Бароко (буквально – перлина неправильної

форми) – стиль у європейському мистецтві

кінця XVI – XVIII ст., який прийшов на зміну
Відродженню і характеризувався
примхливістю форм і декоративною
пишністю.

Архітектура вирізняється просторовим

розмахом, плавністю та складним
поєднанням криволінійних форм, багатством
скульптурного декору. Часто зустрічаються
розгорнуті колонади. Куполи набувають
складних форм, стають багатоярусними.
Рококо (буквально – декоративна раковина,
мушля) – стиль у мистецтві XVIII століття,
що обстоював культ грації, шляхетності,
вишуканого естетизму.

Стиль рококо не вніс в архітектуру нових

конструктивних елементів, зате
використовував старі, не обмежуючи себе
жодними традиціями в прагненні досягти
декоративної ефектності.
Козацьке бароко – назва мистецького
стилю, що був поширений на українських
землях Війська Запорозького у XVII – XVIII ст.
і виник унаслідок поєднання місцевих
культурних традицій і характерних рис
європейського бароко.

Національні риси українського бароко

найбільше проявилися у храмовій
архітектурі, яка відігравала тоді домінуючу
роль у мистецтві та залишила значну
кількість характерних зразків цього стилю в
різних регіонах України.
 Ф. Б. Растреллі.
Андріївська церква
1744 – 1762рр. Київ
Шедевр світової культури.
Висота церкви з хрестом — 50м,
довжина — 30 м, ширина — 23 м.
Декор її відрізняється великою
кількістю пластики, світлою
гамою бірюзових відтінків, білих
колон і золотих капітелей. З боку
вулиці до храму ведуть круті
чавунні сходи. Навколо церкви –
балюстрада, з якої відкривається
чудова панорама Подолу і Дніпра.
 Побудована у 1731-
1745 рр. за проектом
архітектора Йоганна
Шеделя на кошти
гетьмана І. Мазепи.
 Будівля являє собою
восьмигранну
чотириярусну вежу
висотою 96,5 м.
Діаметр основи
дзвіниці складає 28 м,
товщина стін в
нижній частині – 8 м.
На дзвіницю можна
піднятися, подолавши
374 сходинки
 Б. Растреллі.
Маріїнський палац.
1744 –1752 рр. Київ.
Яскравий приклад стилю
бароко: виразні об’єми,
багата пластика фасадів.
Сьогодні – державна
резиденція Президента
України. Зазвичай саме тут
проходять урочисті події
загальнодержавного рівня,
зустрічі з іноземними
гостями, урочисті прийоми
тощо.
 Бернард Меретин.
Архікатедральний Собор
Святого Юра.
1744–1764 рр. Львів
Храм стоїть на терасі, до якої
ведуть двомаршеві сходи.
Фасад будівлі акцентований
монументальним порталом з
постатями отців східної
церкви Афанасія і Льва роботи
скульптора Й. Пінзеля. З 1998
року собор належить до
Світової спадщини ЮНЕСКО.
.
 Я. Гофман та ін.
Свято-Успенський собор
Почаївської лаври. XVIII ст.
Храм увінчаний величним
куполом, підноситься над
землею на 56 м. Широка
тераса-галерея слугує
обрамленням. Над центральним
входом у собор – ікона Успіння
Божої Матері. Собор вражає
своєю величчю, гармонією,
вишуканістю і неповторною
красою.
 Домініканський костел.
Богородчани. 1742 р.
Костел зведено на гроші
Станіслава Коссаковського,
зятя великого підскарбія
коронного Домініка
Потоцького. Цей могутній рід
володів Богородчанами ще з ІІ
половини XV ст.
До того був храм-попередник
з 1691 р. - дерев'яний
 Михайлівський
Золотоверхий монастир.
Київ. 1108–1113рр.
Споруджений онуком Я.
Мудрого ккнязем Святополком
Ізяславичем . Монастир
пережив неодноразове
спустошення монголо-
татарами. В XVII cт Собор
відремонтували і перебудували
в стилі українського бароко на
гроші гетьмана І. Мазепи.
Зруйнований в 1930р. і заново
побудований в середині 1990р.
Вважається, що
Михайлівський собор був
першим храмом з позолоченим
верхом, звідки і пішла ця
своєрідна традиція.
Іконостас – стіна з ікон у храмі східного обряду,
яка відокремлює вівтар від центральної частини.
Сповнені глибокого символізму. Стиль бароко
виявився у небаченій досі монументальності та
декоративності, що були зумовлені прагненням
максимально збільшити і наситити декором
особливо важливі компоненти храму.
Іконостаси подібні до фасадів ошатних
багатоярусних будівель, загальна форма яких
нагадує тріумфальні арки: усі їх яруси, окрім
намісного, підвищуються від бокових крил до
центру. При цьому вся вільна від ікон поверхня
повністю вкрита пишним різьбленням.
Центром розвитку скульптури був Львів.
Тут працювали переважно майстри
німецького та французького походження (Т.
Гуттер, Т. Фершер, Ю. Маркварт).
Йоган Георг Пінзель, якого називають
українським Мікеланджело – засновник
Львівської школи скульпторів. Розквіт
творчості пов’язаний з архітектурою Львова
та Бучача. Характерними особливостями
стилю є монументальність величних фігур,
духовна наповненість образів, виразне
моделювання тіл, деталізація облич,
своєрідні “кристалізовані” складки одягу.
Самсон, що
роздирає пащу Святий Іоанн
лева

Жертвоприношення Авраама
 І. Григорович-Барський

І. Григорович-Барський. Покровська церква.

1766 – 1772 рр. Київ

І. Григорович-Барський. Собор Різдва

Богородиці в Козельці. 1752-1763 рр.
 Іван
Григорович-Барський

Фонтан Самсон, Київ Церква Василя Великого,

Кирилівський монастир