Релігійно-культурне життя на

українських землях у другій половині

XVII – на початку XVIII ст.
Параграф 33
 Самостійна робота
За параграфом 33 і презентацією заповнити
таблицю про основні досягнення
української культури 16-17ст.
Перша графа – Галузі культури
(освіта,література,архітектура,образотворче
мистецтво)
Друга графа – Основні досягнення
Третя графа – Мої особисті враження.
 1
Особливості тогочасної української архітектури
термін Європейську архітектуру другої половини XVII – XVIII ст.
визначають як архітектуру бароко.
Бароко – стиль у
європейському мистецтві,
для якого характерні Українське /козацьке/ бароко
масштабність, зовнішній
Найбільше українських барокових споруд збудовано за
блиск, парадність, правління гетьмана І. Мазепи
декоративність, емоційність

Георгіївська церква
Видубицького монастиря.
1696– 1701 рр.
Частина східного
фасаду Троїцької
надбрамної церкви
Києво-Печерської Споруджена коштом
лаври. Кінець XVII стародубського
– початок XVIII ст. полковника М.
Миклашевського, є
хрестоматійним
прикладом пам’яток
архітектури українського
бароко
Типова тридільна трибанна церква
перший кам’яний храм Слобожанщини

Іллінська церква в Суботові

збудована коштом Б. Хмельницького

харківський Покровський собор

корпус Київської академії.архітектор Шедель

Будинок полкової канцелярії в Чернігові.

Кінець XVII ст
Козацьке (українське) бароко - мистецький стиль, що був
поширений на українських землях Війська Запорозького у XVII–
XVIII століттях. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних
традицій та європейського бароко.
 Особливості козацького бароко
- Поєднання рис європейського
бароко: примхливий вигляд
орденів, криволінійні абриси,
рясні ліплення та прикраси;
- Збереження українських
традицій: тридільне і
п’ятидільне планування церков,
характерні пірамідільні силуети
завершень.
Георгіївська церква Видубицького
монастиря в Києві (1696-1701)
Харківський Покровський собор(1689)
Іллінська церква в Суботові на
Черкащині (1651-1653(1656))
Соборна церква Троїцького монастиря
в Чернігові(1679-1695)
Корпус Київської академії (1704; 1740-
ті)
 Будинок Чернігівської полкової
канцелярії (Будинок Мазепи) (1690-ті)
 Київська школа гравюри: Олександр і
Леонтій Тарасевич, Інокентій (Іван)
Щирський.

“Києво-Печерський патерик” (1702) із 45 гравюрами

Л. Тараскевича
В образотворчому мистецтві домінує
релігійна тематика, хоча і розвивається
світська
 2 Cвоєрідність образотворчого мистецтва

«Руїна» негативно вплинула на деякі види мистецтва. Так занепад

книговидання уповільнив розвиток гравюри

Відомими граверами доби були «Києво-Печерський патерик» із 45

Олександр і Леонтій Тарасевичі, 1702 р гравюрами Л. Тарасевича
Інокентій (Іван) Щирський.

Гравюра І. Щирського до книги

П. Орлика. 1698 р
 Образотворче мистецтво

У малярстві переважали релігійні Західноукраїнські майстри:

сюжети, хоча розвивався й Івана Руткович , Йов Кондзелевич
світський живопис

У розписах українських церков стали

виразніше виявлятися народні
мотиви.

Архангел Михаїл. Вознесіння Христове. Ікона

Художник І. Руткович. з церкви Воздвижения
Чесного Хреста. Художник
«Зустріч Марії з Єлизаветою» Й. Кондзелевич
Йов Кондзелевич – український
Рафаель у рясі єромонаха

Іконостас церкви Воздвижения Чесного Хреста монастиря Скит Манявський. 1698-1705 рр.
Упродовж другої половини XVII – XVIII
популярною в Україні стала ікона Популярності набув портретний
Покрову Богородиці. живопис

Портрет Григорія Гамалії.

Кінець XVII ст

Портрет Михайла
Ікона Покрову Богородиці із зображенням Миклашевського. 1705 р
Б. Хмельницького з Покровської церкви с.
Дешки
Ікона Богородиці із зображенням Ікона Розп’яття з портретом
Б. Хмельницького з Покровської лубенського полковника Леонтія
церкви с. Дешки (Київщина) Свічки
 ОСВІТА І ЛІТЕРАТУРА

• На кінець XVII ст. загальний рівень грамотності населення

України був досить високим. Його забезпечували українські
народні школи.
• Школи утримувались коштом парафіяльного братства.
• У другій половині XVIII ст. працювало 866 українських народних
шкіл.
 Освіта
- Початкова – представлена
народними школами
(утримувалися громадою).
- Середня – Чернігівський (1700),
Харківський (1726),
Переяславський (1738) колегіуми.
- Вища - Києво-Могилянська
академія.
 3 Освіта і книговидання в Україні. Києво-Могилянська
академія

початкова школа середня освіта

Сільські і міські школи колегіуми

Слобідська Україна Гетьманщина Чернігівський (1700), Харківський

129 шкіл, 866 шкіл, (1726) , Переяславський (1738)

школи утримували громади

західноукраїнські землі

Братські школи

Льві́вська бра́ тська шко́ ла — перша

братська школа в Україні. Заснували її
у Львові близько 1586
Будівля Чернігівського колегіуму.
1674–1702 рр.
 Вищі навчальні заклади в Україні
1701 р. Києво-Могилянська академія

1634 р. колегія
• До першої половини XVIII ст. на землях Лівобережної
Гетьманщини й Слобожанщини діяли колегіуми - Чернігівський
(1700 р.), Харківський (1726 р.) та Переяславський (1738 р.).
 Центром розвитку культури і освіти залишався Київ. Києво-
Могилянський колегіум від середини ХVII століття отримав
статус академії.

• Підтримка гетьмана Івана

Мазепи сприяла розквітові
цього навчального закладу: до
1709 р. в ньому навчалося до 2
тис. студентів із різних регіонів
України, а також із сусідніх
країн.
•
• Після Полтавської битви справи української освіти потрапили
під суворий контроль царського уряду: за царським указом
було скорочено кількість студентів Києво-Могилянської
академії (з двох тисяч вихованців залишилось тільки 165
осіб);
• Від викладання усунули осіб, які, на думку російських
воєначальників, були недостатньо відданими цареві.

Києво-Могилянська
академія
(сучасний вигляд)
 «Требник» Петра
Могили
Друкарня Києво-Печерської лаври,
гравюра 1758 р

• Розвиток освіти перебував у безпосередньому

зв'язку з книговиданням. Найбільшим
видавничим центром залишалася друкарня
Києво-Печерської лаври.
• Чимало книжкової продукції виходило й у Чернігівській
друкарні. Діяли друкарні також у Львові, Луцьку,
Кременчуці, Уневі, Почаєві.

"Псалтир" 1702 видання Гравюра Григорія Левицького.

Львівського братства «Діяння і послання Cв.
Апостолів».
• Поряд зі стаціонарними друкарнями також були пересувні. До
середини XVII ст. нараховувалося вже близько 40 різних
друкарень.
• Найбільш питому вагу у друкарській продукції мали книги
релігійного характеру, але видавалися також наукові трактати,
довідники, календарі, підручники.
 • Найвідомішим явищем історичної літератури першої
половини XVIII ст. стали козацькі літописи.

• Твір Величка є
найвизначнішим явищем
козацького літописання.
Мова літопису - книжна
українська. Літопис
складався з двох частин:
опису подій від 1648 р. по
1660 р. та від 1660 р. по
1700 р.
• Дійшов до нас
пошкоджений, без
закінчення і з прогалинами,
особливо в першій частині.
• Рукопис Самійла Величка Літопис Самійла Величка
супроводжено десятьма
 4 Становище православної церкви
У другій половині XVII – на початку XVIII ст. різко
погіршилося становище Київської митрополії

Після смерті Б. Хмельницького царський уряд заходився підпорядковувати Київську

митрополію Московському патріархатові.

Патріарх Константинопольський за хабар ціною 200 золотих і 120

соболиних шкурок погодився надати Патріархові Московському
1686 р. право висвячувати митрополита Київського.

Московія підпорядкувала собі українську церкву

- У 1710 р. у Київській митрополії запроваджено церковну цензуру.

- З українських церковних книжок вилучали слова, які здавалися московським
духівникам єретичними.
- У 1722 р. вперше ієрархові Київської митрополії замість давнього історичного
титулу «митрополит Київський, Галицький і всієї Русі» було надано титул
архієпископа Київського та Малої Росії

Київська митрополія –перетворилася на єпархію Російської православної

церкви.
 Шляхи руйнації української культури Ст.207

Переманювання вчених,богословів, письменників і

педагогів з українських земель до Росії

Феофан Прокопович
Єпископ Стефан Яворський став став новгородськи архієпископом, заступником
митрополитом Рязанським, президентом Синоду; президента Синоду.

З України почали вивозити історичні пам’ятки, рідкісні книги,

Указ Петра І «у всіх монастирях... оглянути й забрати давні жалувані

грамоти та інші оригінальні листи (і також книги історичні,
1720 р. рукописні й друковані)».
За параграфом 33 і презентацією заповнити
таблицю про основні досягнення
української культури 16-17ст.