Розвиток української культури

у 20-90-х роках ХVIII ст.

Самостійна домашня робота

За параграфами 41-42 і презентацією

заповнити таблицю про основні
досягнення української культури 18ст.
Перша графа – Галузі культури
(освіта,література,наукові
знання,архітектура, мистецтво)
Друга графа – Основні досягнення
РОЗВИТОК ПОЧАТКОВОЇ І СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
У XVIII ст. в Гетьманщині зберігався високий рівень
шкільної освіти. Початкову освіту здобували в школах,
де навчання тривало три роки й викладали основи
читання і письма. На західноукраїнських землях
набули поширення уніатські школи при монастирях.
Основна їхня частина перебувала в підпорядкуванні
Василіанського ордену греко-католицької церкви.
 РОЗВИТОК ПОЧАТКОВОЇ І
СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Середня освіта була представлена
православними колегіумами, які діяли в
Чернігові (1700 р.), Харкові (1727 р.),
Переяславі (1738 р.). Ці заклади готували
священнослужителів, учителів або
державних службовців. Колегіуми давали
добру освіту.
Чернігівський колегіум
Єзуїтські колегіуми діяли у Львові,
Вінниці, Луцьку, Острозі.
 ВИЩА ОСВІТА. КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ
Вищу освіту можна було здобути у Львівському університеті
та Києво-Могилянській академії. Львівський університет (1784 р.)
— центр науки і культури на західноукраїнських землях. Він мав
богословський і філософський факультети, свою бібліотеку,
друкарню.

Колишня головна будівля

Львівського університету
 Єдиним осередком вищої освіти на українських землях у складі
Російської імперії була Києво-Могилянська академія. Тут сформувався
один із центрів філософської думки, українського поетичного мистецтва.
У XVIII ст. Києво-Могилянська академія мала 12-річну програму з
філософії та теології. Основною мовою навчання була латинська.
Вивчали також церковнослов’янську та грецьку, німецьку та французьку.
З 1765 р. всі предмети викладали російською.
Випускники академії отримували атестат, у якому було записано, що
такий-то навчався «старанно» чи «нестаранно» і «у поведінці був
добрий». Підписував документ префект (керівник) академії. Щоб
отримати атестат, необхідно було завершити навчання. У відомостях
академії зустрічаються такі записи: «не повернувся до навчання». У
такому разі атестат не видавали. Але цікаво, що в той час не конче
потрібно було мати письмовий документ. Достатньо, аби хтось міг
підтвердити: «Я в Києві був, цього чоловіка бачив, професор його
хвалив».
Пам’ятник Григорію Сковороді на Контрактовій площі в м. Київ
навпроти Києво-Могилянської академії — символ і покровитель
навчального закладу (автор проекту — Іван Кавалерідзе, архітектор
— Василь Гнєздилов, 1976 р.).
У сучасних студентів цього закладу є традиція щороку мити
пам’ятник на день академії — 14 жовтня. Акція називається «Чистий
Сковорода». Студенти вважають, що, коли добре помити пам’ятник
саме цього дня, успішна сесія гарантована. Доручають цю справу
найуспішнішому студенту.
 РОЗВИТОК НАУКИ

Осередком науки у XVIII ст. був Львівський

університет. Тут було засновано кафедру математики,
яку очолив Фаустин Гродзіцький — автор підручника
з математики й архітектури. Відкрито астрономічну
обсерваторію.
З діяльністю викладачів Києво-Могилянської
академії пов’язаний розвиток різних галузей наук.
Так, Нестор Амбодик першим з українців був Амбодик-Максимович
удостоєний звання доктора медицини у Нестор Максимович
Страсбурзькому університеті.
 У галузі географії здійснювалися перші
спроби дослідження українських земель задля
їхнього господарського використання. Іван
Фальковський викладав математику в Києво-
Могилянській академії. Він є автором праць з
математики, географії, астрономії та історії.

Іван Фальковський
У цей час розвивалася філософська наука.
Найвидатнішим філософом і поетом другої половини
XVIII ст. був Григорій Сковорода. Він вважав
головним сенсом людського існування самопізнання.
Виступав проти поділу людей на стани,
проголошував основним критерієм цінності людини
її діяльність, працю і трудовий внесок у розвиток
суспільства. Власні філософські думки Г. Сковорода
висловлював у мистецькій формі — віршах, байках.
Григорій Сковорода
Його збірки поезій «Сад божественних пісень» та
(портрет роботи
«Байки харківські» не були надруковані за його художника Г.
життя, проте їх знали і переказували, співали пісні. Лук’янова, 1794 р.)
 У XVIII ст. продовжила розвиватися друкарська справа.
Найбільшим видавничим центром залишалася друкарня
Києво-Печерської лаври. Усього в українських землях існувало 13
друкарень: у Києві, Луцьку, Умані, Кременці, Чернігові й інших
містах.

Друкарня Києво-Печерської лаври

 АРХІТЕКТУРА. УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО
Протягом XVIII ст. в українських землях
продовжували розвиватися традиції
архітектурного стилю українського бароко.
У бароковому стилі побудовані Успенський
собор Почаївської лаври на
Тернопільщині, собор Святого Юра у
Львові, Андріївська церква в Києві та ін.

Свято-Покровська Подільська церква (за

проектом Д. Григоровича-Барського, 1766-
1772 рр.)
Андріївська церква в м. Київ Собор Святого Юра в м. Львів (за
(за проектом Франческо проектом Бернарда Меретина,
Бартоломео Растреллі, 1747- 1744-1762 рр.)
1762 рр.)
Майстром цього архітектурного стилю був Іван
Григорович-Барський. У другій половині
XVIII ст. він був головним архітектором
київського магістрату. Його будівлі визначали
обличчя тогочасного Подолу — економічно-
торговельного центру Києва. Серед його
творінь — Покровська церква. Вона
вважається одним із кращих зразків
українського бароко.
Церква Покрови
Пресвятої Богородиці в
Києві
 Церква є незрівнянною пам’яткою
дерев’яного будівництва.
Вона найбільша й найвища
споруда XVIII ст. (заввишки
близько 65 м), побудована без
єдиного металевого цвяха за
проектом народного майстра
Якова Погребняка у 1773-1778 рр.
Троїцька соборна церква в м. Самарчик
(сучасний Новомосковськ
Дніпропетровської області)
 Першою ластівкою Спроектував
стало зведення Ф. Васильєв,
дзвіниці Києво-
Печерської лаври

Характерною її
особливістю є те,
що в основу
архітектурної
композиції покладено а побудував
систему ордерів, що Іоанн Шедель.
дало можливість
створити певний
архітектурний
образ, декор її має
підпорядкований
характер.
Трьохсвятительська церква у Красногірський монастир у Золотоноші
Лемешах. Чернігівська обл.

Церква Миколи Набережного в Києві собор Різдва Богородиці в Козельці

Західна Україна була Найяскравішим представником цього
під владою Польщі та напрямку був львівський архітектор Б.
Австрії і мала інший Меретин. Він звів собор Святого Юра у
шлях мистецького Львові (1748—1762), де зробив спробу
розвитку. об'єднати західноєвропейський тип
хрестово-базилікального храму зі
Дерев'яна староруським шестистовпним
архітектура триапсидним собором.
розвивалася
традиційно,
зберігаючи
національну
самобутність.
Кам'яне
монументальне
будівництво втрачає
українські риси і
підпадає під вплив
західноєвропейської
архітектури.
Другим визначним витвором Б. Меретина стало зведення ратуші в
Бучачі (1751)

Споруда
досить
вишукана і
цілісна, але
не має
нічого
спільного з
українською
архітектуро
ю.
 Дерев'яні храми України

Унікальність
українських
дерев'яних
тридільних
за будовою
храмів XV–
XVIII
століть
полягає в
тому, що
вони
візуально
схожі на
державний Троїцький собор у Новомосковську
герб України,
один з
найдавніших
знаків
 МУЗИКА. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО
Провідним осередком музичної культури цього часу
була Києво-Могилянська академія. Музика, співи
були обов’язковими предметами в академії. У 1729
р. вийшов указ про створення співочої школи у
Глухові (нині місто в Сумській області). За 50 років Максим Березовський
її діяльності тут навчалося понад 300 хористів.
Відомими випускниками цієї школи були Максим
Березовський і Дмитро Бортнянський. Місто
Глухів стало центром музичного життя в Україні.
При дворі гетьмана К. Розумовського навіть існував
професійний оркестр та оперний театр. Дмитро Бортнянський
На жаль, більшість здобутків образотворчого мистецтва XVIII ст. втрачена.
Серед тих, що збереглися — ікони Вознесенської церкви в селищі
Березна на Чернігівщині, портретний живопис Володимира
Боровиковського.

Портрет Павла
Руденка (робота
художника Ікона моління
Володимира Вознесенської
Боровиковського, церкви в Березні
80-ті роки XVIII ст.) на Чернігівщині
(близько 1762 р.)
Йоган Георг Пінзель був одним з найяскравіших діячів культури на
західноукраїнських землях. Його порівнюють із найкращими
європейськими скульпторами, називають «галицьким Мікеланджело».
Його мистецька спадщина неперевершена. Барокові скульптури Пінзеля
розміщені на фасаді собору Святого Юра, у містах Бучач і Монастириська
Тернопільської області, містечку Городенки Івано-Франківської області. У
2012 р. в Луврі (одному з найбільших і найвідоміших музеїв у світі)
відбулася виставка робіт Пінзеля.

Скульптура Юрія Змієборця на фасаді

собору Святого Юра (1761 р.)
Самостійна домашня робота

За параграфами 41-42 і презентацією заповнити

таблицю про основні досягнення української
культури 18ст.
Перша графа – Галузі культури
(освіта,література,наукові знання,архітектура,
мистецтво)
Друга графа – Основні досягнення
 Домашнє завдання
Самостійна робота з історії на тему “Розвиток української культури у 18 ст.”.

Учениці 8 класу _____________________________________________________

Галузі культури Основні досягнення

Освіта

Література

Наука

Мистецтво