Історія української архітектури і скульптури 17,18 ст

17,18 ст стало визначним періодом для культурного розвитку нашої країни.

Але і не припиняється бородьба Росіі, Польші і Турції за території України.
Все більшої сили набуває Запорізька Січ та починається визвольна війна.
Друга половина 17 початку 18 ст було успішним у розвитку України, вона
набує незалежність від Польші на визвольнюється від Турції. Розвиваються
різні організації. Все це має безпосереднє відображення у культурі та
образотворчому мистецтві. Наші митці продовжують здобувати освіту за
кордоном у Польші та Німеччині території, які були блище до України.
Розглянемо розвиток архітектури та скульптури.
Встановлення розвитку козацької старшини, яка здобуває статус еліти,
здобувається активна хвиля відновлення культових споруд. Переживши
зацікавлення ренесансним стилем, тепер переходить до освоєння активного
запровадження барокко. Бароко своєю емоційністю, зверненню до почуттів
та переживань людини, було дуже актуальним для нашої країни.
Розповсюджується в першу чергу бароковий декор. Яскравість та дуже
своєрідне вирішення рішення здобуло назву: “козацьке бароко” так як козаки
були спонсорами.
Троїцький храм Густинського монастиря- жіночий монастир Російської
православної церкви в Україні. Розташований у селі Густиня, на правому
березі річки Удай біля міста Прилуки Чернігівської області.
Переважає вертекалізм композиції. Будуються п’ятибальні дев’ятидільні
храми. Між центральними 4 раменами вставляються невелички каплички.
Рухомість динаміка всіх борокових рішень можна побачити у цих
перекритих ярусах та в архітертурному декорі капітелі, пілястри і т д.
Дзвіниця святої Софії

Дзвіниця собору святої Софії у Києві, пам'ятка української архітектури в

стилі українського (козацького) бароко. Є одним з українських
національних символів та символів міста Києва.
Збудована в 1699–1706 роках коштом гетьмана Івана Мазепи. Значно
перебудовувалась у 1744–1748 роках за проектом Йогана Шеделя, у 1851–
1852 роках за проектом єпархіального архітектора Павла Спарро
надбудовано четвертий ярус. Вертикальна домінанта Верхнього міста.
Складова частина Національного заповідника «Софія Київська».
Можем спостерігати еднання візантійської орнаментальності та цієї
динаміки орденого декору бароковогу стилю.
Троїцька надбарамна
 Церква над Святою брамою Києво-Печерської лаври у Києві, побудована
у 1106—1108 роках. Єдина серед наземних споруд Лаври, яка збереглася
неушкодженою з часів Київської Русі, одна з визначних пам'яток
архітектури, культури та історії українського народу. Церква розташована
над головною монастирською брамою в уступі фортечних мурів.
Споруда яка єднає цивільні риси та є культувою спорудою нижній ярус
слугує аким урочистим проходом Така буйна фантазія орнаментальна
основна ознака козацького бароко
Робота Пінзеля. Юрій-Змієборець. Собор святого Юра, Львів

Цікавою є історія кінної статуї, адже саме як модель Пінзеля розглядається

сумлінно вирізьблена з липового дерева і позолочена група святого Юрія
на коні у битві зі змієм висотою 51 см, яка зберігається в Національному
музеї у Львові, яка вважається підготовчою роботою до його кам’яної
скульптури на фасаді собору святого Юра.