Підготував студент 

Групи ІПЗ-і 18 к
Бойко Олег  

Архітектура і
іконопис Галицько-
волинського
князівства
 План 

 Архітектура Галицько-  Пам’ятки книжкового живопису

Волинського князівства   Видатні пам’ятки живопису часів
 Розвиток архітектури у Галицько-Волинського князівства
Галицькій та Волинській землях.
Його особливості 
 Будівництво церков з
білого каменю
 Архітектури того часу
 Високий рівень оборонно-
фортифікаційного мистецтва
у Галичині
 Архітектура Галицько-
Волинського князівства
вирізнялася
домінуванням
сакрального
будівництва, поєднанням
київсько-візантійських і
європейських
романських традицій.
 Розвиток архітектури у
Галицькій та Волинській
землях мав свої особливості.
Основним будівельним
матеріалом у волинській землі
залишалася цегла, змінювалася
тільки її форма. У галицькій
землі виявили значні поклади
вапнякового каменю, з якого
будували міські мури, храми і
княжі палаци. Використання
різних будівельних матеріалів у
галицькій та волинській
архітектурі спричинило значні
розбіжності як у конструкції
сакральних споруд, так і в їх
декоруванні.
 Будівництво культових
споруд перебувало під
особистим опікуванням
правителів,
заохочувалося та
підтримувалося ними
матеріально.
Інтенсифікація
сакрального будівництва
була тісно пов'язана і з
прискореним розвитком
містобудування в регіоні.
У XIII-XIV ст., особливо
за князя Данила
Галицького, закладають
низку нових міст та
замків. 
 Наймогутнішими з них були
Луцьк, Острог, Кременець,
Олесько, Хотин, Данилів,
Білгород-Дністровський,
Холм, Львів. Місто Холм,
куди Данило Галицький
переніс столицю 1237 р.,
було збудовано з білого
вапняку з використанням
елементів декору
(карнизами, фризами,
рельєфними поясами) із
зеленого вапняку.
 Таке поєднання білого та зеленого каменю
надавало особливої принадності спорудам
Холма. У містах Галичини -Перемишлі,
Звенигорода Василеві, Галичі було
започатковано будівництво церков з білого
каменю, з широким застосуванням
різьбленого орнаменту в романському стилі.
Яскравими зразками галицької кам'яної
архітектури є Успенський собор,
двоповерховий княжий палац із двірською
церквою св. Спаса, церква святого
Пантелеймона, холмський кафедральний
собор св. Іоанна Златоуста, церкви Різдва
Богородиці та св. Кузьми і Дем'яна, храм
Іоанна Хрестителя тощо.
 Для архітектури того часу було
особливо значущим зведення
оборонних споруд. Саме в ці часи
споруджуються перші муровані
фортеці та замки у Бересті, Кам'янці-
Подільському, Хотині, Білгород-
Дністровському та ін. Запрошені з
Європи майстри впроваджували
фортифікаційні новації - у Холмі
вперше було закладено башту
донжон, за зразком якої оборонні
вежі були споруджені в більшості
галицьких та волинських міст.
 Про високий рівень оборонно-
фортифікаційного мистецтва у
Галичині свідчить п'ятиповерхова
дерев'яна наскельна фортеця Тустань
ІХ-ХІV століть на Львівщині.
Забудова фортеці розпочалася ще у
IX ст. Виявлені на скелях язичницькі
символи вказують, що вона була
закладена ще у дохристиянські часи.
Вдало вибрана місцевість, продумана
система водопостачання, яка справно
функціонує й досі, свідчить про
значний досвід русичів у
фортифікаційних справах уже на той
час.
Чимало пам’яток
книжкового живопису
загинули у вихорі
стрімких історичних змін.
До наших часів збереглося
лише кілька рукописів,
прикрашених чудовими
мініатюрами місцевих
майстрів.
 Рукописи західноукраїнського походження — Кристинопільськии Апостол, Холмське
Євангеліє, Перемишльське Євангеліє, Волинське Євангеліє, Галицько-Волинський
літопис. Ці твори відзначаються простотою рисунка, стриманістю в оздобленні й колориті
орнаментів. На них відсутні зображення тваринних мотивів, що є характерними для книг
київських переписувачів. Оформлення галицько-волинських рукописів просте, у ньому
застосовуються переважно жовтий, червоний і синій кольори та в незначній кількості
зелений. Книжковим мініатюрам властиві нововведення: синій колір фону (золото
використовується для орнаментування й не несе підкресленого символічного значення),
фігурам надано більшої розкутості в рухах і емоційної виразності. Розкута манера
виконання мініатюр відрізняється від графічної чіткості творів константинопольських і
київських художників.
 Яскравим прикладом галицько-волинського художнього стилю є мініатюри Галицького
Євангелія, надзвичайно вишукані витвори образотворчого мистецтва. Дивлячись на
зображення, можна зробити висновок про обізнаність художника з романським та
готичним мистецтвом.
У музеї Волинської ікони м.
Луцька зберігається унікальне
творіння візантійських іконописців
— Холмська чудотворна ікона. Як
вона потрапила в Холм, невідомо,
але з XIII ст. її долю пов'язують з
іменем Данила Галицького. За
однією з версій істориків, ікону
привезла з Візантії дружина князя.
Уже в давнину чудотворний святий
образ був прикрашений
коштовними ризами. У 1261 році
татарська навала пограбувала
Холм. Вороги зірвали з ікони ризи
й зруйнували храм, де вона
зберігалася. На образі досі видно
сліди меча та стріл.
 До видатних пам’яток
живопису часів Галицько-
Волинського князівства
належать ікони. Як і витворів
книжкового образотворчого
мистецтва, іконописних творів
збереглося небагато. Серед них
найвідомішими є Богоматір-
Одигітрія Луцької Покровської
церкви, ікона Юрія Змієборця,
Холмська Богородиця.
  1962 році в Покровській церкві
Луцька вчені звернули увагу на стару
ікону, на якій було зображено
Богоматір із немовлям. Згодом
з’ясувалося, що це — перлина
волинського іконописного мистецтва
XIII ст. У цьому творі вже добре
помітні риси, характерні для
творчості саме волинських майстрів,
що відобразилися в моделюванні
об’ємності облич Богоматері і
Христа, відході від схематичності
зображення й наданні образам
життєвості за допомогою тіней.
Цікавим є й кольорове рішення ікони.
Біла сорочка Ісуса символізує його
небесне походження, коричневий
мафорій* Богородиці — ознака Божої
ласки до неї.
 ІконаВолинської
Богоматері належить до
найцінніших скарбів
мистецтва України. Нині
витвір зберігається в
Національному
художньому музеї Києва.
 Галицько-волинське мистецтво є
однією з найяскравіших
сторінок історії давньоруського
мистецтва. Розпочавши свій
шлях від києво-візантійської
художньої культури, воно
збагатилося спілкуванням із
мистецтвом західних країн. Нові
ідеї були органічно засвоєні
галицькими майстрами, які
створили високохудожні
пам’ятки мистецтва.
 Список використаних джерел

 https://subject.com.ua/textbook/art/10klas/12.html
 https://svitppt.com.ua/istoriya-ukraini/ikonopis-galicko-volinskogo-knyazivst
va.html
 https://school.home-task.com/ikonopis-ta-knizhkova-miniatyura/
 https://ukrreferat.com/chapters/kultura/mistetstvo-galitsko-volinskogo-knya
zivstva-referat.html
Дякую за Увагу!