Старожитностi Вишгородшини

(Дитинёщь-кр€мль)) давнього Киева:

вiд iдеТдо створення.
У ви вченнi, збереженнi ( музеефiкацiТ) та популяризацii кульryрноi спадщини
давнього Киева,столицi КиIвськоi Pyci особлива роль належить наочним рекон-
струкцlям, як макетним так i графiчнiм. Як свого часу зауважив П. П. Толочко:
- uкакl,tми бы ни были несовершенными эти реконструкции, без них, без
моделирования архитекryрного облика столицы Руси многие вопросы ее куль-
ryрног(] и исторического развития останугься за пределами нашого познания.
't21 .).
( .Щив. ,lýревний Киев. - К., 1983. Толочко П. П. С,
Свого часу було виконано декiлька макетних та графiчних,реконструкцiй
Киева.
Як гrрикладварто згялати макет.Щ.П. Мазюкевич пКиiв Х- XlllcT." (Нацiональ-
ний заповiдник "СоФiя КиТвськап). Робоry консульryвали Ю.С. Асеев, Гl.П,
Толочко, В.Й, Довженок. С.Р.Кiлiевич, Ю,С. Каменцов; дiораму А.В. Казансько-
19 п.Щрrэвнiй 14цi6" (Нацiональний iсторичний музей Украiни). HayKoBi консуль-
танти l0,C. Асеев, П.П. Толочко; 3 графiчних реконструкцiй - Карта-реконструк-
,l972.
ция Киев Х - Xlll веков. Зорин А.А,, Куrовой А.И,, Розенберг В,А. К.,
Науковий консультант П.П. Толочко. .
Киевознавство знае також спроби вiдтворення окремих пам'яток давньо-
руськоiахiтекryри в наryральних розмiрах, З кам'яних споруд: це Золотi ворота
(рекон,этрукцiя О. Лопушинськоi, М. Холостенка, С. Висоцького, та церкви
Пирогсrщi на Подолi (Ю,С. Асеев, В.П.Шевченко, В,Ф. Отченашко). flерев'яноi
архiтекryри - реконструкцiя садиби Х ст,, дослiдхеноТ в 1972 р, (розкопки К.М.
Гупало) на Контрактовtй (6увшiЙ Червонiй ) площi Подолу (Переяслав-Хмель-
ницький музей архiтекryри та побуry середньоi нялrlнiпрянщини). кiлька pokiB
тому оJtrним iз aBTopiB публiкацii, а саме В. В. Янченком, вперurе була публiчно
висловлена iдея створення "Парку
КиТвська РуСь" - ЦентрУ культурИ й icTop,ii КиiВськоТ Pyci". основним завданням
цього гlроекry передбачаеться вiдтворення у форматi експозицiйного ком-
плексу цiлiсноТ системи iнфраструктури Киiвськоi Pyci як iсторичного яви-
ща.
.Щосягнення цiеi мети вiдбуватиметься через вiдтворення образiв: Дитинця
древнь,огО Киева ("MicTo Володимира,), посаду (фрагмент киiвського Подолу),
передгороддя, курганного комплексу, замiськоiкнязiвськоiрезиденцii, сiльсько-
го поселення, стану кочiвникiв, богатирськот застави тощо.
L{егrтральним об'ектолл опарку Киiвська РуGь" мае стати повномасштабний
архiтекryрний образ дитинця стародавнього Киева, так зване "MicTo Володи-
МИРаD.

21 БиБлиOтЕнА
ИНВ.W lMc
 Старохитностi Вишгородшини
на його, так би мовити,
"iсторичнiй" територiТ, що являе собою на сьогоднi щiльно
забудованi квilртали сучасного MicTa.
нашадоповiдь присвячена саме тiй частинi проекry, яка мае на MeTi створен-
ня образУ дитинцЯ давньогО Киева - (Micтa, точнiше (rородаD Володиlиира,.
На сам передзауважимо, (дитИНqЦь стародавнього Ки€ваD (при-
чо поняття
жилосяD в науr<овiЙ лiтераryрi ё початкоМ 70-х poKiB ХХст. Конкретно - цей TepMiH
використаВ П.П. Толочко, в своiЙ монографiТ, присвяченiй iсторичнiй топографii
стародавньогtt Киева. Пiд понятrям <flитинeщь> тр розумiлась центральна
укр-
iплена частинil давнього Киева. Причому до територiй, на яких, за думкою П.П.
Толочко, вже Vl -Vlll ст. iснували (дИтиНцiD,, були СтарокиIвська гора та гора
Замкоiа. nB кiнцi Х ст. Володиlиир Святославович зводить довкола центральноi
частинИ MicTa, що значно вивоGла протягом Х ст., HoBi укрiплення. В rriTeparypi
цей новий дитинець Киева одержав назву пГорода ВолодимираD - писав дослiд-
ник, 3а 10 poKiB перед цим, у l ToMi lcTopii Киева 'l g60 в, Видання, мя позначення
центральноТ, ,укрiпленоi частини MicTa Киева був вжитий TepMiH <Киiвський
КРеМЛЬD. nCaMe BiH сТав вiдомий в icTopiT пiд назвою
"Города Володимирil>,- писав
автор вiдповiдного роздiлу - центрflавньоруськоiдержави" М" lO Брайчевсь-
"Киiв
кий.
Нiслово (д,4тинецьD нiтим бiльше слово (кремль> ми не знайдемо на cTopiHKax
ЛiТописУ по вiJцошенню до Киева. -Гуг фiryрують слова *Горао, (город,), (город
Киiво саме в розумiннi фортецi, власне MicTa. В lпатському лiтопису пiд 1037
р.
чита€мо n 3алrэжи /Ерославь ; fОРОДъ великыи Кыевь. (лътопись по ипАтьЕв-
СКОМУ СПИСКУ, сб, 139 )
_ 3 цього пр}lводу, П.П. Толочко заувакйв : nB представлении древних дитинец
был равноЗначен городу" ( див. П.П. Толочко,Щревнерусскийфеодальный
город - К, 198,] С- 155)
СловО (Ди'ГИнеЦЬD саме В такомУ KoHTeKcTi згадуеться у Новгородському
Першому лiТоrrисУ пiд 1097.
"Томь же лЪтъ, на ве. (весне).. горЪ онъ полъ, а 3-
й день flЪтинt,ць сьгорЪ городъ;
uý,итинець,о згаду€ться i на ближчий, нiж Новгород, територii по вiдношенню
до Киева. А с,ааме - в Чернiговi. В lпатському лiтопису пи 1152р. читаемо:
"ИзАславъ и [)остиславъ и Стославъ. видивше силуПоловецьскуюповелЪша
люде" всимЪ бtlкатИ . изъ wстрога въ дитинецьD
,що речi, в Киевi, поруч iз Старокиiвською горою, icHye гора, що мае назву
кflитинка> { або кКлинець"). Але, судячи з тоrо,
що м,Ф. Берл}нськиЙ не згадуе
у своiй "lcTopii города Киевао (книга була пiдготоsлена У ,l799-1800 рр. див.
передмову М,Ю. Брайчевського, стор.20) гору пiд назвою (дитинка,, можна
припускати, цlо ця назва зовсiм пiзнього похомення iдо (дитиНцЯD ДаВНЬОГО
Киева вiдношення нема€.
Що стосуеться етимологii самого слова <ЯИТИНеЦЬDJ то це питання на нашу
думqу залиша9ться до кiнця не з'ясованим i потребуе подальших дослiджень.
Узагальнюtочи iсторико-археологiчнi та apxiTeKrypHi дослiддення Киева дру-
гот лоловини }х ст. можна зробити насryпний висновок: iсторичним ядром
древ-
нього Киева clyв ЙогО дитинецЬ або кремль' Що одержаВ у науцi НаЗВУ (город
ВолодимираD, п0 iмeнi великого киiвського князя Володимира Gвят,ославовича,
хрестителя Pyci, що правив з 980 по 1015 рр.

2
 Старожитностi Вишгородшини
uMicTo Володимирая В ДоВl1иНу розташовуваJlося на Старокиiвськiй горi -
миGовидноМу висryпi киiвськогО плато, Що бiльш Hix< на g0 м. височiе над
flнiпрсlм. СтарокиiвсЬка гора була заселена iз ГлибокоiдавНини, а наприкiн(i у:
початк:У Vl ст. ryт, вШповiднО до лiтописiВ i археологiчних
(грал Кия> - найдавнiше киiвське городище, розкопок, будуеться
що поклало початок бiльш нiж
пiвторатисячолiтнiй iсторii MicTa Киева. В пградi Кия" було споруджено кам'яне
язиче(;ьке святилище - капище. Городище було обгороджено валом i .
ровоМ;
в D(_ Х ст. територiя СтарокиТвськоТ гори за межами городища стае мiсцем
похов€lння киян, нал iхнiми могилами були насипанi coTHi бiльших i менших
земляl]их-курганiв. На територiТ самого ж городища були розкопанi
бундамЬн;
ти каьl'яноt будiвлi, якi мох<ливо, були залишками найдавнiшого кам'яного
паrlацV Киева часiв княгинi ольги. lншу князiвську резиденцiю, так званий (двiР
теремний", з кам'яним палацом-теремом дослiдники розмiщуrоть на краю
гори, :3верненоТ убiк Подолу, за межами укрiплень властиво (города Ки€ва,
середtани. Х ст.
3 приходом до влэл,и князя Володимира, на мiсцi курганного могильника
зводи]-ьсЯ новий адмiНiстративно-КультовиЙ центр MicTa з flесятинною церк-
вою Hil чолi, навколо якоТ розташовувалися князiвськi палаци i торговельна
площа. Територiя.Д,итинця древнього Киева, обнесеного оборонними ва.,]ами,
досягае 10 га. УкрiпЛення маJIИ кiлька BopiT; пСоФiТвськi,, - у мiсцi перетинання
вул. Володимирськоi та, Великоi Житомирськоi,
"Уц".9iliвськi, ' ,"anpor"
вiдновленого Михайлiвського 3олотоверхого монастиря i.,пьдйьськiь ворота
- на псlчатку сучасного АндрiТвського узвозу. Надалi, на терйтоýii',,мiста Вол'о-
ДИМИРаD, Де спорудху€ться <Великий Ярославiв ДВiРо - парадна резиденцiя
великttх киiвських князiв, виникае кiлька монастирiв ( Федорiвський, Андрiiвсь-
кий, абО Янчин), церкоВ ( Воздвиженська, Трьохсвятительська). Територiя
дитинllя забудовуеться садибами як дуже знатних i багатих киян, так i бiльш
скромiJими садибами мiських купцiв i ремiсникiв. Примiтно, що саме *MicTo
Володимира" - ДРеВНiй дитинець-кремль MicTa Киева, стало оGтаннiм оплотом
киян у iхнiй самовiдданiй боротьбi з монголо-татарами в груднi 1240
року.
СтсrлосЯ так, щО фактичнО Hi однiоi пам'яткИ кам'яногО будiвництва Давнь-
орусыiогО часу, тиМ бiльш - дерев'яногО, на теритоРii uMicTa Володимирао
у
первiсному своему виглядi не збереглооя. 36ереглося до наших часiв, i те
далек() не все, що знаходилось пiд землею: залишки фундрментiв окремих
споруJl' заглибленi в материК частинИ жител, поховання, клали та oKpeMi
артефакти.
Тому першим завданням, яке постаrIо перед авторами проекry, була систе-
матизirцiя дхерелознавчоi бази, Саме вiд Тт достатностi залежало i залежить -
чи стане можJlивим,, зрештою, виконати одl-{у з основних складовиi нашоi
концепцii: вiдтворити з максимальною iсторичною достовiрнiсть можливий
архiтекryрнИй обраЗ.Щ,итинцЯ давньогО Киева - (города Володимира,.
осt,tовоЮ джерелознавчоi базИ для створеНня образу дитинця даБнього
киева uMicTa Володимира> е археологiчна карта дитинця давнього Киева. За
основ)/ археологiчноТ карти дитинця давнього Киева прийнята Археологiчна
Kapia КиIвського дитинця, скJ]адена свого часу С.Р. Кiлiевич, доповнена та
угочне|на на ocHoBi iсторико-археологiчних та архiтекryрних дослiджень в ме-

в
аЕФ-
Старожитностi Вишгородшини

струкцiй КиТвського Дитинця й насryпноТ музейноi експозицii o6'eKTiB, що

будуrь вiдтворенi. Автори проекry не ставлять собi на MeTi вiдтворення автен-
тичноi реплiки.Щавнього Киева. Метою проекту е створення такого образу, який
створюе уяву про Киiвську Русь та давньоруське MicTo. Але (знаковi споруди,
ýитинu,я ПКР, як i його планувально-вулична струкryра, неминуче створять
асоцiат,ивний ряд саме з ,Щавнiм Киевом.
Концепryальна iдея розробникiв Проекry - вiдтворити з максимальною
iсторичною достовiрн iстю можли в и й архiтекryрний образ fl ити нця давнього
Киева - (Micтa Володимира".
Будучи свiдомi в склМностi такого завдання, автори проекry намагались
врахувilти класичнi та сучаснi HayKoBi наробки1 з археологii та icTopiT середнь-
овiчного Киева, його мiстобудiвноi струкryри та забудови.
Не менш важJtивою для aBTopiB стала розробка кульryрологiчноi складовоi
проекту, ч.lо передбачае для вiдвiдувачiв пиожливiсть емоцiйного занурення у
вiдтворене iсторичне середовище середньовiчного MicTa, вiдчуги свою при-
четнiсть до витокiв yKpaiHcbKoi держави.
Була прийнята насryпна хронологiчна етапнiсть формування та подаJ,lьшо-
го житгя "дитинця Киевао;
1 Вiд будiвництва найдавнiшого КиТвського городищадо вокняжiння Олега
- кiнець V-lX ст.;
2. Еiд Олега до князювання Володимира lX- кiнець Х ст.;
3. К,нязювання Володимира Великого - кiнець Х- перша чверть Xl ст.;
4. К.нязювання Ярослава Мудрого - перша чверть Xl.- середина Xl ст..
5. Еliд князювання синiв Ярослава Мудрого до монгольськоi навали 1240
року.
3гijlнодо Генпланутериторiя КиiвськогоДитинця, що буде вiдтворюватися,
подiля,еться (до певного рiвня умовно) валом (найдавнiшого киiвського горо-
дища" на два окремих музейно-експозицiйних комплекса:_
'l . Е} uГрад Кия".

2. El "MicTo Володимира",
Будцучи певнi щодо моменry uрозпiзнання образу".Щавнього Киева в образi
fl ити нtдя П КР в цiлому (в метафiзичному розрiзi), автори проекryбули вимушенi
зверн}тися до дiахронного аспекry проблеми, а саме: як вiдтворити 700-рiчну

1 !иtв. Асеев Ю.С. Архитекryра древнего Киева.- Киев., 1982.- С. 23-З6.

KpiM того були BpaxoBaHi реконструкцii планiвдавнього Киева: О.М, Тихонович, М.М.
ткаченк,о Древнiй "китв-град". Спроба вiдтворення плану Верхнього Киева Х-хп
столiття,? ApxiTeKTypHi пам'ятки. К., 1950.-С.7-17;
.Щiорама "flревfuий Киевu. Автор-викоиавець А.В. Казанський. HayKoBi консультанти
ЮлС. Ас,еев, П.П, Толочко.- Нацiональний lсторичний музей Украiни;
Толсlчко П.П. lсторична топографiя стародавнього Киева.-К., 1970.-С. 128-129. В
книзi рсlзмiщено: пКиiв X-X|llcT. Реконструкцiя apxiTeKTopiB О.Д. Зорiна,О.l. Кутового,
В.О. Ро,зенберга, С. Г.Сазонова, виконана пiд керiвництвом П. П. Толочка;
Зорlлн А.А., Кровой А.И., Розенберг В.А. К., 'l972. Карта-реконструкция Киев Х - Xlll
веков.

дi
 Старожитностi Вишгородшини

iсторiю,Д,авнього Киева в обмеженому просторi будiвельного майданчику (10 га

майже в сорока кiлометрах вiд розташування оригiналу)?
Для цього прийняте рiшення: в cTpyrcrypi .Д,итинця ПКР видiлити територiю
"Городище поганського часу" (або "Городище перiоду Кия - Ярополка"), що
вiдтворюс iсторiю Киiвськоi Pyci до надбання християнськоi релiгiТ, Автори про-
екry свiдомо пiшли на обмеження елементiв струкryри Киева лiтописноТ доби (
Гордятин, Нiкiфоров, Чудин пдворц") задля того, щоб вiдтворити образ слов'-
янського городища поганських часiв (перiоду Кия - Ярополка).
Образ городища язичеськоТ доби, що являе собою перший крок проекry,
плануеться створити на частинi.Д,итинця ПКР, на площi, автентичнiй його iсторич-
ному аналогу (2 гектари).
В основу Генплану.Щитинця давнього Киева-uмiста Володимира", що буде
вiдтворено, покладено реконструкцiю планування (MicTa ВолодимираD, запро-
поновану свого часу Ю,С.Аеевим. {Архитекryра древнего Киева. Киев 1982)
Спiвставлення схеми KoHrypiB образу.Щитинця -nMicTa Володимира" V - першоТ
половини XIll ст., що буде вiдтворено у Парку КиТвська Русь з опублiкованими
реконструйованими конryрами оборонних споруд nMicTa Володимира" засвiд-
чуе, що як за своею конфiryрацiею так i за площею вони майже спiвпалають,
на"своiх"мiсцяхстоятьпам'яткикам'янотархiтекryритатроеворiт: Софiйськi,
Михайлiвськi та Подiльськi. Вiдповiдно до : реконструйованоТ iсторичноТ топог-
рафiТ та соцiальноТ струкryри "Micтa Володимира" (Ю.С, Асеев, П.П.Толочко),
вiдтворюють образ струкryри дитинця Киева кiнця Х- першоТ половини Xlll ст.
Язичеська епоха (кiнець V - 70 роки Хст, буде вiдтворена в межах найдавнiшого
киIвського городища - . Градi КияD, окремими музеЙними експозицiями. Уявлен-
ня про MicTo Киiв перед початком князювання Володимира мае дати реконструк-
цiя княжого двору <в гралi". Що стосуеться язичеського могильника, то уявлення
про характер поховань цього перiоду дасть реконструйований курган в Парку
КиТвська Русь, але за межами.Щитинця.
Загалом, такий комплекс, з одного боку, вiдтворюе специфiку варяго-слов'-
янського будення та житт€вого формаry на слов'янськiй територiТдохристиянсь-
кого перiоду, а з iншого надае можливiсть iлюстрацiТ загальноевропейських
тенденцiй iсторичного розвитку.
Щодо загального образу,Щитинця ПКР пiзнiшого часу (Х - Xlll столiтrя), в тому
виглядi, який покаэаний на Генпланi, то, з одного боку, BiH дае можливiсть
ПОзНаЙомитись iз загальним образом i специфiкою типового MicTa часiв КиТвськоТ
Pyci, а э iншого, завдяки (знаковим спорудамD, з iсторiею найбiльш показного
MicTa цього часу i цiеi територii - Киева,
Якщо конкретизувати, то BapiaHT aBTopiB проекry ПКР передбачае (зональ-
ниЙп пiдхiддо створення,образуýитинця. В найкоротшому викJ]аденнi, цi (зони)
слiд характеризувати насryпним чином:
- В зона (городища поганських часiв";
- В сакрально-паJ,lацева зона (,Щесятина церква, або монастир, та
комплекс князiвських палацiв Х столiтгя);
- В зона "Великого Ярославого дворища, ;

- В двi зони монастирiв (Янчина та Федiрiвського) ;

- В торговельна зона ;

xi
 Старожитностi Вишгородшини

- В ремiснича зона
В загальному оОсязl, за думкою aBTopiB проекту, такий пiдхiд е единим
шансом образного вiдтворення icTopiТ КиТвськоТ Pyci, як держави, та Гi столич-
ного MicTa на протязi всього ТI iснування, вiд створення до часiв монгольськоi
навали,

Монографii:
Берлинский М.Ф. Краткое описание Киева. СПб, 1820 Максимович М.А.
Собрание сочинений. К., 1877.Т.2, C.97, Закревский Н. Описание Киева.
М., 'l986, Атлас.-Плани 1-3,5, Петров Н,И Историко-топографические очерки
древнего Киева. К.,1897.
Щероцкий К.В. Киев. Пугеводитель 1917г. К., 1994.
Раппопорт П.А, Очерки по истории руського военного зодчества Х-
Xl|l вв. // МИА.-1956.-Ng52.
Каргер М.К. Древний Киев. М.-Л. T.l
Каргер М.К. Древний Киев.- Т.П., М,-Л., 1961
Брайчевський М.Ю. Когда и как возник Киев. К., 1964,
Толочко П.П. lсторична топографiя стародавнього Киева. К., '1 970.-
с.72-81
Толочко П.П ýревний Киев. К.,1976, Толочко П.П. flревний Киев. К., 1983
Киiв lсторичний огляд (карти, iлюстрацii, документи. К.,1982, Килиевич С.Р
Детинец Киева lХ-первой половины Xlll веков.-К.,1982.

Стаrгi:
Кiлiевич С.Р Археологiчна карта Киiвського дитинця // Археологiчнi дослiд-
ження стародавнього Киева, К.е 1976, с. 179-2'13
Гончаров В,К Археологiчнi розкопки в Киевi у 1955р. // Археологiя, Т.ХС,
с,1 22-1 З5
Боровський Я.О.., Калюк О.П. Дослiдження киТвського дитинця // Стара-
давнiй Киiв. Археологiчнi дослiдження 't 984-]989рр,, К., 199З.
Я. О Боровський, '1 .1. Мовчан Пiвденнi (СоФiйськi) ворота в обороннiй
системi киiвського дитинця// lсторiя Pyci -Украiни (iсторико-археологiчний
збiрник)., К-1998, с.84-91 Мовчан 1.1., Козловський Д.О., |влев М.М. Рядова
забудова Верхнього Киева в кiнцi Х- на початку XllcT.( за результатами дослi-
джень ocTaHHix рокiв)//Стародавнiй lcKopocTeHb iслов'янськi гради Vlll-Хст. К.,
2004. с. 192-199
Козюба В.К. Городище на СтарокиТвськiй горi/ /Стародавнiй lcKopocTeHb i
слов'янськi гради Vlll-XcT. К., 2004, с. 139- 152 Козюба В.К. "MicTo Володимира"
у Киевi: iсторична реальнiсть чи iсторiографiчний мiф"//Стародавнiй lcKopoc-
тень i слов'янськi гради, T.l. Коростень, 2008., с.237-271
Комар А,В. "Боричiв" и Боричев увоз, древнього Кивва"// СтародавнiЙ
lcKopocTeHb i слов'янськi гради, T.l, Коростень, 2008., с.192-225
Климовський Сергiй Гради Кия и Владимира,.типи время постройки укреп-

п
 старохитностi Вишгородшини

лений// Старсlх<итностi Верхнього Приднiстров'я, К., 2008, с.43-57

Г.Ю. lBaKiH, О.В. Манiгда, О.М. lоаннiсян, .Щ.fl. Йол шин, П.Л. 3икiн, Ю.В.
ЛУкомський Архiтекryрно-археологiчнi дослiдлення ДесятинноI церкви 2оО7р,//
Археологiчнiд,ослiддення в Украiнi 2006-2О07, с.127-132
Г.Ю. lBaKiH, В.К. Козюба, О.В. Комар, Д.Д. Йолшин Археологiчнi дослiддення
територii навколо,Щ,есятинноi церкви 2007р. /,/Археологiчнi дослiддення в Украiнi
2006-2007, с.122-126