ПРЕЗЕНТАЦІЯ НА ТЕМУ

Національний природний парк

«Голосіївський»
м. Київ.
Національний природний парк
«Голосіївський» – єдиний в Україні та один з
кількох у світі національних парків, повністю
розташованих в межах мегаполісів.

НПП «Голосіївський» створений Указом

Президента України № 794 від 27.08.2007 р.
на площі 4525,52 га в межах Голосіївського
району м. Києва з метою збереження,
відтворення та раціонального використання
особливо цінних природних комплексів та
об’єктів Лісостепу та Київського Полісся, що
мають важливе природоохоронне, наукове,
історико-культурне, естетичне, рекреаційне
та оздоровче значення, а також для
поліпшення екологічного стану м. Києва.
Указом Президента України від 01.05.2014 р.
№ 446/2014 територію Парку було
розширено на 6462,62 га за рахунок земель
КП «Святошинське лісопаркове
господарство» без вилучення у
землекористувача.

Загальна площа НПП "Голосіївський"

становить 10988,14 га, в тому числі 1888,18
га земель, що надаються адміністрації НПП в
постійне користування.

НПП "Голосіївський" підпорядкований

Міністерству захисту довкілля та природних
ресурсів України.
 Національний природний парк «Голосіївський» може зацікавити відвідувачів не лише як
острів збереженої природи всередині великого міста, але і як частина історичних
місцевостей Києва – Голосіїв, Китаїв, Мишоловка, Феофанія, Конча-Заспа, Біличі,
Святошин, Пуща-Водиця та ін. Безпосередньо на території НПП та на прилеглих ділянках
є об’єкти та пам’ятки культурної спадщини.

Свято-Троїцький (Китаївський) монастир та Голосіївський ліс

 Археологічні об’єкти
Китаївське городище та курганний могильник IX -
XIII ст. – пам’ятка культурної спадщини національного
значення, знаходиться в історичній місцевості Китаїв, в
центральній частині НПП «Голосіївський». За однією з версій
вчених, саме тут могло стояти літописне місто Пересічень. яке
зникло після татарської навали. На думку археологів,
середньовічне поселення складалось із укріпленої частини на
пагорбах над високим правим берегом Китаївського водотоку
(територія НПП) та посаду на більш пологому лівому березі.
Крім того, на пагорбах правобережної частини водотоку, на
території НПП «Голосіївський», знаходяться курганні
могильники, які, за припущеннями науковців, можуть вести
свій початок ще з дохристиянського періоду. Разом городище-
укріплення, посад та могильник утворюють цілісний
археологічний комплекс. Територія на даний момент потребує
додаткових досліджень і, при належній увазі та розвитку, у
комплексі з ансамблем Свято-Троїцького монастиря ХVІІІ - поч.
ХХ ст, розташованим поруч, має значний туристичний
потенціал.
 Культові об’єкти
До найзначніших історико-культурних
об’єктів поблизу НПП «Голосіївський»
належать Свято-Покровський (Голосіївський)
та Свято-Троїцький (Китаївський) монастирі.
Вони безпосередню межують із територією
НПП.
Назву національний природний парк
«Голосіївський» отримав від назви історичної
місцевості Голосіїв, розташованої в південній
правобережній частині м. Києва і відомої з
XVI-XVII ст. Історія розвитку Голосієва тісно
пов’язана з постаттю видатного релігійного,
суспільного та політичного діяча Петра
Могили. Саме він в 1631 році заснував тут
скит, який отримав назву Голосіївська
пустинь і згодом став літньою резиденцію
Київських митрополитів.
Зі східного боку Голосіївського лісу з
територією національного природного парку
межує інший монастир – Свято-Троїцький,
або Китаївська пустинь (від назви історичної
місцевості Китаїв). За існуючими
документами історія обителі ведеться з
початку ХVIII в якості скиту Києво-Печерської
Лаври. Невдовзі пустинь отримала
неофіційну назву «Київський Афон» і стала
місцем паломництва. Ансамбль Свято-
Троїцького монастиря ХVIII-XIX ст., а також
окремі його споруди занесені до реєстру
нововиявлених пам’яток культурної
спадщини, а Троїцька церква (українське
бароко, 1763-1767 рр., архітектор – відомий
майстер Києво-Печерської Лаври Степан
Ковнір) належала до пам’яток архітектури
національного значення.
У нових переліках пам’яток культурної спадщини, розміщених на сайті Мінкультури,
церкву не виявлено. Китаївська пустинь відома своїми подвижниками, серед яких
виділяється преподобний Досифей (Дар’я Тяпкіна, яка з юнацького віку і до кінця життя
волею обставин видавала себе за чоловіка і набула слави великого преподобного
старця)
Неподалік від Свято-Троїцького монастиря на території НПП «Голосіївський» є
стародавні печери. Зараз вони частково відновлені і відкриті для відвідувачів. Біля
входу у печери обладнаний невеликий оглядовий майданчик, з якого
відкривається мальовнича панорама із монастирем та вкритими лісом пагорбами.
 Об’єкти житлової та громадської архітектури
Головна астрономічна обсерваторія
(ГАО) НАН України, заснована у 1944
році. Місце її спорудження - прямо
посеред Голосіївського лісу – було
обрано з метою зменшення впливу
великого міста на ефективність
наукових досліджень. Основним
ініціатором створення виступив
відомий вчений, астроном і геофізик,
О. Я. Орлов (1880 — 1954). У 2004 р до
60-річчя ГАО НАН України мала
планета № 15675 отримала назву
«Голосієво» на честь Голосіївської
обсерваторії.
Дачне поселення у Пущі-Водиці, яка на той
час була передмістям Києва, виникло
наприкінці ХІХ століття. Тоді тут було
закладено парк відпочинку, збудовано
каскад ставків, а з Києва сюди провели
трамвай. Земля в Пущі-Водиці була дорогою,
тому дачі-вілли тут дозволяли собі зводити
переважно заможні кияни. З того часу
збереглося кілька споруд, які нині
зараховано до пам’яток культурної
спадщини. Частина з колишніх дачних
будівель знаходиться у гостро аварійному
стані, а деякі нещодавно були знесені.
Знаходяться поруч із територією НПП
"Голосіївський".
Пуща-Водиця, будинки кінця ХІХ - початку ХХ
ст.
Пуща-Водиця, будинки кінця ХІХ - початку ХХ ст.
 Об’єкти, пов’язані з Другою світовою війною
Київський укріплений район (КиУР) – система
укріплень, яка включала ДОТи (в тому числі із
підземним сполученням), вали та окопи.
Будувався КиУР протягом 1929-1935 рр. (із
доукріпленнями 1941 р.). Він охоплював Київ
напівколом, спираючись флангами на р. Дніпро.
Його перша смуга проходила на півночі і заході
від сіл Бірки і Демидів уздовж правого берега р.
Ірпінь до села Білогородка, потім повертала на
південний схід до сіл Тарасівка, Юрівка,
Кременище, Мриги. На півдні частина дотів була
вписана в залишки стародавнього «Змієвого
валу».
КиУР поділявся на 14 батальйонних районів.
Загальна протяжність переднього краю
Київського укріпрайону склала 85 кілометрів,
глибина оборонної смуги - до 5 км
 Всього було побудовано 217 довготривалих
вогневих точок (ДОТів). Вогневі точки
об'єднувалися в опорні пункти по 6-15 дотів.
В південній частині НПП «Голосіївський»
розташований фрагмент Південної ділянки
КиУР (Батрайон № 14), зокрема доти між
селами Мриги та Лісники. Також
безпосередньо на території НПП, в межах
Святошинсько-Біличанського масиву
розташований значний фрагмент Північної
ділянки Київського укріпленого району –
понад двох десятків дотів. ДОТи на території
НПП мають різний ступінь збереженості. Є
споруди, які перебувають у гарному стані,
але більшість – зруйновані або
напівзруйновані.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!