Велич

архітектури
бароко
 В українському бароко знайшли
віддзеркалення життєрадісність і
піднесення. У ХVII ст. в Україні склалися
умови для формування нових тенденцій у
культурі, зумовлених переходом від
релігійного до світського, раціонального
світогляду.
Стиль бароко, що поширився у цей
період по всій Європі, в Україні вилився у
форми, багато чим відмінні від
європейських.
 Велику роль у становленні українського бароко
відігравав Київ. Під керівництвом митрополита Петра
Могили у 30-ті роки ХVIII ст. були оновлені
архітектурні перлини Київської Русі.

Характерні риси:
 Пластичні архітектурні форми;
 Використання декоративних деталей, виділених на
тлі оштукатурених стін;
 Застосування куполів цибулинної і грушоподібної
форм.
Найбільш поширеним є таке датування пам'яток західного
і східного українського бароко:

- перший період (раннє бароко, 1648 -1680-ті роки) - так

зване «геометричне» бароко, перехідне від Ренесансу, яке
характеризується ще певною незрілістю, недовершеністю
стилю, який остаточно сформується лише на другому
періоді високого бароко, асиметрією планів і фасадів;
-другий період (середнє або високе бароко, 1680 -
початок 1740-х років) - період найбільшого розквіту
бароко, стильової чистоти і завершеності, створення
більшості шедеврів цього стилю. Характерна ознака
цього періоду - бані з перехватом - ковніром і
пишний декор;

- третій період (пізнє бароко, початок 1740 - кінець

1770-х років) - перехід від бароко до класицизму, який
характеризується поступовою втратою рис бароко і
проявом класичних ознак, що пояснюється передусім
зовнішніми впливами. В об'єктах цього періоду
змінюється форма бань (зникає перехват - ковнірв),
з'являється класицистичне трактування ордерної системи
та рустовка.
 Типовими
прикладами
західного римо-
католицького бароко
можна вважати
костьоли в с.
Жданове на
Вінниччині
та в с. Олика на Волині.
Найчастіше це тринефні
споруди в стилі
польського бароко, з
еліптичною формою нефу,
овальними планами,
масивним ордером,
підкресленими
розкріповками карнизу і
використанням скульптур.
Головний фасад
найчастіше прикрашався
характерним фронтоном і
двома баштами по боках.
Серед кращих зразків
західного римо-
католицького бароко варто
насамперед згадати
Домініканські костьоли у
Тернополі та Львові.
 Західне українське (греко-
католицьке) бароко представлене
собором Святого Юра у Львові та
Успенським собором Почаївської
лаври. В цих соборах поєднались
властива католицькому бароко
підкресленість головного
західного фасаду і всефасадність
українських дерев'яних церков.
 Собор Святого Юра стоїть на терасі, оточений з
трьох боків низькими корпусами. Його фасад
розчленований пілястрами і карнизами, на відміну
від Домініканського костьолу у Львові він не
виділений сильними розкріповками, значними
виносами карнизу,
підкресленими
членуваннями і
монументальним
ордером, через що
собор Святого Юра
виглядає особливо
гармонійно
 Собор Святого Юра – головний греко-
католицький собор у Львові, перлина українського
бароко. Побудований в 1770 році за проектом
Богдана Меретина. На його території довго була
резиденція українських митрополитів. Фасад
прикрашають скульптури роботи Пінзеля. Над
інтер'єром працювали скульптори С. Фесінгер, М.
Філевича, і художники Л. Долинський, Ю.
Радивилівський. У 1865 році у дворі побудували
дзвіницю. Навколо собору знаходиться сад. Поруч
знаходиться палац митрополитів, в якому в 2001р.
зупинявся під час візиту в Україну Папа Іван Павло II. 
 
 Загальна композиція Успенського собору Почаївської лаври
з забудовою навколо нього - терасна, будівлі розташовані
на схилах із поступовим підвищенням до головного
акценту - Успенського собору.
Головний фасад за
католицькими традиціями
прикрашають дві башти,
повернені під кутом 45°
до головної осі, щоб
підкреслити
всефасадність собору -
характерну рису
українських церков. В
цілому ж композиція
собору з однією
центральною банею на
восьмерику і двома
бічними баштами
співзвучна шедеврам
козацького бароко
 Східна школа українського бароко охопила
території правобережної Наддніпрянщини і
Лівобережжя. В правобережно-
наддніпрянській, чернігівській, полтавській і
слобожанській регіональних школах
зустрічалися тринавні церкви, похідні від
давньоруського зодчества, трикамерні
церкви, похідні від дерев'яного зодчества,
хрещаті церкви, похідні від грецького
хреста, три- та чотириконхові церкви,
похідні від середньовічних церков-твердинь,
а також церкви і трапезні із змішаними
планами.
 Київська і чернігівська школи виявились
найбільш багатими на пам'ятки доби
бароко, менше всього пам'яток східного
бароко на Полтавщині. Водночас на
Полтавщині стиль бароко в церквах
проіснував довше, ніж це відмічено
граничним датуванням - 1770-ми роками.
Наприклад, такі об'єкти полтавської
школи, як собор Різдва в Пірятині і
Троїцька церква в Диканьці, датовані
початком 1780-х років.
Пирятинський собор Різдва Богородиці нині являє собою
муровану одноярусну, прямокутну в плані, тридільну
споруду.

Фасади завершені
карнизом нескладного
профілю з трикутними
фронтонами.
Центральна частина
храму перекрита
склепінням і завершена
восьмигранним
барабаном з банею, яка
нагадує форми
дерев'яних церков.
Поверхня храмових стін
прикрашена ліпниною
наличників, характерних
для українського бароко
Троїцька церква
(1780) виконана в
стилі бароко, в плані
має форму хреста,
округлі кути,
оформлені пілястрами
та прямокутними
колонами, стіни
завершені високими
карнизами. Саме її
розписував Вакула у
всесвітньо відомому
творі Гоголя.
 Найвідомішими об'єктами пізнього бароко
були Собор Різдва Богородиці м.Козелець
і дзвіниці на Дальніх і Ближніх печерах
Київо-печерської лаври.
 Собор споруджено у 1752-1763 роках на
замовлення графині Наталії Розумовської
(матері Олексія та Кирила Розумовських)
архітекторами Іваном Григоровичем-
Барським та Андрієм Квасовим — на знак
подяки Богові за щасливу долю синів
замовниці.
 Дзвіниця
Успенського собору
будувалася на честь
перемоги у
Вітчизняній війні
1812 року. Вона
поєднувала в собі
риси українського
бароко і
класицизму, що
поступово
затверджувався.
Андріївська церква у Києві
 Архітектор Андріївської церкви –
Бартоломео Растреллі. Побудована на одній
із круч Старокиївської гори на замовлення
імператриці Єлизавети. Будівельні роботи
велися в 1749-1754 рр. під керівництвом
московського зодчого І.Мічуріна.
У плані –хрестово-купольний храм.
Фасади оформлені пілястрами і колонами
коринфського ордера, поставленими на
високий цоколь. Білі пілястри, колони,
карнизи, їхні позолочені капітелі, картуші й
орнаменти виділяються білизною й сяйвом
позолоти на тлі бірюзових стін.
 Палац збудовано в 1744 році на замовлення
імператриці Єлизавети за проектом архітектора
Бартоломео Растреллі. Маріїнський палац -
яскравий приклад стилю бароко: виразні об'єми,
багата пластика фасадів. Під керівництвом учня
Растреллі - російського зодчого Івана Мічурина
будівництво палацу остаточно було завершено у
1752 році. Разом з І. Мічуріним на будівництві
палацу працювали архітектори М. Васильєв,
М. Сальников, П. Неелов, Я. Трубников, Т. Невський
та інші, а також запрошені іноземні майстри
«цегляної і черепичної справи» А. Демарку, К. Пеллі,
Й.-А. Гофмейстер.
У стилі українського бароко зводилися не
тільки кам'яні, але й дерев'яні церкви. Вони
були високими, мали багато верхівок і
маківок, складні динамічні форми.
Яскравим прикладом таких храмів є
Троїцький собор у Новомосковську
Дніпропетровської області. Ця складна
пірамідальна композиція виконана з
незвичайно високою майстерністю. Цей
собор створює враження стрімкого руху,
спрямованого до неба.
Це єдиний в українському
деревянному зодчестві приклад
хрещатого, дев'ятикамерного,
дев'ятиглавого храму. Він був
побудований народним
майстром Яковом
Погребняком. На мідній дошці
1883 р., знайденій під час
реставраційних робіт під
підлогою, - гравіровка:
"Основался впервые 1775-го
года". До 1880 р. через вітхість
собору виникла потреба у
заміні його на новий. 1888 року
споруду було перекладено, як
свідчать документи, «за старим
зразком» за проектом арх.
Харманського.
Українське бароко істотно відрізнялося від
європейського. В Україні це мистецтво, не
порушуючи своїх старих традицій, прагнуло
до симетрії в композиції, до гармонії і
цілісності. Західне ж бароко позначено
динамічністю й асиметричною композицією.
Не зважаючи на розходження, в українському
мистецтві, як і в європейському, художній
образ був спрямований на вираження пафосу.
Величі, репрезентативності, а іноді – й
парадності.