Культура Русі-України

наприкінці Х — у першій
половині ХІ ст.
Архітектура та монументальний живопис

Головним будівельним матеріалом у

давнину було дерево. З часом почали
використовувати камінь (Ольга
побудувала перший кам’яний
князівський двір).
Хрещення сприяло розвиткові в Русі-
Україні кам’яного храмового
будівництва. За основу архітектурних
шедеврів Русі було взято
візантійський архітектурний стиль.
 За часів Володимира Великого в центрі
Києва біля князівського палацу, який не
зберігся, був побудований перший
хрестовокупольний шестистовпний
кам’яний храм – церква Успіння
Богородиці (989–996 рр). В історії вона
відома як Десятинна церква. Сюди
перенесли поховання княгині Ольги, тут
поховані і сам Володимир Великий, і його
дружина візантійська принцеса Анна. Ні
поховання, ні церква до нашого часу не
збереглися, залишився лише фундамент.
За правління Ярослава Мудрого в Києві були побудовані
Золоті ворота. 1037 р. завершено спорудження
Софійського собору. Він був побудований у
давньоруському стилі, а реконструйований у стилі
бароко (XVII–XVIII cт.). Величний храм має 13 куполів.
 Храми оздоблювали
мозаїками та фресками.

Мозаїка - зображення чи
візерунок, виконані з кольорових
каменів, смальти або керамічних
плиток

Деталь орнаменту. Софія

Київська, ХІ ст.

Богоматір-Оранта (мозаїки
Софіївського собору)
Фреска - живопис на вологій штукатурці

Фреска ХІ століття в Софійському соборі в Києві.

Частина членів родини князя України-Русі
Володимира Святославича
Усна народна творчість

У Х–ХІ ст. виник новий вид усної

народної творчості, який у ХІХ ст.
назвали билини (перша назва —
старини).
Билини — це епічні пісні, що
відображають історичну долю Русі та
присвячені історичним подіям з життя
народу, захисту країни від ворогів.

Улюбленими героями билин були

воїни-богатирі: Ілля Муромець,
Добриня Никитич, Альоша Попович.
 Ілько (Ілля) Муромець та Добриня Микитич —
реальні історичні постаті. Мощі Муромця
збереглися в Києво-Печерській лаврі. У 2018 р.
на Трухановому острові в Києві в парку
«Муромець» був відкритий пам’ятник руському
богатирю. Скульптору позував відомий
український сучасний богатир Василь
Вірастюк. Цікаво, що виготовлений пам’ятник з
деталей, роздрукованих на 3D-принтері

Пам’ятник Іллі Муромцю в м. Києві (робота

скульптора Володимира Журавля, 2018 р.)
 Писемність та освіта

На Русі діяли дві абетки – кирилиця і

глаголиця. Глаголичні літери були складними в
написанні, і тому наприкінці Х ст. в Русі-
Україні утвердилася кирилиця. Виникнення
абетки пов’язують зі слов’янськими
просвітниками, братами Кирилом і Мефодієм.

Мовою писемності на Русі була так звана

Слов’янські просвітителі Кирило та Мефодій.
давньослов’янська, або церковнослов’янська,
якою переклали з грецької Біблію Кирило й
Мефодій. В основі цієї мови лежать
південнослов’янські діалекти – зокрема
македонський діалект староболгарської мови.
Адже святі були вихідцями з Македонія.
 Цікавим відкриттям стали й берестяні грамоти –
написи на березовій корі, за допомогою яких
листувалися жителі Русі. В Україні такі грамоти
знайдено у Звенигороді. Кора була дешевим і
практичним матеріалом. Варто було прокип'ятити
її – і вона ставала придатною для письма.

Берестяні грамоти 6–7-річного

хлопчика Онфима з його
малюнками

Звенигородська берестяна грамота

 Графіті – стародавні написи й малюнки
різного змісту, зроблені гострими
предметами на посудинах, стінах тощо.

Графіті XI–XIII ст. знайдено на стінах

Софійського собору в Києві та Новгороді, в
інших руських храмах. Надписи на
церковних стінах мають здебільшого
релігійний зміст.

Графіті про смерть Ярослава

Мудрого. Софійський собор. 1054 р.
 Найперша згадка про школи на Русі у «Літописі
Руському» датується 988 р.
За правління Володимира Святославича при
Десятинній церкві у Києві відкрили державну школу.
Це була школа для хлопчиків із заможних родин.
Вчителями були священники.
Навчалися читанню, письму, математиці.
 Літописання
Ярослав Мудрий зібрав першу бібліотеку з кількох десятків книг. Книги мали велику цінність,
переписувалися вручну на пергаменті (вичинена шкіра молодого теляти), тому їх могли мати лише
багатії. Книги прикрашали чудовим орнаментом і мініатюрами (кольоровими ілюстраціями
невеликого розміру).
Оригінальними є твори, написані руськими
авторами: «Слово про закон і благодать»
митрополита Іларіона (середина ХІ ст.),
«Повість минулих літ» (початок ХІІ ст.),
«Повчання дітям» Володимира Мономаха
(початок ХІІ ст.), «Слово о полку Ігоревім»
невідомого автора (кінець ХІІ ст.) тощо.

У «Слові про закон і благодать» Київського

митрополита Іларіона оспівуються і
підносяться княгиня Ольга, Володимир
Великий і Ярослав Мудрий.
Дякую за увагу!