота.
6. Робота в парах.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Завдання учням.
2. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».

Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
Формуємо компетентності
`` Перевірка домашнього завдання.
Ключові: інформаційно-цифрова компетент-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. ність (використання інтернет-ресурсів для
Мотивація навчання отримання нових знань); уміння вчитися впро-
довж життя (визначення мети навчальної ді-
`` Бесіда. яльності та способів її досягнення; плануван-
— Як правильно: Випускниками пишуться твори чи ня й організація власної навчальної діяльності;
випускники пишуть твори? Учнями розв’язується задача застосування комунікативних стратегій відпо-
чи учнями розв’язано задачу? відно до мети й ситуації спілкування); ініці-
— Що вам відомо про дієслова на -ся, форми дієслова ативність і підприємливість (розуміння ролі
на -но, -то? комунікативних умінь для успішної професій-
ної кар’єри).
III. Сприйняття й засвоєння навчального
матеріалу Предметні: ознайомлення з особливостя-
ми використання пасивних конструкцій з діє­
`` Слово вчителя. словами на -ся та синтаксичних конструкцій
Дієслова з постфіксом -ся(-сь), які виражають зворотну з формами на -но, -то.
дію, називаються зворотними: сміятися, пишатися, зако-
хатися, кидатися, зустрічатися.
Суфікс -ся(-сь) може вживатися з більшістю дієслів у всіх
формах, крім дієприкметників. Стоїть він після інфінітивно-
го суфікса — -ти(-ть) або закінчення в особових формах діє­
слова: вмивати — вмиватися, вмиваються, вмиваюся. Су-
часний дієслівний суфікс -ся(-сь) — це давня коротка форма
зворотного займенника себе у знахідному відмінку однини.

85
 Говорімо й пишімо правильно!
Порушенням мовної норми є пасив-
ні речення, у яких назва особи, що ви-
конує дію, має форму орудного відмінка,
а назва предмета, на який ця дія спрямо-
вана, називного: студентами пишуться
твори, депутатами приймаються зако-
ни, дані обробляються комп’ютером. Ці
речення будуть логічними, якщо їх акти-
візувати, акцентуючи на ролі діяча: сту-
денти пишуть твори, депутати прийма-
ють закони, дані обробляє комп’ютер.
Говорімо й пишімо правильно!
Зворотні дієслова слід уживати в та-
ких реченнях, коли:
— дія спрямована на суб’єкта дії: го-
литися, митися, одягатися;
— дія є взаємозворотною: листува-
тися, змагатися, обніматися, миритися;
— дію особа виконує у своїх інтере-
сах: будуватися, пакуватися;
— дія називає типові ознаки самого
суб’єкта: собака кусається, папір рветь-
ся, скло б’ється.
1 Матеріали для учнів
86
В українській літературній мові переважають активні кон-
струкції, проте, коли виникає потреба акцентувати увагу на дії,
а не на суб’єктові дії, українська мова використовує конструк-
ції з предикативними формами на -но, -то, засвідчені досить
тривалою традицією вживання (їх зафіксовано в пам’ятках ді-
лового стилю XIV–XV ст.). Саме вони й становлять специфічну
рису українського синтаксису. Форми дієслова на -но, -то —
це незмінювані дієслівні форми, близькі до дієприкметників
минулого часу (залитий — залито, забутий — забуто), що
позначають дію, безпосередньо не пов’язану з діячем. Висту-
пають у ролі головного члена речення (присудка) в односклад-
ному безособовому реченні: Пісню проспівано.
Слід пам’ятати, що основне призначення конструкцій
із предикативними формами на -но, -то — акцентувати на
завершенні дії та її результаті, а не на виконавцеві дії, що
спостерігаємо в російській мові. Найхарактернішою особли-
вістю українських форм на -но, -то є вживання при них зна-
хідного відмінка: схарактеризовано причину цього явища.
Треба пам’ятати, що в центрі української літературної
мови завжди стоїть особистість, а не процес. Українець ви-
словиться так: розглядають справу, обговорюють питання,
машину використовують.
Дієслова із -ся в українській мові мають активне зна-
чення: дівчина усміхається, дитина втішається, малина
червоніється.
Крім зворотних дієслів на -ся, є ще група безособових
дієслів: не спиться, не лежиться, не хочеться, не вірить-
ся. Такі дієслова мають лише форму третьої особи однини.
`` Робота з картками. 1
`` Тренувальні вправи. 1
1. Запишіть правильно речення з формами на -но, -то. Поясніть
неправомірність уживання із цими формами орудного відмін-
ка зі значенням виконавця дії.
1. Кращі статті надруковано нами у журналі «Дивосло-
во». 2. Приватними підприємцями відкрито нові інтернет-
магазини. 3. Вченими досліджено місця залягання корисних
копалин на території України. 4. Будівельниками відрес-
тавровано метрополітен. 5. Дослідниками добуто проби во-
ди з морського дна. 6. Випускниками здобуто нові знання
з ораторського мистецтва. 7. Нами розроблено нові родови-
ща нафти і газу у Прикарпатті. 8. На основі проаналізова-
ного матеріалу нами було визначено вживання складних ре-
чень у текстах художнього стилю.
2. Прочитайте речення. Поміркуйте, що означають в реченнях
діє­слівні форми на -но, -то: дію, що її виконала конкретна осо-
ба, чи результат дії без вказівки на особу її виконавця?
1. Від кожного, кому багато дано, багато чекатимуть.
(З Біблії) 2. Любов’ю народу сповито безсмертні пісні Коб-
заря. (Т. Масенко) 3. Прощайте, то й вам буде прощено.
(З Біблії) 4. Вже заволочено серпанком сіреньке небо. (Леся
Українка) 5. Не судіть своїх ближніх, щоб і вас не було су-
джено, бо яким судом судити будете, таким і вас судитимуть.
Якою мірою будете міряти, такою вам буде відміряно. (З Біб­
лії) 6. Небо незміряне всипано зорями. (М. Старицький)
7. Вечірню сизу даль узором срібним куто. (Є. Маланюк)
8. Усе повито голубим і пересновано сріблястим. (М. Луків)
9. А єдиних слів, на жаль, було не сказано… (Б. Олійник)
10. Багато зірочок блискучих розсипано по небесах. (Л. Глі-
бов) 11. Дух не закуто. Хочеться жить! (М. Вороний) 12. Чу-
жинця виженем. Судьбою так дано. (А. Малишко)
`` Переклад.
Перекладіть українською мовою подані речення, зважаючи на
особливості використання в українській мові пасивних кон-
струкцій.
1. В кабинете установлен порядок проведения заня-
тий. 2. Новый прибор изобретен украинскими инженерами
и конструкторами. 3. Рукопись летописи найдена в ХХ веке.
4. Нужный ответ получен на основании исследований. 5. На
сайте школы размещен график консультаций по украинскому
языку. 6. Расписание учебных занятий составлено на первый
и второй семестры включительно. 7. Сообщения распространя-
ются средствами массовой информации. 8. График дежурства
на некоторое время изменен. 9. Словообразование сложных
слов образуется по определенным моделям. 10. В исследова-
нии нами рассматривается проблема соотношения сложных
слов и словосочетаний. 11. Модель экономического развития
страны разработана и апробирована ведущими специалистами
академии наук. 12. Эта проблема рассматривалась многими
учеными. 13. В конце предложения ставится точка. 14. Боль-
шая буква пишется в следующих случаях.
`` Творча робота.
Складіть і запишіть текст, використовуючи подані конструкції.
Запропоновано прочитати (вивчити), подобається розмір-
ковувати (спостерігати), однозначно вирішено, переконува-
тися в почутому, прочитано багато творів, пишатися успі-
хами, досягнуто результатів.
`` Робота в парах.
Завдання розміщено в електронному додатку.
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Виписати з художньої літератури речення, у яких є зво-
ротний порядок слів.
V. Підсумки уроку
`` Завдання учням.
1. Розкажіть про особливості вживання пасивних конструкцій
з дієсловами на -ся.
2. Наведіть приклади вживання синтаксичних конструкцій з фор-
мами на -но, -то.
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Сьогодні я дізнався(лась)…
Було складно…, але…
Тепер я зможу…
Було цікаво…
Говорімо й пишімо правильно!
Якщо -ся(-сь) приєднуються до кін-
цевого голосного, то перед наступним
приголосним уживається -ся, а перед го-
лосним — -сь: почуватися втомленим;
почуватись утомленим; зустрічаємося
влітку; зустрічаємось улітку. Але в по-
езії бувають винятки: Дивлюсь я на небо
1
та й думку гадаю… (М. Петренко) тощо.
Після приголосних завжди вживаєть-
ся -ся: морочиться, умиваєшся, користу-
ються, підносься, ґрунтується, створю-
вався (переважно в поетичних текстах:
створювавсь, піднявсь, повернувсь): Гой-
днувсь з акордів звитий міст… (М. ­Бажан)
У дієприслівниках слід писати -сь: по-
вертаючись, залишившись, дивуючись
­тощо.
1
Це цікаво!
1 Чи припустима в українській мові фор-
ма слова вибачаюсь? Із цього приводу іс-
нує дві протилежні думки. Такі мовознав-
ці, як Б. Антоненко-Давидович, Б. Рогоза,
М. Волощак, Є. Чак, вважають це слово
неприпустимим у літературній мові, аргу-
ментуючи це тим, що частка -ся виражає
зворотність дії, а отже, кажучи я вибача-
юсь, людина нібито вибачає сама себе.
Пропонується говорити пробачте мені,
вибачте, перепрошую, даруйте. Проте іс-
нує думка іншого поважного мовознавця
і дослідника, С. Караванського, який за-
уважує, що частка -ся далеко не завжди
означає себе (у словах сміюся, боюся то-
що). До того ж слово вибачатись — це
скорочена форма від ширшого зворо-
ту вибачатися перед кимось (який є ціл-
ком літературним). У процесі спілкуван-
ня форму я вибачаюсь перед вами мовці
стали вживати скорочено: я вибачаюсь.
87
У рок № 26 Порядок слів у реченні. Односкладні
й неповні речення

Структура уроку Мета: повторити теоретичні відомості про порядок слів у реченні, односкладні й непо-
I. Актуалізація опорних знань вні речення; удосконалювати вміння розрізняти прямий і зворотний порядок слів
1. Перевірка домашнього завдання. у реченні, пояснювати вживання і невживання тире в неповних реченнях, правиль-
2. Бесіда. но інтонувати неповні речення; розрізняти односкладні й неповні речення; дореч-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. но вживати їх у мовленні; виховувати повагу до образного слова; розвивати ува-
­Мотивація навчання гу, уяву, логічне мислення, пам’ять.
Завдання учням. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате- Основні терміни: прямий порядок слів, інверсія, односкладні й неповні речення.
ріалу Тип уроку: комбінований.
1. Слово вчителя.
2. Опрацювання таблиці.
3. Робота з текстом.
4. Робота з таблицею.
5. Творче конструювання.
6. Робота з таблицею.
7. Робота з картками.
8. Творча робота.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Бесіда.
2. Завдання учням.
3. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».

Формуємо компетентності
Ключові: уміння вчитися впродовж життя
(застосування комунікативних стратегій від-
повідно до мети й ситуації спілкування; пла-
нування й організація власної навчальної ді-
яльності; уміння читати, використовуючи різні
види читання: ознайомлювальне, вибіркове,
навчальне тощо); соціальна та громадянська
компетентності (поцінування людської гідності;
утвердження права кожного на власну думку).
Предметні: ознайомлення з поняттями пря-
мий і зворотний порядок слів, формування на-
вички використовувати інверсію з метою уви-
разнити мовлення.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
`` Перевірка домашнього завдання.
`` Бесіда.
— Які речення бувають за метою висловлювання та емо-
ційним забарвленням?
— Які бувають речення за будовою?
— Які речення називаються простими, а які — склад-
ними?
— Із чого складається граматична основа речення?
— Які речення є двоскладними, а які — односкладними?
— Чим відрізняються поширені речення від непошире-
них? Наведіть приклади.
— Що ви знаєте про неповні речення?
— Що таке інверсія?
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Завдання учням. 1
Поясніть вживання тире в реченнях.
1. «Повість минулих літ» — першооснова вивчення іс-
торії нашого народу. (Д. Степовик) 2. Умілий майстер го-

88
лодним буває лише до обіду, а невмілий — до вечора. (Нар. 1 Матеріали для учнів
творч.) 3. «Мабуть, причудилось»,— подумав юнак, але вже
не чіпав ромашки. (В. Гжицький)

III. Сприйняття й засвоєння навчального

матеріалу
`` Слово вчителя.
Порядок слів — це розташування слів у реченні, взаєм-
не розміщення членів речення, яке має синтаксичне, семан-
тичне і стилістичне значення. Синтаксичне значення поряд-
ку слів виявляється в тому, що від місця, яке посідає член
речення, залежить його синтаксична функція. Це цікаво!
В українській мові, як і в інших слов’янських, особли- Зміна порядку слів в українській мові,
вістю будови простого речення є вільний порядок слів, тобто як і в інших слов’янських, зумовлює певні
за певним членом речення не закріплюється постійне міс- зміни в семантиці й емоційному значен-
це. Проте не слід думати, що вільний порядок слів, влас- ні окремих слів і речення в цілому. Зво-
тивий нашій мові, є цілком, абсолютно довільним. Розріз- ротний порядок слів здебільшого вжива-
ється в розмовному мовленні та в мові
няють два типи порядку слів — прямий і зворотний. Під
художньої літератури. У науковому й офі-
прямим порядком слів розуміють звичайне для певного ти- ційно-діловому стилях використовується
пу речень розташування відповідних членів. Під зворотним переважно прямий порядок слів.
порядком слів (інверсією) розуміють розміщення членів
речення в особливому порядку, який порушує звичайний,
прямий, порядок слів з метою підсилення виразності мов-
лення. Зворотний порядок слів властивий і для розмовної
мови, і для мови художньої літератури, де він відіграє сти-
лістичну функцію — слугує засобом підсилення виразнос-
ті мовлення.
`` Опрацювання таблиці. 2 2 Наочність

`` Робота з текстом. 1
Прочитайте текст, укажіть зворотний порядок слів у реченнях.
І більше нічого не розпитувала дівчинка, хоч не все їй
було ясне, бо покликала її до себе та біла стежка, що кри-
вулясто вилася, гублячись і виринаючи в травах. Трава
захитала до неї торочкастими голівками, а вгорі вже ди-
вувався жайворон: що то за синя квітка виросла біля кри-
тої очеретом хати? Дівчинка всміхнулася, від чого її зелені
очі зблиснули, наче посипали з себе іскри, і забула раптом
про свого нового господаря, а пішла собі по стежці й піш-
ла. Поманив її Білий Світ, і їй так захотілося побалака-
ти з жучками й почитати тих письмен, що їх пише на не-
бі трава. Зрештою хотіла побачити й те тюльпанове поле,
що розповів про нього дід,— сподівалася велику красу там
уздріти. (В. Шевчук)

`` Робота з таблицею. 1
Розгляньте таблицю 2 , розкажіть про види односкладних
речень. Проілюструйте кожен тип речення прикладами з до-
відки. Визначте, чим виражені головні члени односкладних
­речень.

89
 Говорімо й пишімо правильно! Односкладні речення
Відрізняйте односкладні називні ре- з головним членом, що співвідноситься
чення від двоскладних неповних (в них
з підметом з присудком
є обставини): Пороги, вежі, мури, брами…
(В. Сосюра) — односкладне; Всюди поро- називні: … означено-особові: …
ги, вежі, мури, брами… — двоскладне не- неозначено-особові: …
повне. узагальнено-особові: …
безособові: …

Довідка. 1. Хати хитало течією. (О. Довженко) 2. Прийди

весняною грозою, сипни на серце яблунь цвіт. (Р. Братунь)
3. Продають фіалки, сині, наче очі. (В. Сосюра) 4. Холодний
день. Опустіться, тихі зорі, синові під вії. (В. Симоненко)
5. Обвітрена блакить. (М. Луків) 6. Село. Обійстя. Мальва
край воріт. (Є. Гуцало) 7. Семена викликали до князя в па-
лац і наказали зачекати. (П. Панч) 8. П’ю життя моє спраг-
нено-радо. (Є. Маланюк) 9. Тиша. Озеро. Туман. Зілля при-
клади до ран. (А. Ковальчук) 10. Пахне терпкою ожиною
в лісі. (Д. Луценко) 11. Землі кланяйся низько — до хліба
будеш близько. (Нар. творч.) 12. Океан чистоти й сяйва.
(О. Гончар) 13. 3 вогнем не жартуй! 14. Нам наказано йти.
3 Матеріали для учнів `` Творче конструювання. 3
Запишіть текст, замінюючи двоскладні речення односкладними,
де це можливо. З’ясуйте, що змінилось у структурі й семанти-
ці новоутворених речень. Визначте, як трансформації речень
позначилися на емоційно-образному наповненні їх. Зробіть
висновок про роль односкладних речень у мовленні (з якою
метою вони вживаються).
Все ще тримаючи на долоні камінчик, я підвів угору го-
лову — і знову побачив над собою лелек. Летіли вони неви-
соко, летіли плавно, і стільки легкості було в їхньому льо-
ті, що зненацька в мені прокинулася певність, що і я так
зможу, якби тільки захотів. У грудях, у всьому моєму ті-
лі з’явилося збудливе тремтіння, якийсь холодок пронизав
мене і задрижав у горлі, наче там застряв ковток студеної
води, це все від хвилювання, від тієї раптової певності, що
я можу летіти.
Звідки набралося стільки лелек? Ніби з усіх навколиш-
ніх лугів напливли вони в оцю синю безодню над нашою ха-
тою, ніби і з ближчих сіл прилетіли,— як я міг досі не ди-
витись на них, як міг не дивуватись і не вражатись?
Зір мій стомився, опустив я голову — в жмені моїй ле-
жав довгастий невеличкий камінчик, наче витканий з різ-
них барв… (Є. Гуцало)
`` Робота з таблицею.
4 Наочність Опрацюйте таблицю 4 , сформулюйте визначення повних та
неповних речень.
`` Робота з картками. 3
`` Творча робота.
Складіть діалог на тему: «Корисне дозвілля», використавши не-
повні речення.

90
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Скласти декілька гасел на самостійно обрану тему, ви-
користавши односкладні речення.
Говорімо й пишімо правильно!
Неповні речення слід відрізняти від
односкладних, у яких наявний лише один
головний член, а другого нема і бути не
може.

V. Підсумки уроку
`` Бесіда.
— Що таке зворотний порядок слів у реченні? Наведіть
приклад інверсії.
— Із чого складається граматична основа речення?
— Які речення називаються двоскладними?
— Які речення називаються односкладними? Назвіть ти-
пи односкладних речень.
— Які речення є неповними?
`` Завдання учням. 3
Виконайте тестові завдання. 5 5 Відповідь
1. Укажіть повне речення (розділові знаки опущено). 1Г, 2Г; 3: 1В, 2Б, 3Д, 4Г.
А На білому снігу рожеві й сині смуги. (М. Рильський)
Б Одна розумна голова добре а дві ще ліпше. (Нар.
творч.)
В Не за горами кари час. (Т. Шевченко)
Г Весною в селі встають рано. (Гр. Тютюнник)
2. Укажіть речення, у якому тире стоїть тому, що воно не-
повне.
A Руки твої роботящі — ось твоє щастя. (О. Підсуха)
Б Любити вас — любити знадність, любити вас — лю- 
бить для вас, любити вас — любити радість в черв-
нево-вересневий час. (М. Вінграновський) 
B Моє життя — розтрощене корито, і світ для мене — 
каторга і кліть. (В. Симоненко) 
Г В заплаві Десни — озера краси неймовірної, повно
риби, дичини. (Ю. Збанацький) 
3. Установіть відповідність між видом односкладного речен- 
ня та його прикладом.

1 називне А Від цього величезного світу голо-
2 означено- ва йде обертом. (В. Близнець) 
особове Б Злізаю з воза і одним плечем 
3 неозначено- допомагаю коням з півгодини.

особове (Є. Плужник)
4 безособове В Грізна козацька епопея. (С. Пла- 
чинда) 
Г У хаті не сиділося. (Панас Мир-
ний) 
Д Висунули мене кандидатом в де- 
путати. (Ю. Яновський) 
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення». 
На сьогоднішньому уроці я зрозумів(ла)…

Мені вдалося (не вдалося)…
На уроці мені було цікаво (нецікаво), тому що… 
Цей урок важливий для мене, тому що… 

91
У рок № 27 Прості ускладнені речення

Структура уроку Мета: узагальнити й закріпити теоретичні відомості з теми «Просте ускладнене речен-
I. Актуалізація опорних знань ня», удосконалити навички правильно будувати речення з однорідними членами
Перевірка домашнього завдання. речення, відокремленими членами речення, звертаннями, вставними словами та
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. ставити розділові знаки в них; розвивати логічне й творче мислення учнів; вихо-
­Мотивація навчання вувати найкращі риси особистості.
1. Завдання учням. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
2. Робота з таблицею. Основні терміни: просте ускладнене речення.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате- Тип уроку: комбінований.
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Робота в групах.
3. Тренувальні вправи.
4. Творче конструювання.
5. Пунктуаційний практикум.
6. Робота з картками.
7. Творче завдання.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
Завдання учням.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
Формуємо компетентності `` Перевірка домашнього завдання.
Ключові: уміння вчитися впродовж життя
(володіння всіма типами та видами мовлен- II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
нєвої діяльності; адекватне сприймання по- Мотивація навчання
яснення вчителя, матеріалу підручників, до- `` Завдання учням. 1
відників, словників та інших джерел, зокрема Розгляньте речення у двох колонках. Чим відрізняються син-
електронних; основні компетентності в при- таксичні конструкції? Про яке мовне явище йде мова? Сфор-
родничих науках і технологіях (готовність до мулюйте тему уроку.
опанування новітніх технологій); математична Птахи, рослини, тва- Усі вітали весну. (За
компетентність (перетворення інформації з од- рини — усі вітали весну. О. Донченком)
нієї форми в іншу (текст — таблиця, схема)). (О. Донченко)
Предметні: формування навички розрізняти Орфей, до речі, також Орфей також був фра-
синтаксичні конструкції, що ускладнюють про- був фракієць. (Л. Костенко) кієць. (За Л. Костенко)
сте речення, ставити розділові знаки при них. Згори, з міста, текли до Згори текли до води
води запахи вечірніх лип. запахи вечірніх лип. (За
(Ю. Яновський) Ю. Яновським)
Старий зараз ніякої ро- Старий зараз ніякої
боти не визнає, окрім пасі- роботи не визнає. (За
1 Матеріали для учнів ки. (М. Стельмах) М. Стельмахом)
Рука, засмагла від робо- Рука нам сіє благо-
ти, нам сіє благодатний мир. датний мир. (За М. Риль-
(М. Рильський) ським)
Спасибі тобі, мій голубе, Спасибі тобі, що хоч
що хоч ти мене не забува- ти мене не забуваєш…
єш… (Т. Шевченко) (За Т. Шевченком)

92
`` Робота з таблицею. 2 Наочність
Опрацюйте таблицю 2 , сформулюйте визначення простого Просте ускладнене речення
ускладненого речення.
Вид усклад-
Приклади
нення
III. Сприйняття й засвоєння навчального
Однорідні Золотились, засиніли, заграли
матеріалу члени в семибарвній грі гранітних сходів
`` Слово вчителя. речення мокрі схили. (М. Бажан)
Ускладненими вважають такі речення, до складу яких вхо- Відокремлені Прощався з літом я, блукаючи лу-
дять однорідні члени речення, відокремлені члени речення, члени гами. (М. Нагнибіда) — відокрем-
уточнюючі члени речення, звертання, вставні й вставлені ком- речення лена обставина, що виражена діє-
поненти. Ці речення в структурному відношенні не однотипні. прислівниковим зворотом
Спільна їх ознака — вони мають одну граматичну (преди- Уточнюючі Вони жили далеко, за Розкатом.
кативну) основу, у них виникають додаткові смислові й син- члени (Л. Костенко) — уточнююча обста-
таксичні відношення. речення вина місця
Звертання Ти мене, кохана, приведеш до поля.
`` Робота в групах. 1 (М. Рильський)
Підготуйте, працюючи в групі, лінгвістичну оповідь із надано- Вставлені Годинник бив — що з ним? —
го теоретичного матеріалу. Представте результати у вигляді компоненти ­зовсім не ту годину. (І. Жиленко)
таб­лиці, схеми тощо. Вставні Мабуть, ніщо так не радує люд-
Група 1: ускладнення простих речень однорідними членами ­компоненти ський зір, як зримий результат ро-
речення. боти. (Ю. Мушкетик)
Група 2: ускладнення простих речень відокремленими чле-
нами речення.
Група 3: ускладнення простих речень уточнюючими члена-
ми речення.
Група 4: ускладнення простих речень звертаннями.
Група 5: ускладнення простих речень вставленими та встав-
ними компонентами.
Орієнтовні результати роботи, представлені групами розміще-
но в електронному додатку. 3
`` Тренувальні вправи. 1
1. Запишіть під диктовку вчителя, поясніть розділові знаки.
1. Солов’ї, ці невтомні співці весни і кохання, заливисто 3 Матеріали для вчителя
перетьохкуються у вербах. (О. Гончар) 2. Мій сусід, Григо-
рій Шиян, вирішив узагалі не покидати старої хати на ви-
сокім пагорбі. (О. Довженко) 3. Мій син, грибок на тонень-
ких двох ніжках, у перший раз пішов сьогодні в школу…
(М. Рильський) 4. Як досвідчений драматург, Кочерга бу-
дує свій твір на контрастному поєднанні драматичних і під-
креслено комічних сцен. (3 підручника) 5. Я тільки тепер
побачив село — нужденну купку солом’яних стріх. (М. Ко-
цюбинський) 6. Щасливиця, я маю трохи неба і дві сосни
в туманному вікні. (Л. Костенко) 7. Оптимістка за характе-
ром, Соломія знала лише один спосіб перемогти — зробити
краще. (В. Врублевська) 8. Лінгвістика, або мовознавство,
допомагає пізнавати закони мислення. (З газети)
Говорімо й пишімо правильно!
2. Запишіть, поставте пропущені розділові знаки в реченнях
Не відокремлюються прикладки зі
з відокремленими обставинами. Визначте синтаксичну функ-
сполучником як, коли вони не мають від-
цію цих обставин.
тінку причини (такі прикладки відповіда-
1. Він наближався й кинувши гострий погляд з-під навислих ють на питання у ролі кого? у ролі чого?):
рудих брів підносив над землею кийок… (В. ­Підмогильний) Тут ідеться про Шевченка як художника.

93

4 Матеріали для учнів
5 Персоналія
Євген Пилипович Гуцало (1937–
1995) — український письменник, жур-
наліст, поет і кіносценарист.
94
2. А Чіпка наперекір світові й людям якийсь веселий, ра-
дий. (П. Мирний) 3. Марійка піднялась на ґанок рвучко
і кумедно по-смішному. (Я. Гоян) 4. Такий я був у Корсуні
над Россю Коли тебе я вперше на ти назвав. (М. Рильський)
5. Сиве волосся падало кружком по-козацьки. (М. Коцюбин-
ський) 6. Схиляйте голови перед великим не схиляючи колі-
на. (А. Коваль) 7. Там на майдані танці у розпалі. (М. Ко-
цюбинський) 8. Не перескочивши річки не кажи гоп. (Нар.
творч.) 9. На околиці села біля самого байраку живе Йосип
Вихор. (Г. Тютюнник) 10. Приїхав Остап в неділю годині
о сьомій вечора. (В. Підмогильний) 11. Вдалині, між теле-
графними стовпами, мріли рожеві крейдяні гори. (Гр. Тю-
тюнник)
3. Складіть речення, які б ілюстрували вживання розділових зна-
ків при однорідних членах речення відповідно до поданих
схем. Зазначте, яку синтаксичну функцію виконують ці члени
речення.
1. То О, то О. 4. О та О, О та О.
2. Не лише О, а й О, О. 5. І О, і О, і О.
3. Чи О, чи О. 6. О, та (але) О, О.
`` Творче конструювання. 4
Переробіть подані речення в ускладнені, використовуючи при-
йменники крім (окрім), на відміну від, замість, за винятком.
Укажіть тип ускладнення.
1. Сварячись, злостячись, мати брала те лихе добро, на-
несене в хату, й викидала в бур’яни або ж заривала в зем-
лю… (Є. Гуцало) 5 2. Все було застелено зеленим кили-
мом природи. (І. Нечуй-Левицький) 3. Зерно вже починало
осипатися. (Ю. Винничук) 4. Життя було до мене невбла-
ганним. (Л. Костенко) 5. Я любив зустрічати вечірні пере-
льоти на цьому озері. (М. Хвильовий) 6. Біла симфонія сні-
гу пливла над щоглами лісу. (Л. Костенко) 7. Восьмий рік
мої підвладні й мідяка не платять! (Ю. Винничук) 8. Після
заходу сонця раптом похолоднішало. (З. Тулуб) 9. Ми з то-
бою йдемо стежкою в саду. (М. Рильський) 10. Увечері че-
реда вертає з поля в село. (Є. Гуцало)
`` Пунктуаційний практикум. 4
Поставте розділові знаки. Визначте, у яких реченнях є відо-
кремлені додатки, поясніть умови їхнього відокремлення. Ви-
конайте повний синтаксичний аналіз двох таких речень.
1. Крім цих прапорів на довгому держалні маяв ще білий
прапор. (С. Скляренко) 2. Ви здійснюєте волю Батьківщини
все відкиньте все забудьте крім неї крім обов’язку. (О. Гон-
чар) 3. Йшов вечір і вів за собою сліпу матір свою ніч.
(В. Гжицький) 4. Учися чистоти і простоти і стоптуючи ки-
лим золотий забудь про вежі темної гордині. (М. Рильський)
5. У нашому лісі ніяких звірів крім вовків немає. (З газети)
6. Ягід навколо особливо дикої малини була сила-силенна.
(О. Донченко) 7. Всі за винятком Бойчука здивовано диви-
лися на шкіпера. (М. Трублаїні) 8. Лірична пісня це душа
народу це безмежне поле засіяне зернами історії і заквітча-
не людськими надіями. (М. Стельмах) 9. Серце раз добром
нагріте вік не прохолоне. (Т. Шевченко)
`` Робота з картками.
`` Творче завдання.
Складіть текст «Українські паралімпійці. Олімпіада-2018», за по-
треби скориставшись довідкою. Висловіть захоплення рисами
характеру спортсменів. Використайте в тексті прості ускладне-
ні речення.
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Написати листа другові (подрузі) з іншої країни про
спортивну подію у вашому місті (селі). Використати
в тексті прості ускладнені речення.
6 Довідка
Оксана Шишкова: шість медалей у бі-
4 атлоні та лижних гонках серед атлетів
з порушенням зору, усього на рахунку
4 10 паралімпійських медалей. Людмила
Ляшенко: постійний член паралімпійської
команди України з лижних перегонів і бі-
атлону. Дві золоті медалі у Пхьончхані
здобув біатлоніст Віталій Лук’яненко, пра-
6
пороносець збірної, усього 9 медалей. Ві-
сімнадцятирічний біатлоніст Тарас Радь
(ураження опорно-рухового апарату) за-
ймається велоспортом і плаванням.

V. Підсумки уроку
`` Завдання учням. 4
Виконайте тестові завдання. 7 7 Відповідь
1. Укажіть, у якому реченні вжито вставне слово, що вка- 1Г, 2А, 3Г, 4А, 5Г, 6Г; 7: 1В, 2А, 3Д, 4Г.
зує на джерело думки.
А Можливо, колись я знайду свою гавань, де сонце ран-
кове розхитує гами.
Б Як без ночей нема світання, так без світань шляхи
не ті, і якщо в муках є шукання, то значить, муки
ті святі!
В Як море, в долині хвилюється хліб, налитий снагою

землі,— здається, по ньому проплисти могли б вели-
кі морські кораблі. 
Г Не плакали друзі, бо сльози, як кажуть, солдати 
в обозі здають ще до першого бою.
2. Укажіть речення, де розділові знаки поставлено непра- 
вильно. 
А Обізнаний з багатьма європейськими літературами 
М. Рильський збагатив українську культуру майстер-
ними перекладами класичних творів. 
Б Перед очима в Маланки стала левада — зелена, ве- 
села, над річкою.

В Вона, стримана й чемна, була дуже вродливою
з ­лиця. 
Г В хату ввійшов старий Джеря, високий, тонкий, з си- 
вуватими довгими вусами, з нужденним блідим ли-

цем та смутними очима.
3. Укажіть, яке речення не ускладнено однорідними чле­ 
нами. 
А Сонечко ще не сіло, але вже хилилося до заходу
і червонило стіну старого лісу. 
Б І пахнуть медом, як осінні соти, мої земні простори 
і висоти.

В Красива осінь вишиває клени червоним, жовтим,
срібним, золотим. 

95
 Говорімо й пишімо правильно! Г Митрик, восьмилітній хлопчик, вибіг на вулицю
У нашій мові здавна існувала систе- з курної хати.
ма звертань: пан, пані, панна (неодру- 4. Укажіть, яке речення ускладнено відокремленим озна-
жена дівчина). А ще добродій і добродій- ченням (розділові знаки опущено).
ка. У часи радянського тоталітаризму всі А День залитий сонячним теплом поволі згасав.
ці звертання були замінені словом то- Б Потім тато навстіж відчиняє наші скрипливі ворота.
вариш, яке не прищепилося, бо не кож- В В її устах і душі насіння було святим словом.
ного ж можна назвати товаришем. Тепер Г Хоч убога-убога наша хатина та в цей вечір і вона
ми повертаємо названі вище традиційні покращала.
звертання. (За О. Пономаревим) 5. Укажіть речення без звертання.
А О земле рідная, не жатиме неситий пшениці на тво-
їх ланах. Чом, чом, чом, земле моя, чарує так мене
краса твоя?
Б Умудрітеся, немудрі: хто світ оглядає, той і серце ва-
 ше знає, і розум лукавий.
 В Любі мої всі, не писала я вам сими часами за кло-
потом, не так передсвятковим, як письменним.
 Г Мовчать каштани, стомлені і мляві.
 6. Укажіть речення, яке ускладнено відокремленою обста-

виною.
А Всякому своя доля: один рук не покладаючи працює,
 а другий його працю без клопоту поїдає.
 Б Ізнов, черкнувши гострими крильми, злітають над
обрієм душі, немов птахи, думки.

В Не цвітуть на вікні герані — сонний символ спокій-
 них буднів.
 Г Співають ідучи дівчата.
7. Установіть відповідність між назвами синтаксичних кон-
 струкцій і реченнями, що їх містять.
 1 вставне слово А У світлиці на столі, обставле-
 2 відокремлені ний свічками з чистісінького
члени речення воску, красувався коровай.
 3 однорідні чле- Б Грав з телям, з поросята-
 ни речення ми, курми, грав з голубами

4 звертання й гусьми нашими й чужими.
В Здається, не плив я човником
 тієї ночі по Десні.
 Г Щоб ти зів’яв був, невігласе,
як ота морковочка зів’яла від

твоїх каторжних рук!
 Д Шелестить пожовкла кукуру-
 дза, ніжиться під вересневим
сонцем врунистими сходами
 озимина.








96
У рок № 28 Тренувальний диктант

Структура уроку
I. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
­Мотивація навчання
III. Основний зміст уроку
Написання контрольного диктанту.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань, набуття умінь і навичок з вивчених тем; удоско-
налювати навички використовувати здобуті теоретичні знання при виконанні прак-
тичних завдань; розвивати орфографічну та пунктуаційну грамотність; удосконалю-
вати логічне мислення; відпрацьовувати навички самостійної роботи.
Обладнання: текст диктанту.
Основні терміни: диктант, види ускладнень у простому реченні.
Тип уроку: контроль і корекція знань, умінь, навичок.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

Формуємо компетентності
`` Перевірка домашнього завдання.
Ключові: математична компетентність (праг-
нення висловлюватися точно, логічно та по-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. слідовно); уміння вчитися впродовж життя
Мотивація навчання (планування й організація власної навчальної
(Учитель ознайомлює учнів с критеріями оцінювання діяльності; здійснення самооцінювання резуль-
тренувального диктанту. Проведення інструктажу щодо на- татів власної діяльності, рефлексії).
писання диктанту.) Предметні: доречне і правильне викорис-
тання мовних засобів відповідно до комуні-
III. Основний зміст уроку кативного завдання й ситуації спілкування;
сприймання, розуміння й аналіз інформації
`` Написання тренувального диктанту. державною мовою.
(Текст диктанту вибирає вчитель.) 1
Текст 1
Думки Шевченка завжди були на батьківщині. Варто
було йому заплющити очі або й просто замислитись, як
поставала перед ним його рідна Кирилівка, або безмеж-
но дорогий стародавній Київ, що пишно розкинувся по зе-
лених берегах Дніпра, або яка-небудь з гостинних садиб,
де подовгу жив поет, малював портрети хазяїв і одночас-
но працював над своїми віршами. Завжди, завжди був він
душею там, де страждав його рідний народ, його кревні
сестри й брати, і, як Антей, припадаючи хоча б у думках
до рідної землі, зміцнювався від цього духом і писав. Він
кликав до себе ці солодкі й одночасно гіркі думки, як кли-
чуть улюблених голубів, благав їх не відлітати, не покида-
ти його на чужині і малював у своїх віршах картини укра-
їнського села, потопаючого в кучерявій зелені садів, з його 1 Матеріали для вчителя
білосніжними хатками серед струнких тополь, з дзеркаль-
но чистим ставком, з левадами і веселим кипінням води
на млиновому колесі.
Так, це був рай земний, але поруч, на горі, височів пан-
ський палац, де для вічних бенкетів були завжди потрібні
гроші,— от і відбирали в селян останню теличку, останню

97
2 Персоналії виснажену шкапину, без якої не зорати злиденної смуги,
Зінаїда Павлівна Тулуб (1890– і продавали крамарям урожай, рокуючи село на голод.
1964) — українська письменниця. Дочка (190 сл.) (З. Тулуб) 2
Павла Тулуба. Текст 2
Юрій Павлович Винничук (1952) — Як жінки Львів рятували
український письменник, журналіст, ре- Коли татари в 1283 році пробували захопити Львів, то
дактор. хан Телебуга захотів дізнатися, як довго зможуть оточені
протриматися. А простояв він під містом два тижні і вже
собі думав, що львів’яни мусять від голоду вимирати.
Виряджено було татарських послів, і вони стали гукати
під брамою, щоби пустили їх. І вже, було, хотіли львів’яни
 відчинити браму, як про теє дізналося жіноцтво й почали
 вони просити, щоби ще зачекали.
Хутенько розбіглися львівські жінки по хатах і повико-

чували на вулиці порожні діжки, поставивши їх горі дном.
 Тоді повимітали з комірок усю крупу й муку, яка там була,
 й засипали дно хто крупою, хто мукою, а хто зерном так,
аби ще й вершок стримів.
 — От тепер ми вже готові,— сказали жінки,— пускай-
 те бузувірів.
Рушили татарські посли через місто, а тут, куди не

глянь, стоять діжки, повні харчів незліченних. Та ще мало
 того. Повипускали жінки усю пташину й худобину з хлівців
 на вулиці, що послам довелося палки в руки взяти, бо свині
їм проходу не давали, а гусаки розлючено сичали.

Побачили посли таку силу-силенну різної живності і ду-
 же смутними назад вернулися. А хан Телебуга, як вислу-
 хав їх, то зараз велів усьому військові збиратися й руша-
ти додому.
 (191 сл.) (Ю. Винничук) 2
 Тексти 3–4 розміщено в електронному додатку.

 IV. Домашнє завдання
 Повторити теоретичний матеріал.


V. Підсумки уроку
 (Відповіді вчителя на запитання учнів.)











98
У рок № 29 Правила побудови складних речень.
Логічні помилки в складних реченнях

Структура уроку Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про синтаксис складного речення;
I. Актуалізація опорних знань зосередити увагу на особливостях і побудові складного речення; розвивати творчі
Перевірка домашнього завдання. вміння відновлювати, моделювати й конструювати складні речення зі смислови-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. ми відношеннями відповідно до комунікативного завдання, розвивати вміння ро-
­Мотивація навчання бити синтаксичний аналіз складного речення; розвивати комунікативну, соціальну
1. Завдання учням. (робота в групах) та інформаційну (добір та аналіз матеріалу) компетенції; вихову-
2. Бесіда. вати повагу до загальнолюдських моральних цінностей, логічне й творче мислен-
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате- ня учнів; виховувати найкращі риси особистості.
ріалу Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
1. Слово вчителя. Основні терміни: складне речення, логічна помилка.
2. Опрацювання схеми. Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.
3. Опрацювання таблиці.
4. Редагування.
5. Робота з текстом.
6. Лінгвістичний експеримент.
7. Пунктуаційний практикум.
8. Лінгвістичне конструювання.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
Бесіда.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

Формуємо компетентності
`` Перевірка домашнього завдання.
Ключові: математична компетентність (уста-
новлення причинно-наслідкових зв’язків,
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. виокремлення головної та другорядної ін-
Мотивація навчання формації); уміння вчитися впродовж життя
(планування й організація власної навчальної
`` Завдання учням. 1 діяльності; здійснення самооцінювання резуль-
Прочитайте текст. Які помилки ви виявили? Схарактеризуйте татів власної діяльності, рефлексії).
їх. Відредагуйте прочитане. Предметні: формування навичок конструю-
Кожна людина в світі прагне до того, аби до неї ставили- вання складного речення, уникаючи логічних
ся справедливо аби щоб наші здібності цінували і наші дії та помилок.
старання було винагороджено. І також ми усвідомлюємо, що
за погані вчинки нас хвалити не будуть. Десь глибоко у сві-
домості кожної людини лежить розуміння того, що за добро
варто платити добром і зло має бути покараним. Отак в за-
гальних рисах ми розуміємо поняття справедливість. Якби
все так і було в житті, то людині в житті було б легко ви- 1 Матеріали для учнів
бирати правильний шлях до своєї мети.
`` Бесіда.
— Який розділ мовознавчої науки вивчає речення?
— Що називаємо простим і складним реченням?
— Що вам відомо про складне речення? Наведіть при-
клади складних речень.

99
 Говорімо й пишімо правильно!
При побудові складних речень слід до-
тримуватись відповідних правил та уни-
кати логічних помилок. Частини склад-
ного речення повинні бути однопланові
за змістом і граматичним оформленням,
логічно пов’язані між собою. У складному
реченні в наступній частині ті самі сло-
ва пропускають або замість них вжива-
ють співвідносні займенники (він, такий,
який, що тощо), прислівники (тут, там,
тоді тощо). При цьому потрібно стежи-
ти, щоб зокрема займенники правиль-
но співвідносилися з іменниками попе-
редньої частини.
Це цікаво!
У сучасній логіці статус логічної по-
милки до сьогодні достатньо ясно і чіт-
ко не з’ясований, але більш прийнятною
є позиція традиційної логіки, за якою до
логічних помилок зараховують непоро-
зуміння. До цієї категорії належать не-
правильне слововживання, неправильне
використання родовидових відношень,
неправильну побудову речень тощо. На
думку науковців, терміни логічна помил-
ка і смислова помилка слід уживати як
синоніми.
2 Наочність
3 Матеріали для учнів
100
III. Сприйняття й засвоєння навчального
матеріалу
`` Слово вчителя.
Складнопідрядні речення характерні для наукового ви-
кладу, що потребує аргументації авторської думки. Це по-
яснюється тим, що підрядні конструкції виражають складні
причинові, часові, умовні, наслідкові, допустові й інші від-
ношення. З усіх видів складнопідрядних речень у науково-
му мовленні найчастіше використовуються підрядні причи-
нові й наслідкові, а в художньому — часу й місця. Підрядні
означальні широко вживаються в різних стилях. Офіційно-
ділове мовлення менше, ніж наукове, вдається до складно-
підрядних речень, оскільки йому меншою мірою властиві
розмірковування.
Особливістю складносурядних речень є ритмічність і плав-
ність, тому вони широко застосовуються в художньому сти-
лі й публіцистиці, надаючи описові легкості та витонченості.
Безсполучникові складні речення стислі, компактні, ди-
намічні, дуже виразно інтоновані, часто з експресивним від-
тінком у значенні, вони є досконалим засобом формуван-
ня, вираження і повідомлення думок. Ці речення більше
поширені в розмовному мовленні, а також у тих фрагмен-
тах художніх і публіцистичних творів, де йдеться про зо-
внішні риси зображуваного,— в описах природи й місце-
вості, у дорожніх нотатках, у спогадах тощо. Нанизування
безсполучникових речень у поетичних творах надає відтін-
ку розмовності, який контрастує з витонченим змістовим
наповненням. Це сприяє посиленню емоційно-експресивно-
го впливу на читача.
Логічне мовлення — це мовлення продумане, виваже-
не, семантично й структурно впорядковане. Його сутність
найбільшою мірою визначається повною відповідністю ска-
заного чи написаного певним реаліям життя. Логічність
мовлення обов’язково передбачає його правильність, розум-
ність, які втілюються в літературно-нормативних формах
слів, у структурах речень, словосполучень тощо. Усе вислов-
лене має відповідати життєвій правді, її логіці, реальному
станові речей.
`` Опрацювання схеми. 2
`` Опрацювання таблиці. 2
`` Редагування. 3
Відредагуйте й запишіть подані нижче речення.
1. Директором школи було призначено Григоренка С. А.,
у котрого знаннях і досвіді ніхто не сумнівається. 2. Секре-
тарка надрукувала звіт директора, що був готовий для пу-
блікації, що так довго очікували. 3. Ви повинні визначити
вузькі місця у виробництві і чи поінформовані працівни-
ки про основну мету підприємства. 4. Власникам дозволе-
но перепланування приміщення, якщо це не шкодить ін-
шим мешканцям і при відповідному погодженні архітектора.
5. Головою правління може бути особа, обрана загальними
зборами правління або яку призначив власник підприємства.
6. У своєму виступі Кашуба Н. О. висловив обурення діями
голови профкому, що як же ви можете порушувати чергу на
отримання квартир і що тепер у мене немає сумнівів у ва-
шій непорядності. 7. Ми знайшли зошит Петренка, що лежав
під столом, що вчора загубився. 8. Головне, на що потрібно
звернути увагу, це на якість продукції. 9. Микола — сиро-
та, його батько помер, коли йому було 30 років. 10. Богдан
фактично залишився без засобів до існування і мене дивує:
є ж така організація, як Спілка журналістів України.
`` Робота з текстом. 3
Прочитайте. Визначте стиль. Запишіть текст. Поясніть будо-
ву складних речень, роль нестягнених форм прикметників
у тексті.
На Чорному морі є острів суворий, німий: червоная ске-
ля на буйнім зеленім роздоллі одна піднімається вгору чер-
воним шпилем. Не купчаться білії хати по ній, і лист ку-
черявий її не вкриває, одна тільки стежка зелена збігає по
ній: то течійка води весняної прорила червоную глину і вся
обросла оксамитом-травою, а далі все мертво, все глухо… Та
ніби не все: отамо, на самому розі, над морем, де вічно лю-
тує сивий бурун, на самім тім розі горить по ночах якийсь
вогник, удень же чайки сіренькі в’ються, кигичуть над мо-
рем. Що то за скеля, і що то за вогник, і за що так люблять
чайки ту суворую скелю? (Дніпрова Чайка) 4 4 Персоналії
Дніпрова Чайка (Людмила Олексіїв-
`` Лінгвістичний експеримент. 3 на Василевська-Березіна) (1861–1927) —
Запишіть речення. Підкресліть граматичні основи, складіть схе- український прозаїк та поетеса.
ми речень. Усно замініть простий сполучник бо складними
Володимир Зенонович Ґжицький
тому що; через те що; у зв’язку з тим що. Поясніть автор-
(1895–1973) — український письменник,
ський вибір. публіцист, перекладач, мемуарист. Член
1. Мали спати по черзі, бо хтось один повинен був під- Спілки селянських письменників «Плуг».
тримувати вогонь. (В. Ґжицький) 4 2. Твоє життя і щас- Брат Степана Ґжицького.
тя між людьми, бо правда і любов на їхнім боці. (В. Симо-
ненко) 3. Все, створене людськими руками, повинно жити, Василь Барка (Василь Костянтинович
Очерет) (1908–2003) — український пись-
бо в нього вкладена людська праця… (Г. Тютюнник) 4. Не-
менник і перекладач.
швидко бігла тягарівка, бо вибоїни на дорозі з вигурком
підкидали щохвилини. (В. Барка) 4 5. Вони не можуть Олександр Іванович Копиленко
(1900–1958) — вояк полку ім. Костя Горді-
заспокоїтись, бо їм на роду написано тривожити громад-
єнка Армії УНР, український письменник,
ську думку. (М. Хвильовий) 6. Душа летить в дитинство,
дитячий письменник, педагог, критик.
як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там. (Л. Костенко)
7. Ще вересень мало думав про осінь, бо під старими придо-
рожніми липами гаряче пашать золоті корони дев’ятисилу.
(М. Стельмах) 8. Поважайте його, діти, бо то батько сивий.
(Т. Шевченко) 9. Мені не видно було кінця житнього лану,
бо хліб виріс вище мого зросту. (О. Копиленко) 4
`` Пунктуаційний практикум.
Запишіть під диктовку поданий текст. Знайдіть складні речен-
ня, розкажіть про їхню структуру. Схарактеризуйте роль склад-
них речень у тексті. Виконайте синтаксичний аналіз складно-
підрядного речення.

101
 Говорімо й пишімо правильно!
Порядок розміщення предикативних
частин складного речення може бути
вільним або сталим.
У разі вільного порядку структурні
частини можуть розміщуватися в речен-
ні в будь-якому порядку, вони можуть
змінювати свій порядок. Зміст речення
від цього змінюватися не буде. Таке мож-
ливе за умови одночасності подій в обох
частинах речення.
5 Матеріали для учнів
102
Весна, Дніпро розлився, поняв низькую плавню й буй-
но розганяє свої бруднії хвилі: то в глинясту гряду серди-
то плеще, то злизує пісок на косах, то репетує на заборах.
А небо ж то таке глибоке — чисте, мов кришталь, хмар-
ки легенькі білі, немов пушинки лебедині розкидані геть-
геть, а сонце сяє-вигріває увесь той божий світ.
Ось на крутій гряді стоїть верба зелена кучерява, уся об-
сипана неначе жовтим пухом, колишеться од вітру й кадить
на всі боки солодким духом, хазяйливії бджоли поважно так
гудуть, впадають коло неї. Пташки несамовито і радісно ще-
бечуть. При корені верби зелена травка підняла собою ста-
ре гниле листя і ряхтить проти ясного сонця.
Кругом життя, і праця, й клопіт, і борня, і радість, і ко-
хання.
А чула весняна луна літає понад берегами, і прислуха-
ється до всього, і в лад підспівує всьому. А ось на розі, що
гостро врізався в дніпрові хвилі, спинила луна, немов чо-
гось чекає, ще мало їй, не повен, мабуть, концерт той вес-
няний. І ось діждалась.
Вітерець дихнув, і жовта комишина, надломлена на са-
мій середині, так жалібно, так сумно заспівала. (За Дніпро-
вою Чайкою)
`` Лінгвістичне конструювання. 5
1. До поданих схем складіть і запишіть речення на тему: «Що та-
ке справедливість».
1. [ ], (яка). 4. [ ] : [, (у якому), ].
2. [ ], (якому), а [ ]. 5. [ ] : [ ], а [ ].
3. [ ], (де), (), (). 6. [ ] — [ ].
Завдання 2 розміщено в електронному додатку.
3. Складіть речення з різними видами зв’язку за поданим почат-
ком, дотримуйтесь правил побудови складних речень.
1. І так необхідно, щоб … 2. Потім, коли … 3. Хоч вже
весна, … 4. Дійшли згоди, що … 5. Не зміг через те, що …
6. Коли їхали по шосе, … 7. Почули, що … 8. … роман,
який … 9. … розстелився, так що … 10. … з’явився, щоб …
11. …, аж поки нагодилися. 12. … мовчить …, ніби…
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Скласти 5 складних речень, частинами яких є односклад-
ні або неповні речення.
V. Підсумки уроку
`` Бесіда.
— Що ви знаєте про правила побудови складних речень?
— Як уникнути логічних помилок у складних реченнях?
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок? Чим?
— На яких загальнолюдських цінностях була зосередже-
на увага в реченнях?
— До яких роздумів вони вас спонукають?
У рок № 30 Контрольна робота: виконання тестових
завдань

Структура уроку
I. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
­Мотивація навчання
III. Основний зміст уроку
Виконання тестових завдань.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
Мета: оцінити рівень навчальних досягнень учнів з теми «Синтаксична норма»; з’ясувати
можливі недоліки в опануванні мовною теорією; формувати вміння й навички за-
стосовувати здобуті теоретичні знання на практиці; розвивати логічне мислення,
тренувати пам’ять; виховувати працелюбність і наполегливість.
Обладнання: тестові завдання у двох варіантах.
Основні терміни: синтаксична норма.
Тип уроку: контроль і корекція знань, умінь, навичок.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань Формуємо компетентності

`` Перевірка домашнього завдання. Ключові: математична компетентність (праг-
нення висловлюватися точно, логічно та по-
слідовно); уміння вчитися впродовж життя
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. (планування й організація власної навчальної
Мотивація навчання діяльності; здійснення самооцінювання резуль-
(Проведення інструктажу щодо виконання завдань та оці- татів власної діяльності, рефлексії).
нювання контрольної роботи: завдання 1–5 — по 1 балу; за- Предметні: доречне і правильне викорис-
вдання 6, 7 — по 1,5 бала; завдання 8 — 4 бали.) тання мовних засобів відповідно до комуні-
кативного завдання та ситуації спілкування;
III. Основний зміст уроку сприймання, розуміння й аналіз інформації
державною мовою.
`` Виконання тестових завдань. 1
Варіант I
1. Укажіть рядок, у якому всі словосполучення побудовано
правильно.
А здобути освіту, дякувати Петра, лекції з історії
Б іншим разом, по службових справах, дякувати мате-
рі
В по власному бажанню, залежно від обставин, гаяти
час
Г автобус за замовленням, повідомити телефоном, Контрольні роботи
1
упродовж місяця
2. Укажіть рядок, у якому обидва словосполучення побудо- Варіант ІІ розміщено в електронно-
вано правильно. му додатку.
А підручники з біології, поїхали за ягодами Відповіді:
Б відправити поштою, перший за списком Варіант І: 1Б, 2Б, 3Г, 4Г, 5А.
В вибачити учневі, сміялися над молодшими Варіант ІІ: 1В, 2А, 3В, 4А, 5Г.
Г бігали по полю, подякували господарів
3. Позначте рядок, у якому всі прийменники вжито пра-
вильно.
А прийнятий у ремонт, вступити в інститут, на захист
меншого
Б у знак поваги, піти за водою, хворий грипом

103
1 Персоналія В фахівець у галузі, занести до протоколу, відповідно
з наказом
Анатолій Іванович Шиян (1906–
1989) — український письменник. У роки
Г за два кілометри від будинку, згідно з правилом, че-
Другої світової війни був військовим ко- рез хворобу
респондентом спершу газети «Советская 4. Укажіть, у якому рядку НЕ дотримано правил чергуван-
Армия», а з липня 1941 — щойно створе- ня у-в.
ної фронтової газети «За Радянську Укра- А плавати в озері, закінчив у четвер
їну», очоленої М. Бажаном. У 1943 його Б приїхав в Одесу, запитай у батька
переводять до Українського штабу пар- В відпочили в Італії, приїзд у Польщу
тизанського руху і відряджають на кілька Г успіхи у роботі, навчатися у ліцеї
місяців у тил ворога — до партизансько- 5. Визначте, у якому рядку під час перекладу порушено
го з’єднання О. Сабурова. Ним написана синтаксичну норму.
книга-репортаж «Партизанський край». А при Вашей помощи — при Вашій допомозі
Б специалист по экономике — фахівець з економіки
 В при опасности — у разі небезпеки
 Г битва при Желтых Водах — битва на Жовтих Водах
6. Складіть і запишіть три складних речення, частинами
 яких є односкладні (вказати вид) та неповні речення.
 7. Перебудуйте речення на ускладнені прості з відокремле-

ними означеннями, обставинами та вставними словами.
Укажіть, яким компонентом ускладнене речення.
 До чистої мети треба йти чистою дорогою. (Леся Укра-
 їнка)
Місяць розливав по нічному небу хвилі м’якого промін-

ня. (Є. Гуцало)
 Ранкова роса вкрила зелень. (А. Шиян) 2
 8. Напишіть есе на тему: «Фестиваль мистецтв у моєму міс-
ті», використавши дієслівні форми на -но, -то.


IV. Домашнє завдання

1. Повторити теоретичний матеріал.
 2. Описати процес якої-небудь праці, використавши одно-
 складні речення.

V. Підсумки уроку

 (Відповіді вчителя на запитання учнів після написання
контрольної роботи.)












104
У рок № 31 Написання листа другові (подрузі) з іншої
країни про спортивну подію у твоєму місті
(селі)

Структура уроку Мета: формування та розвиток лінгвістичної та мовленнєвої компетентності учнів щодо
I. Актуалізація опорних знань написання листа; удосконалення вміння описувати події у їхній логічній послідов-
1. Перевірка домашнього завдання. ності та висловлювати власну думку про почуте та прочитане; розвивати навички
2. Бесіда. аудіювання, мовлення, читання та письма; виховувати почуття патріотизму, праг-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. нення вести здоровий спосіб життя.
­Мотивація навчання Обладнання: дидактичний матеріал.
1. Вступне слово вчителя. Основні терміни: епістолярний підстиль, адреса, адресант, адресат.
2. Завдання учням. Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.
III. Основний зміст уроку
1. Слово вчителя.
2. Робота з текстом.
3. Опрацювання таблиці.
4. Написання листа в чернетці.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Бесіда.
2. Написання сенкана про лист.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

Формуємо компетентності
`` Перевірка домашнього завдання.
Ключові: уміння вчитися впродовж життя
`` Бесіда. (планування й організація власної навчальної
— Що вам відомо про епістолярний стиль? Які його діяльності; прагнення використовувати укра-
ознаки? їнську мову в різних життєвих ситуаціях; го-
— Чи доводилось вам писати листи родичам або друзям? товність удосконалювати власне мовлення,
— Які існують вимоги до написання листа? розвивати мовну інтуїцію); ініціативність і під-
приємливість (розуміння ролі комунікативних
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. умінь для успішної професійної кар’єри).
Мотивація навчання Предметні: формування вміння писати текст
в епістолярному підстилі.
`` Вступне слово вчителя.
У століття сучасних технологій написання та відправ-
лення листів має дещо інший сенс. Тепер уже рідко мож-
на зустріти людину, що несе лист у конверті на пошту
для відправлення адресату. Але норми етики листуван-
ня зберігаються і зараз у діловому електронному листу-
ванні. Із друзями ми спілкуємося простіше, намагаючись
витрачати меншу кількість слів для донесення більшо-
го сенсу. Але часом так хочеться згадати минуле й сісти
за чистий аркуш паперу, на якому можна викласти без-
ліч думок і подій, і у якому не варто озиратися на кіль-
кість слів і пропозицій. А отримати такий лист так при-
ємно! Отже, як написати листа другу чи подрузі? У якій
формі його подати та із чого розпочати? Сьогодні на уро-
ці будемо це з’ясовувати.

105
1 Матеріали для учнів
Це цікаво!
Епістолярій — листування приватно-
го характеру, що має історико-культурне
значення. Епістолярний рід у літературі
має свою давню історію і бере свій по-
чаток ще з античності. Зразками ранньої
епістолярної літератури багаті грецька та
римська літератури (листи Цицерона, Го-
рація, Сенеки, Плінія Молодшого та ін.).
Давні риторики навіть увели правила
листування та створювали зразки листів.
Вони наголошували на відмінності епісто-
лярної та літературно-художньої творчос-
ті. Листи могли бути різними за змістом,
тому що обслуговували багато сфер люд-
ського життя. Тому, із часом, з’явилися
так звані «письмовники», котрі подавали
зразки листів майже для кожного окре-
мого випадку життя.
Впродовж довгих років формувалася
канонічна структура листа. У класично-
му варіанті вона мала містити: привітання
(воно включало і звертання); домагання
прихильності; розповідь; прохання; закін-
чення-прощання. Кожний лист мав місти-
ти хоча б два із цих компонентів, зокрема
з обов’язковими змістовими формулами:
вияв радості з приводу отримання, що
прив’язувало цей лист до попереднього;
запитання про стан здоров’я і стан справ;
перед закінченням листа — твердження
про те, що «більш нема про що писати»
і т. ін. Із часом з’явилося спеціальне по-
значення P. S. (post scrіptum — «після
написаного»), що означало необхідність
суттєвої дописки, важливої інформації.
106
`` Завдання учням.
1. Ознайомтеся з листом Лесі Українки до Л. М. Драгоманової.
До якого стилю можна віднести цей лист? 1
23 грудня 1898 р. (4 січня 1899 р.) Київ 23.XII
Люба дядино!
Оце насилу Зоря зібрався написати Вам,— їх же «роз-
пустили»! Ну от і бігають вони тепер так, мов тренують се-
бе до якогось спортсменського матчу. Надворі зовсім весна,
так, як було в Софії на Різдво при мені, оце тепер дощ іде,
аж плющить, а Микось і Зоря в гості одпросились і потяг­
ли. Трудно не пустить…
Зоря, як бачите, учиться нічого собі, двійки ні одної,
значить, all rіght. В гімназії він вже привик і взагалі йо-
му, видно, під шкільним режимом легше вчитись, ніж під
домашнім.
Спасибі Вам і всім за добрі бажання для мене. Я рада, що
Ви не в опозиції проти моїх хірургічних замірів, а то дехто з ро-
дичів і приятелів ніяк не хоче миритись з тим, що мене треба
різать. Миша, напр[иклад], страшенно сього боїться, я вже на-
віть не знаю, чого він так. Сама я зовсім не боюсь, та й, думаю,
всякий після 16 літ «паліативів» уже б нічого в світі не боявся.
Роботу свою я трохи спинила, бо вона почала втомляти
мене і така щось, було, лінь напала, тільки святами знов
­візьмусь, бо таки треба.
Сім’я наша, як завжди, врозбрід. Ліля в Дерпті, а мама
і Дора завтра тільки приїдуть сюди, тато, може, теж завтра при-
їде, а може, і пізніше, бо пише, що якісь діла задержують. Коло
Нового року і Ліля буде вже тут, хоче приїхать мене виряджати.
Святками ще напишу, а тепер бажаю вам усім доброго
здоров’я і щасливих свят. Міцно цілую всіх. Святий вечір!
Ваша Леся
2. Спробуйте описати кількома прикметниками, дієсловами, прислів-
никами ваш настрій на початку уроку. Чого очікуєте від уроку?
III. Основний зміст уроку
`` Слово вчителя.
Епістолярний стиль — це стильовий різновид мови, який
утілюється в таких проявах як листи та епістолярна твор-
чість. Текст, написаний в епістолярному стилі, може нале-
жати до різних сфер суспільної та індивідуальної свідомос-
ті людини та може бути стилістично неоднорідним. Не всі
науковці вважають його самостійним, а приписують його до
підстилю розмовного.
За тематикою й змістом листи можуть бути найрізнома-
нітнішими в залежності від сфери їх використання та інтере­
сів адресатів. Листування поділяється на два типи: офіцій-
не (службове) та неофіційне (приватне).
Основні мовні засоби:
— адресація, межі мовного етикету, стандартність ви-
словів у ділових листах;
— різнотемна конкретним змістом лексика, вільний ви-
клад змісту в приватних листах;
 — емоційно-експресивні засоби, варіантність норм і осо- 
бливості порушення їх в інтимному листуванні;

— поєднання компонентів художнього, публіцистично-
го й розмовного стилів та вироблення індивідуального ав- 
торського образу в листах-сповідях, листах-творах, листах- 
інформаціях.

`` Робота з текстом. 1

1. Прочитайте статтю, складіть основні правила написання листа.

Як написати лист?
Для початку потрібно визначити мету послання. Можли- 
во, це буде прохання чи, навпаки, пропозиція своєї допомо- 
ги. А можливо, ви хочете привітати друга з якоюсь радіс-
ною подією, розповісти про цікаву подію. Визначення мети 
допоможе виокремити тематику викладу думок, зрозуміти, 
у якій формі буде написаний текст. Навіть якщо суть лис- 
та полягає у вирішенні важливих питань, не варто почина-
ти із чогось дуже серйозного. Дружній мотив повинен від- 
чуватися від початку листа до його завершення. 
Текст варто почати з дружнього вітання. Після цього

варто дізнатися, як ідуть справи у друга, що нового в ньо-
го сталося та у якому він настрої. Можна також запита- 
ти про долю рідних і близьких друзів. Більше акцентуйте 
питання на позитивних аспектах життя. Після цього вар-

то згадати й про власні успіхи. Можна так само розпові-
сти про ключові моменти, які відбулися з вами напере- 
додні. Варто зачіпати ті теми, які будуть цікаві, у першу 
чергу, вашому другу.
Після привітання можна переходити до основного питан- 
ня. Мета написання розкривається поступово. Не перебіль- 
шуйте значущість питання, яке цікавить вас, щоб не збен- 
тежити співрозмовника, але й не применшуйте важливості
щодо себе. Рекомендується дотримуватися баланс у всьому. 
Важливою буде також кінцева частина листа. На завер- 
шення розповіді варто подякувати другові за те, що він ви-

тратив свій час на прочитання вашого послання. Крім того,
якщо питання було дійсно значущим, варто відзначити, що 
рішення людини не вплине на ваші з ним взаємини. Після 
чого слід попрощатися і висловити бажання про отримання

відповіді. (З Інтернету)
2. Прочитайте замітку з газети. Про яку подію в ній говориться?
Чи відбуваються у вашому місті (селі) важливі спортивні події?
З ким ви обговорюєте ці цікаві події? Чи любите ви спорт?
Цитата
Харків приймав борців із семи країн світу
З 22 по 24 січня в Палаці спорту «Локомотив» відбувся «Всі види спорту прекрасні, але бо-
відкритий Всеукраїнський турнір з вільної боротьби серед ротьба — це один з тих видів спорту,
кадетів пам’яті Заслуженого тренера України Леоніда Дуная. який виховує, в інколи кволому хлоп-
чику силу волі, духу, цілеспрямованість,
Участь у змаганнях взяли 470 юнаків і дівчат 2002–
мужність — саме ті якості, які допома-
2004 років народження з Азербайджану, Вірменії, Грузії, гають у подальшому йти по життю з під-
Казахстану, Киргизії, Молдови та України. нятою головою, при цьому поважати тих,
Під час урочистої церемонії відкриття всіх присутніх хто в чомусь слабший за тебе». (Леонід
від Харківської облдержадміністрації привітав начальник Олександрович Дунай, заслужений тренер
Управління у справах молоді та спорту Віталій Кириленко. України з вільної боротьби)

107
 2 Наочність
Зразок листа
Дорогий мій друже Жаку!
Нещодавно отримав твій лист. Дуже
вдячний, що ти поділився зі мною вра-
женнями від відвідування Лувру.
Хочу розповісти тобі про футболь-
не життя мого рідного міста Харкова. Ти
добре знаєш: я обожнюю ігри з м’ячем,
а найбільше люблю футбол. Граю в цю
гру з весни до пізньої осені на спортмай-
данчику та шкільному стадіоні. А взим-
ку я займаюся футболом у критому за-
лі спортивного комплексу. Мене туди
запросив наш шкільний учитель фізич-
ного виховання, який там теж веде за-
няття. Я намагаюсь не пропустити жод-
ної зустрічі з футболу, що відбувається
в Харкові.
І ось важлива подія: харківський «Ме-
таліст 1925» у черговому турі Чемпіона-
ту України з футболу серед команд Пер-
шої ліги переміг «Миколаїв» з рахунком
1-0. Єдиний м’яч у грі на 8 хвилині мат-
чу забив Сергій Давидов. Це була чудо-
ва гра! Динамічна! Азартна!
Пам’ятаєш, як ми з тобою брали фа-
натську дудку та український флаг і щи-
ро вболівали за нашу команду під час
проведення в Україні чемпіонату «Єв-
ро-2012»? Це незабутні враження, море
емоцій, радість перемог і сум поразки!
Футболісти — дуже загартовані лю-
ди, бо ганяють м’яча на свіжому повітрі
з ранньої весни до пізньої осені. Також
футбол є командною грою, він розвиває
згуртованість та командний дух. А най-
більше в цій грі мене вабить її непере-
вершений азарт!
А що цікавого у тебе? Як проводиш
вільний час? Де ще встиг побувати? Чи
продовжуєш грати у футбол?
Передавай вітання своїй родині.
Прошу тебе відповісти на лист, бо ду-
же сумую за тобою! Але для справжньої
дружби не існує кордонів і кілометрів!
До побачення. Твій друг Олексій.
25 січня 2019 року
108
Упродовж двох днів турніру борці сперечалися за медалі
в індивідуальних змаганнях, а в заключний поборолися за
командні нагороди. У командних змаганнях перемогла збір-
на Грузії, а збірна України посіла друге місце.
За підсумками особистих змагань господарі килимів —
харківські борці — завоювали 4 срібні нагороди.
Володимир Качанов став срібним призером у вазі до
80 кг. На шляху до фіналу він поборов суперників з Одеси,
Сум, Львова й Донецької області, а у двобої за «золото» по-
ступився Давиду Когуашвілі з Грузії.
Рустам Пелін у ваговій категорії до 110 кг здолав трьох
суперників з Донецької області і також вийшов у фінал, де
поступився грузину Ніколозу Барабадзе.
Ще дві нагороди вибороли дівчата. Альбіна Рилля у ва-
говій категорії до 53 кг здолала трьох суперниць з Жито-
мира та одну — з Херсона, але у фіналі поступилася іншій
представниці Херсонської області — Наталі Клівчуцькій.
У ваговій категорії до 65 кг срібною призеркою ста-
ла Дарина Рутенко. На шляху до фіналу вона перемогла
харків’янку Анастасію Анісімову та суперницю з Дніпра,
але у вирішальному поєдинку поступилася Євгенії Седих
з Донецької області.
Турнір пам’яті Леоніда Дуная за традицією відкрив но-
вий сезон в українській боротьбі та став для спортсменів
одним з етапів підготовки до чемпіонату України серед ка-
детів, який з 16 по 19 квітня відбудеться в місті Бахмут До-
нецької області. (З Інтернету)
`` Опрацювання таблиці. 2
`` Написання листа в чернетці.
Робота над складанням листа другові (подрузі) та підписуван-
ням (адресуванням) конверта.
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Закінчити роботу над написанням листа.
V. Підсумки уроку
`` Бесіда.
— Чи потрібні паперові листи сьогодні? Яка їхня роль
у житті людини?
— Чи любите ви спорт? Які спортивні заходи ви відві-
дали цього року?
`` Написання сенкана про лист.
Зразок сенкана
Лист
Радісний, душевний.
Розповідає, повідомляє, тішить.
Я хочу писати листи.
Послання.
У рок № 32 Аналіз контрольних робіт

Структура уроку Мета: проаналізувати типові й індивідуальні помилки, які учні допустили в контрольних
I. Актуалізація опорних знань роботах, спрямувати школярів на подальше самостійне вдосконалення навичок пі­
1. Перевірка домашнього завдання. знавальної діяльності; розвивати навички самоаналізу, уміння знаходити, виправ-
2. Бесіда. ляти та пояснювати орфографічні та пунктуаційні помилки, навички самооцінки сво-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. єї діяльності; виховувати самостійність, культуру мовлення, готовність безперервно
­Мотивація навчання працювати над собою.
Запитання учням. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате- Основні терміни: синтаксична норма.
ріалу Тип уроку: комбінований.
1. Загальний аналіз результатів написання
контрольних робіт.
2. Виконання роботи над помилками.
3. Розподільчий диктант.
4. Орфографічний практикум.
5. Диктант-взаємоперевірка.
6. Словниковий диктант.
7. Пунктуаційний практикум.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Бесіда.
2. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань Формуємо компетентності

`` Перевірка домашнього завдання. Ключові: математична компетентність (уста-
`` Бесіда. новлення причинно-наслідкових зв’язків, ви-
— Що ми називаємо орфограмою та пунктограмою? окремлення головної та другорядної ін-
— Що таке синтаксична норма? формації); уміння вчитися впродовж життя
— Як уникнути помилок під час виконання тестових за- (планування й організація власної навчальної
вдань? діяльності; здійснення самооцінювання резуль-
татів власної діяльності, рефлексії); соціальна
та громадянська компетентності (аргументо-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. ване і грамотне висловлювання власної дум-
Мотивація навчання ки щодо суспільно-політичних питань).
`` Запитання учням. Предметні: уміння зв’язно й аргументовано
— «На помилках завжди вчаться»,— говорять у народі. висловлювати свою думку на одну із запропо-
А яка ваша думка з цього приводу? нованих тем; дотримування норм української
літературної мови.

III. Сприйняття й засвоєння навчального

матеріалу
`` Загальний аналіз результатів написання контрольних робіт.
`` Виконання роботи над помилками.

109
1 Матеріали для учнів
2 Відповідь
Не пам’ятати, не говорячи, нехтува-
ти, не хотіти, неволити, непокоїтись, не-
здужати, не доїдати і недоїдати, не до-
чекавшись, хлопчик не має друзів, у неї
немає друзів, не зберегти, не розібрав-
шись, недооцінити, не пишеться, не ви-
вчити, не дописати.
110
`` Розподільчий диктант. 1
Запишіть прислівники, знімаючи риску, у три колонки: 1) ті, що
пишуться разом; 2) ті, що пишуться через дефіс; 3) ті, що пи-
шуться окремо. Поясніть правопис прислівників.
До/вподоби, до/речі, по/березневому, по/близу, по/бога-
тирському, по/бойовому, аби/як, по/братерськи, по/буден-
ному, по/вашому, по/віки, у/двох, по/волі, по/восьме, по/
всюду, по/вчорашньому, по/давньому, по/далі, по/дитячи,
по/заду, по/зміїному, по/латині, по/латинському, по/люд-
ськи, по/маленьку, с/покон/віку, в/нічию, по/малесеньку,
по/малу, по/восьмеро, в/основному, по/мисливськи, сам/
на/сам, рік/у/рік, по/міському, по/моєму, по/належному,
по/неволі, по/низу, по/нині, по/новому, по/ночі, по/один-
ці, по/парно, по/первах, по/перше, по/півночі, по/турець-
ки, по/рівну, по/різному, по/своєму, по/сотенно, по/тайці,
що/доби, по/тихеньку, хтозна/як, на/бік, будь/хто, в/третє,
коли/небудь, на/певно, по/дружньому, горі/лиць, мало/по-
малу, право/руч, по/твоєму, з/середини, зроду/віку, від/ни-
ні, від/тепер, без/відома, як/найперше, у/затишку, на/диво,
що/разу, будь/що/будь, по/молодецьки, по/братньому, на/
щастя, на/зло, на/жаль, хтозна/куди, день/у/день, на/довго,
без/ліку, до/ладу, будь/коли, на/мить, десь/інде, ліво/руч,
тим/часом, далеко/далеко, хіба/що, з/дня/на/день, пліч/о/
пліч, без/кінця/краю, по/іншому, до/вподоби.
`` Орфографічний практикум. 1
1. Спишіть, знімаючи риску. У яких словах можливі варіанти на-
писання? Чому? 2
Не/пам’ятати, не/говорячи, не/хтувати, не/хотіти, не/
волити, не/покоїтись, не/здужати, не/доїдати, не/навидіти,
не/зчутися, не/дочекавшись, хлопчик не/має друзів, у неї
не/має друзів, не/зберегти, не/розібравшись, не/дооцінити,
не/пишеться, не/вивчити, не/дописати.
Завдання 2 розміщено в електронному додатку.
3. Поясніть правопис великої літери.
Надія, Олександр Петрович Довженко, Олег Ольжич,
Пречиста Діва Марія, опера «Князь Ігор», Ісус Христос, Бе-
региня, Перун, Зевс, Вовк та Ягня, Червона Шапочка, ко-
тик Мурчик, Вольфганґ Амадей Моцарт, часопис «Березіль»,
отаман Запорізької Січі Іван Сірко, газета «Українське сло-
во», Людвіг ван Бетховен, Фонвізін, українська вишивка,
дон Педро, Дон Кіхот, Юпітер, сузір’я Чумацький Шлях,
Полярна зоря, Чорне море, пік Шевченка, Чернеча гора,
мис Доброї Надії, газета «Літературна Україна», набережна
Лейтенанта Шмідта, зупинка метро «Студентська», бог Пе-
рун, Різдво, Новий рік, Водохреще, Лос-Анджелес, Західна
Україна, Президент України, Полісся, Голова Верховної Ра-
ди, засновник Товариства Червоного Хреста, Шацькі озера,
Міністр освіти і науки України, епоха Відродження, Міжна-
родний жіночий день, День Перемоги, Конституція України,
Данило Галицький, Маріїна порада, Укрінформ, Кобзареве
свято, комета Галлея, НАТО, США, Золоті ворота, Черво-
на книга України.
 4. Перепишіть речення, розкриваючи дужки, поясніть правила
чергування у–в, і–й. 3 1. Павло пішов по алеї, і йому зда-
1. Павло пішов по алеї, (і,й) йому здавалось, ніби гіл-
ля (в,у) гущавині пригнічує його зверху до землі. (І. Не-
чуй-Левицький) 2 Щовечора, як зіронька до місяця сходить,
молодая дівчинонька (в,у) садочок виходить. (Т. Шевченко)
Хліб (і,й) сонце найцінніше (в,у) світі. (Нар. творч.) 4. Да-
леко (в,у) тумані Малахів курган (і,й) злітають орли до вер-
шини. (В,У) могилі героїв спочив капітан, безстрашний мо-
ряк з (В,У)країни. (М. Нагнибіда) 5. Хто не працює (в,у)
будні, тому (і,й) вихідного нема. (Нар. творч.) 6. Чубенко
зник (в,у) темряві лісу (і,й) прихилився на секунду до шиї
коня. (Ю. Яновський) 7. Військові походи, (в,у) яких брали
участь князі й простолюдини, сприяли зміцненню Давньо-
руської держави. (З журналу) 8. Батько (в,у)чительки був
маленький (в,у)рядничок (і,й) ніяк не міг (в,у)лізти з го-
ловою (в,у) своє (в,у)рядництво. (М. Грушевський) 9. Мене
(в,у)перше закинули (в,у) ворожий тил як мінера-підрив-
ника на залізничну колію поблизу Курська. (В. Козаченко)
10. (В,У) Лук’янівці квітли вишні (і,й) одцвітали черешні.
(О. Гончар)
`` Диктант-взаємоперевірка.
Честь, дит’ясла, пан’європейський, Мін’юст, зав’язь,
вісь, батько, сядьмо, донька, різьба, восьмий, будівель-
ник, синьо-жовтий, жираф’ячий, в’ється, солов’ї, серед-
ньовічний, арф’яр, черв’як, верб’я, учительський, Ользі,
возз’єднання, роз’яснити, польський, київський, верф’ю,
зв’язок, розм’якнути, запорізький, близькість, без’ядерний,
від’їжджати, перед’ювілейний, змагаються, неньці, віньєт-
ка, більярд, Ньютон, любов, кобзар, Харків, чотирма, Горь-
кий, пісня, український, різьбяр, тьмяний, менший, волин-
ський, женьшень.
`` Словниковий диктант.
Запишіть під диктовку. Поясніть правопис складних слів.
Пароплав, кримськотатарський, працелюб, чорногуз, чи-
стотіл, землеупорядник, радіофізичний, легкоатлетичний,
лісостеп, шлакоблок, перекотиполе, зірвиголова, пройди­
світ, століття, п’ятиденка, півколо, пів’яблука, пів-Європи,
полумисок, п’ятиповерховий, напівавтомат, макроекономі-
ка, авіаперевезення, абсолютно сухий, автодром, велоспорт,
мік­роклімат, купівля-продаж, супермаркет, лікар-педіатр,
хит­ромудрий, інженер-технолог, суспільно корисний, взаєм-
но перпендикулярний прем’єр-міністр, член-кореспондент,
мовностилістичний, генерал-майор, план-схема, дизель-мо-
тор, блок-система, грам-атом, ліжко-місце, людино-день, те-
пло-маса, фізико-математичний, військово-морський, воєн-
но-стратегічний, військовозобов’язаний, м’ясо-молочний,
сніжно-білий, кисло-солодкий, жовтогарячий, мати-й-ма­
чуха, лимоннокислий, сон-трава, віце-прем’єр, екс-гу­
бернатор, лейб-офіцер, максі-мода, міді-одяг, міні-футбол,
обер-майстер, західнослов’янський, волелюбний, машино-
будівний, внутрішньошкільний, стодвадцятип’ятирічний,
3 Відповідь
валось, ніби гілля в гущавині пригнічує
його зверху до землі. (І. Нечуй-Левиць-
кий) 2. Щовечора, як зіронька до місяця
сходить, молодая дівчинонька в садочок
виходить. (Т. Шевченко) 3. Хліб і сон-
це — найцінніше у світі. (Нар. творч.)
4. Далеко в тумані Малахів курган і злі-
тають орли до вершини. В могилі геро-
їв спочив капітан, безстрашний моряк
з України. (М. Нагнибіда) 5. Хто не пра-
цює в будні, тому й вихідного нема. (Нар.
творч.) 6. Чубенко зник у темряві лі-
су й прихилився на секунду до шиї ко-
ня. (Ю. Яновський) 7. Військові походи,
у яких брали участь князі й простолю-
дини, сприяли зміцненню Давньоруської
держави. (З журналу) 8. Батько вчитель-
ки був маленький урядничок і ніяк не
міг улізти з головою у своє урядництво.
(М. Грушевський) 9. Мене вперше заки-
нули у ворожий тил як мінера-підривни-
ка на залізничну колію поблизу Курська.
(В. Козаченко) 10. У Лук’янівці квітли виш­
ні й одцвітали черешні. (О. Гончар)

















111

4 Матеріали для учнів
Говорімо й пишімо правильно!
Переважна більшість дієслів як в ро-
сійській, так і в українській мові, керу-
ють іменниками у якомусь певному від-
мінку та вимагають певних прийменників,
але відмінки керованих іменників та при-
йменники при аналогічних російських
й українських дієсловах не завжди збі-
гаються: благодарить кого — дякувати
кому, болеть чем — хворіти на що, ду-
мать о чем — думати про що, заботить-
ся о чем — піклуватися про що, изменить
кому — зрадити кого, наносить что —
завдавати чого, нуждаться в чем — по-
требувати чого, обучать чему — навчати
чого, обучаться чему — навчатися чого,
подготовиться к чему — підготуватися до
чого, подражать кому — наслідувати кого,
предупреждать что — запобігати чому,
предупреждать о чем — попереджува-
ти про що, приобретать что — набува-
ти чого, причинить что — завдати чого,
снабжать чем — постачати що, стремить-
ся к чему — прагнути до чого, употре-
блять что — уживати і вживати чого,
учить что — учити і вчити чого, учиться
чему — учитися і вчитися чого.
112
­ажкохворий, загальноісторичний, лівобережний, діамет­
в
рально протилежний, біологічно активний, різко окресле-
ний, правильно розташований.
`` Пунктуаційний практикум. 4
1. Запишіть речення, поясніть розділові знаки.
1. Чи то під впливом прощання й Соломіїних сліз, чи
внаслідок реакції по пережитих турботах, його огорнув жаль.
(М. Коцюбинський) 2. Він продовжував із Савкою свою роз-
мову, образливу і гірку для нас. (О. Довженко) 3. На жаль,
світ побудований так, що щастя людства здобувається ціною
чиїхось страждань. (О. Довженко) 4. За відомостями тієї ж
Рєпніної, Глафіра Псьол була родичкою Гоголя. (П. Жура)
5. Втомлений боротьбою зі скелями, Дніпро розправляв та
гладив тут свої збиті у водоскрутні води й розстилав їх ши-
рокою рівною блакитною пеленою. (А. Коптілов) 6. Не мож-
на, кажуть, людині помолодшати, а подобрішати завжди
можна. (О. Гончар) 7. Юра проходить крізь зарослі, лице
попечене кропивою, руки подряпані в кров, штанці і панчо-
хи пошматовані. Але, задиханий і знесилений, Юра спиня-
ється тільки під самим муром. (Ю. Смолич) 8. Цвіте земля,
задивлена в свободу. (Л. Костенко) 9. І ми з подякою зга-
дуємо тих, хто взяв у землі ці блага природи: садоводів, го-
родників, бригадирів, ланкових. (За В. Минком) 10. Малий
не ждав напасті, не готувався до опору, але й не розгубив-
ся, знаючи, що порятуватися може тільки завдяки самому
собі. (П. Загребельний) 11. Жнива щороку мали свою пору,
освячену святами, овіяну піснями. (У. Самчук)
Завдання 2 розміщено в електронному додатку.
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Підготувати прислів’я та приказки, вислови відомих лю-
дей про дружбу.
V. Підсумки уроку
`` Бесіда.
— Які орфограми та пунктограми ми повторили на
­уроці?
— Розкажіть про просте ускладнене речення.
— Що вам відомо про правила чергування у–в, і–й? Чи
завжди поети дотримуються цих правил? Чому?
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Я задоволений(а)/незадоволений(а) результатом виконан-
ня контрольних робіт, тому що…
Я не розумів(ла), а тепер розумію…
Мій настрій після уроку…
У рок № 33 Написання есе на тему: «Дружба справжня
й несправжня»

Структура уроку Мета: удосконалювати вміння учнів будувати есе, самостійно добирати й систематизу-
I. Актуалізація опорних знань вати матеріал відповідно до теми та основної думки висловлення, будувати логіч-
Перевірка домашнього завдання. но правильне й композиційно завершене висловлення; формувати вміння й нави-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. чки вільного використання засобів мови в будь-яких життєвих ситуаціях; розвивати
­Мотивація навчання критичне мислення; збагачувати словниковий запас школярів; розвивати творчі зді-
1. Завдання учням. бності; сприяти осмисленню цінності дружби для людини; виховувати доброзичли-
2. Бесіда. ве ставлення, повагу один до одного.
III. Основний зміст уроку Обладнання: дидактичний матеріал.
1. Слово вчителя. Основні терміни: есе, твір-роздум.
2. Складання асоціативного куща. Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.
3. Робота зі словником.
4. Синтаксичний практикум.
5. Творча робота.
6. Читання й обговорення творчих робіт.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Складання сенкана.
2. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань Формуємо компетентності

`` Перевірка домашнього завдання. Ключові: математична компетентність (праг-
нення висловлюватися точно, логічно та по-
слідовно); уміння вчитися впродовж життя
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. (планування й організація власної навчальної
Мотивація навчання діяльності; здійснення самооцінювання резуль-
`` Завдання учням. 1
татів власної діяльності, рефлексії).
Прочитайте притчу. Про що вона? Кого можна назвати справж­ Предметні: доречне і правильне викорис-
нім другом? Як відрізнити справжню дружбу від несправжньої? тання мовних засобів відповідно до комуні-
По довгій, кам’янистій, виснажливій дорозі йшла люди- кативного завдання й ситуації спілкування;
на із собакою. Йшла вона собі, втомилася, собака теж уто- сприйняття, розуміння та аналіз інформації
мився. Раптом перед ними — оазис! Прекрасні ворота, за державною мовою.
огорожею — музика, квіти, дзюркіт струмка, словом, від-
починок.
— Що це таке? — запитав мандрівник у вартового.
— Це рай, ти вже вмер, і тепер можеш ввійти й відпо-
1 Матеріали для учнів
чити по-справжньому.
— А є там вода?
— Скільки завгодно: чисті фонтани, прохолодні б ­ асейни…
— А поїсти дадуть?
— Усе, що захочеш.
— Але зі мною собака.
— Шкодую, але із собаками не можна. Його доведеть-
ся залишити тут.

113
2 Відповідь
Дружба: взаєморозуміння, допомога,
розрада, відданість, довіра, щирість, гар-
монія, радість, інтереси, вірність, взаємо-
виручка.
3 Словник
Дружба -и, жін.— стосунки, відноси-
ни, в основі яких лежить взаємна при-
хильність, довір’я, відданість, товариська
солідарність, духовна близькість, спіль-
ність інтересів і т. ін. Ми все в Латино-
ві уста Внесем,.. докажем, Що з Турном
дружба єсть пуста. (Іван Котляревський,
I, 1952, 271) (Словник української мови)
Дружба — безкорисливі взаємовід-
носини між людьми, засновані на дові-
рі, щирості, взаємних симпатіях, спільних
інтересах і захопленнях. Найголовніше
в дружбі — це і взаємодопомога. Друг
завжди без користі прийде на допомогу
та ніколи не підведе. (З Вікіпедії)
Дружба — особистісні відносини
між людьми, зумовлені духовною близь-
кістю, спільністю інтересів. Дружба —
відношення між добре відомими один
одному людьми, передбачає прихиль-
ність і любов, а також, можливо, взаємні
зобов’язання, наприклад вірність. (Психо-
логічний словник)
Зразок есе
Дружба справжня
й несправжня
А ви колись замислювалися над пи-
танням, що таке справжня дружба? Як
зрозуміти, хто тобі є другом справжнім,
а хто — удаваним? Буває ж, спілкуєте-
ся, гуляєте, смієтесь разом і називає-
те це дружбою. Та насправді це не так.
Дружба — це перш за все розуміння та
підтримка одне одного в тяжку хвили-
ну. Справжні друзі ніколи не відмовлять
у допомозі чи просто спілкуванні, коли
тобі погано чи коли в тебе проблеми.
Вони завжди вислухають, підтримають,
дадуть пораду, якщо треба, і заспокоять.
114
Мандрівник засмутився, бо спрага його змучила, та
оскільки був не сам, вирішив йти далі. Через якийсь час до-
рога привела його на ферму. Біля воріт теж сидів вартовий.
— Я хочу пити,— попросив мандрівник.
— Заходь, у дворі є колодязь.
— А мій собака?
— Біля колодязя побачиш поїлку.
— А поїсти?
— Можу почастувати тебе вечерею.
— А собаці?
— Знайдеться кісточка.
— А що це за місце?
— Це рай.
— Як так? Сторож біля палацу неподалік сказав мені,
що рай — там.
— Бреше він. Там пекло.
— Як же ви, у раю, це терпите?
— Це нам дуже корисно. Насправді, вони надають нам
велику послугу. У них залишаються всі ті, хто здатен зра-
дити найкращих друзів. До раю доходять тільки ті, хто не
кидає своїх друзів.
`` Бесіда.
— Що ми називаємо есе? Назвіть види есе.
— Які вимоги до написання есе?
— Що спільного між твором-роздумом та есе?
III. Основний зміст уроку
`` Слово вчителя.
Есе — невеликий за обсягом прозовий твір, що має до-
вільну композицію і висловлює індивідуальні думки та вра-
ження з конкретного приводу чи питання, не претендує на
вичерпне й визначальне трактування теми.
Визначальними рисами есе є незначний обсяг, конкрет-
на тема, дана в підкреслено вільному, суб’єктивному її тлу-
маченні, вільна композиція. Зазвичай есе виражає нове,
суб’єктивне слово про щось. Стиль есе відрізняється образ-
ністю, афористичністю, використанням нових поетичних об-
разів, свідомою настановою на розмовну інтонацію й лекси-
ку. Для есе характерне використовування численних засобів
художньої виразності: метафор, алегоричних образів, симво-
лів, порівнянь.
На першому плані есе — особа автора, його думки, від-
чуття, ставлення до світу. Це головна установка твору. Ме-
та есе — спонукання читачів до роздумів.
`` Складання асоціативного куща. 2
Складіть асоціативний кущ до слова дружба.
`` Робота зі словником. 3
Знайдіть визначення «дружба» у словниках. Порівняйте їх. Яку
людину ви можете назвати справжнім другом? На вашу думку,
ви особисто вважаєте себе справжнім другом? Чому?
`` Синтаксичний практикум.
Прочитайте народні прислів’я й вислови видатних людей про
дружбу. Які з них говорять про несправжню дружбу? Дайте ха-
рактеристику поданих речень за будовою.
1. Схильність до дружби ні куплею, ні проханням, ні на-
силлям не досягається. (Г. Сковорода) 2. Життя наше — це
подорож, а дружня бесіда — візок, що полегшує мандрівни-
кові дорогу. (Г. Сковорода) 3. Немає нічого небезпечнішо-
го, ніж підступний ворог, але немає нічого отруйнішого від
удаваного друга. (Г. Сковорода) 4. Друг — це найкраще, що
в тебе може бути, і найкраще, чим можеш бути ти. (Д. Пей-
джест) 5. Дружба — найнеобхідніше для життя, так як ні­
хто не побажає собі життя без друзів, навіть якщо б він мав
усі інші блага. (Арістотель) 6. Дружба робить час процві-
тання прекраснішим і полегшує горе тим, що дає можливість
розділити його з другом. (Цицерон) 7. Основою дружньої
прихильності є ті вигоди, які друзі розраховують отримати
один від одного. Позбавте їх цих вигод — і дружба перестане
існувати. (П. А. Гольбах) 8. Хороші друзі дістаються тому,
хто сам уміє бути хорошим другом. (Н. Макіавеллі) 9. Люди
зазвичай називають дружбою спільне проведення часу, вза-
ємну допомогу в справах, обмін послугами — одним словом,
такі відносини, де себелюбство сподівається що-небудь ви-
гадати. (Ф. де Ларошфуко) 10. Друг — це перш за все той,
хто не береться судити. (А. де Сент-Екзюпері) 11. Людина
з друзями — степ із квітами, а людина без друзів — жме-
ня попелу. (Нар. творч.) 12. Добрий друг підніме людину,
а поганий погубить. (Нар. творч.) 13. Не лякайся розумно-
го ворога, а бійся дурного товариша. (Нар. творч.) 14. Друг
не той, хто медом маже, а хто правду каже. (Нар. творч.)
`` Творча робота.
Напишіть есе, відредагуйте текст.
`` Читання й обговорення творчих робіт.
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Записати відредаговане есе в зошит.
V. Підсумки уроку
`` Складання сенкана.
Зразок сенкана
Дружба
Міцна, щира.
Єднає, долає, виручає.
Справжній друг — велике багатство.
Братство.
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Мій емоційний стан змінився (не змінився), бо…
Я зрозумів(ла), що…
4 Зразок есе (продовження)
Про яку дружбу може йтися, якщо не-
має взаємозв’язку між людьми, такого
собі контакту?.. От іноді спілкуєтесь ви,
у вас спільні інтереси, добре вам разом.
І раптом… різко все змінюється, ви пере-
стаєте бути потрібними одне одному. Ми-
нають роки, а ви й досі не знаєте, чому
так сталось? Мабуть, те, що ви вважали
дружбою, було прости приятелюванням!
А буває, той, кого ви і не вважали
справжнім другом, дасть слушну пораду!
Порадіє, коли ви досягли успіху, не буде
вам заздрити! Ви думаєте, що дружба пе-
ревіряється лише в скрутних ситуаціях?!
Ні! Друг — це той, хто і горе з вами роз-
ділить, і радість!
Іноді веселу компанію, з якою так
приємно проводити вечори, гуляти, іно-
ді бешкетувати, ви називаєте друзями…
А трапиться щось, а поруч… нікого не-
ма. Це удавані друзі! Їм не цікаві ваші
проблеми! А просте СМС-повідомлення
з текстом: «Привіт, як ти?» може розра-
дити душу. Приємно, що комусь не бай-
дуже до ваших справ. Хтось думає про
вас, турбується, чи все гаразд.
З віком усе змінюється. І наші захо-
плення змінюються, і думки, і взагалі май-
же все. Колись ви були найкращими дру-
зями, а тепер ніщо не підштовхне вас
написати чи зателефонувати. Чому? Мо-
же, дружба була несправжньою? Ось так
ми втрачаємо зв’язок з колись найкра-
щими для нас людьми. Але ж є і такі ви-
падки, коли навіть через кілька років вам
є про що поговорити й про що помовча-
ти поряд. Ось це і є справжня дружба,
що витримала випробування часом! Хай
скільки ви сварилися, хай скільки обра-
жалися одне на одного, все одно ви три-
маєтесь разом, бо найкраще одне одно-
го розумієте та знаєте.
У моєму житті є такі люди, і я дякую,
що вони поруч зі мною, коли це потріб-
но. Недарма кажуть: «Вірному другові не-
має ціни!»
4 Матеріали для учнів
115
У рок № 34 Пунктуаційна помилка

Структура уроку Мета: повторити та узагальнити знання учнів про пунктуаційну норму та пунктуаційну по-
I. Актуалізація опорних знань милку, систему розділових знаків української мови, основні типи розділових знаків,
1. Перевірка домашнього завдання. їхні функції; удосконалювати пунктуаційні вміння; розвивати навички роботи з тек-
2. Інтерактивна вправа стами, збагачувати словниковий запас; виховувати дбайливе та уважне ставлення
«Незакінчене речення». до рідної мови, гордість за її багатство. підвищувати орфографічну та пунктуацій-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. ну грамотність, мовну культуру, що є основою комунікативної компетенції школя-
­Мотивація навчання рів, застосування знань, умінь і навичок.
1. Лінгвістична задача. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
2. Бесіда. Основні терміни: пунктуація, пунктуаційна помилка.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате- Тип уроку: комбінований.
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Робота з таблицею.
3. Робота з текстом.
4. Робота з картками.
5. Пунктуаційний практикум.
6. Редагування.
7. Робота з текстом.
8. Творча робота.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Завдання учням.
2. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

Формуємо компетентності
Ключові: інформаційно-цифрова компетент-
ність (уміння користуватися різними дже-
релами інформації, знаходити, аналізувати,
систематизувати й узагальнювати одержану
інформацію); уміння вчитися впродовж життя
(визначення мети навчальної діяльності та спо-
собів її досягнення; планування й організація
власної навчальної діяльності); ініціативність
і підприємливість (уміння проявляти ініціатив-
ність і підприємливість, лідерські якості під час
роботи в групі); обізнаність і самовираження
у сфері культури (дотримання норм української
літературної мови та мовленнєвого етикету, що
є виявом загальної культури людини).
Предметні: формування навички виявляти
пунктуаційні помилки та класифікувати їх.
`` Перевірка домашнього завдання.
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Пунктуація вивчає…
Мені відомі такі розділові знаки…
Пунктуаційна помилка — це…
Кома в простому реченні ставиться, коли…
Крапка з комою ставиться, коли…
Між частинами складносурядного вживаються такі роз-
ділові знаки…
У складнопідрядному реченні ставиться…
Між частинами безсполучникового складного речення
ставляться такі розділові знаки…
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Лінгвістична задача. 1
Поясніть, які розділові знаки ставляться на місці цифр. 2

116
 Книги (1) морська глибина (2) хто в них пірне (3) аж до 1 Матеріали для учнів
дна (4) той (5) хоч і труду (6) мав досить (7) дивнії перли
виносить (8) (9) І. Франко (9).
`` Бесіда.
— Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?
— Які завдання ставите перед собою?

III. Сприйняття й засвоєння навчального

матеріалу 2 Відповідь
`` Слово вчителя. Книги — морська глибина:
Розділові знаки, або знаки пунктуації — це знаки, що Хто в них пірне аж до дна,
використовуються для відображення синтаксичної структу- Той, хоч і труду мав досить.
ри української мови на письмі. Розділові знаки вживають- Дивнії перли виносить.
ся для позначення такого розчленування писемної мови, яке (І. Франко)
не може бути передане ні морфологічними засобами, ні по- Коментар. 1 — тире, 2 — двокрапка,
рядком розташування слів у реченні. 3 — немає знака, 4 — кома, 5 — кома,
В українській пунктуації вживаються такі розділові 6 — немає знака, 7 — кома, 8 — крап-
­знаки: ка, 9 — дужки.
крапка (.) крапка з комою (;)
знак питання (?) двокрапка (:)
знак оклику (!) тире (—)
три крапки (…) дужки (), [ ]
кома (,) лапки « »
Розділові знаки виконують різні функції: завершення —
кінець речення; розділення — однорідні члени речення, час-
тини складного речення, пряма мова і слова автора; ви-
окремлення — дієприкметниковий та дієприслівниковий
звороти, звертання, вставні конструкції, пряма мова тощо.
Знаки пунктуаційної системи називаються пунктогра-
мами. Пунктуаційні норми — це встановлені правила вжи-
вання розділових знаків на письмі, порушення цих правил
є пунктуаційною помилкою.
Пунктуаційні помилки:
— пропуск потрібного розділового знака;
— постановка зайвого розділового знака;
— невиправдана правилами заміна одного знака на ін-
ший;
— неправильна послідовність постановки розділових
знаків у разі їх сполучення.
`` Робота з таблицею. 3 3 Наочність
Згадайте правила постановки розділових знаків. Наведіть при-
клади до кожного правила.
Правила постановки розділових знаків
Розділовий
Коли ставиться
знак
Крапка У кінці розповідного та спонукального речення
Знак питання У кінці питального речення
Знак оклику У кінці окличного речення, після звертань, вигуків
Три крапки У кінці речення, усередині при скороченні цитат

117
 4 Матеріали для учнів
Це цікаво!
Вперше прототипи розділових знаків
з’явилися II столітті до н. е. Аристофан
Візантійський, очільник Александрійської
бібліотеки, створив систему нотацій для
драматичних творів. Він позначав крап-
ками місця, де акторові або оратору по-
трібно зробити паузу. В залежності від
тривалості паузи крапки ставилися вни-
зу, посередині або зверху рядка. Його
система пунктуації використовувалася
до IX століття. Також він розробив зна-
ки наголосу.
У XV столітті засновник Венеціанської
друкарні Альдо Мануціо розробив сис-
тему розділових знаків, яку було б зруч-
но використовувати в типографії. Зокре-
ма в його системі з’явилася кома замість
крапки посередині рядка або косої риски
та крапка з комою замість крапки звер-
ху рядка.
Двокрапка вперше згадується у книзі
«Грамматіка словенска» Лаврентія Зизанія
(1596) у значенні, близькому до сучасної
крапки з комою, а Мелетій Смотрицький
у своїй «Граматиці» (1619) називає його
«двоєточієм».
Дужки трапляються в джерелах
XVI століття. Раніше їх називали «містка-
ми». Тире почали використовувати у кін-
ці XVII століття, а лапки ввійшли в ужи-
ток у XVIII столітті.
Знаки оклику та питання вперше
з’явилися в німецькій граматиці в першій
половині XIX століття. У кінці питального
речення використовували літерацію Qo
(від лат. Quaestіo — «питання»), а в кін-
ці вигуку ставили латинський вигук Io,
що означав вигук захоплення, радості.
Згодом Qo трансформувався в ?, а Io в !.
118
Розділовий
Коли ставиться
знак
Кома У складному реченні, при однорідних і відокремлених членах речення,
звертаннях, вставних словах, вигуках
Крапка з комою У складному реченні, між поширеними однорідними членами речення
Двокрапка У складному безсполучниковому реченні, при однорідних членах речення,
прямій мові, цитуванні
Тире Між підметом і присудком, при однорідних членах речення з узагальню-
вальним словом, у складному реченні, при вставних словах, при відокрем-
лених означеннях (іноді), прикладках, прямій мові й діалозі
Дужки У реченнях зі вставними конструкціями, указують на джерело висловлю-
вання
Лапки При прямій мові, цитатах, назвах книг, слів, ужитих в алегоричному смислі
`` Робота з текстом. 4
Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Графічно
виділіть пунктограми, поясніть правила, які ви використали
для постановки розділових знаків.
Заглибившись у свої думи тихо крокував лісом старій-
шина Ант.
Це був чудовий віковий ліс що починався далеко звідси
в верхніх землях і широкою пасмугою звиваючись як полоз
тягнувся понад лівим берегом Дніпра ніби прикриваючи йо-
го від поля аж до пониззя.
Вищі від усіх дерев стояли тут сосни, часом густо часом
поодинці, з голими, жовтими як віск стовбурами і зелени-
ми, рясними вершинами височіли вони над лісом ніби до-
зорці що збивши назад ковпаки й приклавши руки до чіл
пильнують дивляться у вічність.
Під ними ж як вої що тільки ждуть загаду і одразу, ко-
ли пролунає клич, рушать уперед,— стояли переплітаю-
чись гіллям вростали в землю корінням дуби й берези ясе-
ні й осокори а де болота вільшина.
Були дні коли по вершинах сосон угорі пробігав легіт,
все дужче й дужче починали дзвеніти їхні стовбури і тьма
дерев озивалась шумом-скрипом розгойдувалась рипіла рва-
лась із землі. (С. Скляренко)
`` Робота з картками. 4
`` Пунктуаційний практикум. 4
Проаналізуйте розстановку розділових знаків у реченнях. По-
ясніть, коли відбувається сполучення знаків. Сполучення яких
знаків можливі?
1. Зі скреготом і брязкотом у двір,— якщо те, що зали-
шилося, можна назвати двором,— в’їжджають два бульдо-
зери. (О. Довженко) 2. Знову ж,— вели далі купці,— ко-
ли вже продамо ми за безцінок свій товар, то хіба можемо
купити, що бажаємо? (С. Скляренко) 3. В щирім серці,
в чесних грудях — вірю, знаю! — квіти є! (В. Симоненко)
4. Коли б хтось з осіб, які супроводжували княгиню Оль-
гу і її почет, помилився і повів їх не цим шляхом, а че-
рез інші палати й галереї,— гості з Русі здивувались би, Говорімо й пишімо правильно!
побачивши бідність і убозтво Великого палацу. (С. Скля- Варто пам’ятати, що…
ренко) 5. Його непокоїло, коли діти на питання: «Яким Розділові знаки членують текст і ре-
ти хочеш вирости?» — відповідали: «Сміливим, хоробрим, чення на певні синтаксично-смислові час-
дужим»,— але майже ніхто не говорив: «Чесним і доб­ тини.
рим» (І. Цюпа) Вони полегшують сприймання й пра-
вильне розуміння прочитаного.
`` Редагування. 4 Ставлячи розділові знаки, орієнтуйте-
Перепишіть, виправляючи помилки. ся насамперед на будову речення, а не
на інтонацію. Річ у тому, що не завжди
Одного, осіннього вечора, коли свистав вітер, і порощав
там, де пауза, ставиться розділовий знак,
сніг, а в комині палахкотіли соснові поліна раптом відчи-
і не завжди там, де є розділовий знак,
нилися двері: й на порозі кав’ярні стала циганка з песиком робиться пауза. Особливо це стосуєть-
на повідку. Кров’янисту хустку заливала патока чорного во- ся коми.
лосся, сміялися штучні квіти вплетені згори до низу — ряс- Крапка з комою, тире, двокрапка, дуж-
ний барвистий одяг відбирав очі. ки, три крапки і лапки, на відміну від ко-
Циганка була не вельми молода, осміхалася золоти- ми, завжди пов’язані з певною інтонаці-
ми зубами й артистично відкидала волосся. Дивлячись як єю. Вони вказують на подовження паузи,
вона поправляє зачіску господар оторопів. Нещасне сер- підвищення або пониження тону.
це під вицвілим фартухом закалатало, і коли він нахилив- Частина, виділена парним тире, ви-
ся аби взяти замовлення, ледь стримався аби не поглади- мовляється підвищеним тоном.
ти струмки її кіс. Три крапки в середині речення вказу-
ють на схвильованість мови або на пау-
Вона замовила яєчню з домашньою ковбасою годувала
зу перед важливим чи несподіваним по-
щеня, сміялася, і цілувала його в чорний писок.
відомленням.
Спочатку зала замовкла і гості дивилися на циганку мов У лапки беруться також слова, ужи-
на якесь диво, надто вже вона, була яскрава і нетутешня. ті в незвичному або іронічному значен-
(За Л. Пономаренко) ні. Такі слова вимовляються з особливою,
підкресленою інтонацією.
`` Робота з текстом. 4
Слова, узяті в дужки, вимовляються
Прочитайте текст. До якого стилю він належить? Обґрунтуй- пониженим тоном.
те свою точку зору. Назвіть основні ознаки цього стилю. Ви-
пишіть просте ускладнене речення. Поясніть розділові знаки,
виконайте синтаксичний розбір простого речення.
Двір Мазепи, відгороджений неприступним од Сейму
муром і глиняним валом од міста, став ураз із надійно- 
го захисту пасткою. Ніби болотний чорторий, вибурхувала 
з-під землі брудною лавою орда і заливала майдан гетьман-

ського двору на Гончарівці, що за півверстви від Батури-
на. У вранішньому листопадовому сутінку ординці Менши- 
кова скидалися на слижів, що опинилися на безводному 
дні спущеного ставу, вони телесувалися, штовхалися, со-
піли, кректали, видобуваючись із провалля, яке враз, не- 
мовби розступилася земля, утворилося в стіні валу. Обо- 
ронці гетьманської столиці, яку будь-яке вороже військо 
могло б узяти хіба що багатоденно облогою, розбігалися,
не відаючи, що трапилося, бо ж про потаємний хід знали 
тільки генеральні старшини, під команду яких здав Мазе- 
па Батурин, вирушаючи із столиці, щоб у містечку Горках

над Десною з’єднатися із шведським королем Карлом XII.
 (Р. Іваничук) 

`` Творча робота.
Складіть і запишіть діалог на тему: «Природа — найкращий 
лікар». Поясніть розділові знаки при діалозі. 

119
5 Персоналія
Ромен Роллан (1866–1944) — фран-
цузький письменник, музикознавець, те-
атрознавець, мистецтвознавець, лауреат
Нобелівської премії в галузі літератури
(1915).
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Пояснити розділові знаки в реченні Перший обов’язок
того, хто хоче бути здоровим,— очистити навколо се-
бе повітря. (Р. Роллан) 5 Скласти два речення подібної
будови.

V. Підсумки уроку
6 Матеріали для учнів `` Завдання учням. 6
Відповіді: 1Г, 2В, 3Г. Виконайте тестові завдання.
1. Знайдіть речення, у якому перед сполучником як НЕ
ставиться кома (розділові знаки опущено).
А Ліс трепетав тривожився як велика стомлена люди-
на.
Б Неволя як той чад задурманила людям голови.
В Далекий ліс також видавався не сірим як раніше
а бархатно-чорним.
Г Досить у народу знищити пам’ятки культури і він
уже в другому поколінні перестане існувати як са-
мостійна нація.
2. Укажіть речення, у якому допущено пунктуаційну по-
милку.
 А Княжич Святослав прокидається, розбуджений уда-
 рами в мідяне било на стіні.
Б Все залежить від людських зіниць: в широких

відіб’ється вся епоха, у звужених — збіговисько дріб-
 ниць.
 В За чорними шибками хлюпотів дощ якось тужно над-
садно шуміли на вітрі мокрі, обважнілі сосни.

Г Все так мудро у природі: день — за ніччю, ніч — за
 днем.
 3. Укажіть речення, у якому правильно вжито розділові
знаки.
 А Хай розквітне веселково у невиданій красі наша мо-
 ва калинова, наче сонце у росі.

Б І літо минуло, і осінь приспіла, і листям пожовклим
всі стежки покрила.
 В Раз, перший кивнули тополі — і тиха дрімота весь
 мир обняла.
Г Ми люди прямі: що не до вподоби: у вічі прямо ска-

жемо.

`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».

На уроці я зміг(ла)…
 Найцікавішим було…






120
У рок № 35 Тире між підметом і присудком у простому
реченні

Структура уроку Мета: поглибити знання учнів про вживання тире між підметом і присудком, розвива-
I. Актуалізація опорних знань ти вміння й навички правильно ставити розділові знаки, обґрунтовувати їх уживан-
Перевірка домашнього завдання. ня за допомогою вивчених правил, шляхом тренувальних вправ удосконалювати
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. культуру власного мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидак-
­Мотивація навчання тичного матеріалу виховувати в школярів повагу до літературної мови й культур-
1. Завдання учням. них надбань рідного народу.
2. Інтерактивна вправа Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
«Незакінчене речення». Основні терміни: підмет, присудок, тире.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате- Тип уроку: комбінований.
ріалу
1. Опрацювання таблиці.
2. Робота з картками.
3. Тренувальна вправа.
4. Робота з текстом.
5. Диктант з коментуванням.
6. Творча робота.
7. Творче конструювання.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Завдання учням.
2. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань Формуємо компетентності

`` Перевірка домашнього завдання. Ключові: математична компетентність (праг-
нення висловлюватися точно, логічно та по-
слідовно); уміння вчитися впродовж життя
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. (визначення мети навчальної діяльності та
Мотивація навчання способів її досягнення; планування й організа-
ція власної навчальної діяльності; використан-
`` Завдання учням. 1 ня різних видів слухання; постійне поповнен­
ня власного словникового запасу); обізнаність
Прочитайте рядки з віршів відомих українських поетів, визнач­
і самовираження у сфері культури (використан-
те граматичну основу. Поясніть вживання або невживання ти-
ня української мови як державної для духовно-
ре між підметом і присудком.
го, культурного й національного самовияву; до-
1. Краса душі, краса любові — найвища на землі краса. тримання норм української літературної мови
(В. Сосюра) 2. Промені як вії сонячних очей. (П. Тичина) та мовленнєвого етикету, що є виявом загаль-
ної культури людини).
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Простим реченням називаємо… Предметні: формування навички ставити ти-
Граматичну основу речення складають… ре між підметом і присудком, розвивати вмін-
Підмет — це… ня й навички правильно ставити інші розді-
Присудок… лові знаки.
У простому реченні вживаємо тире…
Тире між підметом і присудком ставимо, якщо…

121
 1 Матеріали для учнів III. Сприйняття й засвоєння навчального
матеріалу
`` Опрацювання таблиці.
Тире між підметом і присудком
Тире ставиться
Якщо підмет і присудок виражені іменни-
ками у формі Н. в.: Наша ціль — людське
щастя і воля. (І. Франко)
Якщо підмет і присудок виражені інфіні-
тивами: Працювати — не бідувати. (Нар.
2 Наочність творч.)
Якщо перед присудком, вираженим імен-
ником у формі називного відмінка, сто-
ять слова це, то, ось, значить: Доросла
пам’ять — то уже не слайди. (Л. Кос-
тенко)
2
Тире не ставиться
Якщо підмет виражений особовим займенником:
Ти друг, ти вірність. (М. Рильський)
Якщо присудок має порівняльне значення і вжи-
вається зі сполучниками як, ніби, наче, немов,
начебто та ін.: Ніч наче озеро в берегах неба.
(М. Коцюбинський)
Якщо перед присудком, вираженим іменником,
уживається заперечна частка не: Час не наша
власність. (Л. Костенко)
Якщо присудок виражений прикметником чи діє­
прикметником: Вона [весна] ще молода, ніжна.
(Є. Гуцало)

Говорімо й пишімо правильно!
Якщо є необхідність стилістично ви-
ділити присудок, то перед ним ставить-
ся тире: Хмари в небі — мов сива шаль.
(В. Симоненко) Я — українець.
`` Робота з картками. 1
`` Тренувальна вправа. 1
Перепишіть речення, поставте, де треба, тире. Поясніть пра-
вила вживання тире між підметом і присудком.
1. Люди браття, а природа мати. (Б. Лепкий) 2. За-
бути себе дурити. (Нар. творч.) 3. Ця дівчина не просто
так Маруся. Це голос наш. Це пісня. Це душа. (Л. Кос-
тенко) 4. Червоне то любов, а чорне то журба. (Д. Пав-
личко) 5. Життя без книги хата без вікна. (Нар. творч.)
6. Я вільна! Я вільна, як вода! (Леся Українка) 7. Нена-
висть і любов неначе крила. (Д. Павличко) 8. Ці квіти спо-
гади про світлі дні. (Б. Олійник) 9. Вік прожити не ниву
пройти гомінливу. (А. Малишко) 10. Яке то щастя свій на-
род у світлі бачити. (Д. Павличко) 11. І кожен фініш це, по
суті, старт. (Л. Костенко) 12. Була ти наче золота царівна
у зорянім вінку на темних косах. (Леся Українка) 13. Ти
половець, ти правнук печеніга. (Л. Костенко) 14. Найви-
ще уміння почати спочатку життя, розуміння, дорогу, се-
бе. (Л. Костенко) 15. Кохати нові землі відкривати нюан-
си нові і відтінки нові. (І. Драч) 16. Бо пісня то не забавка
пуста. (А. Малишко)
`` Робота з текстом. 1
`` Диктант з коментуванням.
Запишіть речення під диктовку вчителя. Поясніть розділові
знаки.
1. Поезія — то сплави цвіту й болю вразливої і чуйної
душі. (Д. Луценко) 2. І хатніх вогників летючих рій тобі рід-
ніш рекламних веремій. (А. Малишко) 3. Земля батьків —
твоя опора. (П. Перебийніс) 4. Не чіпляйтеся з розмовою,
от співати — інша річ. (М. Рильський) 5. Ліс — не місто,
тут свої проблеми. (М. Гурець) 6. А мелодія рідної мови —
найміцніша опора в житті. (В. Раєвський) 7. Квітни, мово,

122
зірницями слова! Я — листок у твоєму саду. (П. Перебий-
3 Персоналії
ніс) 8. Межа між генієм й бездарністю — талант. (І. Драч)
9. А я не раб, не хитрий служка, чия натура, як подушка. Микола Федорович Сингаївський
(1936–2013) — український поет, автор
(Д. Павличко) 10. І наш блакитно-жовтий стяг — катам пе-
пісні «Чорнобривці».
ресторога. В ярмо немає вороття, лиш смерть чи перемога!
(М. Самійленко) 11. І сад, і гай, і пісня солов’я — доро- Петро Мусійович Перебийніс
(1937) — український поет, журналіст,
гоцінна спадщина моя. (Д. Луценко) 12. Мор, голод і ві-
громадський діяч.
йна — то страшні людоїди. А ще страшніші — злі сусіди.
(Л. Боровиковський) 13. Для мене людина — найвища краса. Дмитро Григорович Білоус (1920–
2004) — український поет, перекладач
(М. Сингаївський) 3 14. Мадонну малювать — це не писати
з болгарської мови, літературний критик,
строфи. А очі — річ тонка, далеко не проста. (А. Малишко)
громадський діяч. Лауреат Національної
15. Любити землю тихо і сердечно — мій перший і останній премії України імені Тараса Шевченка. Ав-
заповіт. (М. Сингаївський) 16. Тарас Шевченко — дух мій тор збірок гумору та сатири, книжок для
незгасимий. Іван Франко — моя незламна сила, а Леся — дітей, статей, літературних розвідок про
то краса моя жива. (П. Перебийніс) 3 17. То неповторні творчість українських письменників.
Вічності уроки — Русь Київська і Запорозька Січ. (Д. Біло-
ус) 3 18. Хіба це гріх — любити рідний край? (І. Савич)
19. Шароварність українського мистецтва — найкращий
внесок у розбудову малоросійства. (Р. Доценко) 20. А піс-
ня — то не забавка пуста. Пісня й кобза — життя всьо-
го ноша. (А. Малишко) 21. Справжня ганьба — це плекати
раба. (М. Руденко) 22. І сказали товариші: «Хліб без піс- 
ні — життя без душі». (А. Малишко) 23. Життя — шале- 
ний герць добра і зла. (В. Коломієць) 24. Я син свого часу

і весь належу сучасникам своїм. (О. Довженко)

`` Творча робота.

Напишіть вільне есе на тему: «Бути людиною — це відчува-
ти свою відповідальність». (А. Сент-Екзюпері) Використайте 
3–4 речення, у яких треба ставити тире між підметом і при- 
судком.

`` Творче конструювання. 1 
Перебудуйте речення так, щоб між підметом і присудком ужи- 
валося тире. Порівняйте спосіб вираження присудків у речен-
нях. 

1. Добро і зло нині належать до моральних категорій, 

у яких міститься позитивна й негативна оцінка людям, яви- 
щам, подіям тощо. (В. Ковальчук) 2. Степ є носій велич-

ності. (Д. Чижевський) 3. До найголовнішого в людській
дружбі належить відданість високому, ідеальному. (В. Су- 
хомлинський) 4. Часом написання історичних творів Ан- 
дріана Кащенка є період відродження України. (Г. Кориць-
ка) 5. Віра в себе є запорука життєвих успіхів. (Л. Силенко) 
6. Листопад вересню є онук, жовтню є син, а зимі є брат. 
(Нар. творч.) 7. Людина для письменника є носієм певної 
суми індивідуально-національних рис. (Г. Корицька) 8. Ін-
телігентністю є толерантне ставлення до світу й до людей. 
(Д. Лихачов) 9. Хмельницький, Сірко, Богун виступають 
у творах А. Кащенка не лише своєрідним повтором гале-

реї поетизованих народнопісенних образів, а й яскравими
особистостями. (Г. Корицька) 10. Дружбою можна назва- 
ти віру в людину, вимогливість до неї. (В. Сухомлинський) 

123
 Говорімо й пишімо правильно!
Коли між підметом та іменною час-
тиною присудка, вираженою іменником,
з’являються відокремлені або уточню-
вальні члени, підрядні частини речень
та ін., то після них на місці пропущеного
дієслова-зв’язки ставиться кома, що від-
межовує попередній відокремлений член
або підрядну частину, та тире: Книжки,
створені письменником,— це те, зара-
ди чого він жив на землі. (М. Смирнов-
Сокольський)
11. Б. Хмельницький у творах А. Кащенка виступає яскра-
вим втіленням української національної вдачі. (Г. Корицька)
12. Доля УПА є віддзеркалення всієї трагічної історії укра-
їнського народу. (Р. Чілачава) 13. Дружба належить до мо-
гутнього й невичерпного джерела доблесті, мужності і стій-
кості. (В. Сухомлинський)
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Доберіть 7–8 прислів’їв або приказок, у яких між під-
метом і присудком уживається тире.

V. Підсумки уроку
4 Матеріали для учнів `` Завдання учням. 4
Відповіді: 1В, 2Г. Виконайте тестові завдання.
1. Позначте речення, у якому між підметом і присудком
тире НЕ ставиться (розділові знаки опущені).
А Добре слово безцінна сила.
Б Вік прожити не ниву пройти гомінку.
В Свій хліб ліпший від чужого калача.
Г Мова основа культури нації, найбільший її скарб.
Д Світла доля міста Кия незрівнянного це провіщення
Андрія Первозванного.
2. Укажіть, у якому реченні між підметом і присудком
обов’язково слід поставити тире (розділові знаки опу-
щені).

А Осінь така мила, осінь славна.
 Б Серце не камінь.
 В Воістину прекрасен світ вночі.
Г Наш народ океан.
 Д Я від коріння. Я із первовіку.

`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
 Я досяг(ла)/не досяг(ла) мети, тому що…














124
У рок № 36 Розділові знаки в простих реченнях,
ускладнених звертаннями; однорідними
членами речення

Структура уроку Мета: повторити основні відомості про розділові знаки в простому реченні, ускладне-
I. Актуалізація опорних знань ному звертаннями та однорідними членами; удосконалювати вміння аналізувати
Перевірка домашнього завдання. мовний матеріал; розвивати пунктуаційну грамотність, комунікативну компетент-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. ність, навичку конструювати речення; за допомогою мовленнєво-комунікативно-
­Мотивація навчання го дидактичного матеріалу виховувати повагу до літературної мови й культурних
1. Завдання учням. надбань рідного народу.
2. Бесіда. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате- Основні терміни: ускладнене речення, звертання, однорідні члени речення.
ріалу Тип уроку: комбінований.
1. Слово вчителя.
2. Опрацювання таблиць.
3. Робота з таблицею.
4. Робота з картками.
5. Пояснювальний диктант.
7. Тренувальні вправи.
8. Робота з картками.
9. Творча робота.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
Завдання учням.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

Формуємо компетентності
`` Перевірка домашнього завдання.
Ключові: основні компетентності в природ-
ничих науках і технологіях (уміння швидко
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. й ефективно шукати інформацію); математич-
Мотивація навчання на компетентність (прагнення висловлюватися
`` Завдання учням. 1
точно, логічно та послідовно); уміння вчитися
впродовж життя (визначення мети навчальної
Прочитайте речення. Чим воно ускладнено? Відповідь обґрун-
діяльності та способів її досягнення; плануван-
туйте.
ня й організація власної навчальної діяльнос-
Світе мій! Моя ти доленько святая! Моя ти сило моло-
ті; постійне поповнення власного словниково-
дая! Світи на мене і огрій, і оживи моє побите убоге серце,
го запасу); обізнаність і самовираження у сфері
неукрите, голоднеє… (Т. Шевченко)
культури (використання української мови як
`` Бесіда. державної для духовного, культурного й націо­
— Що називається звертанням? Чим виражаються звер- нального самовияву; дотримання норм україн-
тання? Наведіть приклади. ської літературної мови та мовленнєвого ети-
— Які є види звертань за будовою? Наведіть приклади кету, що є виявом загальної культури людини).
поширених і непоширених звертань.
Предметні: формування навички розставляти
— Як виділяються звертання в усному мовленні? на
розділові знаки в простому ускладненому ре-
письмі?
ченні зі звертаннями та однорідними членами.
— Яку роль відіграють звертання в мовленні?
— Які звертання називаються риторичними?
— У яких стилях мовлення найчастіше використовують-
ся звертання?

125
1 Матеріали для учнів
Говорімо й пишімо правильно!
Розрізняйте звертання (не член речен-
ня) і підмет (член речення). Майте на ува-
зі наступне:
— іменник у кличному відмінку —
це завжди звертання: Зоре моя вечірняя,
зійди над горою, поговорим тихесенько
в неволі з тобою. (Т. Шевченко);
— іменник, якого стосується дієслово
в другій особі,— це звертання (підметом
при такому дієслові можуть бути лише
займенники другої особи ти, ви): О, спи-
нися, прекрасна ранкова ця мить,— дай
напитись твого життєдайного трунку.
(Г. Донець);
— звертання не замінюється займен-
никами він, вона, воно, вони; при ньо-
му стоїть або можна поставити займен-
ники другої особи ти, ви, твій, ваш
у будь-якому відмінку (ці займенники до
звертання не входять): Крізь сотні сум-
нівів я йду до тебе, добро і правдо віку.
(В. Стус)
Якщо однорідними членами, що сто-
ять після узагальнювального слова, ре-
чення не закінчується, то перед ними
ставиться двокрапка, а після них — ти-
ре: Усі квіти: маки, ромашки, волошки —
тягнуться до сонця. (М. Коцюбинський)
2 Наочність
3 Відповідь
А2, Б: 1, 4, 9, В10, Г6, Д3, Е7, И8, К5.
126
— Чи є звертання членами речення? Чому?
— Що ви знаєте про однорідні члени речення?
— Які розділові знаки ставлять при однорідних чле-
нах речення? Назвіть типи зв’язку між однорідними чле-
нами речення.
III. Сприйняття й засвоєння навчального
матеріалу
`` Слово вчителя.
Звертання — це слово або словосполучення в реченні,
що називає особу, іноді — предмет, до яких звернена мова.
У функції звертання виступає іменник у кличному відмін-
ку (вживання в цій функції називного відмінка не відпові-
дає нормам української мови). Звертання може виражатися
як одним словом (непоширене), так і групою слів (пошире-
не). Розрізняють власне звертання й риторичне звертання.
Власне звертання називає конкретну особу чи осіб, увагу
яких привертає мовець до свого висловлювання. Таке звер-
тання вимагає певної реакції названої ним особи на сказане.
Риторичне звертання не розраховане на безпосередню
реакцію тих, кому воно адресоване. Воно стосується відсут-
ніх осіб, тварин або неживих предметів. Таке звертання ви-
конує не комунікативну, а стилістичну роль.
Однорідними називаються такі члени речення, які є рів-
ноправними між собою, залежать від одного й того самого
слова в реченні, відповідають на одне і те саме питання, ви-
конують однакову синтаксичну функцію. Узагальнювальне
слово — назва, що охоплює всі перелічувані в реченні пред-
мети, ознаки, дії чи обставини (вони є однорідними членами).
Значення узагальнювального слова розкривається через одно-
рідні члени речення: Дівоче вбрання і козацька люлька, то-
пірець гуцула і спинка саней, бабусина скриня і мисник на
стіні, вишитий рушник і звичайний віконний наличник —
будь-яка ужиткова річ під рукою невідомого художника чи
художниці ставала витвором мистецтва. (О. Гончар) Уза-
гальнювальними словами зазвичай бувають займенники (все,
всі, ніхто, ніщо) й прислівники (всюди, скрізь, ніде та ін.),
рідше — словосполучення. Узагальнювальні слова виступа-
ють тим самим членом речення, що й однорідні члени.
`` Опрацювання таблиць. 2
`` Робота з таблицею. 1 3
`` Робота з картками. 1
`` Пояснювальний диктант.
Запишіть речення під диктовку вчителя. Поясніть розділові
знаки, визначте синтаксичну роль однорідних членів речення.
1. Кругом по полю блищать, мов квіточки, усякі іскорки:
і жовті, і сині, і зелені. (Панас Мирний) 2. Наближення зи-
ми в усьому серце чує: і в шелесті листків, і в вітрі, і в стеж-
ках. (В. Сосюра) 3. Щастя — це трикутник, а в нім три боки:
віра, надія, любов. (С. Алексєєв) 4. Тут усе скрегоче: птахи
і комахи, всю ніч, не замовкаючи й на мить. (Л. Дмитер-
ко) 5. Ось такий і є вересень: удень надійний, уночі тривож-
ний. (М. Стельмах) 6. Всяке птаство, як-от: деркачів, перепі-
лок, куликів, курочок — можна було викосити косою в траві.
(О. Довженко) 7. Замолоду нас вабить і збуджує нашу уяву все
грандіозне: великі ріки, великі дерева, пишні суцвіття, а потім
ми починаємо помічати маленькі квіточки, травинки й листоч-
ки. (Ю. Мушкетик) 8. Рідні місця, знайомі хатки, садки, до-
ріжки — все те миготить у очах, у голові думки будить, у сер-
ці одраду. (Панас Мирний) 9. У щастя людського два рівних
є крила: троянди й виноград, красиве і корисне. (М. Риль-
ський) 10. Давнє не призабуто: волі духмяна рута, лугобере-
га Каяла, крутоберегий Славута. (М. Самійленко) 11. У на-
шому саду була розкішна флора: кропива й ревень, жоржини
й любисток. (За Л. Костенко) 12. Запаслива Настя усього на-
несла: і коржиків на меду, і горішків на смальці, і ковбасу.
(Панас Мирний) 13. Жито, пшениця й овес — усе разом по-
спіло. (І. Нечуй-Левицький) 14. Вона зранку назбирувала по-
вний кіш усякого добра: сметани, сиру, молока, цибулі, пе-
трушки, кропу та квітів — і все те тягла на горбі до автобуса,
а вже автобусом добиралась до районного базару. (Є. Гуцало)
`` Тренувальні вправи. 1
1. Використовуючи кличну форму, утворіть звертання з кожним із
таких іменників — власних назв людей: Юлія Борисівна, Юрій
Павлович, Петрик, Тамара Пилипівна, Петренко, Калинович, Ні-
на, Максим, Наталочка, поєднавши їх з одним зі слів: пан, па-
ні, друг, шановний, шановна, вельмишановний, вельмишановна,
дорогий, дорога, любий, люба, милий, мила. 4 4 Відповідь
2. Складіть 5 речень зі звертаннями, поясніть уживання розділо- пані Юліє Борисівно, шановний Юрію
вих знаків. Павловичу, друже Петрику, шановна Та-
3. Запишіть речення під диктовку вчителя. Визначте кількість рядів маро Пилипівно, дорогий Петренко, лю-
однорідних членів речення. Поясніть вживання розділових знаків. бий Калинович, мила Ніно, любий Макси-
1. У маминих вузликах лежало все те, що далі зійде, ме, мила Наталочко.
зацвіте, закрасується, перевіється по всьому городі: огір-
ки, квасоля біла, ряба і фіалкова, безлуский горох, турець-
кий біб, чорне просо на розвід, кукурудза жовта й червона,
капуста, буряки, мак, морква, петрушка, цибуля, часник,
соняшник, кручені паничі, нагідки, чорнобривці, гвоздика
і ще всяка всячина. (М. Стельмах) 2. Вітер без гуку пролі-
тав над селом, ні шуму лісового, ні співів пташиних він не
розносив, тихо і ясно, спокійно, та не радісно. (Леся Укра-
їнка) 3. Письмовий стіл під зеленим сукном накритий гру-
бим склом, а на тім склі віддзеркалене письмове приладдя:
чорнильниці на бронзових підставках, мармурове прес-пап’є,
бронзова пірамідка з олівцями й ручками, стосик книг, теле-
фонний апарат. (За І. Багряним) 4. Ношу дрова до куреня,
розводжу огонь, чищу картоплю, ожину збираю. (О. Довжен-
ко) 5. Довго вона плакала, слухала співи солов’їні та дівоць-
кі пісні; серед ночі встала, тихесенько викралась із комори,
тихесенько перейшла через двір, майнула білими рукавчата-
ми на перелазі, втонула у вишневому садку, виринула з садо-
вої темряви коло хати в ­ дови З
­ агірньої. (П. ­Куліш) 6. ­Дерев

127

5 Матеріали для учнів
з­елені вітражі, та стигла вишня на межі, та ластів’яток ві-
ражі — оце і вся картина дня. (В. Мордань)
`` Робота з картками. 5
`` Творча робота.
Складіть і розіграйте діалог на тему: «Самодисципліна — шлях
до успіху». Використайте звертання поширені й непоширені,
однорідні члени речення.

IV. Домашнє завдання

1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Виконати синтаксичний розбір речення Україно моя, ві-
тчизно, кохання моє лебедине, не потрібні мені без те-
бе ні озера, ні небеса! (За Д. Павличком)

V. Підсумки уроку
`` Завдання учням. 5
6 Відповідь Виконайте тестові завдання. 6
1Г, 2Г, 3Г, 4Г, 5Б, 6В, 7В, 8Г, 9А, 10А, 1. Укажіть речення з однорідними членами без сполучників.
11А, 12В. А Тече вода з-під явора яром на долину, пишається над
водою червона калина.
Б Схопила лиска півника та й зникла в гущині.
В Сонце вже показалось і пекло камінь.
Г Набачився ланів зелених, золотих, набачився, нади-
 хався, напився.
 2. Знайдіть речення з однорідними членами зі сполучни­
ками.
 А Руки в старого лісоруба вузлуваті, жилаві, могутні.
 Б На річці, в лісі, на полі — усюди німо, тихо.

В Позасинали люди по своїх теплих захистах спить —
дрімає земля під глибоким снігом знемігся вітер, уто-
 мився, затих не сплять тільки зорі в далекому небі.
 Г Вітер шарудів і грався довгими вусами колосків.
3. Укажіть речення, у якому узагальнююче слово стоїть пе-

ред однорідними членами (розділові знаки опущені).
 А Луки гори пишні сади все зелене й принишкле.
 Б Осінь пензлем Левітана доторкнулась садів жовтим
золотом багряним лист заграв затріпотів.

В І над водою і над гаєм кругом як в усі все мовчить.
 Г Хай буде наша трійця свята праця любов і знання.
 4. Укажіть речення, у якому узагальнююче слово стоїть піс-
ля однорідних членів (розділові знаки опущені).
 А Сміються в сонці золотому річки і села і поля.
 Б В лісі не було нічого ані грибів ані ягід ані черешень.
В Наче все покрилось туманом і ріка і гори і сади.

Г Радісне й смутне все поспліталося.
 5. Укажіть речення з однорідними підметами.
 А Вечірнє сонечко гай золотило, Дніпро і поле золотом
крило.

Б Хай буде сад, і дерево крислате, і кіт-воркіт, і ще ба-
 гато див.

128
 В Здалека лунало срібне, палке, тужливе щебетання со- Словничок
ловейка. Ринва — труба або жолоб для сті-
Г І памороззю, і димами, і розкиданими вогниками, кання води.
і зорями зустрічає нас засніжене село. Січкарня — механічне знаряддя для
6. Укажіть речення з однорідними присудками. подрібнення (перетворення в січку) рос-
А Все частіше краплі стікали з дахів, з ринв, зі стін. линних кормів на годівлю худобі, птиці.
Б Гомін — не гомін, а якась трусанина знялася. Складається зі станини, на якій закріпле-
В Буря пройшла, вирвала кілька дубів з корінням, по- ний направлювальний жолоб для подачі
ламала силу молодого гілля і — скрилася. бадилля до шнеків, що безпосередньо
Г Дід робив людям чи воза, чи сани, чи колеса, чи січ- підводять його до лез ножів. Також на
карню. станині укріплене поперечне колесо-ма-
ховик. На колесі змонтована ручка, за до-
7. Укажіть речення з однорідними додатками.
помогою якої обертовими рухами вруч-
А Дім силою будують, а розумом скріплюють.
ну знаряддя приводиться в дію. Деталі
Б Розумний — не хитрий, зате мудрий. січкарні виготовлені із чавунного литва,
В Умитий місяць-молодик займеться жовтнем а чи квіт- а направлювальний жолоб із деревини.
нем.
Г Тихій та смирній дівчині йшла на душу пісня.
8. Знайдіть речення з однорідними обставинами.
А A в печері ані золота, ані срібла, ані каміння доро-
гого.
Б Часом у блакитній вишині пропливала біла хмара,
або пролітала пташина, або ширяв над річкою шу- 
ліка, зірким оком вишукуючи здобич. 
В Вились і танули серед дерев сизі димки над б­ араками.
Г І гречка біла пролива меди на борозни, на хати, на 
сади під круглим місяцем ополуночі. 
9. Укажіть речення з однорідними означеннями. 
А Знов прийшов рум’яний тихий вечір.
Б Човен здригався і піднімався догори то носом, то кор- 
мою. 
В Нап’юся ще солодкого настою тих молодих вишне-

вих вечорів.
Г Гомін чувся неласкавий, сердитий. 
10. Укажіть речення з неоднорідними означеннями. 
А Над тихою святковою землею високими золотими

мазками починається ранок.
Б На подвір’ї шахти стояв збуджений, тривожний гомін. 
В Все було окутане чорною, непроглядною тьмою. 
Г Із землі піднялися три ракети: червона, зелена і ­жовта.
11. Укажіть речення зі звертанням (розділові знаки о
­ пущені). 
А Гетьте думи ви хмари осінні! 
Б Ви знаєте як сплять старі гаї? 
В Чому уста твої німі?
Г Ти не дивись що буде там чи забуття чи зрада… 
12. Укажіть речення, ускладнене поширеним звертанням 
(розділові знаки опущено).

А Привіт тобі Сонце! Привіт тобі Воле від серця мого
і народу! 
Б Пийте груди прозору блакить. Пийте очі проміння 
струмкове.

В На ясні зорі і на тихі води щемлива доле виведи
­мене. 
Г Осене Ти звучиш так печально і світло.

129
У рок № 37
Структура уроку
I. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Бесіда.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
­Мотивація навчання
Завдання учням.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате-
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Робота з таблицею (в групах).
3. Тренувальна вправа.
4. Робота з картками.
5. Пунктуаційний практикум.
6. Робота з картками.
7. Лінгвістичне конструювання.
8. Творча робота.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
Бесіда.
Формуємо компетентності
Ключові: основні компетентності в природ-
ничих науках і технологіях (навичка швидко
й ефективно шукати інформацію; використан-
ня різних видів читання для здобуття нових
знань); математична компетентність (уста-
новлення причинно-наслідкових зв’язків, ви-
окремлення головної та другорядної інформа-
ції; перетворення інформації з однієї форми
в іншу; уміння вчитися впродовж життя (пла-
нування й організація власної навчальної ді-
яльності).
Предметні: формування навички відокрем-
лювати різні види означень та обставин.
1 Матеріали для учнів
130
Розділові знаки в простих реченнях,
ускладнених відокремленими означеннями,
прикладками, обставинами
Мета: повторити й узагальнити відомості про розділові знаки при відокремлених озна-
ченнях, прикладках, обставинах; удосконалювати вміння застосовувати набуті знан­
ня на практиці, розставляти й пояснювати розділові знаки при відокремленні,
виправляти власні й чужі помилки в мовленні, розвивати уміння зіставляти, про-
тиставляти, узагальнювати й аналізувати мовні явища; виховувати інтерес до рід-
ного слова, до культурного спадку.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
Основні терміни: відокремлені означення (зокрема прикладки) і обставини.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
`` Перевірка домашнього завдання.
`` Бесіда.
— Що ми називаємо відокремленням?
— Які члени речення можуть відокремлюватись?
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Завдання учням. 1
Прочитайте речення. Які розділові знаки треба поставити
в ньому? Відповідь обґрунтуйте. 2
Але як Роман сільський парубок увійшов у город і про-
ходив вузькою вулицею поглядаючи на невеличкі одноповер-
хові будиночки пооббивані дошками і помазані сірою фар-
бою то не знав у які саме двері має почати стукати. (За
Б. Грінченком)
III. Сприйняття й засвоєння навчального
матеріалу
`` Слово вчителя.
Відокремлення — це смислове та інтонаційне виділення
другорядних членів речення для надання їм смислової ваги
й самостійності. На письмі відокремлені члени речення ви- 2 Відповідь
діляються комами або тире.
Але як Роман, сільський парубок, уві­
Різновидом означення є прикладка, яка вказує на озна- йшов у город і проходив вузькою вули-
ку предмета і водночас дає йому іншу назву. Прикладка ви- цею, поглядаючи на невеличкі однопо-
ражається іменником і може бути як загальною, так і влас- верхові будиночки, пооббивані дошками
ною назвою: академік Борис Патон, учениця Ковальчук, і помазані сірою фарбою, то не знав,
поема «Тополя», ріка Рось, кіт Мурко. у які саме двері має почати стукати. (За
Б. Грінченком)
`` Робота в групах. 1
Опрацювавши матеріал, складіть лінгвістичну розповідь. 3
Група 1: кома і тире при відокремленому означенні.
Група 2: кома і тире при відокремленій прикладці. 3 Наочність
Група 3: кома при відокремленій обставині.
`` Тренувальна вправа. 1
Прочитайте речення, випишіть 10 речень з відокремленими
означеннями. Поясніть, з якою метою вживаються відокрем-
лені означення та прикладки.
1. Знесилений, кінь зупинився, важко дишучи. (О. Гон-
чар) 2. Сильна і вправна, вона працювала завзято й само-
віддано. (В. Собко) 3. Сивоок не зауважував безлічі подій
і речей, які його оточували. (П. Загребельний) 4. Хата, об-
саджена любистком і ружами, глянула раптом на нього да- 
лекими вікнами… (І. Цюпа) 5. У заволоченому хмарами небі 
не вгледіти жодної зірки. (Н. Рибак) 6. Тепла ніч, напоєна

степовими пахощами, пропливала над Асканією. (О. Гон-
чар) 7. Бузок сіяв земне проміння, миготливе й ненадій- 
не… (В. Шевчук) 8. Котяться до берега дрібні, ледь помітні 
хвильки, розсипаються на піску, ласкаві, ніжні… (Ю. Зба-
нацький) 9. Батько ввійшов з клуні до хати, увесь у поро- 
сі, в ячмінних остюках. (О. Десняк) 10. Така вже доля ліка- 
ря — брати в своє серце чужі болі. (І. Цюпа) 11. Та увагу

Потапенка привернули її очі — глибокі, чорні, з прихованим
смутком. (О. Десняк) 12. Окрилені своїм блискавичним успі- 
хом, панове ротмістри відразу вдарили на замок. (Я. Качу- 
ра) 13. На широкій, вкритій оксамитовим килимом турець-

кій канапі сидів лікар. (Л. Яновська) 14. Бринчать шкільні
вікна від вибухів, а нам, хлопчакам, вже ніяк не всидіти 
за партами. (За В. Несененком) 15. Переляканий і розтри- 
вожений, я вискакую у затоплений місячною повінню двір.
(М. Стельмах) 16. У відкритім степу ні душі, лише де-не-де 
бовваніє похилена вітром тичка з соняшничини. (О. Гончар) 
17. Волохатий джміль, неповороткий і вайлуватий, домови- 
то гуде. (За Ю. Яновським) 18. Одягнений у хвою, шумить
дрімучий темний бір. (Н. Забіла) 19. Одягнутий у довгий 
кожух з вовчого хутра і лисячу шапку з малиновим верхом, 
він чимось скидався на дужого пса — вовкодава. (В. Ма-

лик) 20. З моря здіймалась хмара — чорна, важка, з су-
ворими обрисами, схожа на гірські пасма. (О. Копиленко) 
21. Остання військова акція, пов’язана з іменем уславлено- 
го кошового,— похід 1680 року. (За О. Апанович) 22. Непо-

рушно стоять дерева, загорнені в сутінь. (М. Коцюбинський)
23. В небі мерехтіли густо посіяні, по-літньому веселі зорі. 

131
 (Ю. Збанацький) 24. Над берегом послався невеликий, гус-
то зацвічений білою ромашкою луг. (В. Козаченко)
4 Матеріали для учнів `` Робота з картками. 4
`` Пунктуаційний практикум. 4
1. Спишіть речення, підкреслюючи умовними лініями відокремле-
ні означення та обставини; поясніть, за якими правилами во-
ни відокремлюються.
1. Застебнутий на всі ґудзики, туго підтягнутий, чис-
тий, він стояв на бруствері, справді, мов соняшник у цвіту.
(О. Гончар) 2. Вона пройшла повз нього, тримаючи на вус-
тах посмішку, якої він не міг витримати. (В. Шевчук) 5
3. Охоплений жалістю до себе, до своєї малечі, він припав
до маленької висохлої постаті, і солодкий присмак сліз опік
його шерхлі уста. (М. Стельмах) 4. Сонце ліньки вставало
з теплого кубла, воно, обважніле й заспане, нехотя лизало
5 Персоналії росу на лугах за річкою. (В. Близнець) 5 5. Зрівнявшись
Валерій Олександрович Шевчук на мостиках, обидва колеги разом підняли свої капелюхи
(1939) — український письменник-шіст- і, вітаючись на відстані, елегантно вклонилися один одно-
десятник, майстер психологічної і готич- му. (Я. Баш) 6. Зараз же за хатою починався степ, широ-
ної прози, автор низки літературознавчих кий та розлогий, майже до самого обрію вкритий пшени-
та публіцистичних праць, інтерпретатор цею, по якому, граючи росяними самоцвітами, ходило сонце.
українського літературного бароко. (Д. Бед­зик) 7. Над висотою ракети хотіли сягнути неба,
Віктор Семенович Близнець (1933– і, знесилившись, гнулися, і вмирали, розсипаючись холод-
1981) — український радянський пись- ним сяйвом. (О. Гончар) 8. Я хочу встати вранці, на зорі.
менник-прозаїк. (Л. Костенко) 9. А там, за Ятранню,— Веселі Боковень-
ки! (М. Вінграновський) 10. Звичайний дерев’яний піл був
за ліжко, на якому він спав, укрившись рядниною, витка-
ною з валу. (І. Цюпа) 11. Там, на столі, лежить моє перо.
(Л. Костенко) 12. Там, в долині, в селі під горою Чабани-
цею, недалеко бистрої ріки, в лісі, де лиш, недалеко самітній
 млин з рікою враз гудить, покинув хору доньку, мов звірю-
ку, щоб власні люди не стратили, не покалічили… (О. Ко-

билянська)

2. Запишіть речення, підкресліть відокремлені прикладки, пояс-
 ніть вживання розділових знаків.
 1. За річкою Мерлом, притокою Ворскли, починалася
ніким не заселена нічийна земля. (В. Малик). 2. Гридни-

ця, велика мурована зала, прибудована до князівського па-
 лацу, вже гула від людських голосів. (В. Малик) 3. Йому
 люба була вона, весела, моторна, усім задоволена молодиця.
(Л. Яновська) 4. А коли тіні поволі густіли, спокійна затока
 надівала на шию разок дорогого намиста — неаполітанських
 вогнів. (М. Коцюбинський) 5. Найстарша Паляникова дочка,
 Василина, обмітала коло порога сміття. (І. Нечуй-Левиць-
кий) 6. Вірний син трудової поневоленої України, Шевченко
 став найглибшим виразником народних дум і надій. (О. Гон-
 чар) 7. Чують радісні передзвони свята сини Григора Крути-
вуса — Яким, Семен і Михайло, сини баби Докії, Зозулен-

ки — Максим і Олексій. (І. Цюпа) 8. Ткачик, як невтомний
 садівник, уперто прищеплював найпередовіші ідеї. (Ю. Зба-
 нацький) 9. Як усякий художник, він прагне до самоутвер-

132
дження. (І. Цюпа) 10. Такий собі Яшка-морячок, родом із Говорімо й пишімо правильно!
села Петриківки, сусіднього Скальнівського району. (В. Ко- Назви міст, сіл, річок узгоджуються
заченко) 11. Такий поет, як Шевченко, не одним українцям в усіх відмінках із родовою назвою:
рідний. (П. Куліш) 12. Багато в сім’ї говорили про дядь-
Правильно Неправильно
ка — материного брата Михайла Драгоманова. (М. Олій-
ник) 12. Німотний кипарис, хороший мій знайомий, суворо до міста Харкова до міста Харків
зводиться в мінливі небеса. (М. Рильський) 13. Довге жит- за річкою Десною за річкою Десна
тя випало старій Дорошенчисі, або Чабанисі, як частіше її
Але в географічній літературі назви
називають. (О. Гончар) 14. Так ось вона, негадана прива- населених пунктів і річок зберігають фор-
ба — прадавніх предків згублене божище, задивлена в свій му називного відмінка. Назви гір, озер,
дух камінна баба. (Д. Павличко) островів, станцій, планет, підприємств,
`` Робота з картками. кораблів, газет, художніх творів та ін. збе-
4
рігають форму називного відмінка:
`` Лінгвістичне конструювання. 4 Правильно Неправильно
Використовуючи подані дієприкметники із залежними слова- на горі Говерла на горі Говерлі
ми, складіть і запишіть речення з відокремленими та невідо- на станції Жмеринка на станції Жмеринці
кремленими означеннями. Поясніть уживання або невживан-
ня розділових знаків.
Захоплений роботою, скошена вчора, підхоплена хвиля-
ми, пофарбована старанно, зрізана Іваном, засипана снігом,
обросла споришем, омите дощами.
`` Творча робота. 
Складіть вільне есе на тему: «Бережне ставлення до культурно- 
го спадку», використати прості речення, ускладнені відокрем-
леними означеннями, прикладками, обставинами. 

IV. Домашнє завдання 
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку. 
2. Скласти й записати 7 речень з відокремленими приклад- 
ками про видатних художників України.


V. Підсумки уроку

`` Бесіда.

— Що таке відокремлення?
— Коли відокремлюються означення? 
— Чим можуть бути виражені відокремлені означення? 
— Якими розділовими знаками відокремлюються при-
кладки? Відповідь обґрунтуйте. 
— Коли відокремлюються обставини? 









133
У рок № 38 Розділові знаки в простих реченнях,
ускладнених відокремленими означеннями,
прикладками, обставинами

Структура уроку Мета: узагальнити й систематизувати вивчене про розділові знаки у простих реченнях,
I. Актуалізація опорних знань ускладнених відокремленими означеннями, прикладками, обставинами; закріпити
1. Перевірка домашнього завдання. уміння й навички з теми; розвивати культуру усного й писемного мовлення; вихо-
2. Інтерактивна вправа вувати любов і повагу до рідного слова.
«Незакінчене речення». Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. Основні терміни: розділові знаки, відокремлені члени речення, прикладка, означен-
­Мотивація навчання ня, обставина.
Завдання учням. Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате-
ріалу
1. Робота зі схемою.
2. Лінгвістичне конструювання.
3. Вибірковий диктант.
4. Лінгвістичне конструювання.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
Завдання учням.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

Формуємо компетентності
Ключові: математична компетентність (ви­
окремлення головної та другорядної інфор-
мації); уміння вчитися впродовж життя (пла-
нування й організація власної навчальної
діяльності; здійснення самооцінювання ре-
зультатів власної діяльності, рефлексії).
Предметні: формування системи знань з ви-
вченої теми (відокремлені члени речення).
`` Перевірка домашнього завдання.
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Відокремлення — це…
Відокремлюватись можуть…
Відокремлене означення виражається…
Не відокремлюються поширені означення…
При відокремленій прикладці ставимо такі розділові
­знаки…
Відокремлюється обставина, яка виражена…

II. Ознайомлення з темою й метою уроку.

Мотивація навчання
`` Завдання учням. 1
Прочитайте речення, поясніть розділові знаки.
І очі мої, і мій слух — усі почуття заспокоєні біля те-
бе, оповиті тобою, красо моя, моє свято, щастя моє. (За
О. Дов­женком)
1 Матеріали для учнів

III. Сприйняття й засвоєння навчального

матеріалу
`` Робота зі схемою. 2
Розгляньте схему «Умови відокремлення». Складіть лінгвістич-
ну розповідь.

134
Другорядні члени ре- Поширення дру- 2 Наочність
чення, виражені діє­ горядних чле- Незвич- Внесення Граматич-
прикметниковими, нів речення за ний поря- уточню- на несу-
­дієприслівниковими допомогою слів док слів вального місність
зворотами, одинични- внаслідок, всупе- у реченні значення слів
ми дієприслівниками реч тощо

`` Лінгвістичне конструювання. 1
Переробіть речення так, щоб невідокремлені означення ста-
ли відокремленими й навпаки (деякі розділові знаки опуще-
но). Запишіть синонімічні речення. Поясніть розділові знаки.
1. Зрідка зустрічалися низькорослі дубки, кучерявилася
чіпка унизана оранжевими ягодами шипшина. (І. Цюпа) 3 3 Персоналія
2. І знову насувала віхола густа лапата і тепла. (А. Хорун- Іван Антонович Цюпа (1911–2004) —
жий) 3. Сонце сідало за гору густо порослу золотим дроком український письменник, публіцист. Бать-
і маслинами. (Б. Янчук) 4. Широкою вкритою туманом до- ко письменника та журналіста Юрія Цю-
линою верталися додому. (У. Самчук) 5. В імлистій далині пи.
осяяні срібним промінням місячним стояли широкі лани зо-
лотого жита та пшениці. (М. Коцюбинський) 6. На сто думок
замислена Полтава вербові гриви хилить до води. (Л. Кос-
тенко) 7. У саду вже снують по доріжках усипаних піском
поодинокі пари. (М. Івченко) 8. Обидва молоді і гарячі во-
ни настовбурчилися, як півні, і дивилися один на одного 
лихими поглядами. (В. Малик) 
`` Вибірковий диктант. 
Запишіть тільки прості ускладнені речення (або ті, що є час- 
тинами складних речень), поясніть розділові знаки в них. Зна-

йдіть речення, у яких поширене означення, виражене дієпри­
слівниковим зворотом, не відокремлюється. 
Далека батьківська домівка. Нікого не залишилося в тій 
хаті з їхнього роду, і стоїть вона, стара й похилена, нена-

че сторічна бабуся, та й розлогий ясен рипить на причіл-
ку, німий, але вірний сторож, поставлений над солом’яним 
дахом самою долею. У тій оселі давно живуть чужі люди, 
уважаючи домівку своєю. Звикли нові мешканці до крилато-
го ясена. А колись він розважав його своїм зеленим шумом 
навесні, то навівав смуток, пізньої осені, гублячи пожовкле 
листя. Узимку ясен брався інеєм або олов’яною ожеледицею 
і скрипів важко, ламаючи броню на своєму тілі.
Заметена снігами хата ледь блимала невеличкими вікна- 
ми з-під сивих брів. А навесні вона оживала. Коли розтавали 
сніги, найпершим коло призьби пробивалися зеленими шпи-

чаками півники. Весна ніби прагнула прикрасити убогу ха-
тину зелом і квітами, щоб людям у ній було веселіше жити. 
Набравшись тепла й сонця, розвивався ясен. Розкішна 
крона розпускалась над покрівлею, немов зелений парашут,

і від того хата ставала зовсім іншою.
Побілені крейдою стіни повертали хаті молодість, зелений 
вінок, сплетений самою природою, прикрашав архаїчну оселю. 
Усе в цьому родинному домі було своє: стіл, лави, осло-
ни, зроблені майстровитими руками господаря, ковдрі й ряд- 
на, виткані на верстаті матусею. 

135

4 Матеріали для учнів
5 Відповідь
1Б, 2А, 3В; 4: 1Г, 2А, 3В; 5: 1Г, 2А, 3В.
Говорімо й пишімо правильно!
Від означення треба відрізняти вира-
жений дієприкметником або прикмет-
ником присудок, який ніколи не відо-
кремлюють: Вікно відчинене у невеличкий
садочок, що при квартирі, Віоріка ди-
виться на похмурнілі квіти. (М. Чабанів-
ський) Вона всміхнена, а він сумний, на-
хмурений. (Л. Мартович)
136
Живучи в просторій міській квартирі серед модерних ме-
блів, серед кришталю й картин у позолочених рамках, він час-
то сумував за далекою хатою, у якій народився. (За І. Цюпою)
`` Лінгвістичне конструювання. 4
1. Складіть і запишіть речення з відокремленими прикладками,
поясніть розділові знаки.
Дівчина з посмішкою на обличчі; відомий український
режисер; патріот і меценат; зірка світового кіномистецтва;
перший історичний роман; дядько по материній лінії; лінг-
віст, історик; видатний науковець; призер олімпіади; харків-
ський художник; найкращий друг і порадник.
2. Від поданих дієслів утворіть дієприслівники. Складіть речен-
ня з відокремленими обставинами, використовуючи утворені
слова, поясніть розділові знаки.
Приїхати, замилуватись, виходити, намалювати, розфар-
бувати, усвідомити, причаїтись, стомитись, відвідати, опра-
цювати, забезпечити, підтримати, пишатись.
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Знайти текст художнього стилю, який містить про-
сті ускладнені речення. Написати самодиктант (130–
160 сл.), пояснити розділові знаки.
V. Підсумки уроку
`` Завдання учням. 4
Виконайте тестові завдання.  5
1. Укажіть, чим ускладнене просте речення Захоплений ро-
ботою, художник не помічав плину часу. (І. Цюпа)
А однорідними членами речення
Б відокремленим означенням
В відокремленою прикладкою
Г відокремленою обставиною
2. Укажіть, у яких із поданих речень є поширені відокрем-
лені означення, що стоять перед означуваним словом
і мають додатковий відтінок обставинного значення.
А Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав.
Б А він, самотній, уночі ще довго в вогнище дивився.
В Не відомий нікому, сідаю на лавку, слухаю і дивлюся.
Г Випав сніг, пухкий і білий.
3. Укажіть відокремлені означення, що стоять після озна-
чуваного слова (розділові знаки опущено).
А Ось уже й заметений снігами Псьол лежить у білих
берегах.
Б Темна ніч напоєна степовими пахощами пропливала
над Асканією.
В А навкруги вся ніч переповнена розміряним шумом
хлібів.
Г Срібним маревом повиті коло сіл стоять тополі.
Завдання 4–5 розміщено в електронному додатку.
У рок № 39 Розділові знаки в простих реченнях,
ускладнених вставними словами
і реченнями

Структура уроку Мета: поглибити знання учнів про розділові знаки у простих реченнях, ускладнених
I. Актуалізація опорних знань вставними словами і реченнями; удосконалювати вміння правильно розставля-
Перевірка домашнього завдання. ти розділові знаки та інтонувати речення зі вставними конструкціями; розвивати
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. творчі вміння складати синтаксичні конструкції зі вставними конструкціями та ви-
­­Мотивація навчання користовувати їх в усному й писемному мовленні; виховувати почуття поваги й лю-
1. Бесіда. бові до рідного слова.
2. Завдання учням. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате- Основні терміни: просте речення, вставні слова і речення.
ріалу Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.
1 Слово вчителя.
2. Робота з картками.
3. Лінгвістичне конструювання.
4. Творча робота.
5. Диктант-взаємоперевірка (робота в па-
рах).
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Завдання учням.
2. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

Формуємо компетентності
`` Перевірка домашнього завдання.
Ключові: математична компетентність (чітке
формулювання визначення); обізнаність і са-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. мовираження у сфері культури (використан-
Мотивація навчання ня української мови як державної для духо-
`` Бесіда. вного, культурного й національного самовияву;
— Що називаємо вставними словами, словосполучення- дотримання норм української літературної мо-
ми та реченнями? ви та мовленнєвого етикету, що є виявом за-
— Які групи вставних слів ви знаєте? Наведіть приклади. гальної культури людини).

`` Завдання учням. 1
Предметні: формування уміння розрізнювати
вставні і вставлені конструкції, навичку пра-
Прочитайте речення. Поясніть, у яких із них слово здається
вильно ставити розділові знаки.
є вставним. Чому ви так думаєте?
1. Крізь ці кущі, здається, ніхто не пробереться. (Н. Забі-
ла) 2. Все навколо казкою здається. (Б. Остапенко) 3. А хлі-
бам колосистим, здається, немає кінця. (Д. Луценко)
1 Матеріали для учнів

III. Сприйняття й засвоєння навчального

матеріалу
`` Слово вчителя.
Речення можуть ускладнюватися різними словами, сло-
восполученнями й реченнями, які, не входячи до складу

137
 Говорімо й пишімо правильно!
Не є вставними слова: навіть, май-
же, якби, часом, ніби, нібито, між тим, не-
мовби, адже, все-таки, при цьому, якби,
принаймні, от, за традицією, буквально,
приблизно, до того ж, як-не-як, де-не-де,
якраз, тим часом.
2 Матеріали для учнів
138
речення як його члени, надають висловлюванню різних до-
даткових відтінків, зокрема виражають ставлення мовця до
повідомлення, указують на його джерело або ж подають різ-
ні додаткові зауваження, уточнення, роз’яснюючи речення
в цілому або окреме слово в ньому. Вставні слова збагачують
наше мовлення. Тому вони вживаються дуже часто як у ху-
дожній літературі, так і в розмовній мові. Навчімося роз-
пізнавати вставні слова та виокремлювати їх серед інших.
Вставні слова на письмі завжди виділяються комами. Встав-
ні слова і речення не несуть нової інформації, вони лише
в певний спосіб оцінюють, уточнюють основне повідомлення.
Вставлені ж слова і речення вносять у речення побіж-
ну чи додаткову інформацію. Залежно від того, як встав-
лені слова і речення вимовляються, їх виділяють парними
комами, парними тире або дужками, їхня ж інтонація зале-
жить від змісту і від волі автора. Вставлені конструкції (сло-
ва, словосполучення, речення), які передають додаткову ін-
формацію, зауваження, виділяються найчастіше дужками:
Відцвів воронець, облетіли на вітрах маки польові (рано
вони зацвітають і швидко гаснуть), зате літо смагляве
вже виглядає із-за кучугур. (О. Гончар).
Вставлені конструкції, які граматично значно тісніше
пов’язані з основним реченням, тобто нема потреби їх різ-
ко відмежовувати від основного речення, виділяються пере-
важно тире: Позбавити людину рідної мови — чи то згід-
но з її волею, чи всупереч їй — аморально: це те ж саме,
що підрізати коріння її духовності. (В. Русанівський)
`` Робота з картками. 2
`` Лінгвістичне конструювання. 2
Трансформуйте цитати на речення зі вставними конструкціями.
1. «На свій вік це геніальна жінка… в кожнім її слові
я бачив розум та глибоке розуміння поезії, освіти та люд-
ського життя». (М. Павлик) 2. «У важкі часи безправ’я
і темряви він [Іван Франко] був для Західної України і уні-
верситетом, і енциклопедією, і академією наук, і народним,
не затвердженим ніякою монаршою ласкою міністром куль-
тури та освіти». (П. Тичина) 3. «У Шевченкові я бачу і від-
чуваю всю красу людської душі, це справжній співець свого
народу». (К. Станіславський) 4. Михайло Коцюбинський —
«людина культурна, до найменших подробиць, європеєць
з голови до п’ят… був справжнім аристократом Духа без
жодного силування зі свого боку». (С. Єфремов) 5. «Драма-
тична творчість Карпенка-Карого — це найвище досягнен-
ня нашого класичного театру, театру корифеїв, що стало
школою для українських драматургів нового часу». (Р. Пи-
липчук) 6. «Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і нас усіх
хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить.
Аскет і фанатик, жорстокий до себе і до інших, хворобливо
вразливий і гордий, недоторканий і суворий, а часом — ніж-
ний і сором’язливий, химерник і характерник, залюблений
у слово, у форму, мрійник». (В. Коряк) 7. «Ліна Костенко
з тих поетів, які здатні крізь вселюдське бачити національ-
не, а крізь національне прозирати вселюдське». (В. Бази- 5 Персоналії
левський) 3 Володимир Олександрович Бази-
`` Творча робота. 2 левський (1937) — український поет,
письменник, літературний критик, пере-
Складіть і запишіть речення з поданими вставними словами та
кладач.
словосполученнями. Розділові знаки обґрунтуйте.
Кажуть, на щастя, до речі, певна річ, як водиться, по- Наталія Петрівна Зубицька (Наталя
перше, по-друге, отже, зверніть увагу, дивна річ, майте на Земна) (1942) — фітотерапевт, цілитель-
увазі, будь ласка, прошу вас. ка, громадська та політична діячка, пись-
менниця, академік Української екологіч-
`` Диктант-взаємоперевірка (робота в парах). ної академії.
Запишіть текст під диктовку вчителя, визначте в реченнях
вставні слова, словосполучення.
Мелодія дзвону… Безсумнівно, вона заспокоює, навіює
спогади, змушує замислитись… У ній вчувається музика
Відродження, а отже, бринить пам’ять про наших предків,
традиції, культуру.
Відома річ, дзвони відігравали значну роль у житті міст
і сіл. По-перше, вони скликали на віче, по-друге, поперед-
жали, оповіщали. Дзвони, до речі, збирали громаду на обо-
рону рідної землі. Отже, дзвін виконував роль організатора
людей. Недарма дзвін — інструмент од Бога.
На початку V століття дзвони зробив Святий Павлин.
Якось уві сні цей єпископ почув дивовижну мелодію. Він пі-
шов на звук і опинився в полі, де росли небесного кольору
прекрасні дзвіночки. Це їхня пісня бентежила душу. І ска-
зав Бог Святому Павлинові, що такої форми мають бути сріб-
ні сурми. Святий Павлин наказав виготовити дзвони. Зви-
чайно, квіти віддали витворові не тільки форму, а й назву.
Є у дзвонах, певно, якась таємниця, розгадати яку, ма-
буть, неможливо. (За Н. Зубицькою) 3

IV. Домашнє завдання

1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Виписати 10 речень із художньої літератури зі вставни-
ми конструкціями, пояснити розділові знаки.

V. Підсумки уроку
`` Завдання учням. 2
Завдання розміщено в електронному додатку. 4 4 Відповідь
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення». 1В, 2В, 3А, 4В; 5: 1Б, 2Г, 3Д, 4А.
Сьогодні на уроці цікавим було…
Я відчув(ла) труднощі під час виконання…

139
У рок № 40
Структура уроку
I. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
­Мотивація навчання
1. Завдання учням.
2. Бесіда.
III. Основний зміст уроку
1. Слово вчителя.
2. Опрацювання пам’ятки.
3. Словникова робота.
4. Складання плану твору-роздуму.
5. Слухання творів, обговорення почутого.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
Заповнення картки самооцінювання.
Формуємо компетентності
Ключові: основні компетентності в природ-
ничих науках і технологіях (навичка швидко
й ефективно шукати інформацію; уміння ви-
користовувати різні види читання для здобут-
тя нових знань); математична компетентність
(установлення причинно-наслідкових зв’язків,
виокремлення головної та другорядної інфор-
мації); уміння вчитися впродовж життя (за-
стосування комунікативних стратегій відповід-
но до мети й ситуації спілкування; планування
й організація власної навчальної діяльності;
уміння читати, використовуючи різні види чи-
тання: ознайомлювальне, вибіркове, навчаль-
не тощо.
Предметні: формування уміння складати
усний твір-роздум на морально-етичну тему
в публіцистичному стилі.
140
Усний твір на морально-етичну тему
в публіцистичному стилі
Мета: удосконалювати текстотворчі вміння та навички, розвивати мислення, усне мов-
лення, збагачувати й уточнювати словниковий запас, удосконалювати вміння викла-
дати матеріал послідовно, логічно, з дотриманням стильових ознак; виховувати по-
вагу до загальнолюдських моральних цінностей, формувати моральні переконання.
Обладнання: дидактичний матеріал.
Основні терміни: усний твір, публіцистичний стиль.
Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
`` Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Завдання учням.
Прослухайте текст, визначте його стиль. Назвіть стильові особ­
ливості.
Коли я замислююсь над сенсом життя, то завжди радію
тому, що я існую, що поруч є найдорожчі мені люди, що ме-
ні дано милуватися красою навколишнього світу і відкрива-
ти цей світ для себе.
Водночас приходить відчуття великої відповідальності
за цей світ і гордості від усвідомлення того, що ти людина.
Але в саме поняття «бути людиною» кожний вкладає
своє значення. І більшою мірою саме це значення впливає
на дії і вчинки, а іноді і на хід самого життя.
У моєму розумінні, бути людиною — це значить вихова-
ти в собі високі моральні якості. (З Інтернету)
`` Бесіда.
— Чим відрізняється публіцистичний стиль від інших
стилів? Назвіть сферу використання публіцистичних тек-
стів.
— Які проблеми зазвичай порушують у текстах публі-
цистичного стилю?
 — Які особливості має текст публіцистичного стилю на
морально-етичну тему?
— Пригадайте вивчений на уроках української мови
в попередніх класах матеріал і дайте ґрунтовне визначення
понять етика і мораль. 1 та до суспільства.
— Що для вас особисто означають слова бути людиною?
III. Основний зміст уроку
`` Слово вчителя.
Публіцистичний стиль характеризується точністю, по-
слідовністю, логічними доказами, а також образністю, ви-
разністю й емоційним забарвленням. Мета публіцистики —
викласти або з’ясувати певні суспільно-політичні питання,
переконати читачів та слухачів у правильності висунутих
думок, націлити на здійснення певних завдань.
`` Опрацювання пам’ятки.
Поради щодо складання твору-роздуму
• Дотримуйтеся будови тексту-роздуму (теза, аргументи,
висновок).
• Чітко сформулюйте тезу, яку треба довести.
• В основній частині наведіть два-три переконливі докази,
які найкраще аргументуватимуть ваші міркування (при-
клади з художньої літератури, історичні факти, випадки
з життя).
• Наводячи приклади з літератури, не переказуйте зміст
художніх творів, не давайте повну характеристику об­
разів.
• Сформулюйте висновок, який випливає з аргументів.
• Правильно, ясно, виразно висловлюйте свої думки.
• Не переобтяжуйте твір цитатами.
• Пам’ятайте, що слухач мусить відчути ваше ставлення
до порушеної проблеми.
`` Словникова робота.
1. Прочитайте прислів’я. Яке вони мають відношення до твору
на морально-етичну тему?
Чия справа, того й відповідальність.
Людина від людини і для людини.
Людина живе вік, а його справи — два.
Не той чоловік, хто для себе живе, а той, хто для наро-
ду щастя кує.
Закони створені для того, щоб сильний не був всемо-
гутнім.
2. Прочитайте крилаті вислови. Як їх можна використати у творі
на морально-етичну тему?
Ціна величі — відповідальність. (В. Черчилль)
Більшість людей насправді не хочуть свободи, тому що
вона передбачає відповідальність, а відповідальність біль-
шість людей лякає. (З. Фрейд)
В озонову дірку подивився янгол: «Господи, скажи їм,
щоб вони схаменулись!» (Л. Костенко)
1 Словничок
Мораль — система норм, принципів,
поглядів і уявлень, що регулюють пове-
дінку людей у ставленні один до одного
Етика — філософська наука, об’єктом
якої є мораль, її походження, розвиток
і роль у суспільному та особистому жит-
ті людей; норми поведінки; сукупність
моральних правил певного угрупован-
ня, суспільної організації. Етика як наука
прагне дати відповідь на питання, що таке
добро і зло, совість і честь, обов’язок, гід-
ність, гуманність, відповідальність т­ощо.
2 Наочність
2
3 Матеріали для учнів
Зразок твору-роздуму
3 Бути людиною — це відчувати
свою ­відповідальність
(А. де Сент-Екзюпері)
Я вважаю, що людину називають Лю-
диною, коли вона спроможна відповіда-
ти за свої вчинки, поведінку, за результа-
ти своєї діяльності, тримати у своїх руках
особисту долю. А. де Сент-Екзюпері за-
уважив, що «бути людиною — це від-
чувати свою відповідальність». А чи всі
розуміють, що таке відповідальність? Пе-
ред ким ми відповідальні? Лише перед
собою, родиною? Чи це поняття значно
ширше?
По-перше, відповідальність — це
обов’язок перед кимось чи перед чи-
мось. Наш громадський обов’язок, честь
і совість, життєва позиція — це міра від-
повідальності перед Батьківщиною, сус-
пільством, природою. Інколи ми боїмось
141
 Зразок твору-роздуму Вищим моральним законом для людини є любов до люд-
(продовження) ства. (Р. Фергюссон)
взяти на себе відповідальність, зроби- Чим сильніше почуття відповідальності, тим слабкіше
ти рішучий крок. Ми не хочемо порушу- жага влади. (С. Гарчинський)
вати власний спокій, думаючи, що все
`` Складання плану твору-роздуму.
якось вирішиться і без нас! Чому час-
то ми вважаємо себе «царем природи», `` Слухання творів, обговорення почутого.
а не її частиною? Але це не так! Стань-
те на захист скривдженого, зупиніть ру-
ку того, хто приносить шкоду природі, не IV. Домашнє завдання
будьте байдужими до долі свого народу! 1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
Того можна назвати справжнім і повно- 2. Скласти діалог на тему: «Чому Ліна Костенко назвала
цінним членом нашого суспільства, хто
страшними слова дволикість, дворушництво, двознач-
здатен відповідати за те, що робить!
Як тут не згадати Мойсея з одноймен-
ність, двомовність, двоєдушність?».
ної поеми Івана Франка?! Пророк — при-
клад жертовності й служіння народу, від- V. Підсумки уроку
повідальності за його долю!
По-друге, ми відповідальні перед сво- `` Заповнення картки самооцінювання.
єю родиною, друзями. Людина поклика-
на жити так, щоб її життя було не тільки
на особисте благо, а й на благо близь-
ких. Ми повинні відповідати за свої вчин-
ки не тільки перед собою, а перед тими,
кого любимо і поважаємо, хто нас любить
і поважає. А для того, щоб відчувати себе
Людиною, треба приносити якомога біль-
ше радості, щастя в життя інших людей!
Треба враховувати інтереси тих, хто ото-
чує нас, адже не можна відділяти себе від
людей, бо тоді життя буде беззмістовним!
Учіться відчувати відповідальність за всі
свої вчинки, слова і поведінку!
Багато прикладів шанобливого, відпо-
відального ставлення до рідних, а осо-
бливо до батьків, можна знайти в реаль-
ному житті, адже це дійсно найперший
закон природи, який діє й сьогодні. Там,
де діти з повагою ставляться до батьків,
відчувають свою відповідальність за них,
панує спокій і лад. Наприклад, мої су-
сіди дбають про своїх стареньких бать-
ків, а допомагають їм вже їхні діти. Хоч
як це їм не важко, але вони не забува-
ють про відповідальність, про свій свя-
тий обов’язок перед батьками. Я впев-
нено можу сказати, що їхні діти також
будуть так само дбайливо ставитися до
батьків, коли ті постаріють.
Людино, ти покликана жити і твори-
ти заради щастя на Землі, ти відповіда-
єш за свої вчинки не лише перед собою,
а й перед всіма, кого любиш, хто любить
тебе. Для того, щоб завжди відчувати се-
бе Людиною, потрібно своїм життям при-
носити якомога більше радості й світла
в життя інших людей!

142
У рок № 41 Кома в складному реченні

Структура уроку Мета: поглибити, узагальнити й систематизувати знання учнів про кому в складному
I. Актуалізація опорних знань реченні; удосконалювати пунктуаційні вміння та навички; розвивати самостійність
Перевірка домашнього завдання. мислення, усне й писемне мовлення; формувати естетичні смаки; виховувати лю-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. бов до прекрасного.
­Мотивація навчання Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
1. Завдання учням. Основні терміни: складне речення, розділові знаки в складному реченні.
2. Бесіда. Тип уроку: комбінований.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате-
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Тренувальні вправи.
3. Лінгвістичне конструювання.
4. Робота з картками.
5. Вибірковий диктант.
6. Творче завдання.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
Бесіда.

Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
Формуємо компетентності
`` Перевірка домашнього завдання.
Ключові: уміння вчитися впродовж життя
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. (володіння усіма типами та видами мовлен-
Мотивація навчання нєвої діяльності; адекватне сприймання пояс-
нення вчителя, матеріалу підручників, довід-
`` Завдання учням. 1 ників, словників та інших джерел (зокрема
Прочитайте речення. Визначте граматичні основи, поясніть електронних)); основні компетентності в при-
уживання розділових знаків. родничих науках і технологіях (готовність до
Слово «пролісок» — біле, й чомусь од нього пахне сніж- опанування новітніх технологій); математична
ком, який починає танути, й гострою весняною землею, компетентність (перетворення інформації з од-
й торішнім перепрілим листям. (Є. Гуцало) нієї форми в іншу).
`` Бесіда. Предметні: формування навички ставити роз-
— Яке речення називається складним? ділові знаки в складному реченні.
— На які групи поділяються складні речення?
— Які види зв’язку між частинами складного речення
ви знаєте?
— Які розділові знаки ставляться між частинами склад-
ного речення?
— Як інтонуються складні речення?
1 Матеріали для учнів

III. Сприйняття й засвоєння навчального

матеріалу
`` Слово вчителя.
В складносурядному й складнопідрядному реченні ко-
ма між частинами ставиться: Усе іде, але не все минає над

143
2 Матеріали для учнів берегами вічної ріки. (Л. Костенко) Ось чутно, як несе ві-
тер якусь новину з далекого лісу, що синіє за горбочком.
(М. Коцюбинський).
У безсполучниковому реченні теж ставиться кома між
частинами, якщо кожна з них не ускладнена та структура
подібна до складносурядного речення: В житі синіли во-
лошки та сокирки, білів зіркатий ромен, червоніла квіт-
ка польового маку. (М. Коцюбинський)

`` Тренувальні вправи. 2
Завдання 1 розміщено в електронному додатку.
2. Запишіть речення, визначте граматичну основу, вид складно-
го речення. Поясніть уживання або невживання розділового
­знака.
3 Персоналії 1. На Дніпрі тремтіли окремі вогники і від кожного
Вадим Миколайович Собко (1912– з них тягнулася блискуча доріжка. (В. Собко) 3 2. Учора
1981) — український радянський пись- похвалили випадково і я зрадів, а нині каюсь. (В. Герман)
менник, прозаїк, драматург. 3. Чи стрімкі то гори біліють, чи, може, далека то Украї-
Ганна Танасівна Чубач (1941–2019) — на біліє черідкою хат. (О. Гончар) 4. Десь кінь скубе ота-
українська поетеса, заслужений діяч мис- ву і дзвонять пута на його ногах. (В. Сосюра) 5. То сонце
тецтв України, член Національної спілки усміхнеться нам крізь хмари, то дощик рясно землю поли-
письменників України. ва. (Г. Чубач) 3 6. Подекуди з-поміж верб та садків вири-
нають білі хати та чорніють покрівлі високих клунь. (І. Не-
чуй-Левицький) 7. У садку туман і світло пада від ліхтаря
навскіс дерев… (М. Самійленко) 8. Ще вечір спав в очере-
тах і полохливий мокрий птах шукав гнізда. (А. Малиш-

ко) 9. І в той час скирти і клуня зайнялись і зорі зникли.
 (Т. Шевченко) 10. І віє з лугу смутком голубим, і лист упав,
 і це уже — навіки. (М. Луків) 11. Тільки невсипуще мо-
ре бурхає десь здалеку та зорі тремтять у нічній прохолоді.

(М. Коцюбинський) 12. Ані шелесту не було чути, ані коли-
 хання не було помітно. (Марко Вовчок) 13. Зловісно в од-
 світах різьбилися хащі й гадючився берег із хвиль темноти.
(М. Стельмах) 14. Ще молоко на губах не обсохло, а він
 женитися надумав. (Нар. творч.) 15. На південному схи-
 лі горбика сонце вже розтопило сніг і вітер шелестить гус-
тою осінньою травою. (О. Копиленко) 16. Хіба тремтить моя

рука чи пісня й думка кволі? (Леся Українка) 17. Де-не-де
 біля ярів синіє безводний полин або кущиться пахучий че-
 брець. (М. Стельмах)
 `` Лінгвістичне конструювання. 2
 1. Закінчіть кожне з поданих речень, утворивши складносурядне
 з єднальним або протиставним сполучником. Поставте розді-
лові знаки.

1. У садку глухо гупнуло яблуко … 2. На Дніпрі тремті-
 ли вогники … 3. Озвався перший грім … 4. Над річкою сте-
 лився туман … 5. У затишному скверику озвалися солов’ї …
 6. Хати ховалися за кучерявими осокорами … 7. На подвір’ї
нікого не було … 8. У темряві вулиці спалахнули фари …
 9. Раптом пролунала команда … 10. Гриміли постріли салю-
 ту … 11. Хурделиця не вгавала…

144
2. Складіть речення за поданими схемами. Говорімо й пишімо правильно!
1. [ ], і [ ], а [ ]. 4. [ ] та [ ]. Розв’язувати і вирішувати
2. [ ], і [ ], (який). 5. [ ], та [ ], (що). Із двох синонімів вирішувати
3. Або [ ], або [ ]. 6. [ ], [ ], [ ], [ ]. й розв’язувати на сторінках газет, у ра-
діо- й телепередачах перевага незаслу-
`` Робота з картками. 2
жено віддається першому: вирішити
`` Вибірковий диктант. питання, проблему, завдання. Для вріз-
Запишіть під диктовку вчителя тільки складні речення, у яких номанітнення викладу обидва синоніми
та похідні від них варто використовува-
уживається кома. Поясніть свій вибір.
ти по черзі: розв’язати завдання, виріши-
Небо чисте, по-молодому усміхнене. Воно синіє, наче там
ти проблему, частіше вживаючи слово
висіяно море волошок, і фіалок, і півників, і ще всячину кві- розв’язувати як оригінальніше в нашій
тів, що не в’януть, хоч би яка була спека, і не схилять го- мові. (За О. Пономаревим)
лівок у жалобі, хоч би яке сонце пекло.
Мабуть, тому вподобав я дивитись на небо, що з-поміж
усіх кольорів найдужче люблю синій. Він мені скрізь увижа-
ється, й коли я бачу щось синє — чи квітку, чи очі, чи ді- 
воче плаття, чи просто чую, саме слово «синій»,— враз ме-

ні стає добре, я щасливий, і душа моя сміється й грає так,
як грають проти сонця збиті на ставу бризки води. 
Іноді все в цьому світі уявляється мені синім: ото на- 
чебто ростуть сині тополі над синьою дорогою, їдуть си-

ні вози, запряжені синіми кіньми, перепадають сині дощі.
І як було б цікаво, якби раптом посеред зими випав на на- 
ше село синій сніг, синя завірюха захурделила-зареготала! 
(Є. Гуцало)

`` Творче завдання. 
Напишіть вільне есе на тему: «Світ навколо нас». Ужийте
2–3 складнопідрядні речення, поясніть розділові знаки в них. 

IV. Домашнє завдання 
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку. 
2. Виписати з художньої літератури 7 складних речень, по- 
яснити вживання в них коми.


V. Підсумки уроку

`` Бесіда.

— Які речення називаються складними?
— Що спільного й відмінного між простими і складни- 
ми реченнями? 
— Які види складних речень ви знаєте? Наведіть при-
клади. 
— Коли ми у складному реченні ставимо кому? 
— Коли кома у складносурядному реченні не ставить-

ся? Обґрунтуйте це прикладами.






145
У рок № 42
Структура уроку
I. Актуалізація опорних знань
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Завдання учням.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
­Мотивація навчання
Завдання учням.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате-
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Робота з таблицею.
3. Пояснювальний диктант.
4. Робота з картками.
5. Лінгвістичне конструювання.
6. Пояснювальний диктант.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
Бесіда.
Формуємо компетентності
Ключові: математична компетентність (праг-
нення висловлюватися точно, логічно та по-
слідовно); уміння вчитися впродовж життя
(визначення мети навчальної діяльності та
способів її досягнення; планування й органі-
зація власної навчальної діяльності; постій-
не поповнення власного словникового запасу).
Предметні: формування навички ставити
крапку з комою в складному реченні.
1 Матеріали для учнів
146
Крапка з комою в складному реченні
Мета: формування ключових компетентностей; удосконалення вміння правильно вжи-
вати крапку з комою в складному реченні, інтонувати складні речення з різними
смисловими відношеннями, розвивати творчі вміння відновлювати, моделювати
й конструювати складні речення зі смисловими відношеннями відповідно кому-
нікативного завдання; формувати якості особистості школярів: дисциплінованість,
акуратність, ініціативність; виховувати любов до рідного слова.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
Основні терміни: складне речення, розділові знаки (крапка з комою).
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
`` Перевірка домашнього завдання.
`` Завдання учням.
Запишіть текст під диктовку вчителя, поясніть уживання роз-
ділових знаків.
І от вони зійшли на тихій станції, де зупинявся тільки
один ранковий поїзд і де вимиті дерева пахли гірким, не роз-
крученим ще листом, а молоді гнізда, отерплі під дощ від
стояння за стовбурами, тепер розпросталися і разом з пта-
хами літали поміж гілок. Отець Василь поставив на землю
валізи, подав Ольгуньці руку, але вона стрибнула зі східців
сама, босоніж пішла по дорозі, легко, мов козуня, не озира-
ючись на нього і не дивлячись на людей.
Вони здолали майже кілометр так само мовчки. Коли
траплялась десь калюжа, Ольгуня бродила в ній, розбриз-
куючи воду і дзвінко сміючись чи то до нього, чи до важко-
го хвилястого степу, що простягнувся аж до обрію. (Л. По-
номаренко)
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Завдання учням. 1
Прочитайте варіанти народної пісні «Стоїть явір над водою».
Поясніть уживання розділових знаків. Який художній прийом
використано в пісні?
 1) Стоїть явір над водою, в воду похилився; 2 Наочність
На козака пригодонька, козак зажурився.
Вживання крапки з комою
Не хилися, явороньку, ще ж ти зелененький;
Не журися, козаченьку, ще ж ти молоденький! Правило Приклади
2) Стоїть явір над водою, на воду схилився; Між частинами, що Було, мабуть, гарно: вночі
Сидить козак у неволі, тяжко зажурився. входять до безспо- випав сніг, і сліпучо-біла ву-
лучникового склад- лиця леліла сріблом; крізь
III. Сприйняття й засвоєння навчального ного речення, коли просвічені скісним заполу-
вони поширені або дневим сонцем шибки вікон
матеріалу в середині їх уже зеленіло… ялинкове гілля;
`` Слово вчителя. є розділові знаки з крутосхилу Ботанічної злі-
Крапка з комою функціонально подібна до коми, але роз- тали верхи на ґринджоля-
діляє складні (або ускладнені) за будовою граматично рівно- тах хлопчаки. (В. Дрозд)
правні частини. Ставиться там, де й одинична кома (тобто Між частинами Ся розмова лишила в ме-
між однорідними членами речення та між частинами склад- складносурядного ні якийсь гіркий несмак; але
ного речення), якщо частини, які вона розділює, порівняно речення, зв’язаними миритись, брати назад свої
сполучниками а, але, слова у мене не було бажан-
далекі за змістом або мають у собі розділові знаки. На міс-
проте, однак, все ня. (Леся Українка)
ті крапки з комою завжди чується подовжена пауза. ж таки (рідше —
`` Робота з таблицею. сполучниками і, та),
якщо вони мають
Опрацюйте подану таблицю 2 , складіть лінгвістичну розпо-
значний обсяг або
відь про вживання крапки з комою в складному реченні.
в середині їх є коми
`` Пояснювальний диктант. Між поширеними І тепла радість душу
Запишіть речення під диктовку вчителя, поясніть вживання однорідними під-  обняла,
крапки з комою між частинами складних речень. рядними частинами, І сам не знаєш у задумі
1. На землю вже тихий скрізь вечір лягає; з високого підпорядкованими  світлій,
неба вже місяць сіяє. (Б. Грінченко) 2. Люблю кмітить, як одному й тому ж го- Що краще — вечір цей
ловному, особливо  чи ночі мла;
на постатях лягає жень кожного женця під серпами, неначе
коли в середині та- Що краще — біля тебе сад
стерня застеляється жовтими хустками; як під косами ляга- ких підрядних уже  розквітлий
ють обважнілі од зерна колоски, як покоси вкривають ря- є розділові знаки І серць квітучих трепет
дочками жовту стерню. (І. Нечуй-Левицький) 3. Зорі сяють;  молодий
серед неба горить білолиций; верба слуха соловейка, дивить- Чи над тобою зоряні сади.
ся в криницю… (Т. Шевченко) 4. Розжарене, червоне сонце (Борис Тен)
низько спустилося; багряним світлом грало на деревах. (Ле- Між групами неза- Щойно полуниця відходить,
ся Українка) 5. Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий лежних частин, ко- а вже буріють вишні-пе-
несмак; але миритись, брати назад свої слова у мене не бу- ли необхідно вказа- триківочки, шовковиця си-
ло бажання. (Леся Українка) 6. Сонце, піднімаючись уго- ти межі між ними плеться, а там зажовті-
ру, привітно сяє-гріє; вітрець легенький дише; жайворонки, на відміну від роз- ють абрикоси; буває, так
в’ючись над дорогою, щебечуть; там, у темному лісочку, ку- межування окремих наспіє полуниці, то жінкам
ють зозулі… (Панас Мирний) 7. Солов’ї з обох боків ставу по речень невправка з нею, тоді ого-
вербах висвистували; озвалася вода стома голосами. (П. Ку- лошується загальна мобілі-
ліш) 8. Шумить Дніпро, сивіє, й чорніє, і плескає в береги; зація, вже й металурги ла-
зять поруч з дітьми по
розвивається верба, зеленіють комиші. (Марко Вовчок) 9. На
садках… (О. Гончар)
порозі стоїть бабуся; навкруги тиша; скрізь ясно; з поля ві-
терець віє; з гаїв холодок дише… (Марко Вовчок) 10. Сидить
на високій могилі кобзар старесенький, в останню свою годи-
ну пригортає до грудей кобзу та промовляє до неї, як до ві-
рної дружини, говорить зі степом, з деревами і птахами; коб-
за багатострунним оркестром гримить запорозьким маршем;
голос кобзаря звучить хоралом із широт землі та огрому не-
бес; з ясною думою на чолі виходить перед очі здивованого
світу воскресла Мати Україна, простягає руки до своїх дітей
і молить за них Бога, просить прощення за блудних с­инів

147

3 Матеріали для учнів
Говорімо й пишімо правильно!
Міць, родовий відмінок моці,
а не міці
Від слова міць утворено міцний, міц-
ність, міцнити, міцніти, зміцнюва-
ти й ін. Під упливом форм із закритим
складом з’явилася тенденція вживати і
й у складі відкритому: Такі дії призводять
до підриву економічної міці молодої дер-
жави. Це груба помилка. Треба писати
й вимовляти міць, міццю, але моці (як
ніч, ніччю, але ночі): Дув, дув, аж потом
весь облився, із моці вибився, сердешний.
(Є. Гребінка). (За О. Пономаревим)
4 Матеріали для вчителя
148
і пригортає до серця лицарів. (За Я. Гояном) 11. Сонце ви-
соко підбилося вгору; надворі стало душно. (І. Нечуй-Левиць-
кий) 12. Десь весело дзюрчить струмок, у скісному промін-
ні сонця грає роєм мушва; якесь шамотіння, якісь вечірні
лісові звуки долітають до чуткого вуха. (М. Коцюбинський)
13. В долині відразу зашуміло млинове колесо; велике, чорне
і неповоротке, воно обкипало шумовинням, в яке вкрапляв-
ся рожевий одсвіт зорі. (М. Стельмах) 14. В річці та в озе-
рах повно риби, в’юнів, раків; не тільки за сільською око-
лицею, а й у самому селі можна побачити диких качок; дикі
гуси пролітають над селом, прямуючи до лісу… (Є. Гуцало)
`` Робота з картками. 3
`` Лінгвістичне конструювання. 3
Утворіть різні варіанти складних речень з поданих конструк-
цій (зі сполучниками чи без них). Розставте розділові знаки
й поясніть їх уживання.
1. Була сумна серпнева ніч. Вона була сумною. Вже пах-
ло осінню. Покритий багряними хмарами, виходив місяць
і ледь-ледь освітлював дорогу. Обіруч темніли озимі поля.
На поля зверху часто падали зірки. 2. Тихо було на небі і на
землі, як у серці людини в хвилини ранньої молитви. Тільки
зрідка набігав прохолодний вітер зі сходу, піднімаючи гриви
коней, вкритих інеєм, переганяючи через дорогу сніг. 3. Був
блідий ранковий час. У величезному лісі стояв тонкий пар,
повний дивних видінь. Невідомий мисливець, щойно поки-
нувши багаття, рухався вздовж ріки, роздивляючись свіжий
слід ведмедя. Ведмідь прямував у гори. 4. З півночі, закри-
ваючи край небосхилу, швидко наповзала темно-синя хмара.
Вітер дув різкими поривами, щоразу стаючи все сильнішим.
5. Буря почалася тільки-но сіло сонце. Гори затихли, сховав-
шись у сутінках. Сутінки прорізала пряма, як спис, блискав-
ка. Гроза тривала годину. Все стихло. 6. Він розплющив очі,
мов здивований нашим мовчанням, подивився на нас, на бе-
рег моря, на баркаси, повернув голову, тихо й повільно зі-
тхнув, наче після солодкого сну. Баркаси повільно гойдалися
на хвилях. 7. Небо — це завжди досконале небо. Море — це
завжди досконале море. Вони завжди мінливі.
`` Пояснювальний диктант. 4
Завдання розміщено в електронному додатку.
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Скласти 7 речень, використати пунктограму «Крапка
з комою» в складному реченні.
V. Підсумки уроку
`` Бесіда.
— Що ви знаєте про вживання крапки з комою в склад-
ному безсполучниковому реченні?
— У яких складних реченнях також можливе вживан-
ня крапки з комою?
У рок № 43 Двокрапка в складному реченні

Структура уроку Мета: формування ключових компетентностей; удосконалення вміння правильно вжи-
I. Актуалізація опорних знань вати двокрапку в складному реченні, розвивати пунктуаційну грамотність, творчі
1. Перевірка домашнього завдання. вміння відновлювати, моделювати й конструювати складні речення зі смисловими
2. Завдання учням. відношеннями причини, пояснення й доповнення; розвивати пам’ять, увагу шко-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. лярів; виховувати любов і повагу до рідного слова.
­Мотивація навчання Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
Завдання учням. Основні терміни: складне речення, розділові знаки (двокрапка).
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате- Тип уроку: комбінований.
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Робота з таблицею.
3. Робота з картками.
4. Пояснювальний диктант.
5. Пунктуаційний практикум.
6. Лінгвістичне конструювання.
7. Синтаксичний розбір речення.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Бесіда.
2. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

`` Перевірка домашнього завдання.
`` Завдання учням.
Запишіть, поясніть уживання крапки з комою.
1. Ледве встала, поклонилась, вийшла мовчки з хати;
осталися сиротами старий батько й мати. 2. Пішла селом,
плаче Катерина; на голові хустиночка, на руках дитина.
3. Реве, стогне завірюха, котить, верне полем; стоїть Катря
серед поля, дала сльозам волю. 4. Кругом мовчки подиви-
лась; бачить — ліс чорніє; а під лісом, край дороги, либонь,
курінь мріє. (Т. Шевченко)
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Завдання учням.
Прочитайте речення, поясніть уживання двокрапки в просто-
му й складному реченні.
1. У городі і в саду ясніли свіжі осінні квіти: гайстри,
палка красоля, гвоздики. (С. Васильченко) 2. Прислухай-
ся: у небі сходить пісня: озвалися невмирущі жайвори.
(М. Братан)
Формуємо компетентності
Ключові: інформаційно-цифрова компетент-
1 ність (уміння діяти за алгоритмом; уміння ко-
ристуватися різними джерелами інформації,
знаходити, аналізувати, систематизувати й уза-
гальнювати одержану інформацію; прагнен-
ня використовувати українську мову в різних
життєвих ситуаціях); уміння вчитися впродовж
життя (планування й організація власної на-
вчальної діяльності; готовність удосконалювати
власне мовлення, розвивати мовну інтуїцію).
Предметні: формувати уміння ставити дво-
крапку в складному реченні.
1 1 Матеріали для учнів

149
 III. Сприйняття й засвоєння навчального
матеріалу
`` Слово вчителя.
Двокрапка відділяє одну частину складного речення від
другої, указуючи на те, що в цій другій частині міститься
пояснення, розкриття причини того, про що йшлося в пер-
шій. Перед двокрапкою зазвичай тон підвищується, після
неї робиться вичікувальна пауза, і далі слова промовляють-
ся звичайним тоном.
2 Наочність `` Робота з таблицею.
Опрацюйте подану таблицю 2 , складіть лінгвістичну розпо-
відь про вживання двокрапки в складному реченні.
Двокрапка в складному реченні
Правило Приклад
Двокрапка ставиться між двома частина- Ліс іще дрімає, а з синім небом уже щось ді-
ми, що входять до складу безсполучниково- ється: воно то зблідне, наче від жаху, то спа-
го складного речення, якщо друга частина лахне сяйвом, немов од радощів. (М. Коцю-
розкриває зміст першої в цілому або одного бинський)
з його членів, а також указує на причину то-
го, про що йдеться в першій частині

`` Робота з картками. 3

`` Пояснювальний диктант.
Запишіть під диктовку вчителя безсполучникові складні речен-
ня, поясніть розділові знаки.
1. Мир у світі таки буде: його хочуть усі люди. (Нар.
творч.) 2. І пригадалося йому дитинство: над водами хи-
ляться лози, лелека пливе в висоті. (М. Рильський) 3. По-
глянь у себе: море там вирує, міниться і грає. (Л. Горлач)
4. Мені здається: твої очі в мою душу світять з вишини.
(В. Сосюра) 5. Все почалося просто: з-за обрію тихо виткнув-
ся ріжечок ледве помітної синьої хмари. (О. Гончар) 6. І не
треба долі дорікати: всіх не може обігріть вона. (В. Симо-
ненко) 7. За Сулою військо розділилося навпіл: Всеволод та
чорні клобуки попрямували до Києва, а Ігор з братом Всево-
лодом повернувся на північ у Сіверську землю. (В. Малик)
8. Переконатися пора: зробиш зло — не жди добра. (Д. Бі-
лоус) 9. Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як
ріка Почайна. (Л. Костенко) 10. Збагни глибинно і затям:
з краплин утворюється море, переростають в прикре горе
помилки власного життя. (Д. Луценко)
3 Матеріали для учнів `` Пунктуаційний практикум. 3
Спишіть, поставте розділові знаки, поясніть їх уживання. Зні-
міть риску.
1. В осінній час сім погод у нас сіє віє туманіє шумить
мете гуде і з/верху йде. 2. Хлопці б’ються хтозна/за/що хоч
красива та ледащо. 3. Рідної матері слівце як літнє сонце
бо хоча й єсть на світі хмарненько а все/таки від нього те-
пленько. 4. Прикмети ясної сухої погоди в/ночі було тихо

150
в/ранці піднявся вітер в/день він посилився в над/вечір’я
стих. 5. Ні/хто не/знає тільки баба та вся громада тільки
сич та сова та людей півсела! 6. Є — слово, як мед, солод-
ке нема — слово, як полин, гірке. 7. Земля наша мати всіх
зрівняє і помирить. (Нар. творч.)
`` Лінгвістичне конструювання.
Утворіть із наведених простих речень складні безсполучнико-
ві речення, у яких уживається двокрапка. Визначте смислові
відношення між їхніми частинами.
1. Серце забилося радісно… 2. Хочу нагадати… 3. Учора
я переконався… 4. Скажу одне… 5. Моє серце радісно заби-
лось… 6. Кожний має усвідомити… 7. На другому кінці се-
ла почулася весела пісня… 8. Давно відома істина… 9. Мати
зраділа… 10. Найбільше хвилювалась Марія… 11. Іван Пе-
трович почув оплески… 12. Олена зрозуміла…
`` Синтаксичний розбір речення.
Виконайте синтаксичний розбір речення.
Так, вже було пізно: чорний дракон важко, міцно й упев-
нено насів на свою наївну й безтурботну жертву. (М. Хви-
льовий)
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Виписати з художньої літератури 7 складних речень, по-
яснити уживання двокрапки.
V. Підсумки уроку
`` Бесіда.
— Які смислові відношення властиві безсполучниковим
складним реченням, у яких уживається двокрапка?
— Яка інтонація характерна безсполучниковим склад-
ним реченням, що виражають причину, пояснення або до-
повнення?
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Мій успіх на уроці — це…
Я не вмів(ла)…, а тепер умію…
Говорімо й пишімо правильно!
Бувають речення, у яких залежно від
інтонації, змісту, вкладеного автором,
розділові знаки можуть мати варіанти:
1) Стукнули дверима в сусідчиній хаті,
сусідка вийшла з дому. (Марко Вовчок)
3
Ставиться кома, це означає послідов-
ність дії, інтонація переліку.
2) Стукнули дверима в сусідчиній хаті;
сусідка вийшла з дому. Значення те са-
ме, коли ставиться крапка з комою,
але пауза на її місці приблизно вдвічі
довша.
3) Стукнули дверима в сусідчиній хаті:
сусідка вийшла з дому. У другій частині
міститься причина того, про що мова
йде в першій: стукнули дверима, тому
що вийшла сусідка. Інтонація поясню-
3
вальна, характеризується де­яким зни-
женням тону перед двокрапкою, ви-
разною паузою на місці цього знака,
а далі речення вимовляється у зви-
чайному або дещо пришвидшеному
темпі.
4) Стукнули дверима в сусідчиній хаті —
сусідка вийшла з дому. Коли ставиться
тире, то в першій частині міститься
умова, а в другій — наслідок: оскіль-
ки стукнули дверима в сусідчиній хаті,
то сусідка вийшла з дому. Тон спочат-
ку підвищується, на місці тире — ви-
чікувальна пауза, потім тон спадає по-
ступово до кінця речення.
151
У рок № 44
Структура уроку
Тире в складному реченні

Мета: повторити вживання тире в складному реченні; закріпити теоретичні знання

I. Актуалізація опорних знань й практичні навички з теми; розвивати пам’ять, увагу, творчі здібності; удоскона-
Перевірка домашнього завдання. лювати вміння аналізувати мовні явища; за допомогою мовленнєво-комунікатив-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. ного дидактичного матеріалу виховувати в школярів повагу до літературної мови
­Мотивація навчання й культурних надбань рідного народу.
Запитання учням. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате- Основні терміни: складне речення, розділові знаки (тире).
ріалу Тип уроку: комбінований.
1. Слово вчителя.
2. Опрацювання таблиці.
3. Робота з картками.
4. Диктант-взаємоперевірка.
5. Лінгвістичне конструювання.
6. Вибірковий диктант.
7. Тренувальна вправа.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».

Хід уроку

Формуємо компетентності I. Актуалізація опорних знань

Ключові: математична компетентність (уста-
новлення причинно-наслідкових зв’язків,
виокремлення головної та другорядної ін-
формації); уміння вчитися впродовж життя
(планування й організація власної навчальної
діяльності; здійснення самооцінювання резуль-
татів власної діяльності, рефлексії).
Предметні: формування навички ставити ти-
ре в складному реченні.
1 Наочність
`` Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Запитання учням.
— Що ви знаєте про тире як розділовий знак?
— У яких випадках воно ставиться?
III. Сприйняття й засвоєння навчального
матеріалу
`` Слово вчителя.
Тире розділяє головні частини речення (якщо вони вира-
жені подібними лексично-граматичними категоріями), порів-
нювані мовні одиниці, частини складного безсполучниково-
го речення, які перебувають в умовно-часових, протиставних
і причинно-наслідкових зв’язках.
`` Опрацювання таблиці. 1
`` Робота з картками. 2
`` Диктант-взаємоперевірка. 3
Завдання розміщено в електронному додатку.

152
`` Лінгвістичне конструювання. 2 2 Матеріали для учнів
Складіть і запишіть речення за схемами.
1. [ ] — [порівняння]. 4. [ ]; [ ].
2. [ ] — і [ ]. 5. [ ] — [наслідок].
3. [ ] : [доповнення].

`` Вибірковий диктант. 2
Випишіть складні речення, у яких уживається кома, двокрап-
ка, тире. Поясніть розділові знаки в цих реченнях.
Весела Долина
Весела Долина — село в долині. Згори воно предивно
схоже на широченний барвистий килим, по краях котрого
ошатні білі будиночки розкошують у молодих садках. Од 3 Матеріали для вчителя
них стеляться донизу рівненькі городи, відмежовані зеле-
ною биндою 4 тихих вологих левад з дрімотливими вербо-
лозами. Трохи збоку, на голубому плесі, купками гускне го-
стра зелень з крапельками роси, якої ще не встигло випити
вранішнє сонце. Там ставок з кремовими лілеями та очере-
том при березі й терпким татар-зіллям. За ставом принишк
ліс, оповитий сизим туманцем. А далі — небо — глибоке,
неосяжне.
Тарас спинився біля греблі. Крізь рідко збиті почорнілі
дошки тонко цідиться зеленаво-жовта вода, наче там, на са-
мому дні старого ставу, розмотується невидимий сувій ніж- 4 Словничок
ного й теплого шовку. Бинда — смуга.
До берега прибився табунець качок — всі такі чисті й бі-
лі, як перший сніг, хлюпочуться в рідкій осоці, колошка-
ють незайману ряску, пірнають, смішно бовтаючи лапками.
Тарас бере свою валізу. Зараз вона йому здається тяж-
кою, наче бозна-чим напакованою, а в ній всього-на-всього
кілька книг, дві сорочки, пара нових шкарпеток і модна 
краватка. Хлопець ступає стежкою, що дугою огинала зе- 
лений п’ятачок над ставом і вливалася в нешироку вулич-
ку. Обабіч у густих садках хизувалися своєю довершеністю 
охайні будиночки, крайній, цегляний,— під зеленою бляхою 
з ажурною верандою. А ті, що далі — криті цинком або сі-

рим шифером. На густому моріжку, попід тинами, ліниво
товчуться сизі гуси. 
Над вуличкою панує мирний спокій і тихе блаженство. 
Здається, жодної живої душі. Знає Тарас, що в селі зараз га-
ряча пора, а цей спокій — удаваний. А прийде вечір — і за- 
гомонить ця вулиця, загомонить уся Весела Долина: її госпо- 
дарі повернуться з поля, де, мов у гарячому казані, кипить 
робота, твориться найсвятіше на землі таїнство — сходить
замішаний на сонці і вітрах новий хліб. (За Б. Янчуком) 

`` Тренувальна вправа. 2

Спишіть спочатку речення з відносно рівноправними части-
нами, а потім — із відносно залежними. Поясніть постанов- 
ку розділових знаків. 
1. Обережний чоловік: із ним воду можна нести і не
розхлюпати. (Нар. творч.) 2. Промчався вершник по німій 
Полтаві — у серці міста громом віддалось. (Л. ­Костенко) 

153
 Говорімо й пишімо правильно! 3. ­
Навкруги невеликого острівця поріс напівкола густий
Треба мати на увазі, що розділові зна- очерет; широке пишне верховіття вершків його з’єднувалося
ки між частинами складного безсполуч- в суцільний розкішний килим з гарними китицями та окса-
никового речення, буває, ставлять не за митовими циліндрами. (М. Старицький) 4. Груди обійма
правилами, а відповідно до інтонації: На легка печаль: ми три дні не бачилися знову. (К. Дрок)
схід сонця квітнуть рожі: [за правилами 5. Прийшло до мене втомлене поліття і роздуми достиглі
потрібне тире: висновок] будуть дні по- принесло: хвилина щастя варта півстоліття, хвилина горя
гожі. (П. Тичина) Одчиняйте двері — [за варта півстоліття. (І. Низовий) 6. Ще подумалось: життя
правилами потрібна двокрапка: причина] людське схоже на криницю. (Ю. Збанацький) 7. Верби ки-
наречена йде. (П. Тичина) Дивлюсь у во- дали на леваду широкі тіні, біля потічка горобці пили воду,
ду — [за правилами потрібна двокрапка: мережали лапками густу грязючку. (Г. Тютюнник) 8. Будив
пропущено і бачу] місяць у воді сміється.
я тишу — тиша не збудилась. (І. Низовий) 9. Колись дав-
(О. Довженко) Коли ти вийшов за поріг
но в далекій стороні була війна страшна і незвичайна: те
між люди з батьківської хати, не обминай
крутих доріг — [за правилами потрібна лихо звалось білою війною. (Леся Українка) 10. Осінь пен-
двокрапка: причина] життя не любить злем Левітана доторкнулася садів — жовтим, золотим, ба-
хитруватих. (З. Гончарук) Сумління люд- гряним лист заграв, затріпотів. (О. Ющенко) 11. Ось спі-
ське, виявляється, схоже на вулик, [за пра- ває скрипка чи розмовляє кобза, одна ледве помітна нота
вилами потрібна або двокрапка: причи- простягається в повітрі, її коливання таке ж, як і коли-
на, або тире: висновок] його теж можна вання повітря. (Ю. Яновський) 12. В душі Оксен непокоїв-
розтривожити. (О. Гончар). ся: весна ви­далася засушливою. (Г. Тютюнник) 13. А най-
привабливішими в нього були очі: в них і не зблискували
дикість, хижацтво і людожерство — світилися відвага, ро-
зум і мудрість. (Б. Харчук) 14. Сон мені дивний приснив-
ся: крила у мене зросли — дужі, широкії крила. (Дніпрова

Чайка) 15. А подітись нікуди: степ загомонів металевими
 голосами в борозні й у небі. (М. Рудь) 16. Десь за річкою
 гув болотяний бугай, в осоках покахкувала час від часу ди-
ка качка, а в сазі одноманітно, безконечно кричали деркачі.

(Григорій Тютюнник) 17. Обмова — полова: вітер рознесе,
 але й очі засипле. (Нар. творч.) 18. В мене ж серце щас-
 тям розквіта: входить в Київ осінь золота. (К. Дрок) 19. Ма-
буть, у кожного буває так: часто у місті село мені сниться.
 (М. Сингаївський)

 IV. Домашнє завдання
 1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
 2. Скласти й записати 8–10 складних речень про користь
читання, пояснити вживання розділових знаків. Дібра-

ти робочі матеріали до написання контрольного есе «Чи-
 тання робить нас кращими».

 V. Підсумки уроку
 `` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
 На уроці я:
повторив(ла)…

дізнався(лась)…
 навчився(лась)…
 допомагав(ла) іншим…
труднощі я відчув(ла)…
 мене захопило…
 бажаю продовжити…

154
У рок № 45 Контрольне есе на тему: «Читання робить
нас кращими»

Структура уроку Мета: навчити учнів самостійно добирати й систематизувати матеріал відповідно до те-
I. Актуалізація опорних знань ми та основної думки висловлення, будувати логічно правильне та композиційно
Перевірка домашнього завдання. завершене висловлення; формувати вміння й навички вільного використання за-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. собів мови в будь-яких життєвих ситуаціях; розвивати критичне мислення; збага-
­Мотивація навчання чувати словниковий запас учнів; розвивати творчі здібності; виховувати повагу до
Завдання учням. книги — джерела знань та естетичної насолоди.
III. Основний зміст уроку Обладнання: дидактичний матеріал.
1. Бесіда. Основні терміни: есе, публіцистичний стиль, основна думка, тема.
2. Слово вчителя. Тип уроку: контроль і корекція знань, умінь, навичок.
3. Читання статті з інтернет-видання.
4. Написати есе на чернетці, використання
дібраних вдома матеріалів.
5. Редагування.
6. Написання есе в зошитах.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Складання сенкана до слова читання.
2. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».

Хід уроку
Крапля довбає камінь не силою, а час-
тим падінням, так людина стає вченою
не силою, а частим читанням. Формуємо компетентності
Овідій 1 Ключові: математична компетентність (праг-
нення висловлюватися точно, логічно та по-
I. Актуалізація опорних знань слідовно); уміння вчитися впродовж життя
(планування й організація власної навчальної
`` Перевірка домашнього завдання. діяльності; здійснення самооцінювання резуль-
татів власної діяльності, рефлексії).
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. Предметні: доречне і правильне викорис-
Мотивація навчання тання мовних засобів відповідно до комуні-
`` Завдання учням. кативного завдання та ситуації спілкування;
сприймання, розуміння й аналіз інформації
Прочитайте епіграф уроку. Як ви зрозуміли слова Овідія? Чи
державною мовою.
любите читати? Що дає вам читання?

III. Основний зміст уроку

`` Бесіда. 2
— Що таке есе? Назвіть види есе.
— Чим есе відрізняється від твору-роздуму? 1 Персоналія
`` Слово вчителя. Назон Публій Овідій (Овідій) (43 до
н. е. — VII або VIII рік н. е.) — останній
Німецька журналістка й блогер Енні Мюллер у своїй з поетів «золотої доби» римської літера-
«Сповіді книгомана» написала, що «ті люди, які читають тури, твори якого мали суттєвий вплив
книги, завжди будуть керувати тими, хто дивиться теле- на пізнішу європейську середньовічну лі-
візор! Мотивує, чи не так?». А відомий письменник Рей тературу та по наш час.

155
2 Відповідь
Есе — невеликий за обсягом прозо-
вий твір, що має довільну композицію
і висловлює індивідуальні думки та вра-
ження з конкретного приводу чи питан-
ня, не претендує на вичерпне й визна-
чальне трактування теми.
Визначальними рисами есе є незнач­
ний обсяг, конкретна тема, дана в під-
креслено вільному, суб’єктивному її тлу-
маченні, вільна композиція. Зазвичай есе
виражає нове, суб’єктивне слово про
щось. Стиль есе відрізняється образніс-
тю, афористичністю, використанням нових
поетичних образів, свідомою настановою
на розмовну інтонацію й лексику. Для есе
характерне використовування численних
засобів художньої виразності: метафор,
алегоричних образів, символів, порівнянь.
На першому плані есе — особа авто-
ра, його думки, відчуття, ставлення до
світу. Це головна установка твору.
За змістом і формою есе співвідно-
ситься з твором-роздумом, однак перед
його автором стоїть складніше завдан-
ня — спонукати читачів до роздумів, за-
вдяки переконливості та яскравості ви-
кладу викликати в них емоційний відгук
на прочитане. Есе, як і будь-який вид тво-
ру, вимагає творчого осмислення теми,
але найважливіше в ньому — авторська
позиція, особисте бачення проблемної си-
туації та способів її вирішення, засноване
на знанні матеріалу й власному інтелек-
туальному досвіді. В есе необхідно чітке
визначення проблеми, у трактуванні якої
принципово важлива авторська аргумен-
тація з елементами самостійного аналізу.
Відмінні ознаки твору-роздуму й есе:
в есе відбивається суб’єктивна авторська
позиція щодо порушеної в темі проблеми,
формі есе властиво міркування з елемен-
тами аналізу, мета есе — спонукання чи-
тачів до роздумів; у творі тема піддається
об’єктивному аналізу, форма твору зале-
жить від його типу: оповідання, опису, мір-
кування, порівняльної характеристики або
аналізу художнього тексту, твір розвиває
навички усного та писемного мовлення.
3 Матеріали для учнів
156
­ редбері стверджував: «Є злочини набагато гірші, ніж спа-
Б
лювати книжки. Наприклад, не читати їх». Вчені давно го-
ворять про користь читання, про те, що читання робить нас
кращими. А щоразу нові й нові дослідження світових про-
фесорів це вкотре доводять.
`` Читання статті з інтернет-видання. 3
Опрацюйте статтю з інтернет-видання. Чи згодні ви з автором?
Чи була для вас корисною ця публікація? Чому?
Читання може позбавити стресу, зробити щасливішим
та навіть допомогти пережити певний життєвий досвід.
Сучасні люди часто читають лише стрічку в Facebook чи
Twіtter. І дарма, адже читання має просто неймовірну кіль-
кість плюсів. Якщо ви не любите читати чи «поглинає-
те» одну книгу зі швидкість черепахи — ось кілька науко-
во обґрунтованих причин, чому потрібно переглянути своє
ставлення до книг та впровадити ще одну корисну звичку
у своє життя.
— Читання «вмикає» мозок. (Іспанські вчені довели, що
читання стимулює наш мозок у такий спосіб, ніби ви пере-
живаєте прочитаний досвід у реальному житті. До прикла-
ду, коли ми читаємо про корицю, то мозок думає, ніби ви
дійсно вдихаєте аромат цієї спеції.)
— Література допомагає пізнати один одного. (Читан-
ня дає унікальну можливість повністю зануритись у думки
та відчуття іншої людини. За даними вчених, це може по-
кращити соціальні навики людини та робить її більш спів-
чутливою до інших. «Якщо ви читаєте про генетику — ви
дізнаєтесь щось про гени. Якщо ви читаєте художню літе-
ратуру, то вивчаєте людей, інших та самого себе»,— вважає
професор-емерит когнітивної психології університету Торон-
то Кіт Оатлі.)
— Книги — це каталізатор щастя. (Науковці раніше до-
вели, що пережитий життєвий досвід робить нас набагато
щасливішими, ніж матеріальні речі. Нещодавнє досліджен-
ня, опубліковане у виданні Journal of Consumer Psychology
показує, що продукти, які створені для покращення жит-
тєвого досвіду, такі як книги, є суцільними «ракетами»
­щастя.)
— Читання зменшує стрес. (Британські вчені з універси-
тету Сассексу довели, що читання заспокоює краще, ніж про-
слуховування музики, прогулянка чи чашка гарячого чаю.
Для того аби зменшити стрес на 68 %, достатньо лише шес-
ти хвилин зосередженого читання. За цей час скорочується
серцебиття та полегшується м’язова напруга.)
— Книги тренують мозок. (Регулярне читання захищає
від погіршення когнітивних здатностей (пам’ять, логіка, уя-
ва) у старості. Вчені університету Еморі з’ясували, що чи-
тання гостросюжетних книг активує ту частину мозку, яка
відповідає за мови та баланс.)
— Книга відкриває нам інший світ. (Читання книг про
Гаррі Поттера, зокрема уривки, де йдеться про уперед-
ження стосовно ЛГБТ-спільноти та емігрантів, робить лю-
дей більш толерантними до представників цих соціальних Зразок есе
груп.) Читання… Чи корисне воно для су-
`` Написати есе на чернетці, використання дібраних удома матеріалів. часної людини? Чи робить воно нас кра-
щими? І що читає зараз молодь? Чи чи-
`` Редагування. тає взагалі?
Думаю, читання актуальним буде за-
`` Написання есе в зошитах. вжди! А сьогодні, коли розум люди-
ни створює цифрові технології, читання
IV. Домашнє завдання є нагальною потребою, бо книги — дже-
рело знань.
Повторити відомості про пряму мову та розділові зна- Батьки говорили мені, що раніше люди
ки при ній. більше читали! Навіть у транспорті, у гро-
мадських місцях можна було побачити
людей з газетами, журналами, книгами!
V. Підсумки уроку А зараз хіба не так? Коли ви буде-
`` Складання сенкана до слова читання. те їхати в міському транспорті, зазирніть
Зразок сенкана (хоча це й не дуже виховано!) у гаджет
людини, що знаходиться біля вас… Не
Читання. лише ігри ви там побачите! Люди чита-
Цікаве, корисне. ють! І не лише середнього або старшого
Хвилює, навчає, подобається. віку! «А що ж читають?» — запитаєте ви.
Хто читає, той мислить. Молодь — найчастіше фентезі, навчаль-
Збагачення. ну літературу (особливо вранці, перед
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення». заняттями!), жінки — романи або статті
в журналах, чоловіки — детективи або
Я тримаю в руках свою улюблену книгу — збірку пое­зій
щось «легше» — анекдоти, наприклад.
Ліни Костенко. Вона, ця невеличка збірочка,— моя утіха, Але читають усе ж таки менше! Зокре-
моя розрада, моя насолода… У ній — мудрість, краса й ви- ма класики, сучасної літератури, що зму-
шуканість слова й думки. Потримайте її в руках. А у вас шує замислитись, проаналізувати, просто
є улюблена книга? Передайте книгу один одному й скажіть естетично насолодитись! «Книги — мор-
своє слово з приводу нашої сьогоднішньої розмови, яка б ська глибина…» — писав І. Франко.
розпочиналася словами: У них і мудрість, і досвід, і знання, і на-
Я думаю… солода, і розрада!
Я хочу… Мовлення людини повинно бути ба-
Мені здається… гатим, різноманітним, яскравим, пра-
Я зрозумів(ла)… вильним. Як же його збагатити? Чита-
ти! «Убогість слова — це убогість думки,
а убогість думки веде до моральної, ін-
телектуальної, емоційної, естетичної
«товстошкірості»,— стверджував Василь
Сухомлинський. І з цим важко не пого-
дитись. Коли ти переповнений емоція-
ми від нової цікавої прочитаної книги,
виникає потреба поділитися цим із дру-
зями, значить з’являються теми для роз-
мови й обговорення! Цікавим співроз-
мовником є той, хто багато знає, читає,
спостерігає, має багату уяву; кому є що
сказати, поділитись враженнями, думка-
ми. Читання збагачує нас! Не так важли-
во, що ви тримаєте в руках — сучасний
гаджет чи книгу в приємній на дотик па-
літурці! Важливо, що є інтерес до читан-
ня, потреба в ньому!
За вами вибір — читати чи не читати!
Але я вам раджу: читайте, насолоджуй-
тесь, збагачуйтесь, розвивайтесь!

157
У рок № 46 Розділові знаки при прямій мові

Структура уроку Мета: поглибити й закріпити знання учнів про розділові знаки при прямій мові; розви-
I. Актуалізація опорних знань вати пунктуаційну грамотність, аналітичні здібності; виховувати зацікавлення ху-
Перевірка домашнього завдання. дожнім словом, сприяти активізації читацької діяльності.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
­Мотивація навчання Основні терміни: пряма мова, розділові знаки.
1. Завдання учням. Тип уроку: комбінований.
2. Бесіда.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате-
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Опрацювання таблиці.
3. Графічний диктант-вікторина.
4. Робота з картками.
5. Вибірковий диктант.
6. Графічно-аналітичний диктант.
7. Робота із цитатою.
8. Лінгвістичне конструювання.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Бесіда.
2. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».

Формуємо компетентності
Ключові: математична компетентність (праг-
нення висловлюватися точно, логічно та по-
слідовно); уміння вчитися впродовж життя
(визначення мети навчальної діяльності та
способів її досягнення; планування й органі-
зація власної навчальної діяльності; постій-
не поповнення власного словникового запасу).
Предметні: формувати навичку ставити роз-
ділові знаки при прямій мові.
1 Матеріали для учнів
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
`` Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Завдання учням. 1
Прочитайте речення. У якому з речень ужито пряму мову? Від-
повідь умотивуйте.
1. «Мої друзі — убогі бідолахи»,— говорить Кармель.
(Марко Вовчок) 2. Кармель говорить, що його друзі — убо-
гі бідолахи.
`` Бесіда.
— Що таке пряма мова?
— У чому відмінність між прямою та непрямою мовою?
— Які розділові знаки ставимо при прямій мові?

III. Сприйняття й засвоєння навчального

матеріалу
`` Слово вчителя.
Чужа мова, передана дослівно від імені того, кому во-
на належить, називається прямою мовою. Слова, що вказу-

158
ють, кому належить пряма мова і як вона висловлена, на­ 2 Наочність
зиваються словами автора. Пряма мова береться в лапки.
(В лапки беруться знак питання, знак оклику і три крап­ Розділові знаки при прямій мові
ки. Крапка і кома виносяться за лапки. Проте, якщо є вже А: «П».
знак питання, знак оклику чи три крапки, то ні крапка, ні А: «П!»
кома після них не ставиться.) Кожне речення прямої мови А: «П?»
починається з великої букви. А: «П…»
«П», — а.
`` Опрацювання таблиці. 2 «П!» — а.
«П?» — а.
`` Графічний диктант-вікторина. 1
«П…» — а.
Запишіть схеми речень із прямою мовою, прокоментуйте їх. А: «П», — а.
З яких творів узято рядки? 3 А: «П!» — а.
1. Он бачиш, там питає дика рожа: «Чи я хороша?» (Ле- А: «П?» — а.
ся Українка) 2. «Хрущ!.. Хрущ іде!.. Хруща… Хруща ве­ А: «П…» — а.
дуть!..» — викрикують з усіх боків по селу. (Панас Мирний) «П, — а, — п».
3. «Де набрались вони тих забав? — самі в себе питають.— «П, — а. — П… (?,!)»
Адже в нас не видали того, не чували в пустині! Чи про­ «П… (?,!) — а. — П… (?,!)»
роцькі слова перейшли в кров і душу дитині?» (І. Франко) «П… (?,!) — а: — П… (?,!)»
4. «От, мабуть. Довбиші надавали за Мотрею всякого до­
бра,— говорила кума,— ще й ти, кумо, забагатієш за неві­
сткою». (І. Нечуй-Левицький) 5. «Так, бачу, ти усім тут доб­
ре надоїв»,— Кіт Вовкові сказав. (Л. Глібов)

`` Робота з картками. 1

`` Вибірковий диктант. 4
Завдання розміщено в електронному додатку.
3 Відповідь
`` Графічно-аналітичний диктант. 1 1 — «Лісова пісня», 2 — «Хіба ревуть
Накресліть схеми речень, поясніть розділові знаки. воли, як ясла повні?», 3 — «Мойсей», 4 —
1. «Ну, і що ж,— допитувався Земфір,— рубатимуть «Кайдашева сім’я», 5 — «Вовк і Кіт».
нам виноградники?» (М. Коцюбинський) 2. «Ні, не клич
мене, весно,— казала я їй,— не чаруй і не ваб надаремне.
Що мені по красі тій веселій, ясній? В мене серце і смут­ 4 Матеріали для вчителя
не, і темне». (Леся Українка) 3. Іван Юхимович спокійно
сказав: «Давай на ковадло, бо перепалиш». (М. Руденко)
4. «Васильку, го-о-в! А йди сюди!» — гукнув з подвір’я
батько. (М. Коцюбинський) 5. Судді звертаються до кривд­
ника: «Ну, братику, говори, чи правда те, що товариш на
тебе каже?» (Д. Яворницький) 6. Проводжаючи Ладимка,
Пантелеймон Гаврилович запитав: «Як здоров’я Шевчу­
ка?» (М. Рильський) 7. «Чи не час нам у дорогу?» — спи­
тала Соломія. (М. Коцюбинський) 8. «Стій,— неслося з бе­
рега,— будемо стріляти!» (М. Коцюбинський) 9. «Цеглу ми
беремо вільно»,— пояснив Турбай. (М. Руденко) 10. Чер­
нець далі вів: «Любить ближнього треба». (А. Тесленко)
11. «Свій мед, першої взятки,— не втерпів боцман, щоб
не похвалитись. І звертаючись до Марії, додав: — Уже чо­
тири вулики маємо, ціла пасіка…» (О. Гончар) 12. «Яка ти
розкішна, земле, — думала Маланка.— Весело засівати те­
бе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами». (М. Ко-
цюбинський)

159
5 Матеріали для учнів `` Робота із цитатою. 5
Прочитайте вислови відомих людей. Як ви їх зрозуміли? Скла-
діть і запишіть речення, увівши в них подані цитати-вислови.
Слова автора запишіть усередині прямої мови. Накресліть схе-
ми речень із прямою мовою.
1. А ви думали, що Україна так просто. Україна — це
супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі кат-
ки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Во-
на загартована найвищим гартом. В умовах сучасного сві-
ту їй немає ціни. (Ліна Костенко) 2. Це щастя: мати таку
долю, як у мене… Чуюся добре, бо нікому не зробив зла,
бо дбав не тільки про себе. І від того мені світло на душі.
(В. Стус) 3. Без будь-кого з нас Батьківщина може обійти-
ся, але будь-хто з нас без Батьківщини — ніщо. (В. Сухо­
млинський) 4. Ви ніколи не будете щасливі, якщо будете
намагатися зрозуміти що таке щастя. І ви ніколи не будете
жити, якщо шукаєте сенс життя. (А. Камю) 5. Життя окре-
мої людини має сенс лише тоді, коли вона допомагає зро-
бити життя інших людей красивіше і шляхетніше. (А. Айн­
штайн) 6. Мудрий не шукає сенс життя, він його просто не
втрачає. (М. Мамчіц) 7. У чому сенс життя? Служити ін-
шим і робити добро. (Арістотель)

`` Диктант-взаємоперевірка. 5
Завдання розміщено в електронному додатку.

`` Лінгвістичне конструювання. 5
За поданими схемами складіть речення з прямою мовою.
1. «П»,— а. 5. А: «П?»
2. «П?» — а. 6. «П,— а,— п».
3. А: «П!» 7. «П? — а: — П».
4. А: «П». 8. «П! — а.— П».
Говорімо й пишімо правильно!
IV. Домашнє завдання
Коли кілька реплік прямої мови роз-
ташовуємо в рядок без вказівки, кому 1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
вони належать, то кожну з них беремо 2. Виписати з художньої літератури 7–8 речень із прямою
в лапки, а між репліками ставимо тире: мовою, пояснити розділові знаки.
«А в тебе земля ще де є?» — «Ні, нема»,—
«А хата є?» — «Є». (Панас Мирний).
Перед кожною реплікою (зокрема V. Підсумки уроку
й перед першою) можна також ставити
тире, тоді кожну парну репліку слід бра- `` Бесіда.
ти в лапки: — Що називаємо прямою мовою?
— А в тебе земля ще де є? — «Ні, не- — Які розділові знаки треба ставити при прямій мові?
ма».— А хата є? — «Є». — Що необхідно знати, коли пряму мову замінюємо не-
Лапки, що виділяють якесь слово або прямою?
кілька слів у кінці прямої мови, зберіга-
ємо перед зовнішніми закритими лапка- `` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
ми тоді, коли між ними стоїть знак окли-
ку або питання: «Ви дивились кінофільм Сьогодні я дізнався(лась)…
“Роксолана”?» — спитав він дівчат. Але: Було складно…, але…
Вони сповістили: «Повертаємось до Киє- Тепер я зможу…
ва пароплавом “Іван Франко”». Було цікаво…

160
У рок № 47 Узагальнення й систематизація вивченого
з теми

Структура уроку Мета: формувати компетентності: предметні (систематизовані й узагальнені знання про
I. Актуалізація опорних знань пунктуаційну норму); ключові (інформаційну: уміння систематизувати здобуті знан­
1. Перевірка домашнього завдання. ня та критично їх осмислювати, використовувати на практиці; загальнокультурну:
2. Інтерактивна вправа розвивати творчі здібності, прагнення досягти високого результату).
«Незакінчене речення». Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. Основні терміни: розділові знаки, пряма мова.
­Мотивація навчання Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.
1. Вступне слово вчителя з елементами бе-
сіди.
2. Завдання учням.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате-
ріалу
1. Коментоване письмо.
2. Пунктуаційний практикум.
3. Робота з картками.
4. Творче завдання.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
Завдання учням.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань Формуємо компетентності

`` Перевірка домашнього завдання. Ключові: математична компетентність (ви-

значення мети навчальної діяльності та спо-
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення». собів її досягнення; планування й організація
власної навчальної діяльності); уміння вчитися
Пунктуаційна норма — це…, а пунктуаційна помилка — впродовж життя (постійне поповнення власно-
це… го словникового запасу; здійснення самооціню-
Тире між підметом і присудком ставиться, якщо… вання результатів власної діяльності, рефлексії;
Просте речення ускладнюється… готовність удосконалювати власне мовлення,
При звертанні треба ставити такі розділові знаки… розвивати мовну інтуїцію); обізнаність і са-
Відповідно до розташування узагальнювального слова мовираження у сфері культури (використання
в реченні вживається… української мови як державної для духовного,
культурного й національного самовияву; до-
При однорідних членах речення можливі такі розділо-
тримання норм української літературної мови
ві знаки…
та мовленнєвого етикету, що є виявом загаль-
Відокремлюємо такі члени речення… ної культури людини).
При поширеній прикладці ставиться…, якщо…
Предметні: формування вміння систематизу-
Такі розділові знаки у простих реченнях, ускладнених
вати вивчений матеріал з теми.
вставними словами і реченнями…
Пряма мова береться…, пишеться з…
Кома в складному реченні вживається…
Крапка з комою в складному реченні ставиться, якщо…
Двокрапка в складному реченні вживається, якщо…
Тире в складному реченні ставимо за умови…

161

1 Персоналія
Віктор Федорович Шаталов — укра-
їнський вчитель-новатор. Лауреат премії
імені К. Д. Ушинського. Кавалер ордена
Миколи Чудотворця «За примноження
добра на Землі». Член спілки журналіс-
тів України.
2 Матеріали для учнів
162
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Вступне слово вчителя з елементами бесіди.
Арабське прислів’я говорить: «Ніколи не соромся запи-
тувати про те, чого не знаєш».
— Поясніть, як ви розумієте вислів народної мудрості?
— Як налаштувати себе на досягнення високих досяг-
нень у навчанні?
`` Завдання учням.
Прочитайте слова В. Шаталова 1 . Які ваші міркування з при-
воду прочитаного?
«Ти можеш!» — повинен нагадувати вчитель учневі.
«Він може!» — повинен нагадувати колектив.
«Я можу!» — повинен повірити в себе учень.
III. Сприйняття й засвоєння навчального
матеріалу
`` Коментоване письмо. 2
Запишіть речення, поясніть уживання розділових знаків.
1. Глибину тиші не зменшує ні сюрчання коника десь
у траві, ні шелест тополиного вершечка. (О. Гончар) 2. Після
завзятої, хоч тихої спеки якось швидко смеркалося. (М. Ко-
цюбинський) 3. Коли читаємо історію Європи,— читаємо іс-
торію її народів. (Д. Донцов) 4. Віки — несита жадоба твоя
живить і тне, кохає і карає. (Є. Маланюк) 5. Після других
півнів — знову до хвіртки прийшла. (А. Іщук) 6. За селом
у яругах порослих лісом сніг спершу сіявся на бліді коси
померхлих трав, шарудів по опалому листю, бився об гіл-
ля, відскакував од чорних стовбурів, хурделився по закуще-
них терниною кручах, сірів димом поміж глоду й горішини.
(Є. Гуцало) 7. Кольори міста — густіші, звуки — відкрива-
ють бентежну музичну тональність. (Є. Гуцало) 8. Кулі при-
мхливі, як дівчата,— вибирають найкращих. (Л. Костенко)
9. Мій давній друже! Мушу я з тобою розстатися надовго…
(Леся Українка) 10. Й раптом пальці мої натикаються на
тонкий стовбурець, холодний слизький, пучки пальців пе-
ребігають по кострубатому розчепіреному гіллю. (Є. Гуцало)
11. Дмись не дмись: волом не будеш. (Нар. творч.) 12. Сві-
танок сплеснув дерев’яним веслом десь неподалік: мабуть,
хтось уже вирушив до причалу власним човном. (В. Шевчук)
13. Коли ви на екзамен виходите з двора — вам зичить го-
лос мамин: «Ні пуху ні пера!» (Д. Білоус) 14. Як тяжко сту-
кать у чужі оселі, бездомним бувши на своїй землі. (Л. Кос-
тенко) 15. Мчить серединою ріки легкий глісер, залишаючи
позаду себе буруни шумовиння, збиваючи два високих вали
води. (В. Козаченко) 16. «Мовчання — золото,— мав Гри-
гор на умі,— тому й мовчать усі глухонімі…» (В. Симонен-
ко) 17. І розділилось в Слові Добро — і темне зло, нена-
висть — із любов’ю, і все, що з них зросло. (Є. Сверстюк)
18. Умовк кобзар, сумуючи: щось руки не грають. (Т. Шев-
ченко) 19. У срібній тиші урочистих пауз — магічний рух
з-під темних запинал — старий фотограф містечковий Фауст Говорімо й пишімо правильно!
хвилини діловито зупиняв. (Л. Костенко) 20. Готувався до Діалоги й полілоги можуть подавати-
зустрічі — і розгубився. (Є. Гуцало) 21. Сполохані Віктором, ся без абзаців; це буває здебільшого то-
троє змовників почали тікати. (О. Копиленко) 22. Лаврін, як ді, коли їх хтось переказує. У такому разі
менший син, мав право зостатися в батьковій хаті. (І. Не- лише перша репліка подається з абзацу
чуй-Левицький) 23. Вийме кетяжок калини — сузір’я спече- й перед нею ставиться тире, а далі реплі-
них кровинок. (Є. Гуцало) 24. Смугаста птаха вся з жовтих ки наводяться в лапках; після них перед
та чорних пер сяяла рудим чубом, сидячи на сучку осики, мовою автора ставиться тире, а перед
а дзьоба мала довгого й тонкого. (Є. Гуцало) 25. Ці доли- ними після мови автора — двокрапка:
ни одвіку родили, окрім жита, таланти і сили. (Т. Масенко) — Страх, розказує, яке діялось: на-
роду, каже, як на війні, сила-силенна…
`` Пунктуаційний практикум. 2 а кінні наступають, душать. «Розходь-
Спишіть, поставте, де треба, розділові знаки, поясніть пунк- тесь!» — гукають. А ті: «Не підемо, да-
тограму. вай нам наше… ми за правду». (М. Ко-
1. Усі барви від ясно-жовтої до темно-червоної пишалися цюбинський).
у променях сонця та у чистому холоднявому вже осінньому
повітрі. (Ю. Опільський) 2. І йому набігли на очі і озеречко
червоної пшениці що нагойдалося собі за літо і хата-білян-
ка і оте чорнобриве дівчисько що босе жде його на вечірнім
порозі й назбирує на косу відсвіт далеких зірок і від якого
пахне материнкою чи ромен-зіллям. (М. Стельмах) 3. Річ-
ка зламавши кригу вийшла з берегів і залила всю запла-
ву. (В. Козаченко) 4. Прижухлі на серпневому сонці ніким
не кошені бур’яни і трави стояли обабіч дороги в людський
зріст. (В. Яворівський) 5. Вийдеш було на берег глянеш лі-
воруч нижче села один поріг сивіє глянеш вище села там
другий вирує. (О. Гончар) 6. Мова жива схованка людського
духу його багата скарбниця в яку народ складає і своє дав-
нє життя і свої сподіванки розум досвід почування. (Панас
Мирний) 7. Скажіть будь ласка фантасте Уеллс чи буває фан-
тазія похмуріша ніж дійсність? (Л. Костенко) 8. Сім речей
є осоружними й огидними Богові горді очі брехливий язик
вмиті безневинною кров’ю руки серце лихих задумів сповне-
не спрямовані до зла ноги фальшиві свідчення та чвари між
братами. (З журналу) 9. Цей тихий вечір свіжість копиця
сіна внутрішній голос що не змовкає все мені говорить що
я на тій Україні на якій я жив у сімнадцять-двадцять літ.
(В. Винниченко) 10. Ґрунтознавство осипалося під ногами
орнітологія каркала на тополях. (Л. Костенко)
`` Робота з картками. 2
`` Творче завдання.
Складіть діалог на тему: «На добро відповідай добром, а на
зло?», використайте звертання, вставні слова.

IV. Домашнє завдання

Повторити теоретичний матеріал.

V. Підсумки уроку
3 Відповідь
`` Завдання учням. 2
1А, 2Г, 3В, 4В, 5Г, 6В, 7Г, 8В, 9Б, 10Б;
Завдання розміщено в електронному додатку. 3 11: 1Д, 2Б, 3А, 4В.

163
У рок № 48
Структура уроку
I. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
­Мотивація навчання
III. Основний зміст уроку
Виконання тестових завдань.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
Формуємо компетентності
Ключові: математична компетентність (праг-
нення висловлюватися точно, логічно та по-
слідовно); уміння вчитися впродовж життя
(планування й організація власної навчальної
діяльності; здійснення самооцінювання резуль-
татів власної діяльності, рефлексії).
Предметні: доречне й правильне викорис-
тання мовних засобів відповідно до комуні-
кативного завдання й ситуації спілкування;
сприймання, розуміння й аналіз інформації
державною мовою.
1 інструктаж щодо виконання
контрольної роботи
Учитель проводить інструктаж що-
до виконання завдань та оцінювання
контро­льної роботи: завдання 1–6 — по
1 балу кожне, 7–9 — по 2 бали кожне.
2 Контрольні роботи
Варіант ІІ розміщено в електронно-
му додатку.
Відповіді:
Варіант І: 1В, 2Г, 3В, 4Б, 5В, 6Б.
Варіант ІІ: 1Б, 2В, 3Г, 4Г, 5Б, 6Б.
164
Контрольна робота: виконання тестових
завдань
Мета: оцінити рівень навчальних досягнень одинадцятикласників з вивченої теми;
з’ясувати можливі недоліки в опануванні мовною теорією; формувати вміння й на-
вички застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці; розвивати логічне мис-
лення, тренувати пам’ять; виховувати працелюбність і наполегливість.
Обладнання: тестові завдання у двох варіантах.
Основні терміни: синтаксична норма, розділові знаки.
Тип уроку: контроль і корекція знань, умінь, навичок.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
`` Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання 1
III. Основний зміст уроку
`` Виконання тестових завдань. 2
Варіант I
1. Позначте речення з однорідними присудками.
А Моє щастя — Вітчизни простори, оповиті і сонцем,
і хмелем, й зерном.
Б Сім’я вечеря коло хати, вечірня зіронька встає.
В І соловейко на калині то затихав, то щебетав.
Г То пронесеться над болотом чайка, то промайне би-
стрий чибіс.
2. Позначте речення, у якому є узагальнююче слово при
однорідних членах речення (розділові знаки опущено).
А Усі дерева кущі трави просять життєдайної вологи.
Б Пухкий сніг засипав землю будинки дерева.
В І даль і гай і темні кручі відбились в сонячній воді.
Г Я з тобою навпіл все життя поділю хліб і сіль і кра-
плину щастя.
3. Укажіть речення з прямою мовою (розділові знаки опу-
щені, велика літера замінена малою).
А Співають у пісні що нема найкращого на вроду як
ясна зоря в погоду.
Б Слова диктора про те що переможця естафети буде ви-
значено через кілька хвилин глядачі так і сприймають.
В Голова за булаву глузливий сміх козацький дзвінким
ляпасом хльоснув Яремі в обличчя мала плата ясно-
вельможний пане за голову Хмельницького.
Г Тоді я сказав йому що українські прерії (рівнини) від-
різняються від мексиканських лише тим що в Мек-
сиці ростуть кактуси а в нас верба.
4. Укажіть, яке з речень побудоване за схемою «П,— а,— п.». 3 Персоналії
А І звелів одвітовати по-запорозьки: «Козак з Лугу», бо
Михайло Панасович Стельмах (1912–
запорожці здоровкались мов хиже птаство на степу. 1983) — український письменник, дра-
Б «Ну звичайно,— думаєш собі,— старалась, старалась матург, педагог, фольклорист. Член Спіл-
людина, співала, а цей дивак нічого й не бачив». ки письменників УРСР, академік АН УРСР.
В Тоді Славко скаже йому: «А я маю ще більшу гризо- Батько драматурга Ярослава Стельмаха.
ту»,— та й признається в усьому.
Михайло Кирилович Масло (1918–
Г «Шептала візьмеш,— сказав конюх хлопчикові.—
1984) — український радянський вчи-
Тільки зачекай, напою». тель, поет і письменник, член Національ-
5. Укажіть речення, у якому допущено помилку в оформ- ної спілки письменників України.
ленні прямої мови.
А «Кого ж ти княже, залишиш замість себе в Киє-
ві?» — спитав єпископ.
Б «Не сплять мої,— сказав боярин.— Та й кому до сну
тепер?»
В Дід приходить до липки: «липко, липко, казала ба-
ба, щоб ти дала конячку з возом».
Г «Дякую панове! — сміючись відповів Богун.— Лаз-
ня непогана!»
6. Укажіть речення, ускладнене відокремленою прикладкою.
А Йшли трьома партіями по кілька тисяч козаків, не
рахуючи підпомічників та кашоварів.
Б Гуде вогонь — веселий сатана, червоним реготом ви-
хоплюється з печі…
В Я прожив, моя мила, ці літа у найвищому щасті.
Г І тиха осінь, мрійна, яснолиста, несла в серця надію
і тривогу.
7. Запишіть речення, поставте розділові знаки. Доведіть,
що це прості ускладнені речення.
Уночі йдучи звідкись чи кудись ти раптом згадаєш про
небо. (Є. Гуцало)
Веселі й забрьохані ми входимо в ліс. (М. Стельмах) 3
Добридень тату мій і далі неосяжні прийміть любов мою
й тепло пісень моїх. (В. Симоненко)
8. Запишіть речення, поставте розділові знаки. Виконайте
його синтаксичний розбір. Складіть речення подібної бу-
дови, запишіть.
З-над річки лине пісня голосна, а тут, біля гостинної ве-
ранди, іде безкровна, лагідна війна Червоної та Білої тро-
янди. (М. Рильський)
9. Запишіть речення, поставте розділові знаки. Складіть
схеми речень.
Життя як вода воно спливає непомітно. (Є. Гуцало)
Поки люди лагодились з жнивами, то на його дворі, за-
мість похилої хатини, стояв веселий будинок. (Панас Мирний)
Хвилина ще — і схід розпише в сліпучі барви небосхил.
(М. Масло) 3
4 Домашнє завдання
IV. Домашнє завдання 4
1. Повторити теоретичний матеріал.
V. Підсумки уроку 2. Підготувати дидактичний матеріал для
однокласників з теми «Пунктуаційна
(Учитель відповідає на запитання учнів після написан- норма» (8–10 речень на різні пра­
ня контрольної роботи.) вила).

165
У рок № 49 Аналіз контрольних робіт

Структура уроку Мета: проаналізувати типові й індивідуальні помилки, які учні допустили в контрольних
I. Актуалізація опорних знань роботах, спрямувати школярів на подальше самостійне вдосконалення навичок піз-
1. Перевірка домашнього завдання. навальної діяльності; розвивати навички самоаналізу, уміння знаходити, виправля-
2. Бесіда. ти та пояснювати орфографічні та пунктуаційні помилки, навички самооцінки сво-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. єї діяльності; виховувати самостійність, культуру мовлення, готовність безперервно
­Мотивація навчання працювати над собою.
Завдання учням. Обладнання: дидактичний матеріал.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате- Основні терміни: синтаксична норма, розділові знаки.
ріалу Тип уроку: комбінований.
1. Загальний аналіз результатів написання
контрольних робіт.
2. Виконання роботи над помилками.
3. Пунктуаційний практикум.
4. Вибірковий диктант.
5. Пояснювальний диктант.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Бесіда.
2. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».

Формуємо компетентності
Ключові: математична компетентність (праг-
нення висловлюватися точно, логічно та по-
слідовно); уміння вчитися впродовж життя
(постійне поповнення власного словникового
запасу; користування різними джерелами до-
відкової інформації (словники, енциклопедії,
онлайн-ресурси тощо)).
Предметні: формування навичок системати-
зувати знання з вивченої теми, виправляти
помилки.
Хід уроку
Скільки б ти не жив, усе
життя слід навчатися.
Сенека
I. Актуалізація опорних знань
`` Перевірка домашнього завдання.
`` Бесіда.
— Що вивчає синтаксис? Пунктуація?
— Що таке пунктуаційна норма?
— Чим може бути ускладнено просте речення?
— Як уникнути помилок при виконанні тестових за-
вдань?
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Завдання учням.
Прочитайте епіграф до уроку. Яку думку хотів висловити Сене-
ка — давньоримський філософ, поет, державний діяч і оратор?

III. Сприйняття й засвоєння навчального

матеріалу
`` Загальний аналіз результатів написання контрольних робіт.
`` Виконання роботи над помилками.

166
`` Пунктуаційний практикум. 1 1 Матеріали для учнів
Завдання 1 розміщено в електронному додатку.
2. Випишіть із тексту ускладнені прості речення, поясніть свій ви-
бір.
Природа, розбуджена весною, уся дрожала молодим жит-
тям. Біло-рожеві морончики-стокроти 2 із рожиць листків
купочками звертали голівки до сонця, розцвітали. Сірчасто-
жовті первечики-ключики косматим хвилястим листям ви-
хилялися з землі і були повні її соків життєвих і вогкості,
повні свіжого весняного запаху, а колір їх цвіту ясний був,
неначе блиск сам. На гнучких, вкритих цвітом вітках ви- 2 Словничок
шень присідали ластівки; вони, мабуть, втомлені були не-
Морончики-стокроти — різновид вес-
давньою своєю далекою дорогою із вирію… Присідали, щебе- няних квітів.
тали, немовби розповідали про свої пригоди в дорозі, і знов
розвивали чорні крильця, линули далі до діла, до будування
гніздечок. Сонце полудневе палало ясно. Запашні хвилі по-
вітря, щебетання пташні будили у живчиках людей бажан-
ня повного життя, кидали якийсь чар та якусь враз солод-
ку та розкішну неміч… (За У. Кравченко)
`` Вибірковий диктант. 3 3 Матеріали для вчителя
Завдання розміщено в електронному додатку.
`` Пояснювальний диктант.
Запишіть текст під диктовку вчителя, поясніть розділові знаки.
Весна, Дніпро розлився, поняв низькую плавню й буй-
но розганяє свої бруднії хвилі: то в глинясту гряду сердито
плеще, то злизує пісок на косах, то репетує на заборах. Ча-
сами виринають з-під брудних хвиль старі куниці комишу,
зелені верби силкуються ще випростать зелене гілля з-під
наплаву. І там і тут пливуть дошки, солома, сіно та сірі
клапті піни — усі ознаки пійми. І гнівно, й владно, і весе-
ло гримлять бурхливі хвилі білогриві.
А небо ж то таке глибоке — чисте, мов кришталь, хмар-
ки легенькі білі, немов пушинки лебедині розкидані геть-
геть, а сонце сяє-вигріває увесь той божий світ. (За Дні-
провою Чайкою)
Говорімо й пишімо правильно!
IV. Домашнє завдання Вираз і вислів
1. Повторити теоретичний матеріал. Українські синоніми вираз і вислів
2. Підготувати лінгвістичну розповідь про стилі мовлення. у російській мові відтворюються одним
словом — выражение. На цій підставі
V. Підсумки уроку деякі мовці намагаються і в українських
текстах усюди вживати вираз, нехтуючи
`` Бесіда. лексему вислів. За лексичними нормами
— Коротко схарактеризуйте норми української мови. сучасної української мови маємо такий
— Що ми називаємо пунктуаційною помилкою? розподіл значень: вираз — вияв настрою,
— Які поради можна дати тому, хто порушує пунктуа- почуттів на обличчі; вислів — фраза, мов-
ційні норми? ний зворот: Сильне, з грубуватими ри-
сами Храпчукове обличчя сьогодні мало
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення». вираз невластивої йому розгубленості.
Я задоволений(а) або незадоволений(а) результатом ви- (С. Журахович) Від таких висловів, як
конання контрольних робіт, тому що… «оклик дум», «сонний інум» і т. ін. про-
Я не розумів(ла), а тепер розумію… сто в голові паморочиться. (М. Коцюбин-
Мій настрій після уроку… ський) (О. Пономарів)

167
У рок № 50 Стилістична помилка

Структура уроку Мета: дати поняття про стилістичну норму та стилістичну помилку; повторити відомос-
I. Актуалізація опорних знань ті про стилі мовлення, їх особливості; навчати учнів знаходити стилістичні помил-
Перевірка домашнього завдання. ки в чужому висловлюванні та уникати у власному; розвивати культуру мовлення,
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. стилістичну грамотність, уважність; виховувати повагу до рідного слова.
­Мотивація навчання Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
1. Бесіда. Основні терміни: стилістика, стилістична помилка.
2. Лінгвістичне конструювання. Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
3. Стилістичний практикум.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате-
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Опрацювання схеми.
3. Робота з таблицею.
4. Робота із цитатою.
5. Редагування.
6. Лінгвістичне конструювання.
7. Творча робота.
8. Стилістичний практикум.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Завдання учням.
2. Бесіда.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

Формуємо компетентності
Ключові: основні компетентності в природни-
чих науках і технологіях — навичка швидко
й ефективно шукати інформацію; використан-
ня різних видів читання для здобуття нових
знань; математична компетентність — уста-
новлення причинно-наслідкових зв’язків, ви­
окремлення головної та другорядної інформа-
ції; перетворення інформації з однієї форми
в іншу (складання таблиці); уміння вчитися
впродовж життя — застосування комуніка-
тивних стратегій відповідно до мети й ситуації
спілкування; планування й організація власної
навчальної діяльності.
Предметні: розуміти суть понять «стиль»,
«стилістична норма», «стилістична помилка»;
називати види стилів і розрізняти їх; усвідом-
лювати важливість стилістичних умінь; виявля-
ти порушення стилістичної норми; демонстру-
вати відповідальність за мовні вчинки.
`` Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Бесіда.
— Які ви знаєте стилі мовлення?
— Від чого залежить стиль наших висловлювань?
— Які мовні засоби характерні для кожного стилю?
`` Лінгвістичне конструювання. 1
Сконструюйте текст з окремих речень, видаливши зайве. Які
з речень виявились зайвими? Чому? До якого стилю належить
створений вами текст? Відповідь обґрунтуйте.
А слово «осінь» — жовте, бо восени дозрівають усі груш-
ки в нашому садку, всі яблука. (Є. Гуцало) 2
Осінь — одна з чотирьох пір року між літом та зимою.
Осінь — перехідний сезон, коли стає помітним зменшення
світлового дня та поступово знижується середньодобова тем-
пература повітря. (З довідника)

168
 Спершу вони світяться поміж листям молодесеньким 1 Матеріали для учнів
жовтим полум’ям, потім починають потроху падати на зем-
лю, згодом усе рясніше… Й одного дня залишається на гіллі
саме тільки жовте, недогоріле листя. (Є. Гуцало)
Кажуть, що жовтий колір символізує розлуку. Цікаво,
що багато таксі саме жовтого кольору. (Е. Сафарлі) 2
Слово «осінь» туге й жовте, наче віск. (Є. Гуцало)

`` Стилістичний практикум. 1
Завдання розміщено в електронному додатку.

III. Сприйняття й засвоєння навчального

матеріалу
`` Слово вчителя.
Мовлення випускника середньої школи повинно відпові-
дати нормам літературної мови, її комунікативним якостям,
що передбачено змістом і структурою мовної освіти в Украї-
ні. Щоб цього досягти, учні повинні не тільки володіти ко- 2 Персоналії
мунікативними уміннями і павичками, але й помічати та
Євген Пилипович Гуцало (1937–
виправляти порушення, що виникають у процесі їхньої мов-
1995) — український письменник, жур-
леннєвої діяльності.
наліст, поет і кіносценарист.
Мовні норми — загальноприйняті правила щодо вжи-
вання різних мовних засобів, які регулярно повторюються Ельчин Сафарлі — сучасний азер-
в мові людей і визнані правильними на даному етапі роз- байджанський письменник та журналіст.
витку літературної форми мови. Зазвичай норми закріплені У своїх книгах розповідає про східні тра-
диції, культуру, побут та кохання. Насам-
в різних навчальних посібниках і словниках.
перед відомий як автор роману «Солод-
Стилістичні норми регулюють правильний відбір певних
ка сіль Босфору».
слів і їх форм, а також пропозицій — залежно від конкрет-
ної ситуації комунікації. Остап Вишня (Губенко Павло Михай-
Стилістична помилка — помилка в усному або писемно- лович; 1889–1956) — український пись-
му мовленні, що полягає у вживанні слів (словосполучень, менник, новеліст, класик сатиричної про-
речень), що не відповідають стилеві всього тексту: Капуста зи XX століття. Він був молодшим братом
письменника-гумориста Василя Чечвян-
білоголова — холодостійка, світлолюбива рослина. Коли
ського, якого було розстріляно за часів
сонце нестерпно палить землю, що аж земля тріскаєть- єжовщини в 1937. В’язень сталінських
ся, капуста гине. Оптимальна температура для її росту концтаборів. Ціною звільнення стали
і розвитку 15–20 °C. контраверсійні фейлетони проти УПА.
Проте слід пам’ятати, що інколи письменники навмис-
но, для досягнення комічного ефекту вживають слова й ви-
рази, що не відповідають вимогам художнього стилю: Го-
ловну роль у формації майбутнього письменника відіграє
взагалі природа — картопля, коноплі, бур’яни.
Коли є в хлопчика чи в дівчинки нахил до замислюван-
ня, а навкруги росте картопля, чи бур’ян, чи коноплі —
амба! То вже так і знайте, що на письменника воно піде.
3 Наочність
(Остап Вишня) 2

`` Опрацювання схеми. 3

`` Робота з таблицею.
Опрацюйте таблицю 3 , складіть лінгвістичну розповідь про
основні види стилістичних помилок.

169
4 Матеріали для учнів
5 Персоналії
Публій Овідій Назон, або Овідій
(43 до н. е. — 17 до. н. е.) — останній
з поетів «золотої доби» римської літера-
тури, твори якого мали суттєвий вплив
на пізнішу європейську середньовічну лі-
тературу та по наш час.
Шарль-Луї де Монтеск’є (1689–
1755) — французький правник, письмен-
ник і політичний мислитель.
Будда — у буддизмі істота, що дося-
гла пробудження (бодгі) і вийшла з ко-
ла страждань (сансара). Дослівно із сан-
скриту «пробуджений». Згідно зі вченням
махаяни існує нескінченна кількість будд,
одним з яких був історичний будда Ґау-
тама.
170
`` Робота із цитатою. 4
Прочитайте речення. Про які види мовленнєвої діяльності пря-
мо або опосередковано йдеться в кожному з речень? Чому
мова й мовлення нерозривні?
1. Як крапля довбає камінь не силою, а падінням, так
людина стає вченою не примусом, а читанням. (Овідій) 5
2. Чим менше думаєш, тим більше говориш. (Ш. Монтеск’є)
5 3. Скільки б не прочитав ти мудрих слів, як часто б не
говорив, не буде користі, якщо не знаєш, як їх вживати.
(Будда) 5 4. Навчившись слухати, матимеш користь навіть
від тих, хто говорить погано. (Плутарх) 5. Вірнішого і сер-
дечнішого побратима, ніж папір, я не знаю. (В. Симоненко)
6. Розумного одразу видно, дурного одразу чутно. (О. Пер-
люк) 7. Перо коротше за багнет, а коле глибше. (М. Поло-
тай) 8. Заговори, щоб я тебе побачив. (Сократ) 9. Якщо не
вмієш говорити — учись читати. (Лет Помпоній) 10. Думай
довго, пиши коротко. (А. Коваль) 11. Читання робить людину
обізнаною, бесіда — кмітливою, а звичка записувати — точ-
ною. (Ф. Бекон) 12. Кращий спосіб навчитися писати — чи-
тати хороших письменників. (Ч. Буковскі) 13. Очі — дзер-
кало душі… Та ще більше дзеркало — язик! (О. Сухомлин)
`` Редагування. 4
1. Поясніть, чи доречними є в реченнях виділені слова. Доведіть
свою думку. Замініть їх іншими словами, що найбільше підхо-
дять за змістом. Запишіть відредаговані речення.
1. Він ударився об стіл і розпанахав собі ногу. 2. Дідусь
виступає з-за хліва, несучи сіно для телиці. 3. Моя люба тва-
рина — це мій кіт Персик. 4. На листі зелених насаджень
діамантами сяяла роса. 5. Подивіться на ці слова з іншого
боку. 6. Поснідавши, я малюю малюнок. 7. У бабусиних оче-
нятах світилась радість. 8. У зоомагазині покупцеві забули
вручити решту. 9. У татових рученятах сила і вправність.
10. Учителька проголосила порядок денний батьківських збо-
рів. 11. Чорногузи гасають по вологій леваді і ловлять жаб.
12. Диктор починає балакати про стихійні лиха.
2. Відредагуйте текст, запишіть правильний варіант.
Хочу пригадати роман Панаса Мирного «Хіба ревуть во-
ли, як ясла повні». Як ми виразно бачимо, автор яскраво
демонструє випадок перемоги зла над добром у цьому сла-
ветному романі. Як легко нам помітити та прослідкувати
у творі, головний герой виразно стає на стежину неправ-
ди, злочинності, кривди. Як пише сам письменник, Чіп-
ка був гарним хлопцем, але перетворився на справжнього
страшного покидька, бачимо його вже зовсім зміненим, де-
градованим, справжнім злочинцем. Як говорять його мама
й дружина, це вже справжня пропаща сила, це вже справ-
жній злочинець, який став на стежину неправди. Отже, цей
приклад доводить нам, що зло часто може перемогти. Добру
не залишається нічого, як перемагати шляхом насильства.
`` Лінгвістичне конструювання. 4
Подані словосполучення введіть у речення відповідно до стилю.
 Надати слово — повірити на слово; вітальне слово —
дотримувати слова; вступне слово — слово честі; брати сло-
во — вірити на слово; брати на кпини — брати до школи.
`` Творча робота.
Випишіть словосполучення з відтінком урочистості, піднесе-
ності. Складіть текст із фразеологізмами та визначте їхнє сти-
лістичне забарвлення.
Почесний обов’язок, люди доброї волі, випала висока
честь, як мокре горить, розминутися з правдою, вживати
заходи, розвісити вуха, творче горіння, вогонь в одежі сло-
ва, спало на думку, бігати очима, виправдати довір’я, ходи-
ти павичем, довести до відома, святая святих, товкти воду
в ступі, п’яте колесо до воза.
`` Стилістичний практикум.
З’ясуйте емоційні та стилістичні можливості наведених дієслів,
згрупуйте синонімічні ряди. Доповніть ряди власними прикла-
дами. Складіть декілька речень.
Штовхнути, бацнути, підбивати, козакувати, парубкува-
ти, дівувати, гарувати, кухарювати, батрачити, животіти,
наймитувати, багатшати, добрішати, старітися, молодіти,
злішати, розумнішати, гладшати, теплішати, заметушитися,
заспівати, заговорити, зажевріти, брязнути, закричати, за-
світитися, розкричатися, розговоритися, розспіватися, роз-
сістися, розшарітися.
Говорімо й пишімо правильно!
До стилетворчих засобів публіцис-
тичного стилю належать: яскраво вира-
4 жена інформативність; сугестивний (на-
віювальний) спосіб подання інформації;
прагнення переконати читача; «усеосяж-
ність» мовних засобів, якими може ко-
ристуватися стиль, унаслідок широко-
го діапазону жанрів і підстилів, що його
характеризують. Мовні особливості: лек-
сичні: використання синонімів, емоцій-
но-оцінної лексики; синтаксичні: вико-
ристання риторичних питань, заперечних
конструкцій у функції ствердження, за-
кликів-звертань, інверсивних конструкцій
4 з метою емоційного впливу слова; мор-
фологічні: варіювання часовими форма-
ми дієслова для підкреслення образнос-
ті розповіді. (З Інтернету)

IV. Домашнє завдання

1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Дібрати приклад тексту конфесійного стилю, визначити
ознаки цього стилю в тексті.

V. Підсумки уроку
`` Завдання учням. 4
Виконайте тестові завдання. 6 6 Відповідь
1. Укажіть рядок, у якому є помилка. 1Б, 2Г, 3В.
А брати участь В додати води
Б здавати іспити Г відповідно до закону
2. Укажіть, у якому рядку запропонована в дужках кон-
струкція є неправильною.
А заходи щодо поліпшення (заходи для поліпшення)
Б усупереч постанові (незважаючи на постанову)
В берегти на всякий випадок (берегти про всякий ви-
падок)
Г за місцем перебування (по місцю перебування)
3. Укажіть словосполучення, у якому неправильно вжито
прийменник.
А вишивати по шовку В зайти по неуважності
Б зустрітися по обіді Г відповідати по черзі
`` Бесіда.
— Що нового дізналися на уроці?
— Чи досягли поставленої мети?

171
У рок № 51
Структура уроку
I. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
­Мотивація навчання
1. Завдання учням.
2. Бесіда.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате-
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Опрацювання схеми.
3. Слово вчителя (продовження).
4. Творче конструювання.
5. Дослідження-спостереження.
6. Розподільчий диктант.
7. Творча робота.
8. Робота з картками.
9. Семантичний практикум.
10. Редагування.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Бесіда.
2. Завдання учням.
Формуємо компетентності
Ключові: математична компетентність (уста-
новлення причинно-наслідкових зв’язків,
виокремлення головної та другорядної ін-
формації); уміння вчитися впродовж життя
(планування й організація власної навчальної
діяльності; здійснення самооцінювання резуль-
татів власної діяльності, рефлексії).
Предметні: формування вміння використову-
вати у власному мовленні багатозначні слова,
омоніми, синоніми, антоніми, пароніми.
172
Стилістичне використання багатозначних
слів, омонімів, синонімів, антонімів
і паронімів
Мета: сформувати в учнів уявлення про стилістичне використання багатозначних слів
і омонімів, синонімів, антонімів і паронімів; розвивати навички використання груп
слів за значенням, пам’ять, увагу, критичне мислення; уміння порівнювати, аналі-
зувати, збагачувати словниковий запас учнів; виховувати прагнення до самовдос-
коналення та саморозвитку.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
Основні терміни: омоніми, синоніми, антоніми, пароніми, багатозначні слова.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
Корінь навчання гіркий,
та плід його солодкий.
Народна творчість
I. Актуалізація опорних знань
`` Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Завдання учням.
Прочитайте епіграф до уроку. Знайдіть антоніми. Які стиліс-
тичні функції вони виконують? Поясніть, як ви розумієте зміст
прислів’я.
`` Бесіда.
— Що вивчає лексикологія?
— Які слова називаються однозначними, які — багато-
значними? Наведіть приклади.
— Як відрізнити омоніми й багатозначні слова?
— Які слова називаються синонімами? Дайте визначення
синонімічного ряду. На які групи і за якими ознаками поді-
ляються синоніми? З якою метою вживаються в мовленні?
 — Які слова називаємо антонімами? На якій основі бу-
дуються антонімічні відношення?
— Наведіть приклади паронімів.

III. Сприйняття й засвоєння навчального

матеріалу
`` Слово вчителя.
Лексика української мови дуже багата. Сучасна україн- 1 Наочність
ська мова має близько 256 тисяч слів. Для кожного, хто ви- Групи слів за значенням
вчає українську мову, надзвичайно важливо знати групи слів
за значенням — омоніми, синоніми, антоніми та пароніми; Синоніми Антоніми Омоніми Пароніми
доречно їх використовувати у власному мовленні. Правиль-
не використання таких слів прикрашає мовлення.
Омо- Омо- Омо-
`` Опрацювання схеми. 1 фони графи форми

`` Слово вчителя (продовження).

Багатозначність слова має великі стилістичні можливос-
ті, проте це явище неоднаково проявляється в різних сти-
лях. Контекст офіційно-ділового та наукового стилів вико-
ристовує лише одне зі значень полісемічного слова, зазвичай
пряме. В офіційно-діловому, й особливо в науковому стилі,
вживається багато термінів, що виникли шляхом метафори-
зації слів загальнонародної мови, однак ці метафори стер-
ті й не використовуються як засіб створення образності.
В усній формі офіційно-ділового та наукового стилів слова
в переносному значенні використовуються ширше, особли-
во під час обговорення гострих проблем державного й нау-
кового життя, під час ведення полеміки тощо. Найбільший
вияв можливості полісемії знаходять у художньому та пу-
бліцистичному стилях. Багатозначне слово тут може вико-
нувати стилістичну функцію не тільки в залежності від ін-
ших слів, а й з огляду на волю автора.
Омоніми — це слова, однакові або подібні за звучан-
ням, але різні за лексичним значенням. Омоніми здебіль-
шого вживаються в художній літературі, народній творчос-
ті, у розмовно-побутовому мовленні: Веснонько любая, часу
не гай, якнайскоріше прилинь у наш гай. (Нар. творч.) Ни-
ми послуговуються для створення дотепних висловів, ка-
ламбурів.
Важливим стилістичним засобом української мови є си-
ноніми — це слова тотожні або близькі за значенням, але
різні за звучанням. Завдяки синонімам ми маємо можливість
не тільки уникати повторів, а й збагачувати нашу мову, ро-
бити її виразнішою та гнучкішою. Синоніми є одним із най-
важливіших складників арсеналу стилістичних засобів мови.
Використання синонімів у різних функціональних стилях
неоднакове. В одних — широкий простір для синоніміки, в ін-
ших цей простір набагато вужчий. Офіційно-діловий стиль,
якому притаманне прагнення до граничної точності вислову
(щоб уникнути неправильного тлумачення), використовує си-
ноніми обмежено, бо вони майже завжди вносять у мовлення
зміни відтінків значення. Загалом синонімія як стилістичний
Це цікаво!
Існує кілька способів стилістичного
використання багатозначності слова. На-
самперед це вживання того самого сло-
ва в одному контексті у двох чи кількох
значеннях. Цей прийом однаково по-
пулярний як у художній літературі, так
і в публіцистиці. Ще один спосіб — ви-
користання в тому самому контексті сло-
ва в його вужчому й ширшому значенні.
Здатність слова набувати нових смисло-
вих і стилістичних відтінків значення, іно-
ді навіть тимчасових, зумовлених тільки
даним контекстом, можливо, невласти-
вих загальнонародній мові, проте зрозу-
мілих для всіх, широко використовуєть-
ся в художній літературі й у публіцистиці,
так, уживання поряд слова в прямому
й переносному значенні збільшує екс-
пресію, допомагає у створенні яскраво-
го кон­трастного зображення. Багатознач-
ність слова виконує важливу стилістичну
роль, вона збагачує наш словник, надає
мові більшої гнучкості, жвавості й вираз-
ності, а також розширює її синонімічні
можливості.

173
  засіб не характерна й для наукової мови, хоч тут вона пред-
ставлена ширше, ніж в офіційно-діловому стилі. У наукових

текстах синоніми використовуються як засіб контекстуального
 уточнення. Для наукового стилю, як відомо, характерні точ-
 ність, відсутність емоційності та експресивного забарвлення,
прагнення до однозначності, до того, щоб кожному поняттю
 відповідав один термін. Але всупереч загальній тенденції ви-
 никає чимало паралельних назв того самого поняття. У пу-

бліцистичному стилі з огляду на його нахил до експресії ви-
словлення (поряд з логізацією викладу), орієнтацію на усну
 форму мовлення синоніми використовуються досить широко,
 причому не лише загальномовні, а й контекстуальні.
Специфікою публіцистичного стилю є розмежування се-

мантично тотожних слів з погляду оцінки описуваного яви-
 ща. Коли синонімічний ряд має у своєму складі іншомовне
 слово, воно набуває негативного забарвлення. У художньо-
му стилі такого розмежування немає, тут синоніми неза-

лежно від походження можуть уживатися як нейтральні або
 з відтінком іронії, але без негативного забарвлення. Синоні-
 ми в публіцистичному й особливо в художньому стилі вико-
ристовуються для врізноманітнення викладу, для уникнен-
 ня монотонності, набридливих повторів.
У розмовному мовленні широко представлені загально-
мовні й контекстуальні синоніми, що є емоційно-експресив-
ними замінниками нейтральних слів загальнонародної мови.
Синоніми допомагають точніше висловити думку, уника-
ти повторів, зв’язувати речення в тексті, роблять мовлення
виразним, яскравим.
Це цікаво! Антоніми — це слова з протилежним лексичним значен-
ням, однак поєднані певним спільним фактором. Багатозначне
Явище антонімії використовується при
слово може мати кілька антонімічних пар залежно від кіль-
конверсії, у грі слів та каламбурах, при
творенні антитези. Антоніми допомага- кості значень: сухий — мокрий, сухий — м’який, сухий — по-
ють чітко розрізняти поняття, вислови- вний, сухий — емоційний. Різні антоніми можуть бути й до
ти протилежні думки, яскраво й образ- того самого значення залежно від акцентування в ньому різ-
но показати різні явища. них відтінків: наступ — а) відступ; б) оборона; в) контрна­
ступ; трудовий — а) бойовий (подвиг); б) нетрудовий (при-
буток). Крім протилежності в значеннях, антоніми мають
й інші, не такі помітні відмінності: а) у граматичній харак-
теристиці: свій — чужий, є — немає (за належністю до різ-
них частин мови), всі — ніхто (у числі), погоджуватися на
що-небудь — відмовлятися від чого-небудь (у керуванні); б)
Це цікаво! у лексичній сполучуваності: сонячний день — місячна ніч, по-
Паронімія для створення каламбурів чинати наступ — переходити до оборони; в) у частотності
виявляється набагато придатнішою, ніж вживання та широті функціонування: так, серед прикметни-
омонімія, оскільки близькість звучан- ків оцінки та розміру (хороший — поганий, великий — малий
ня, а не точний звуковий збіг дає більші і под.) частіше вживають антоніми зі значенням позитивності.
можливості для змалювання відповідних Пароніми — це слова, що мають подібність у морфоло-
ситуацій. У паронімів ширші можливос- гічній будові (близькі за фонетичним складом), але розріз-
ті асоціативних зв’язків. Одна зі стиліс- няються за значенням. Стилістичні можливості паронімів
тичних функцій паронімів — семантич-
ґрунтуються на їх звуковій близькості та семантичних кон-
не переключання. Звукова близькість
тактах. Як і омоніми, пароніми використовуються для ство-
значеннєво відмінних слів дає можли-
вість розширити політ думки, змалювати рення каламбурів. Сфера вживання паронімів — публіцис-
яскравішу картину, насичену образами. тика, художня література, усне розмовне мовлення.

174
`` Творче конструювання.
1. Доберіть синоніми до виділених слів у словосполученнях. Усно
поясніть семантику слів, які ви дібрали.
Мрійливий настрій; наполегливий характер; неглибо-
ка річка; видніється на горизонті; подивитись на брата;
безмежне поле; сміливість у бою; видніється на горизон-
ті; збагнути прочитане; багатобарвна вишивка; доводити
власну думку; віхола крутить.
2. Складіть речення, використовуючи наведені синоніми, які уви-
разнюють мову письмового твору, і визначте слушність і пра-
вильність їх уживання.
Герой, персонаж, постать, особа (дійова), образ; доказ,
підтвердження, довід; поборник, охоронець, оборонець, за-
ступник, захисник; виразний, чіткий, яскравий, промовис-
тий; прагнути, хотіти, намагатися; відчайдушний, доблес-
ний, звитяжний, безстрашний; вишуканий, витончений,
добірний; показувати, змальовувати, відбивати, зобража-
ти, відображати, висвітлювати, описувати; надихати, окри-
ляти; могутній, потужний, сильний, всесильний, всемогут-
ній; вражати, дивувати, приголомшувати; слушно, доречно,
доцільно, по суті, вчасно.
3. Подані низки слів уведіть до самостійно складених речень.
У разі потреби зверніться до словника.
1. Освічений — досвідчений — освітлений. 2. Друж-
ний — дружній. 3. Писемний — письмовий. 4. Платівка —
пластинка. 5. Латвійці — латиші. 6. Цегляний — цегель-
ний. 7. Китайка — китаянка. 8. Екскаватор — ескалатор.
`` Дослідження-спостереження.
Запишіть прислів’я. Підкресліть антоніми. Чи впливають вони
на зміст і виразність прислів’їв?
1. Добрі діти — доброго слова послухають, а лихі й дрюч-
ка не бояться. 2. Від гніву старієш, від сміху молодієш.
3. Вгору не підскочиш, униз не провалишся. 4. Багатий бід-
ного не знає. 5. Молодість лінива — то старість плачлива.
6. Хто високо літає, той низько сідає. 7. Зле — не гнися,
добре — не пнися. 8. Знай більше, а говори менше. 9. Ко-
лос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить.
10. Боржник весело бере, а сумно віддає. 11. Свої сухарі
кращі чужих пирогів. 12. Сумний грудень і в свято, і в бу-
день. (Нар. творч.)
`` Розподільчий диктант.
Запишіть, розподіляючи подані словосполучення на чотири
групи: 1) багатозначні слова; 2) синоніми; 3) антоніми; 4) омо-
німи; 5) пароніми.
Гострий ніж, гострий дзьоб; наглядати за дитиною,
няньчитися з дитиною; холодне повітря, тепле повітря; ці-
кавий персонаж, ввічливий персонал; хоробрий воїн, смі-
ливий воїн; упало додолу, повертався додому; недоступний
абонент, річний абонемент; важка робота, легка робота;
гострий кут, тупий кут; особиста справа, особова справа;
рідний край, не край серця; увімкнути телефон, ­вимкнути
2 2 Матеріали для учнів
3
3 Відповідь
Мрійливий настрій: романтичний,
емоційно-піднесений, незвичайний, та-
ємничий; наполегливий характер: на-
стирливий, завзятий, настійливий, упер-
тий; неглибока річка: мілка, мілководна,
мілинна, плитка; видніється на горизон-
ті: бовваніє, красується, вимальовується,
маячить, проступає, мріє; подивитись на
брата: поглянути, зиркнути, лупнути; без-
межне поле: безкрає, неозоре, безмірне,
неоглядне, неосяжне, несходиме; сміли-
вість у бою: відвага, мужність, хоробрість,
4 відчайдушність, зухвалість; видніється на
горизонті: обрій, круговид, овид, небо­
схил, крайнебо, небокрай, виднокіл, пруг;
збагнути прочитане: зрозуміти, розібра-
тися, докумекати, втямити; багатобарвна
вишивка: різнобарвна, квітчаста, барвис-
2 та, багатоколірна, кольориста, розмаїта;
доводити власну думку: доказувати, об-
ґрунтовувати, мотивувати; віхола крутить:
завірюха, завія, метелиця, заметіль, сніго-
вій, сніговиця, хуга, завійниця, хурделиця,
хуртовина, хуртеча.
4 Словник
Освічений — той, що має освіту, здо-
був глибокі знання.
Досвідчений — той, що має великі
2 знання у якійсь галузі, великий життє-
вий досвід.
Освітлений — той, що має освітлен-
ня.
Дружний — згуртований, одностай-
ний.
Дружній — товариський, приязний.
Писемний — виражений за допомо-
гою графічних знаків (писемна пам’ятка,
писемні джерела).
Письмовий — написаний (письмова
робота, письмове розпорядження).
175
 4 Словник (продовження)
Платівка — диск із пластичного ма-
теріалу зі звуковим записом.
Пластинка — плоска тонка смуга яко-
го-небудь матеріалу (металева пластин-
ка).
Латвійці — населення Латвії.
Латиші — нація, що становить корін-
не населення Латвії.
Цегляний — виготовлений, зробле-
ний із цегли.
Цегельний — який виробляє цеглу
або призначений для її виробництва.
Китайка — шовкова або бавовняна
тканина, яку привозили з Китаю.
Китаянка — представниця народу,
що становить основне населення Китаю.
Екскаватор — самохідна землерий-
на машина.
Ескалатор — механічні рухомі сходи.
5 Матеріали для учнів
6 Відповідь
1. Безгрішний жебрак. 2. Журавлиний
ключ. 3. Тур олімпіади. 4. Стигнув колос.
5. Тирса сосни. 6. Зелений луг. 7. Чайка
козацька. 8. Туркіт горлиці. 9. Чорнобри-
вець цвіте. 10. Скат автомобільний.
176
телефон; будівельний кран, кухонний кран; величезний дуб,
гігантський дуб; відкрити крамницю, закрити крамницю;
безперечний аргумент, безпечний атракціон; важлива інфор-
мація, важливе повідомлення; сміхотлива дитина, сміш-
ний випадок; важка робота, важкий труд; душевний стан,
стрункий стан; свіжий хліб, черствий хліб; зустріти ввіч-
ливо, зустріти привітно.
`` Творча робота. 5
Доберіть омонімічну пару й запишіть разом зі словом, що роз-
криває лексичне значення другого омоніма. 6
Зразок. Монарх і його оточення — двір. Двір діда.
1. Який не має ніякої провини. 2. Знаряддя для зами-
кання та відмикання замка, засува. 3. Вимерлий дикий бик.
4. Втрачаючи тепло, ставати, робитися холодним, холодні-
шим. 5. Трав’яниста степова рослина; ковила волосиста.
6. Гідроокис натрію, калію та інших металів. 6. Морський
водоплаваючий птах. 7. Голуб особливої породи — чубатий,
волохатий. 8. Той, хто має чорні брови. 9. Велика хижа мор-
ська риба з плоским тілом і вузьким хвостом.
`` Робота з картками. 5
`` Семантичний практикум. 5
1. Поясніть значення слів, схожих за звучанням.
Комунікаційний — комунікативний — комунікабельний;
регістр — реєстр; свідоцтво — свідчення; акціонерний —
акціонерський; рекомендований — рекомендаційний; збір-
ка — збірник; питання — запитання; задавати — завдавати;
реклама — рекламація; професійний — професіональний;
показник — покажчик; письмовий — писемний; хутро-
вий — хутряний; паливо — пальне; демонстративний —
демонстраційний; інженерний — інженерський; експонат —
експонент; ділянка — дільниця; дефективний — дефектний;
тамувати — гамувати; гривна — гривня; виборний — вибор-
чий; акціонерний — акціонерський; адрес — адреса; адре-
сат — адресант; абонент — абонемент.
Завдання 2 розміщено в електронному додатку.
`` Вправа «Знайди зайве». 5
Знайдіть зайві слова, обґрунтуйте свій вибір.
Штамп, штемпель, штапель, печатка.
Пунктуальність, пунктограма, прискіпливість, завбач-
ливість.
Представник, речник, річище, репрезентант.
Реалія, предмет, реальність, річ.
Протеже, ставленик, ставидло, обранець, фаворит.
Афіша, оголошення, нюанс, анонс.
Екстравагантний, швидкодіючий, невідкладний.
Аргумент, довід, овид, підстава, обґрунтування.
Ефектний, вражаючий, ефективний.
Звичай, правило, тубус, припис, традиція.
Компанія, товариство, кампанія.
Прецедент, авантюра, презент, пригода, непорозуміння.
 Галузь, сфера, дільниця, ділянка. Говорімо й пишімо правильно!
Претензія, вимога, виклик, тяжба, позов. Міжмовні омоніми — це пари слів
Експорт, імпорт, ввіз. або фраз із різних мов або діалектів, які
Депеша, донесення, телеграма, каліграфія, п
­ овідом­лення. мають однаковий вигляд або однакове
звучання, але означають різні речі: ба-
IV. Домашнє завдання ня (укр., опуклий дах у формі півкулі; за-
звичай такими банями прикрашені церк-
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку. ви) — баня (рос., в перекладі «лазня»);
2. Написати есе «Скарби, що визначають сенс життя», ви- неділя (укр., сьомий день тижня, який за-
користавши синоніми. звичай є вихідним) — неделя (рос., в пе-
рекладі «тиждень», тобто 7 днів); čerstvý
(чес., в перекладі «свіжий») — черствий
V. Підсумки уроку (укр. протилежне свіжий); kawa (яп., в пе-
рекладі «ріка») — кава (укр., «напій»).
`` Бесіда.
— Розкрийте стилістичну роль багатозначних слів.
— У яких стилях найчастіше вживаються синоніми
й антоніми?
— Із чим пов’язана можливість сплутування паронімів?
— Які слова відносять до паронімів?
— У яких семантичних відношеннях можуть перебува-
ти пароніми?
— Розкажіть про неточності, що можуть виникати при
використанні слів, здатних до паронімії.
`` Завдання учням. 5
Завдання розміщено в електронному додатку. 7 7 Відповідь
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення». 1Г, 2В, 3Б, 4Г, 5Г, 6В, 7В, 8В, 9В, 10В,
Сьогодні на уроці я дізнався(лась) про… 11Б, 12В.
Найбільш цікавим було…
Я намагався(лась)…
Я зрозумів(ла,) що…
Урок запам’ятається мені тим, що…

















177
У рок № 52
Структура уроку
I. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
­Мотивація навчання
1. Завдання учням.
2. Бесіда.
III. Основний зміст уроку
1. Слово вчителя.
2. Робота із цитатою.
3. Ознайомлення зі зразком твору.
4. Складання плану усного твору.
5. Складання усного твору на морально-
етичну тему в публіцистичному стилі.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Формуємо компетентності
Ключові: математична компетентність (уста-
новлення причинно-наслідкових зв’язків, ви-
окремлення головної та другорядної ін-
формації); уміння вчитися впродовж життя
(планування й організація власної навчальної
діяльності; здійснення самооцінювання резуль-
татів власної діяльності, рефлексії); соціальна
та громадянська компетентності (аргументо-
ване і грамотне висловлювання власної дум-
ки щодо суспільно-політичних питань).
Предметні: уміння перевіряти рівень влас-
них знань, умінь і навичок із вивченої теми;
зв’язне й аргументоване висловлювання своєї
думки на одну із запропонованих тем; дотри-
мання норм української літературної мови; від-
творення тексту, висловлювання власних ідей
з опорою на досвід і почуття та з використан-
ням відповідних зображальних засобів.
178
Контрольний усний твір на морально-
етичну тему в публіцистичному стилі
Мета: удосконалювати текстотворчі вміння та навички, розвивати мислення, усне мов-
лення, збагачувати й уточнювати словниковий запас, формувати моральні переко-
нання, виховувати чесних, порядних людей.
Обладнання: дидактичний матеріал.
Основні терміни: твір, публіцистичний стиль, основна думка, ідея.
Тип уроку: контроль і корекція знань, умінь, навичок.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
`` Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Завдання учням.
Прокоментуйте вислів відомого поета. Які істини ви б назва-
ли прописними?
І прописні істини потребують, щоб їх часом нагадува-
ли. (М. Рильський)
`` Бесіда.
— Дайте визначення моралі й етики.
— Що є характерним для публіцистичного стилю?
— Прочитайте подані теми творів, чи є вони актуальни-
ми сьогодні? Чому?
Кого я вважаю порядною людиною?
Скарби, що визначають сенс життя.
Духовні цінності.
Соціальне піклування (піклування одне про одного, про
родину, про людей похилого віку…).
Позитивні думки й неконфліктна поведінка — запору-
ка здоров’я.
III. Основний зміст уроку
`` Слово вчителя.
Розв’язання моральних проблем і з’ясування етичних
питань, осмислення мотивів і наслідків людських вчинків
завжди привертали увагу людей. Дослідженням рівня мо-
ральності як окремої особистості, так і суспільства загалом
займаються різні галузі суспільних наук. У художній формі
питання моралі та етики досліджує мистецтво.
`` Робота із цитатою. 1 1 Матеріали для учнів
Прочитайте вислови відомих людей про моральні якості лю-
дини. Висловіть думки з приводу прочитаного.
Людина повинна бути порядною. Це здійсненно в будь-яких
умовах, при будь-якій владі. Порядність — це означає особис-
то не брати участі ні в якій брехні. Порядність не передбачає
героїзму, вона передбачає неучасть у підлості. (Ф. Іскандер)
Ціна порядності в усі часи висока. А втім, і тут діє за-
гальний економічний закон: чим менше товару, тим біль-
ший попит, тим вища ціна. (І. Вільде)
Можеш допомогти людині — допоможи, не можеш до-
помогти — помолися, не умієш молитися — подумай про
людину добре! І це вже буде допомога, тому що світлі дум-
ки — це теж зброя. (Східна мудрість)
Іноді все, що потрібно зробити, щоб заспокоїти когось,
це нагадати йому, що ви поруч. (Т. Янссон)
Я впевнений: щоб людині дурниці в голову не лізли, йо-
го завжди треба завантажувати роботою так, щоб він мерт-
вим додому приходив. (Б. Ступка)
Себе судити набагато важче, ніж інших. Якщо ти зу-
мієш правильно судити себе, то ти справді мудрий. (А. де
Сент-Екзюпері)
Порядність — це здатність чинити свідомо і справедли-
во там, де не передбачена дія закону. (Арістотель)
Чиста совість — найкраще снодійне. (А. Конан Дойль)
Трудно вірити, щоб погану одіж могла носить якась ідея
гарна. (Леся Українка)
`` Ознайомлення зі зразком твору. 2 2 Матеріали для вчителя
Прослухайте твір. Назвіть ознаки публіцистичного стилю у тво-
рі. Чи можна вважати його твором на морально-етичну тему?
Відповіді вмотивуйте.
Текст розміщено в електронному додатку.
`` Складання плану усного твору.
(У плані (складному) слід завбачити такі структурні еле-
менти майбутнього твору, як вступ (підведення до теми),
головну частину та кінцівку, яка у творі-роздумі набуває
форми висновку.)
`` Складання усного твору на морально-етичну тему в публіцистичному стилі.
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Письмово оформити твір у публіцистичному стилі на мо-
рально-етичну тему, складений на уроці усно.

V. Підсумки уроку
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Сьогодні на уроці я зрозумів(ла)…
Мені було цікаво/нецікаво на уроці, тому що…

179
У рок № 53 Стилістичні особливості слів іншомовного
походження

Структура уроку Мета: поглибити знання учнів про стилістичні особливості слів іншомовного походжен-
I. Актуалізація опорних знань ня, удосконалити вміння визначати стилістичні функції запозичених слів і навички
Перевірка домашнього завдання. доцільного користування ними, виробляти вміння знаходити й виправляти помил-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. ки в уживанні запозичених слів; розвивати чуття слова; виховувати почуття патрі-
­Мотивація навчання отизму та полікультурності.
1. Завдання учням. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм». Основні терміни: слова іншомовного походження, запозичені слова, стилістика.
3. Бесіда. Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате-
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Читання статті.
3. Слово вчителя (продовження).
4. Робота з таблицею.
5. Лексична робота.
6. Робота зі словником.
7. Робота з текстом.
8. Редагування.
9. Стилістичний практикум.
10. Опрацювання пам’ятки.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Бесіда.
2. Інтерактивна вправа «Мікрофон».
Хід уроку
Формуємо компетентності У питанні про те, в якій мірі чу-
Ключові: основні компетентності в природни- жомовні слова можуть увіходити
в українську мову, можна прийняти
чих науках і технологіях (уміння швидко й ефек-
такий принцип: не цуратися їх, але
тивно шукати інформацію; використання різних й не бгати їх в нашу мову без міри.
видів читання для здобуття нових знань); умін- В. Самійленко
ня вчитися впродовж життя (визначення мети
навчальної діяльності та способів її досягнення;
планування й організація власної навчальної ді- I. Актуалізація опорних знань
яльності; постійне поповнення власного словни-
кового запасу; використання української мови `` Перевірка домашнього завдання.
в різних життєвих ситуаціях); обізнаність і само-
вираження у сфері культури (використання укра-
їнської мови як державної для духовного, куль- II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
турного й національного самовияву). Мотивація навчання
Предметні: формувати навичку визначати `` Завдання учням.
стилістичні особливості слів іншомовного по-
Прочитайте епіграф уроку — слова поета В. Самійленка. По-
ходження, удосконалення вміння визначати
міркуйте, яку думку висловив автор. Яка ваша думка з цьо-
стилістичні функції запозичених слів, доціль-
го приводу?
ного користування іншомовними словами, ви-
робляти навичку знаходити й виправляти по- `` Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».
милки в уживанні запозичених слів.
Назвіть ознаки іншомовних слів.

180
`` Бесіда.
— Як ви вважаєте, який відсоток запозичених слів
в українській мові?
— Що сприяє процесу запозичення з інших мов?
— Як ви ставитесь до поповнення мови запозиченнями?
III. Сприйняття й засвоєння навчального
матеріалу
`` Слово вчителя.
Стилістика мовлення (практична стилістика) встанов-
лює закономірності функціонування мовних засобів у різ-
них стилях мовлення, дає рекомендації правильного, сти-
лістично доцільного використання їх відповідно до ситуації
мовлення в тій чи іншій сфері спілкування, учить мовної
майстерності.
Слова іншомовного походження прийшли в нашу мову
в різні часи, різними шляхами і стосуються різних сфер сус-
пільного життя: політики (агітація, конституція тощо —
із латинської мови; політика, прем’єр, бюрократ тощо —
з французької; мітинг, брифінг тощо — з англійської);
освіти (лекція, університет, екзамен, конспект тощо —
із латинської); культури, мистецтва (концерт, акорд, піа-
ніно тощо — з італійської; романс, актор, сюжет тощо —
із французької; ландшафт, арфа — із німецької); побуту
(люстра, портьєра, трюмо тощо — із французької; гарбуз,
ізюм, лапша тощо — із тюркської); спорту (чемпіон, бокс,
футбол тощо — з англійської).
Частина запозичених слів міцно ввійшла до складу за-
гальновживаної лексики — етика, мемуари, натуральний,
інфекція.
Серед іншомовних слів особливе місце займають інтер-
націоналізми — партія, резолюція, філософія.
Іншомовні слова є також випробуваним засобом гумору,
іронії та сатири: «Холерик я, знаєте. Не завжди можу емо-
ціо з раціо згоджувати. Тому-то я із заздрістю дивлюся на
тих, у кого нерви — наче корабельні канати». (З журналу)
У художньому стилі іншомовні слова виступають у но-
мінативній функції, а також використовуються як стиліс-
тичний засіб. Це стосується й термінів та абстрактних слів.
Крім названих типів слів іншомовного походження,
в українській мові є слова, що позначають назви реалій із
життя інших народів. Це так звані екзотизми: чурек, сакля,
магараджа, рикша, селям алейкум, сантим, лорд, драхма,
аул, кишлак, чайхана. Використовуються вони зі стилістич-
ною метою опису якогось народу чи групи споріднених на-
родів у різних стилях, найчастіше в публіцистиці та худож-
ній літературі.
Від екзотизмів слід відрізняти варваризми, що іноді вво-
дяться в український текст для надання йому колориту зо-
бражуваного середовища або для посилення експресії. Зазви-
чай варваризми оформляються засобами іншого алфавіту,
хоч можуть відтворюватися й літерами української абетки:
Говорімо й пишімо правильно!
На сучасному етапі з’явилося в нашій
мові багато запозичених слів, які нерід-
ко ускладнюють взаєморозуміння в спіл-
куванні.
Зі стилістичного погляду давно засво-
єні слова (запозичення) нічим не відріз-
няються від питомих українських слів,
їхні стилістичні можливості в сучасній
українській мові не пов’язуються з по-
ходженням. Інтернаціоналізми і власне
іншомовні слова в офіційно-діловому,
науковому, а також у публіцистичному
стилях часто виступають як терміни або
є складниками словосполучень терміно-
логічного типу. Тобто вони виконують но-
мінативну функцію і не мають стилістич-
ного навантаження. Ці слова позначені
відтінком книжності, офіційності. У публі-
цистичному стилі власне іншомовні слова
та інтернаціоналізми вживаються не тіль-
ки в прямому, а й у переносному значен-
ні, служать засобом створення образнос-
ті. У прямому значенні ці слова є одним
із компонентів суспільно-політичної лек-
сики: Василь Симоненко мислив великими
масштабами і високими категоріями,
не втрачаючи при тому конкретності
бачення і земної закоріненості, побуто­
вої насиченості. Він з юнацьким нетер­
пінням і «напрямки» підносив «вічні» пи­
тання людського духу, до яких тодішні
всюдисущі догматики ставилися з пі­
дозріливістю й нетерпимістю, намага­
ючись зберегти за ними тавро «ідеаліз-
му», «абстрактного гуманізму» тощо.
(І. Дзюба)
181
 têtе-à-têtе, alma mater, хепі-енд тощо. Нерідко варваризми
вживаються як заголовки художніх творів («Boa constrіctor»
І. Франка, «Contra spem spero» Лесі Українки). На змішу-
ванні слів і висловів з інших мов будується макаронічна
мова, яка в художніх творах імітує мову чужинців, пароді-
ює тих, хто захоплюється запозиченнями: П р о н я: Ах, це
ви? Бонджур! А я так зачиталась! Мерсі, што прийшли…
(М. Старицький); Прошу пардону, мадам. Але в мене сьо-
годні аудієнція з консулом. А ля фуршет і шведський сто-
лик! Аріведерчі, ма шер! (О. Чорногуз).
Отже, іншомовні слова є одним із важливих компонен-
тів лексичного складу української мови, як і будь-якої мови
взагалі. Вони приходять разом із поняттями. Адаптувавшись
у мові поширення, збагачують її словесний арсенал. Спроби
викинути слова лише за те, що вони іншомовні, здебільшого
не мають успіху. Але надмірне захоплення чужою лексикою,
не вмотивоване ні номінативними, ні стилістичними мірку-
ваннями, є свідченням низького рівня філологічної освіче-
ності, недостатньої обізнаності з можливостями рідної мови.
1 Матеріали для учнів `` Читання статті. 1
Текст розміщено в електронному додатку.
`` Слово вчителя (продовження).
Використовувати запозичені слова потрібно тоді, ко-
ли в цьому виникає потреба. Якщо є дві назви — укра-
їнська й іншомовна, то перевагу слід надати українській.
Вона завжди зрозуміла, доступна, милозвучна, легше
запам’ятовується. Краще сказати вихідний, ніж уїк-енд, об-
раз, ніж імідж, торгівля, ніж маркетинг. Щоправда, іноді
іншомовне слово і його український відповідник можуть різ-
нитися відтінками значення. Наприклад, коли йдеться про
офіційне відвідання, уживають слово візит, а не відвідини.
Є чимало запозичених слів, які не мають точних укра-
їнських відповідників: абстрактний, валюта, ломбард, ін-
ститут, стандарт, центр тощо. Та все ж українська мова
до більшості запозичених слів має відповідники (юрист —
правник, слайд — прозірка).
`` Робота з таблицею.
2 Наочність Зверніть увагу на таблицю запозичень 2 . Складіть декілька
речень зі словами, запозиченими з різних мов. Поясніть сти-
лістичні особливості слів іншомовного походження, з якими
ви утворили речення.
Мова
Приклади
­запозичення
Німецька штукатур, майстер, штаб, солдат, фартух, ширма, бухгалтер
Французька прем’єра, кафе, жакет, пальто, гардероб, тротуар, шосе, метро, парашут
Англійська біткойн, тролейбус, футбол, фініш, матч, теніс, хокей, боксер, файл,
спортсмен, лідер, комп’ютер
Італійська балет, дует, опера, піаніно, концерт, гітара, паста, брутто, вермішель
Голландська гавань, матрос, каюта, флот
Тюркські отаман, козак, кавун, баклажан, ізюм, халва, халат, базар, баран

182
 Мова 3 Відповідь
Приклади
­запозичення Завдання 1
Польська рада, повидло, виделка, кишеня, краватка, мешкати, цех, шпальта Космос — всесвіт, фотокартка — світ-
лина, консенсус — згода, аеропорт — ле-
Російська завод, сексот, самовар, указ, котел, промисловість
товище, ландшафт — краєвид, пілот —
Китайська чай, женьшень, чесуча льотчик, асиміляція — уподібнення,
Грецька ікона, ангел, демократія, автобіографія, озон, географія резолюція — рішення, фортеця — крі-
Латина авіація, директор, радіус, суфікс, рецепт, антена, прокурор, автор, студент пость, голкіпер — воротар, шофер —
водій, куліси — лаштунки, процент —
відсоток, індустрія — промисловість,
`` Лексична робота. 1 журнал — часопис, вертикальний —
1. До наведених слів іншомовного походження доберіть відпо- прямовисний, кавалерія — кіннота, го-
відники. Складіть декілька речень із дібраними словами. 3 ризонт — обрій, аномалія — відхилення,
Космос, фотокартка, консенсус, аеропорт, ландшафт, пі- інтелектуальний — розумовий, статис-
лот, асиміляція, резолюція, фортеця, голкіпер, шофер, ку- тичний — кількісний.
ліси, процент, індустрія, журнал, вертикальний, кавалерія, Завдання 2
горизонт, аномалія, інтелектуальний, статистичний. Табуля раза — чиста дошка; вені, ві-
2. «Перекладіть» українською. 3 ді, віці — прийшов, побачив, переміг; ві-
Табуля раза; вені, віді, віці; візаві; тет-а-тет; хепі-енд, заві — один проти одного; тет-а-тет —
се ля ві; шерше ля фам; терра інкогніта; етцетера; вуаля. віч-на-віч; хепі-енд — щасливий кінець,
се ля ві — таке життя; шерше ля фам —
`` Робота зі словником. 1 шукайте жінку; терра інкогніта — незвіда-
Користуючись словником іншомовних слів, з’ясуйте значен- на земля; етцетера — та ін.; вуаля ту —
ня поданих слів, складіть з ними речення, запишіть. Яку сти- от і все.
лістичну функцію виконують слова іншомовного походження?
З’ясуйте вимову й правопис запозичених слів.
Комюніке, коаліція, приватизація, ротація, толерант-
ність, інновації, фіаско, преференція, легітимний, екстра- 
ординарний, епічний, арія, дистриб’ютор. 

`` Робота з текстом. 1 
Прочитайте текст, визначте його стиль. Знайдіть слова іншо- 
мовного походження. Розкрийте їхнє значення та роль у тек- 
сті. Чи вмотивовано використання запозичених слів? Чим саме?
Щосвята й щонеділі Шевченко зранку поспішав до сво- 
їх нових друзів і з щирою подякою віддавав їм прочитану 
книжку, вибирав собі іншу, а потім сідав — і починалися

палкі бесіди про новини, які коли-не-коли та й просочували-
ся сюди з Оренбурга, а іноді й з берегів Вісли. Читали лис- 
ти, де кожне слово мало подвійний зміст, де погода озна- 
чала суспільний настрій, а видужання — надії на близьку

зміну, хірургічна операція — арешт і суд.
Ці бесіди бадьорили Шевченка, живили надію на спад 
реакції. Недарма ж і Європа переживає добу великих змін. 
— Кажу вам,— упевнено повторював Станіслав Круліке-
вич,— що, скинувши Людовіка XVIII, французи незабаром 
скинуть і цього липневого Луї-Філіппа. Недурно каже народ- 
на мудрість: хрін за редьку не солодший. Раніш страждав

народ від самих аристократів, а тепер додерлися до влади
й фінансові магнати та мануфактуристи. На мануфактурах 
робочий день по 16–18 годин на добу. Селяни розорюються, 
тому робітників стає більше й більше. І коли всі ці блузники

одразу вийдуть на вулиці Парижа, погано буде Луї-Філіппо-
ві. Франція зараз задає тон усій Західній ­Європі. І відгомін 

183
4 Матеріали для учнів її революцій розхитує і прусський, і австрійський абсолю-
тизм. Присягаюся, що незабаром в цілій Європі не зали-
шиться ані кріпацтва, ані самодержавних монархів.
Такі слова бадьорили Тараса Григоровича, з почуттям
полегшення повертався він від гостинних друзів, несучи
під пахвою нову книжку, а в серці — промінь надії, що до-
живе він до кращих часів і знов побачить волю. (З. Тулуб)
`` Редагування. 4
Виправте помилки, запишіть правильний варіант.
1. Не ефективним одягом вона полонила нас, а своїм ро-
зумом. 2. Нарешті фінішували цьогорічні жнива. 3. Щасли-
вим хепі-ендом закінчилась ця історія з викраденням доро-
гоцінних діамантів. 4. Маршрут руху транспорту в святкові
Говорімо й пишімо правильно! дні було змінено. 5. З подорожі до Греції я привіз мамі
Ще один вибрик моди — беззасте- пам’ятний сувенір. 6. Під час екскурсії на вас чекають не-
режне копіювання мови газет української сподівані сюрпризи. 7. Промислова індустрія в нашій країні
діа­спори. Зберігши материнську мову да- вийшла на нові показники виробництва. 8. Цей пантеон ба-
леко від рідної землі, наші брати не мо- буся придбала для прослуховування старих грампластинок.
гли не зазнати більшого, ніж в Україні, 9. Іван похапцем схопив свій дипломант і побіг на лекцію.
впливу навколишніх мов. Але чому ми 10. Результатом спільної співпраці братів Рудченків став ро-
замість давніх слів посол, посольство
ман «Хіба ревуть воли…» 11. Молодь — це завжди передо-
мусимо вживати діаспорних амбасадор,
амбасада? Невже чиїсь примхи важать
вий авангард у житті і в спорті. 12. Мене здивував прейску-
більше, ніж авторитет видатних митців рант цін у кав’ярні: настільки все смачно і дешево!
українського слова: Мій брат у первих `` Стилістичний практикум. 4
(перших), маркіз де Пурверсе, посол при 1. Випишіть слова іншомовного походження, проаналізуйте їхню
одному дворі, писав мені, щоб я їхала за
стилістичну функцію.
границю на води. (І. Нечуй-Левицький); Усі
посли, по-московському звичаю, з борода-
1. Надвечір полетів підшипник на третьому тракторі,
ми, у парчевих соболевих турських шу- вилізли назовні інші дефекти. (Ю. Яновський) 2. Зробити
бах. (П. Куліш); Келле, радця при посоль- так звану фільєру, через яку проходитиме кабель,— лише
стві, вів дискусію зо мною. (Леся Українка). півділа. Треба ще стежити за тиском і температурою, щоб
(О. Пономарів) рівним шаром лягала на дріт ізоляція. (З газети) 3. А ро-
зум лишає все менш таємничого, і ширша комп’ютерний
наш Інтернет. (А. Кацнельсон) 4. Навколо тиша. Лиш од
села, з високого стародавнього мінарету, долітають скри-
пучі, як немазане колесо, різкі згуки побожного поклику
мулли. (М. Коцюбинський) 5. Хіміки навчились одержува-
 ти з вугілля штучну нафту, а з неї — бензин, лаки, мило,
харчові жири, каучук. (З журналу) 6. Інтерв’ю нагадувало

гру в піддавки, тому що запитання підказували відповіді.
 (Є. Гуцало) 7. Сиві й велетенські на зріст прадіди брали на
 абордаж ворожі кораблі. (В. Кучер) 8. На естраді музикан-
ти готували свої інструменти — сердито бубонів контрабас
 і вібрувала віолончель. (О. Десняк) 9. У сангвініка і холе-
 рика — швидких сильних типів — вихідний життєвий то-
нус зазвичай вищий, ніж у флегматика або меланхоліка.

(З посібника) 10. Широкі бандажі важких лафетів під га-
 убицями народжували на брукові рівномірний незграбний
 звук. (Л. Смілянський) 11. От типирка і настане Наполі-
йонам капут, аншлюс і фертік! (Д. Кешеля) 12. Двері ти-

хенько розчинились, у кімнату спочатку просунулась голова
 в папільйотках. (О. Донченко) 13. Вітайте. Я почастую пана
 графа такими марципанами, яких він, мабуть, ніколи й не

184
куштував. (І. Кочерга) 5 14. Науковець відкрив файл ки- 1 Персоналії
шенькового комп’ютера, куди було введено службову інфор- Іван Антонович Кочерга (1881–
мацію, і занурився в її аналіз. (С. Руденко) 5 15. Другий 1952) — український драматург.
[загін] на вельботі мав досягти острова Беннета. (З посібни-
ка) 16. Поширенню перешкод електричною сіткою можна за- Сергій Іванович Руденко (1885–
1969) — український та російський ар-
побігти шляхом вмикання спеціальних фільтрів, що склада-
хеолог, антрополог і етнограф. Один із
ються з конденсаторів і дроселів. (З журналу) 17. Осторонь видатних людей свого часу. Перу цьо-
сидів кардинал, нещодавно посланий до Каффи з папською го вченого належить понад сотня публі-
буллою. (З. Тулуб) 18. Не забувай, що треба подавати [на кацій з різних галузей знань: археології,
стіл] фіали грецькі та етруські вази, а з наських подаси лиш антропології, етнографії, мистецтвознав-
того кубка, що з яшми він оправний в чорнім сріблі. (Ле- ства, гідрології. Людина, яка зробила зна-
ся Українка) 19. «Прохання у фіналі не плескати»,— усім чний внесок у розвиток української ан-
оголосив конферансьє. (П. Перебийніс) 20. Літак не бере па- тропології та етнології.
сажирів на борт, бо хмари закрили аеропорт. У залі чекан-
ня ми сонця ждемо, четверту годину їмо ескімо. (А. Качан)
21. Гаряче повітря танцювало тарантелу по скелях, а в сірих
маслинах цикади грали на кастаньєтах. (М. Коцюбинський)
Завдання 2 розміщено в електронному додатку.
`` Опрацювання пам’ятки. 6 6 Наочність
Вживання іншомовних слів у науковому
та офіційно-діловому стилях
1. Не слід використовувати іншомовні слова, якщо в укра-
їнській мові є їх прямі відповідники.
2. Треба використовувати іншомовні слова лише в тому зна-
ченні, у якому вони зафіксовані в сучасних словниках,
а якщо є синоніми — добирати найточніші відповідни-
ки, виходячи з контексту.
3. Не можна використовувати в одному документі (тексті)
іншомовне слово та його український відповідник.
4. Перевага надається державній мові, що значною мірою 
полегшить ведення діловодства й допоможе уникнути не-
бажаних двозначностей і помилок. 

IV. Домашнє завдання 
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.

2. Скласти декілька порад на тему: «Фінансові заощаджен-
ня як ознака фінансової грамотності», доцільно вжива- 
ючи слова іншомовного походження. 

V. Підсумки уроку

`` Бесіда.
— Розкажіть про стилістичні особливості слів іншомов- 
ного походження. 
— Коли вживання слів іншомовного походження є по-

зитивним явищем, а коли — негативним?
— Як ви можете схарактеризувати використання слів ін- 
шомовного походження на сучасному етапі? 
`` Інтерактивна вправа «Мікрофон». 
— Що я встиг(ла) зробити на уроці?
— Чого досяг(ла)? 
— Що залишилося для мене невирішеним? 

185
У рок № 54 Стилістичне забарвлення лексики.
Книжна й розмовна лексика

Структура уроку Мета: ознайомити учнів зі стилістично забарвленою лексикою, домогтися засвоєння
I. Актуалізація опорних знань поняття «книжна й розмовна» лексика; розвивати уміння аналізувати, співстав-
Перевірка домашнього завдання. ляти мовні явища, удосконалювати культуру мовлення школярів, сприяти збага-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. ченню словникового запасу учнів; виховувати пізнавальний інтерес до культур-
­Мотивація навчання ної спадщини.
1. Робота із цитатою. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
2. Інтерактивна вправа Основні терміни: стилістика, книжна лексика, розмовна лексика.
«Незакінчене речення». Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате-
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Опрацювання схеми.
3. Робота з картками.
4. Розподільчий диктант.
5. Робота з картками.
6. Лексична робота.
7. Складання діалогу.
8. Лексичний практикум.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Бесіда.
2. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».

Формуємо компетентності
Ключові: математична компетентність (умін-
ня чітко формулювати визначення); обізнаність
і самовираження у сфері культури (прагнення
використовувати українську мову як держав-
ну для духовного, культурного й національно-
го самовияву; дотримання норм української лі-
тературної мови та мовленнєвого етикету, що
є виявом загальної культури людини).
Предметні: формування навички розрізняти
книжну й розмовну лексику, уміння викорис-
товувати її у власному мовленні.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
`` Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Робота із цитатою.
Як ви розумієте цитату? Скажіть, чого ви очікуєте від цього
уроку, прочитавши поетичні рядки?
Усі слова — співучі струни, коли під майстровим смич-
ком. (М. Рильський)
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Лексика — це…
Слова брунатний, коричневий є…
У реченнях Викладач використовує ефективні методи
навчання та Артист зачарував усіх ефектним виходом на
сцену вжито слова — …
Слова осавула, очіпок, урядник — це…
Слова рамено, чоло, правиця — це…
Слова хліб, земля — це…
Слова хобі, піца — це…
Слова пристаркуватий, ріднесенький є стилістично…

186
 Словосполучення дівоча коса, піщана коса містять сло-
ва-…
Фразеологізми як кіт наплакав, кури не клюють є …
парою.
Фразеологізми туман вісімнадцятий, без царя в голо-
ві означають…
Слова маржинка, ватра, кошуля (сорочка) — це…
Словничок
Постфактум — після того, як щось
уже зроблено, сталося, відбулося.
Тет-а-тет — удвох, віч-на-віч; сам на
сам, на самоті.

III. Сприйняття й засвоєння навчального

матеріалу
`` Слово вчителя.
Стилістично нейтральна лексика переважає з кількісно-
го погляду в словниковому складі української мови. Ознака
нейтральності безпосередньо пов’язана із загальновживаніс-
тю. До стилістично нейтральної, або міжстильової, лексики
належать слова, які є назвами основних понять:
— предметів навколишньої дійсності (земля, небо, дере-
во, вода, вогонь, хліб);
— явищ природи (вітер, злива, землетрус);
— людей (дівчина, брат, вчитель, інженер);
— тварин, птахів (собака, кіт, корова, півень, качка);
— рослин (верба, трава, дуб);
— їх ознак (добрий, великий, розумний, сумний); їх кіль-
кості (один, три);
— дій, які предмети можуть виконувати, (сміятися, ду-
мати, говорити, бриніти, їсти) та ознаки цих дій (зарозу-
міло, завтра, по-нашому);
— слова, які вказують на предмети, ознаки, кількості,
не називаючи їх (ми, ніхто, весь, жодний), і неповнозначні,
або службові, слова (у(в), на, що, хоч, мов, бо).
Отже, до стилістично нейтральних в першу чергу на-
лежать повнозначні слова — назви предметів, їхніх ознак
і кількості, назви дій, станів, обставин.
Стилістично забарвлена лексика представлена двома гру-
пами — книжною лексикою та розмовною лексикою.
До книжної лексики належить більшість слів з абстрак-
тним значенням: антинауковий, світогляд, красномовство,
атиповий, ірреальний тощо.
Книжними можуть бути:
— слова з предметним значенням: оцінювання, доктри-
на, прес-конференція, містика;
— назви ознак предметів: аморальний, вербальний, ло-
кальний, ефективний;
Це цікаво!
— назви дій, станів: асоціювати, варіювати, компону-
вати, декларувати; Стилістично нейтральна лексика ста-
— назви ознак дій: аморально, декларативно, постфак- новить основний і найбільш численний
шар лексики сучасної української мови,
тум, тет-а-тет;
через це її називають також і загально-
— слова, що вказують на предмети, ознаки: дещо, де­ вживаною. Ця лексика утворює тло, на
який, сей; якому виділяються слова, обмежені пев-
— неповнозначні слова: всупереч, незважаючи на, близь- ним стилем використання. Вона постійно
ко…, нарівні з…, незалежно від…, в інтересах…, в міру то- збагачується, поновлюється словами, сти-
го як, для того щоб, так що; оскільки, бо. лістично регламентованими.

187
 Говорімо й пишімо правильно! Різновидом книжної лексики є урочисті, піднесені сло-
Входячи в різні жанри художнього ва, котрі, називаючи явища дійсності, надають їм забарв-
стилю, термінологічна лексика набуває лення урочистості, пишномовності. Використання таких
виразних стилістичних функцій. Але тре- слів обмежено публіцистичним, ораторським мовленням:
ба бути обережним, не перевантажувати вітчизна, вікопомний, трибун, титанічний, воістину, вер-
нею художнього твору, не знижувати йо- шити.
го мовних якостей. Розмовна лексика має Основна частина цієї лексики — терміни (від латин.
заряд емоційності, оцінності та експре- termіnus — межа, границя).
сивності. Емоційно-оцінні й експресивні Книжна лексика переважно вживається в письмових різ-
забарвлення слова можуть змінюватися, новидах літературної мови: наукових статтях, підручниках
зазнаючи впливу контексту й інтонації. тощо. Основна сфера застосування термінологічної лекси-
ки — офіційно-діловий та науковий стилі.
Термінологічна лексика широко використовується в пу-
бліцистичному стилі. Однак наявність такої лексики не по-
винна ускладнювати сприймання тексту. Тут терміни вжи-
ваються не лише для того, щоб назвати поняття, а й для
того, щоб з’ясувати сутність явища, розкрити його зміст.
Крім уживання термінів у прямому значенні, у публіцис-
тичному стилі вони використовуються як виразний зобра-
жальний засіб. У художньому стилі терміни використову-
2 Наочність
ються в прямому й переносному значенні.
Книжна лексика поділяється на кілька груп Уживаючись у розмовному мовленні в нейтральній
функції, розмовна лексика використовується й у мові пу-
Науково-­ Виробничо- Офіційно-­ бліцистики та художньої літератури як один із важливих
термінологічна професійна ділова її складників — в описах побутових ситуацій, у діалогах,
лексика — лексика ­лексика монологах, оскільки вона охоплює широке коло понять по-
це сукупність слів складається зі п­ редставлена всякденного життя людини. Нейтральна в усному мовлен-
та словосполу- слів, які на- словами, які ні, потрапляючи до інших стилів, вона привносить відби-
чень, що вжива- зивають про- притаман- ток середовища, з якого вийшла, і надає творові розмовного
ються в науко- фесії, посади, ні мовленню забарвлення.
вій літературі та виробничі про- офіційного та Використовується розмовно-просторічна лексика й у пуб­
в мовленні лю- цеси, знаряддя ділового спіл- ліцистичному стилі, але забарвлення цих слів постійно від-
дей, які за фахом праці, поняття, кування
чувається. Тут нею треба послуговуватися вміло, оскільки
є представниками пов’язані з ви-
публіцистика має об’єктом зображення здебільшого сфери
тієї чи іншої нау- робництвом
кової галузі суспільного життя, де просторічна лексика є чужорідним ті-
лом. Як стилістично експресивний засіб розмовно-просто-
річна лексика вживається в газеті на тлі лексики урочис-
тої, книжної.
`` Опрацювання схеми. 2
`` Робота з картками. 3
`` Розподільчий диктант. 3
Запишіть у дві колонки слова книжної й розмовної лексики.
Поясніть свій вибір. Складіть декілька речень різних стилів,
використавши слова першої та другої колонок.
3 Матеріали для учнів Містичний, бентежність, родина, хлопчисько, правед-
ний, сусідський, белькотіти, локальний, бентежити, репе-
тувати, калина, гайда, арбітражний, бац, мислити, мер-
кантильний, під’юджувати, житній, вельмишановний,
добродійництво, мрія, байдужість, підтоптаний, благосло-
венний, їстоньки, довготелесий, сорочка, скиглій, благочес-
тивий, здоро­венний.

188
`` Робота з картками. 3
`` Лексична робота. 3
Завдання розміщено в електронному додатку. 4 4 Відповідь
`` Складання діалогу. 3 1. Оздоблюючи. 2. Чарівну. 3. Промов-
ляла. 4. Прекрасний. 5. Думає. 6. Приєм-
Складіть і розіграйте діалог на тему раціонального викорис- но, злегка. 7. Сумний. 8. Мислять. 9. Ста-
тання природних ресурсів, увівши в нього подані слова і сло- течний. 10. Легендарний. 11. Родина.
восполучення. Визначте їхню стилістичну роль. 12. Велич. 13. Світогляду.
Дикоростучі і культурні рослини, нестача лісових ресур-
сів, лісові масиви, прісні води, дефіцит, суходіл, русла рі-
чок, зміна клімату, форми впливу, раціональне природоко-
ристування, природоохоронне законодавство.
`` Лексичний практикум. 3
У поданих реченнях заміни виділені слова іншомовного похо-
дження українськими відповідниками. Як заміна вплинула на
стилістику речень? 5 5 Відповідь
1. В середині XIX століття відбуваються перші міжна- Чемпіон — переможець, толерант-
родні турніри, зустрічі чемпіонів різних країн. (З посібника) ність — терпимість, сигнал — знак, до-
2. Толерантність є нормою сучасного цивілізованого світу. за — кількість, мемуари — спогади, кон-
(З журналу) 3. Голос дзвоника — се був наш умовлений сиг- сенсус — домовленість, аналіз — розбір.
нал. (І. Франко) 4. Ця доза ліків є достатньою для одноразо-
вого прийому людьми похилого віку. (З газети) 5. Я пишу
мемуари. Згадую певний шматок життя, що мені він доро-
гий, і пишу про нього. (Ю. Яновський) 6. Мова вмирає то-
ді, коли в суспільстві відсутній понятійний консенсус про
єдине, загальноприйняте значення публічно вживаних слів
і термінів. (За О. Забужко) 7. Учитель запропонував здій-
снити синтаксичний аналіз простого речення.

IV. Домашнє завдання

1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Написати вільне есе на тему: «Мовні обов’язки громадяни-
на України», використавши емоційно забарвлену лексику.

V. Підсумки уроку
`` Бесіда.
— Що ви знаєте про функціонально-стильове розшару-
вання лексики сучасної української мови?
— Розкажіть про стилістично нейтральні слова.
— Що вам відомо про стилістично забарвлену лексику?
— Розкажіть про офіційно-ділову, урочисту та поетич-
ну лексику. Це цікаво!
— Що ви знаєте про розмовну лексику? У поетичних творах розмовна лексика
— Розкажіть про емоційно-експресивне забарвлення слів. створює колорит легкої іронії, свідомого
— Які групи лексики належать до емоційно-експресив- зниження пафосу, вводить в атмосферу
ної лексики? довірливої розмови; за її допомогою ав-
— Розкажіть про стилістичне використання розмовної тор висловлює співчутливе ставлення до
та просторічної лексики. своїх героїв. Просторічна лексика, час-
то в поєднанні з розмовною, використо-
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення». вується для сатиричних та гумористич-
Мені урок сподобався (не сподобався), тому що… них ефектів.

189
У рок № 55 Оцінна лексика. Стилістична роль
неологізмів і застарілої лексики

Структура уроку Мета: розкрити сутність поняття «оцінна лексика» та сприяти засвоєнню знань про сти-
I. Актуалізація опорних знань лістичну роль неологізмів і застарілої лексики; виробити вміння й навички визна-
Перевірка домашнього завдання. чати доречність використання в тексті неологізмів і застарілої лексики; розвивати
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. взаємозв’язки між мовними явищами й суспільними реаліями, спостережливість,
­Мотивація навчання пам’ять, увагу; виховувати інтерес до вивчення мови.
1. Завдання учням. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
2. Інтерактивна вправа Основні терміни: застаріла лексика, історизми, архаїзми, неологізми.
«Незакінчене речення». Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате-
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Опрацювання таблиці.
3. Слово вчителя (продовження).
4. Лексичний практикум.
5. Слово вчителя (продовження).
6. Тренувальні вправи.
7. Вибірково-тлумачний диктант.
8. Диктант-взаємоперевірка.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Бесіда.
2. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».

Формуємо компетентності
Ключові: математична компетентність (праг-
нення висловлюватися точно, логічно та по-
слідовно); уміння вчитися впродовж життя
(постійне поповнення власного словникового
запасу; здійснення взаємооцінювання резуль-
татів діяльності, рефлексії).
Предметні: формування вміння використо-
вувати історизми, архаїзми, історизми в мов-
ленні.
1 Словничок
Баніт, банит, а, чол., заст. Людина, ого-
лошена поза законом; вигнанець.
Бан (англ. ban — забороняти, оголо-
шувати поза законом) — один із при-
йнятих в Інтернеті способів контролю за
діями користувачів. Забанити — забло-
кувати.
Хід уроку
Нове життя нового прагне слова.
М. Рильський
I. Актуалізація опорних знань
`` Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Завдання учням.
Прочитайте епіграф, висловіть думки з приводу прочитаного.
Поміркуйте, чи є щось спільне між словами забанити і банит
(баніт)? 1
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Активна лексика — це…
До пасивної лексики належать слова…
III. Сприйняття й засвоєння навчального
матеріалу
`` Слово вчителя.
До активного запасу лексики належать загальновживані
слова, а також слова, що використовуються в повсякденній

190
діяльності спеціалістів тієї чи іншої галузі народного госпо- Це цікаво!
дарства, культури, науки тощо. Ці слова не мають жодного
Синонімів у сучасній мові історизми
відтінку застарілості, ні жодного відтінку новизни. здебільшого не мають. Історизми вжива-
До пасивного запасу належать слова, що не вживаються ються або в спеціальній історичній літе-
в повсякденному житті всіх людей певної нації або людей, які ратурі, або в художніх творах, коли треба
працюють у тій чи іншій галузі народного господарства, куль- відтворити певну історичну епоху. Вони
тури, науки, тобто застарілі слова, що виходять (або вийшли) не виконують якоїсь стилістичної функції,
з активного словника мови, але іноді вживаються за певної а є нейтральними словами, тобто назва-
потреби, а також нові слова (неологізми), що недавно створені ми речей, явищ, процесів тощо, що вжи-
або засвоєні з інших мов і не стали ще загальновживаними. валися в певний історичний час.
Отже, у мові є застарілі слова і нові. Залежно від при-
чин, через які слова вийшли з активного вжитку, застарілі
поділяють на архаїзми та історизми.
Слова, що стосуються давніх, історичних реалій, яких
тепер уже нема,— це історизми: боярин, війт, бунчужний,
мушкет, пернач, намітка, очіпок, коновка, таляр, шеляг,
верства. Вони не перекладаються на сучасну мову, їхнє зна-
чення тепер зазвичай доводиться пояснювати.
`` Опрацювання схеми. 2 2 Наочність

`` Слово вчителя (продовження). Історизми

Архаїзми — це ті слова, що позначають існуючі й нині
предмети, явища, процеси, але з якихось причин переста-

назви зниклих етносів, колишніх посе-

лежністю до давніх ремесел: бортник,

лень, міст, рік: варяги, уличі, Почайна,
поняття, пов’язані зі старими суспіль-

ту, предметів побуту: мушкет, свита,

назви старовинної зброї, одягу, взут-
назви людей за родом занять та на-

тя, сільськогосподарського реманен-

ними формаціями дворянин, кріпак,
ли активно вживатися в мові чи й зовсім зникли з її слов-

кожум’яка, ключниця, ціпов’яз

­жупан, кирея, плахта, рало

панщина, земство, зборня
ника, бо були замінені іншими словами, які на сьогодні
є загальновживаними: зріти — бачити, перст — палець,

Тмуторокань
уста — губи. Архаїзми обов’язково мають свої сучасні си-
ноніми, якими ми тепер і користуємося в повсякденному
спілкуванні.
Чіткої межі між активною і пасивною лексикою немає.
Обидва шари перебувають у постійній взаємодії: з активного
запасу слова, старіючи, переходять у пасивний, а з пасив-
ного нові слова в активний. Трапляється, що деякі застарі-
лі або маловживані слова повертаються з пасивної лексики
до активної й відроджуються до нового життя: гривня, кни-
гозбірня, довкілля, світлина, часопис, добродій.
Застарілі слова як компонент мови володіють значними
стилістичними можливостями. Стилістичні функції застарі-
лих слів виявляються в максимальній реалізації цих мож-
ливостей у контексті. Історизми найбільш чітко закріпле-
ні за певною історичною епохою. Вони виступають у тексті
в ролі темпорального показника, що відносить зміст твору
до певного реального часу, тобто в ролі тих особливих мов-
Це цікаво!
них засобів, що співвідносять зміст тексту з певним реаль-
ним часом. Як і історизми, архаїзми можуть бути засобом Архаїзми нерідко вживаються в ху-
дожній літературі з певною стилістич-
створення колориту минулих епох, відтворення тогочасних
ною метою, наприклад для передачі іро-
мовних особливостей. Висока архаїчна забарвленість, екс-
нії, сарказму, зневаги, урочистості. Слова
пресивність, властива їм часова приуроченість виділяють в синонімічних парах або рядах, у які
архаїзми та історизми серед інших стилістичних категорій, входять архаїзми, здебільшого мають
роблять їх цінним засобом художнього зображення дійснос- стилістичні відмінності — відрізняються
ті. Через те, що застарілі слова рідко вживані у мові, вони функціонально-мовним і експресивним
яскраві, своєрідні, контрастні іншим загальновживаним лек- забарвленням. Архаїчні синоніми вира-
семам, і тому вносять у текст певне емоційне ­напруження. жають урочистість, пафос, іронію.

191
  У публіцистиці, зокрема в полемічних творах, історизми
можуть бути використані для зіставлення фактів сучаснос-

ті з подіями, що відбувалися в минулому. Традиційним для
 газетно-публіцистичного стилю стало широке використання
 застарілої лексики у якості стилістичного засобу, простежу-
ється тенденція її активного використання для підвищення
 експресивної функції, підсилення виразності й емоційності.
 У науковому стилі та його різновидах історизми є єдиним

засобом називання реалій минулих епох. У діловому стилі
архаїзми вживаються дуже рідко.
 Слова, які щойно з’являються, називають неологізмами,
 тобто новими: маркет, маркетинг, менеджмент, опції. На
жаль, неологізмами в нашій мові часто виявляються чужомов-

ні слова, які починають витіснювати питомі українські: крам-
 ниця — маркет, торгівля — маркетинг, управління — ме-
 неджмент тощо. Тим часом у нашій мові є достатньо засобів,
щоб з них творити власні слова для називання тих чи інших

новітніх предметів та явищ, як це ж бо роблять інші народи.
 У науковому й публіцистичному стилях неологізми викону-
 ють в основному номінативну функцію, а у творах художньої
літератури використання неологізмів — авторських новотво-
 рів пов’язане з яскраво вираженим стилістичним завданням.
 Основний аспект лінгвістичної інтерпретації емоції та
оцінки — це їхня реалізація в мовленні, що особливо яскра-

во проявляється у так званій емоційно-оцінній лексиці. Ука-
 зана група лексики становить собою проблемне питання
 в сучасному мовознавстві, оскільки не існує єдиного тер-
міну на її означення, єдиної класифікації та єдиного розу-
міння її сутності. Оцінні слова передають суб’єктивну оцін-
ку мовцем певного об’єкта, усієї повідомлюваної інформації
3 Матеріали для учнів або адресата повідомлення. Вони можуть виражати схвален-
ня чи осуд, погорду або критику, вияв симпатії чи антипатії,
любов чи ненависть, тобто різні емоції та оцінки людини.
Тому їх найчастіше називають емоційно-оцінними назвами,
які мають виразний позитивний або негативний характер.
Вони передають суб’єктивну оцінку мовцем певного об’єкта,
усієї повідомлюваної інформації або адресата повідомлення.
`` Лексичний практикум. 3
Випишіть із речень слова, що мають оцінне значення. Що вони
4 Персоналії виражають? Який відтінок оцінної лексики переважає?
Гнат Мартинович Хоткевич (літера- 1. Пристиджені його вельможі на йолопів були похожі.
турний псевдонім Гнат Галайда; 1877– (І. Котляревський) 2. Чіпка собі блудить, як бовдур, не знає,
1938) — український письменник,
що й розпочати. (Панас Мирний) 3. От дзиґа! дзиґа і є! —
історик, бандурист, композитор, мисте-
цтвознавець, етнограф, педагог, театраль-
сказав Василь, геть одходячи і любуючись на Олександрові
ний і громадсько-політичний діяч. Жерт- викрутаси. (Панас Мирний) 4. Все зелене доокола. А на тлі
ва сталінського терору. цього зеленого моря, мрійних контурів далеких верхів, мов
рухливі чічки барвисті, посіялися гуцули й гуцулки. (Г. Хот-
Осип Степанович Маковей (1867– кевич) 4 5. Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєш-
1925) — український поет, прозаїк, пу-
ню для старих вередунів. (І. Нечуй-Левицький) 6. В дверях
бліцист, критик, літературознавець, пе-
рекладач, редактор багатьох періодичних
показалася груба пані у величезнім капелюсі. (О. Маковей)
видань, педагог, громадсько-політичний 4 7. Напевне характер [у редактора] ведмежий,— зробив
діяч. собі висновок Гурін. До того ж він, мабуть, хворий. Жов-

192
тяк… (С. Журахович) 8. Отака дилда, років двадцяти чоти-
рьох, вже одружений, а дурний, аж світиться. (Ю. Збанаць-
кий) 9. Колись шив він на перших краківських чепурунів
і надумав тепер пригадати минуле. (З. Тулуб) 10. А то поба-
чить пані Матрона нелад у строї, ще нечепурою назве мене…
(І. Ле) 11. Максим віддасть лише одну рибину, бо треба таки
принести матері якусь копійчину, хай і вона знає, що він не
якийсь халамидник, а помічник. (М. Стельмах) 12. Він не
каже, що вона нехлюя, не хазяйка, що вона негодна страви
зварити, хліба спекти! (М. Коцюбинський) 13. То не прибра-
но в кухні — і вона гарикає Христі; а розпочне Христя при-
бирати, вона гукає: — Оця ще мені чепуруха. (Панас Мир-
ний) 14. Гармати у цих гаспидів добрі, здорові,— з нашого
добра накували. (М. Старицький)
`` Слово вчителя (продовження). Це цікаво!
Авторські неологізми своєрідно увиразнюють мовлення, Серед майстрів індивідуально-автор-
набувають цілком очевидного стилістично-функціонального за- ських неологізмів можна назвати П. Тичи-
барвлення. Деякі лексеми — неологізми письменники запози- ну (сміхобризний, злотоцінно, трояндно,
чують з народного мовлення. Так, О. Гончар творчо використав яблуневоцвітно), М. Рильського (огнекри-
слова терпень, холодень, голодень, які з’явились у роки голо- лий, міднодзвонний, стоцвітно, успадко-
домору. Неологізми в мові — це завжди її оновлення, у біль- ємити), А. Малишка (яснота, краплинь,
шості випадків логічно й стилістично вмотивоване збагачен- дощовиця, повесніння, весновій), М. Він-
ня, мовленнєво-лексична динаміка в мові, вияв її розвитку. грановського (дніпророджений, серед-
степний, гідночеснолиций, сніговіється,
`` Тренувальні вправи. 3 листолет), I. Драча (калинолист, кру-
1. Прочитайте індивідуальні неологізми. Складіть із ними слово- тосходи, гірколіта, сонцеткана, гордо-
сполучення. Запишіть. Визначте стилістичний відтінок неоло- головий), В. Стуса (доброокий, многолі-
гізмів. тував, всепрощальний, самоуникання,
самопереростання), Л. Костенко (улеле-
Падолист, самодзвонний, дзвінкостеблий, цвіть, розпро-
кали, оддаленілий, мискоборство, камін-
зорилась, крутоберегий, колисково, дібровість, майбуття,
но, птично).
живоносне, крилля (лелече), широкополий, сивінь, високо-
чолий, медоцвіт, доброокий, многолітувати.
Завдання 2 розміщено в електронному додатку.
3. Згрупуйте слова (архаїзми, історизми, неологізми). З архаїзма-
ми складіть декілька речень.
Диджитал, княгиня, булінг, аршин, панщина, війт, крі-
пак, сажень, десятник, князь, бай, рать, ремікс, саміт, ньюс-
мейкер, ладо, спічрайтер, воєвода, кошовий, сотник, хоро-
ми, провайдер, айпад, флуд, дружина, банер, блог, гетьман,
кіш, кіберпрофайлер, дружина, дефолт, іміджмейкер, сайт,
сингл, чадо. 5 Відповідь
`` Вибірково-тлумачний диктант. 3 1 — «Кайдашева сім’я»; мотовило —
Запишіть речення. Знайдіть застарілі слова, поясніть лексич- знаряддя, пристосування для змотуван-
не значення кожного. Визначте історизми й архаїзми. Укажіть, ня пряжі, шовку тощо.
з якого твору автора взято речення. 2 — «Жаль»; куафюра — зачіска.
5
3 — «Хіба ревуть воли…»; волость —
1. Одначе одного дня по обіді Мотря витягла з своєї скри-
у Київській Русі — територія, підпорядко-
ні десять товстих починків, взяла мотовило й хотіла мотать. вана єдиній владі (князя, монастиря то-
(І. Нечуй-Левицький) 2. Стояла [Софія], обертаючи голо- що); приміщення.
ву перед свічадом, аби краще бачити красу куафюри. (Ле- 4 — Пістолі — різновид козацької
ся Українка) 3. Становий з посередником вийшли з волості; ручної вогнепальної зброї.
стали на громаду гримати. (Панас Мирний) 4. Палій узяв 5 — «Чого являєшся мені…»; уста —
два пістолі, сів на того коня та й щез, як той вихор. (Нар. губи, рот.

193
6 Персоналії творч.) 5. Чому уста твої німі? Який докір, яке страждан-
Іван Якович Франко (1856–1916) — ня, яке несповнене бажання на них, мов зарево червоне, за-
видатний український письменник, поет, ймається і знову тоне. (І. Франко) 6
публіцист, перекладач, учений, громад- `` Диктант-взаємоперевірка.
ський і політичний діяч. Доктор філосо-
фії, дійсний член Наукового товариства Запишіть, виділіть застарілі слова, визначте їхню стилістичну
імені Шевченка, почесний доктор Хар- роль у тексті. Перевірте роботу одне одного.
ківського університету. Князь і княгиня, верховні ієреї церкви, мужі київські стар-
ші й молодші стали на заборолі перед падворітною церквою,
Павло Архипович Загребельний верещали роги, гучали котли, крик бив у небо, а небо відлу-
(1924–2009) — український письменник,
нювало мідним дзвоном, коли Євпраксія проходила через Золо-
Герой України, лауреат Державної премії
СРСР, Шевченківської премії.
ті ворота. Князівська гідність не дозволяла їй іти пішо, їхати
кінно годилося мужам, воли заклечані були для долання нудь-
ги й тягаря довгої мандрівки, тоді ж як мала покинути вель-
 можна невіста головний город землі своєї? Винесено її у від-
критій золоченій лектиці, що нагадувала штудерний кораблик
 з різьбленим носом і круто стесаною кормою; лектику несли ві-
 сім атлетів-скороходів, несли легко, вправно, без щонайменшо-
 го схитування, так що Євпраксія й не сиділа, а стояла посеред
нош, не торкаючись до стінок і не тримаючись руками — сто-
 яла в розпачливо-урочистій закам’янілості. З київського валу,
 із заборола, мовби з самого неба, летіли на неї квіти й вінки;
квіти встеляли дорогу, вони росли позад неї, відгороджували

Євпраксію від Києва, може, й навіки. Ні озирнутися, ні запла-
 кати, ні закричати тужно… (П. Загребельний) 6

IV. Домашнє завдання

 1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Укласти словничок авторських неологізмів.

 V. Підсумки уроку
 `` Бесіда.
 — Яку лексику називають оцінною?
— На які два шари поділяється лексика за частотою
 вживання?
 — Які слова належать до активної лексики?
 — Які слова належать до пасивної лексики?
— Які слова називають архаїзмами?
 — Які слова називають історизмами? Чи мають вони си-
 ноніми серед активної лексики?
— Що таке власне архаїзми? Чи мають вони синоніми

серед активної лексики?
 — Яку роль виконують застарілі слова й неологізми
 в різних стилях мовлення?
— Що слід ураховувати під час використання застарі-

лих слів і неологізмів?

`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
 Сьогодні на уроці я дізнався(лась) про…
 Найбільш цікавим було…
Я намагався(лась)…

Я зрозумів(ла,) що…
 Урок запам’ятається мені тим, що…

194
У рок № 56 Стилістичне забарвлення фразеологізмів.
Виражальні можливості фразеологізмів

Структура уроку Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів із фразеології; сформувати поняття
I. Актуалізація опорних знань про стилістичне забарвлення фразеологізмів, розкрити функціонально стилістичні
Перевірка домашнього завдання. можливості фразеологічних одиниць; удосконалювати вміння стилістично доцільно
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. використовувати сталі словосполучення в усному й писемному мовленні, розширю-
­Мотивація навчання вати світогляд учнів, заохочувати до освоєння виражальних можливостей україн-
1. Вступне слово вчителя. ської мови; розвивати комунікативні навички учнів, удосконалювати творчі здібності
2. Завдання учням. дітей, уміння мислити, аргументовано доводити свою думку, збагачувати й акти-
3. Бесіда. візувати словниковий та фразеологічний запас учнів; виховувати любов до україн-
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате- ської мови, прагнення підвищувати рівень мовленнєвої культури.
ріалу Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
1. Слово вчителя. Основні терміни: фразеологізм, стилістика.
2. Лексичний практикум. Тип уроку: комбінований.
3. Творча робота.
4. Творче конструювання.
5. Фразеологічний практикум.
6. Робота з таблицею.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Бесіда.
2. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».

Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
`` Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Вступне слово вчителя.
Українська мова багата на виражальні засоби, що дають
змогу змалювати образ, відтворити пейзаж, історичну добу,
передавати переживання, радість, смуток, возвеличити лю-
дину, засудити й викрити негативні її риси. Серед числен-
них перлин — синонімів, антонімів, метафор,— що роблять
мову красивою, образною, гнучкою та експресивною, переда-
ють найменші порухи нашого серця, виділяють стійкі сполу-
ки — фразеологізми, що виражають думку й сподівання лю-
дей, їхній побут, культуру, історію, єднають різні покоління.
`` Завдання учням.
Прочитайте речення, визначте стилістичну роль фразеологіз-
мів.
1. Праця — альфа і омега Грінченкового життя, це —
його найбільша втіха. (А. Погрібний) 2. Маму поцілуй за
її поцілунок і попроси, щоб не застуджувалась та не псува-
ла собі нервів. (М. Коцюбинський) 3. Думаєш, не знаю, що
Формуємо компетентності
Ключові: основні компетентності в природ-
ничих науках і технологіях (уміння швидко
й ефективно шукати інформацію, використо-
вувати різні види слухання для здобуття нових
знань; математична компетентність (прагнення
висловлюватися точно, логічно та послідовно);
уміння вчитися впродовж життя (визначення
мети навчальної діяльності та способів її до-
сягнення; планування й організація власної на-
вчальної діяльності; використання різних видів
слухання; постійне поповнення власного слов-
никового запасу); обізнаність і самовиражен-
ня у сфері культури (використання української
мови як державної для духовного, культур-
ного й національного самовияву; дотримання
1 норм української літературної мови та мовлен-
нєвого етикету, що є виявом загальної культу-
ри людини).

195

Формуємо компетентності
Предметні: формування вміння системати-
зувати й узагальнити знання з фразеології,
ознайомлення з поняттям про стилістичне за-
барвлення фразеологізмів, розвивати умін-
ня користуватися в мовленні функціонально
стилістичними можливостями фразеологічних
одиниць; удосконалення навички стилістично
доцільно використовувати сталі словосполу-
чення в усному й писемному мовленні.
1 Матеріали для учнів
2 Словничок
Розумний: голова варить, мати голо-
ву на плечах, з головою, держати розум
у голові.
Злякатися: взятися страхом, душа за-
вмерла, кров у жилах завмерла.
Замовкнути: прикусити язика, ні пари
з уст, набрати в рот води.
Лукавити, лицемірити: виляти хвос-
том, крутити хвостом.
Утекти: дати драла, накивати п’ятами,
дати ногам волю, дати ходу.
Дошкуляти: грати на нервах, діймати
до живого, наступати на мозоль, у печін-
ках сидіти; зачіпати, брати за живе.
Хитрувати: крутити мізком веремію,
іти на хитрощі, удатися до хитрощів, бра-
тися на штуки.
196
ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить.
(М. Кропивницький) 4. За роботою і товариством зовсім, Іва-
не, відбився ти від сім’ї. (М. Стельмах)
`` Бесіда.
— Яка лексика називається стилістично забарвленою?
— Що вивчає фразеологія?
— Чим відрізняються фразеологізми від слова, слово-
сполучення, речення?
— У висловлюваннях якого стилю вживаються найчас-
тіше стилістично забарвлені слова?
III. Сприйняття й засвоєння навчального
матеріалу
`` Слово вчителя.
Фразеологізми та фразеологічні словосполучення є важ-
ливими засобами мовної образності й виразності. Доречно
вжиті, вони впливають на читача або слухача, допомагають
виразніше передати думку, роблять розповідь яскравішою,
надають мові емоційного забарвлення. Життя підтверджує,
що емоційне благодійництво і виразність нашої мови зале-
жить від доречного вживання фразеологізмів з їхньої непо-
вторністю, зашифрованістю образів, стислістю, влучністю,
грою звуків.
Під стилістично забарвленими фразеологізмами розу-
міють їхню стильову належність, закріплення за певними
сферами мовленнєвого спілкування (п’ята колона, входи-
ти в плоть і кров (книжний стиль); хоч лопатою горни,
не з дурного десятка (розмовний стиль)) та перебування за
межами літературної норми (упасти з дуба на кактус —
(жаргонізоване розмовне); лягти (залягти) на дно — «при-
пинити злочинну діяльність» (кримінальне).
Стилістичне забарвлення фразеологічних зворотів най-
тісніше пов’язане з їхньою експресивністю, емоційністю та
оцінністю.
`` Лексичний практикум. 1
Завдання розміщено в електронному додатку.
`` Творча робота. 1
Прочитайте фразеологізми-синоніми, поясніть їхні значення.
Складіть і запишіть декілька речень, використавши подані си-
нонімічні ряди.
1. Мудра голова — світла голова; ясна голова: швидкий
на розум; ходяча енциклопедія; іскра Божа. 2. Горобців лі-
чити — коровам хвости крутити, ґави ловити, витрішки ку-
пувати, пальцем не ворухнути, за холодну воду не братися,
бити байдики; випорожні ловити. 3. Щоб рибку з’їсти, тре-
ба в воду лізти — не побігаєш, не пообідаєш; печені голу-
би не летять до губи; треба нахилитися, щоб з криниці води
напитися; як робиш, так і матимеш; як дбаєш, так і маєш;
хто рано підводиться, за тим і діло водиться; ранні пташки
росу п’ють, а пізні — слізки; праця годує, а лінь марнує.
`` Творче конструювання.
Замініть, де це можливо, виділені слова фразеологізмами. По-
ясніть стилістичну роль фразеологізмів.
А 1. Ти чоловік розумний, тебе не дурно вибрали на ко-
шового. Розтлумач мені, для чого ми живемо? (О. Довжен-
ко) 2. Стара була розумна людина, багато років прожила
на світі, багато бачила на своєму віку, багато дечого чула
про людей. (І. Нечуй-Левицький) 3. От що воно значить —
розумний чоловік, освічений чоловік! Все він знає, все він
розбирає, до всього доскіпається. (Панас Мирний)
Б 1. Еней, пожар такий уздрівши, злякався, побілів, як
сніг. (І. Котляревський) 2. Сама Санька, мабуть, до смерті
злякалася свого вчинку. (О. Донченко)
В 1. Помітивши сльози в Гафійчиних очах, вона замов-
кала. (М. Коцюбинський) 2. Онися схаменулась, замовкла
й трохи злякалась, чи не сказала вона часом чого дуже гріш-
ного. (І. Нечуй-Левицький) 3. Чути було, як Проць при-
співував: «Де, де-е, та де тому край?..» Як доходив до ха-
ти, то замовкав, а на воротях геть затих. (В. Стефаник)
4. Замовк, нарешті, той, що сміявся. Востаннє оглядаєть-
ся. (О. Довженко) 5. Собака, видно, брехнув на місяць і за-
мовк. (М. Стельмах)
Г 1. Враз від греблі почулося вовче виття. Дівчата завища-
ли не своїми голосами, кинулись утікати. (М. Стельмах)
2. Прийшов до Києва Радзівілл із литвинами, усе попалив
і пограбував, а міщани, сівши на байдаки, мусили до Пере-
яслава втікати. (П. Куліш) 3. В селі язиками плещуть, що
твій Михайло втік від Юлки. (М. Томчаній)
Д 1. Не ждали ми, Чіпко, від тебе такого! — дошкуля
Лушня. (Панас Мирний) 2. На язик Зінька гостра, любить
посміятися з невдах, може дошкулити словом, як кропи-
вою. (А. Шиян) 3. Мстивий і чванливий Бова почав роби-
ти все, що міг, щоб чимось дошкулити, допекти Білецьких.
(Д. Ткач)
Е 1. Китаєць хитрував: удавав із себе кволого й знеможе-
ного, тільки захищався, не нападаючи, і все хотів опинитися
близько до мене, щоб пустити в діло ножа. (Ю. Яновський)
2. Так поїдем до батька Палилюльки? — Правду сказа-
ти, і сам не знаю, що робити. Нюхом чую: хитрує бать-
ко; отаманує в кількох селах і вичікує, а чия зверху буде.
(М. Стельмах) 3. Я багато хитрував, здобуваючи запрошен-
ня на концерт. (В. Собко) 4. Він заводив знайомства, менжу-
вав і хитрував, аби тільки його бійці були добре нагодова-
ні, зразково споряджені, вдосталь постачені боєприпасами.
(О. Гончар)
`` Фразеологічний практикум.
1. Запишіть фразеологізми відповідно до їхнього стилістичного
забарвлення: 1) експресивне; 2) емоційне; 3) оцінне; 4) екс-
пресивно-оцінне.
Приносити (складати) на вівтар, і в ложці води не спі­
ймаєш, вовк в овечій шкурі, тупотіти ногами (на кого), на-
дути губи, золота голова, голова на плечах (у кого), душа
1 Говорімо й пишімо правильно!
Не в тім’я битий,
2 а не ликом шитий
Із синонімічного гнізда фразеологізмів
працівники газет, радіо й телебачення за-
звичай вибирають один. Причому підста-
вою для такого вибору є не виразово-
логічні якості звороту, не оригінальність
образів, що містяться в ньому, а близь-
кість до російської мови. Приміром, коли
йдеться про непересічну, тямущу людину,
яка не розгубиться за скрутних обставин,
використовують тільки вислів не ликом
шитий: Наші теж не ликом шиті; І ми
не ликом шиті (Заголовки в газетах).
Однак є набагато виразніший суто
український фразеологізм — не в тім’я
битий. Саме йому віддавали перевагу
класики української літератури: До на-
шої панночки нелегко приступитись, та
я теж не в тім’я битий, либонь, і ми
в свій час книжки читали, та ще та-
кі, про які панночкам і не снилось. (Леся
Українка) Так же піп не в тім’я битий:
його не обдуриш. (Л. Мартович). Слово
лико, без сумніву, українське; як і росій-
ське лыко, воно має значення «внутрішня
частина кори молодих листяних дерев,
що легко відокремлюється від стовбура
й ділиться на стрічки». Проте в обох мо-
вах ці слова входять до різних фразео-
логізмів: рос. лыка не вяжет — укр. язи-
ком не поверне; п’яний як хлющ (як ніч,
як чіп). Рос. не всякое лыко в строку —
укр. не за всяку провину києм у спину.
Порівняймо укр. не мішайтесь між чу-
жі лика — рос. не мешайтесь не в свое
дело; укр. бути в татарських ликах —
рос. попасть к татарам в неволю; укр.
в’язати в лика — рос. брать в неволю.
(О. Пономарів)
1
197
3 Це цікаво! болить, гострий на язик, золоті руки, як на кілочках, (не
Назву для свого соціально-психологіч- знати) ні сном ні духом, серце стискається, залити сала за
ного роману «Хіба ревуть воли, як ясла шкіру, не до Петра, а до Різдва, ні пуху ні пера, було та за-
повні?» Панас Мирний узяв зі Святого гуло, аж жаль бере, з пучок та з ручок, капустяна (куряча)
Письма. У свою чергу він став і крилатим голова, серце тенькає, альфа і омега, міняти шило на мото-
виразом — уже як змістовно й художньо вило, повернутися спиною (до кого), з відкритим серцем; на
збагачений романістом. До золотого фра- ясні зорі, на тихі води.
зеологічного фонду ввійшли назви творів 2. Прочитайте матеріал рубрики «Це цікаво!» 3 , розкрийте зна-
багатьох українських письменників: «Ба- чення поданих у ній фразеологізмів. Схарактеризуйте стиліс-
ба Палажка і баба Параска» (І. Нечуй-Ле-
тичну роль фразеологізмів у назвах творів.
вицький), «Борислав сміється» (І. Франко),
«Голодна воля» (Панас Мирний), «Досвіт- `` Робота з таблицею. 4
ні вогні» (Леся Українка), «Мертві душі» Дослідіть, чим відрізняються словосполучення першої та дру-
(М. Гоголь), «Під тихими вербами» (Б. Грін-
гої колонок. Дайте заголовок кожній колонці. Виберіть 5 фра-
ченко), «Тіні забутих предків» (М. Коцю-
зеологізмів, складіть з ними речення. Яке забарвлення мають
бинський). Численними є твори, що мають
назви-фразеологізмами, як-от: повість фразеологізми у ваших реченнях?
В. Чапленка «Півтора людського» (1952),
широко відомий роман Ю. Збанацько- білий колір біла ворона
го «Малиновий дзвін», дві книги трило-
дати води дати перцю
гії М. Стельмаха «Хліб і сіль» (1959) та
«Кров людська — не водиця» (1957), а та- птах у небі не нашого пера птах
кож роман «Чотири броди» (1979), роман міняти гроші міняти личину
Ю. Яновського «Жива вода» (1947), книж- відкрита виставка відкрита душа
ка сатири й гумору у В. Шахнюка «Пташи-
весела дітвора дітвора обсіла
не молоко» (1972), роман В. Яворівсько-
го «Ланцюгова реакція» (1978), книжка господар будинку господар становища
Ю. Ячейкіна «За образом та подобою» кава з молоком кров з молоком
(1986). Часом наші письменники вдають- майстер з ремонту взуття майстер на всі руки
ся до іншомовних висловів, як-от: «Contra
водити за руку водити за носа
spem spero», «То be or not to be» (Леся
Українка). (З Інтернету) казанок картоплі варить казанок
товкти часник у ступі товкти воду в ступі
сісти на канапу сісти в калюжу
ціна за кілограм гріш ціна
і риба, і м’ясо ні риба ні м’ясо
гнути залізо гнути кирпу
набити ґулю набити руку

4 Матеріали для учнів IV. Домашнє завдання

1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Записати декілька фразеологізмів зі словом «рука»,
скласти речення.

V. Підсумки уроку
`` Бесіда.
— Яка лексика називається стилістично забарвленою?
— Що вивчає фразеологія?
— Чим відрізняються фразеологізми від слова, слово-
сполучення, речення?
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Урок для мене виявився цікавим (нецікавим), тому що…

198
У роки Стилістичні особливості засобів словотвору

 № 57–58
Структура уроків Мета: розкрити стилістичні особливості засобів словотвору; пояснити вплив застосування
I. Актуалізація опорних знань різних способів словотворення на стилістичну маркованість слів, а тому й на вжи-
Перевірка домашнього завдання. вання слів у різних стилях мовлення; удосконалювати навички групової, парної та
II. Ознайомлення з темою й метою уроків. індивідуальної пошукової роботи; розвивати пам’ять, увагу, підвищувати стиліс-
­Мотивація навчання тичну культуру мовлення; виховувати в учнів старанність, наполегливість, бажан-
1. Завдання учням. ня творчо працювати.
2. Бесіда. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате- Основні терміни: стилістика, словотвір.
ріалу Тип уроків: вивчення нового матеріалу.
1. Слово вчителя.
2. Опрацювання таблиці.
3. Слово вчителя (продовження).
4. Тренувальні вправи.
5. Робота з картками.
6. Вибірково-розподільчий диктант.
7. Стилістичний практикум.
8. Робота з текстом.
9. Лінгвістичне конструювання.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроків
1. Бесіда.
2. Завдання учням.
3. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».

Хід уроків

I. Актуалізація опорних знань Формуємо компетентності

`` Перевірка домашнього завдання. Ключові: основні компетентності в природ-
ничих науках і технологіях (уміння швидко
II. Ознайомлення з темою й метою уроків. й ефективно шукати інформацію, використо-
вувати різні види слухання для здобуття нових
Мотивація навчання
знань); математична компетентність (прагнен-
`` Завдання учням. 1 ня висловлюватися точно, логічно та послідов-
Прочитайте речення першої та другої колонок. Порівняйте но); уміння вчитися впродовж життя (визна-
прочитане, зробіть висновки. 2 чення мети навчальної діяльності та способів
її досягнення; планування й організація влас-
Громадянко, яка ви Громадянко, яка ви жад-
ної навчальної діяльності; використання різних
жадібна! Ви ні з ким не нюга! Ви ні з ким не поді-
видів слухання; постійне поповнення власного
поділилися оцим яблу- лилися оцим яблуком. Ви
словникового запасу); обізнаність і самовира-
ком. Ви тихо хрумаєте тихенько хрумаєте його в ку-
ження у сфері культури (використання укра-
його в кутку, щоб ні­хто точку, щоб ніхто не бачив
їнської мови як державної для духовного,
не бачив і не просив. і не просив. (О. Донченко)
культурного й національного самовияву; до-
Громада, що череда Громада, що череда ове-
тримання норм української літературної мови
овець. Немає в ній пасту- чок. Немає в ній пастуха, то,
та мовленнєвого етикету, що є виявом загаль-
ха, то, звісно, який вже звісно, який вже там лад.
ної культури людини).
там лад. (У. Самчук)

199
 Ці гори не шкіряться
Формуємо компетентності в небо гострими хижими
скелями,— як у зморш-
Предметні: ознайомлення зі стилістичними ках ледачі старі, во-
особливостями засобів словотвору, впливом ни підсміхаються стиха
різних способів словотворення на стилістичну голими яснами темних
маркованість слів, на вживання слів у різних проваль.
стилях мовлення. Вітер легкий дихнув.
Раптом низько про-
летів над квітами ста-
рий жук.
1 Матеріали для учнів
`` Бесіда.
— Що вивчає словотвір?
— Які способи словотвору вам відомі? Наведіть при-
клади.
Ці гори не шкіряться
в небо гострозубими хижими
скелями,— як зморшкуваті
ледачі старигани, вони під-
сміхаються стиха голими яс-
нами темних проваль. (У. Га-
лич)
Вітерець легенький дих-
нув. (Панас Мирний)
Раптом низько-низько
пролетів над квітами старий
жук-сторож. (О. Іваненко)

III. Сприйняття й засвоєння навчального

2 Відповідь
Речення другої колонки більш виразні,
експресивні завдяки емоційно забарвле-
ним словам жаднюга, куточку, гострозу-
бі, зморшкуваті, старигани, овечок, ві-
терець, легенький, жук-сторож. Ці слова,
утворені різними засобами, надають ре-
ченням експресивного забарвлення.
3 Наочність
матеріалу
`` Слово вчителя.
Словотворчі засоби мають стилістичне застосування: во-
ни впливають на стилістичну маркованість слів і вживання
в тому чи іншому стилі мовлення. Найголовніша роль у сти-
лістичному забарвленні слів належить префіксам і суфік-
сам, проте стилістичні можливості префіксів поступаються
перед суфіксами. Ці афікси впливають на значення новоут-
вореного слова, а також використовуються в мовленні для
надання слову певного стилістично-емоційного оцінного за-
барвлення. Стилістичні можливості словотвору виявляють-
ся в зіставленні слів одного кореня й одного значення, але
різного словотворчого оформлення: мати — матінка, ма-
туся, матусенька; зелений — зелень, зелененький, зелену-
ватий; їсти — їстоньки; далеко — далеченько, далекува-
то, далеко-далеко.
Префікси роблять слова стилістично виразними. Слова,
утворені за допомогою префіксів, використовуються в роз-
мовному і книжних стилях. Стилістична виразність префік-
сів залежить від тих значень, яких набувають новоутворе-
ні слова.
`` Опрацювання таблиці. 3
`` Слово вчителя (продовження).
Одним з найбільш стилістично виразних словотворчих
засобів є суфікси. Одні з них використовуються для розріз-
нення значень слів: воля — вільний, вольовий, воліти, віль-
но. Інші вносять додаткові відтінки ніжності, ласкавості чи
згрубілості, зневаги тощо: кіт — котик, котичок, коту-
сик, котяра, котище, що впливає на їх уживання: безсу-
фіксні слова стилістично нейтральні, а суфіксальні — сти-
лістично марковані.
Значна частина суфіксів творить слова з абстрактним,
узагальнюючим значенням, які найчастіше вживаються

200
в науковому, діловому, публіцистичному стилях. Це суфік-
си -енн-, -анн-, -от-, -ість-, -ств-, -цтв-, -ізм- та ін.: зістав-
лення, нарощування, широта, громадськість, людство, по-
середництво, практицизм, натуралізм.
Чимало професійних слів, утворених суфіксами -ник-,
-щик-, -тель-, -чик-, -льник-, використовуються в діловому,
науковому і публіцистичних стилях: наставник, кладов-
щик, учитель.
Для книжних слів характерні прикметники, утворені за
допомогою суфіксів -альн-, -арн-(-ярн-), -увальн-(-ювальн-),
-ичн-(-ічн-, -їчн-): соціальний, молекулярний, зрошувальник,
історичний, хімічний.
Для творення слів-термінів використовуються суфікси
-ист-, -уват-, -атист- та ін.: азотистий, цукристий, хмар-
нуватистий, сіркуватий.
У науковому стилі великого поширення набули віддіє­
слівні іменники на -ння, -ття, що надають словам здебіль-
шого книжного забарвлення: читання, буття; а також
старослов’янські суфікси -ств(о), -зтв(о), -цтв(о) та -ість
(людство, посередництво, дійсність) та греко-латинського
походження -ізм (-изм, -їзм) — українізм, історизм, архаїзм.
Слова із суфіксами здрібнілості-пестливості та згрубілості-
збільшеності частіше вживаються в розмовному і художньо-
му стилях (рівнесенький, теплісінький; лапищі). Емоційно
насиченими є і слова, утворені без суфіксів (вись, блакить).
Виразне емоційно-експресивне забарвлення мають слова
із суфіксами позитивної і негативної оцінки. Для позначен-
ня позитивного ставлення до предмета зазвичай використо-
вують такі суфікси:
— для іменників ч. р. -ок, -ик, -ець, -ичок, -ечек: синок,
дощик, вітрець, кошичок;
— для іменників ж. р. -к(а), -ц(я), -очк(а), -ечк(а), -ичк(а),
-иц(я): ягідка, бабця, бджілочка, донечка;
— для іменників с. р. -к(о), -ц(е), -ечк(о): курчатко, де-
ревце, словечко; ч. р.: дядечко, батечко.
Стилістичні можливості мають також інші способи сло-
вотвору — основоскладання (самоаналіз, мовознавство —
книжний характер); словоскладання (цар — жайворо-
нок — художній стиль, кіловат-година — науковий стиль).
Складні слова виконують різні стилістичні функції. Одні
з них антропологія, атмосфера, кіловат-година, мовознав-
ство вживаються як терміни в книжних стилях, насампе-
ред у науковому, інші виражають найрізноманітніші емоцій-
но-експресивні відтінки й переважають у художньому стилі:
А я, дурний, не убачивши тебе, цяце, й разу, та й повірив
тупорилим своїм віршомазам. (Т. Шевченко) Ей, голубчи-
ку-братику! Не бий мене та візьми до себе,— я тобі у ве-
ликій пригоді стану! (Нар. творч.)
Отже, словотворчі засоби відіграють важливу роль у сти-
лістичному забарвленні слів і в стилетворенні. Стилістична
виразність тексту посилюється, якщо в ньому використано
слова, що завдяки словотворчим засобам виділяються свої-
ми стилістичними функціями.
Говорімо й пишімо правильно!
Особливого відтінку пестливості імен-
никам надають:
— суфікси -оньк-, еньк-: дівчинонька,
личенько, рученька;
— суфікси -усь, -ус, -унь, -ун: дідусь, ба-
буся, братунь, мамуня.
Для надання відтінку пестливості
в прикметниках використовуються су-
фікси -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, юсіньк-: гар-
ненький, чистесенький, білісінький, то-
нюсінький.
У дитячій мові дієслова можуть діста-
вати суфікси пестливості -к-, -оньк-, -очк-:
спатки, спатоньки, їстоньки, питоньки,
спаточки. Виразну емоцію голубливос-
ті містять іменники, які називають малих
істот (дитятко, голуб’ятко, козенятко
та ін.).
Пестливі імена творяться зазвичай:
— скороченням імені: Леся (від Лари-
са, Олександра, Олена), Вітя (від Віта-
лій, Віктор);
— за допомогою суфіксів: Надюня,
Надюся, Надюша, Надієчко, Надюсенько;
зокрема й суфікса -к-: Степанко, Надій-
ко, Оксанко.
Говорімо й пишімо правильно!
Для позначення негативного ставлен-
ня до предмета і зазвичай збільшенос-
ті найчастіше використовуються суфікси
-ищ-, -иськ-: вітрище, вітрисько; рідше
із цією метою вживаються суфікси -ак-
(-як-), -ук- (-юк-), -уг-, -ур-(-юр-): злодіяка,
розбишака, зміюка, злюка, катюга, ха-
пуга, босяцюра.
Прикметникам відтінку згрубілості на-
дають суфікси -езн-, -елезн-, -ущ-(-ющ-):
старезний, товстелезний, злющий.
А іменникам — -ак- (-як-) — на позна-
чення згрубілості, часто з відтінком зне-
важливості: рубака, писака, вояка, вужа-
ка, хвостяка, коняка, одчаяка, губ’яка,
брехуняка.
201
4 Матеріали для учнів `` Тренувальні вправи. 4
1. Спишіть речення, визначте, у який спосіб утворені виділені
слова. Поясніть стилістичну роль цих засобів.
1. Хіба без мене мало є таких сіромах, що б’ються, як
риба об лід, із своїм безталанням і ніяк не виб’ються з гір-
кої нужди? (Панас Мирний) 2. Сонечко пломенисто гралося
у небі, вітерець жвавенько хитав деревами, що попадалися
де-не-де по дорозі, і шумів у міських садочках. (Марко Вов-
чок) 3. Спом’янула Олеся: вона в свойому селі йде,— той
привітає, другий про здоров’я спитає, декотрий пожартує,
інший стане та свій смуток-жаль повістить. (Марко Вов-
чок) 4. Злидні, голод, безробіття та малоземелля загнали
тисячі українських селян у Канаду, США, країни Латин-
5 Персоналії ської Америки. (Л. Дмитерко) 5 5. Тільки й бачив я рід-
Любомир Дмитрович Дмитерко ний край, поки ріс, а там, як оддали у службу, так і пішов,
(1911–1985) — український письменник, не по своїй волі, блукати по світу, як те перекотиполе, що
поет, прозаїк, драматург, публіцист, сце- вітер носить по степах. (О. Стороженко) 5 6. У Сквирі,
нарист, перекладач. Лауреат Державної в тихій, Живе мій друг, старий казкар вечірній. (М. Риль-
премії України імені Тараса Шевченка. ський) 7. Не пустоцвіту барви Золоті нас ваблять і чару-
Один із трьох членів літературної групи ють у житті, ми квітку жита любимо за те, що в ній зачато
«Західна Україна», які не потрапили до зерно золоте. (О. Ющенко) 8. Ані хмарки на небі — ли-
радянського ГУЛАГу. ше височінь, глибочінь. (Л. Первомайський) 9. Сосни маха-
Олекса Петрович Стороженко (1806– ли кошлатими лапищами. (О. Донченко) 10. Поклала мати
1874) — український письменник, етно- коло хати маленьких діточок своїх. (Т. Шевченко) 11. Од-
граф, драматург, слідчий-криміналіст. на тільки сидить без обнови сиріточка, рученята сховавши
в рукава. (Т. Шевченко) 12. То не вовчиця ховається з вов-
ченятами, тікаючи до своєї нори, то мати тікає з сином.
(І. Нечуй-Левицький)
2. Запишіть, у поданих іменниках визначте суфікси і поясніть їх-
ню роль у вираженні різних відтінків почуттів.

Звірюга, вітрище, кошичок, Марієчка, оченята, вогник,
 вовчице, хатиночка, кошеня, зміюка, німчай, звірятко, хлоп-
 чисько, писака, кониченько, басюра, дитинча, розбишака,
кусака, хитрюга, полечко, тополенька, шептун, зіллячко,
 зозуленька, бородань, водиця, парубота, бродяга, Юрась, ді-
 дунь, дідуган, мамуня, голівонька.
 3. Запишіть речення. У який спосіб утворено виділені слова? Що
дає підстави стверджувати, що такі слова сприяють емоційнос-

ті тексту?
 1. Війна! Смертельна небезпека нависла над цими мир-
 ними, до болю, до душевного щему рідними полями. (В. Ко-
заченко) 2. Люблю тебе за всі твої пориви, за душу, чулу

до страждань чужих, за те, що ти і добра, і вродлива, за
 синь очей, за голос твій і сміх… (В. Сосюра) 3. Світло зни-
 кло, небо змеркло, і блакить укрила хмари. (Леся Укра-
їнка) 4. Тож, мила юнь моя, любіть, вивчайте солов’їну
 мову, ніде й ніколи не ганьбіть її — життя свого осно-
 ву. (М. Волощук) 5. Уже й забула, що то серця щем, не-
 мовби й не було його ніколи. (Н. Барановська) 6. Підні-
мали прапор на Вкраїні, синьо-жовтий, у блакитну вись,
 й засичали в дикій злобі й піні, хто повсюди кляв колись.
 (Б. Кулик) 7. Табун горобців тріпотить над ріллею в стій-

202
ному нестримі вперед. (М. Клочко) 8. Ще рань. Ще сна-
ми зборені, лани дрімають, і зорані. (І. Нехода) 9. З очей
її поволі щезала рожева од заходу, закутана в зелень кле-
нів церква. (М. Коцюбинський)
`` Робота з картками. 4
`` Вибірково-розподільчий диктант. 4
Слова, які за допомогою суфіксів набули зменшувально-пест-
ливого значення або значення згрубілості чи збільшеності, ви-
пишіть у дві колонки. Виділіть суфікси.
1. Ой вуличко та широкая, чом травичка невисокая? Бо
хлопчища побродили великими та й ножищами, подертими
постолищами, рядняними онучищами! (Нар. творч.) 2. До
оселі заходить невідомий чолов’яга, високий, кривоносий,
подає не руку — ручище. (М. Стельмах) 3. О народе! Чи ти 6 Персоналії
бачив сонце? Хоч тонюсінький промінчик долі? (В. Чумак) Тетяна Василівна Майданович
4. Спи ж моя доненько! Спи, моя зоренько! Хай обмина те- (1957) — українська поетеса і прозаїк,
бе лихо і горенько! (Олена Пчілка) 5. Те, що ти бачиш,— літературознавець, мовознавець, теолог,
юрмище і тління, запам’ятай: це ще не Україна. Це тільки редактор-видавець.
ґрунт. Лише кореневище. Господня Україна сходить вище. Володимир Іванович Затуливітер
(Т. Майданович) 6 6. З якого ти саду чудовая роже? Тебе (1944–2003) — український поет та жур-
й морозище зв’ялити не може! (А. Кримський) 7. Ми буваєм наліст. Лауреат премії імені Павла Тичини.
у натовпі злющі, а добрішаєм на самоті. (В. Березінський)
Леонід Миколайович Вишеслав-
8. Стомився вітерець — розхитаний хлопчисько. (М. Кося- ський (1914–2002) — поет, перекладач,
кевич) 9. Слів’ятка, словинки, словища,— скільки вас, не- літературознавець, педагог. За весь час
добутих, лежать ще Шевченковій зоряній рудні! (В. Зату- творчої діяльності видав понад 60 книг
ливітер) 6 10. Сонечко пломенисте гралося в небі вітрець віршів, прози та перекладів. Свої твори
жвавенько хитав деревами що попадалися де-не-де по до- писав російською мовою.
розі і шумів у міських садочках. (Марко Вовчок) 11. Тут,
димар осідлавши, відьма гасить вогні, домовик із-під стрі-
хи — очиська страшні… (Л. Вишеславський) 6 12. Долонь-
ки теплі, пахне чубик літом, немов проміння, оченята світлі.
Любові квітка і життя зернина — моя дитина. (Л. Косило)
13. Все те що мало згоріти згоріло тільки сумно чорнів об-
палений комин та осінній вітрисько бабрався в попелі, ви-
шукуючи поодинокі жарини. (А. Дімаров) 14. А вітер, як
котище сонний, заснув собі на підвіконні. (О. Довгоп’ят)
15. Киньте, братики, панський Парнас, уберіться в прості-
сіньку свитку! (П. Грабовський) 16. Розплющую очі, аж ко-
ло мене босовило стоїть. (А. Тесленко) 17. Вечір висипав зо-
рі, як просо, на чорнющого неба чоло. (В. Гужва) 18. Туман
з поля підніметься, сонечко прогляне, і минеться негодонь-
ка, й доленька настане. (Я. Щоголів)
`` Стилістичний практикум. 4
Завдання 1 розміщено в електронному додатку.
2. Від поданих слів утворіть віддієслівні іменники, виділіть у них 7 Відповідь
словотвірні суфікси. У текстах яких стилів зазвичай уживають-
Здобуток, обговорювання, обґрунту-
ся віддієслівні іменники? 7
вання, вивчення, зберігання, припинен-
Здобувати, обговорювати, обґрунтувати, вивчати, збері- ня, інформування, перенесення, пере-
гати, припинити, інформувати, переносити, перетравити, травлення, порушення, представлення,
порушити, представити, досліджувати, повертатись, найме- дослідження, повернення, найменування,
нувати, висловити, бути. висловлення, буття.

203
8 Матеріали для учнів
Говорімо й пишімо правильно!
Відзначити — зауважити —
звернути увагу
Ці вислови часто вживаються в книж-
ній мові й означають «зосередити ува-
гу, наголосити на чомусь, виокремити
якийсь факт»: Відзначимо природне зву-
чання музичного інструмента; Зауважи-
мо, що музичний інструмент звучить
природно; Звернімо увагу на природне
звучання музичного інструмента.
Часом у таких випадках послугову-
ються дієсловом відмічати, відмітити,
однак сучасні норми літературної мови
рекомендують уникати такого слововжи-
вання.
9 Відповідь
1Б, 2В, 3Б, 4Г; 5: 1Г, 2А, 3В, 4Б.
204
3. До якого функціонального стилю тяжіють подані слова? За до-
помогою чого ви це визначили? Складіть з ними кілька речень
і запишіть.
Посередництво, концертмейстер, бабизм-ягізм, наплю-
визм, лебідка, хлопчисько, невдаха, недовершеність, ось-
дечки, розчарування, контрамарка, упертюх, лежбище, ли-
шечко, манаття, звірюга, мюзик-хол, грибочок, рідненький,
теплісінький, мушва, злющий, сплюх, місяченько, зеренце.
`` Робота з текстом. 8
Завдання розміщено в електронному додатку.
`` Лінгвістичне конструювання. 8
Утворіть від поданих слів за допомогою суфіксів позитивної чи
негативної оцінки нові слова. Утворені слова запишіть, скла-
діть з ними декілька речень. Для якого стилю мовлення ха-
рактерні ці слова?
Зірка, здоровий, пташка, малий, ніч, бабуся, сила, вовк,
важкий, страх, злий, страшний, зима.
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Наведіть приклади вживання слів зі зменшувально-пест-
ливими суфіксами в усній народній творчості.
V. Підсумки уроків
`` Бесіда.
— Які є морфеми в українській мові? Що між ними
спільного й відмінного?
— Як впливають слова, творені різними засобами, на
стилістичне забарвлення тексту?
— Як впливають на стилістичне забарвлення слів суфік-
си та префікси? Наведіть приклади слів із суфіксами пози-
тивної й негативної оцінки.
— Які стилістичні функції виконують складні слова?
Наведіть приклади.
— Чи однакова стилістична роль засобів словотвору
в різних стилях мовлення? Обґрунтуйте думку.
`` Завдання учням. 8
Завдання розміщено в електронному додатку. 9
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Опрацювавши тему «Стилістичне використання засобів
словотвору», я зрозумів (зрозуміла), що…
У рок № 59 Стилістичні особливості частин мови

Структура уроку Мета: пояснити стилістичну функцію різних частин мови; звернувши увагу на морфоло-
I. Актуалізація опорних знань гічні синоніми — граматичні форми слова, які розрізняються стилістичним ужи-
Перевірка домашнього завдання. ванням, удосконалювати вміння доречного використання частин мови та їх певних
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. граматичних форм у висловлюваннях різних стилів; розвивати логічне й образ-
­Мотивація навчання не мислення, спостережливість, почуття мови, смак до влучного слова, пам’ять.
Завдання учням. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате- Основні терміни: стилістика, словотвір.
ріалу Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
1. Слово вчителя.
2. Робота з картками.
3. Лінгвістичне конструювання.
4. Диктант-взаємоперевірка.
5. Стилістичний практикум.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Бесіда.
2. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».
3. Завдання учням.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

`` Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Завдання учням.
1. Прочитайте поезію Ліни Костенко. Назвіть частини мови, за до-
помогою яких авторка досягає образної виразності тексту. Що
вам відомо про стилістичні особливості частин мови?
2. Запишіть подані слова, визначте, до яких частин мови вони
відносяться. Яке стилістичне забарвлення мають дані слова?
Маленький, голубонько, вітрище, чимчикував, красен,
вікопомний, хороший-прехороший, довго-довго, мало-пома-
лу, архіважливий, величезний, ненько.
III. Сприйняття й засвоєння навчального
матеріалу
`` Слово вчителя.
Кожна частина мови, маючи свої стилістичні особливості,
може надавати текстові різного стилістичного ­забарвлення.
Стилістика категорії роду іменників:
— в офіційно-діловому мовленні перевага надається
іменникам чоловічого роду для позначення професій, звань
Формуємо компетентності
Ключові: основні компетентності в природ-
ничих науках і технологіях (уміння швидко
й ефективно шукати інформацію, використо-
вувати різні види слухання для здобуття нових
1
знань); математична компетентність (прагнен-
ня висловлюватися точно, логічно та послідов-
но); уміння вчитися впродовж життя (визна-
чення мети навчальної діяльності та способів
її досягнення; планування й організація влас-
ної навчальної діяльності; постійне поповнен­
ня власного словникового запасу); обізнаність
і самовираження у сфері культури (використан-
ня української мови як державної для духо-
вного, культурного й національного самовияву;
дотримання норм української літературної мо-
ви, що є виявом загальної культури людини).
Предметні: ознайомлення зі стилістичною
функцією різних частин мови.

205
1 Матеріали для учнів
Це цікаво!
Однина і множина абстрактних та ре-
човинних іменників іноді використову-
ються паралельно. Множинні форми,
зазвичай, містять більшу експресію і ре-
алізують різноманітні значеннєві відтінки:
Все зраділо радістю життя, радощами
здорового погордливого дня. (І. Нечуй-Ле-
вицький) Географічним назвам у формі
множини притаманне узагальнене зна-
чення, що вирізняється яскравою екс-
пресивністю. Множина іменників може
використовуватись замість однини. «Гі-
перболічна» множина служить для екс-
пресивної (здебільшого негативної) вка-
зівки на одиничність предмета. Таке
вживання множини обмежене розмов-
ним і художнім мовленням: Ти забула, що
є в світі жіночі принади — перманенти,
манікюри, духи та помади. (П. Глазовий).
206
жінок. Форми з -к(а) варто вживати в художньому, публі-
цистичному та розмовному стилях;
— у фольклорній мові спостерігаємо часто й виразне
стилістичне осмислення середнього роду, що служить для
висловлення то негативної, то позитивної характеристики:
Що старе, що мале, що дурне. (Нар. творч.);
— слова за родовою належністю використовуються для
створення уособлень при перенесенні на граматичне понят-
тя роду різних рис істот чоловічої та жіночої статті;
— заміна чоловічого або жіночого роду на середній мо-
же служити засобом створення пестливо-голубливого відтін-
ку, пошани, милування або тону зневаги, ненависті та оги-
ди або навіть сатири, сарказму.
Стилістичні особливості категорії числа іменника.
В офіційно-діловому стилі використовуються іменники,
які вживаються лише в однині (покращення, прогрес) або ли-
ше в множині (ресурси, фінанси). У публіцистичному й худож-
ньому стилі множина речовинних іменників є експресивним
засобом. Художній стиль використовує множину для позна-
чення суспільного стану, професії, при зображенні масовості,
величини, неосяжності. Однина іменників у збірному значен-
ні надає мовленню емоційності й експресивності, отже вико-
ристання таких форм повинно бути стилістично мотивованим:
Я любив ходити в поле і милуватись квітами, особливо ба-
гряно-синіми квітами будяка… (В. Сосюра). Множина аб-
страктних іменників може реалізовувати відтінок тривалості,
інтенсивності вияву ознаки: Над обрієм моїм повзуть ліни-
во спеки, мов сонні полози зелено-золоті. (В. Бобинський).
У системі іменників стилістичне значення мають пара-
лельні, взаємозамінювані відмінкові форми іменників, і різ-
ні відтінки іменників, що вживаються для відтворення одно-
го й того ж значення. Взаємозамінюваними морфологічними
одиницями є форми давального відмінка іменників чолові-
чого роду (чоловіку — чоловікові).
Прикметники вживаються в різних стилях мовлення.
Але в художньому та розмовному стилях широко викорис-
товуються прикметники:
— з префіксом пре-;
— із суфіксами -езн-, -елезн-, -енн-, -ісіньк- тощо;
— вищого й найвищого ступенів порівняння;
— короткі й повні нестягнені форми (повен, рад, сріб-
нії, молодії);
— складні прикметники, утворені повторенням основ
(добрий-предобрий).
У діловому й публіцистичному — із префіксами уль-
тра-, архі-, гіпер-, транс-, у науковому стилі прикметни-
ки набувають термінологізованого значення: ультрафіоле-
тові промені.
У науковому, офіційно-діловому та публіцистичному стилі
займенники вживаються як важливий засіб єдності частин тек-
сту, для вираження присвійності та як сполучні слова в склад-
нопідрядних реченнях. У художньому стилі займенники мо-
жуть використовуватися для підсилення враження у формі
повтору, протиставлення. У художньому та розмовному стилях
Словничок
заміна особового займенника я на ми часто супроводжуєть-
ся появою експресивних відтінків: іронії, зневаги, ворожості. Експресивний — який характеризу-
ється експресією; виразний.
Числівник не належить до особливо виразних стилістич-
Гіперболізація — застосування гіпер-
них засобів, тому в художньому мовленні кількість числів- боли.
ників незначна. У мовленні персонажів вони вживаються Семантичний (від грец. «значи-
для гіперболізації. У публіцистичному стилі числівник ви- мий») — прикметник до слова семан­
користовується з агітаційною метою як стилістичний засіб тика.
експресивного виділення предметно-числового образу: Ніко- Категоричний — безумовний, рішу-
ли серця мільйонів не бились у такому наднапруженні, як чий.
у роки світової війни. (З газети). Найуживаніший числів-
ник в офіційно-діловому стилі, де він виконує свою пряму
функцію — позначає кількість або порядок предметів при
лічбі: У фонд надійшло сто тисяч гривень. (О. Пономарів).
З-поміж не дуже численних стилістичних засобів числівни- 
ка можна виділити емоційно забарвлені форми зі зменшени- 
ми суфіксами, які створюють пестливо-співчутливі відтінки;

повторення того самого числівника або поєднання двох слів,
утворених від однієї числівникової основи. Такі утворення 
посилюють семантичну виразність поняття: Стоїть зелена 
яворина одним-одна, одним-одна біля воріт. (Нар. творч.).
Стилістично виразними є форми числівників у фольклорі. 
Стилістичні особливості пов’язані із взаємозаміною спо- 
собів дієслова: використання дійсного способу замість нака-

зового пом’якшує категоричність мовлення; для посилення
наказу замість наказового способу вживається форма інфі- 
нітива; у поєднанні зі службовою групою слів візьми та 
й форми наказового способу відтворюють раптовість дії; для

вираження дії, виконуваної з примусу, а не з доброї волі,
використовується наказовий спосіб замість дійсного. 
Стилістична функція прислівників загалом доповнюваль- 
на, бо вони тільки своєрідно розгортають семантичне зна-
чення, виражене найчастіше дієсловом. Прислівники суттєво 
розширюють виражальні засоби мови, додають мовленню не- 
повторних значеннєвих елементів і емоційності, їм притаманна 
пряма й непряма семантика. Синтетичні (однослівні) прислів-
ники активніше використовуються в художньому й розмовно- 
побутовому мовленні, аналітичні (складені, двослівні) перева- 
жають у мовленні науковому й офіційно-діловому.

Кожна частка стилістично важлива, бо надає висловлю-
ванню якогось додаткового семантико-стилістичного від­тінку. 
Прийменник виражає семантичні й стилістичні відно- 
шення між повнозначними словами, семантично скріплює

їх синтаксично-підрядним зв’язком.
Сполучники, на відміну від прийменників, помітно авто- 
номніші складники речення, вони нейтральніші, бо не входять 
до складу жодного із членів речення. Їхня семантико-синтак-
сична функція полягає в тому, щоб сурядним чи підрядним 
зв’язком поєднувати в певну змістову єдність як окремі слова, 
члени речення, так і предикативні частини речення (сурядні

чи підрядні) в одне синтаксично складне р ­ ечення.
Вигуки виражають почуття, емоції, волевиявлення люди- 
ни, зокрема задоволення/невдоволення чимось, заклик тощо. 

207
 2 Матеріали для учнів `` Робота з картками. 2
`` Лінгвістичне конструювання. 2
Прочитайте речення. За лексико-граматичними особливостя-
ми прикметників визначте, до якого стилю відносяться пода-
ні речення. Складіть декілька речень із прикметниками вищо-
го й найвищого ступенів порівняння.
1. Передсвятковий час пройшов дуже сутужно і втомно
для мене. (Леся Українка) 2. Я молоденькою прехорошень-
ка була. (Ганна Барвінок) 3 3. Горпинка була задоволе-
на неділею: такий прехороший день удався, так багато но-
3 Персоналії вин. (Г. Косинка) 3 4. Між частинками, з яких складається
атомне ядро, діють величезні сили притягання. (З посібни-
Ганна Барвінок (Олександра Михай-
лівна Білозерська-Куліш; 1828–1911) — ка) 5. Внизу, під широко розкинутим гіллям величезного
українська письменниця. Ще один дуба — глибока арка брами. (І. Кочерга) 6. З печі звісилася
псевдонім — А. Нечуй-Вітер. Дружина скуйовджена, давно не чесана голова старезного діда. (І. Му-
Пантелеймона Куліша, сестра Василя та ратов) 7. І школярів дзвінка юрма, немов у читанці, зліпи-
Миколи Білозерських. ла товстезну бабу. (М. Рильський) 8. Корова добра-предоб-
ра, вона руку лиже. (Ю. Яновський) 9. Крем’яхи стукались
Григорій Михайлович Косинка
(справжнє прізвище — Стрілець; 1899–
об стінки ступки, відскакували, розколювалися на дрібніші
1934) — український письменник-нове- камінчики. (О. Донченко) 10. Пливе човен води повен та на-
ліст, перекладач доби «Розстріляного від- критий листом. (Нар. творч.) 11. До тих країв свою я душу
родження». Жертва сталінських репресій. із піснями вів, свої гарячі радості й надії і несповиті думи
молодії. (А. Малишко) 12. Одним з перших в країні інсти-
тут [кліматології] почав вивчати механізм дії електричного
поля ультрависокої частоти. (З журналу) 13. Зразу дасть ме-
ні настрій привіт твій, моя найближча приятелько. (М. Ко-
 цюбинський) 14. Людська недоля будила не розпач в мені,
 а бажання Кращої долі, щаслившої. (Леся Українка)
 `` Диктант-взаємоперевірка.
 Запишіть під диктовку вчителя. Прокоментуйте стилістичну
роль складних прикметників у поданих реченнях. Проведіть

стилістичний експеримент: замініть складні прикметники про-
 стими. Як змінилося стилістичне забарвлення речень? Обміняй-
 тесь зошитами для взаємоперевірки робіт.
1. Подекуди по жовто-зеленій скатерті розкидані тем-
 но-зелені кущі верболозу, то кругленькі, наче м’ячики, то
 гостроверхі, неначе топольки. (І. Нечуй-Левицький) 2. На
зелені гори, на блакитні хвилі полетіть ви, мрії — птиці

срібнокрилі. (В. Сосюра) 3. Яким би був я йолопом жахли-
 вим, коли б почав завидувати юним, рум’янощоким та блис-
 кучооким. (М. Рильський) 4. На той час уже вмерла Рогніда,
а в Новгороді хитромудрі Добрині вкоротили віку слабоду-

хому Вишеславу. (П. Загребельний) 5. По дорозі їм зустрів-
 ся павич з пишним, різнобарвним хвостом. (М. Трублаїні)
 6. Ліс стояв різнокольоровий, барвистий. Жовте, червоне,
руде листя заквітчувало дерева, і дерева красувались одне
 перед одним. (О. Іваненко) 7. Того ж дня під вечір друзі
 проводжали Остапа. На колгоспній підводі вилискував йо-

го рожевобокий чемодан. (О. Підсуха) 8. Івась бродить по
садку і носить в руках здоровенну жовтогарячу моркву, про-
 ти сонця вона, як кров, червоніє. (Панас Мирний) 9. Чер-
 вонувато-брудно-жовте шумує листя під ногами. (М. Долен-

208
го) 10. Моя ти втіхо, кобзо тихострунна! Одна ти в мене із
утіх зісталась. (П. Куліш)
`` Стилістичний практикум. 2
Завдання 1 розміщено в електронному додатку.
2. Запишіть, розставляючи пропущені розділові знаки та зніміть
риски. Визначте стилістичну роль займенників. 4 4
Пам’ятаю мені було років шість або сім, як це діялось.
Батько мій був тоді економом в одному селі. Економія сто-
яла сливе край села вся обсаджена вербами й тополями. За
економією слався до/кінця села широкий вигін, де весною
і в/літку пастушки пасли ягнята.
Дома не/було мені з ким гулять. Була в мене одним/од-
на менша сестра але така вередлива та плаксива, що й гу-
лять і бавиться з нею було не/можна. Оце почнемо граться
я її торкну чи зачеплю, а вона розквасить губи та й починає
ревти на всю хату. Була вона якась утла на/здоров’я і за-
вжди кисла як кислиця. І через неї мені часто доводилось од
матері пробувать кислиць оце було зачеплю її або штовхну
так, що вона й ноги задере, то вона зараз біжить до матері
жаліться а мати мені зараз тиць кислицю в зуби було до-
бре намне чуба або наскубе вуха. (За І. Нечуєм-Левицьким)
3. Запишіть, поясніть стилістичну роль повторюваних прислівни-
ків.
1. Як я люблю, коли зоряно-зоряно в небі… (М. Стель-
мах) 2. Високо-високо під небом вечірнім пролетіли величез-
ним табуном дикі гуси у плавні на ніч і виповнили повітря
дивним гуком. (М. Коцюбинський) 3. В селі тихо-тихо, тіль-
ки іноді сколихнеться тінь молодого деревця та між гіллям,
розсипаючись, зашерехтить наростень паморозі. (М. Стель-
мах) 4. Над осіннім степом, повитим млою, повзли сірі хма-
ри низько-низько. От-от зірветься на дощ. (І. Цюпа) 5. Дов-
го-довго, не один десяток років буде проводжати мене мати,
дивлячись крізь сльози на дорогу, довго хреститиме мені слід
і стоятиме з молитвами на зорях вечірніх і ранішніх, щоб не
взяла мене ні куля, ні шабля, ні наклеп лихий. (О. Довженко)
4. Проведіть стилістичний експеримент. Замініть сполучники сино-
німічними, де це можливо. Прокоментуйте зміни в змісті тексту.
Смутно і тужно тепер осінніми днями красній Тетяні.
Мати за господарством та справунками в млині, лиш не-
довго пересиджує в світличках. Тетяна, прибравши їх руш-
никами, сушеними цвітами та килимами, не знає іноді, що
з часом починати, так багато, здається їй, має його зайво-
го. Хоча й помагає матері в господарстві… клопочеться враз
з нею… втім, все ж таки бувають у неї такі хвилі… де зда-
ється їй… має його ще все забагато. Грубої челядинської
роботи Іваниха Дубиха своїй одніській доньці не дає в ру-
ки, а туга за Грицем і потайна любов до нього підмулюють
душевний спокій і рівновагу дівчини. Летіла би, як птаха,
на гору до нього, він же кликав, молив лісом, щоб зайшла
хоч раз ще. Однак вона не була. Щось, що було сильніше
від неї, держало її в долині, вдома, не допускало виходити
проти нього… (О. Кобилянська)
Відповідь
Пам’ятаю, мені було років шість або
сім, як це діялось. Батько мій був тоді
економ в одному селі. Економія стояла
сливе край села вся обсаджена вербами
й тополями. За економією слався до кін-
ця села широкий вигін, де весною і в літ-
ку пастушки пасли ягнята.
Дома не було мені з ким гулять. Була
в мене одним одна менша сестра, але та-
ка вередлива та плаксива, що й гулять
і бавиться з нею було неможна. Оце по-
чнемо граться, я її торкну чи зачеплю,
а вона розквасить губи та й починає рев-
ти на всю хату. Була вона якась утла на
здоров’я і завжди кисла, як кислиця. І че-
рез неї мені часто доводилось од матері
пробувать кислиць: оце було зачеплю її
або штовхну так, що вона й ноги задере,
то вона зараз біжить до матері жаліться,
а мати мені зараз тиць кислицю в зуби:
було добре намне чуба або наскубе ву-
ха. (За І. Нечуєм-Левицьким)

















209
5 Персоналії
Володимир Григорович Дрозд
(1939–2003) — український письменник.
Перший головний редактор журналу «Ки-
їв». Лауреат Державної премії України
імені Тараса Шевченка.
Натан Самійлович Рибак (1912–
1978) — український письменник єврей-
ського походження.
Олег Федорович Чорногуз (1936) —
український письменник, журналіст, ре-
дактор журналів «Перець» та «ВУС», ав-
тор численних книжок гумору та сатири.
Заслужений діяч мистецтв України. Свою
творчу діяльність він розпочав у редакці-
ях районних газет на Вінниччині.
6 Матеріали для учнів
Відповідь: 1Б, 2В, 3Г, 4Г, 5Д, 6В, 7Д,
8В; 9: 1Д, 2Е, 3В, 4Б, 5Г.
210
Завдання 5 розміщено в електронному додатку.
6. Прочитайте речення. Визначте, до якого стилю можна їх від-
нести. Поясніть, з якою метою автори змішують стилі? Назвіть
частини мови, за допомогою яких досягнуто комічного е­ фекту.
1. Ти скептик, песиміст, інтелектуал! — закричав дядько,
аж від його голосу випали шибки кухонного вікна. (В. Дрозд)
5 2. Ви працюватимете зі мною, в цій лабораторії, тереве-
нити з працівниками в інших лабораторіях у вас не буде ча-
су. (Н. Рибак) 5 3. Не чорна хмара з синього моря насту-
пала, то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину.
Не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до ти-
ну стара видроока Кайдашиха, а за нею вибігла з хати Ме-
лашка з Лавріном, а за ними повибігали всі діти. Дві сім’ї,
як дві чорні хмари, наближались одна до другої, сумно й по-
нуро. (І. Нечуй-Левицький) 4. Вперше в Україні така полі-
тична ідилія: об’єдналися ліві й праві, сірі, білі й волохаті,
всі вимагають правди, всі несуть транспаранти. (Л. Костен-
ко) 5. Єдиними їхніми музеями були київські ресторани, по
яким в основному й вивчалася архітектура столиці, як су-
часна, так і минула: своєрідність її форм, стиль, застосуван-
ня народного орнаменту та кольорові гами. (О. Чорногуз) 5
6. Всі ці гуцульські сусіди щось роблять своїм ворогам (во-
рог — це той, хто перекопав тобі межу земельної ділянки
на свою користь чи не втруїв свого пса за лякання твоїх ку-
рей). (І. Карпа)
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Виписати з художньої літератури речення, які містять
вигуки, визначити їхню стилістичну роль.
V. Підсумки уроку
`` Бесіда.
— Розкажіть про стилістичні особливості вживання
іменників та прикметників.
— У чому полягають особливості використання займен-
ників у художньому, науковому, офіційно-діловому стилях?
— Якими експресивними відтінками супроводжується
заміна особових займенників у художньому та розмовному
стилях? Наведіть приклади.
— У чому полягає відмінність використання числівни-
ків у художньому й офіційно-діловому стилях?
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Найскладнішим завданням на уроці для мене було…, то-
му що…
Найкраще мені вдалося…
`` Завдання учням. 6
Завдання розміщено в електронному додатку.
У рок № 60 Вимоги до вживання синтаксичних
одиниць у різних стилях

Структура уроку Мета: з’ясувати вимоги до вживання синтаксичних одиниць у різних стилях, пояснити
I. Актуалізація опорних знань основні синтаксичні норми; формувати вміння визначати інтонаційне забарвлення
Перевірка домашнього завдання. та стилістичне призначення речень, звернути увагу на стилістичні можливості різ-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. них видів речень, удосконалювати вміння доречно вживати синтаксичні конструкції
­Мотивація навчання у власному мовленні; розвивати творчі здібності й логічне мислення учнів; сприяти
1. Вступне слово вчителя. вихованню культури мовлення; виховувати повагу до рідної мови.
2. Завдання учням. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
3. Бесіда. Основні терміни: синтаксичні одиниці, синтаксична норма.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате- Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Робота з текстом.
3. Редагування.
4. Синтаксичний розбір речення.
5. Робота з картками.
6. Синтаксичний практикум.
7. Робота з текстом.
8. Пояснювальний диктант.
9. Лінгвістичне конструювання.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
Бесіда.

Хід уроку
Формуємо компетентності
Ключові: математична компетентність (уста-
I. Актуалізація опорних знань новлення причинно-наслідкових зв’язків, ви-
`` Перевірка домашнього завдання. окремлення головної та другорядної інформа-
ції; прагнення висловлюватися точно, логічно
та послідовно); інформаційно-цифрова компе-
тентність (уміння користуватися різними дже-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. релами інформації, знаходити, аналізувати,
Мотивація навчання систематизувати й узагальнювати одержану
інформацію); уміння вчитися впродовж життя
`` Вступне слово вчителя. (готовність удосконалювати власне мовлення,
Успіхи людини в житті, її взаємини з іншими членами розвивати мовну інтуїцію); обізнаність і само-
суспільства залежать від уміння спілкуватися. Щоб досяг- вираження у сфері культури (потреба в читан-
ти успіху в спілкуванні, потрібно добре володіти мовлен- ні літературних творів для естетичної насоло-
ням. Мовлення — це спілкування людей між собою за до- ди та рефлексії над прочитаним).
помогою мови, тобто процес реалізації мовної діяльності. Предметні: ознайомлення з вимогами до
Мовець використовує засоби мови для передання певного вживання синтаксичних одиниць у різних сти-
змісту, до якого можуть входити, крім думок, почуття і во- лях, оволодіння основними синтаксичними нор-
левиявлення. мами; формування навички визначати інтона-
Отже, мова й мовлення взаємозв’язані. Мовлення немож- ційне забарвлення та стилістичне призначення
ливе без мови, а мова створена для того, щоби здійснюва- речень, стилістичні можливості різних видів ре-
ти процес мовлення. Мова є спільною для всіх, хто нею по- чень, удосконалення вміння доречно вживати
слуговується, а мовлення — завжди індивідуальне, оскільки синтаксичні конструкції у власному мовленні.
мовні засоби кожен із нас застосовує по-своєму.

211
1 Матеріали для учнів
2 Словничок
Стиль мови — різновид літературної
мови; один із своєрідних способів вико-
ристання літературної мови.
Поняття стиль мови засвідчує висо-
кий рівень розвитку мовних засобів, їхнє
багатство, уніфікацію, відпрацьовуваність,
унормованість у межах певного стилю
мови. Це оцінка мовних засобів кожного
зі стилів у статиці. Термін стиль мовлен-
ня акцентує на конкретному — усному
й писемному — функціонуванні, динамі-
ці специфічних мовних засобів, які нале-
жать до окремого стилю.
Стиль мовлення — функціонально-
стилістичне використання тих мовних
одиниць, з яких сформувався кожен зі
стилів мови.
Коли йдеться про стилістичні можли-
вості виражальних засобів сучасної укра-
їнської літературної мови як цілісної сис-
теми, доцільно вживати термін стиль
мови, а термін стиль мовлення засто-
совувати тоді, коли це стосується кон-
кретного комунікативного використання
окремою особою мовних елементів пев-
ного стилю.
Стилістична норма — усталена й сус-
пільно усвідомлювана функція (функції)
мовної одиниці. Стилістична норма од-
ночасно буває і якоюсь іншою мовною
нормою (фонетичною, морфемною тощо).
Стилістичними помилками назива-
ють порушення законів уживання в мо-
ві лексичних одиниць і синтаксичних
конструкцій. Стилістична помилка — це
неправильне вживання слова та (або)
неправильне побудова синтаксичних кон-
струкції.
212
`` Завдання учням. 1
Порівняйте мовлення двох персонажів: Миколи та Степана —
героям трагікомедії «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого. Сха-
рактеризуйте синтаксичні одиниці, які вони вживають у своє-
му мовленні.
Микола Степан
Нам що? Умственная робота — висшого
Вдень наро- порядка предмет! Я, брат, зразу аж
бишся, а вве- плакав, як определили мене в казна-
чері, разом чейство. Дали мені, знаєш, якусь відо-
з соловейком, мость: одні графки та цифри. Очі роз-
щебечемо по біглися — не знаю, котру поставив,
садках!.. От котру ставить: проминув одну графі-
у вас, ма- ку, всунув цифру — не туди, нагородив
буть, скучно харків-макогоників і заморочився так,
там у городі? що замість пісошниці взяв чорнильни-
цю і покропив відомость.
`` Бесіда. 2
— Яка синтаксична одиниця називається реченням?
— Як речення поділяються за будовою? Сформулюйте
визначення простого речення.
— Яка відмінність між простим і складним реченням?
— Дайте визначення понять стиль мови та стиль мов-
лення.
— Що таке стилістична норма і стилістична помилка?
III. Сприйняття й засвоєння навчального
матеріалу
`` Слово вчителя.
Користуючись мовою у своєму повсякденному житті, лю-
ди залежно від потреби вдаються до різних мовних засобів.
Відповідь на практичному занятті відрізняється від висту-
пу на зборах. Коли учень пише твір, він старанніше доби-
рає слова та будує речення, ніж тоді, коли пише приватного
листа. Залежно від змісту й мети висловлювання, а також
від індивідуальної манери та вподобань у процесі мовлення
відбуваються певний добір і комбінування найпридатніших
і найпотрібніших саме для цієї мовної ситуації співвіднос-
них варіантів форм, слів, словосполучень, конструкцій ре-
чень тощо. Отже, художній твір (новела, оповідання), нау-
кова стаття, наказ керівника установи, протокол, написані
однією мовою, різняться набором мовних засобів, специфіч-
ними особливостями у мовному оформлюванні. Таке розріз-
нення називається стилістичною диференціацією мови. До
стилістичних ресурсів простого речення належать способи
вираження членів речення, особливі випадки використан-
ня однорідності, засоби зв’язку між однорідними членами,
різновиди простих речень, порядок слів.
Один із засобів створення стилістичного забарвлен-
ня — синонімія вираження присудка. Присудки ускладне-
ної форми, що являють собою фразеологізовані дієслівно-
іменні сполучення, властиві книжним стилям — науковому, Це цікаво!
офіційно-діловому, частково публіцистичному; паралель- Українська мова належить до мов
ні їм діє­
слівні прості присудки характерні для художньо- з вільним порядком слів. Але вільність
го та розмовного стилів. До стилістико-семантичних явищ, порядку слів не виключає правил, що ре-
пов’язаних із формою вираження присудка, належать варі- гулюють розташування членів речення.
анти допоміжних дієслів бути, стати, робитися, залиша- Кожне переставляння пов’язане з біль-
тися. Одні з таких дієслів не мають лексичного значення, шою чи меншою зміною значення. Ран-
указуючи лише на час і спосіб: Молодь вся була на полі, бо ня весна — односкладне, називне речен-
якраз настали жнива. (Леся Українка). Інші дієслова в ролі ня. Весна рання — двоскладне речення
зв’язки більшою чи меншою мірою зберігають лексичне зна- з опущеним дієсловом-зв’язкою. Сти-
чення, тому аж ніяк не байдуже, яке з них вибрати: у ре- лістична функція порядку слів полягає
в тому, що переставляння членів речен-
ченні Він до того ж був (став, ставав, здавався, виявився,
ня викликає додаткові виразові відтінки,
зробився, лишався, вважався) чудовим майстром слова,
змінює експресивну роль того чи іншо-
палким публіцистом, який міг захопити своїми виступа- го компонента.
ми слухачів кращим фахівцем у своїй галузі «був» указує
на наявність ознаки; «став», «ставав», «зробився» свідчать
про її появу; «лишався» констатує збереження колишнього
стану; «ви­явився» підкреслює відкриття; нарешті «здавав-
ся», «вважався» зазначають оцінку фахівця з боку оточення.
Прямий порядок слів характерний для наукового, офі-
ційно-ділового та публіцистичного стилів. Зворотний (ін-
версія) застосовується в художньому та розмовному стилях.
При інверсії найбільша увага зосереджується на тому чле-
ні речення, який виноситься на початок чи кінець. Інверсія
створює багаті стилістичні можливості, але її використання
потребує авторської вправності.
Стилістика, зміст і структура складного речення щонай-
більше зумовлюються сутністю простих речень, з яких воно
сформувалось. Частини речення помітно втрачають у склад-
ному реченні свою значеннєву й синтаксичну самостійність.
Складні речення не закріплюються за певними сферами
мовлення, але активніше вони використовуються в книж-
них стилях — науковому, офіційно-діловому та художньому.
Пряма мова, будучи ознакою книжного мовлення, широко
вживається в художньому стилі. Вона є засобом індивідуа-
лізації мови літературних персонажів, а також надає тек-
стові емоційно-експресивного забарвлення. Ще виразніше
індивідуалізує героїв і надає текстові експресивності їхнє Говорімо й пишімо правильно!
мовлення, передане у формі діалогу. Стилістичний синтак-
Порядок слів
сис ґрунтується на доречному виборі та вправному вживан- Типові помилки:
ні синонімічних словосполучень і речень. Уживання різних — неврахування того, що з перестав-
синтаксичних конструкцій надає висловлюванням виразно- лянням окремих слів виникають небажа-
го стилістичного забарвлення. ні відтінки в значенні та в стилістичному
Однією з основних вимог до речень будь-якого типу забарвленні висловлювання;
в офіційно-діловому та науковому стилях є вимога чітко — невиправдана інверсія, яка при-
й повно виражати значний за обсягом і складний за змістом зводить до спотворення змісту, двознач-
матеріал. Речення повинно передавати інформацію в усій ності;
складності залежностей і зв’язків. Для ділових паперів є ха- — використання інверсії в реченнях,
рактерним прямий порядок слів з узгодженими й неузгодже- у яких форми підмета і прямого додат-
ка збігаються;
ними означеннями. Вставні слова, які пояснюють окремі
— неврахування того, що від місця
поняття чи систематизують їх, переважно стоять на почат-
вставних слів, часток у реченні залежить
ку речення. Щодо структури речень ділових документів, то зміст, стилістичне забарвлення вислов-
майже всі присудки вживаються в теперішньому часі. лювання.

213
3 Матеріали для учнів
Це цікаво!
Турн — головний герой рутулів,
у Верґілія син Давна й німфи Венілії, брат
Ютурни. Був суперником Енея, останній
вбив Турна.
Сам же Турн убив Актора і дуже пи-
шався списом вбитого. Відома приказка
стародавніх римлян «здобути обладунок
Актора» означала похвальбу та припису-
вання собі чужих подвигів.
Еней — герой античної міфології, син
Анхіса й Афродіти; після Гектора найсла-
ветніший герой Трої, володар дарданів.
За свідченням «батька історії» Геро-
дота, після поразки в Троянській війні
від ахейців (греків) частина троянців (те-
укрів) на чолі із царем Енеєм прибули до
Італії. Про це також писав стародавній ав-
тор Стесіхор (VII ст. до н. е.). Ці свідчення
лягли в основу давньоримського культу
Енея як предка всіх римлян.
214
`` Робота з текстом. 3
Прочитайте текст. Якими засобами досягнуто емоційно-експре-
сивного забарвлення? Речення з прямою мовою замініть на
непряму мову (усно). Чи виграє текст від такої заміни? Чому?
Лишившись сама, Хима заплакала. «Господи,— думала
вона,— за що на нас звідусюди саме лихо, сама біда? Чим
ми прогнівили тебе, Боже, що отак на старість караємось?..»
Сльози котилися по її старому виду, капали на скриню, на
запаску, а вона сиділа сумна, як сам сум, і забула вже про
той скарб свій, про п’ятизлотник, який недавно боронила
від ненаситних зборщиків…
Вечір захопив її на скрині, темрява оповила хату, а Хима
не світила світла, їй було не до світла… (М. Коцюбинський)
`` Редагування. 3
1. Виправте помилки, запишіть правильний варіант.
1. Наш візит до лісу виявився дуже продуктивним: ми
назбирали грибочків. 2. На зборах підняли питання про забу-
дову центру вулиці новими будинками. 3. На стіні, над ліж-
ком, висів плюшевий килимок, у центрі якого ведмеді сиді-
ли на дереві. 4. У кінці твору герої помирились, а конфлікти
припинились. 5. Хочеться відвідати Італію, Німеччину, євро-
пейські країни. 6. І нині, пішовши на заслужений відпочи-
нок, ветеран-залізничник продовжує працювати на залізниці.
7. У моєї сестри кіт веде лежачий спосіб життя. 8. Теревени-
ли ті книжки про право кожного й про волю те право здобу-
вати. 9. Думала про нього і вдень, і вночі, ревниво ховала від
рідних його похапливі відкриті листи на цупкому прямокут-
ному аркуші паперу і майже щодня писала йому у Полтаву,
в медичне училище, довжелезні, написані на папері тексти.
10. Безкорисливі взаємовідносини між Турном та Енеєм, за-
сновані на довірі, щирості, взаємних симпатіях, спільних ін-
тересах і захопленнях, були неможливі.
2. Відредагуйте речення, у яких порушено порядок слів.
1. За цим договором несе відповідальність за незалеж-
не виконання обов’язків орендатор. 2. Вранці, о 9.00, в од-
ній із квартир на вулиці Квітковій, яка належить 21-річно-
му безробітному громадянину, спалахнула пожежа. 3. Через
свого представника з числа співавторів ознайомитися з усіма
матеріалами мають право автори. 4. Комп’ютери атакують
віруси. 5. Мерія планує фарбувати фасади будинків у цен-
трі Харкова разом з власниками перших поверхів. 6. Кожен
Новий рік зустрічає по-своєму. 7. Урожай збирає новий ком-
байн. 8. Незважаючи на спотворене обличчя, медики запев-
няють, що він здоровий. 9. Наведені в цьому розділі, типові
форми документів використовуватися можуть для укладання
науково-технічної продукції. 10. Сторони за взаємною зго-
дою достроково мають право розірвати договір. 11. Обласна
бібліотека придбала у вересні випущену видавництвом «Ра-
нок» «Енциклопедію дошкільника. Тварини». 12. Жодний
доповідач, на жаль, скільки-небудь конкретних рекоменда-
цій, які можна було б з користю застосувати у садівництві,
не дав. 13. Повинна печатка захопити частково посади осо-
би найменування та сам підпис. 14. Одного дня спекотного Говорімо й пишімо правильно!
ми їли та ласували морозивом. 15. З гори спустились кіль- Дякуючи і завдяки
ка спортсменів у гірськолижних костюмах, які щось крича- В усному мовленні та в писаних тек-
ли. 16. Хлібозавод на постійну роботу запрошує жінок для стах не завжди розрізняють ці два сло-
виготовлення хлібобулочних виробів та слюсарів. ва. Багато хто каже й пише: дякуючи
підтримці, дякуючи допомозі, дякуючи
`` Синтаксичний розбір речення. 3
кліматичним умовам тощо. У всіх цих
Прочитайте текст. Обґрунтуйте художню, зображально-вира- випадках треба вживати прийменника за-
жальну функцію вставних слів. Виконайте повний синтаксич- вдяки: завдяки підтримці (допомозі, клі-
ний аналіз простих речень другого абзацу. матичним умовам). Пор.: Завдяки заходам
Кажуть, що українець співає цілий рік і цілий вік. Так, отця Альойзія вибрали громадяни вибор-
цем Миколу Підпаленого. (Л. Мартович)
мабуть, нам від Бога дано. Було заборонено слово, письмо,
Анрі-Жак страждав до ранку й стрів день
щепили до нашої культури те, що їй зроду-віку невластиве.
на ногах тільки завдяки своєму бургунд-
Але нація збереглася, безперечно, завдяки тому півмільйон- ському темпераменту. (Ю. Яновський).
ному пісенному вінку, котрим була заквітчана Україна, єди- Слово дякуючи, тобто висловлюючи по-
на держава у світі, що має таку багату пісенну спадщину. На дяку, є не прийменником, а дієприслівни-
щастя, добрі, щирі, талановиті люди не перевелися серед нас. ком і доречне в такому контексті: Після
А український живопис! На щастя, збереглися в ньому вистави молода співачка кілька разів ви-
національні мотиви, що підносять його над буденністю жит- ходила з-за лаштунків, усміхаючись і дя-
тя. Здається, а що тут такого — небо звичайне, дерева зви- куючи слухачам за увагу й тепло. (З жур-
чайні, садок звичайний. А щось таки бере за душу, судо- налу) (О. Пономарів)
мить м’язи, заставляє надовго зупинитися перед полотном.
Отже, на такому трепетному і щемному почутті й виховуєть-
ся особистість. Дивна річ, що саме так народжується мудрість,
щирість, ніжність — усе те, на чому стоїть сей світ. (З журналу)

`` Робота з картками. 3

`` Синтаксичний практикум. 3

Завдання розміщено в електронному додатку.

`` Робота з текстом. 3

1. Прочитайте текст з відповідною інтонацією. Визначте його

стильову приналежність. Які види речень використані в тек-
сті? Яку стильову функцію вони виконують? Яку роль відіграє 
в цьому тексті інтонація? 
Пригадуєте ту першу вражаючу фразу «Вершників», той

могутній, сповнений епічної сили заспів? Як лютували шаб­
лі під Компаніївкою, де зчепились бортами степові пірати, 
і коні бігали без вершників, і небо «округ здіймалося вго- 
ру блакитними вежами»?
Коли вийшли «Вершники», в нашому студентському се- 
редовищі, поміж закоханих в літературу юних ентузіастів 
точились дискусії навіть із приводу цих блакитних веж: чи 
існують вони насправді? Чи буває таке в степах? Чи, мож-
ливо, з’явились вони лише в уяві письменника, в його на- 
тхненних поетичних видіннях? 
Автор був загадковий: образ його чомусь пов’язувався

з морем, адже ж — «Майстер корабля», морські поезії
з юнацької книги «Прекрасна Ут»… 
Вітаю море! Корабельна путь лежить по всій землі. 
Давно помічено, що степові люди мають вроджений по-

тяг до моря, з дивною силою воно заваблює степовика, за-
полонює своїм простором, морською далеччю. Хай навіть не 

215
 бачене ще, тільки вимріяне, вже непокоїть, кличе… Дехто
в цьому схильний вбачати поклик інстинкту, таємничий го-
лос предків, вияв майже містичної туги людини за чимось
незвіданим… (О. Гончар)
2. Прочитайте поезію Л. Костенко. Доведіть, що емоційно-експре-
сивного забарвлення текст поезії набуває саме завдяки вико-
ристанню простих речень.
Летять на землю груші, як з рогаток.
Скот вибрідає з куряви доріг.
Усохлий дуб, насупившись рогато,
червоний обрій настромив на ріг.
Стара дзвіниця й досі ловить ґави.
Серед мого колишнього двора
стоїть дівча, таке, як я, біляве,
очима світ у душу набира.
Мене веселий смуток заарканить.
Я задивлюсь на дівчинку чужу.
Невтримний час до білого паркану,
немов коня баского, прив’яжу.
Зайду у хату… озирнусь… притихну…
Час б’є копитом. Встигну, не біда.
Час б’є копитом. Я сказала — встигну!
Ось трохи відпочину — і гайда!
4 Матеріали для вчителя `` Пояснювальний диктант. 4
Завдання розміщено в електронному додатку.
`` Лінгвістичне конструювання. 5
Складіть речення, використавши подані звертання. Укажіть
стиль мовлення. Яка функція звертань у різних стилях?
Шановний добродію, громадяни України, люба моя до-
ню, совісте, рибалки, вельмишановний Дмитре Олексійови-
чу, Ваша Святосте, панотче, пане полковнику, Катеринко,
пані Вікторіє, сестрице, Україно моя, козаче.
5 Матеріали для учнів

IV. Домашнє завдання

1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Скласти й записати декілька спонукальних речень з різною
семантикою спонукання (наказ, прохання, застереження,
протест, бажання, згода, дозвіл, заклик до дії тощо).

V. Підсумки уроку
`` Бесіда.
— Що ви можете розказати про вживання простого ре-
чення в різних стилях?
— Як розрізняються за відтінками значень розповідні, пи-
тальні, спонукальні й окличні речення? Наведіть їх приклади.
— У яких стилях найчастіше вживаються складні ре-
чення?
— Як уникнути стилістичних помилок?
— Що корисного для себе винесли із цього уроку? Які
вміння вдосконалили?

216
У рок № 61 Інформаційні жанри (представлення,
пояснення, інструкція, повідомлення)

Структура уроку Мета: ознайомити учнів з інформаційними жанрами, виробляти вміння й навички напи-
I. Актуалізація опорних знань сання представлення, пояснення, інструкції, повідомлення; стимулювати мотивацію,
Перевірка домашнього завдання. самостійність, творчу активність школярів; розвивати пам’ять, увагу, логічне мис-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. лення; підвищувати стилістичну культуру мовлення; формувати духовну особистість.
­Мотивація навчання Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
1. Робота із цитатою. Основні терміни: інформаційні жанри (інструкція, повідомлення тощо).
2. Інтерактивна вправа «Мікрофон». Тип уроку: комбінований.
3. Робота зі схемою.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате-
ріалу
1. Завдання учням.
2. Слово вчителя.
3. Тренувальні вправи.
4. Творча робота.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Бесіда.
2. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».

Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
Формуємо компетентності
`` Перевірка домашнього завдання.
Ключові: математична компетентність (уста-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. новлення причинно-наслідкових зв’язків, ви-
Мотивація навчання окремлення головної та другорядної ін-
формації); уміння вчитися впродовж життя
`` Робота із цитатою. (розуміння ролі читання для власного інтелек-
Прочитайте висловлювання відомих ораторів. Як ви розуміє- туального зростання); обізнаність і самовира-
те їх? ження у сфері культури (висловлення власних
Істинно красномовний той, хто звичайні предмети ви- ідей з опорою на досвід і почуття та з вико-
ражає просто, великі — піднесено, а середні — з помірніс- ристанням відповідних зображувально-вира-
тю. (Цицерон) жальних засобів).
Всього приємніше для нас ті слова, які дають нам яке-
небудь знання. (Арістотель) Предметні: ознайомлення учнів з інформа-
ційними жанрами, формування вміння напи-
`` Інтерактивна вправа «Мікрофон». сання представлення, пояснення, інструкції, по-
— Що вам відомо про роди та види красномовства? відомлення.
`` Робота зі схемою. 1
Розгляньте схему. Розкажіть про риторику як комплексну науку.
1 Наочність

III. Сприйняття й засвоєння навчального

матеріалу
`` Завдання учням. 2
Прочитайте визначення відомих мовознавців терміну мовлен-
нєвий жанр 3 . Сформулюйте висновки.

217
2 Матеріали для учнів
3 Словничок
Мовленнєвий жанр — це тематич-
но й композиційно оформлена одиниця
мовлення, що характеризується певним
змістом та інтенційно-прагматичними
особливостями; це складова структура
дискурсу, його найважливіша категорія,
яка об’єднує наміри учасників спілкуван-
ня, тематику їх розмов.
4 Персоналії
Михайло Михайлович Бахтін (1895–
1975) — російський та український фі-
лософ, літературознавець і мистецтво­
знавець.
Флорій Сергійович Бацевич (1949) —
український вчений у галузі комунікатив-
ної лінгвістики і філософії мови, профе-
сор, доктор філологічних наук, завідувач
кафедри загального мовознавства Львів-
ського національного університету імені
Івана Франка.
218
Мовленнєвий жанр — це стійка форма висловлення, ви-
роблена кожною сферою використання мови, що характери-
зується певним змістом, стилем як відбором словникових,
фразеологічних і граматичних засобів, і передусім — ком-
позиційною побудовою. (М. Бахтін) 4
Мовленнєві жанри — це сукупність об’єднаних в одне ці-
ле мовленнєвих актів, складники мовного універсуму певної
етнічної культури. (А. Вежбицька)
Мовленнєвий жанр — це одиниця мовлення як систем-
но організованої мови, дискурсивний інваріант, зразок іде-
альної природи, що характеризується певним тематичним
змістом, композиційною структурою, відбором фонетичних,
лексико-фразеологічних, граматичних, стилістичних засобів
й інтенційно-прагматичними особливостями. (О. Селіванова)
Мовленнєвий жанр — тематично, композиційно й стиліс-
тично усталені типи повідомлень носіїв мовленнєвих актів,
об’єднаних метою спілкування, задумом мовця з урахуван-
ням особистості адресата, контексту і ситуації спілкування.
(Ф. Бацевич) 4
`` Слово вчителя.
Мовленнєві (риторичні) жанри — це відносно стійкі, те-
матичні, композиційні й стилістичні типи висловлювання,
найважливіший засіб організації соціальної взаємодії.
Різновиди усних і писемних текстів, які побутують у різ-
них сферах спілкування, відтворюються мовцями й розпіз-
наються за їх мовними (вербальними й невербальними)
засобами. Жанровий різновид визначається цільовою уста-
новкою. Способи реалізації цільової установки й утілення
її в риторичних компонентах тексту забезпечують специфі-
ку жанру.
Жанри виконують дві найважливіші функції, закладені
в освіті: соціалізації та індивідуалізації. Жанр є механізмом
осмислення як культурно-історичного контексту предметної
області, так і контексту діяльності самої особистості, тобто
її ціннісних орієнтирів.
За комунікативною метою визначають такі мовленнє-
ві жанри:
— оцінні: змінюють самопочуття учасників спілкуван-
ня, співвідносячи їхні вчинки, якості тощо;
— перформативні (етикетні): формують події соціальної
дійсності: вітання, поздоровлення, вдячність тощо;
— імперативні: сприяють здійсненню / нездійсненню
якихось подій (прохання, порада, вимога);
— інформаційні: повідомляють про події, явища, дають
рекомендації тощо (повідомлення, інструкція та ін.).
Представлення, пояснення, інструкція, повідомлення —
інформаційні жанри.
Представлення багато в чому схоже з похвальним сло-
вом, тому що промовця (оратора) прийнято характеризувати
як цікаву, компетентну людину. Існує певний ритуал пред-
ставлення публіці. Мета — зацікавлення слухачів темою
майбутнього виступу й особистістю промовця.
 Орієнтовна схема представлення оратора (за 1 хвилину!):
— назвіть тему виступу (промови, доповіді), визначте
його значення для аудиторії;
— проінформуйте слухачів про освіту (наукові досягнен-
ня) та досвід роботи оратора;
— розкажіть коротко про цікавий випадок (факт) із жит-
тя оратора, що свідчить про важливість теми його промови;
— назвіть ім’я оратора.
Пояснення — витлумачення слова, поняття; виклад ма-
теріалу лекції, уроку; розкриття особливості якоїсь речі чи
явища, указівка на їхні певні ознаки.
Повідомлення — невеликий публічний виступ, невели-
ка доповідь на якусь тему.
Інструкція — керівна вказівка; настанова; зібрання вка-
зівок, настанов, як виконувати що-небудь.

`` Тренувальні вправи. 2
1. Здійсніть групування мовленнєвих жанрів відповідно до ко-
Словничок
мунікативної мети. Обґрунтуйте, аргументовано висловіть під-
твердження або заперечення тези: «Класифікацію мовленнє- Афіша — походить із франц.
affiche — «вивішувати, виставляти напо-
вих жанрів знати необхідно».
каз». У XIII ст. слово affiche використову-
Автобіографія, афіша, ввічлива оцінка, вибачення, відгук, валось у значеннні «булавка, прищепка»;
відмова, дискусія, ділова бесіда, доручення, заборона, запе- потім набуло значення «щось, що прикрі-
речення, заява, звіт, згода, знайомство, інструкція, інтерв’ю, плюється булавками».
комплімент, конспект, лист подяки, наказ, обіцянка, оголо-
шення, офіційний лист, повідомлення, подяка, порада, приві- Інтерв’ю — походить з англ.
interview — букв. «зустріч, бесіда», від
тання, прохання, прощання, резюме, репортаж, рецензія, роз-
лат. inter — «між, поміж» — префікс,
повідь про себе, розрада, телефонна розмова, характеристика.
що має значення взаємодії, взаємона-
2. Уявіть себе в ролі ведучого під час зустрічі із цікавою люди- правлення, перебування поміж кимось
ною. Спробуйте представити слухачам відомих людей (пись- або чимось, уживається у складних сло-
менників, акторів, спортсменів, науковців, політиків) так, щоб вах для позначення проміжної ситуації +
заінтригувати учасників заходу. view — вид, погляд, думка.
Зразок. Поетеса, що «не носить політичної біжутерії»! Грома-
дянка нашої держави, що відмовилась від звання Героя Украї-
ни, сказавши, що «поетам для спілкування з Народом потріб-
но тільки Слово». Почесна професорка Києво-Могилянської
академії, почесна докторесса Львівського та Чернівецького
університетів. Патріот України — Ліна Василівна Костенко.
3. Прочитайте інструкцію «Як виготовити шпаківню своїми рука-
ми». Поясніть, які мовні засоби автор використав для написан-
ня інструкції? Чи корисною буде ця інструкція для тих, хто ви-
рішив змайструвати шпаківню? Відповідь умотивуйте.
Як виготовити шпаківню своїми руками
1. Для початку слід підготувати деталі шпаківні: кришку,
дно, стінки, жердинку. Для цього необхідно завчасно на-
креслити схему шпаківні.
2. Виконувати креслення деталей слід прямо на дошках за
допомогою олівця й косинця. Готові деталі повинні ма-
ти розміри:
— три дошки 30 × 20 см (верхня кришка, фасад, задня
стінка);
— дві дошки шириною 15 см (бокові стінки);
— одна дошка 15 × 15 см (дно).

219

Словничок
Інструкція (походить із лат.
іnstructio — «вступ», запозичене через
польск. instrukcja) — документ, у яко-
му викладають правила, що регулюють
спеціальні сторони діяльності і стосун-
ки установ чи поведінку працівників при
виконанні службових обов’язків; це зве-
дення правил, детальні настанови, при-
писи керівного органу чи особи службо-
вим особам або органам, обов’язкові для
виконання. Розрізняють відомчі й міжві-
домчі інструкції. До відомчих належать ін-
струкції, обов’язкові для системи одного
відомства (міністерства). Міжвідомчими
називають інструкції, які видаються спіль-
но двома або кількома організаціями різ-
них систем. Такі інструкції обов’язкові для
організацій і підприємств цих систем.
220
3. Кришку необхідно робити на 10 см довшою від дна, щоб
вийшов козирок.
4. Кожну деталь треба підписати, щоб надалі не переплутати.
5. Спочатку вирізаємо льоток на передній стінці шпаківні.
Діаметр повинен бути такий, щоб птах не поранився, ко-
ли буде забиратися в будиночок. Вічко повинно знахо-
диться на висоті 5 см від кришки, щоб кішка не діста-
ла птаха своєю лапою.
6. Тепер можна з’єднувати всі деталі між собою за допомо-
гою саморізів. Спочатку задню стінку кріплять до біч-
них, далі вставляють дно і передню стінку, після чого
шпаківню монтують на каркас і встановлюють дах.
4. Опрацюйте інструкцію. Висловіть власні міркування з приводу
прочитаного. Скористайтесь даними інструкціями під час під-
готовки до уроків.
Як навчатися ефективно
1. Перед заняттям.
Припустімо, що завтра у вас урок або ви плануєте на-
вчатися самостійно. Напередодні радимо застосувати стра-
тегію поєднання різних навчальних форматів.
Згідно з когнітивною теорією мультимедійного навчання,
людина краще сприймає новий матеріал, якщо поєднує візу-
альні та слухові стимули. Тому пошукайте відео, анімації або
навіть онлайн-курси на тему заняття, розгляньте відповідні
картинки в підручнику. Надавайте перевагу схематичним,
а не детальним зображенням — вони легше сприймаються.
Якщо у вас є час і бажання, перегляньте підручник
або презентацію наперед, випишіть основні ідеї та запи-
тання. Навіть коротка підготовка допоможе краще орієнту-
ватися в новому матеріалі. Це означає, що під час занят-
тя вам буде легше вдумливо слухати викладача та робити
якісні записи. Адже ви вже орієнтовно знаєте, про що бу-
де йти мова!
Це ж стосується й самостійних занять. Прогляньте на-
вчальні матеріали наперед, це полегшить їх сприйняття.
2. Під час заняття.
Ми радимо вести конспект. Варто писати його власно-
руч, а не друкувати на комп’ютері. Крім цього, записуйте
новий матеріал своїми словами.
Намагайтеся проаналізувати новий матеріал і записати
лише найважливіше. Так ви краще його опрацюєте та зро-
бите більш якісні нотатки. Вони стануть чудовим інструмен-
том для повторення!
Не записуйте все поспіль під диктовку та не переписуй-
те сторінки підручника. Якщо ви не встигаєте або не розу-
мієте, не соромтеся ставити уточнюючі запитання.
Спробуйте різні формати конспекту та оберіть той, що
найкраще підходить для поточного заняття.
3. Після заняття.
Перегляньте нотатки. Випишіть ключові слова, складіть
кілька запитань для самоперевірки й узагальнення. Зручно
організувати конспект із ключовими словами та узагальнен-
нями допомагає система Cornell Notes.
 Ввечері того ж дня передивіться конспект. Якщо це дореч-
но, реорганізуйте записи у вигляді схеми або інтелект-карти.
Наприклад, ваша тема — однорідні члени речення. У цьому
випадку варто використати майнд-карту, адже вона дозволяє
зобразити зв’язки між однорідними членами речення.
Після опрацювання конспекту переходьте до самопере-
вірки — тестування. Ми вже зазначали, що запитання мож-
на скласти самостійно, або ж скористатися вже готовими зі
сторонніх джерел.
Тести зазвичай розглядаються як засіб оцінювання та
перевірки знань. Але доведено: тести — це ще й потужний
навчальний інструмент.
4. Як краще організувати самостійне навчання?
Повторюйте на ніч. Дослідження доводять: так ви буде-
те краще пам’ятати матеріал.
Спіть достатньо. Це запорука гарного самопочуття та
міцної пам’яті.
Робіть перерви. Мозок не може постійно бути зосередже-
ним. Давайте собі відпочити — найкращим варіантом стане
прогулянка або фізичне навантаження.
Дайте собі час. Якщо ви навчаєтеся повільно та робите
помилки в тестах — це нормально. Під час навчання мозок
змінюється, і це вимагає часу.
Якщо у вас не виходить — спробуйте ще раз, і не сваріть
себе. Навчання ефективне лише тоді, коли вимагає зусиль.
Рефлексуйте. Іспит, контрольна робота, доповідь або
важлива співбесіда — усе це також тести для самоперевірки.
Так, ви не зміните результат екзамену постфактум. Але
якщо ці знання та навички знадобляться в майбутньому, по-
рефлексуйте. Поставте собі запитання:
— Що я знаю із цієї теми?
— Що відбулося на екзамені/контрольній/доповіді/спів-
бесіді?
— Що я зробив? Як це спрацювало? Що я зроблю по-
іншому наступного разу?
На цьому наші поради стосовно ефективного навчання
завершуються. Інтуїтивно деякі з них здаються неефектив-
ними, тому студенти (учні) надають перевагу зубрінню та
навчанню блоком в останній момент.
Звісно, планування, розподіл пріоритетів, інтервальне
повторення та тестування здаються складними та повіль-
ними, якщо порівняти їх з перечитуванням підручника або
розв’язанням блоку однакових вправ.
Однак виконання різних типів завдань, інтервальне по-
вторення, тестування та ведення конспектів повільно, але
дієво призводять до довготривалих результатів. Тому, якщо
для вас важливі результати в довгостроковій перспективі,
якщо ви навчаєтеся не для тесту, а для себе — спробуйте.
У вас обов’язково все вийде.
`` Творча робота.
1. Складіть інструкції щодо конспектування тексту, виконання тес-
тових завдань, написання власного висловлювання.
Це цікаво!
Систему Cornell Notes створення
й організації заміток розробив в 1950‑ті
роки Уолтер Пок з Корнельського уні-
верситету. Лист ділиться на дві колонки:
для заміток — справа, і для ключових
питань і слів — зліва. Колонка для клю-
чових слів і питань повинна бути вдвічі
вужче, ніж колонка для нотаток. Також
необхідно залишити трохи місця внизу
сторінки, 5–7 рядків, де вам необхідно
буде написати короткий зміст. Угорі ар-
куша для кращого орієнтування в нотат-
ках варто написати дату, назву досліджу-
ваного предмета і тему. Орієнтовна схема
конспекту виглядає ось так:
Дата ____ Назва _____   Тема _______
Для ключових питань Для заміток
Короткий зміст
В Google за запитом cornell notes
template можна знайти безліч різних ша-
блонів. Під час прослуховування лекції,
прочитання книги, перегляду відео або
фільму праворуч ми пишемо сам кон-
спект. Тут необхідно використовувати
прості короткі речення, скорочення, діа-
грами, картинки, формули — усе, що зда-
ється корисним під час запису конспекту
особисто вам. Також не забувайте зали-
шати вільне місце між рядками, щоб мати
можливість щось дописати пізніше. Після
того як ви закінчили конспект, зліва не-
обхідно записати ключові ідеї та питання.
Зробити це варто якомога раніше, поки
інформація ще свіжа. Внизу необхідно на-
писати короткий зміст конспекту, що до-
поможе вам швидше засвоїти матеріал.
221
 2. Використовуючи систему Cornell Notes, підготуйте повідомлен-
ня для екскурсовода «Літературна мапа мого міста (села, се-
лища, району)».
3. Підготуйте текст для гіда, що знайомитиме гостей з експона-
тами виставки краєзнавчого музею вашого міста або села.
4. Підготуйте інформативне повідомлення про виставку живопи-
су, театральну виставу або цікаву культурну подію, що відбу-
вається у вашому місті або селі.
Зразок.
Палац дитячої та юнацької творчості м. Харкова запрошує
на виставку ляльок-мотанок, виготовлених членами гурт-
ка «Народні умільці». Початок заходу 20 жовтня 2019 ро-
ку о 12.00 в актовій залі.
Керівник гуртка Осадчук С. В.
4 Наочність 5. Опрацювавши пам’ятку, доберіть матеріал і підготуйте повідо-
млення про українську мову у світі. 4
Як підготувати повідомлення
на лінгвістичну тему
1. Продумайте тему й основну думку висловлювання.
2. Повторіть відомості з мови, потрібні для розкриття теми.
3. Проаналізуйте матеріал спостережень.
4. Вивчіть у ньому істотні ознаки.
5. Порівняйте істотні ознаки однорідних об’єктів і виділіть
у них спільне.
6. Зробіть висновок.
7. Будуйте повідомлення, зважаючи на особливості науко-
вого стилю (точність у доборі слів, дотримання чіткого
 порядку викладу думок, доказовість, використання слів-
термінів).

6. Напишіть вільне есе на тему: «Слова спонукають, приклади за-
 хоплюють». Висловте ставлення й особистісне розуміння ви-
 словлювання.


IV. Домашнє завдання
 1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Записати в зошит лінгвістичне повідомлення про укра-

їнську мову у світі.

 V. Підсумки уроку
 `` Бесіда.
 — Чому риторику вважають комплексною наукою?
— Що називаємо «мовленнєвим жанром»?

— Розкажіть про класифікацію мовленнєвих жанрів.
 — Схарактеризуйте інформаційні жанри.
 `` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
 Риторичні вміння та навички сприяють…
Цікавим на уроці для мене було…

Незрозумілим залишилось…



222
У рок № 62 Контрольне есе на тему: «Мозаїка
української душі»

Структура уроку Мета: навчити учнів самостійно добирати й систематизувати матеріал відповідно до теми
I. Актуалізація опорних знань та основної думки висловлення, будувати логічно правильне й композиційно завер-
Перевірка домашнього завдання. шене висловлення; формувати вміння й навички вільного використання засобів мо-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. ви в будь-яких життєвих ситуаціях; розвивати критичне мислення; збагачувати слов-
­Мотивація навчання никовий запас учнів; розвивати творчі здібності; виховувати патріотичні почуття.
1. Завдання учням. Обладнання: дидактичний матеріал.
2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм». Основні терміни: есе, головна думка (ідея), аргументи.
3. Бесіда. Тип уроку: контроль і корекція знань, умінь, навичок.
III. Основний зміст уроку
1. Читання текстів про Україну.
2. Написання есе «Мозаїка української
­душі».
3. Робота на чернетці, використання дібра-
них матеріалів.
4. Редагування.
5. Робота в зошиті для контрольних робіт.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань Формуємо компетентності

`` Перевірка домашнього завдання. Ключові: математична компетентність (праг-
нення висловлюватися точно, логічно та по-
слідовно); уміння вчитися впродовж життя
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
(планування й організація власної навчальної
Мотивація навчання діяльності; здійснення самооцінювання резуль-
`` Завдання учням. татів власної діяльності, рефлексії).
Прочитайте слова поетеси Ліни Костенко про Україну. Що ви Предметні: доречне використання мовних за-
думаєте про Україну? Чим вона є для вас? собів відповідно до комунікативного завдан-
А ви думали, що Україна так просто. Україна — це су- ня та ситуації спілкування; сприймання, розу-
пер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки іс- міння й аналіз інформації державною мовою.
торії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона за-
гартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй
немає ціни…

`` Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

Схарактеризуйте народ України.

`` Бесіда. 1 Словничок
Мозаїка — зображення або візеру-
— Що таке есе? Назвіть види есе.
нок, зроблений з окремих, щільно при-
— Що на першому плані в есе? пасованих один до одного й закріплених
— Що є метою есе? на цементі або мастиці різнокольорових
— Що таке мозаїка? 1 шматочків скла, мармуру, камінців тощо.

223
2 Матеріали для учнів
3 Персоналії
Прокопій Кесарійський (500 — піс-
ля 562) — візантійський пізньоантичний
історик. Твори Прокопія Кесарійсько-
го — важливе джерело з внутрішнішньої
і зовнішнішньополітичної історії Візантії
й сусідніх держав кінця V–VI століття, міс-
тять цінні відомості про східних і півден-
них слов’ян та гуно-тюркські племена,
суспільний устрій, господарство, органі-
зацію війська, побут тощо
Любор Нідерле (1865–1944) — чесь-
кий науковець, археолог, етнолог, ет-
нограф та історик-славіст, дослідник
слов’янської старовини, член Академії
наук Чехії, професор Карлового універ-
ситету, дійсний член Наукового товари-
ства імені Шевченка.
Ульріх фон Вердум (1632–1681) —
мандрівник із Фрисландії (історичної об-
ласті на узбережжі Північного моря), уче-
ний. Як співробітник агента французького
уряду абата Пом’є в 1670–1672 роках по-
дорожував Україною та Поділлям. Описав
багато міст і сіл України, дав цікаві дані
про історичну географію Холмщини, Гали-
чини та Поділля, про дипломатію Яна III
Собеського, його відносини з гетьманом
Петром Дорошенком і татарами в ході
осінньої кампанії 1671 року.
Жан-Бенуа Шерер (1741–1824) — ні-
мецький і французький історик, географ,
економіст, французький дипломат в Пе-
тербурзі. Належав до масонської ложі
вільних мулярів, мав приятельські сто-
сунки з Каліостро. Прославляв волелюб-
ність українців, відзначав заслуги укра-
їнського військового козацтва в захисті
європейської цивілізації від руйнівних на-
падів кочівників.
Юль Юст (1664–1715) — данський ди-
пломат, посол у Московії (1709–1711) при
царі Петрі I. 1711 року відвідав Украї-
ну. Залишив записки-щоденник із цінни-
ми даними про події й життя в Україні,
Московії на початку ХVIII ст.
224
III. Основний зміст уроку
`` Читання текстів про Україну. 2
Прочитайте спогади відомих іноземців про Україну. Якою по-
стає Україна та її народ у цих спогадах?
Текст 1
Ці племена (територія сучасної України) дуже волелюб-
ні й ніколи не давалися запрягти себе в ярмо. Вони вели-
кий нарід, витривалий, пристойний, до чужинців-гостей ста-
вились приязно і не дозволяли їх кривдити. Полонених не
обертали на рабів, як це робили всі інші народи, а пропону-
вали їм або викупитися, або лишитися жити в них як віль-
ні люди. Їхні жінки є чесні аж понад міру. (Прокопій Ке-
сарійський) 3
Текст 2
Український фольклор, а надто пісні вражають своєю
моральною чистотою, високим ідеалізмом, глибиною думки,
духовною красою, що створити їх міг лише народ дуже ви-
сокої, старої культури, глибокого християнського світогля-
ду. (Л. Недерле) 3
Текст 3
Найбільше ласкавих слів … зустрічається в Україні, осо-
бливо у жінок, причиною цього є українська мова, не така
тверда у вимові, як польська. (У. фон Вердум) 3
Текст 4
Найсвітлішим часом в історії України є козаччина… Іс-
торія України така цікава і повчальна, що її повинен знати
всякий освіченний європеєць. Бо коли зусилля цього наро-
ду до волі ми не пізнаємо, то не пізнаємо й ідей століття…
Самі українці нікому, ніде, нічого не накидають, адже на-
род цей дуже привітний, одначе сміливий, чесний і любить
над усе волю… Україна — це надзвичайно багата країна,
наділена усіма скарбами природи… Українці — це високо-
рослі, сильні люди, привітливі і гостинні, ніколи нікому не
нав’язуються, але і не терплять обмеження своєї особистої
свободи. (Ж. Б. Шерер) 3
Текст 5
…Не лише українська шляхта, митрополит, а й ченці Ки-
єво-Печерської лаври мали високу освіту та культуру, євро-
пейську поведінку й розмовляли бездоганною латиною, не
вірив своїм очам, бачачи письменних селянок… Мешканці
України живуть в добробуті й багато співають. Вони купу-
ють і продають усякого роду крам, не платячи жодних по-
датків, крім невеликого до гетьманської скарбниці. Вони ма-
ють необмежену волю займатися, яким хочуть, промислом…
Місто Кролевець є велике, вулиці гарні, таких я ніде не ба-
чив в Московщині, будови імпозантні, добре, з мистецьким
смаком збудовані й дуже чисті… (Ю. Юст) 3
`` Написання есе на тему: «Мозаїка української душі».
`` Робота на чернетці, використання дібраних матеріалів.
`` Редагування.
`` Робота в зошиті для контрольних робіт.
IV. Домашнє завдання
Повторити відомості про діа-
лог, розділові знаки при діалозі.
V. Підсумки уроку
`` Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».
Найбільш цікавим було…
Я намагався(лась)…
Я зрозумів(ла,) що…
Урок запам’ятається мені тим,
що…
Зразок есе
Мозаїка української душі
Українська душа… Якась особлива вона? Думаю, так. Є в ній щось та-
ке, чого нема в інших. Така вона яскрава, насичена кольорами. У ній —
миролюбність і сміливість, волелюбність і духовність, образність спри­
йняття і сентиментальність, сердечність і життєрадісність.
Найперше, миролюбність. Українці ніколи ні на кого не нападали. Ко-
заки, наприклад, були вправними воїнами, але вони лише захищали свої
землі, визволяли бранців. Ніколи українець «неситим оком» не позирав
на сусідські землі. І щасливими ми можемо бути лише на рідній землі.
Там, де батьківська хата, де тополя край села, де рідні вулиці й проспек-
ти. Дворик, у якому ти виріс, у якому найціннішою була хлопчача друж-
ба… Але нашого цвіту, як кажуть, по всьому світу. І там ми приклад миро-
любної, вільнолюбивої, талановитої людини. Канадці, наприклад, говорять
про те, що вони вдячні саме українцям за відродження аграрно-промис-
лового комплексу. Так, українці-емігранти, оті вільнолюбиві люди, шукачі
щастя-долі, талановиті, працелюбні, щирі, зробили багато для розвитку
економіки тих країн, до яких виїхали в різні часи. Але при цьому збере-
гли свою культуру, звичаї, традиції. Багато хто з них уже й мови рідної
не знає, але залишається в душі українцем!
Шкода, дуже шкода, що ці роботящі руки не потрібні були вдома, на
рідній землі! А що зараз спостерігаємо? Більше мільйона українців-заро-
бітчан! Відірвані від родин, від України! Та вірю, свято вірю, що все му-
сить змінитись на краще! Тут не можна бути просто спостерігачем! Не
будьмо байдужими до долі Батьківщини! Не словами, а ділами доводьмо
свою любов неньці Україні!
По-друге, справжні українці сміливі, навіть відчайдушні. Це в нас вже
на генному рівні. Ми не боїмось дивитись ворогові в очі! Висловлюємо
свою волю й думку! І як би в житті не було скрутно, український народ
ніколи не схилить голови і не стане на коліна перед ворогом! І внутріш-
нім, і зовнішнім! Але чому, чому ж такий важкий, тернистий шлях нашо-
го народу до щастя? Багато хто з великих українців задавався цим питан-
ням. Серед них І. Я. Франко, поет, мислитель, патріот, він з болем писав:
«Задарма край твій весь политий кров’ю твоїх борців? Йому вже не пи-
шаться у красоті, свободі і здоров’ю?» І стверджував: «Вірю в силу духа
і в день воскресний твойого повстання…»
По-третє, можливо, ми занадто сентиментальні? Хоча не вважаю цю
рису негативною. Але все ж треба бути більш рішучими! А ми звикли все
пробачати, вірити, що розум, світло переможе. А треба діяти! В україн-
ській мові є слово «воріженьки»! У якій ще мові є пестливе слово, що
називає ворога? Здається, факт існування такого слова нас добре ха-
рактеризує!
Що для українця є найціннішим? Воля, Україна, родина! Наші люди жит-
тєрадісні, мають іскрометне почуття гумору. Хто ще може так глузувати
зі своїх недоліків?! Може, ми ідеальні? Ні, нам є над чим працювати! На-
приклад, підвищувати власну самооцінку (так склалось історично, що до-
вгий час нам прищеплювали «ідею меншовартості»), боротися з безпеч-
ністю, наївністю.
А які українці талановиті! І художники, і співаки, і музиканти! Ось хоч
би «Очи черные» — відомий романс. Дехто вважає його народним, але
ні! Є автор — Євген Гребінка, українець! А «Колядка дзвонів»! Уже давно
стала невід’ємною частиною різдвяної культури американців! А це ж зна-
менитий «Щедрик» М. Леонтовича!
І останнє: кого я вважаю українцем? Того, хто мислить по-українськи,
думає, співпереживає по-українськи! Хто любить Україну, вважає її рідною
землею! Хто відстоює її незалежність, мову, територію! Для кого Украї-
на — понад усе!
225
У рок № 63 Діалогічні жанри (бесіда, телефонна
розмова, листування)

Структура уроку Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про діалогічні жанри (бесіда, теле-
I. Актуалізація опорних знань фонна розмова, листування); уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів;
Перевірка домашнього завдання. формувати в учнів уміння дотримуватися вимог культури мовлення з метою ефек-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. тивної комунікації, розвивати творчі здібності учнів; виховувати активну життєву
­Мотивація навчання позицію, культуру спілкування.
1. Робота із цитатою. Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
2. Бесіда. Основні терміни: діалогічні жанри (бесіда, листування, розмова телефоном).
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате- Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Складання плану бесіди.
3. Складання діалогу за прочитаним тек-
стом.
4. Редагування.
5. Тренувальні вправи.
6. Творча робота.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Бесіда.
2. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
Формуємо компетентності `` Перевірка домашнього завдання.
Ключові: математична компетентність (праг-
нення висловлюватися точно, логічно та по- II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
слідовно); уміння вчитися впродовж життя Мотивація навчання
(визначення мети навчальної діяльності та спо- `` Робота із цитатою.
собів її досягнення; планування й організація
Прочитайте слова відомого оратора Цицерона. Як ви розуміє­
власної навчальної діяльності; уміння читати,
те сказане?
використовуючи різні види читання: ознайом-
Не слід заволодівати розмовою як вотчиною, з якої ма-
лювальне, вибіркове, навчальне тощо; постій-
єш право вижити іншого; навпаки, слід старатися, щоб ко-
не поповнення власного словникового запасу);
жен мав свою чергу в розмові, як і в усьому іншому.
обізнаність і самовираження у сфері культури
(створення текстів із висловлюванням власних `` Бесіда.
ідей, з опорою на досвід і почуття та викорис- — Яку роль у житті кожного відіграє спілкування?
танням відповідних зображувально-виражаль- — Що ми називаємо діалогом?
них засобів). — Як вести діалог? Як стати цікавим співбесідником?
— У яких стилях мовлення найчастіше використовуєть-
Предметні: формування навички системати- ся діалог?
зувати знання про діалогічні жанри (бесіду,
телефонну розмову, листування); збагачення
III. Сприйняття й засвоєння навчального
словникового запасу учнів; розвиток уміння
дотримуватися вимог культури мовлення з ме- матеріалу
тою ефективної комунікації. `` Слово вчителя.
Мовленнєві жанри поділяються на діалогічні та моно-
логічні. Бесіда — це розмова двох чи більше осіб з ме-

226
тою отримання певної інформації, вирішення важливих Словничок
­проблем.
Діалог — походить із грец. — «раз-
Бесіда — чи не найскладніший з усіх жанрів усного фа- говор, беседа». У деякі європейські мови
хового спілкування, оскільки значною мірою це експромт, слово запозичено через лат. — dialogus.
а для експромту треба мати значний життєвий досвід, ве-
личезний запас теоретичних знань, а також досконало во-
лодіти мовним етикетом.
За метою спілкування та змістом виділяють ритуальні,
глибинно-особистісні та ділові бесіди.

Ритуальні бесіди вимагають дотримання певного мов-
леннєвого етикету. Ці бесіди характерні для обрядів, зви- 
чаїв (людина повинна знати, що і як їй потрібно говорити 
в різних ситуаціях і що мають говорити інші).
Глибинно-особистісні бесіди використовуються для 
спілкування між батьками, дітьми, коханими, друзями то- 
що (спілкуючись із близькими людьми, кожен сподіваєть- 
ся на те, що його і зрозуміють, і захистять, і нададуть до-
помогу). 
У ділових бесідах обговорюються конкретні справи. Розріз- 
няють такі ділові бесіди: інформаційні; виклад своєї позиції.

За професійною спрямованістю розрізняють бесіди управ-
лінські, педагогічні, правові, медичні тощо. Професійні спра- 
ви, трудові акції здійснюються за допомогою ділових бесід. 
За кількістю учасників бесіди поділяються на індивіду-

альні та групові.
Діалог, який визначається Бахтіним як «соціальна по- 
дія мовної взаємодії», може приймати різноманітні форми: 
він часто буває опосередкований відстанню, часом, різницею
мов або культурних кодів. Запорукою успішності проведен- 
ня ділової бесіди є знання про стратегію та тактику ділово- 
го спілкування. 
Стратегія ділового спілкування передбачає постанов-
ку певної мети, яка стимулює волю учасника спілкування, 
примушує його діяти усвідомлено, інтенсивно, мобілізувати 
свої здібності, знання, досвід, уміти підпорядковувати свої

сили досягненню цієї мети.
Тактика ділового спілкування передбачає вибір певної 
моделі поведінки, яка в конкретній ситуації буде найбільш 
сприятливою для досягнення поставленої мети. Ґрунтуєть-
ся тактика спілкування на певних засадах, найважливіши- 
ми з яких є: 
— наявність декількох варіантів поведінки в однотипній 
ситуації та уміння оперативно ними скористатись;
— недопущення конфронтації чи конфліктів з діловим 
партнером; 
— уміле використання механізмів людської взаємодії

(прихильності, симпатії, антипатії, довіри, поваги і т. п.);
— уважне ставлення до нових, хоч і незвичних, на пер- 
ший погляд, ідей, думок; 
— освоєння тих моделей поведінки, які приносять успіх

у ділових стосунках;
— уміння подати себе, правильно оцінювати реакцію
партнерів, уловлювати найменші зміни в ситуації.

227
 Це цікаво! Лист — це писемно оформлений монолог, звернений до
Форму листа у вигляді заклеєного певної особи (або осіб). Зміст його — повідомлення автора про
конверта почали використовувати у два- себе, про події з особистого чи громадського життя, виклад
дцятих роках XIX ст. в Англії. За тридцять якогось прохання, наказу, міркування, роздумів із приводу
років після того, 1837 року на розгляд побаченого, почутого, думки про знайомих та родичів і т. ін.
парламенту Великої Британії було подано Листування може бути:
проект нової поштової реформи. Її авто- — офіційне, службове;
ром був Роуленд Хілл. Згідно з проектом — неофіційне, приватне.
спрощувалась й уніфікувалась система Офіційне, службове листування — це листування між
поштових тарифів, уводилась попередня установами, організаціями. Воно належить до офіційно-ді-
оплата поштових відправлень шляхом на- лового мовлення. Неофіційне, приватне листування ведеть-
клеювання марок. 10 січня 1840 року по-
ся між особами і має переважно побутовий, часто інтим-
штова реформа набрала сили, а за шість
ний характер.
місяців в обіг надійшла перша у світі дер-
жавна поштова марка. Види листів: ділові та приватні.
У даний час під листом розуміють та- За мотивом написання ділові листи розрізняються на:
кож повідомлення, створене та/або пе- — лист-відповідь;
редане електронним способом (напри- — лист-вітання;
клад, за допомогою електронної пошти), — лист-вибачення;
або за допомогою SMS мобільного теле- — лист-нагадування;
фону. Таке повідомлення може містити — лист-співчуття;
не лише текст, але й різні мультимедій- — лист із подякою;
ні елементи (наприклад, зображення, ві- — рекомендаційний лист.
део- й аудіозаписи). Приватне листування відображає життєвий досвід авто-
ра, його світогляд, естетичні смаки й інтереси, соціальний
стан та індивідуальні риси характеру, а також ступінь спо-
рідненості чи знайомства автора з адресатом, близькість ін-
тересів і переконань або спільність мети та вподобань.
Залежно від теми листа, його призначення і взаємин ко-
 респондентів листи можна поділити на:
 — родинно-побутові;

— інтимно-товариські, дружні;
— приватно-ділові.
 Фахівці не рекомендують надсилати лист у таких ви-
 падках:
— ви розлючені, гніваєтеся; конфлікт краще за все

розв’язувати під час особистої зустрічі;
 — ви одержали агресивно складений лист, на нього не
 відповідайте;
— якщо ви праві, то про це краще сказати під час осо-

бистої зустрічі;
 — якщо ж ви неправі, то про це теж краще сказати під
 час зустрічі;
— якщо ви не знаєте, як вчинити в тій чи іншій ситуа-
 ції, то краще певний час зачекати з відповіддю;
 — перетворення листування в безплідне (про це вказує
надпис Re в темі листа); таке листування варто припинити;

— коли доцільно промовчати, якщо немає нічого тако-
 го, що можна було б додати до листування, яке відбулося.

`` Складання плану бесіди.

Складіть і запишіть план бесіди з молодшими школярами про
 правила користування мобільними телефонами, про користь
 читання, про етикетні правила спілкування.

228
`` Складання діалога за прочитаним текстом. 1 1 Матеріали для учнів
Завдання розміщено в електронному додатку.
`` Редагування. 1
Виправте помилки в репліках під час телефонних розмов та
безпосереднього спілкування співбесідників.
— А хто це взяв слухавку?
— А навіщо він вам?
— А до кого я попав?
— Давайте батька до телефону.
— Олені Петрівні немає часу розмовляти з вами.
— Я ж вам сказав, що не зможу прийти на зустріч. Це цікаво!
— Алло! Куди я потрапив? День народження
— Мама сказала, що не хоче з вами спілкуватись. електронної пошти
— А коли сестра прийде? Роль «батька електронної пошти» на-
— А яка різниця, хто телефонує? лежить Рею Томлінсону, фахівцю в галузі
— Не заважайте мені, не до вас зараз. цифрових мереж. 1971-го року він розро-
— Це не моя справа, звертайтеся до іншого заступника. бив поштову програму для пересилання
— Ваша проблема не є нагальною, зараз важливіше інше. повідомлень по мережі. Ось як він згадує
цю подію: «Я посилав самому собі без-
`` Тренувальні вправи. 1 ліч текстових повідомлень, бігаючи від
комп’ютера до комп’ютера. Що це були
1. Прочитайте фрагмент статті про листування І. Франка та Оле-
повідомлення тепер і не згадати. Цілком
ни Пчілки. До приватного чи ділового можна віднести це лис- ймовірно, що просто літери, котрі підряд
тування? Відповідь умотивуйте. ідуть на клавіатурі».
Листи Івана Франка до Олени Пчілки
Листування з мамою Лесі Українки та сестрою Михайла
Драгоманова дозволяє по-новому глянути на Івана Франка
як на людину і письменника.

29 жовтня 1885 року він пише, що лист Олени Пчілки
зворушив його, «особливо тими сумними звістками, які Ви 
подали мені про брата». 
Справа в тім, що Олена Пчілка не могла друкувати свої

твори в «Зорі», у якій Франко був головним редактором, на
знак солідарності з братом. Михайло Драгоманов був обра- 
жений тим, що його статті не друкують, а самого виключи- 
ли з числа авторів. З подальшого листування стане зрозумі-
лим, що Франко не мав до цього відношення. Олена Пчілка 
написала йому про душевні переживання Михайла Драгома- 
нова і матеріальну скруту в його родині. 
Він запевняє Олену Пчілку, що з великою повагою ста-
виться до її брата. «Вірте, ласкава пані, його горе дуже 
близько дотикає мого серця; віддавна вже привик я уважа- 
ти в нім другого батька (першого я мало й затямив), духо-

вного батька. Сам я аж надто добре знаю, як мало я не раз
був гідний його прихильності, і хоч та прихильність виявля- 
лась дуже часто в формі острих його судів та доган, то я з 
великою подякою приймав і приймаю завсігди кожде його

слово, тямуючи добре, що се іменно та школа, котру мені
треба перейти, і що другий чоловік, не так глибоко, щиро 
і безгранично перейнятий любов’ю до загальної справи, дав- 
но б уже був махнув рукою на такого ученика, як я, котрий
досі так багато зробив йому прикростей, а так мало доста- 
вив правдивої утіхи». 

229
2 Персоналія
Михайло Петрович Драгоманов (або
Драгоманів; використовував псевдоніми
Толмачев, Українець, М. Кузьмичевський,
П. Кузьмичевський, Кирило Василенко,
Волинець, М. Галицький, М. Гордієнко,
П. Петрик, Чудак, М. Т—ов та ін.; 1841–
1895) — український публіцист, історик,
філософ, економіст, літературознавець,
фольклорист, громадський діяч, засно-
вник українського соціалізму, представ-
ник відомого роду українських громад-
ських і культурних діячів Драгоманових.
Один з організаторів «Старої громади»
у Києві. Доцент Київського університету.
Після звільнення за політичну неблагона-
дійність емігрував до Женеви, де очолю-
вав осередок української політичної емі-
грації. Професор Вищої школи в Софії.
3 Матеріали для учнів
230
Франко повідомляє, що в листах до нього Михайло Дра-
гоманов 2 стриманий, про його особисті справи вони не
спілкуються. Драгоманов вирішив переселитися до Амери-
ки, а Франко пише Олені Пчілці: «…дай, Боже, щоб це не
була його серйозна думка!». (За А. Власюком)
2. Опрацюйте лист О. Довженка до рідних, доведіть, що це при-
ватний лист.
Лист О. П. Довженка
9 листопада 1946
Дорога моя сива голубонько мати і сестра моя д­ орогенька.
Велике спасибі Вам за Ваші привіти, а Вам, мамо, за Ва-
ші щедрі материнські молитви, дорожче від яких для мене
сьогодні немає нічого на світі. І не гнівайтесь, прошу Вас,
на мене, що так довго не писав. Тутечки я не винен, ви-
нен, коли хочете знать, наш покійний батько. Се він мене
колись давно, ще з парубоцьких літ, привчив. Було каже,
коли довго не пишу: «А що там він буде тобі писати. Гра-
мотна. Не пише, значить, добре. Було б погано, написав би
зразу, або приїхав». Отаке-то. Правда, похвастатись на до-
бре вельми вже життя я не можу. Життя моє не дуже до-
бре, трудне і невеселе. Проте до всього привикають люде,
привик і я терпіти помаленьку. […]
Чомусь я часто, коли не щодня згадую про Сосницю
і про Вас усіх, особливо про батька і про Вас, моя рід-
на старенька мамо. Очевидно тому, що й сам уже сивий,
і день мій вечоріє вже і хоч не гнеться ще спина і хожу
ще рівно я, як дід Семен, оглядуватися став назад, почав
визирати в холодне (чужеє) вікно — а чи не пливуть до
мене в гості молоді літа десняною водою на дубах. Ні, не
пливуть. Недавно я болів, пролежавши днів з десять у по-
стелі. Зараз неначе покращав і з понеділка знов прийма-
юсь за роботу. […]
Я дуже щасливий мамо, що Ви в мене є десь, що Ви жи-
ві, що у Вас ще ясна пам’ять і Ви співаєте ще з онуками
«соловушка». Дай вам Бог здоров’я ще поспівати подовше,
щоб осталася пам’ять про Вас у онуках на все життя, щоб
застав ще й я Вас веселу і привітну, коли приїду на Паску
до Вас у гості і поспівав разом з Вами. Ніжно цілую Ваші
руки красиві і обнімаю Вас.
Ваш Сашко, 9 — ХІ — 46
`` Творча робота. 3
1. Сформулюйте можливий текст SMS:
— батькам про успішне складання іспиту;
— учителю (викладачу, тренеру) про причину вашої від-
сутності;
— другу про необхідність зустрічі.
Який стиль мовлення доцільно обрати й чому? Чи до-
статньо SMS у таких ситуаціях?
2. Прочитайте подані вислови про культуру спілкування по теле-
фону та в Інтернеті, доберіть афоризми відомих людей само-
стійно, розкрийте їхній зміст. Сформулюйте правила ділового
інтернет-спілкування, запишіть їх у вигляді пам’ятки.
 Щоб досягти успіху в цьому світі, …потрібні хороші ма-
нери. (Вольтер)
Кожна людина мусить писати так само добре, як і гово-
рити. (Д. Лихачов)
Телефонна розмова знаходиться на межі мистецтва
і життя. Це розмова не з людиною, а з образом, який ви-
никає в тебе, коли ти її слухаєш. (А. Моруа) 4
Інтернет, він не зближує. Це скупчення самотності. Ми
начебто разом, але кожен один. Ілюзія спілкування, ілюзія
дружби, ілюзія життя. (Я. Вишневський) 4
3. Напишіть лист-запрошення відомій людині (письменнику,
спортсмену, артисту, меру) до вашого навчального закладу.
Дотримуйтесь вимог до ділового спілкування.
4 Персоналії
Андре Моруа (справжнє ім’я — Еміль
Ерзог; 1885–1967) — французький пись-
менник. Найвідомішими творами є пси-
хологічні романи «Мінливості любові»,
«Сімейне коло». Автор жанру романізо-
ваних біографій. Написав книгу «Мемуа-
ри». Учасник руху Опору у Франції.
Януш Леон Вишневський (1954) —
сучасний польський письменник, насам-
перед відомий як автор роману «Самот­
ність у мережі».

IV. Домашнє завдання


1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.

2. Написати вільне есе про комунікабельність.

V. Підсумки уроку 

`` Бесіда. 
— Що вам відомо про діалогічні жанри? 
— Назвіть п’ять універсальних принципів ділового спіл- 
кування.
— Що таке бесіда? 
— Які функції бесіди? 
— За якими ознаками виділяють різновиди бесід?

— Продовжте речення:
Бесіди можуть бути… 
— Що потрібно виконати готуючись до бесіди? Назвіть 
етапи бесіди.

— Назвіть етапи підготовки до проведення телефонної
розмови за ініціативи того, хто телефонує. 
— Які види листування вам відомі? Назвіть правила 
листування.

`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».

Корисним на уроці для мене було…
Я дізнався(лась) цікаве про… 
На уроці мене найбільше вразило… 
Не з’ясованим для мене залишилось питання… 









231
У рок № 64
Структура уроку
I. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
­Мотивація навчання
1. Робота із цитатою.
2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате-
ріалу
1. Творча робота.
2. Редагування.
3. Тренувальні вправи.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Формуємо компетентності
Ключові: математична компетентність (уста-
новлення причинно-наслідкових зв’язків,
виокремлення головної та другорядної ін-
формації); уміння вчитися впродовж життя
(планування й організація власної навчальної
діяльності; здійснення самооцінювання резуль-
татів власної діяльності, рефлексії); соціальна
та громадянська компетентності (аргументо-
ване і грамотне висловлювання власної дум-
ки щодо суспільно-політичних питань).
Предметні: удосконалення вміння складати,
розігрувати діалог відповідно до мовленнєвої
ситуації й мети спілкування; формування на-
вички застосовувати здобуті теоретичні знан­
ня в мовленнєвій практиці.
1 Матеріали для учнів
232
Складання й розігрування діалогів
Мета: з’ясувати рівень оволодіння учнями таким видом мовленнєвої діяльності, як го-
воріння, рівень сформованості вміння складати, розігрувати діалог відповідно до
мовленнєвої ситуації й мети спілкування; формувати вміння застосовувати здобуті
теоретичні знання в мовленнєвій практиці; уточнювати й збагачувати словниковий
запас учнів, удосконалювати навички правильного інтонування реплік, розвивати
мовну й мовленнєву культуру, виховувати найкращі людські якості.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
Основні терміни: діалог.
Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
`` Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Робота із цитатою. 1
Прочитайте цитати. Що ви думаєте із цього приводу? Чи пого-
джуєтеся ви з авторами чи маєте на це власний погляд? Що
для вас є найважливішим у спілкуванні?
Найбільша розкіш — це розкіш людського спілкування.
(А. де Сент-Екзюпері)
Чудова думка втрачає свою цінність, коли вона погано
висловлена. (Вольтер)
У спілкуванні найважливіше чути те, що не сказано.
(П. Друкер)
`` Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».
— Що таке діалог? Яка будова діалогів?
— Які розділові знаки вживаються при діалозі?
— У яких ситуаціях може відбуватись діалог?
III. Сприйняття й засвоєння навчального
матеріалу
`` Творча робота. 1
Прочитайте вислови відомих людей про вміння спілкуватись.
Складіть і запишіть декілька порад для учасників діалогу.
Мораль краще сприймається в короткому вислові, ніж
у довгих проповідях і промовах. (К. Іммерман)
 Усе, про що маєш намір ти сказати, розглянь перше в умі
своєму, бо у багатьох язик випереджує й саму думку. (Ісократ)
Говорити багато й добре є дар гострого розуму, говорити
мало й добре є властивість мудрого, говорити багато й по-
гано означає дурня, говорити мало й погано є ознакою без-
умного. (Ф. Ларошфуко)
Істинне красномовство — це вміння сказати все, що тре-
ба, і не більше, ніж треба. (Ф. Ларошфуко)
`` Редагування. 1
Завдання розміщено в електронному додатку.
`` Тренувальні вправи. 1
1. Прочитайте діалогічний текст за ролями. З’ясуйте особливості
його змісту. Визначте, яку мету переслідував учитель. Висло-
віть власну думку щодо його слів. Що ви думаєте з приводу
прочитаного?
Білий аркуш і чорна крапка 2 Терміни
Якось учитель покликав своїх учнів і показав їм чистий Притча — це повчальна розповідь
аркуш паперу. з історії чи навколишнього життя, мета
— Що ви тут бачите? — спитав він їх. якої викласти духовні чи моральні істи-
— Крапку,— відповів один учень. ни. На відміну від багатозначності тлума-
Інші учні погодились і підтримали його, бо також бачи- чення байки, у притчі зосереджена певна
дидактична ідея. Сюжет притчі будуєть-
ли на білому аркуші крапку.
ся в образній формі, на життєвих ситу-
— Придивіться уважніше,— сказав учитель. аціях, на повсякденних спостереженнях
— Тут чорна крапка,— доповнив відповідь другий учень. суспільного життя.
— Ні! — заперечив третій учень.— Тут маленька чор-
на крапка. Правильно?
Усі інші учні закивали на знак згоди. Усі в очікуванні
дивились на вчителя.
— З одного боку, на жаль, усі мої учні побачили тіль-
ки маленьку чорну крапку, й ніхто не помітив чистого бі-
лого аркуша…
І посміхаючись, додав після довгої паузи:
— А з іншого, мені ще є чому вас навчати. (Притча) 2
2. Складіть діалог відповідно до запропонованої ситуації, розі-
грайте його.
Ситуація 1. Разом із класом ви вирішили відвідати со-
сновий ліс, помилуватись красою природою, відпочити. Але
раптом бачите результати недбалого ставлення до природи.
Опорні слова і вислови: краса довкілля, незаймана кра-
са, сміття, пластиковий посуд, безвідповідальне ставлення
до природи, частина всього живого на Землі, плогінг 3 . 3 Словничок
Зразок Плогінг — новий рух серед еко-акти-
Бережіть красу довкілля вістів та фізично активних людей. Концепт
— Ось і здійснилась наша мрія! Як добре, що майже весь доволі простий: замість пробіжки засміче-
клас цього весняного ранку зібрався в похід до соснового лісу! ними вулицями, бігуни беруть із собою па-
А місце яке знайшли! Галявина чудова! Незаймана краса! — кет та під час заняття прибирають узбіччя.
милується Тетяна. Сам термін плогінг складається зі швед-
— Так, майже… Ось під кущем якийсь пакунок! Сміття чи ського plocka upp, тобто підбирати, та ан-
що? — говорить Олеся. глійського joggіng — біг підтюпцем.
— Дійсно, пластиковий посуд, пляшки… Пагінці вже про-
росли крізь пакет. З минулого року, мабуть, тут лежить.

233
 — Шкода, що комусь байдуже, не розуміють, що це непо-
добство! Не бережуть красу! А повітря чисте, аж дзвенить! Гли-
 ці на ялинках, а запах який! Трава соковита, зірочками сяють
 у ній квіти-краплі. Це з’явились фіалки! А ось медунки підно-
сять нам свої рожево-фіолетові букетики! І цей пакунок!

— Та просто сором! Зібрали ж сміття! Чого ж не прибра-
 ти, не викинути в контейнер?! Якесь безвідповідальне ставлен-
ня до природи.

— Часто забувають люди, що є частиною всього живого на
 Землі! Вважають себе господарями, царями природи. Не розу-
 міють, що треба берегти те, що маємо сьогодні!
— Так, заберемо цей пакунок, нехай не заважає кущеві
 розростатись! І хлопцям треба сказати, щоб зібрали сміття, та-
 кий собі плогінг!
— Плогінг?
 — Так, це комбінація бігу та прибирання сміття! Чудова
 ідея, корисна!
— Цікаво! А зараз насолоджуймося чистим повітрям сосно-

вого лісу, його ароматами! Поглянь, які сосни стрункі та висо-
 кі! У просвітку синє небо, жодної хмаринки!

— Дивись, ось мураха щось тягне! Така маленька! А пра-
целюбна яка! На толоку, мабуть, поспішає!
 — Так, у лісі своє життя, свої закони! А людина тут —
 гість! Не забуваймо про це!
Ситуація 2. Ви вже декілька років відвідуєте спортивну
 секцію, але дуже переживаєте, що ваш друг веде малорухо-
 мий образ життя, що шкодить здоров’ю.
 Опорні слова і вислови: спортивний, підтягнутий; ранко-
ва зарядка, пробіжка, душ контрастний, треба завжди дба-
 ти про своє здоров’я; надмірне сидіння шкодить здоров’ю.
 Зразок
 Зустріч на стадіоні
— Доброго ранку, Тимофію Івановичу,— вітається Богдан.
 — Доброго, сусідо! — чує у відповідь.
 — Дивлюсь, ви теж щоранку на стадіоні!
— Так, аякже! Себе любити треба! Спортивний, підтягну-

тий, і почуваю себе легко! Хоч далеко вже за шістдесят,— по-
 сміхається Тимофій Іванович.
— За шістдесят?! Вибачте, я й не подумав би! Ви завжди

такий активний!
 — Змолоду люблю спорт, хоч спортсменом ніколи не був! Але
 ранкова зарядка, пробіжка, душ контрастний, просто прогулян-
ки на свіжому повітрі — це мені завжди допомагає бути у формі.
 — Я щоранку на стадіоні, та якось соромився з Вами
заговорити! Думав, що Ви, Тимофію Івановичу, професій-
ний спортсмен.
— А хіба лише професійним спортсменам треба бути у фор-
мі? Ким би ти не працював, яку посаду не обіймав би, а тре-
ба завжди дбати про своє здоров’я, про зовнішній вигляд! А це
не лише фізичний стан, а ще й емоційний! Це і воля, і витри-
валість, і витримка! Просто чудовий настрій! Ось так, Богдане!
— Згоден! Та ось ніяк не можу свого друга Андрія запроси-
ти на стадіон! Усе сидить за комп’ютером! Майбутній програміст!
— Чудово, програмісти потрібні! Але обов’язково запроси
його на ранкову пробіжку! Не можна весь час сидіти, ще Нестор

234
Літописець говорив, що надмірне сидіння шкодить здоров’ю. 
І позмагаймося завтра, хто спритніший!
— Добре, запрошу! До зустрічі! 
— Бувай! 
Ситуація 3. Ви запізнились на виставу, яку вирішили відві-

дати разом з однокласниками. Ваша найближча подруга виріши-
ла нагадати вам про пунктуальність як ознаку вихованої людини. 
Опорні слова і вислови: ознака вихованої людини — 
пунктуальність; запорука репутації; успіх, надійність; пла-

нувати час; не кидати слів на вітер.
Зразок 
Будь пунктуальним! 
— Артеме, ти спізнився на 10 хвилин! — говорить Наталя.
— Ну то й що? Вистава тільки розпочалась,— відповідає 
хлопець. 
— Як що? Ознака вихованої людини — пунктуальність!

— Лише 10 хвилин!
— Ти зайшов до глядацької зали під час перегляду вистави! 
— Та я ж тихенько! — не здається Артем.

— І що з того? — продовжує дівчина.— Вистава розпоча-
лась! Глядачі налаштовані! Актори на сцені! А тут ти в пошу- 
ках свого місця! Як так можна? 
— Забарився трохи вдома. Цікаву статтю знайшов, зачи-
тався! Не помітив, як час швидко плине! 
— Розумію, але в цей час усі чекали тебе біля входу до те- 
атру. Ми вже почали хвилюватись!
— Вибач, я не подумав про це! 
— Шкода. Завжди треба бути пунктуальним! Розумієш, 
пунктуальність — це запорука репутації.

— Зрозумів, Наталю, не сердься. Буду працювати над собою.
— Добре, що ти зробив висновки. Пам’ятай: плани старан- 
ної людини завжди ведуть до успіху!

— А до чого тут плани?
— Артеме! Пунктуальна людина надійна в усьому, вона 
планує свій час і не краде його в інших! Коли все робити вчас- 
но, то це говорить про те, що ти не піддаєшся обставинам, а сам
керуєш своїм життям. Такі люди є успішними! 
— Ти маєш рацію. У наш час ті, хто не кидає слів на ві- 
тер, на вагу золота.

— Ось і добре, що ми дійшли згоди.

IV. Домашнє завдання 
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку. 
2. Скласти діалог учителя й учня на уроці у формі офіцій-
ної розмови (12–14 реплік).

V. Підсумки уроку
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Висловлювання співрозмовників у діалозі називають…
Діалог використовується в…
Існують такі правила спілкування: …
Формули мовленнєвого етикету — …
Під час діалогічного мовлення необхідно дотримувати
таких норм літературної мови: …

235
У рок № 65 Оцінювальні жанри (похвала, осуд,
рецензія, характеристика)

Структура уроку Мета: ознайомити учнів з оцінювальними жанрами, виробляти вміння й навички вико-
I. Актуалізація опорних знань ристання похвали, осуду, рецензії, характеристики в мовленні школярів; розвивати
Перевірка домашнього завдання. пам’ять, увагу, логічне мислення; підвищувати культуру мовлення; формувати духо-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. вну особистість, виховувати толерантність, чемність, активну громадянську позицію.
­Мотивація навчання Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
1. Робота із цитатою. Основні терміни: оцінювальні жанри (похвала, осуд, рецензія, характеристика).
2. Завдання учням. Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате-
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Ознайомлення з типовим планом напи-
сання рецензії.
3. Слово вчителя (продовження).
4. Творча робота.
5. Робота зі словником іншомовних слів.
6. Написання чернетки рецензії.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Бесіда.
2. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

Формуємо компетентності
Ключові: основні компетентності в природ-
ничих науках і технологіях (навичка швид-
ко й ефективно шукати інформацію; вико-
ристання різних видів читання для здобуття
нових знань); математична компетентність
(установлення причинно-наслідкових зв’язків,
виокремлення головної та другорядної ін-
формації); уміння вчитися впродовж життя
(застосування комунікативних стратегій від-
повідно до мети й ситуації спілкування; пла-
нування й організація власної навчальної ді-
яльності; уміння читати, використовуючи різні
види читання: ознайомлювальне, вибіркове,
навчальне тощо).
Предметні: ознайомлення з оцінювальни-
ми жанрами, формування навички викорис-
тання похвали, осуду, рецензії, характеристи-
ки у власному мовленні.
`` Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Робота із цитатою.
Прочитайте вислів. Поясніть, як ви зрозуміли слова давньо-
римського філософа? Чи не втратили вони актуальності в наш
час? У яких ситуаціях доречно використовувати цей вислів?
Перш ніж це сказати іншим, скажи це собі. (Сенека)
`` Завдання учням.
Назвіть відомі вам мовленнєві жанри. Схарактеризуйте їх.
III. Сприйняття й засвоєння навчального
матеріалу
`` Слово вчителя.
У спілкуванні більш помітну роль почав відігравати со-
ціальний та індивідуальний психологічні фактори, мовлен-
ня в багатьох, раніше суворо регламентованих сферах, стало
більш розкутим і невимушеним. У цьому плані особливий

236
інтерес викликають оцінні мовленнєві жанри, котрі, мож- Це цікаво!
ливо, більше, ніж будь-які інші, пов’язані з найрізноманіт- Ще Арістотель ґрунтовно описав по-
нішими психологічними та соціальними факторами спілку- хвальне красномовство й те, що може бу-
вання людини. ти предметом похвали. Насамперед — це
Наприклад, у похвальних промовах хвалять, прославля- прекрасне. А що таке прекрасне? Це до-
ють, возвеличують особу, факт, подію, а у викривальних, на- брочинність, благо. Похвала, що виникла
впаки, гудять, осуджують, ганьблять. Осудливе красномов- в умовах між­особистісного спілкування,
ство має значно вужчу сферу застосування. використовується для вираження схваль-
Виділяють кілька типів похвальних промов залежно від ного ставлення до якостей, зовнішності,
того, кому, чому і з якої нагоди призначається промова. діяльності адресата.
Головним змістом похвали є оцінка здібностей, умінь,
навичок, рис об’єкту/суб’єкту оцінювання. За допомогою
Словничок
висловлень похвали адресант може також передавати пова-
гу, любов, симпатію, задоволення, прохання, побажання та Фактор — умова, рушійна сила будь-
інші позитивні почуття. якого процесу, явища; чинник.
Об’єкт — у загальному значенні —
Для формування позитивного ставлення до події, об’єкта
«те, на що спрямована певна діяльність»
чи особистості застосовують мовленнєві жанри, що вира- (на противагу суб’єкту, який здійснює
жають позитивну оцінку (наприклад, похвала, схвалення, таку діяльність). Об’єкт — матеріальний
комплімент). Для формування негативної суспільної думки предмет пізнання і практичного впливу
використовують негативно-оцінні мовленнєві жанри (як-от з боку людини (суб’єкта); будь-який пред-
докір, засудження, критика, обвинувачення). Жанр осуду — мет думки, дослідження, художнього ві-
це перш за все мовленнєва реалізація оцінки. Вираження не- дображення тощо.
гативної оцінки ситуації або об’єкта, його якостей, діяльнос- Суб’єкт — із точки зору філософії —
ті є основною метою висловлень такого жанру. Іншою метою поняття, яке означає носій діяльності, що
є здійснення впливу на адресата. Осуд більшою мірою тяжіє пізнає світ навколо себе та впливає на
до морально-етичної сфери, що виражається в специфічно- нього; людина або група осіб, культура,
му мовленнєвому втіленні, тому суб’єкт осуду часто оперує суспільство або людство в цілому на від-
міну від того, що вивчається або зміню-
категоріями моралі й моральності.
ється внаслідок дій.
Одним з оцінювальних жанрів є рецензія.
Рецензія — документ, який передбачає коментування
основних положень рецензованої праці (тлумачення думки
автора, висловлення особистого ставлення до поставленої
проблеми); узагальнену аргументовану оцінку; висновки про
значення аналізованої праці.
`` Ознайомлення з типовим планом написання рецензії. 1 1 Наочність
Типовий план написання тексту рецензії
1. Об’єкт і предмет аналізу.
2. Актуальність теми.
3. Короткий зміст.
4. Формулювання основної тези.
5. Загальна оцінка.
6. Недоліки, хиби, огріхи праці.
7. Висновки.
`` Слово вчителя (продовження).
Об’єктом оцінювання є повнота, глибина, усебічність
розкриття теми; новизна та актуальність поставлених за-
вдань і проблем; коректність аргументації й системи до-
казів; достовірність результатів; переконливість висновків.
У журналістиці рецензія — аналітичний жанр про вже
колись відображену дійсність. Містить дані про твір, про
замисел автора, дає аналіз твору, указує на значимість.
Два види — теоретична (оцінює працю), художня (тема

237
 ­ истецтва та літератури). Рецензія не містить ілюстратив-
м
ності та описовості.
Наукова рецензія виконує такі функції: інформування,
тобто ознайомлення з науковим твором (або кількома тво-
рами); оцінювання та осмислення в науковому соціумі пев-
ного знання.
Особливість рецензії полягає в умінні спілкуватися, вес-
ти діалог (часто уявний) між рецензентом та автором тво-
ру, рецензентом і читачами. Нерідко автор рецензії виявляє
свої особистісні цінності, виступає аналітиком чи полеміс-
том, який зі знанням справи оцінює первинний документ,
висуває свої зауваження, подає поради, рекомендації, про-
понує імпульси до наукового діалогу.
Характеристика — це опис, визначення істотних, ха-
рактерних особливостей, ознак кого-, чого-небудь. А також
це документ, у якому в офіційній формі висловлено громад-
ську думку про особу (працівника, учня), оцінено його діло-
ві та моральні якості.
2 Матеріали для учнів `` Творча робота. 2
Складіть і запишіть діалог або полілог, який, відповідно до за-
пропонованої ситуації, буде містити похвалу або осуд. Пояс-
ніть, які лексично-стилістичні засоби було використано.
Ситуація 1. Група учнів весь час словесно ображає сво-
го однокласника (хлопець фізично слабкий, має, наприклад,
досягнення в шахах; нагадайте про відповідальність перед
законом за булінг).
Ситуація 2. Ваш друг або однокласник став переможцем
на олімпіаді (займався самоосвітою, відвідував курси, кон-
сультувався з учителем).
Ситуація 3. Група учнів вашого класу стала волонтера-
ми й започаткувала акцію «Милосердя» (посильна допомо-
 га людям літнього віку, інвалідам).
 Ситуація 4. Учень вашого класу нечемно поводиться з од-
нокласниками, які навчаються гірше, ніж він (нагадайте про
 те, що всі люди талановиті, кожен індивідуальність, про то-
 лерантне ставлення).

Ситуація 5. Ваш брат (сестра) не встигає закінчити за-
плановану роботу вчасно (підтримайте, додайте віри у влас-
 ні сили, запропонуйте допомогу).
 2. Марк Твен говорив: «Я можу прожити два місяці на однім хо-
 рошім компліменті». Як ви зрозуміли слова відомого письмен-
ника? Для чого говорити компліменти? Як часто ви говорите
 або чуєте компліменти? Напишіть вільне есе на тему: «Яке зна-
 чення для спілкування має комплімент?»
 3. Прочитайте діалог. Розкажіть про партнерські стосунки вчите-
ля та учня в освітньому процесі. Складіть діалог, у якому зву-
 чить похвала учню від учителя.
 Учень звертається до вчителя після уроку:

— Раніше я боявся вчителів. У школі, де я навчався ра-
ніше, один учитель постійно на мене підвищував голос, я бо-
 явся сказати йому хоч слово, а з вами мені легко. Ви чудо-
 вий учитель, у мене з’явилось бажання навчатись.

238
 — Спасибі, мені дуже приємно це чути,— говорить учи- 3 Зразок
тель. Характеристика
4. За поданим зразком 3 складіть характеристику Степана Рад- Савченка Івана Петровича,
ченка як студента (персонаж роману В. Підмогильного «­Місто»). учня 11 класу ЗОШ I–III ступенів № 2
м. Харкова,
`` Робота зі словником іншомовних слів. 2
2002 року народження
Прочитайте рецензію на наукову статтю. Назвіть лексично- Савченко Іван Петрович з 2008 року
стилістичні засоби, використані в рецензії. За словником ін- навчається в ЗОШ I–III ступенів м. Хар-
шомовних слів з’ясуйте лексичне значення незрозумілих слів. кова. За час навчання в школі зареко-
Завдання розміщено в електронному додатку. мендував себе здібним дисциплінованим
учнем. До навчання ставиться сумлінно,
`` Написання чернетки рецензії. 2 має глибокі й міцні знання з усіх пред-
Використайте мовні кліше 4 для написання рецензії будь-якої метів, усебічно розвинений. Багато читає
статті, надрукованої в журналі чи газеті. художньої літератури. Останні три роки
Напрями, що треба очолював шкільний драматичний гурток.
Мовні кліше Брав активну участь у культурно-масо-
­схарактеризувати
вих заходах.
Актуальність теми Актуальність теми обумовлена… 2017 року успішно закінчив комп’ю­
Дослідження присвячене актуальній темі… терні курси графіки та дизайну.
Автор розглядає важливі питання сучасності… Брав участь у районних олімпіадах
Короткий зміст На початку статті автор указує на… з української мови та літератури, фізики,
Автор аналізує наявні джерела із цієї проблеми… інформатики, був переможцем районно-
Аргументовано стверджується думка, що… го етапу. Захоплюється футболом. Висту-
Формулювання основної тези У статті на перше місце висувається питання про… пав за збірну команду школи.
Критично ставиться до власних вчин-
Загальна оцінка: позитивна Автор справедливо (слушно) зазначає…
ків, до поведінки товаришів і відверто
аргументовано обґрунтовує…
про це говорить. Доброзичливий, стри-
чітко визначає…
маний, урівноважений.
детально аналізує…
Характеристика видана для подан-
ретельно розглядає…
ня в приймальну комісію Харківського
уважно простежує…
державного педагогічного університету
доказово критикує…
ім. Г. С. Сковороди.
Важко не погодитися з…
Директор школи (підпис) І. С. Іванченко
Загальна оцінка: Варто відзначити певні дискусійні моменти… Класний керівник (підпис)Т. І. Кравець
­неоднозначна У статті відчутно не вистачає ілюстративного та фактичного ма-
теріалу, тому висновки автора здаються дещо некоректними…
Недоліки, хиби, огріхи У статті не сказано про…
Висновки Загалом це цікава й корисна стаття.
4 Наочність

IV. Домашнє завдання

1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Оформити рецензію в зошиті.

V. Підсумки уроку
`` Бесіда.
— Чим відрізняються оцінювальні мовленнєві жанри від
інформаційних та діалогічних?
— Що є характерним для осудливих і похвальних промов?
— Назвіть основні вимоги до написання характеристи-
ки та рецензії.
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Мій успіх на уроці — це…
Найбільші труднощі я відчув(ла)…

239
У рок № 66
Структура уроку
I. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
­Мотивація навчання
1. Робота із цитатою.
2. Бесіда.
III. Сприйняття й засвоєння навчального мате-
ріалу
1. Слово вчителя.
2. Творча робота.
3. Синтаксичний практикум.
4. Написання есе.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
1. Бесіда.
2. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».
Формуємо компетентності
Ключові: математична компетентність (ви­
окремлення головної та другорядної інфор-
мації); уміння вчитися впродовж життя (пла-
нування й організація власної навчальної
діяльності; здійснення самооцінювання резуль-
татів власної діяльності, рефлексії); соціальна
та громадянська компетентності (аргументо-
ване і грамотне висловлювання власної дум-
ки щодо суспільно-політичних питань).
Предметні: ознайомлення з етикетними жан-
рами, формування вміння писати привітання
та вибачення.
1 Словничок
Етикет — правила соціальної пове-
дінки людини, які виробилися впродовж
усієї культурної еволюції людства і врахо-
вують його соціально-історичний досвід.
240
Етикетні жанри (привітання, вибачення)
Мета: ознайомити учнів з етикетними жанрами, виробляти вміння й навички викорис-
тання привітання та вибачення в мовленні школярів; розвивати пам’ять, увагу, ло-
гічне мислення; підвищувати культуру мовлення; формувати духовну особистість,
виховувати толерантність, чемність
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
Основні терміни: етикетні жанри (привітання, вибачення).
Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.
Хід уроку
Нема просто слова. Воно або прокляття,
або привітання, або краса, або біль,
або бруд, або квітка, або брехня, або правда,
або світло, або темрява.
Р. Гамзатов
I. Актуалізація опорних знань
`` Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
Мотивація навчання
`` Робота із цитатою.
Прочитайте епіграф уроку. Чи згодні ви з автором?
`` Бесіда.
— Коли ви просили вибачення рідних і близьких вам
людей? А в незнайомих?
— Які почуття охоплювали вас під час вибачення? Чо-
му?
— Пригадайте, якими словами ви вітаєтесь зранку вдо-
ма, у школі?
— Коли останній раз ви привітали родичів, друзів зі
святами? Якими саме? Який настрій охоплює вас під час
привітання?
— Що таке етикет 1 ? Згадайте етикетні правила на
щодень.
III. Сприйняття й засвоєння навчального Це цікаво!
матеріалу Формули вітання
`` Слово вчителя. в українській мові
Мовленнєвий етикет — це національно-специфічні пра- — Доброго ранку! Радий бачити Вас!
вила мовленнєвої поведінки, які реалізуються в системі стій- Привіт! Моє шанування! Здоровенькі бу-
ких формул і висловів, що рекомендуються для висловлення ли!
подяки, прощання тощо в різних ситуаціях ввічливого кон- — Добрий день! Добридень! День до-
такту зі співбесідником, зокрема під час привітання, зна- брий і Вам (вам)! На добридень! Будь-
те здорові з неділею! Доброго здоров’я!
йомства, звертання тощо.
Будьте і Ви здорові!
Знання правил мовленнєвого етикету виступає не тільки
— Добрий вечір! Добривечір! На до-
показником зовнішньої культури людини, але й має безпо- бривечір вам! На добраніч! Добраніч!
середній вплив на формування її особистості, на виховання — До нової зустрічі! Щасливо! Бувай-
високої моралі, духовності. Засвоєння національного мовлен- те здорові! Щасти вам! Бувай! На все вам
нєвого етикету, уміння користуватися ним робить спілкуван- (Вам) добре! Щасти!
ня приємним і бажаним. Мовний етикет українців постає із І патріотичне привітання, відновлене
живої мовної практики українського народу. Він виробляв- в наш час: — Слава Україні! Героям —
ся впродовж тисячоліть і відбиває культурні традиції укра- слава!!!
їнської нації, відповідає її духовним засадам. Без сумніву,
в основі національних традицій спілкування лежать загаль-
нолюдські морально-етичні цінності.
За умовами та змістом ситуації спілкування в систе-
мі українського мовленнєвого етикету розрізняють 15 видів
стійких мовних висловів:
— звертання; — скарга;
— вітання; — втішання;
— знайомство; — несхвалення;
— прохання; — комплімент;
— запрошення; — побажання;
— вибачення; — прощання;
— згода; — вдячність.
— незгода;
В офіційному спілкуванні особливе значення мають ті
види мовленнєвого етикету, які представляють категорію
ввічливості, а саме: звертання, вітання, прощання, подяка,
вибачення, прохання.
Вітання виконує важливу функцію в комунікативному
акті, із нього починається спілкування, а часто ним же й об-
межується як етикетним ритуалом. Цим пояснюється спеціа-
лізований характер і певний автоматизм вітальних висловів.
Перше враження про людину складається від того, на-
скільки щиро та привітно вона вітається. У вмінні вибрати
доречну форму вітання виявляється загальна і мовна культу-
ра людини. Вибір залежить від того, у якому оточенні пере-
буває людина, від віку співрозмовника чи співрозмовників,
від характеру стосунків між людьми, що вітаються чи про-
щаються, від того, де й коли це відбувається тощо. Основ­
ними вимогами до тексту привітання є точність у вислов-
люванні та лаконічність. Намагайтеся дібрати слова, які б
максимально точно передавали зміст того, що ви хочете по-
бажати, і були приємними для адресата. Текст привітання Словничок
має бути простим для сприймання, не містити занадто ба- Лаконічність (із дав.-гр. — «коротко-
гато похвали, аби адресат не сприйняв його як лестощі. До- мовність») — гранично стисле грамотне
статньо обмежитися кількома реченнями. вираження думки.

241
 Говорімо й пишімо правильно!
Поради
— Вітаючись, добирайте ту віталь-
ну формулу, яка підходить для даної си­
туації.
— Вітаючись, привітно посміхайтеся.
Дивіться людині у вічі.
— Вітаючись, не тримайте руки в ки-
шенях. Зніміть рукавички (у рукавич-
ках може дозволити собі вітатися лише
­жінка).
— Якщо ви молодший, вітайтеся пер-
шим.
— Якщо ви кудись зайшли (до устано-
ви, до квартири чи будинку друзів), вітай-
теся першим (першою).
— Жінку має вітати чоловік (руку для
вітання першою подає жінка).
— Підлеглий має привітати свого ке-
рівника (а руку може подати першим ке-
рівник).
— Незалежно від віку, статі, посади
тощо першим (першою) вітається той (та),
хто заходить до кімнати (кабінету).
— Ідучи в гості, не забудьте, що пер-
шою маєте привітати господиню, потім
господаря, потім гостей (у тому порядку,
як вони сидять).
2 Матеріали для учнів
242
Набір українських народних вітань надзвичайно різнома-
нітний і поліфункціональний: Доброго ранку! Добрий день!
Добрий вечір! Здрастуйте! Привіт! Дай, Боже! Існує ці-
лий ряд сакральних вітань: Христос воскрес! Христос рож-
дається!
Формул вітання в українській діловій мові порівняно
небагато, але завжди можна знайти потрібний вислів, ви-
ходячи з конкретної ситуації, щоб висловити пошану до
особи: Добрий день! — найпоширеніше вітання, яке фік-
сують пам’ятки з XVI ст. Прикметник добрий вживаєть-
ся як синонім до слів приємний, сприятливий, а значення
цілого вислову «побажання хорошого дня, удачі протя-
гом дня».
У ситуації невеликої провини використовують у високій
тональності конструкцію Прошу вибачення (пробачення, ви-
бачити, пробачити) за… . Підкреслено ввічливим висловом
є Вибачте ласкаво за… .
Етикетні одиниці, якими виражається вітання: Добрий
ранок! Доброго ранку! Добрий день! Доброго дня! До-
бридень! Добрий вечір! Здрастуйте! Здоров був! Здоро-
венькі були! Доброго здоров’я! Моє шанування! Вітаю
Вас! Радий (рада) вітати Вас! Скільки літ, скільки зим!
Яким в ­ітром? Салют! Радий (рада) вас (тебе) бачити
(ві­тати)!
До етикетних жанрів належать привітання та вибачення.
Привітання — усне або письмове поздоровлення чи по-
бажання здоров’я, успіхів тощо.
Вибачення означає усвідомлення своєї провину й нама-
гання її спокутувати за допомогою спеціальних висловів. Во-
но завжди супроводжується проханням вибачити, тобто ви-
явити поблажливість, простити провину.
Вислови вибачення: Вибачте, пробачте, даруйте, про-
шу вибачення, я дуже жалкую, мені дуже шкода, прийміть
мої вибачення, винуватий(а), приношу свої вибачення, пе-
репрошую, не гнівайтесь на мене, я не можу не вибачитись
перед Вами; якщо можеш, вибач мені; не сердься на мене;
вибач(те), будь ласка; дозвольте просити вибачення, я не
можу не просити у Вас пробачення.
`` Творча робота. 2
Складіть короткі привітання, використавши подані етикетні
формули. Пам’ятайте, що звертання пан, пані в українській
мові рекомендується поєднувати з ім’ям, прізвищем, назвою
посади чи званням, а не з іменем та по батькові особи. Нор-
мативним в українській мові є звертання, ужите у формі клич-
ного відмінка: пане Сергію, пані Маріє.
Мовні кліше:
Вельмишановний(а) (ім’я та прізвище)!
Вельмишановні добродії!
Високоповажний(а) (ім’я та прізвище)!
Шановний(а) (ім’я та по батькові)!
Шановні панове!
Шановні працівники!
2. Прочитайте зразок привітання 3 . Доведіть, що він має офі-
ційний характер.
3. Напишіть привітання: з Міжнародним днем рідної мови; з Днем
працівників освіти; з Міжнародним днем волонтерів; з Днем
захисника України.
Пам’ятайте, для привітання важливим є вживання кінцевої
етикетної форми листа, де зазначено особу чи групу осіб, що
надіслали привітання. Для зазначення адресанта можна вжи-
ти такі фрази: З повагою, зі щирою повагою (пошаною), з пова-
гою і найкращими побажаннями, із побажанням успіхів, зі щи-
рими вітаннями.
4. Складіть і запишіть приватні та офіційні листи-вибачення. По-
ясніть, які лексичні, синтаксичні та стилістичні засоби ви ви-
користали при написанні листів.
Ситуація 1. Ви не змогли прийти (приїхати) на день на-
родження друга (у цей день хтось із ваших рідних святкує
день народження, ви захворіли тощо).
Ситуація 2. Ви не прийшли на консультацію, про яку
домовлялися ваші батьки (помилка сталася через непорозу-
міння, ви переплутали час, адресу, вас затримали на занят-
тях, ви захворіли).
Ситуація 3. Ви затримались із відповіддю на запрошен-
ня взяти участь у виставці плакатів, що присвячена пра-
вам дитини.
Ситуація 4. Ви не виконали прохання батьків допомогти
бабусі й дідусеві у виконанні побутових справ.
`` Синтаксичний практикум. 2
Спишіть текст, вставте пропущені букви та розділові знаки, зні-
міть риски. Напишіть продовження-діалог у вигляді вибачен-
ня перед юнаком.
Поспішні висновки
З кожною зупинкою людей в автобусі біл..шало, а те-
пер уже і яблуку ні/де було впасти. Молодик сидів слу-
хаючи музику й поглядаючи у вікно коли раптом літня
жінка поплескала його по плечу й сказала: «У ваші лі-
та я поступалася місцем старшим, а ви…» Її пі..тримала
інша жінка, а за дві-три хв..лини на хлопця накинулися
всі пасажири.
Юнак не/витерпів такого тиску й сказав Добре, я вста-
ну, але хай сяде на моє місце тільки той, кому не/буде со-
ромно за свої слова.
Хлопець почав діставати щось із/під сидіння, і от
з’яви­лася милиця, а потім друга і він сп..раючись устав
з місця.
Усі завмерли від здивуван..я, а літня жінка, що так нер-
вово весь час наступала йому на ноги, тепер зрозуміла, чо-
му він на це не звертає уваги… (Із притчі)
`` Написання есе.
Напишіть вільне есе на тему: «Навіщо просити вибачення?».
3 Зразок
Дорогі жінки,
любі наші матері!
Слово «мама» для кожного українця
уособлює в собі три найдорожчі образи:
Матір Божу, рідну матір та Україну. Із пра-
давніх часів мама в Україні символізує
берегиню роду, спадщини, культурних
цінностей, традицій та звичаїв, які вона
передає своїм дітям, хранительку родин-
ного тепла й затишку, гармонії та любові
в наших домівках. Упродовж усього жит-
тя вона оберігає, дає наснагу й допома-
гає нам вистояти в найскрутніші часи.
Традиційно в кожну другу неділю
травня українські родини відзначають
День матері. Це свято особливе, спо-
внене щирого почуття любові, глибокої
вдячності й безмежної шани до жінки-
матері. Шанобливе та поважне ставлення
до матері, її високий авторитет у сім’ї та
суспільстві за всіх часів були притаманні
українському народу, а материнська лю-
бов була й залишається єдиною надій-
ною, могутньою силою.
Низький уклін і щира дяка Вам, на-
ші матері, за ласку, недоспані ночі, пе-
реживання й молитви, які допомагають
нам у житті, за Вашу мудрість і мужність,
з якими Ви, долаючи нинішні негараз-
ди, зберігаєте віру в завтрашній кращий
день для своїх рідних і близьких, для на-
шої країни. Не знайти слів, щоб подякува-
ти за Вашу материнську любов, що є для
нас пожиттєвим оберегом, за тепло Ва-
шого серця, яке завжди готове пробачи-
ти і зрозуміти. Спасибі Вам за підтримку,
турботу та розуміння.
Від щирого серця вітаємо всіх мате-
рів зі святом! Зичимо Вам щастя, довгих
років життя, душевного спокою, миру
й добра, упевненості в завтрашній день.
Глибокої пошани та щирої подяки, адже
ви — найбільший дар у нашому житті.
Бажаємо, щоб тепло домашнього вогни-
ща, створене Вашими лагідними серцями
і дбайливими руками, зігрівало Ваші ро-
дини повсякчас, а добро, що невтомно сі-
єте довкола себе, повернулося сторицею.
Доземний Вам уклін, дорогі Матері, та
щира подяка!
З повагою, голова районної ради
243
 IV. Домашнє завдання
 1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
 2. Скласти й записати вітання майбутнім першокласникам
із Днем знань від випускників школи.

 V. Підсумки уроку

`` Бесіда.
 — Які етикетні жанри вам відомі?
 — Що таке мовленнєвий етикет?

— Які етикетні одиниці використовуються найчастіше
під час привітання, вибачення?

`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».

Сьогодні на уроці я дізнався(лась) про…
 Найбільш цікавим було…
 Я намагався(лась)…
Я зрозумів(ла), що…
 Урок запам’ятається мені тим, що…


















244
У рок № 67 Контрольна робота: виконання тестових
завдань

Структура уроку
I. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроку.
­Мотивація навчання
III. Основний зміст уроку
Виконання тестових завдань.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
Мета: оцінити рівень навчальних досягнень одинадцятикласників із практичної риторики
та морфології; з’ясувати можливі недоліки в опануванні мовною теорією; формувати
вміння й навички застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці; розвивати
логічне мислення, тренувати пам’ять; виховувати працелюбність і наполегливість.
Обладнання: тестові завдання у двох варіантах.
Основні терміни: практична риторика, морфологія.
Тип уроку: контроль і корекція знань, умінь, навичок.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

Формуємо компетентності
`` Перевірка домашнього завдання.
Ключові: математична компетентність (праг-
нення висловлюватися точно, логічно та по-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. слідовно); уміння вчитися впродовж життя
Мотивація навчання (планування й організація власної навчальної
(Проведення інструктажу щодо виконання завдань та діяльності; здійснення самооцінювання резуль-
оцінювання контрольної роботи: завдання 1–6 — по одному татів власної діяльності, рефлексії).
балу; завдання 7, 8 — по 1,5 бала; завдання 9 — 3 бали.) Предметні: доречне й правильне викорис-
тання мовних засобів відповідно до комуні-
III. Основний зміст уроку кативного завдання та ситуації спілкування;
сприймання, розуміння й аналіз інформації
`` Виконання тестових завдань. 1 державною мовою.
Варіант I
1. Укажіть рядок, у якому всі слова в словосполученні вжи-
то в переносному значенні.
А залізна воля, колючий погляд
Б серце землі, низький зріст
В кошлатий ліс, прозора вода
Г кришталева совість, рожева сукня 1 Контрольні роботи
2. Укажіть рядок, у якому до складу всіх словосполучень Варіант ІІ розміщено в електронно-
входять омоніми. му додатку.
А гостра коса — дівоча коса, електричний розряд — Відповіді:
спортивний розряд Варіант І: 1А, 2А, 3Б, 4Б, 5В, 6Б; 7: 1В,
Б чисте небо — чисті руки, ламати голову — ламати 2Д, 3Б, 4А; 8: 1А, 2Д, 3Г, 4Б.
кригу Варіант ІІ: 1Б, 2Б, 3Г, 4Б, 5Б, 6В; 7: 1В,
В старий клен — старі погляди, вершина Карпат — 2Г, 3А, 4Б; 8: 1Г, 2А, 3Б, 4В.
вершина слави
Г кран водопроводу — будівельний кран, вузька сму-
га — широка смуга
3. Укажіть рядок, у якому всі пари слів є паронімами.
А мимохідь — мимохіть, бурун — буран, копія — ко-
піювати
Б виборний — виборчий, вимисел — вигадка, виста-
ва — виставка

245
 Словничок В боцман — лоцман, адрес — адреса, гірничий — гір-
ка
Товмач — перекладач.
Г компанія — кампанія, промінь — пломінь, чор-
Перст — палець. ний — білий
Чічка (діал.) — квітка. 4. Укажіть рядок, у якому вжито фразеологізми-синоніми.
А прикусити язика, розпускати губу
Кирея — верхній одяг до п’ят, зробле- Б накручувати хвоста, давати перцю
ний зі шкіри, сукна чи вовни, без рукавів,
В ханьки м’яти, дати маху
із хутряним коміром або з відлогою. Ки-
Г ні два ні півтора, ні кола ні двора
рея нагадує плащ, але виготовлялася пе-
реважно із сукна, тому намокала. Її носи- 5. Укажіть речення зі словом, у якому певного стилістич-
ли не так «на ногах», як вдягали, сідаючи ного забарвлення надає префікс.
на коня чи на воза. А Над річкою, в чистім полі, могила чорніє; де кров
текла козацькая, трава зеленіє.
Війт — керівник місцевого (міського Б З маленького личка хоч води напийся, а сама пиш-
чи сільського) управління або самовря-
на, як у саду вишня.
дування в середньовічній Німеччині, Ли-
товському князівстві, Польщі та в Україні
В Притаїлося все, пополохалось перед з’явищем тучі
(в XV—XVIII ст.). Війт призначався на 100 грізної.
і більше селянських волок. Основна його Г Старий лікар сушив на плиті якісь лікувальні трави.
функція була виганяти селян на панщину. 6. Укажіть речення зі словом, у якому певного стилістич-
ного забарвлення надає суфікс.
Флуд (неправильна вимова англ. flood
А Не забудь, не забудь юних днів, днів весни.
[flʌd] — «повінь», «потоп») — марнослів’я,
повідомлення в інтернет-форумах і чатах,
Б Любив козак три дівчиноньки.
яке займає (в багатьох випадках) великі В Як упаде з гори іскра, наче з неба зірка.
обсяги і не несе якоїсь нової чи корис- Г Тоді тебе взяла за Людство туга: на Правду стала чо-
ної інформації. ботом наруга.
7. Установіть відповідність між словами іншомовного похо-
дження та їхніми українськими відповідниками.
1 ротація А уподібнення
2 коаліція Б одностайність
3 консенсус В зміна
 4 асиміляція Г занепад
Д об’єднання

8. Установіть відповідність між групами слів і прикладами.
 1 архаїзми А товмач, перст
 2 історизми Б краплинь, калинолист
3 неологізми В чічка, бануш

4 авторські неологізми Г спам, флуд
 Д кирея, війт
 9. Напишіть листа своєму другу про майбутню професію,
 яку ви обрали. Використайте лексико-стилістичні засо-
би відповідно до жанру висловлювання.


IV. Домашнє завдання

1. Повторити теоретичний матеріал.

2. Дібрати робочі матеріали для написання й виголошуван-
 ня текстів двох різних жанрів.

 V. Підсумки уроку
 (Відповіді вчителя на запитання учнів після написання
 контрольної роботи.)

246
У рок № 68 Контрольне есе на тему: «На порозі
дорослого життя»

Структура уроку Мета: удосконалювати вміння учнів самостійно добирати й систематизувати матеріал
I. Актуалізація опорних знань відповідно до теми та основної думки висловлювання, будувати логічно правиль-
Перевірка домашнього завдання. не й композиційно завершене висловлювання; формувати вміння й навички віль-
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. ного використання засобів мови в будь-яких життєвих ситуаціях; розвивати кри-
­Мотивація навчання тичне мислення; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати творчі здібності;
1. Робота із цитатою. виховувати активну життєву позицію, чесність, порядність, людяність.
2. Бесіда. Обладнання: дидактичний матеріал.
3. Опрацювання пам’ятки. Основні терміни: есе.
III. Основний зміст уроку Тип уроку: контроль і корекція знань, умінь, навичок.
1. Підготовка до написання есе.
2. Написання есе на тему: «На порозі дорос-
лого життя».
3. Редагування.
4. Написання есе в зошиті для контрольних
робіт.
IV. Домашнє завдання
V. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».

Хід уроку

Формуємо компетентності
I. Актуалізація опорних знань
Ключові: математична компетентність (праг-
`` Перевірка домашнього завдання. нення висловлюватися точно, логічно та по-
слідовно); уміння вчитися впродовж життя
(планування й організація власної навчальної
II. Ознайомлення з темою й метою уроку. діяльності; здійснення самооцінювання резуль-
Мотивація навчання татів власної діяльності, рефлексії).
Предметні: доречне використання мовних за-
`` Робота із цитатою. 1
собів відповідно до комунікативного завдан-
Прочитайте вислови відомих людей про школу, життя. Як ви ня та ситуації спілкування; сприймання, розу-
зрозуміли вислови, що стали крилатими? Чим для вас була міння й аналіз інформації державною мовою.
рідна школа? Яку мету ви ставите перед собою після закін-
чення школи?
1 Матеріали для учнів
Деякі діти так люблять школу, що хочуть залишатися
в ній все життя. Ось із них і виходять вчені. (Г. Штайн-
гауз) 2
Нехай він вірить в себе, і йому повірить весь світ.
(Ф. Шиллер)
Щире призначення людини — жити, а не існувати.
(Джек Лондон)
2 Персоналія
`` Бесіда.
Гуґо Штайнгауз (1887–1972) — поль-
— Що таке есе? Назвіть види есе. ський математик, співзасновник Львів-
— Яка мета есе? ської математичної школи. Відомий як
— Які є основні вимоги до написання есе? популяризатор науки й афорист.

247
3 Наочність `` Опрацювання пам’ятки. 3
Як НЕ слід писати есе
1. НЕ вносьте в есе інформацію, яка не підтверджує вашу
думку.
2. НЕ треба писати особисту біографію, детальні подроби-
ці вашого життя.
3. НЕ бійтесь починати спочатку, якщо вже написана ро-
бота не відповідає на питання есе.
4. НЕ намагайтеся здивувати всіх надзвичайним словнико-
вим запасом.
5. НЕ використовуйте загальний набір банальних фраз
і тверджень.
6. НЕ перебільшуйте.
7. HE будуйте роботу лише на простих реченнях.
8. НЕ використовуйте цитати без імені автора.
9. НЕ здавайте роботу, не перевіривши її.

4 Матеріали для учнів III. Основний зміст уроку

`` Підготовка до написання есе. 4
1. Прочитайте афоризми. Чи погоджуєтесь ви зі сказаним? Ви-
словіть власні міркування.
Істинна слава, шукання істинного набутку, свята при-
страсть — це наречені високого духу, які осолоджують у сво-
їх обіймах чисту душу. Роби те, до чого народжений, будь
справедливий і миролюбний громадянин, і досить із тебе.
(Г. Сковорода)
Природа так про все подбала, що всюди ти знаходиш,
чому вчитися. (Л. да Вінчі)

Після хліба найважливіше для народу — школа. (Ж. Дан-
 тон)
 2. Складіть декілька порад однокласникам на тему: «Як стати
 успішними».
3. Складіть інтелект-карту «Креативне есе». Скористайтесь нею

під час написання есе.
 4. Запишіть декілька початкових фраз есе на тему: «На порозі до-
 рослого життя», що можуть зачепити читача: коротку метафо-
ру, риторичне запитання, одне слово, жарт, афоризм тощо.

5. Висловіть власні міркування про важливий етап у житті кож-
 ної людини (прощання зі школою, подальший життєвий вибір).

`` Написання есе на тему: «На порозі дорослого життя».
 (Робота на чернетці, використання дібраних вдома ма-
 теріалів.)
 `` Редагування.
 `` Написання есе в зошиті для контрольних робіт.
 Зразок есе
На порозі дорослого життя

Щаслива мить із присмаком розлуки… Мине кілька міся-
 ців, тижнів — і ми на порозі дорослого життя. Останній дзво-
 ник, випускний… Нам обирати шлях, яким підемо в люди.

248
Що візьмемо з собою? Найкращі спогади шкільного життя — 
дружбу, взаємовиручку, партнерство, батьківську пораду, спога-
ди про шкільний дзвоник. І щасливі очі вчителя, коли ти зміг 
розв’язати, подолати, вирішити, перемогти! І гордість батьків 
за наші успіхи, і впевненість у тому, що все зможемо, подола-

ємо, будемо кращими!
Моя школа — мій другий дім. І це не просто слова. Мені 
пощастило навчатись там, де цінується порядність, де важить

думка. Нехай хибна, але моя! Там, де я міг розраховувати на
підтримку, допомогу, розуміння! Не думайте, що завжди все 
було ідеально, рівно, гладко! Але ми, учні та вчителі, завжди 
шукали той шлях, що приведе до істини, до знань, до порозу-
міння, до впевненості у своїх силах! 
Вибір навчального закладу, де будемо продовжувати навчан- 
ня, звичайно, важливий. Але найважливіше, на мою думку, ін-
ше! Ким і яким я буду? До чого лежить моя душа? Яку мету 
я ставлю перед собою в житті? Чого хочу досягнути? 
Мій вибір на порозі дорослого життя — чесна праця, ба-

жання досягнути успіху, досконало оволодіти професією, яку
обрав! Чи думаю я про матеріальні блага? Думаю, а чому й ні? 
Але багатим і щасливим я хочу бути на рідній землі! «Де на- 
родився, там і згодився!» — говорить народна мудрість і гово-
рять мої батьки. 
Тим, хто ще не обрав, яким шляхом піде в доросле життя, 
хочу сказати: «Ким би ви не були, яку професію не обрали, за-
лишайтесь собою, будьте чесними, справедливими, дбайте про 
рідних! І не забувайте, що земля, яка нас усіх виростила,— 
Україна! Наш власний добробут — запорука добробуту держа-
ви, сильної, незалежної! Не забуваймо про це!» 


IV. Домашнє завдання 

Повторити теоретичний матеріал. 



V. Підсумки уроку 

`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення». 

Я думаю… 
Я хочу… 
Мені здається…
Я зрозумів(ла)… 



249
У роки
 № 69–70
Структура уроків
I. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроків.
­Мотивація навчання
1. Завдання учням.
2. Бесіда.
III. Основний зміст уроків
1. Лексична робота.
2. Творче завдання.
3. Риторична розминка.
4. Творча робота.
IV. Підсумки уроків
1. Інтерактивна вправа «Мікрофон».
2. Інтерактивна вправа
«Незакінчене речення».
Формуємо компетентності
Ключові: математична компетентність (чітке
формулювання визначення); обізнаність і са-
мовираження у сфері культури (використання
української мови як державної для духовного,
культурного й національного самовияву; до-
тримання норм української літературної мови
та мовленнєвого етикету, що є виявом загаль-
ної культури людини).
Предметні: удосконалення вміння писати
й виголошувати тексти різних жанрів, аналізу-
вати зміст, структуру, мовне оформлення тек-
сту; формування навички аналізувати мовлен-
нєву ситуацію, умови спілкування, поведінку
учасників спілкування, володіти голосом, пра-
вильною артикуляцією, невербальними засоба-
ми з метою реалізації цілей спілкування й ак-
тивізації уваги слухачів.
250
Написання й виголошування текстів різних
жанрів
Мета: удосконалювати вміння писати й виголошувати тексти різних жанрів, учити ана-
лізувати зміст, структуру, мовне оформлення тексту; удосконалювати вміння й на-
вички аналізувати мовленнєву ситуацію, умови спілкування, поведінку учасників
спілкування, володіти голосом, правильною артикуляцією, невербальними засо-
бами з метою реалізації цілей спілкування й активізації уваги слухачів; розвива-
ти комунікативно-мовленнєві вміння, аналітико-синтетичне мислення; виховувати
в школярів за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу ін-
телігентність, порядність; патріотичні почуття, бережливе ставлення до природи.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
Основні терміни: текст, вербальні і невербальні засоби виразності, інтонація, жест.
Тип уроків: застосування знань, умінь і навичок.
Хід уроків
Силами красномовства допомагаємо
друзям, відбиваємо зазіхання воро-
гів, захищаємо невинних, засуджу-
ємо нечесних, відкриваємо засідки,
перешкоджаємо розладам безпутни-
ків, відвертаємо шкоди й небезпеки.
Феофан Прокопович
I. Актуалізація опорних знань
`` Перевірка домашнього завдання.
II. Ознайомлення з темою й метою уроків.
Мотивація навчання
`` Завдання учням.
Прочитайте епіграф до уроків. Це слова видатного українсько-
го діяча епохи бароко Феофана Прокоповича. Чи втратили во-
ни актуальність сьогодні? Чому? У чому сила красномовства?
`` Бесіда.
— Поясніть суть термінів мовленнєвий жанр, привітан-
ня, представлення, пояснення, інструкція, повідомлення,
похвала, осуд, рецензія, характеристика, вибачення.
— У чому важливість володіння жанровим багатством?
— Яка роль риторики у формуванні соціально важли-
вих умінь і навичок сучасної людини?
III. Основний зміст уроків
`` Лексична робота.
Доберіть максимальну кількість українських прислів’їв про сло-
во, мовлення, спілкування та прокоментуйте їх.
`` Творче завдання.
Обґрунтуйте, чи має значення (якщо має, то яке) для орато-
ра знання орфографічних, пунктуаційних, стилістичних норм
української мови.
`` Риторична розминка. 1 1 Матеріали для учнів
Завдання розміщено в електронному додатку.
`` Творча робота. 1
1. Обґрунтуйте справедливість тверджень.
Найкращим оратором є той, хто своїм словом і повчає
слухачів, і дає насолоду, і справляє на них сильне вражен-
ня. (Цицерон)
Обмін словами — це ще не розмова. (Р. Доценко)
Мова — жива схованка людського духу, його багата
скарбниця, у яку народ складає і своє давнє життя, і свої
сподівання, розум, досвід, почування. (Панас Мирний)
Слово формує світ. Спотворене слово спотворює його.
(П. Мовчан)
Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити
й доглядати. (М. Рильський)
Говори з переконанням — слова і вплив на слухачів при-
йдуть самі собою. (Й. В. Ґете)
Джерело красномовства — у серці. (Дж. Мілль) 2 2 Персоналія
Гонористість — найбільша перешкода істинному красно- Джон Стюарт Мілль (1806–1873) —
мовству. (К. Гільті) британський філософ, політичний еконо-
2. Складіть і розіграйте діалог — телефонну розмову відповідно міст. У 1865–1868 був членом палати гро-
до ситуації спілкування. мад парламенту Великої Британії. Він був
Ситуація 1. Діалог-інтерв’ю з юнаком, що живе у євро- представником лібералізму, етичної тео-
рії, розробленої Джеремі Бентамо, хоча
пейській країні.
його концепція теорії дуже відрізнялася
Ситуація 2. Вас запросили друзі на цікаву виставку, що
від Бентамової.
відкрилась у вашому місті. Ви не можете прийти, бо повин­
ні бути присутніми на сімейному святі.
Ситуація 3. Ви обговорюєте з однокласником можливість
навчання за кордоном.
Ситуація 4. Діалог-вибачення перед однокласницею (од-
нокласником) за необдумані слова або вчинки, що стали при-
чиною непорозуміння між вами.
3. Прочитайте невеликий уривок із промови Стіва Джобса пе-
ред випускниками Стенфорду. Хто з відомих українців гово-
рив про те, що найголовніше — «пізнати себе»? Напишіть
лист-звернення до вчителів та однокласників напередодні про-
щання зі школою. Виголосіть його перед класом.
«Не втрачайте віри. Я переконаний, що єдина річ, що
допомогла мені продовжувати справу, була та, що я лю-
бив свою справу. Вам треба знайти те, що ви любите. І це
так само правильно для роботи, як і для стосунків. Ваша
робота заповнить велику частину життя, і єдиний с­посіб

251

3 Наочність
4 Довідка
Кістка, кинута собаці, не є милосер-
дя; милосердя — це кістка, поділена із
собакою, коли ти голодний не менше її.
(Джек Лондон)
Мені не подобається жити у світі, де
правильні вчинки такі рідкісні, що почи-
нають рахуватися добрими. (Дж. Керрол)
Ніхто й ніколи не удостоювався почес-
тей за те, що отримав. Почесті бувають
нагородою за те, що віддав. (К. Кулідж)
Віддавати — ось найвищий спосіб жи-
ти. (Дж. Максвелл)
Віддай людині крихітку себе. За це ду-
ша наповнюється світлом. (Л. Костенко)
Так багато на світі горя, люди, будьте
взаємно красивими! (Л. Костенко)
Ніжними словами й добротою можна
на волосині вести слона. (М. Сааді)
Прощати більш мужньо, ніж карати.
Слабкий не може прощати. Прощення —
властивість сильного. (М. Ганді)
252
бути цілком задоволеним — робити те, що по-вашому
є великою справою. І єдиний спосіб робити великі спра-
ви — робити те, що ви любите. Якщо ви ще не знайшли
своєї справи, шукайте. Не зупиняйтеся. Як це буває з усі-
ма сердешними справами, ви довідаєтеся, коли знайдете.
І, як будь-які гарні стосунки, вони стають лише кращи-
ми з роками. Тому шукайте,— поки не знайдете. Не зу-
пиняйтеся». Про що говорив американський підприємець
і винахідник?
4. Напишіть покрокову інструкцію майбутнім одинадцятикласни-
кам «Як успішно скласти ЗНО». Оголосіть її. Обговоріть прочи-
тане вами в класі. Доповніть складену вами інструкцію, якщо
є в цьому потреба.
5. Прочитайте пам’ятку 3 . Проведіть бесіду з однокласника-
ми на одну із запропонованих тем. Назвіть і схарактеризуй-
те показники культури мовлення оратора в контексті трьох
обов’язкових практичних навичок фахівця: уміння слухати,
уміння говорити, уміння переконувати.
Як провести бесіду успішно
1. Ретельно підготуйтесь до бесіди. Перед початком скла-
діть план бесіди, проаналізуйте ситуацію.
2. Чітко сформулюйте мету бесіди.
3. Намагайтесь створити атмосферу довіри. Взаємна дові-
ра завжди необхідна, аби досягти поставленої мети.
4. Зосереджуйтесь на реальних потребах, а не на амбіціях.
Поважайте думки співрозмовника, як свої власні. Дотри-
муючись цього правила, ви матимете більше шансів об-
минути гострі кути й узгодити рішення.
5. Слухайте уважно співбесідника й ставте коректні запи-
тання. Уміння слухати співрозмовника спонукає його до
висловлювання власних думок, почуттів, переконань. То-
ді виникає мить щирості, істинності, взаєморозуміння,
поваги.
6. Не змушуйте співбесідника постійно приймати рішення.
Працюйте на перспективу, а не на проміжні результати.
7. Підсумуйте результати бесіди. Важливі рішення бажано
зафіксувати на папері.
Орієнтовні теми
Роль кожного громадянина у відродженні традицій
і зміцненні державності.
Роль кожного громадянина в процесі розвитку мови.
Мовні обов’язки громадянина України.
Благоустрій прибудинкових територій. Чий це обов’язок?
Позитивні думки й неконфліктна поведінка — запору-
ка здоров’я.
6. Напишіть есе на тему: «Красиві вчинки і стосунки». Викорис-
тайте подані в довідці вислови відомих людей. Зачитайте есе
перед класом, обміняйтесь враженнями від почутого. 4
7. Напишіть привітання з нагоди святкування Дня науки в Укра-
їні. Прочитайте привітання вголос. У процесі спілкування зва-
жайте на техніку, темп мовлення, голосність, тембр, дикцію. 5
 8. Серед поданих назв промов оберіть 2–3, які найбільше вас за-
цікавили і які ви неодмінно хотіли б послухати. Обґрунтуйте
свій вибір.
1. Океан. Таємниці підводного світу. 2. Наскільки чес-
ною має бути реклама? 3. Скаути (пластуни) в Україні.
4. Спорт в англійському коледжі. 5. Як навчитися швидко
читати? 6. Будинок «Слово». Історія трагічного життєлюб-
ства. 7. Найвидатніший із моїх учителів. 8. Реформи, необ-
хідні в освіті. 9. Підприємницька спритність. Чи потрібна
етика підприємництва?
9. Використайте подані фрази-схвалення, запишіть невеликий
текст-похвалу тим, чий виступ, на вашу думку, був найоригі-
нальнішим на уроках.
Блискучий виступ! Відчувається ораторський хист і до-
свідченість у публічних виступах.
Молодець! Ти віртуозно володієш предметом розмови на
достатньому рівні інформованості.
Тема виступу не тільки актуальна, але й цікава для слу-
хачів. Бажаю успіхів у подальшому!
Промова цікава тим, що нестандартна за трактуванням
питання. Відчувається митецький хист.
Бесіда хоча й насичена об’єктивністю наведених фактів,
але і яскрава щодо риторичних фігур, які допомагають три-
мати аудиторію в полі зору.
Відчувається професійний досвід володіння аудиторією.
Дякуємо за блискучий виступ, який надовго залишиться
в пам’яті слухачів.
Доповідач чітко та послідовно висловлює власну думку,
яка містить актуальну інформацію, необхідну для розвитку
світогляду. Ми дуже вдячні.
IV. Підсумки уроків
`` Інтерактивна вправа «Мікрофон».
— Які невербальні засоби у співбесідників можуть озна-
чати неспокій, неуважність, зневагу, роздратування, заці-
кавленість, доброзичливість?
`` Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».
Найбільш цікавим було…
Я оцінюю свою роботу і загальне враження від уроків
тезою (афоризмом): …
5 Зразок
Шановні вчителі та учні!
Щиро вітаємо з Днем науки! Це свя-
то, яке ми відзначаємо в третю суботу
травня,— ушанування наукових традицій,
досягнень учених. Відомо, що розвиток
науки — запорука зростання держави,
а науковці — це інтелектуальний потен-
ціал нації, її майбутнє. Чимало учнів на-
шої школи є членами Малої академії наук
України. Вони є гордістю нашого навчаль-
ного закладу. Сьогоднішнє свято є вша-
нуванням людей творчої праці, ентузі-
астів, які не бояться експериментувати,
досліджувати незвідане, є символом ду-
ховної свободи та розвитку особистос-
ті. Рівень соціально-економічного розви-
тку України, її авторитет на міжнародній
арені багато в чому визначаються науко-
вим потенціалом, адже саме перед уче-
ними життя ставить складні, але дуже ці-
каві завдання, вирішення яких великою
мірою визначає місце України у світовій
спільноті.
Сьогодні попри труднощі наука
в Україні завдяки наполегливій праці на-
ших учених має сучасні наукові школи та
відомі технологічні розробки. Відомо, що
високий професіоналізм українських уче-
них високо цінується у всьому світі!
Хай ніколи не згасають ваші прагнен-
ня до нових знань, хай завжди вас супро-
воджує натхнення. Нових вам відкриттів,
неперевершених звершень задля добро-
буту українського народу, в ім’я процві-
тання України!
253
 Зміст

Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .   3
Урок № 1 Поняття мовної стійкості. Джерела, що живлять мовну
стійкість . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .    4
Урок № 2 Дискусія на тему: «Чи потрібно бути мовно стійким?» . . . .   8
Урок № 3 Засоби мовного вираження промови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
Урок № 4 Метафора, метонімія, їхня роль у мовленні . . . . . . . . . . . . . . . 14
Урок № 5 Складання й розігрування діалогів відповідно до за-
пропонованої ситуації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18
Уроки № 6–7 Риторичні фігури (антитеза, градація, повторення
(анафора, епіфора), риторичні запитання (звертання),
порівняння) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22
Урок № 8 Написання висловлень із використанням тропів і ри-
торичних фігур . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28
Урок № 9 Прикметник. Відмінкові закінчення прикметників.
­Вищий і найвищий ступені порівняння прикметників . . . . 31
Урок № 10 Синонімічні способи вираження різного ступеня
ознаки, використання прислівників міри та ступеню,
уживання прикметникових суфіксів і префіксів зі зна-
ченням суб’єктивної оцінки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
Урок № 11 Усний переказ тексту художнього стилю . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
Урок № 12 Прислівник. Ступені порівняння. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42
Урок № 13 Прикметники, що перейшли в іменники . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46
Урок № 14 Контрольне есе на тему: «Я — українець» . . . . . . . . . . . . . . . . 49
Урок № 15 Числівник. Складні випадки узгодження й відмінюван-
ня числівника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52
Урок № 16 Дієслово, дієслівні форми. Складні випадки словозміни
дієслів дати, їсти, відповісти, бути та ін. Паралельні
форми вираження н ­ аказового способу дієслів 1 та
2 особи множини. Активні й пасивні дієприкметники . . . . 56
Урок № 17 Написання есе на тему: «Мандрівка до одного із семи
чудес України — острова Хортиці» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60
Урок № 18 Редагування текстів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63
Урок № 19 Контрольна робота: виконання тестових завдань . . . . . . . . . 65
Урок № 20 Поняття синтаксичної норми. Синтаксична помилка.
Складні випадки синтаксичного узгодження . . . . . . . . . . . . . . 67
Урок № 21 Складні випадки й варіанти синтаксичного керування.
Уживання прийменників в і на з географічними назва-
ми і просторовими іменниками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71
Урок № 22 Словосполучення з прийменником по. Словосполу-
чення з прийменниками в(у), при, за, із-за. Уживання
похідних сполучників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75
Урок № 23 Контрольне есе на тему: «Міцні сімейні стосунки як
родинна цінність» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80
Урок № 24 Варіанти граматичного зв’язку підмета й присудка . . . . . . . 82
Урок № 25 Пасивні конструкції з дієсловами на -ся. Синтаксичні
конструкції з формою на -но, -то . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85
Урок № 26 Порядок слів у реченні. Односкладні й неповні
речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88
Урок № 27 Прості ускладнені речення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92
Урок № 28 Тренувальний диктант . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97
Урок № 29 Правила побудови складних речень. Логічні помилки
в складних реченнях . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99
Урок № 30 Контрольна робота: виконання тестових завдань . . . . . . . . . 103

254
Урок № 31 Написання листа другові (подрузі) з іншої країни про
спортивну подію у твоєму місті (селі) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105
Урок № 32 Аналіз контрольних робіт. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109
Урок № 33 Написання есе на тему: «Дружба справжня й не­
справжня» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113
Урок № 34 Пунктуаційна помилка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116
Урок № 35 Тире між підметом і присудком у простому реченні . . . . . 121
Урок № 36 Розділові знаки в простих реченнях, ускладнених
звертаннями; однорідними членами речення . . . . . . . . . . . . . 125
Урок № 37 Розділові знаки в простих реченнях, ускладнених від-
окремленими означеннями, прикладками, обставинами . 130
Урок № 38 Розділові знаки в простих реченнях, ускладнених від-
окремленими означеннями, прикладками, обставинами . 134
Урок № 39 Розділові знаки в простих реченнях, ускладнених
вставними словами і реченнями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137
Урок № 40 Усний твір на морально-етичну тему в публіцистично-
му стилі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 140
Урок № 41 Кома в складному реченні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 143
Урок № 42 Крапка з комою в складному реченні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 146
Урок № 43 Двокрапка в складному реченні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 149
Урок № 44 Тире в складному реченні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 152
Урок № 45 Контрольне есе на тему: «Читання робить нас
кращими» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 155
Урок № 46 Розділові знаки при прямій мові . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 158
Урок № 47 Узагальнення й систематизація вивченого з теми . . . . . . . . 161
Урок № 48 Контрольна робота: виконання тестових завдань . . . . . . . . . 164
Урок № 49 Аналіз контрольних робіт . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .166
Урок № 50 Стилістична помилка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 168
Урок № 51 Стилістичне використання багатозначних слів, омоні-
мів, синонімів, антонімів і паронімів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 172
Урок № 52 Контрольний усний твір на морально-етичну тему
в публіцистичному стилі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 178
Урок № 53 Стилістичні особливості слів іншомовного походження . . 180
Урок № 54 Стилістичне забарвлення лексики.
Книжна й розмовна лексика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 186
Урок № 55 Оцінна лексика. Стилістична роль неологізмів і заста-
рілої лексики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 190
Урок № 56 Стилістичне забарвлення фразеологізмів. Виражальні
можливості фразеологізмів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 195
Уроки № 57–58 Стилістичні особливості засобів словотвору . . . . . . . . . . . . . . 199
Урок № 59 Стилістичні особливості частин мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 205
Урок № 60 Вимоги до вживання синтаксичних одиниць у різних
стилях . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 211
Урок № 61 Інформаційні жанри (представлення, пояснення, ін-
струкція, повідомлення) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .217
Урок № 62 Контрольне есе на тему: «Мозаїка української душі» . . . . . 223
Урок № 63 Діалогічні жанри (бесіда, телефонна розмова, листу-
вання) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 226
Урок № 64 Складання й розігрування діалогів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 232
Урок № 65 Оцінювальні жанри (похвала, осуд, рецензія, характе-
ристика) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 236
Урок № 66 Етикетні жанри (привітання, вибачення) . . . . . . . . . . . . . . . . . . .240
Урок № 67 Контрольна робота: виконання тестових завдань . . . . . . . . . 245
Урок № 68 Контрольне есе на тему: «На порозі дорослого життя» . . 247
Уроки № 69–70 Написання й виголошування текстів різних жанрів . . . . . . . 250

255
 ДЛЯ ЗАВАНТАЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ДОДАТКА ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

1. Увійдіть на сайт interactive.ranok.com.ua ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ

2. Пройдіть процедуру реєстрації, натиснувши кнопку

3 На головній сторінці введіть код у поле для введення скретч-коду 281067

4. Натисніть кнопку «ОК»
5. Завантажте матеріали

Служба технічної підтримки:

Більш детальну інформацію щодо роботи із сайтом
тел. (057) 719-48-65, (098) 037-54-68 Ви можете знайти у вкладці «Поради з користування
(понеділок-п’ятниця з 1000 до 1800) сайтом» на головній сторінці interactive.ranok.com.ua
E-mail: e-ranok@ukr.net

Навчальне видання Ф281067У. Підписано до друку 15.08.2019.

Серія «Майстер-клас 2.0» Формат 84×108/16. Папір газетний.
Гарнітура Шкільна. Друк офсетний.
КОТЕНКО Валерія Олександрівна Ум. друк. арк. 26,88.

УКРАЇНСЬКА МОВА ТОВ Видавництво «Ранок»,

вул. Кібальчича, 27, к. 135, Харків, 61071.
(рівень стандарту). 11 клас
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
Розробки уроків для ЗЗСО ДК № 5215 від 22.09.2016.
з навчанням українською мовою
Для листів: вул. Космічна, 21а, Харків, 61145.
Редактор О. В. Зима E-mail: office@ranok.com.ua
Технічний редактор М. С. Жубр Тел. (057) 719-48-65,
Верстка І. А. Кожанова тел./факс (057) 719-58-67.
Регіональні представництва Київ – тел. (044) 229-84-01,
видавництва «Ранок»: e-mail: office.kyiv@ranok.com.ua
Львів – тел. (067) 269-00-61,
e-mail: office.lviv@ranok.com.ua
З питань придбання продукції Житомирі – (067) 122-63-60;
видавництва «Ранок» звертатися за тел.: Львові – (032) 244-14-36;
у Харкові – (057) 727-70-80; Миколаєві та Одесі – (067) 551-10-79;
Києві – (044) 360-56-37, 377-73-23; Черкасах – (0472) 51-22-51;
Вінниці – (067) 506-65-95; Чернігові – (0462) 93-14-30.
Дніпрі – (056) 785-01-74, 789-06-24; E-mail: commerce@ranok.com.ua
«Книга поштою»: вул. Котельниківська, 5, Харків, 61051
Тел. (057) 727-70-90, (067) 546-53-73.
E-mail: pochta@ranok.com.ua
www.ranok.com.ua

Папір, на якому надрукована ця книга,

безпечний для здоров’я зроблений зі вторинної целюлози — вибілювався без застосування

та повністю переробляється не постраждало жодне дерево хлору

Разом дбаємо про екологію та здоров’я

 МАЙСТЕР-КЛАС 2.0
Сучасному уроку – сучасні технології! МАЙСТЕР-КЛАС 2.0

Дізнайся про досвід інших,

В. О. Котенко
поділися досвідом своїм

УКРАЇНСЬКА
office@ranok.com.ua

МОВА

УКРАЇНСЬКА МОВА • 11
Інтернет-підтримка
interactive.ranok.com.ua

Інтернет-підтримка
interactive.ranok.com.uaплан
календарно-тематичний
матеріали до уроків

Авторський блог
blog.ranok.com.ua РОЗРОБКИ УРОКІВ
Авторський блог
blog.ranok.com.ua
для ЗЗСО з навчанням
інформація про цікаві події у світі науки й освіти
ознайомлення з новітніми методичними
українською мовою
розробками
діалог з авторами підручників і навчальних
посібників

методичні вебінари від авторів підручників

і провідних фахівців
сертифікат кожному зареєстрованому учаснику

11
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА ЛІТЕРАТУРА
УС І К Н И Г И Т У Т !
ranok.com.ua
e-ranok.com.ua
pochta@ranok.com.ua
(057) 727-70-90