Сім чудес України

Виконав: Поповиченко Анатолій

Заповідник «Кам’янець»

 Розтшування: Кам’янець–Подільський (Хмельницька область)

Заповідник «Кам’янець»

 Націона́ льний істо́ рико-архітекту́ рний запові́дник «Кам'яне́ць» (скорочено — НІАЗ

«Кам'яне́ць») — історико-архітектурний запові́дник національного значення, розташований в
Кам'янці-Подільському Хмельницькій області України.
 Ще 23 березня 1928 у Харкові Рада Народних Комісарів почали бути поганими старовинними
фортечними спорудами, Руською та Польською брамами, вежею Стефана Баторія було оголошено
державним історико-культурним заповідником і передано з усім майном, що мало історико-культурне
значення, у відання наркомату освіти УРСР.
 Указом Президента України від 30 квітня 1998 Кам'янець-Подільський ДІАЗ перетворено на
Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець».
Києво–Печерська Лавра

 Розташування: Київ (Київська область)

Києво–Печерська Лавра

 Ки́ єво-Пече́рська ла́ вра — київський православний монастирський комплекс. Один із найбільших
християнських центрів України, визначна пам'ятка історії та архітектури. Києво-Печерська лавра
належить державі, а релігійні організації користуються нею на правах оренди.
 Заснована 1051 року як печерний монастир за межами Києва. Свою назву отримала від печер, де
оселилися перші його мешканці.
 У середньовіччі був оплотом православ'я Русі. 1592 року став ставропігією Вселенського патріархату
Константинополя. 1688 року став лаврою. У ранньому новому часі перетворився на центр паломництва
православних.
 1994 року (в списку об’єктів значиться 1990 рік) разом із Софійським собором внесений до переліку
Світової спадщини ЮНЕСКО.
 На території Верхньої лаври діє Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник (від
1996 року). Власне монастир знаходиться на території Нижньої лаври. Обидві частини лаври відкриті
для відвідувачів. Пам'ятка перебуває під юрисдикцією Національного заповідника.
Софіївка

 Розташування: Умань (Черкаська область)

Софіївка

 Націона́ льний дендрологі́чний парк «Софі́ївка», або Софіївський парк, — шедевр світового
садово-паркового мистецтва кінця XVII — початку XIX століть. Щорічно його відвідують близько
150 тисяч людей (граничнодопустима, науково обґрунтована норма відвідування — 500 тисяч на рік).
Площа — 179,2 га.
 Тут росте понад 3300 видів дерев і кущів (місцевих і екзотичних), серед них: таксодіум (кипарис
болотний), сосна Веймутова, тюльпанне дерево, платан, гінкго та багато інших. Колективом парку
видано каталог рослин, в якому нараховується 1994 таксони, з них 1220 деревних і кущових порід та
774 трав'янистих рослин, в тому числі 25 таксонів ліщини, 24 — буки, 41 — ялина, 44 — ялівці,
100 — ліан, 320 — троянд, 57 — рододендронів, 376 — ґрунтопокривних та 98 — квіткових рослин.
Колекційний фонд парку в 2007 році нараховував 3323 таксонів, з них: 546 деревних, 1557 кущових,
115 ліан, 1212 трав'янистих рослин, з них 914 інтродукованих та 246 аборигенних.
 Парк «Софіївка» заснований у 1796 році власником міста Умані, магнатом Станіславом Щенсним
Потоцьким та названий на честь його дружини Софії Вітт-Потоцької.
Софійський собор

 Розташування: Київ (Київська область)

Софійський собор

 Софі́йський собо́ р, або Софі́я Ки́ ївська, також Софіївський собор — визначна пам'ятка історії та
архітектури України, розташована на Софійській площі міста Києва. Збудований у 1011–1018 роках
київським князем Ярославом. Названий на честь Святої Софії. Мав статус катедрального собору. З
перервами був резиденцією київських митрополитів (православних та унійних). До XIII століття
використовувався як головна церква Русі, місце поховання великих князів київських. При соборі
велося літописання, була створена перша бібліотека. Занепав у XIV столітті. Відновлений стараннями
митрополита Петра Могили і гетьмана Івана Мазепи. Був головним храмом Софійського монастиря
(з 1638). Складова Національного заповідника «Софія Київська» (з 1934). Поєднує візантійський і
бароковий архітектурні стилі. Одна з небагатьох уцілілих споруд часів Русі. Пам'ятка
української архітектури та монументального живопису XI—XVIII століть. Об'єкт
Світової спадщини ЮНЕСКО (1990).
 У «Повісті минулих літ» заснування Софійського собору значиться під 1037 роком; в Новгородському
літописі подія датується 1017 та 1037 роками. Місцем закладення було поле битви на якому роком
раніше (1036) військо Русі здолало печенігів.
Херсонес Таврійський

 Розташування: Севастополь
Херсонес Таврійський

 Херсоне́с Таврі́йський означає «півострів», за візантійського часу — Херсон, у давньоруських джерелах —

Корсунь) — античне і візантійське місто-держава в південно-західній частині Криму (Севастопольська
міськрада).
 23 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі,
Херсонес Таврійський і його хора (сільськогосподарська округа) були включені до
списку світової спадщини ЮНЕСКО.
 Достеменно дата заснування Херсонеса Таврійського не встановлена. Протягом майже всього ХХ ст.
загальноприйнятою вважалася дата заснування 422—421 рр. до н. е. греками-дорійцями з Гераклеї
Понтійської разом із беотійцями за знаменням Дельфійського оракула [5] як грецький поліс на північному
узбережжі Чорного моря і за античної доби став важливим торговельним, ремісничим і політичним центром
південно-західного узбережжя Таврики. Херсонес розміщений між Карантинною і Пісочною бухтами в
межах сучасного міста Севастополя. Проте найдавніші археологічні знахідки в Херсонесі — уламки
чорнофігурної кераміки — датуються рубежем третьої і четвертої чверті VI століттям до н. е., що надало
дослідникам аргументів для передатування заснування міста, про що досі точаться дискусії. За свідченням
Страбона, поряд з Херсонесом Таврійським розташовувалося інше місто, яке Страбон називає
Давній Херсонес, і яке в науковій літературі отримало найменування «Страбонів».
Хотинська фортеця

 Розташування: Хотин (Чернівецька область)

 Хотинська фортеця

 Хоти́ нська фортеця — середньовічна укріплена фортифікаційна споруда в Хотині (

Чернівецька область, Україна), збудована русо-влахами за господарювання Мушатів у
Молдавському князівстві на межі XIII–XVIII століть на місці руського городища (Х—ХІІІ).
 Ця твердиня на правому березі Дністра була однією з наймогутніших у тогочасній Східній Європі,
важливим оборонним і торговельним пунктом Молдавії в часи господаря Олександра Доброго.[1]
 У списку руських міст далеких і близьких (XIV) згадують як Хотѣнь на Днѣстрѣ.
 Після занепаду Київської Русі та Галицько-Волинського князівства, Хотинська фортеця перебувала в
юрисдикції багатьох державних утворень — Молдавського князівства, Королівства Польського,
Османської та Російської імперій. У цей період вона стає відомою й під іншомовними назвами: пол.
Twierdza Chocim, рум. Cetatea Hotin, тур. Hotin Kalesi, рос. Хотинская крепость.
 У ХІХ ст. твердиня втратила своє стратегічне значення, і 1856 її було скасовано як військовий об'єкт.
 У 1960-тих комплекс споруд фортеці отримав статус пам'ятки архітектури (ох.№ 803).
 12 жовтня 2000 утворено державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця».
Хортиця

 Розташування: Запоріжжя (Запорізька область)

Хортиця

 Хо́ ртиця — найбільший острів на Дніпрі, розташований поблизу Запоріжжя, нижче Дніпровської ГЕС.
Унікальний природний та історичний комплекс. Хортиця є одним із Семи чудес України.
 На північному краю острова був останній дніпровський поріг. Хортиця витягнута із північого заходу на
південний схід, має довжину 12,5 км, ширину в середньому 2,5 км і площу приблизно 3000 га. Острів до
останнього часу зберігав ліси в прибережних балках, а в післявоєнні часи був заліснений лісовим господарством
в північній частині, де ґрунти є піщаними. У південній частині зберігається степ з багатьма реліктовими видами
рослин, які збереглися тільки на острові, але в давнину зростали на всій території півдня України. На крайньому
півдні острова існують плавні.
 Існує дуже багато версій походження назви острова, втім більшість дослідників виводить назву від тюрксько-
половецького «орт», «орта», що означає «середній» (посеред Дніпра). Серед низки версій, назву виводять від
«хорт» — «пес», від давньослов'янського бога Хорса.
 З геологічного погляду, Хортиця є частиною Українського кристалічного щита. Долина Дніпра в районі Хортиці
є єдиною збереженою ділянкою порожистої частини річки. До будівництва Дніпровської ГЕС русло Дніпра
перетинало дев'ять порогів. Безпосередньо біля острова Хортиця не було порогів, але збережені скельні острови
й скельні структури в північній частині острова мають характерні для порогів особливості. Хортиця й прилеглі
до неї острови оголошені геологічним заказником «Дніпровські Пороги».
Додаткова інформація
Тунель Кохання

 Розташування: Рівне (Рівненська область)

Тунель Кохання

 Туне́ль Коха́ ння — популярний туристичний об'єкт, розташований біля селища Клевань, що у Рівненському районі
Рівненської області[1]. Не має аналогів у Європі та світі (до 2017 року коли був відкритий подібний тунель в Китаї).
 Тунель Кохання розташований на відрізку (близько 4 км) залізничної колії, яка веде від селища Клевань до селища
Оржів.
 Це — зелений тунель у лісовому масиві, утворений через рух маневрових поїздів до/від деревообробного заводу в
Оржеві. На своєму шляху через ліс локомотив з вагонами збиває гілки дерев, кущів. Внаслідок цього утворився
щільний коридор точної арочної форми. Тож це — не є дивом природи, а наслідком техногенного впливу поїзд.
 Завдяки вдалому маркетингу, тунель є місцем паломництва туристів та закоханих. Є ряд повір'їв щодо тунелю та
його властивостей. Дехто з молодят саджає тут квіти, які символізують їхні почуття.
 Японський режисер Акійоші Імазакі у 2014 році зняв романтичну драму «Клевань: Тунель Кохання». Прем'єра
фільму відбулася 23 листопада 2014 року на Ханойському міжнародному кінофестивалі, всеяпонська прем'єра
відбулась у 2015 році. Сюжет картини безпосередньо пов'язаний з тунелем арочної форми, що отримав в народі
назву "Тунель Кохання".
 Короткометражний фільм «Міна».
 Згадується у фільмі "Одна літня ніч" (2019).
Джерело інформації

 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BC_%D1%87%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%
81_%
D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8
Дякую за увагу!