ЛУЦЬК

Його старі вулички та визначні місця

Карта міста Луцька
 Волинський краєзнавчий музей
Тип
закла Музеї
ду:
Адрес
м. Луцьк, вул. Шопена, 20
а:

Телеф
(332) 24-25-91, (332) 24-32-14
он:
Розпо
рядок
Вихідні дні - субота, понеділок
робот
и:
Опис закладу:

Волинський краєзнавчий музей – головний музей Волинської області, найбільший і найдавніший з нині
діючих музеїв Волині.
Його було відкрито 16 червня 1929 року у Луцьку з ініціативи створеного 1927 року Волинського товариства
краєзнавства та опіки над пам’ятниками минулого. Преса писала з нагоди відкриття: «Волинський музей за
своїм змістом є строго регіональний і має завдання не лише збирати різноманітні зразки пам’яток, але й
поширювати знання про ті пам’ятки культури і мистецтва і любов до них, досліджувати терен Волині, її
природу, пам’ятки історії, етнографії».
На базі закладу 1940 року було організовано обласний історико-краєзнавчий музей. У роки Другої світової
війни колекція музею зазнала значних втрат, однак уже 1944 року, одразу після визволення Волині від
фашистських загарбників, музей відновив свою роботу як Волинський державний історико-краєзнавчий
музей. 17 серпня 1985 року Волинський краєзнавчий музей було відкрито у новому приміщенні в центрі
Луцька.
Нині Волинський краєзнавчий музей має в своєму складі ще три діючі музеї. Це філія – Колодяжненський
літературно-меморіальний музей Лесі Українки, створений 1949 року, і два відділи у Луцьку: Художній
музей (1973 р.) і Музей волинської ікони (1993 р.). Створюється два нових музеї – меморіальний музей
В’ячеслава Липинського у с. Затурці Локачинського району та Музей етнографії та народних промислів
Волині у Луцьку.
Волинський краєзнавчий музей є обласним науково-методичним центром у роботі з державними і
громадськими музеями, яких нині налічується у Волинській області відповідно 13 і 50.
На сьогодні у фондах Волинського краєзнавчого музею зберігається понад 125 тисяч експонатів, які
репрезентують природу, історію, етнографію, мистецтво волинського краю. Музей має багату колекцію
природничо-наукових матеріалів, колекції геологічних мінералів, рослин, тварин. Історія Волині з
найдавніших часів і до сьогодні представлена унікальними пам’ятками археологічної збірки, нумізматичної
колекції, етнографічними матеріалами, писемними документами, зразками сакрального мистецтва
(іконопису, сніцарства, металопластики, ковальства, шитва).
Музей має багату збірку народно-ужиткового мистецтва: вироби ткацтва і вишивки, зразки волинського
 Луцьке підземелля
Тип
Музеї
закладу:

м. Луцьк,
Адреса:
вул.Кафедральна, 1

Телефон: (0332) 72-45-88

Розпорядок
суб.-нед. 9-18 год.
роботи:
Опис закладу:

ХVІ-ХVIII ст. Підземні лабіринти в районі вул. Кафедральної,

Данила Галицького та ін. Дослідження розпочалося 1970.
Виявлено понад 50 підземних приміщень, де знайдено чимало
побутових речей, знарядь праці. Під костелом св. Павла і
Петра виявлено тюремний комплекс з камерою — одиночкою.
За легендою, підземні ходи з'єднували Луцьк з навколишніми
селами Шепелем, Жидичи
 Волинський регіональний музей
українського війська та військової
техніки
Тип
Музеї
закладу:

Адреса: м. Луцьк, вул. На Таборищі, 6

Телефон: (0332) 24-00-51

Розпорядок щодня з 10.00 до 17.00 години

роботи: (крім неділі та понеділка)
Опис закладу:

Діяльність музею:
30.10.2008р. відбулася презентація ескізного проекту розвитку музею,
опрацьованого на замовлення Центрального музею Збройних Сил України (далі
ЦМ ЗСУ). Проект передбачає: створення нової групи адміністративних будівель
музею, реконструкцію існуючих приміщень, будівництво сучасного виставкового
залу та створення на основі новітніх досягнень інформаційно-музейних
технологій тематичної експозиції про військову історію Волині.
25.11.2008р. відбулась презентація програми безкоштовного відвідування музею,
яка розкриває нові підходи до військово-патріотичного виховання молоді
музейними засобами. Відповідно до цієї програми заплановано випуск
безкоштовних інформаційних квитків на три роки за наступною тематикою:
визначні постаті Волині; військова техніка, вогнепальна стрілецька зброя з фондів
музею; Україна в роки І та ІІ світових воєн.

Також на презентації відбулось відкриття музейного кіоску, де була представлена

друкована продукція ЦМЗСУ, а саме: військово-історичні альманахи, науково-
методичний збірник «Військовий музей», наукові видання з військово-історичної
тематики та інші рекламно-інформаційні матеріали.
 Картинна галерея у Луцькому замку
Тип закладу: Галереї
м.Луцьк, вул.
Адреса:
Кафедральна, 1
Телефон: (0332) 72-30-75

Розпорядок 9:00-17:00 пн.-вт.

роботи: вихідний

Кількість
переглядів 560
сторінки
Опис закладу:
Картинна галерея розміщена на території древнього і дуже відомого в
Україні та за її межами Луцького замку. Розміщена в Шляхетському
будинку (18 ст.)
Найбільш цінну частину збірки становить колекція князів Радзивілів з
Олицького замку.
Експозиція представлена збірками зарубіжного та українського
живопису, графіки та скульптури. Серед них: твори
західноєвропейського живопису «Святий Ієронім» X. Рібери, «Елізар і
Ревекка» Н. Пуссена, «Баталія» Б. X. Куртуа, пейзажі А. Маньяско,
портрети 18—19 ст. українських, польських, голландських майстрів.
Польське мистецтво представлене творами В. Коссака, Ю. Брандта, Я.
Суходольського, Л. Лефгера. Серед творів 19—20 ст. — російський і
український живопис І. Айвазовського, А. Лазарчука, Р. Судковського, О.
Лопухова, О. Кульчицької та інших.
Замок Любарта
Головна визначна пам'ятка і гордість міста - Верхній замок, або Замок Любарта,
названий по імені свого засновника і будівельника. У 1340-1384 роках князь
ЛюбартГедиминович почав зводити в закруті (російською - ИЗЛУЧИНЕ, звідси,
кажуть, і ім'я міста) ріки Стир оборонну фортецю. Знайомі з уроків історії імена -
великі князі литовські Вітовт, Ягайло, Свидригайло, римський імператор
Сигізмунд - здається, оживають серед цих древніх стін. Тут помітно, як готику
змінив Ренесанс: завершено будівництво замка було аж у 1542 році.
Три вежі, три сестри, навіки зв'язані міцними обіймами стін: Владича, Любартова,
Стирова. В Владичій - арсенал і унікальна колекція дзвонів, діюча дзвіниця. У
Любартовій - виставка будівельної кераміки.
Тільки надщерблені часом камені фундаменту вказують на місце, де був палац, у
якому жили, правили, задумували походи і битви луцькі князі. Більше повезло
Шляхетському будинку (1789) і палацові єпископа (1814): стоять, приймають у
своїх залах гостей міста.
Крім Верхнього, у середньовічному Лучеську існував ще один, Окольний замок.
До наших днів від старого форту дожила єдина вежа Чарторийських, але піди
знайди її серед будинків і будиночків щільно забудованого приватного сектора.
Набагато легше відшукати забавну дитячу площадку з "середньовічними" стінами
та "неприступними" вежами, таку популярну серед волинських малюків.
Пройшовши майже сільською вуличкою повз стриману нео-готику лютеранської кірхи
до повільного Стиру, на секунду зупиняєшся, не в силах побороти бажання як слід
протерти очі. Переконавшись, що побачене - реальне, дивуєшся відсутності навколо
ЦЬОГО юрб екскурсантів і шквалу клацаючих затворів фотоапаратів. Виявляється, у
Луцьку є ще один замок, і який - розкішна еклектична резиденція, яку от уже третє
десятиліття "вирощує" для себе і дітей луцький скульптор Микола Головань.
Можливо, за "оживлення" з каменю героїв дитячих казок у міському парку ім.Лесі
Українки місто виділило починаючому майстрові невелику пустуючу ділянку на
території історико-культурного заповідника "Старе місто". Архітектор Ростислав
Метельницкий розробив проект будинку-замкe - і закипіла робота, якій усе ще,
спустя чверть століття, кінця-краю не видно. Сам хазяїн скульптурного раю
cтверджує, що готовий будинок поки лише відсотків на 80, хоча над його створенням
трудився і його син, який теж був скульптором. Нескінченне прагнення до
удосконалювання свого будинку змушує створювати все нові і нові образи.
У цьому кам'яному саду, здається, є все: від скорчених артритом барокко святих на
даху - до похмурих середньовічних горгулий на водостоках, від елліністично
довершенних бігунів-олімпійців - до чуттєво-модерних спокусниць у звабних позах.
Якщо придивитися, можна розглянути і півторитонний барельєф із зеленого піщаника,
що зображує всіх
членів родини скульптора. Усі художні стилі і напрямки змішалися в такому
вигадливому візерунку, що мимоволі засумніваєшся в істинності приказки про те, що
"все добре в міру".
Смішний лев охороняє вхід, прикрашений "фамільним" вензелем Н.М.Г., ще троє
царів звірів чекають у заднього ґанку. Лише на вивчення всіх цікавинок огорожі чудо-
замку піде добрих 20 хвилин. Але будьте обережні! Не варто вести сюди вразливих
гостей з Польщі або Ізраїлю: у відсутності іншого якісного матеріалу Микола Головань
не гидує використовувати для своїх робіт надгробні плити зі старих єврейських і
Парадокс пам’ятників
Пам’ятники великим письменникам, напевне,
є у кожному місті чи містечку. Нікого не
здивуєш і театром чи університетом. В
Луцьку вони теж є, однак розташовані дивно.
Ніхто не може пояснити, чому навпроти
драматичного театру імені Тараса Шевченка
знаходиться пам’ятник Лесі Українці, а біля
головного корпусу Волинського
національного університету імені Лесі
Українки стоїть у задумі гранітний Тарас
Шевченко. Цікаво.