Культура Русі-України

Виконлала
Учениця 8-В класу
ПНЛ №145 м. Києва
Сисуєва Марія
 Виникнення східнослов’янської
писемності. Школи.
• До прийняття християнства слов’яни користувалися для
письма власними «чертами і резами».

• Після запровадження християнства на Русі поширилася

винайдена братами-просвітниками Кирилом і Мефодієм
абетка — кирилиця.

• За часів князювання Володимира в Києві для князівських і

боярських дітей було відкрито першу школу.
Кирило та Мефодій
 Письмові приладдя часів Русі

Берест
Металеві і кістяні
писала

Воскові таблички
Усна народна творчість

• Усна народна творчість цього періоду надзвичайно різноманітна:

билини, перекази, пісні, загадки, прислів’я, приказки, казки.
• До доби Русі належить виникнення відомих усім казок про Бабу-
Ягу, Змія Горинича, Кирила Кожум’яку, Котигорошка та багатьох
інших. У них русичі висловлювали свої погляди на добро і зло,
правду і кривду.
Музична творчість

• Відомо, що на Русі були поширені пісні, танці, гра на

музичних інструментах — гуслях, сопілках, гудках і бубнах.
• Після прийняття християнства церква почала засуджувати й
переслідувати скоморохів за їхні «сатанинські» забави.
Православна церква сприяла поширенню на Русі хорового
співу, стала відома нотна система. Навчання співу було одним
з обов’язкових предметів тогочасної школи.
Танці скоморохів. Малюнок
із літопису
Архітектура

• У період становлення Київської Русі (IX ст.)

типовою формою поселення стає "город", тобто
огороджене укріплене місто з групою селищ
навкруги.
• Міста набували важливого значення в
економічному й духовному розвитку
давньоруської держави.

Київ у часи Київської Русі

 Дерев‘яні споруди в містах Київської
Русі
• Архітектура міст і сіл Київської Русі представлена
насамперед дерев'яними спорудами.
• Із дерева зводились укріплення давньоруських міст —
кліті, заборола, башти, а також церкви.
• Літописи не часто згадують про будівництво дерев'яних
храмів, але в архітектурному силуеті міст і сіл вони
посідали чільне місце. Свідчення літопису про 600
київських храмів, які знищені пожежею 1124 p.,
підтверджують це. Дерев’яні укріплення
та церква
Перші камя’ні будівлі
• Перші кам'яні будівлі на Русі з'явилися під орудою візантійських зодчих. Масштабні роботи щодо створення
ансамблю монументальних споруд князівського центру в Києві розгорнулись в кінці Х — початку XI cт.
• За нетривалий час були побудовані два палаци з видовженими фасадними галереями. Матеріали розкопок, а
також мініатюри Радзивілівського літопису засвідчують, що київські князівські палаци були двоповерхові, з
аркадами і службовими приміщеннями на нижньому поверсі і житловими на верхньому.
• Центральна і, можливо, бокові частини будівель завершувались високими баштами з чотирискатними дахами,
вкритими черепицею. Разом з теремами часів княгині Ольги палаци стали окрасою міського центру Києва.
Михайлівський Золотоверхий собор
Софія Київська
Києво-Печерська Лавра
Кирилівська церква
Видубицький монастир
Спасо-Преображенський собор (Чернігів)
Борисоглібський собор Іллінська церка
(Чернігів) (Чернігів)
Юр'єва божниця (Остер)
Успенський собор (Канів)
Пантелеймонівський собор Успенський собор
(Галич) (Володимир-Волинський)
 Мозаїка Русі

Створення київських мозаїчних композицій розпочалося у

X—XIII століттях після хрещення Русі. Майстри
застосовували візантійську техніку мозаїки на основі
смальти.

Давньокиївські мозаїки були покликані утверджувати і

зміцнювати християнське віровчення. На стінах, колонах і
банях церков розміщували зображення Христа, Богородиці,
архангелів, апостолів, євангелістів, Отців Церкви, святих,
сцени Євхаристії, а також декоративні орнаменти
 Фрески Київської Русі

фрески – вишукані за рисунком і колоритом стінописи, які

виконані по вогкому тиньку розведеними на воді мінеральними
фарбами.

Незважаючи на значні пошкодження фресок, їх палітра милує

око чистотою та інтенсивністю фарб. Стрижньову роль відіграє
христологічний цикл, розташований у підкупольному просторі.
Послідовно ілюструючи земну історію Христа, фрески
розміщені в три регістри і читаються “як книга” – зліва направо
і зверху вниз.
Графіті

На сьогоднішній день на стінах Софійського

собору зафіксовано понад 7 тисяч графіті,
виконаних такими мовами:
церковнослов’янською української редакції,
причому як кирилицею, так і глаголицею,
грецькою, латинською, польською,
вірменською, німецькою, чеською та
англійською.
Іконопис Русі-України

Володимирська ікона Ікона «Богоматір Архангел Гавриїл. Свенська-Печерська

Божої Матері. XII ст Велика Панагія». XII ст. Візантія ікона Божої Матері
Дякую за увагу!