Собор

руського
зодчества
Підготував студент 211 групи ЧПФК
Морозов Данило
План
1. Вступ
1. Вступне слово
2. Територія
3. Історія
4. Інтер’єр собору
1. Мозаїки
2. Фрески
3. Графіті
4. Іконостас
5. Некрополь
5. Архітектура
6. Висновки
7. Список використаних джерел
Вступ
• Дана презентація нестиме
інформацію про одну з
найвідоміших сакральних
споруд, що містила в собі
бібліотеку і школу –
Софію Київську або
Софійський собор
Вступне слово
• Софійський собор – це архітектурна казка (особливо якщо
поглянути на нього із монастирської дзвіниці). Це фантастика,
якщо зважити на майже тисячолітній вік споруди, на те, що в
стінах собору поховано найвеличнішого руського князя і багатьох
його нащадків, на те, що собор не виглядає старим дідуганом і що
він є еталоном справжньої української архітектури (навіть
зважаючи на те, що будували його гастарбайтери із Візантії).
Територія
• Київський Софійський собор
має кілька назв. Крім
Софійського собору його ще
називають “Свята Софія
Київська”, “Собор святої
Софії”, “Національний
заповідник Софія Київська” і
просто “Софійський музей”.
Сучасна територія Софійського заповідника
включає:
• 1. Софійський собор (11 століття)
• 2. Дзвіниця (1 699 – 1706 роки)
• 3. Будинок митрополита (1722 – 1730 роки)
• 4. Трапезна (1722 – 1730 роки)
• 5. Братський корпус (50-ті роки 18 століття)
• 6. Бурса (Семінарія ) (1763 – 1767 роки)
• 7. Хлібопекарня (1722 – 1730 роки)
• 8. Південна в’їзна вежа (початок 18 століття)
• 9. Браму Заборовського (1746 рік)
Історія
• У «Повісті минулих літ» заснування Софійського собору значиться під 1037
роком; в Новгородському літописі подія датується 1017 та 1037 роками.
Місцем закладення було поле битви, на якому роком раніше (1036) військо
Русі здолало печенігів. Засновником собору, як вказують літописні джерела,
був київський князь Ярослав Мудрий. Інші джерела пов'язують заснування
собору з іменем Володимира Великого. Сучасник будівництва собору
митрополит Іларіон Київський у своєму «Слові про Закон і Благодать»,
згадуючи Софійський собор, говорить, що в його створенні Ярослав завершив
справу свого батька Володимира; німецький єпископ Тітмар Мерзебурзький
(†1018) згадує під 1018 роком дійовий Софійський монастир у Києві.
Історія
• Собор присвячено Софії —
Премудрості Божій — одній з
найскладніших абстрактних
категорій християнського
богослів'я, що має багато
тлумачень. За багатовікову
історію собор пережив навали
ворогів, пограбування, часткові
руйнування, ремонти, перебудови.
Інтер'єр собору
• Збереглися 260 кв. метрів мозаїк та 3 тисячі кв. метрів фресок 11
століття. Нові фрески й мозаїки виявляють і на початку XXI ст.
Мозаїки
• Біля кожної мозаїчної композиції є написи грецькою мовою, що пояснюють сюжет. Імена мозаїстів
невідомі. Однак художні особливості окремих зображень і способи укладання смальти дають
можливість визначити склад бригади майстрів у кількості восьми осіб (не рахуючи підмайстрів).
• Особливу цінність становлять мозаїки XI ст., які прикрашають головні частини собору — центральну
баню і головний вівтар; зображені основні персонажі християнського віровчення. Вони розташовані в
строгому порядку згідно з «небесною ієрархією».
• Витвором мистецтва мозаїки вважається зображення Оранти, розміщеної в центральній апсиді —
фігури Святої Діви Марії, руки якої підняті в молитві. Мозаїка має 6 метрів у висоту. Унікальність: з
різних точок Оранта виглядає зображеною у різних позах — стоячи, схилившись у молитві чи на
колінах.
• Усі мозаїки собору виконані на сяйному золотому фоні, їм притаманні багатство барв, яскравість і
насиченість тонів. При всій кольоровій різноманітності мозаїк переважними тонами є синій і сіро-білий
у поєднанні з пурпуровим.
 Богоматір Оранта Святий Василій Спас Ієрей. Середина XI
(мозаїчний з Великий. XI століття. століття.
використанням смальти)

Мозаїка в центральному Мозаїка в центральному Марко Євангеліст

куполі — Христос куполі — Архангел (фрагмент)
Фрески
• Фрески (розписи мінеральною фарбою на вологому тиньку), що
збереглися в Софійському соборі, датуються ХІ століттям — вони були
виконані під час будівництва собору. В XIX столітті, під час реконструкції
собору, фрески були поновлені олійними фарбами, які, як правило,
повторювали контури старих зображень.
• На жаль, до нашого часу від цієї фрескової композиції уціліли лише
постаті дітей князя на південній і частково на північній стінах. Про решту
зображень розповідає малюнок голландського художника Абрагама ван
Вестерфельда, який бачив фреску в середині XVII століття.
 Вцілілий фрагмент фресок, що
зображали княжу родину; під час пізньої
реставрації близько XIX століття фігури
були видозмінені на святих: Віру, Надію,
Любов і Софію з перемалюванням голів
(на той час оригінальні голови імовірно
вже не було видно), але зі збереженням
вигляду княжого одягу.
Свята Софія Свята Наталія Адріан
Нікомедійська Нікомедійський

Святий Архангел Михайло

Пантелеймон
Графіті
• На стінах Софійського Собору досі залишилися написи та малюнки,
залишені священниками та відвідувачами собору.
• Ці написи та малюнки мають загальноприйняту назву — графіті. На
сьогодні виявлено понад 7000 графіті XI — початку XVIII ст. Кількість
графіті свідчить про високий рівень писемності в Русі-Україні.
Найпомітнішими дослідниками і відкривачами більшості графіті є
історик Сергій Висоцький та сучасний дослідник, доктор історичних
наук В'ячеслав Корнієнко.
• Деякі графіті Софії Київської виконані не кирилицею, а глаголицею.
 Автограф Володимира Мономаха.

Запис про смерть

великого
київського князя
Ярослава
Мудрого.
Іконостас
• У XI ст. під час будівництва Собору вівтар був відокремлений від загального приміщення лише
невисокою передвівтарною огорожею, виготовленою з мармуру. Перший іконостас був
виготовлений та встановлений під час перебудови Собору Митрополитом Петром Могилою у
1637–1638 роках. Врата простояли в Соборі 184 роки, аж до 1934 року, коли більшовики
розпорядилися розрізати їх на шматки (що б легше було винести з Собору та перетопити) та
відправити в резервний фонд дорогоцінних металів. Випадково кілька фрагментів воріт 1977 році
знайшли у запасниках Києво-Печерської лаври, де в сталінські роки було розміщене т. зв. Музейне
містечко. Туди зі всієї України звозили конфісковані церковні цінності, які в основному
перетоплювали на метал. Вдалося з'ясувати, що уцілілі частини врат потрапили туди з резервного
фонду дорогоцінних металів у 40-ві роки минулого століття. Інші, ймовірно, були перетоплені. У
радянські роки реставрувати врата не вдалося, бо Москва не дала дозволу на купівлю 2,2 кг срібла
необхідних на реставрацію вцілілих частин. Зараз царські ворота відреставровані, їх повернули на
своє колишнє місце.
Некрополь
• Софія Київська з давніх часів слугувала усипальницею князів і
вищого духовенства. Некрополь Св. Софії, що містив десятки
поховань як у соборі, так і на його подвір'ї, є найдавнішим і
охоплює найдовший за часом існування період в історії України
(1054–1995). Більшість імен тих, хто похований у Софійському
некрополі, невідома, однак ідентифіковані поховання свідчать про
те, що тут знайшли притулок видатні діячі національної історії.
Архітектура
• Софійський собор побудований із бутового каменю та плінфи.
Ряди каменю та плінфи чергуються. Арки та склепіння змуровані
без каменю. Цементуючою речовиною є вапняковий розчин із
домішками піску та цем’янки (товченої цегли). У стіни собору у
верхній частині вмуровано керамічні глечики-голосники. Таким
чином, досягнуто полегшення конструкції стін та покращення
акустики у приміщенні храму.
Архітектура
• Первісно Софія мала п’ять апсид та п’ять бань.
Стіни її не були потиньковані. Із заходу та
півночі храм оточували відкриті галереї.
• Софія будувалася у візантійському стилі, але
вона ще від початку не була схожа на інші
візантійські церкви, а після перебудов та добудов
перетворилася на повністю оригінальний
неповторний архітектурний шедевр.
• Сучасні розміри собору такі: довжина 37,
ширина 55, висота 29 метрів. Він має два
поверхи та дев’ять апсид. Увінчують собор 19
бань, з яких 8 мають старовинну сферичну
форму, а 11 – барокову грушоподібну.
Висновки
На мою думку, Софійський собор є невід’ємною і дуже важливою
частиною української історії. Ця споруда є символом стійкості,
незламності, адже вона пережила безліч труднощів та вціліла.
Софія Київська є одним з місць, куди обов’язково потрібно
потрапити, опинившись у Києві.
Я вважаю, що в часи існування Київської Русі, собор мав
величезний вплив на населення, а також був одним з основних
культурних центрів в Києві. Ці факти і роблять його особливим.
Список використаних джерел
1. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%9
6%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1
%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_(%D0%9A%D0%B8
%D1%97%D0%B2)
2. https://ukrainaincognita.com/kyivska-oblast/kyiv/sobor-svyatoi-sofii
/sofiiskyi-sobor-ta-monastyr
3. https://www.flamingotur.com.ua/sofievskij-sobor-v-kieve/
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!